CC BY
228
зацiйних вщрахувань. У робот запропоновано математичну модель нижньо! меж катастрофiчного рiвня спрацювання основних засобiв шдприемства.
Застосування запропонованого шдходу до оцiнювання рiвня спрацювання основних засобiв та анашзування впливу окремих чинникiв на цей pi-вень може слугувати фундаментом удосконалення методичних пiдходiв до обгрунтування доцiльностi оновлення основних засобiв та вибору найкращо! форми такого оновлення. З щею метою потpiбно здшснити додаткове досль дження закономipностей, що зумовлюють змiну технiко-економiчних показ-ниюв експлуатаци основних фондiв шдприемства, протягом термшу 1хнього функцiонування.
Лггература
1. Гохберг I.I. Оцiнка установок, машин та обладнання: Питання i вiдповiдi, практикум оцiнки : навч. поабн. / I.I. Гохберг, С.1. Щербань. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2007. - 184 с.
2. Оценка рыночной стоимости недвижимости : учеб. и практ. пособие. - М. : Изд-во "Дело", 1998. - 384 с.
3. Круш П.В. Оцшка бiзнесу : навч. поабн. / П.В. Круш, С.В. Полiщук. - К. : Вид-во ЦНЛ, 2004. - 264 с.
4. Економпчний вибip оптимальних технологий: мiкpо- та макpоекономiчнi аспекти : моногpафiя / Ю. Стадницький, А. Загороднш, О. Капiтанець, О. Товкан. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2006. - 320 с.
5. Скворцов 1.Б. Ефективнють швестицшного процесу: методологiя, методи i практика : моногpафiя. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська пол^ехшка", 2003. - 312 с.
Колещук О.Я. Оценка технического состояния основных средств промышленных предприятий
Обоснована необходимость использования доходного подхода к оцениванию остаточной стоимости основных средств. Определены факторы, влияющие на величину остаточной стоимости основных средств предприятия. Построена математическая модель величины остаточной стоимости основных фондов. Установлено влияние отдельных факторов на величину сноса основных средств предприятия. Определено признаки наступления катастрофического уровня износа основных средств.
Ключевые слова: основные средства, техническое состояние, уровень сноса, остаточная стоимость, катастрофический износ, обновление основных средств.
Koleshyk O.Ya. Evaluation of the technical state of basic facilities of industrial enterprises
The is proved necessity of the use of profitable approach to the evaluation of remaining cost of basic facilities. Certainly factors which influence on the size of remaining cost of basic facilities of enterprise. The mathematical model of size of remaining cost of general funds is built. Influence of separate factors is set on the size of tearing down of basic facilities of enterprise. Certainly signs of offensive of catastrophic level of tearing down of basic facilities.
Keywords: basic facilities, technical state, level of tearing down, remaining cost, catastrophic tearing down, update of basic facilities._
УДК 331.101.3 Студ. А.В. Колодшчук - НУ "RbßiscbKa полтехмка ";
мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський - 1РДНАН Украти
СУТН1СТЬ ПОНЯТТЯ МОТИВАЦП
Розкрито тдходи piзних автоpiв щодо сутносп поняття мотивацп, розглянуто змютовш та описано процесуальш теорп мотивацп. Розглянуто низку найпоширень ших теорш, та 1'хш штерпретацп. Встановлено, що мотиващя пращ як загальна фун-
кщя менеджменту - це вид управлшсько'1 дiяльностi, який забезпечуе процес спону-кання себе та шших працiвникiв на дiяльнiсть, спрямовану на досягнення особистих цшей або цiлей оргашзацп.
Ключовi слова: мотиващя, стимул, стимулювання управлшських працiвникiв, трудова активнiсть персоналу.
На нишшньому еташ реформування суспшьства в Укра'ш проблема мотивацii поведшки й д1яльност1 особистост набула важливого значения. Ви-ршення завдань, якi постають перед суспiльством, як показуе свгговий досвiд господарювання, залежить вiд людини, спонукальним важелем до дii яко' е н мотивацiя. Новi форми господарсько' дiяльностi й власностi, що сформува-лись в Украiнi, надають широк можливостi для формування й практичного використання свггового досвiду з питань побудови ефективних мотивацшних механiзмiв з метою пiдвищення продуктивностi пращ персоналу.
Проблема спонукання людей до продуктивно' пращ не нова, проте мае рiзну природу. Протягом багатьох стол^ь вона хвилювала крашд уми людства. Працею створюеться матерiальна i духовна культура суспiльства. У загальному розумiннi мотивацiя - це сукупшсть рушiйних сил, якi спонука-ють людину до виконання певних дш.
На вшх етапах розвитку суспшьства праця була i залишаеться джере-лом матерiальних i духовних щнностей, тому проблема спонукання людей до пращ школи не втрачае свое' актуальность Шд рiзними назвами i з рiзних по-зицiй науковщ i практики дослiджували те, що сьогодш називаеться проблемою мотивацн, тобто рiзнi аспекти активiзацii, заохочення, стимулювання людини до пращ.
1снуе велика кшьюсть означень поняття мотивацн, що розкривають його сутшсть з рiзних аспектiв. Мотивацiя в загальному розумшт - це су-купшсть рушiйних сил, що стимулюють людину до виконання певних дш [3, с. 25-28]; залежно вiд поведшки людини - це процес свщомого вибору нею того чи шшого типу дiй, що визначаються комплексним впливом зовшшшх i внутрiшнiх чинниюв; в управлiннi - це функщя керiвництва, котра полягае у формуванш у працiвникiв стимулiв до пращ, а також у довготермшовому впливi на працiвника з метою змши за заданих параметрiв структури його щншсних орiентацiй та iнтересiв, формування вщповщного мотивацiйного ядра i розвитку на цш основi трудового потенщалу.
Мотивацiя - це процес спонукання себе та шших до дiяльностi для досягнення особистих цшей або цшей оргашзацп (таке визначення дано в кни-зi М.Х. Маскон, М. Альберт, Ф. Хедоурi "Основи менеджменту").
Функцiя мотивацii полягае в тому, що керувати кадрами потрiбно через колектив, через лiдерiв. Дшти до кожного пращвника так, щоб вiн зрозу-мiв свою роль, знайшов свое мюце i запрацював з найбiльшою вщдачею, ви-ходячи з власних штерешв та iнтересiв колективу [1, с. 8-9].
Послщовники Тейлора вважали, що феномен мотивацн потрiбно розу-мгги механiстично: грошова одиниця (додаткова оплата) приносить одиницю додатково' роботи. У наш час вчеш та практики-менеджери розглядають мо-тивацiю з погляду психолопчних закономiрностей людини, якi можуть бути зютавлеш iз законами природи.
Ф.1. Хмшь у свош книзi "Менеджмент" пише: "Людей можна приму-сити виконувати те чи шше рiшення, ту чи шшу роботу. Однак примусове виконання ïx мае певнi межi, зазвичай, визначенi системою органiзацiï спшь-но1 працi та контролю за здшсненням ïï. Сучасна фiлософiя менеджменту в основу впливу на людей покладае не примус, а мотивацшш регулятори, по-будованi на врахуванш псиxологiчниx особливостей людини".
А.М. Колот дае таке означення мотивацн в свош книзi "Мотивацiя, стимулювання й ощнка персоналу": "Ефективнiсть працi за шших однакових умов визначаеться особистим ставленням людини до пращ, ïï трудовою пове-дшкою".
O.G. Кузьмш визначае мотивування як "вид управлшсь^ дiяльностi, який забезпечуе процес спонукання себе та шших пращвниюв на дiяльнiсть, що спрямована на досягнення особистих цшей та цшей оргашзацп" [7, с. 156, 8, с. 79].
З.П. Румянцева i Е.А. Уткш шд мотиващею розумiють дiяльнiсть менеджменту, яка мае за мету активiзувати людей працювати бшьш ефективно для досягнення поставлених цшей. Вони визначають мотиващю як вид уп-равлiнськоï дiяльностi. В.Г. Шинкаренко, О.Н. Криворучко також визначають мотиващю як функщю управлiння i процес, який здшснюють менеджери i полягае у виявленш сил (мотивiв) i розробленш стимулiв, якi спонукають ш-дивiдуумiв до дiй щодо досягнення особистих цшей та цшей оргашзацп [11, с. 118].
Мотиващя базуеться на двох категорiяx: потреби (вщчуття фiзiологiч-но" або псиxологiчноï нестачi чого-небудь) i винагороди (це те, що людина вважае цшним для себе) [8, с. 9]. Потреби у свщомост людини перетворю-ються на штерес або мотив, який i спонукае людину до певноï цiльовоï д^'.
У лiтературi юнуе декiлька значень поняття "мотив":
• внутршня спонука особи до д1яльност1, пов'язана з задоволенням певних
потреб [10, с. 43];
• сукуптсть зовтштх i внутрштх умов, як зумовлюють активи1сть людини
i визначають ïï спрямоватсть [4, с. 65];
• причини вибору дш i вчиншв людини [9, с. 22].
Мотиви виникають, розвиваються i формуються на основi потреб. Вони е вщносно самостшними, оскiльки потреби точно не визначають сукупшсть мотивiв, ïxню силу i стшюсть. Якщо потреби становлять сутнiсть, "ме-xанiзм" всix видiв людськоï активности то мотиви е конкретним виявленням цiеï сутностi.
Як один зi засобiв мотивацiï використовують стимулювання (процес використання певних стимулiв для корист людини i органiзацiï).
Функцiя мотиваци в управлшш тiсно пов'язана з шшими основними функцiями управлiння: плануванням, оргашзащею, контролем i оцiнкою прийнятих ршень i полягае в стимулюванш персоналу до ефективноï, добро-совiсноï дiяльностi з метою досягнення цшей оргашзацп, тобто в визначенш потреб персоналу, розробщ системи винагород за виконану роботу, викорис-таннi рiзноманiтниx форм оплати працi, використання стимушв до ефективноï
взаемоди суб'екпв сумюно1 дiяльностi. Ця функцiя покликана забезпечити ви-сокоякiсне i добросовюне виконання членами оргашзаци сво1х обов'язюв.
На сучасному етапi для ефективно1 мотивацп сво1х працiвникiв керiв-нику необхщно виявити, якi ж насправдi 1хт потреби i забезпечити найкра-щий спосiб задоволення цих потреб. Мотиващя охоплюе iнтелектуальнi, фiзi-олопчш й психологiчнi процеси, якi в конкретних ситуащях визначають, нас-кшьки рiшуче дiе працiвник i в якому напрямку зосереджуе свою енерпю. Розумшня мотивiв i потреб дае ключ до пояснення вЫх видiв оргашзащйно1 дiяльностi.
Вiдомо, що можна свщомо впливати на людей для устшного виконання завдань, як стоять перед органiзацiею. Наявнi концепци мотивацп рiз-нi автори подшяють на рiзнi групи. Так юнуе подiл мотивацiйних теорiй на змютовш i процесуальнi. 1нша група авторiв додае до цих ще одну групу -початковi теорп. Розглянемо групу початкових теорш. Сюди належать: "ХУ-теорiям Мак-Грегора, сучасна розширена iнтерпретацiя теори "У" Мак-Грего-ра, теорiя "7".
Теорп "Х" та "У" Мак-Грегора. Вщповщно до теори "Х", люди за будь-яко! можливостi уникають роботи, вщповщальносл, у них вiдсутне по-чуття честолюбства. Визначальними е потреби захищеносл. Потрiбно вико-ристовувати контроль та погрози. Зпдно з теорiею "У", люди прагнутимуть до вщповщальност та виконання роботи, якщо будуть створеш вiдповiднi умови. Вiдбуваеться орiентацiя на потреби вищого порядку [8, с. 83].
Шмецью спецiалiсти в галузi управлiння В. Зiгерт i Л. Ланг запропону-вали сучасний розширений варiант теори "У" [5, с. 234-246]. Основними по-ложеннями ще1 теори е наступнi: всi органiзацiйнi д11 повиннi бути осмисле-ними; бшьшють людей отримуе вiд роботи задоволення, радють, вiдчувають вiдповiдальнiсть за свою працю, якщо реалiзовуеться 1хня потреба в особистiй участi в результатах дiяльностi; кожен спiвробiтник прагне довести свою зна-чимiсть i важливiсть свого робочого мiсця; майже кожен працiвник мае влас-ну точку зору як покращити результати свое1 дiяльностi; кожен працiвник прагне до усшху i прикладае для цього значш зусилля, але усшх без його виз-нання призводить до розчарування; кожен пращвник бажае знати як ощ-нюеться його робота, а також критери ощнки його працi; якщо пiдлеглим зап-ропонована свобода вибору дiяльностi, вони працюють з повною вщдачею.
Теорш "7" розробив американець У. Оучi на основi японського досвь ду управлшня. Основною рисою ще1 теори е обгрунтування колективiстських принципiв мотивацп. Зпдно з нею, мотиващя пращвниюв повинна виходити з щнностей "виробничого" клану, тобто пiдприемства як одте1 велико1 ЫмЧ. Теорiя "7" описуе хорошого працiвника, що надае перевагу робот в колекти-вi i мае стабiльнi цiлi дiяльностi на довготермiнову перспективу. Стимули сприяння пращ для таких пращвниюв е ефективними в такш послщовност: матерiальне заохочення, моральне заохочення.
Розглянемо групу змютовних теорiй. Сюди належать: теорiя iерархil потреб А. Маслоу, теорiя юнування, зв'язку i росту К. Альдерфера, теорiя на-бутих потреб Мак-Клелланда, теорiя двох факторiв Герцберга.
Теор1я iерархи потреб Маслоу. Вiдповiдно до ще! теорй, юнуе 5 груп потреб: фiзiологiчнi, безпеки й захищеност^ cоцiальнi, поваги, самовиражен-ня. Першi двi групи потреб е первинними (потребують першочергового за-безпечення), а останш три - вторинними. Вчеш А.М. Колот, Н.П. Тарнавська головною вадою теорй Маслоу вважають те, що в нш не враховаш шдивщу-альнi оcобливоcтi людини.
Теорiя Альдерфера. Тут виокремлено три групи потреб: потреби юну-вання (пов'язаш з фiзiологiчними та потребами безпеки), потреби зв'язку (випливають iз сощально! природи людини), потреби зростання (пов'язаш з прагненням особистост самовиразитись, самоствердитись) [8, с. 82]. Ieрархiя потреб вщбивае рух не тiльки вщ нижнього до верхнього рiвнiв потреб, а i зворотнiй рух [6, с. 23].
Теорiя набутих потреб Мак-Клелланда. Вш говорить про те, що треба враховувати три потреби: влади, усшху, причетность Щ потреби не виключа-ють одна одну та не мають ieрархiчного шдпорядкування [6, с. 27].
Теорiя двох факmорiв Герцберга. Вс фактори подшяються на гтешч-нi (полiтика фiрми i адмшютрацй, умови роботи, заробггок, мiжоcобиcтicнi стосунки в колективi, рiвень безпосереднього контролю за роботою тощо) та мотивацiйнi (ycпiх, просування за службовою ieрархieю, визнання результата роботи, високий cтyпiнь вiдповiдальноcтi, можливост творчого i дiлового зростання тощо) [8, с. 82]. Вада теорй полягае в тому, що виконавщ шстин-ктивно пов'язують cприятливi ситуацй з роллю свое! оcобиcтоcтi та об'екта, який вони контролюють, а ^c^^TOmi - з факторами, що об'ективно не за-лежать вщ опитуваних. Тобто yci негаразди прагнуть списати на "об'ективш причини", а позитивш результати вважають власною заслугою.
До процесуальних теорiй належать теорiя очiкyвань, теорiя справед-ливоcтi, теорiя встановлення цiлей, теорiя Портера-Лоулера, теорiя шдви-щення мотивацй Скiннера, концепщя партисипативного yправлiння.
Основним розробником теорй очжувань е В. Врум. Його теорiя засно-вана на тому, що наявшсть активно! потреби не е единою необхщною умо-вою мотиваци людини. Людина також повинна cподiватиcя, що вибраний нею варiант поведшки дiйcно приведе до задоволення чи набуття бажаного.
Теорш справедливост (рiвноcтi) розробив американський вчений С. Адамс [5, с. 214-217].Основна щея теорй справедливост полягае в тому, що людина порiвнюe оцiнкy сво!х дiй з оцiнкою аналогiчних дш сво!х колег i на цш оcновi приходить до висновку про справедливють оплати. Bирiшення тако! проблеми можливо здiйcнити за допомогою створення чггко!, просто! i зрозyмiло! вЫм системи оплати працi i збереження розмiрiв сумарного заро-бiткy кожного сшвроб^ника в таeмницi.
Теорiю постановки цшей розробив Е. Локк [2, с. 98-104]. Ця теорiя ви-ходить з того, що поведшка людини визначаеться цшями, якi вш ставить перед собою i заради яких здiйcнюe сво! дй. Людина з урахуванням свого емо-цiйного стану ycвiдомлюe та ощнюе подi!, що вiдбyваютьcя навколо. На ос-новi цього людина визначае для себе цш, до яких прагнутиме, виконуе певну роботу, досягае намiченого результату й отримуе вщ цього задоволення.
Теоргя Л. Портера - Е. Лоулера [5, с. 198-203] ставить результати правд в залежшсть вщ затрачених пращвником зусиль, його зд1бностей, а також вщ визнання пращвником свое! роль Р1вень затрачених зусиль визначаеться щншстю винагороди i ступенем впевненосл в тому, що прикладеш зусилля приведуть за собою нагороду.
Теорш посилення мотивацп розробив Б. Сюннер. Зпдно з щею те-ор1ею, поведшка людей зумовлена наслщками 1'хтх дш у под1бнш ситуаци в минулому. Пращвники отримують уроки з досвщу, що в них е, i намагаються брати таю завдання, виконання яких давало рашше позитивш результати, i уникати завдань, виконання яких зумовило негативш результати.
Розглянемо теорш парсипативного (сшльного) управлшня. Активна участь пращвниюв у житт оргашзаци шдвищуе задоволення пращвниюв вщ роботи, спшкування з колегами, внаслщок чого вони працюють яюсшше та продуктивнее. Теор1я ор1ентуеться на досягнення вторинних потреб пращвниюв [8, с. 83-84].
Таким чином, мотиващя пращ як загальна функщя менеджменту - це вид управлшсько! д1яльносп, який забезпечуе процес спонукання себе та ш-ших пращвниюв на д1яльшсть, спрямовану на досягнення особистих цшей або цшей оргашзаци.
Знаючи i використовуючи сучасш модел1 мотивацп, менеджер зможе залучити потр1бних пращвниюв до ефективного виконання завдань.
Лггература
1. Бшорус О.Г. Менеджмент: конкурентоздатнють i ефективнiсть / О.Г. Бшорус, С.Г. Панченко. - К. : Тов. "Знання", 1992. - 244 с.
2. Бодди Д. Основы менеджмента / Д. Бодди, Р. Пейтон. - СПб, 1999. - 216 с.
3. Вихонский О.С. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс : учебник / О.С. Вихонский, А.И. Наумов. - М., 1995. - 308 с.
4. Дмитренко Г.А. Мотивация и оценка персонала : учебн. пособие / Г. А. Дмитренко, Е. А. Шарапатова, Т.М. Максименко. - К. : Вид-во МАУП, 2002. - 324 с.
5. Зигерт В. Руководить без конфликтов / В. Зигерт, Л. Ланг. - М. : Изд-во "Наука", 1990. - 214 с.
6. Колот А.М. Мотиващя, стимулювання i ощнка персоналу : навч. поабн. / А.М. Колот. - К. : Вид-во КНЕУ, 1998. - 188 с.
7. Кузьмш O.G. Основи менеджменту : пщручник / О.С. Кузьмш, О.Г. Мельник. - К. : Вид-во "Академвидав", 2003. - 416 с.
8. Кузьмш O.G. Теоретичш та прикладш засади менеджменту : навч. поабн. / О.С. Кузьмш, О.Г. Мельник. - Львiв : НУ "Львiвська пол^ехшка" (1нформацшно-видавничий центр "ШТЕЛЕКТ +" 1нституту тслядипломно'1 осв^и), "1нтелект - Захщ", 2002. - 228 с.
9. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции / А.Н. Леонтьев. - М., 1971. - 184 с.
10. Сладкевич В.П. Мотивационный менеджмент : курс лекций / В.П. Сладкевич. - К. : Вид-во МАУП, 2001. - 142 с.
11. Шинкаренко В.Г. Управление результатами деятельности работников АТП / В.Г. Шинкаренко, О.Н. Криворучко. - Харьков : Изд-во ХГАДТУ, 1999. - 143 с.
Колодийчук А.В., Черторижский В.Н. Суть понятия мотивации
Раскрыты подходы разных авторов относительно сути понятия мотивации, рассмотрены содержательные и описаны процессуальные теории мотивации. Установлено, что мотивация труда как общая функция менеджмента - это вид управленческой деятельности, который обеспечивает процесс побуждения себя и других работников на деятельность, направленную на достижение личных целей или целей организации.
Ключевые слова: мотивация, стимул, стимулирование управленческих работников, трудовая активность персонала.
KolodiychukA.V., Chertoryrzskyi V.M. Essence of concept of motivation
Approaches of different authors in relation to essence of concept of motivation are exposed, content theories of motivation are considered and the judicial theories of motivation are described. Motivation of labour as a public function of management is a type of administrative activity, which provides the process of motive of itself and other workers on activity, directed on achievement of the personal aims or aims of organization.
Keywords: motivation, stimulus, stimulation of administrative workers, labor activity of personnel. _
УДК 336.71(477) Здобувач 1.Р. Лукановська - Льв1вська КА
РОЗВИТОК МАЛОГО БАНК1ВНИЦТВА В УКРА1Н1: К1ЛЬК1СН1 ТА ЯК1СН1 ОЗНАКИ
Проаналiзовано основы тенденцп i проблеми розвитку малих банков в Укршш. Обгрунтовано потребу в тдвищенш 'хньо' конкурентоспроможносп. Встановлено, що ставлення уряду, а також недовiра суспшьства не тшьки до малих, але й до вае'1 банювсько' системи Украши, значно стримуе розвиток малого банювництва.
Ключовi слова: банювська система, малi банки, яюсш ознаки малого банюв-ництва.
Банкiвська система Укра'ни е важливим складником фшансово-кре-дитно' системи держави. Структурними елементами банкiвськоi системи е мат, середнi та велик банки. Однак на сьогоднi постае дуже актуальне пи-тання потрiбностi малих банкiв, 'х роль у всш банкiвськiй систем Укра'ни. Дедалi частiше постають проблеми змiцнення в^чизняно' банкiвськоi системи i ролi малих банкiв у нацiональнiй економщь
Чинник розмiру нiколи не мав у банювськш iндустрii такого значення, яке йому приписували окремi фахiвцi. 1снують усi пiдстави асоцiювати малi розмiри i ефективнiсть, а також пгантизм i негнучюсть. Хоча економiя на масштабах вiдiграе певну роль у банювському виробництвi, у деяких випадках i малi розмiри можуть бути для банкiв реальною конкурентною перевагою.
Проблеми функцюнування банювсько' системи Украiнi в сучасних умовах, зокрема i малих банкiв, е предметом активних наукових дослщжень. Серед найвагомших здобуткiв укра'нських вчених iз цих проблем варто ви-окремити пращ О. Барановського, О. Дзюблюка, М. Кириченка, В. Мщенка, Т. Смовженко, С. Реверчука, Ю. Уманщва та шших вчених. Проте питання мюця малих банюв у в^чизнянш банкiвськiй системi, 'х значення для розвитку нацюнально' економiки ще недостатньо дослщжеш.
Метою дослiдження е проаналiзувати тенденцii та динамiку основних показниюв розвитку малого банкiвництва в Укра'ш та виявити особливостi та основш проблеми функцюнування малих банюв у забезпеченш стабшь-ностi нащонально' банкiвськоi системи.
Малi банки як структурний складник банювсько' системи сво'ми мож-ливостями здебiльшого обслуговують невеликий бiзнес та населення, тобто той сегмент ринку, який недостатньо привабливий для великого банювниц-тва. У малому банку часто винаходять для сво'х кшенлв новi та особливi банкiвськi продукти, оскiльки вiн е бшьш доступним для клiентiв i спрямова-ний на iндивiдуальну роботу з ними.
