CC BY
18
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 22-29
УДК 336.368
JEL classification: G10, G20
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/3
Н. Приказюк, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацiональний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна,
КОМПАРАТИВ1ЗМ ПОНЯТЬ "СИСТЕМНО ВАЖЛИВ1" ТА "СИСТЕМОУТВОРЮЮЧ1 Ф1НАНСОВ1 1НСТИТУТИ"
Досл/'джено сутнсть та ознаки системно важливих фшансових /нститут/'в. Об^рунтовано визначення системоутворюючих фiнансових /нститут/'в. Проведено компаративний анал'/з понять "системно важливГ, "системно зна-чущГ, "системоутворюючi фiнансовi /нститути" та встановлено сп/'вв/'дношення м/'ж ними.
Ключовi слова: фнансова система, системно важливi фiнансовi нститути, системно значущi фiнансовi /нститути, системоутворюючi фiнансовi нститути, системний ризик.
Постановка проблеми. ФЫансова система загалом та окремi и пщсистеми ниш характеризуются складню-тю та багатоелементнютю. Особливо важливим з пози-цп забезпечення стабтьносл Тх функцюнування та роз-витку е визначення фiнансових установ, якi здатн в^г-равати ключову роль у фшансовш системi. У контекстi Тх аналiзу науковцями використовуеться ряд понять, серед яких найбтьш вживаними е наступш: "системно важливi фiнансовi шститути", "системно значущi фшан-совi шститути", "системоутворюючi фiнансовi iнститути", рiдше використовуеться поняття "системний фшансо-вий шститут". Зазначенi поняття переважно вживають-ся або у найбтьш загальному значены i вщносяться до всiх фшансових iнститутiв - банкiв та небангавських фiнансових iнститутiв, або ж використовуються в кон-текстi розгляду системно!' значущостi банкiв як основ-них шститупв фiнансовоТ системи.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Досль дження питання розкриття сутностi поняття "системно важливi фiнансовi iнститути" знайшло вщображення в наукових працях таких вп"чизняних та зарубiжних вчених, як: Бен С. Бернанке [1]; В. Ахарiя [2]; В. Лавренюк [3]; Е. Раджан [4]; I. Краснова [5]; П. Прает [6]; С. Зоу [7]; Т. Ху-ертес [8]; Хi Су Рох та Ян Пак [9]; Ясин Анвар [10] та шшк
Поняття системно значущих фшансових iнститутiв дослiджували наступнi вченк А. Пашкевич [11]; е.В. Жегалова [12]; Л.С. Худякова [13]; М. Власенко [11] та шшк А дослщженню системоутворюючих фiнансових iнститутiв присвяченi працi В. НовиковоТ [14]; Е.П. Джагитяна [15]; С. Н. Стьвестрова [16] та шших.
Фiнансовi iнститути, здатнi в^фгравати ключову роль у фiнансовiй систему розглядаються у документах таких установ, як: Свропейський центральний банк [17, 18]; Базельський комтет з питань банювського нагляду [19]; Виконавчий комп"ет СНД [20]; Нацiональний банк УкраТни [21] тощо.
Вiддаючи належне напрацюванням у данiй сферi, слщ зазначити, що все ще вщсутня науково об^рунто-вана чiтка узгодженють мiж поняттями "системно важ-ливi фiнансовi iнститути", "системно значущi фiнансовi iнститути" та "системоутворюючi фiнансовi шститути", при цьому iснують рiзнi пщходи до визначення кожного з перерахованих понять. Зазначене зумовлюе не-обхiднiсть подальшого дослiдження сутностi системно важливих, системно значущих та системоутворюючих фшансових шститутв, а також визначення стввщно-шення мiж ними.
Методолопя. У процесi написання статтi викорис-товувалися загальнонауковi та спецiальнi методи дос-лiдження. Зокрема, при з'ясуванн сутностi системно важливих фiнансових шститу^в та об^рунтуванш Тх ознак застосовувалися методи аналiзу та синтезу. Для визначення стввщношення мiж поняттями системно важливГ, "системно значущi", "системоутворюючi фь
HaHCOBi шститути" використовувався метод порiвняння та спiвставлення.
lнформацiйною базою дослщження виступають за-конодавчi та нормативы акти, що стосуються дiяльностi фшансових шститупв, здатних вiдiгравати ключову роль у фшансовш системi, зокрема офщшш матерiали Свропейського центрального банку, Базельського катету з питань бангавського нагляду, Виконавчого комп"е-ту СНД, Нацюнального банку УкраТни. У робот широко використовувалися iнформацiйнi джерела мiжнародних фiнансових органiзацiй, наyковi працi вп"чизняних i за-рyбiжних економiстiв з дослщжуваноТ проблематики, а також особист дослiдження авторiв.
Мета CTaTTi - дослщження сутност понять "системно важливГ', "системно значущГ, "системоутворюк^ фiнансовi шститути", ïx компаративний аналiз та вста-новлення спiввiдношення мiж ними.
Результати. В економiчнiй лiтератyрi найчастше зyстрiчаeться поняття "системно важливi фшано^ ш-ститути". Вiдповiдно до його етимологи iнститyти, що вiдносяться до ^eï категорiï, е важливими для системи i, вщповщно, можуть суттево на неТ' впливати.
Вперше термш "системно важпивi фiнансовi шститу-ти" (systemically important financial institutions) був вико-ристаний у 2006 роц в звiтi Свропейського центрального банку про стабтьнють фiнансовиx рингав [17].
При дослiдженнi поняття "системно важпивi фшан-совi iнститyти", як наводяться окремими науковцями, було з'ясовано, що значна ïx ктькють використовуеться як для розкриття сутност бтьш загального поняття "системно важливi фiнансовi iнститyти", так i для характеристики поняття "системно важливi банки". Саме тому, з метою окреслення бтьш загальних рис наведених понять, на нашу думку, доцтьним е 1х розгляд у комплексному взаемозв'язку.
Як зазначалося вище, дослщжуючи змс поняття "системно важливi фшано^ шститути", вiдповiдно до ступеня (х впливу та сутнюних характеристик, наyковцi роблять акцент на рiзнi аспекти дiяльностi даних установ.
Ряд авторiв поняття "системно важливi фiнансовi ш-ститути" наводить з позицп ролi таких установ у проце-сах розповсюдження кризи [1, 10]. Так, окремi вченi за-значають, що "у широкому розумшш це банк, страхова компанiя або шша фiнансова установа, банкрутство якоï, чи ïï проблемний стан, може викликати фiнансовy кризу при прямм дм або слугувати спусковим механзмом для поширення шокiв" [10]. У даному визначенн окреслено впливи, яга можуть чинити системно важливi шститути, а саме розглянуто (х роль у розповсюдженн шокiв, проте в ньому не визначено сферу такого впливу, тобто систему, в ягай розповсюджуються дат ризики.
1нщщ автори конкретизують, що банкрутство тако фь нансовоï компанп або порушення ïï дiяльностi будуть мати iстотнi негативы наслщки для фiнансовоï системи" [6].
© Приказюк Н., 2017
Подiбна ознака також виокремлюеться i у визначен-Hi, яке наводиться у аналiтичних документах Свропей-ського центрального банку (ECB), де системно значущi фiнансовi iнститути розглядаються як фiнансовi компа-нiï, банкрутство або неможливiсть продовження дiяль-ност яких буде з великою ймовiрнiстю мати негативнi наслiдки для фшансового посередництва [18]. Поряд з тим, на вщмшу вiд попереднього, в даному визначенш розглядаеться вплив таких установ не на фшансову систему, а на фшансове посередництво, що на нашу думку, е не зовам коректним.
Також роль системно важливих фшансових шститу-тiв у економiцi розглядаеться у контекстi дослщження змiсту поняття "занадто важливi, щоб збанкрупти" ("Too important to fail"). Науковцi, дослiджують взаемопов'яза-нiсть окремоТ' фiнансовоï установи з великою ктькютю iнших важливих установ, що в результат може загро-жувати всш фiнансовiй системi [9]. У даному визначен-нi, авторами виокремлюються одразу двi ознаки системно!' важливост фiнансовоï установи: ïï вплив на фь нансову систему та взаемопов'язанють з iншими важ-ливими установами. При цьому автори акцентують ува-гу на взаемопов'язаностi лише мiж важливими установами (проте жодноТ' ознаки Ух важливостi не наводять).
Окремi науковцi, розглядаючи поняття "системно ва-жливi фiнансовi iнститути" як "занадто взаемопов'язаш, щоб збанкрутiти" ("Too interconnected to fail"), також виок-ремлюють Т'х роль у розповсюдженш кризи. На Т'хню думку, це "фшано^ iнститути якi мають прямi чи опосеред-кованi взаемозв'язки з шшими фiнансовими установами, яга функцюнують в межах однiеï фшансовоТ' системи, створюючи при цьому щтьно пов'язану мережу, що у випадку виникнення кризи сприятиме швидкому розпо-всюдженнi шокiв на всi основы вузли фшансовоТ' системи та економки в цiлому" [1]. Подiбно до попереднього ви-значення, окрiм впливу даних шститупв на розповсю-дження шокв у фiнансовiй системi та економщ^ розглядаеться ще одна Ух ознака - взаемопов'язанють. Також у даному визначенш, на вщмшу вщ попереднього, чiтко окреслено, який саме негативний вплив матиме кризо-вий стан цих фшансових установ, а також акцентовано на швидкост розповсюдження шогав у даному випадку.
^i науковцi дослiджують системно важливi фшан-совi iнститути з позицп поняття "занадто системний, щоб збанкрупти" ("Too systemicall to fall"). На Т'хню думку, фiнансову установу можна вважати системно важ-ливою, "якщо ïï активи е диверсифкованими, тобто ро-зподiленими на фшансовому ринку мiж великою ктькю-тю шших установ, з метою мiнiмiзацiï ризикiв. Тодi у випадку виходу такоТ' установи з ринку може розпоча-тись ефект "зараження", спровокований проблемними ресурсами даноТ' установи, що своею чергою провокуе виникнення негативних процеав i в економЩГ [4]. Ана-логiчно до переднiх визначень, окрiм базовоТ' ознаки впливу даних шститупв на розповсюдження ризикiв у фшансовш системi, а потiм в економщ^ розглядаеться ще одна Ух ознака - системнють.
Деякi науковщ акцентуючи на можливостi системно важливих шститупв впливати на виникнення та розповсюдження кризових явищ, виокремлюють розмiр шшою Т'х основною ознакою. Так на думку С. Зоу, який розгля-дав системно важливi фiнансовi iнститути в контекстi дослщження сутност поняття "Too big to fall" (занадто великий, щоб збанкрупти), "це фшансовий шститут, який за рахунок своеТ' величини у значшй мiрi штегру-еться у фшансову систему, стаючи невiд'емною ïï час-тиною, i у разi його банкрутства чи виходу з ринку може порушитись стабiльнiсть всiеï системи" [7]. Аналогiчно до попереднiх дане визначення акцентуе увагу лише на
двох ознаках системно важливих фшансових шститупв: можливост впливати на стабтьнють системи, в якiй BiH функцюнуе, та занадто великому po3Mipi фшансовоТ установи. При цьому залишаеться не зрозумтим, що саме маеться на увазi пiд "величиною" фiнансового шституту.
Заслуговуе на увагу пiдхiд, у вщповщност до якого трактування системно важливих фшансових iнститутiв здiйснюеться крiзь призму поняття "занадто багато, щоб збанкрупти" ("Too many to fall"). У даному випадку фшан-a^i шститути розглядають не з позицп визначення Тх вагомостi впливу через обсяги операцм чи розмiри, а через шькють та взаемопов'язанiсть у межах певноТ системи. Цi фiнансовi iнститути можуть мати будь-який розмiр, у тому числi малий, але, у випадку виходу з ринку (чи банкрутства), вони здатн створювати "ефект зараження", що, у свою чергу, може негативно позначатись не лише на функцюнуванш великих фшансових шститу-тв, але й на самш фiнансовiй системi та економiцi в ць лому [2]. На нашу думку, такий пщхщ також вщповщае поняттю "системно важливi фiнансовi iнститути", адже повною мiрою вiдображае Тх вплив на фшансову систему через можливiсть за рахунок розповсюдження "ефекту зараження" впливати на неТ. Крiм того, даний пщхщ характеризуемся i додатковими ознаками системноТ важ-ливостi: взаемопов'язанiстю та ктькютю.
Досить широко ознаки системноТ значимости розглядаються у одному з найбтьш розповсюджених у науко-вiй лiтературi визначень, наведених Базельським катетом з питань банювського нагляду (Basel Committee of Banking Supervision), вщповщно до якого: "системно важливий фiнансовий iнститут - фшансова установа, банкрутство або можливi проблеми якоТ можуть приз-вести до значних збитгав для всiеТ фшансовоТ системи та для економiки в цтому через Тхнiй розмiр, скпаднють та системну взаемопов'язанiсть" [3, 19]. У даному ви-значеннi акцентовано увагу не лише на можливих нас-лщках вiд дiяльностi системно важливих фшансових iнститутiв, а також на параметрах Тх розмiру, складност та системноТ взаемопов'язаностi.
Подiбне визначення наводиться i Радою з фшансо-воТ стабiльностi у аналiтичному звт 2013 року [22], а також в аналiтичних документах Виконавчого ком^ету СНД [20]. У них серед ознак системноТ важливосп видь ляють можпивiсть впливати на стан фшансовоТ системи та ваеТ економiки, суттевий обсяг та складнiсть опера-цй, складнiсть замiни. Слiд вiдзначити, що в даному визначенш на вщмшу вщ всiх попереднiх, виокремлюеться принципово шша ознака системноТ важливост -глобальна взаемозалежнiсть, що характеризуе розгляд даного поняття на наднацюнальному рiвнi.
Ознака глобальностi також е ключовою в аспектi ро-згляду поняття "Велик комплексы, взаемопов'язаш фь нанс^ iнститути" ("the large complex, cross border financial institutions (LCFIs)"). Останн визначають Тх як основних користувачiв платiжних, клiрингових та розра-хункових систем, постачальникiв кредитних ресурав для споживачiв та корпорацiй у всьому свт i в цтому головних грав^в на фiнансових ринках по всьому св^у [8]. У даному визначенш, на вщмшу вiд попередньона-ведених, можпивiсть впливати на стан фшансовоТ' системи та ваеТ економки розглядаеться опосередковано. Натомiсть системна важливють фiнансового iнституту, аналогiчно до попереднього визначення, наводиться за ознаками обсяпв операцй якi ними здшснюються (кш-ринговими, розрахунковими, кредитними), а також рiв-нем впливу на глобальний фшансовий ринок.
Також на глобальному рiвнi розглядаються "системно важливi фiнансовi iнститути" Радою з фшансовоТ
стабiльностi (у аналiтичних матерiалах 2010 року), вщ-повiдно до чого це "установи такого po3Mipy, ринково' ваги та глобально!' взаемозалежностч, що ïx втрати чи крах призводить до значних коливань у свпювш фшан-совiй системi та виникненню несприятливих економiч-них наслщюв у цiломy рядi кра'н" [19]. Слщ вiдзначити, що в даному визначенш, подiбно до попереднього, системно важливi фiнансовi iнститyти розглядаються як глобальш, якi за сво'ми розмiрами i впливом спро-можнi в^фгравати значну роль не лише на нацюналь-ному, але й мiжнародномy рiвняx. Таким чином, у на-веденому визначеннi окреслюеться одразу дектька ознак системно' важливостi фiнансовиx установ: великий розмiр; ринкова вага як на нацюнальному, так i глобальному рiвняx; глобальна взаемозалежнiсть; спроможнють впливати на стан свiтовоï фшансово' системи та економiки окремих кра'н.
Подiбно до визначень поняття "системно важливi фiнансовi шститути", переважна бтьшють авторiв ак-центують увагу лише на однй ознацi системно''' важ-ливостi банку - можливостi впливати на стан системи, в яш функцюнуе банк, тобто банювсько' системи. У бтьш широкому розyмiннi - фшансово''' системи та вае' економки.
Зокрема, Народний банк Китаю та департамент фь нансiв Канади наводять досить сxожi визначення поняття "системно важливi банки", вiдповiдно до яких "це банки, важке становище, крах чи банкрутство яких може призвести до великих порушень у фшансовш ^CT^i та в кшцевому пщсумку - всiй економЩГ [23, 24]. I. Краснова i В. Лавренюк акцентують на тому, що нестабтьнють або банкрутство системно важливого банку спричиняе виникнення системного ризику, саме який по™ впливае на фшансову систему та всю економку [5].
У Закон Укра'ни "Про банки та банювську дiяль-нiсть", пiсля поправок, прийнятих 04.07.2014 р. Вщпо-вiдно до нього "системно важливий банк - банк, що вщповщае критерiям, встановленим Нацюнальним банком Укра'ни, дiяльнiсть якого впливае на стабiльнiсть бангавсько' системи" [25]. Також у статт 4 уточнюються ознаки, вiдповiдно до яких банк визначаеться як системно важливий. До них вщносять: розмiр, фшансову взаемопов'язанють та напрямки дiяльностi. Хоча дане визначення е ширшим, порiвняно з попереднiми, однак в ньому не зрозумтим е змют ознаки "напрямки дiяль-ностГ. На нашу думку, ïï виокремлення як одше' з ознак системности е досить спiрним, адже не характеризуе можливють окремого банку впливати на всю фшансову систему. Дана ознака певним чином може стосуватись лише тих систем, де юнуе ч^ка спецiалiзацiя банюв на здшсненш певних видiв банкiвськиx операцiй, що не е характерним для в^чизняно' банювсько' системи.
У визначеннi, яке наводиться в аналiтичниx звiтаx Свропейського центрального банку, враховуються одразу дектька ознак системно' важливостi банку. Так пщ системно важливими банками розумють "банкiвськi групи, чий розмiр та характер дiяльностi е такими, що ïx банкрутство або неможливють продовження дiяльностi буде з великою ймовiрнiстю мати негативнi наслiдки для фшансового посередництва, для ефективного фун-кцюнування ринкiв або iншиx фшансових оргашзацш в системi" [18]. Наведене визначення е вщмшним вiд по-переднix, адже в ньому розглядаються не системно важливi банки, а бангавсьга групи, якi, вiдповiдно до визначення, що мютиться у Постановi Правлiння НБУ "Про затвердження Положення про порядок щентифь кацп та визнання банкiвськиx групу"[21], являють собою Трупу фшансових установ, пов'язаних вщносинами контролю...". На нашу думку, досить стрним е те, що в
контекст дослщження, як системно важливi аналiзy-ються не окремi банки, а банкiвськi групи. Дискусшним е також ознака "характер дiяльностi" таких установ, адже вона е вщмшною за своею сутнють вiд дiяльностi зви-чайних банюв, в силу наявностi iншоï структури власно-стi, яка може мати ознаки транснацюнально' компани i пщпорядковуватись законодавству iншоï кра'ни.
Слiд зазначити, що у вщповщносл до наведених визначень перелк вiдокремлениx ознак системно важливих бангав е вужчим порiвняно з перелiком ознак, наведених у визначеннях системно важливих фшансових шститупв.
Щодо поняття системно значущих фшансових шститупв, то в науковш лтератур^ аналопчно до трактуван-ня поняття "системно важливi фшано^ iнститyти", ба-зовою ознакою ïx системно'' значущост визначаеться вплив таких шститупв на дiяльнiсть системи, в якш вони фyнкцiонyють. При цьому окремi автори розгляда-ють "системно значyщi фiнансовi iнститyти" як на нацюнальному, так i глобальному рiвняx. Зокрема Л.С. Худякова визначае системно значyщi фiнансовi шститути "як шститути, дiяльнiсть яких може призвести до кризи вае' фшансово''' системи, причому як на нацюнальному, так i глобальному рiвняx" [13].
Дослщжуючи рiзнi визначення системно значущих фшансових шститупв, можна побачити, що деяк з них досить подiбнi до визначення системно важливих фь нансових шститупв, яке наводить Рада з фшансово''' стабтьност у аналiтичномy звт 2013 року. Так е.В. Жегалова окрiм можливостi впливати на стан фь нансово' системi та всiеï економiки також виокремлюе ознаки складносл та обсягiв операцй системно'' взае-мопов'язаностi та складност замiни, а також зазначае, що таю фiнансовi iнститyти ще характеризуються "системною мережевою взаемопов'язанютю, розгалуженою мережею фтш, дочiрнix структур. Вони е ключовим рiвнем локалiзацiï системних фшансових ризигав поряд з глобальними i нацюнальним фшансовими ринками, виконують роль своерщного трансмiсiйного меxанiзмy поширення системних фiнансовиx ризикiв в глобальному масштаба [12]. На нашу думку, дане визначення е досить широким, адже автором врахована велика кть-кють ознак, як можуть характеризувати фiнансовy установу як системно значущу: можливють поширювати системш фiнансовi ризики як на нацiональномy, так i глобальному рiвняx; обсяг i скпаднють операцiй; системна мережева взаемопов'язанють; розгалужена мережа фтш, дочiрнix структур; трyднощi замiни. Поряд з тим, на нашу думку, автором не зовам коректно системно вaжливi фiнансовi шститути прирiвнюються до глобального та нацюнального фiнaнсовиx ринюв та визнача-ються як "^вень локaлiзaцiï". Також принципово немо-жливо погодитись з тим, що системно знaчyщi фшансо-вi iнститyти виконують роль "трaнсмiсiйного меxaнiзмy", адже у практичнш дiйсностi - це економетричш моделi, як описують взаемозв'язки мiж грошовими i економiч-ними параметрами [26].
Варто зазначити, що поняття "системно знaчyщi банки" не е розповсюдженими в економiчнiй лп"ературк Авторами виокремлюеться лише одна ознака визначення фшансово'' установи як значущо' для системи -можливють впливати на банювську систему. Так зокрема, на думку А. Пашкевича, М. Власенко, системно зна-чущщ банки - "це фiнaнсовi установи, дiяльнiсть яких суттево впливае на загальний стан (стшкють) банювсь-кого сектора кра'ни, а припинення дiяльностi може призвести до дестабозацп бaнкiвськоï системи" [11].
На основi проведеного aнaлiзy визначень "системно вaжливi фiнaнсовi iнститyти" та "системно знaчyщi фь нaнсовi iнститyти", можна стверджувати, що сутнють
даних понять iдентична, тобто вони можуть використо-вуватись як синошми. При цьому бiльш вживаним у економiчнiй лiтературi е поняття "системно важливi фь нансовi шститути", тому вважаемо за доцтьне викорис-товувати його надалi.
З метою наведення узагальненого визначення системно важливих фшансових шститутв доцтьно виок-ремити основнi ознаки, якi можуть характеризувати фь нансовий iнститут як такий, шляхом аналiзу 14-ти ви-значень та критичного виокремлення ознак, на яких в них акцентуеться увага.
Провiвши аналiз та порiвняльну характеристику ознак, що видiляють окремi автори, можна зробити висновок про те, що при визначенш понять "системно важливi фiнансовi iнститути" ("системно значущi фь нансовi iнститути") наводяться ознаки, яга можуть вка-зувати на ключову роль певно'1' установи у фшансовш системк Основною серед таких ознак е можливють впливати на стан фшансовоТ системи, а через нет i на економку в цiлому. При цьому, якщо розглядати системно важливi фiнансовi iнститути на наднацюналь-ному рiвнi, то для них основною ознакою е можливiсть впливу на глобальну фшансову систему, а через нет -на все свiтове господарство.
Вс iншi ознаки, що характеризуюсь системно важ-ливi фiнансовi шститути як на нацюнальному, так i глобальному рiвнях, на нашу думку, можна вщнести до другорядних, тобто до таких, за якими (без основной' ознаки) не можна однозначно визначити, що фшансо-вий шститут е системно важливим.
Виключенням може слугувати лише ознака "взаемо-пов'язанiсть" (у 7 з 14 визначень) та подiбнi до нет ознаки "системна взаемопов'язанiсть" (у 2 визначеннях) та "системна мережева взаемопов'язанють" (у 1 визначення, оскiльки будь-який суб'ект господарювання не фун-кцiонуе iзольовано вiд шших суб'егапв системи, а у про-цесi своТ дiяльностi у будь-якому випадку мае взаемоз-в'язки з шшими суб'ектами системи. Таким чином, кож-на фiнансова установа характеризуеться певними вза-емозв'язками з шшими установами, вщмшност можуть полягати лише в штенсивност, розгалуженостi, щтьно-CTi таких взаемозв'язкiв. Отже, на нашу думку, вам фь нансовим шститутам у системi притаманна ознака вза-емопов'язаностi, а тому вiднести дану ознаку як до основной', так i додатково'1' не виявляеться можливим. При цьому доповнення базовоТ ознаки "взаемопов'язанiсть" уточнюючими категорiями "системна" чи "системна мережева" е необов'язковою, адже будь-яка фшансова установа е частиною системи, ïï складовою з прита-манною мережею взаемозв'язгав i взаемовпливiв.
Загалом другоряднi ознаки надають певну додаткову характеристику системно важливого фiнансового шсти-туту. Тага ознаки, як розмiр само!' фшансово!' установи, ïï складнiсть, структура й обсяги операцй, як вона здшс-нюе, подiбно до ознак ринково1 ваги та труднощiв (скла-дносл) замiни, не можуть бути базовими ознаками, адже пщ час дослщження було доведено, що малi за розмь ром, але при цьому щтьно взаемопов'язанi фiнансовi iнститути також можуть бути системно важливими. Наяв-нiсть значноï кiлькостi фiлiй та дочiрнiх структур також е другорядною ознакою системно1 важливостi через те, що й установи, яга не мають розгалужено1 мережi фiлiй, також можуть в^фгравати у нш ключову роль.
Досить часто серед другорядних ознак зуст^чаеть-ся "розмiр (величина) установи". На нашу думку, ця катеп^я вiдображае за змютом установу, яка мае роз-мiр капiталу/активiв бiльший за середньовизнаний для певно1 краши, обсяги ïï операцш е великими, а структура операцш диверсифiкованою, при цьому дана струк-
тура може мати велику гальгасть фтш чи дочiрнiх структур, у тому чи^ за кордоном, та мати значну ринкову частку. Вщповщно до цього ознаки "розмiр (величина) установи" (у 9 з 14 визначень), "структура та обсяг опе-рацш" (у 5 з 14 визначень), "наявнють розгалужено1 системи фтш та дочiрнiх структур" (у 1 з 14 визначень), "ринкова вага" (у 1 з 14 визначень) е досить подiбними, тому 1х можна об'еднати i подати як одну, адже малi за розмiром фiнансовi установи апрiорi не можуть здшс-нювати операци, обсяги яких впливали б на всю фь нансову систему, тодi як велига, навпаки, можуть. Ознака "ринкова вага" також е притаманною велигай за розмiром фiнансовiй установi, яка мае значну частку за характеристиками розмiру катталу, обсягами здшснюваних операцiй або пов'язанiстю з шшими установами в межах фшансово1 системи. Також лише велига фiнансовi установи можуть мати розгалужену мережу фтш та дочiрнiх пiдприемств i бути складними за змiстом здшснювано1 дiяльностi.
Також розповсюдженим е використання ознаки "тру-днощi (складнiсть) замши" (наводиться у 5 з 14 визначень). Дана ознака характеризуе системно важливi фь нансовi шститути як тага, без яких функцюнування фшан-сово1 системи значно ускладнюеться, а вiдновлення рiв-новаги системи в даному випадку е досить тривалим.
Щодо ознаки "складнють" (у 1 з 14 визначень), на нашу думку, дана катег^я не може застосовуватись окремо, а мае використовуватись лише як уточнююча характеристика. Тому, в контекст дослщження системно важливих фшансових шститупв, катег^я "складнють" може розглядатись у межах здшснюваних опера-цiй (складнiсть операцш), взаемозв'язкiв з iншими установами (складнють взаемозв'язкiв), системностi (системна складнють), труднощiв знаходження подiбноï установи (складнють замши), розгалуженост дочiрнiх структур та фiлiй (мережева складнють).
Ознака "наявнють значно1 галькост подiбних фшан-сових iнститутiв" розглядаеться лише в межах вузького пщходу - "занадто багато, щоб збанкрупти" ("Too many to fall") i вказуе на те, що навсь малi або середнi за ро-змiром фiнансовi установи, у випадку наявност мiж ними щiльних взаемозв'язгав та подiбностей у бiзнес-процесах, можуть бути системно важливими.
Варто зазначити, що ознака "системнють" видтя-еться лише в контекстi пщходу "занадто системы, щоб збанкрупти" ("Too systemicall to fall"). На нашу думку, з наведеного ранше трактування важливих фшансових шститупв через системнють можна дшти висновку, що ознаку "системнють" можна вважати рiзновидом ознаки "взаемопов'язанють". Але й ототожнювати ix повною мiрою некоректно, адже системнють, у даному контекс-тi, нами розглядаеться як можливють певного фшансо-вого шституту, через наявнiсть складно1 структури вла-сностi та участ у капiталi значноï кiлькостi шших фшансових шститупв впливати на всю фшансову систему.
Не розповсюдженою у науковш лiтературi е ознака "виникнення системних фiнансових ризикiв", яка зустрь чаеться лише у 1 з 14 дослщжених визначень. Це можна пояснити тим, що дана ознака е досить звуженою, осгальки системно важпивi фшано^ установи, в про-цесi своï дiяльностi, можуть генерувати не лише фшан-совi ризики, але й шшш види ризикв притаманних фь нансовш системi. Тому ми погоджуемося з пози^ею, яка наводиться при визначенш поняття "системно важ-ливi банки" I. Красновою i В. Лавренюком [5], де виок-ремлюеться бтьш узагальнена ознака - "виникнення системних ризигав". Системы ризики, вщповщно до до-слщжень МВФ, являють собою "ризики порушення про-цесу надання фшансових послуг, викликаного пошко-
дженням вае1 або частини фшансово1 системи, що може нести загрозу негативних наслщгав для реального сектора економки" [27]. Таким чином, виникнення системного ризику не характеризуе однозначно установу як системно важливу, в силу того, що ризик е невщ'ем-ною складовою будь-яко1 системи. Саме тому, на нашу думку, дана ознака не може розглядатись як окрема, адже за сво1м змютом вона е невщ'емною складовою i перебувае у безпосередньому взаемозв'язку з основною ознакою - "можливютю впливати на систему".
Системний ризик передаеться шляхом "ефекту за-раження" (contagion effect) фшансових оргашзацш, вна-слiдок 1х взаемозалежностi. При цьому, каналами "за-раження" можуть виступати:
1) прямi зв'язки iнших фiнансових органiзацiй з конкретною неспроможною чи дисфункцюнальною органь зацiею, неможливiсть отримання вщ останньоï фшан-сових послуг;
2) термшовий розпродаж активiв неспроможноï чи дисфункцюнально1 органiзацiï, яка веде до зни-ження вартостi всiх аналопчних активiв, через що iншi компани матимуть збитки через зниження варто-стi належних 1м активiв;
3) масовий вщлк кпiентiв з шших фшансових установ пюля банкрутства оргаызацп системного значення [28].
Другоряднi ознаки видтяються також i для глобаль-них системно важливих фiнансових шститупв. Окрiм тих, що притаманнi для нацюнальних, виокремлюеться, зокрема, ознака "глобальноï взаемозалежностi" (наводиться у 2 з 14 визначень). Дана ознака е певною мiрою подiбною до ознаки "взаемопов'язанють". Поряд з тим, окрiм того що вона вщображае щтьнють взаемозв'язку системно важливого фшансового iнституту з глобальною фшансово1 системою, ознака "глобальноï взаемо-залежностГ також характеризуе спроможнiсть певноï установи впливати на мiжнародну фiнансову систему через наявнють пов'язаних вщносин власност, якi можуть охоплювати одразу дегалька краïн.
Дослiджуючи системну важливють окремих видiв фiнансових iнститутiв (зокрема бангав) деякi автори окрiм описаних вище виокремлюють й ^i ознаки, тага, як "характер дiяльностi" та "напрями дiяльностi". На нашу думку, розгляд таких ознак е недоцтьним, адже вони не характеризуюсь специфку дiяльностi саме системно важливих фшансових установ, а можуть бути притаманними будь-яким фшансовим установам.
Отже, до системно важливих можуть бути вщнесе-но фiнансовi установи, яга обов'язково вщповщають ознац можливостi впливати на фшансову систему (на наднацюнальному рiвнi - можливостi впливу на гло-бальну фiнансову систему), а через не1 i на всю еко-номiку, а також характеризуються принаймн однiею з наступних ознак: великим розмiром (капiталу / активiв / ринковою вагою / обсягами та складнютю операцiй, якi нею здшснюються / наявнiстю розгалуженоï системи фтш та дочiрнiх структур); наявнютю значноï галь-костi подiбних фiнансових iнститутiв; системнiстю; труднощами замши; глобальною взаемозалежнютю (виключно для наднацюнального рiвня).
Таким чином, ми встановили, що до системно важливих можуть вщноситись установи не лише велига за розмiром, але й середш, яга характеризуються значною взаемопов'язанютю не лише мiж собою, але й з системою. Дане твердження також розкривае ефект "занадто багато, щоб збанкрупти" ("Too-Many-to-Fail"), в якому, проте, зазначаеться, що бтьш стшкий вплив на систему чинять велига за розмiром фiнансовi установи [29].
Виходячи з проведеного аналiзу, можна навести визначення системно важливих фшансових шститупв на нацюнальному та глобальному рiвнях.
Так, системно важливi фшано^ iнститути на нацюнальному рiвнi являють собою установи, яга потенцшно можуть нести системы ризики та негативно впливати на нацюнальну фшансову систему, що вщповщно позна-чаеться на всш економщ^ та мають принаймнi одну додаткову ознаку, пов'язану з 1х великим розмiром (ка-пiталу / активiв / ринковою вагою / обсягами та складнь стю операцш, якi нею здiйснюються / наявнютю розга-луженоï системи фiлiй та дочiрнiх структур), системню-тю, наявнютю значно1 кiлькостi подiбних фiнансових шститупв або труднощами (складнiстю) замiни.
Вщповщно, системно важливi фiнансовi iнститути на глобальному рiвнi - це фшано^ установи, якi потен-цiйно можуть нести системы ризики та впливати не ттьки на нацюнальну, але й на глобальну фшансову систему, труднощi 1х дiяльностi здатнi вщображатись на становищi економiки як окремих краш, так i ï* сукупност та вiдповiдають принаймнi однiй додатковш ознацi ве-личини розмiру (капталу / активiв / обсягiв здшснюва-них операцiй, наявнiстю мережi фтш та дочiрнiх структур за нацюнальними межами, ринковоï ваги у свсовш фiнансовiй системi), труднощiв замши, системности взаемозалежностi та взаемовпливу з шшими подiбними структурами по всьому свсу.
Як зазначалося вище, до фшансових установ, яга вь дiграють ключову роль у фiнансовiй систему також за-стосовують поняття "системоутворюк^ фiнансовi iн-ститути". При цьому, розглядаючи наведене визначен-ня, автори не рщко використовують пiдходи та ознаки, яга застосовуються у зарубiжнiй лiтературi при визна-ченнi поняття "системно важливi фiнансовi iнститути".
Так, С.Н. Стьвестров зазначае, що "до системоутворюючих фшансових шститулв, з точки зору цтей та задач, крiм кредитних iнститутiв (банкiвських / фшансових холдингових компанм / груп) нацюнального масштабу з сукупним обсягом консолщованих активiв понад 50 млрд дол., також належать i глобальы системоутворюю^ банки (Global systemically important banks, G-SIBs), небанкiв-сьга системоутворюючi iнститути (nonbank SIFI), у тому чи^ страховi компанiï (Global systemically important insurers, G-SII)". Таким чином, автор, акцентуючи на гло-бальних масштабах системоутворюючих шститупв, по суп, використовуе визначення, яга наводять мiжнароднi фшано^ iнституцiï (Ради з фiнансовоï стабiльностi) що-до змюту поняття "системно важливi фiнансовi шститути" [16], що, на нашу думку, е не досить вiрним.
Натомють, ми цтком погоджуемося з твердженням, що "етимологiя поняття "системоутворюючий" показуе, що воно складаеться зi ^в "система" та "утворювати"^" [3]. При цьому ми не погоджуемося з тим, що "системоу-творюючим е такий елемент системи, без якого принци-пово не можливо ïï юнування i подальший розвиток. Виходячи з такого розумшня, у сучасних бангавських системах е ттьки один вид системоутворюючих кредитних оргаызацп - центральы (емiсiйнi) банки" [3]. На нашу думку, наведений пщхщ е значною мiрою дискусмним, адже трактування похiдних понять може мати й ^i значення. Ми вважаемо, що системоутворюю^ - це тага установи, яга у сукупносл утворюють систему або ïï час-тину та е необхщним компонентом такоï системи.
На вщмшу вiд поняття "системоутворюючi фiнансовi шститути", яке використовуються в науковш лiтературi не досить часто, поняття "системоутворюю^ банки" е досить розповсюдженим. Варто зазначити, що у редак-цп Закону Украïни "Про банки i бангавську дiяльнiсть" вiд 2001 р. поняття "системно важливi банки" не юнува-
ло, нaтомiсть системоутворюючим визначався банк, зобов'язання якого становили не менше шж 10% вщ загальних зобов'язань бангавсько' системи [25]. Подiб-ний пщхщ використовуеться i у законодавст^ Республь ки Беларусь, де системоутворюючим вважаеться банк, активи якого становлять 5% вщ загальних сукупних ак-тивiв бaнкiвськоï системи [14]. Спiльними рисами обох наведених визначень е ïx орiентaцiя на певний показ-ник, значення якого може охарактеризувати установу як системоутворюючу.
Бтьш широко трактування поняття "системоутворю-ючi банки" розглядае Е.П. Джагитян, який визначае ïx як "велик кредитнi установи (зазвичай з кашталом / активами понад 100 млрд дол.), що контролюють значну час-тку aктивiв i депозитв в крaïнi перебування / реестрацп головно'' оргaнiзaцiï такого банку i за кордоном, у тому чи^ за допомогою широко'' мережi пщконтрольних йому бaнкiвськиx i небангавських iнститyтiв, i якi здшснюють iстотний вплив на стан мaкроекономiчного середовища та перспективи його розвитку, на глобальш фшанси та ïx сшгасть у достyпнiй для огляду перспективу а також на ключовi фактори соцiaльно-економiчного розвитку" [15]. Як видно з наведеного визначення, окрiм конкретного показника, значенню якого мае вщповщати банк, з тим щоб бути щентифкованим як системоутворюючий, також мають бути наявними ^i ознаки: контроль значно' час-тки aктивiв та депозитiв; нaявнiсть широко'' мережу в тому чи^ за кордоном; можливють впливати на нацю-нальш та глобaльнi фiнaнси.
Щодо поняття "системоутворюк^ стрaxовi компа-нiï", то визначення таких установ практично не наводиться. У поодиноких випадках дослщження сутност системоутворюючих страхових компанш (аналопчно до системоутворюючих бaнкiв) вони розглядаються крiзь призму величини результативних показниюв дiяльностi. Так, О.М. Залетов до системоутворюючих вщносить стрaxовi компани, як активно виплачують стрaxовi вщ-шкодування, виконують норми вiтчизняного законодав-ства та на якi припадае не менше 1% сукупного обсягу страхування, при рiвнi виплат понад 20% [30].
Як бачимо, при визначенш системоутворюючих фь нансових шститупв акцент робиться на величин результативних показниюв дiяльностi.
Отже, можна сказати, що системоутворюю^ фшанси iнститyти - це фiнaнсовi шститути, яга вщповщно до пaрaметрiв величини розмiрy, структури та обсягiв здшс-нюваних ними оперaцiй виступають важливою частиною фшансово''' (вщповщно''') системи та, враховуючи масш-таби дiяльностi, потенцшно можуть чинити на не'' вплив.
Висновки та дискуЫя. Таким чином, пщсумовуючи результати дослiдження спiввiдношення понять "системно важливий фшансовш шститут", "системно значу-щий фiнaнсовiй шститут" та "системоутворюючий фь нансовий шститут", а також ïx сутносту можна зробити наступш висновки:
Поняття "системно важливий фшансовш iнститyт" та "системно значущий фшансовш iнститyт" е синошмами, про що свiдчить aнaлiз дослщжень як вiтчизняниx, так i зaрyбiжниx aвторiв;
Поняття "системно важливий фшансовш iнститyт" е найширшим серед дослщжених, адже об^рунтовано, що до фшансових установ, яга вщповщають основним ознакам важливосп для фiнaнсовоï системи, вщносять-ся не лише великi за розмiром або обсягами здшсню-ваних операцш установи, але й тага, величина яких е середньою чи навпъ малою, проте вони характеризуются наявнютю значно' кiлькостi подiбниx фiнaнсовиx iнститyтiв. Встановлено, що основною ознакою визначення установи "системно важливим фшансовим шсти-
тутом" е його спроможнють впливати на стан фшансово' системи, а через не' i на всю економку;
Поняття "системоутворюючий фшансовий шститут" е вужчим, шж поняття "системно важливий фшансовш ш-ститут", а основною ознакою щентифкацп даних установ е ïx розмiр та обсяги здшснюваних ними оперaцiй;
Системно вaжпивi фiнaнсовi iнститyти можуть бути видiленi як на нацюнальному, так i на глобальному рiвнi. При цьому останш можуть нести системш ризики та впливати не ттьки на нацюнальну, але й на глоба-льну фшансову систему, трyднощi ïx дiяльностi здaтнi вiдобрaжaтись на стaновищi економки як окремих кра'н, так i ïx сукупносту
Системно вaжливi фiнaнсовi iнститyти являють собою установи, яга потенцшно можуть нести системш ризики та негативно впливати на фшансову систему, що вщповщно позначаеться на всш економщу та мають при-наймш одну додаткову ознаку, пов'язану з ïx великим розмiром (капралу / aктивiв / ринковою вагою / обсягами та складнютю оперaцiй, якi нею здшснюються / нaявнiстю розгалужено'' системи фтш та дочiрнix структур), систе-мнiстю, нaявнiстю значно'' кiлькостi подiбниx фiнaнсовиx iнститyтiв або труднощами (складнютю) замши;
Системоутворюю^ фiнaнсовi iнститyти - це фшан-совi iнститyти, яга вщповщно до пaрaметрiв величини розмiрy, структури та обсягiв здiйснювaниx ними опе-рaцiй виступають важливою частиною фшансово' (вщповщно') системи та, враховуючи масштаби дiяльностi, потенцшно можуть чинити на не'' вплив.
Щодо визначення системно важливих та системоутворюючих фшансових шститупв на рiвнi окремих фь нансових посереднигав, то, на наш погляд, дана проблематика, попри значну актуальнють, дос не набула належного масштабу наукових дискусш, а тому потре-буе бтьш широкого висв^лення i теоретичного об^рун-тування та може стати перспективним напрямом пода-льших дослщжень.
Список використаних джерел
1. Bernanke Ben S. Financial reform to address systemic risk [Electronic resource] / Speech by Mr Ben S Bernanke, Chairman of the Board of Governors of the US Federal Reserve System, At the Council on Foreigh Relations, Washington DC, USA. - Mach 10th 2009 - Available at: http://www.federalreserve.gv/newsevents/speech/bernanke20090310a.htm.
2. Acharya V. Too many to Fail - An Analysis of Time-inconsistency in Bank Closure Policies [Electronic resource] / V. Acharya, T. Yorulmazer // Bank of England/ Working Paper 319. - March, 2006. - 42 p. - Available at: http://pages.stern.nyu.edu/~sternfin/vacharya/public_html/acharya_yorulma zer_bank_closures.pdf.
3. Лавренюк В.В. Онтолопя природи та сутнють системно важливих банюв / В.В. Лавренюк // Б1знес Ыформ. - 2014. - №5.- С. 363-369.
4. Rajan E. Too Systemic to fail: Conserquences? Causes? And Potential Remedies [Electronic resource] / E. Rajan, G. Raghuram // Gleacher Distinguished Service Professor of Finance at the University of Chicago's Booth School of Business to the Senate Banking Committee Hearings. - May 6th 2009. - 8 p. - Available at: http://www.bis.org/ events/conf090625/rajanpaper1 .pdf.
5. Краснова I. Сутнють та критерп щентифкацп системно важливих банюв / I. Краснова, В. Лавренюк // Вюник Нацюнального банку Укра'ни. - 2015. - № 5. - С. 18-24. - C. 20.
6. Praet P. Macro-prudent and financial stability statistics to improve financial analysis of exposures and risk transfers / P. Praet. - Fifth ECB Conference of Statistics "Central Bank statistics: What did financial crisis change". - 2010 - 73 p. - P. 3.
7. Zhou C. Are Banks Too Big to Fail? Measuring Systemic Importance of Financial Institutions / C. Zhou // International Journal of Central Banking - 2010. - P. 205-250.
8. Huertas Thomas F.Too big to fail, too complex to contemplate: What to do about systemically important firms: manuscript [Electronic resource] / Financial Markets Group Conference, London School of Economics and Political Science. - Available at: http://www.lse.ac.uk/ fmg/documents/events/conferences/2009/tooBig/Huertas.pdf.
9. Hee Su Roh. Too-Important-To-Fail (TITF) Implicit Guarantee with a Limited Fiscal Backstop May [Electronic resource] / Roh Su Hee, Park Young Sun // Social Science Research Network - 2015.- 46 p. - Available at: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cgm?abstract_id=2614258.
10. Yaseen A. Managing Systemically Important Financial Institutions (SIFIs) / А. Yaseen // Speech by Mr Yaseen Anwar, Governor of the State
Bank of Pakistan, at the second meeting of the Financial Stability Board (FSB) Regional Consultative Group for Asia, Kuala Lumpur. - 2012 (14 May).
11. Пашкевич А. Системно значимые финансовые институты на примере банков Беларуси / А. Пашкевич, М. Власенко // Банкауск вес-шк: информационно-аналитический и научно-практический журнал Национального банка Республики Беларусь. - 2013. - № 19. - С. 27-36.
12. Жегалова Е.В. Развитие регулирования и надзора на мировом страховом рынке в условиях глобализации: зарубежный и российский опит / Е.В. Жегалова // Экономические науки. - 2015. - 10 (131). -С. 113-116. - С. 116.
13. Худякова Л.С. Новые подходы к глобальному финансовому регулированию / Под ред. Л.С. Худяковой. - М.: ИМЭМО РАН, 2015. -162 c. - с. 20.
14. Новикова В. Функционирование и регулирование системно значимых банков в Республике Беларусь / В. Новикова // Банкауск весшк: информационно-аналитический и научно-практический журнал Национального банка Республики Беларусь. - 2013. - № 20. - С. 33-38.
15. Джагитян Э.П. Влияние Директивы Волкера на процессы слияний и поглощений финансово-банковских институтов США / Э.П. Джагитян // Деньги и кредит. - 2012. - № 11. - С. 46-52.
16. Сильвестров С.Н. Совет по финансовой стабильности как четвертая опора глобальной финансовой системы / С.Н. Сильвестров // Вестник финансового университета. - 2014. - № 6. - С. 84-91.
17. Financial Stability Report [Electronic resource]. - Available at: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/ other/financialstabilityreview200612en.pdf? eeb9342332f4cd3127e55b523c51c9ff.
18. ECB. December 2006 Financial Stability Review [Electronic resource]. - Available at: https://www.ecb.int/pub/pdf/other/ financialstabilityreview200612en.pdf. - C. 18.
19. Global systemically important banks: assessment methodology and the additional loss absorbency requirement (Covernote) [Electronic resource] / Basel Committee of Banking Supervision. - 2011 (November). -Available at: http://www.bis. org/publ/bcbs207cn.pdf.
20. Регулирование деятельности ключевых финансовых институтов государств - участников СНГ с учетом международной практики [Электронный ресурс] / Исполнительный комитет СНГ 2015. - Режим доступа: www.e-cis.info/foto/pages/24801.docx.
21. Про порядок щентифкацп та визнання банювських груп: Постанова Правлшня Нацюнального банку УкраТни вщ 09.04.2012 р. № 134: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0708-12.
22. Globally systemically important banks: updated assessment methodology and the additional loss absorbency requirement [Electronic resource] / The official website of The Bank for International Settlements. — Available at: http://www.bis.org/publ/bcbs255.pdf.
23. Members of Financial Stability Analysis Group of PBC [Electronic resource]. - Available at: http://www.pbc.gov.cn/english/130736/2946072/ 2015090616281480816.pdf.
24. Minister of Finance underscores the importance of ensuring Canada's financial system remains strong [Electronic resource] / Ontario-Department of Finance. - Ottawa. - August 1, 2014. - Available at: http://www.fin.gc.ca/n14/14-099-eng.asp.
25. Про банки i банювську дiяльнiсть: Закон УкраТни вщ 07.12.2000 № 2121-Ш: Вщомост Верховно''' Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
26. Катасов В.Ю. Деньги. Кредит. Банки: учебник для бакалавров / В.Ю. Катасонов, В.П. Битков. - М.: Издательство Юрайт, 2015. - 575 с. - С. 507.
27. Kaufman G.G. Too Big to Fail in Banking: What Does It mean [Electronic resource] / George G. Kaufman. - Available at: http://www.lse.ac.uk/fmg/workingpapers/specialpapers/pdf/sp222.pdf.
28. Nier E.W. Towards Effective Macroprudential Policy Frameworks: An Assessment of Stylized Institutional Models [Electronic resource] / E.W. Nier, J.Osinski, L.I. Jacome, P.Madrid - Available at: https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2011/wp11250.pdf.
29. Craig O. Brown. Too Many To Fail? Evidence of Regulatory Forbearance When the Banking Sector is Weak, 2009 [Electronic resource] / Craig O. Brown, I. Serdar Ding // Review of Financial Studies, Forthcoming. - Available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/ download?doi=10.1. 1.615.610&rep=rep1&type=pdf.
30. На системообразующие страховые компании Украины приходится более 75% розничного рынка - эксперт [Электроныий ресурс] // Лга страхових оргашзацм УкраТни. - Режим доступa: http://uainsur.com/our-news/28933/.
Надшшла до редколеги 13.07.17 Date of editorial approval 14.08.17
Author's declaration on the sources of funding of researchpresented in the scientific article or of the preparation of thescientific article: budget of university's scientific project
Н. Приказюк, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
КОМПАРАТИВИЗМ ПОНЯТИЙ "СИСТЕМНО ВАЖНЫЕ" И "СИСТЕМООБРАЗУЮЩИЕ ФИНАНСОВЫЕ ИНСТИТУТЫ"
Исследована сущность и признаки системно важных финансовых институтов. Обосновано определение системообразующих финансовых институтов. Проведен компаративный анализ понятий "системно важные", "системно значимые", "системообразующие финансовые институты" и установлено соотношение между ними.
Ключевые слова: финансовая система, системно важные финансовые институты, системно значимые финансовые институты, системообразующие финансовые институты, системный риск.
N. Prykaziuk, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
COMPARATIVISM OF DEFINITIONS "SYSTEMICALLY IMPORTANT" AND "SYSTEMATIC FINANCIAL INSTITUTIONS"
A comparative analysis of the definitions of "systemically important", "systemically significant", "systematic financial institutions" was conducted, and the correlation between definitions was established in the article. It was discovered that the definition "systemically important financial institution" is the broadest among those which were investigated, since it was substantiated that not only institutions that are considered large according to their size or volume of transactions, but also those institutions which are of an average or even small size but which are characterized by the presence of a large number of similar financial institutions can be related to the financial institutions that meet the main features of the systemically important institutions.
It was determined that the ability to influence the financial system, and the entire economy through financial system is the main feature which determines an institution as a "systemically important financial institution". Systemically important financial institutions can be allocated both at the national and global levels. At the same time, the latter can carry systemic risks and affect not only the national but also the global financial system, the difficulties of their activities can be reflected in the situation of the economy of some countries as well as the aggregate of countries;
It was investigated that systemically important financial institutions are those institutions that can potentially carry systemic risks and negatively affect the financial system that in its turn affects the economy as a whole, and that have at least one additional feature related to their large size (capital / assets / the market share / volumes and the complexity of the operations they carry out / the presence of an extensive system of branches and subsidiaries), systematic, the presence of a large number of similar financial institutions or the difficulty (complexity) of their substitution;
It was substantiated that systematic financial institutions are those financial institutions, which according to the parameters of the size, the structure and the volume of transactions carried out by them act as an important part of the financial system and taking into account the scale of their activity, can potentially influence it.
Key words: financial system, systemically important financial institutions, systemically significant financial institutions, system-building financial institutions, systemic risk.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Bernanke, Ben S., 2009. Financial reform to address systemic risk. Speech at the Council on Foreigh Relations, Washington DC, USA. Available at: http://www.federalreserve.gv/newsevents/speech/bernanke20090310a.htm.
2. Acharya, V., 2006. Too many to Fail - An Analysis of Time-inconsistency in Bank Closure Policies. [pdf] Bank of England: Working Paper, 319, pp. 42. Available at: http://pages.stern.nyu.edu/~sternfin/vacharya/public_html/acharya_yorulmazer_bank_closures.pdf
3. Lavrenyuk, V.V., 2014. Ontology of Nature and the Essence of Systemically Important Banks. Biznes inform, 5, pp. 363-369.
4. Rajan, E., 2009. Too Systemic to fail: Conserquences? Causes? And Potential Remedies. [pdf] Senate Banking Committee Hearings, pp. 8. Available at: http://www.bis.org/events/conf090625/rajanpaper1 .pdf
5. Krasnova, I., 2015. The essence and criteria for identifying systemically important banks. Bulletin of the National Bank of Ukraine, 5, pp. 18-24.
6. Praet, P., 2010. Macro-prudent and financial stability statistics to improve financial analysis of exposures and risk transfers. Fifth ECB Conference of Statistics "Central Bank statistics: What did financial crisis change". pp. 3.
7. Zhou, C., 2010. Are Banks Too Big to Fail? Measuring Systemic Importance of Financial Institutions. International Journal of Central Banking, pp. 205-250.
8. Huertas Thomas, F., 2009. Too big to fail, too complex to contemplate: What to do about systemically important firms: manuscript. [pdf] Financial Markets Group Conference: London School of Economics and Political Science. Available at: http://www.lse.ac.uk/fmg/documents/events/ conferences/2009/tooBig/Huertas.pdf
9. Hee Su, Roh, 2015. Too-Important-To-Fail (TITF) Implicit Guarantee with a Limited Fiscal Backstop May. Social Science Research Network, pp. 46. Available at: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cgm?abstract_id=2614258
10. Yaseen, A., 2012. Managing Systemically Important Financial Institutions (SIFIs). Speech at the second meeting of the Financial Stability Board (FSB) Regional Consultative Group for Asia. Kuala Lumpur.
11. Pashkevich, A., 2013. Systemically significant financial institutions on the example of the banks of Belarus. Bankovskiy vesnik: Informational, analytical and scientific and practical journal of the National Bank of the Republic of Belarus, 19, pp. 27-36.
12. Zhegalova, E.V., 2015. The development of regulation and supervision in the global insurance market in the context of globalization: foreign and Russian experience. Economic sciences, 131, pp. 113-116.
13. Khudyakova, L.S., 2013. New approaches to global financial regulation. IMEMO RAS, Moscow, pp. 162.
14. Novikova, V., 2013. Functioning and Regulation of Systemically Significant Banks in the Republic of Belarus. Bankovskiy vesnik: Informational, Analytical and Scientific and Practical Journal of the National Bank of the Republic of Belarus, 20, pp. 33-38.
15. Jagitian, E.P., 2012. Influence Volcker"s Directive on Mergers and Acquisitions of US Financial Institutions. Money and credit, 11, pp. 46-52.
16. Silvestrov, S.N., 2014. The Financial Stability Board as the fourth pillar of the global financial system. Bulletin of the Financial University, 6, pp. 84-91.
17. ECB, 2006. Financial Stability Report. [pdf] European Central Bank. Available at: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/ other/financialstabilityreview200612en.pdf?eeb9342332f4cd3127e55b523c51c9ff
18. ECB, 2006. Financial Stability Review. [pdf] European Central Bank., pp. 18. Available at: https://www.ecb.int/pub/pdf/other/ financialstabilityreview200612en.pdf
19. BIS, 2011. Global systemically important banks: assessment methodology and the additional loss absorbency requirement (Covernote). [pdf] Basel Committee of Banking Supervision. Available at: http://www.bis.org/publ/bcbs207cn.pdf
20. CIS, 2015. Regulation of the activities of key financial institutions of CIS member states taking into account international practice. CIS Executive Committee. www.e-cis.info/foto/pages/24801.docx
21. Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine 139 of 9 April 2012 on the Procedure for the Identification and Recognition of Banking Groups. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0708-12
22. Basel Committee on Banking Supervision, 2013. Globally systemically important banks: updated assessment methodology and the additional loss absorbency requirement. [pdf] Bank for International Settlements. Available at: http://www.bis.org/publ/bcbs255.pdf
23. PBC, 2015. Members of Financial Stability Analysis Group of PBC. [pdf] People's bank of China. Available at: http://www.pbc.gov.cn/englishZ130736/2946072/2015090616281480816.pdf
24. Department of Finance, 2014. Minister of Finance about the importance of ensuring Canada's financial system remains strong. Ontario: Ottawa. Available at: http://www.fin.gc.ca/n14/14-099-eng.asp.
25. Banks and Banking Act 2000. Ukraine: Verkhovna Rada. Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
26. Katusov, V.Yu, 2015. Money Credit. Banks: a textbook for bachelors. Moscow: Publishing House Yurayt, pp. 507.
27. Kaufman, G.G., 2013. Too Big to Fail in Banking: What Does It mean. [pdf] LSE financial Markets Group special paper series. Available at: <http://www.lse.ac.uk/fmg/workingpapers/specialpapers/pdf/sp222.pdf
28. Nier, E.W., 2011. Towards Effective Macroprudential Policy Frameworks: An Assessment of Stylized Institutional Models. [pdf] IMF Working Papers. Available at: <https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2011/wp11250.pdf
29. Craig, O. Brown, 2009. Too Many To Fail? Evidence of Regulatory Forbearance When the Banking Sector is Weak. [pdf] Review of Financial Studies, Forthcoming. Available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.615.610&rep=rep1&type=pdf
30. League of insurance organizations of Ukraine, 2011. Expert opinion on Ukrainian insurance companies account for over 75% of the retail market. League of insurance organizations of Ukraine. Available at: http://uainsur.com/our-news/28933/
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 29-34
УДК 339.9:368
JEL classification: G22, F21, G34
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/4
Д. Расшивалов, канд. екон наук, доц.
КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
ВПЛИВ BREXIT НА БРИТАНСЬКИЙ ТА СВ1ТОВИЙ СТРАХОВИЙ РИНОК: ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ ТА 1НСТИТУЦ1ЙНИЙ АСПЕКТИ
Статья присвячена питаниям впливу на свтовий страховий ринок ршення про euxid Великоi Британи 3i складу ВС (Brexit) та майбутшх рiшень про формат i мехашзм цього виходу. Аналiзуються функцюнальш та шституцшш аспекти, зокрема, пов'язан з провiдною роллю лондонського страхового ринку у формуванн eмностi глобального ринку страхування та з його залежнстю в/'д грошових потоюв з ньших регiональнux та на^ональних страхових i фнансових ринюв.
Ключовi слова: Brexit, свтовий страховий ринок, лондонський ринок, деiнтернацiоналiзацiя страхування.
Постановка проблеми. Як вщомо, у червы 2016 року пщдаы Сполученого Королiвства проголосу-вали за вихщ з Свропейського Союзу, прийнявши рь шення, що вщоме широкому загаловi як Вгехй. Це озна-чае, що вщтепер каттал, товари (послуги) та особи цюТ краТни та европейського комуытарного об'еднання не зможуть користуватись втьним рухом через кордони один одного, осктьки належатимуть до рiзних шститу-цшних середовищ. Доробок галузi фшансових послуг ВеликоТ Британи (далi у текст - ВБ) у валовш доданш вартост краТни складае 96% (або 120 мiльярдiв фунтв стерлшпв зi 125 млрд. у 2016 роц^ [1].
А з огляду на те, що Лондон е одним iз свппвих фь нансових центрiв, наслщки Вгехй створюють ситуацю
глобально'' невизначеносл як на фшансових ринках так i на ринках фшансових послуг, i в першу чергу, на страховому. Стурбованють щодо шституцшно' та функцюналь-но' невизначеносл подальшо' роботи лондонського страхового ринку як важливо'' частини ринку свппвого дедaлi голоснше висловлюеться з боку транснацюналь-них грав^в ^е'' гaлyзi та британських страховигав. При-родно, що ситуа^я потребуе й фахово' науково'' оцшки, зокрема тому, що чимала частка укра'нських страховигав купуе перестрахування саме на лондонському ринку.
Аналiз останшх дослщжень i публ^ацш. Питання наслщгав Brexit для британсько' та свплво' страхово' гaлyзi знаходиться в стадп визначення змюту предмета дослщження та його складових. Бтьшють публкацш
© Расшивалов Д., 2017
