CC BY
30
УДК 630*5 Cm. наук. ствроб. Е.В. Турис, наук. ствроб. Е.О. Шиловська; ст. наук. ствроб. Ю.В. Плугатар, канд. с.-г. наук - Кримська ГЛНДС
СУЧАСНИЙ СТАН Л1СОГЕНЕТИЧНО1 БАЗИ КРИМУ
Проаналiзовано стан генетично'1 бази люового господарства Автономно! рес-публши Крим за основними люоутворювальними породами. Дослщжено забезпече-нють лiсового господарства селекцшною насiннeвою базою для шпилькових та лис-тяних порiд. Здiйснено аналiз штродукцп в культури перспективних деревних порiд. Намiчено перспективи створення люонасшево! бази деревних порiд для степово! ль сомелюрацп на селекцiйнiй основа
Senior research officer E.V. Turis; research officer E.A. Shilovska; senior research officer Y. V. Plrgatar - Crimean mountain-forest research station of UkrRIFFM
Forestry generative modern state of Crimea base
The state of genetic base in forestry of the Crimea on basic generative of forestry breeds is analysed. Material well-being of forestry by a selection seminal base on coniferous and leafy breeds is studied. The analysis of introduction in the culture of perspective arboreal breeds is conducted. The prospects of creation of spermatic forestry base of arboreal breeds for steppe of forestry land-reclamation on selection basis are set.
Люова генетика, селекщя, насшництво та штродукщя е прюритетни-ми напрямками розвитку наукового лшвництва, метою якого е шдвищення продуктивности якост й стшкосп лшв майбутнього. Свгговий досвщ свщ-чить про високу ефектившсть застосування селекцшних метод1в, як шд час традицшного люовирощування, так i в ход1 створення люових плантацш.
Дедат бшьшу увагу придшяють проблемi збереження генетично! рiз-номанiтностi лiсiв, особливо через скороченням природних ресурЫв. Вщомо, що не ресурснi, а еколопчш функцii визначають у цей час планетарне зна-чення лiсiв [5]. Принцип розвитку люового господарства виходить з постанов мiжнародних конференцш зi захисту лiсiв та збереження бюлопчно! рiзнома-нiтностi (Страсбург, 1990, Рю-де-Жанейро, 1992, Гельсiнкi, 1993, Монреаль, 1993, тощо) та визначае стратепчш напрямки селекцшних робгг. Лiси майбутнього повинш охоплювати дiлянки природного поновлення, лiсовi культури та плантацii, вирощеш з використанням селекцiйно-полiпшеного матерiалу [3].
Для отримання насшневого матерiалу надежно! якосл, починаючи з середини ХХ ст. розроблено цшу низку теоретично обгрунтованих практич-них господарських заходiв, розпочате формування лiсонасiнневоi бази. Особливо активно в Укршш, зокрема у Криму, таку роботу виконували у 60-70 рр. ХХ ст. Результатом такоi роботи був вiдбiр плюсових дерев, плюсових наса-джень, генетичних резервам, формування штучно створених люонасшневих дiлянок та плантацiй. Вщомим методом лiсовоi селекцii е дослщження геог-рафiчноi мiнливостi популяцiй, коли кожну популящю вивчають в однакових умовах у географiчних культурах [1, 2].
Основну увагу наукових дослщжень з цього напрямку зосереджено на головних люоутворювальних породах. Для Криму це, насамперед - сосна кримська (Pinus pallasiana), дуби скельний Quercus petraea, та пухнастий Q. pubescens, бук схщний (кримський) Fagus orientalis (F. taurica).
Площа соснових лiсiв Криму поступаеться тiльки дубовим за площею, але не за запасом. Регюнальною особливiстю соснових лiсiв е те, що 90 % 1хньо1 площi припадае на сосну кримську. Це автохтонна порода. II природ-ний ареал перебувае у центральнш частинi Кримських гiр на висотах вщ 350 до 1000 м н.р.м. Бшьшють ареалу на сьогодш охороняеться Кримським природним та Ялтинським прсько-люовим природним заповiдниками [5, 6].
У табл. 1 показано обсяги заготовленого насшня порiвняно з наявною люонасшнево: базою. Як видно iз табл. 1, постiйна люонасшнева база (ПЛНБ) створена в основному для сосни кримсько!. Наявнi практично ус види об,ектiв ПЛНБ у достатньому обсяз^ що iз запасом забезпечують потреби республiки у яюсному насiннi. Серед селекцiйних об,ектiв ПЛНБ атестовано клоновi щепленi плантаци - найвищий рiвень селекщйнох роботи з породою. У Криму, за даними Рескомлюу АР Крим, 1х е три, i представленi вони сосною кримською. На цiй основi Кримською ГЛНДС у 70-80 рр. минулого сто-рiччя закладено низку експеримен^в iз схрещування клонiв з метою ощн-ювання спадкових ознак плюсових дерев i, вiдповiдно, вщбору елiтних дерев. 1з отриманих гiбридiв було закладено експериментальнi культури для вив-чення комплексу !хшх лiсiвничих характеристик.
Окрiм сосни кримсько!, на пiвостровi ще кiлька видiв роду Pinus е го-ловними люоутворювальними породами. Це, зокрема - сосна Станкевича stankewiczii), сосна гачкувата ^тш hamata), сосна звичайна silvestris), якi, окрiм збереження бiорiзноманiття, е цiнним матерiалом для створення за-хисних насаджень як на сухих еродованих дшянках Пiвденного берега Криму, так i для залiснення яйл. Однак левова частка люокультурних робiт Криму зорiентована на створення лiсових культур плантацшного типу майже ви-нятково iз сосни кримсько!.
ПЛНБ дуба також iз запасом задовольняе потреби люового господар-ства. Однак, вiдповiдно до документаци, постiйнi лiсонасiнневi дiлянки ство-ренi тiльки для дуба скельного. Насадження за його участю чи домшуванням займають середнiй гiрський пояс обох макросхилiв Кримських гiр. У нижнш частинi середнього поясу та частково нижнього люостепового поясу швден-ного макросхилу домiнуе дуб пухнастий, ПЛНБ якого перебувае тшьки на початковш стади формування i жодного гектара постшно! люонасшнево: дь лянки (ПЛНД) чи постшно! люонасшнево: плошд (ПЛНП) взагалi не створено. Переважна бшьшють лiсiв з домшуванням, або участю дуба пухнастого на твденному березi Криму порослевого походження з незадовшьною селек-цiйною ощнкою i потенцiйно е фондом реконструкци лiсових насаджень. Го-ловним для початку робгт зi переведення порослевих насаджень у продуктив-нi насiнневi е продовження формування повнощнно! ПЛНБ дуба пухнастого на площах, потрiбних для забезпечення якiсним насiнневим матерiалом пер-спективних щорiчних запланованих робгт з реконструкци низькобоштетних насаджень та залюнення горiльникiв. Дуб звичайний ^. ^Ьш) - перспективна порода для створення штучних люових насаджень та лiсосмуг у степовш частинi Кримського пiвострова.
Табл. 1. Обсяги заготовленого настня порiвняно з наявною л^онасшнево'1
базою (за даними Рескомлс Ар ° Крим)
Порода Иаявтсть на 01.01.08, кг Потреба, кг Р1зниця Наявна Г [ЛИВ, га
ПЛНП ПЛНД
Всього хвойних 933 643 268 9,6 94,8
сосна кримська 859 580 279 6,5 88,4
бюта схвдна 35 35 0 0 0
ял1вець 13 2 -11 0 6,4
rnmi хвойт 26 26 0 3,1 0
Всього листяних 3448 3188 0 0,2 109,2
каштан 1ст1вний 648 648 0,2
гледич1я 1550 1290 0 0
гор1хи 80 80 0 13
дуб 682 682 0 49,3
абрикос 100 100 0 0
клени 110 110 0 0
робшя звичайна 23 23 0 0
ясен 132 132 0 0
rnmi 123 123 0 46,9
Разом 4381 3831 268 9,8 204
Як вказуе Ha6ip порщ, насшня яких заготовили тдприемства Криму у 2008 р. (табл. 1), степове люовщновлення е одним i3 прiоритетних напрямюв. Однак жодна i3 заготовлених порiд не забезпечена люонасшневою базою, а, вщ-повщно, i якiсним насiнням. Це, своею чергою, не дае змоги забезпечити у пер-спективi очiкувану вщ таких насаджень вiддачу. Породи, заготовлеш для степо-вого лiсорозведення, здебшьшого iнтродукованi i у минулому не охоилеш люо-генетичними дослiдженнями, результатом яких мало бути створення ПЛНБ. Тому роботу в цьому напрямку потрiбно розпочати з шдбору кращих дерев, серед яких у перспективi видiляти у встановленому порядку плюсовi дерева.
Через особливе географiчне положення Криму, об'ектами селекцп тут стають, крiм головних лiсоутворювальних порщ i породи-iнтродуценти, за якими практично не ведуть жодно! селекцшно! роботи в шших регiонах Ук-ра!ни. Це, зокрема, види кедрiв - Cedrus libanii, C. atlantica, C. deodara, пред-ставники роду Cupressus, сосни - p. pinea, p. stankewichii, p. eldarica, секво-ядендрон велетенський - Sequojadendron giganteum. Щ породи, через 1хню високу продуктившсть та посухостшюсть, добре зарекомендували себе на швденному березi Криму як для створення високопродуктивних лiсiв (продуктившсть 1х у кiлька разiв перевищуе продуктивнiсть мiсцевих автохтон-них видiв), так i для мелюраци схилiв. Створенням експериментальних культур з участю iнтродуцентiв у Криму багато роюв займаеться Кримська ГЛНДС та Иттський ботанiчний сад [7]. Крiм названих вище, з меншим об-сягом експерименти здшснювали i з iншими iнтродукованими деревними породами, зокрема Quercus suber, Laurus nobilis, Abies cephalonica та шшими.
Виконана за минулi роки робота вже на цьому еташ повинна була б повною мiрою забезпечувати потреби виробництва у садивному матерiалi ви-соко! якостi. Крiм того, селекцiйна робота у люовому господарствi передба-чае постiйне i безперервне доповнення i оптимiзацiю 11 об,ектiв, зокрема роз-
ширення видового складу клонових плантацiй, закладання комплексу нових експериментальних культур, видiлення елггних дерев, розширення виробни-чого асортименту порщ та iнше.
Для виршення завдань збереження бiологiчного i генетичного рiзно-манiття лiсiв Криму на цьому еташ першим кроком, на нашу думку, е оцiнка об'ективного стану лiсоселекцiйноï бази та аналiз причин його можливого по-пршення. Тому у 2008 р. спещалюти Рескомлiсу за участi науковцiв Кримсь-коï ГЛНДС та iнших защкавлених установ, здiйснили iнвентаризацiю люосе-лекцiйноï бази Криму [4]. Зпдно з архiвними даними, на територи Кримсько-го пiвострова нараховано 437 об'еклв (табл. 2).
Табл. 2. Порiвняльний склад .лсогенетичнoï бази Криму
Кшьшсть, шт. Площа, га
Назва об'екта Порода за архiвни-ми даними за даними Рескомлшу за архiвни-ми даними за даними Рескомлшу
Плюсов! дерева сосна звичайна 4 4
сосна кримська 159 159
сосна Станкевича 20 20
сосна гачкувата 10 10
дуб скельний 99 99
дуб пухнастий 17 12
бук схвдний 32 44
кедри 17 17
ял!вець високий 12 28
Плюсов! насадження 3 3 7,34 7,34
Клонов! насш-нев! плантаци сосна кримська 4 4 33,8 12,8
Арх!вно -маточ-н! плантаци сосна кримська 3 3 3,6 3,6
Генетичн! резервати 22 22 627,5 627,5
Родинна плантащя сосна кримська 1 1 3 3
Культури iнтродуцентiв 5 5 6,8 6,8
Випробувальн! культури сосна кримська 6 6 16,63 16,63
Всього 414 437 698,67 677,67
Як видно iз табл. 2, дат, отримаш в!д аналiзу первинних, архiвних, матерiалiв дещо вiдрiзняються вiд даних Рескомлiсу АР Крим як за кшьюс-тю, так i за площею. Причиною меншо!' кiлькостi об'еклв за архiвними даними е часткова втрата шформаци для деяких порiд. Фактичне зменшення площ вiдбувалося за рахунок списання окремих дшянок об,ектiв через втрату ними первинних функцш.
За даними Рескомлюу АР Крим, на облжу перебувае 416 люогенетич-них атестованих об'еклв (без тих, що вщнесет до заповiдникiв). Значна час-тина плюсових дерев, що увшшли до перелжу, на теперiшнiй час е втраче-ною. Частина плюсових дерев, вказаних у вщомостях постiйних люокористу-вачiв, не вiдповiдають характеристикам первинно вщведених як за висотою, так i за дiаметром. Через вщсутшсть маркування, значний промiжок часу вщ-новити первинно видiленi дерева на деяких дшянках практично неможливо, навлъ за 1хньо1 iмовiрноl наявностi. Частина плюсових дерев загинула через стихшш явища.
У ходi виконання робл по швентаризаци люоселекцшно! бази Криму, пращвниками лаборатори селекци та штродукци Кримсько! ГЛНДС обсте-жили цшу низку об'ектiв рiзних категорiй. Значна частина об'еклв потребуе поновлення або втратила свое практичне значення для збирання насшня з по-лшшеними генетичними якостями. Тому, очевидно, для поновлення втраче-них об'ектiв, потрiбно в установленому порядку пiдiбрати новь
До люонасшнево! роботи у жодному випадку не задiянi рiдкiснi автох-тоннi види, як липа кримська (Tilia dasystyla), горобина домашня (Sorbus domestica), берека (Sorbus torminalis). Практично незадiяними у люорозведенш залишаеться бук, тис япдний (Taxus baccata), клен Стевена (Acer steveni), фю-ташка туполиста (Pistacia mutica), тощо, що iстотно збiднюе видовий склад деревних порщ гiрського Криму. 1з iнтродуцентiв перспективними е платан схщний (Platanus orientalis), кедри, секвоядендрон велетенський, секвоя вiч-нозелена (Sequoja sempervierens), кипариси, сосна лалшська. Науковi досль дження та експерименти були розпочат i припиненi на стади створення ек-спериментальних культур штродуцент1в. На теперiшнiй час завершеною можна вважати формування ПЛНБ у тому випадку, якщо по породi е сформована мережа щеплених (чи шших вегетативних) клонових плантацiй iз плюсових та елiтних дерев. Незважаючи на стан, про 11 вiдносну завершенiсть мо-же йтися тшьки для сосни кримсько!. Потреби у насшневому матерiалi на сьогодш визначенi можливостями i орiентованi на наявну ПЛНБ. Об'ективну потребу у насшш i, вщповщно, площах ПЛНБ слщ визначати за сукупнiстю ушх потрiбних лiсiвничих пiдприемств з урахуванням умов мюцезростання, видового складу, категорш лiсокультурних площ, iсторичних умов, цшьового призначення створюваних лiсових насаджень. Ми розрахували потрiбнi пло-щi ПЛНБ для основних порщ, якi наведено у табл. 3.
На жаль, серед люогосподарських шдприемств вiдзначено залишковий принцип вiдношення як до збереження юнуючих, так i до створення нових селекцшних об'еклв. Головною причиною цього е вщсутшсть защкавленост в отриманш покращеного насiнневого матерiалу. Питання збереження i тдтри-мання юнуючо! люонасшнево! бази е особливо важливим. Акцентувати увагу в першу чергу необхщно на об'ектах автохтонних люоутворюючих порiд.
Пiд час планування робл з подальшо! розбудови ПЛНБ Криму потрiб-но врахувати допущеш в минулi роки помилки, розширити породний список об'ектiв, продовжити роботи зi створення нових плантаци для шдвищення продуктивностi лiсiв, покращення 1'хтх екологiчних функцiй та збереження бюлопчно! рiзноманiтностi.
Табл. 3. Потреба в об'ектах л'шшасшневоХ бази Криму
1снуюча ПДНБ noTpiôrn ПЛНБ
Породи в т.ч. raOHOBÍ зокрема, клоно-
плантаци, га bí плантаци, га
Fagus orientalis 148,7 0 168,7 10
Quercus petrea 58,4 0,6 58,4 15
Q. robur 0 0 5 3
Q. pubescens 162 0 162 5
Pinus pallasiana 208,74 33,1 208,74 53,1
P. stankewichii 28,8 0 28,8 5
P. silvestris 0 0 10 10
P. pinea 3,6 0 3,6 2
P. hamata 0 0 20 5
Cedrus sp. 0,9 0 0,2 3
Acer steveni 0 0 0 3
Juniperus sp. 154,2 0 154,2 0
Tilia sp. 0 0 5 3
Sorbus sp. 0 0 5 0
Arbutus andrachne 5 0 15 0
Pistacia mutica 0 0 10 0
Fraxinus sp. 0 0 5 3
Juglans sp. 13 0 20 0
Sequojadendron giganteum 2,2 0 6 0
Sequoja sempervirens 0 0 3 0
Platanus sp. 0 0 5 3
Taxus baccata 22 0 22 10
Castanea sativa 0,2 0 5 3
Biota orientalis
Robinia pseudoacacia 0 0 0 5
Gleditsia sp. 0 0 0 20
Sophora japonica 0 0 5 0
Лггература
1. Агапонов Н.Н., Плугатарь Ю.В. Лесная наука в Крыму. Результаты исследований Крымской ГЛНИС за 1952-2006 гг. и реферативный справочник. - Алушта, 2006. - 250 с.
2. Гришин В.В., Бойко Г.Е. Выделение объектов лесосеменной базы на генетико-се-лекционной основе в лесных хозяйствах Крыма // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана : Тематический сб. трудов Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Симферополь : Таврического НУ им. В.И. Вернадского. - 2008. - Вып. 18. - С. 33-39.
3. Дебринюк Ю.М., Калшш М.1., Гузь М.М., Шаблш 1.В. Лкове насшництво. - Льв1в : Вид-во "Свгг". - 1998. - 432 с.
4. Звгг про науково-дослщну роботу по тем1 № 1 "Вдосконалити систему збереження 1 невиснажливого використання генетичного р1зномашття люових порщ" / Кримська ГЛНДС. Алушта. - 2008 р. - 67 с.
5. Поляков А.Ф., Плугатарь Ю.В. Лесные формации Крыма и их экологическая роль. - Х. : Изд-во "Новое слово", 2009. - 405 с.
6. Плугатар Ю.В. 1з лю1в Криму. - Х. : Изд-во "Новое слово", 2008. - 462 с.
7. Ярославцев Г.Д. Итоги десятилетнего испытания важнейших хвойных экзотов в горных лесах юга СССР // Труды Никитского ботанического сада. - 1974. - Т. 63. - С. 7-42.
