CC BY
16
6. Лакида П.1. Фiтомаса лiсiв Украши: Монографiя. - Тернопiль: Збруч, 2001. - 256 с.
7. Уголев Б.Н. Древесиноведение с основами лесного товароведения: Учебник для вузов. - 2 - изд., перераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 368 с.
8. Полубояринов О.И. Плотность древесины. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 160 с.
9. Сопушинський 1.М. Вплив люорослиних умов твденно-захщного мегасхилу Ук-рашських Карпат на властивост деревини бука люового (Fagus sylvatica L.): Дис... канд. с. -г. наук: 06.03.03. - Львiв, 2001. - 178 с.
10. Справочное руководство по древесине/ Лаборатория лесных продуктов США. Пер. с англ. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 544 с.
11. Чудинов Б.С. Вода в древесине. Новосибирск: Наука, 1984. - 270 с.
12. Bosshard H.H. Holzkunde. Zur Biologie, Physik, und Chemie des Holzes. - 2. Auflage. - Basel-Boston-Studgart: Birkhaeuser Verlag. - 1984. - Band 2-312 S.
13. Deutsches Institut für Normung: Prüfung von Holz: Probenahme, DIN 52 180; Bestimmung der Rohdichte, DIN 52 182; Bestimmung des Feuchtigkeitsgehaltes, DIN 52 183; Bestimmung der Quellung und Schwindung, DIN 52 184. - Berlin und Köln: Beuth Verlag GmbH. - S. 79-92.
14. Haygreen J.G., Bowyer J.L. Forest products and wood science/ 3. ed. - Ames, Iowa: Iowa State Univ. Pr., 1996. - XV, 484 S.
15. Krzysik F. Nauka o drewnie. - Warszawa. - 1978. - 653 S.
16. Kollmann F. Technologie des Holzes und der Holzwerkstoffe/ Band: 1 Anatomie u. Pathologie, Chemie, Physik, Elastizität u. Festigkeit. - 2., neubearb. u. erw. Aufl. 1951, Repr. -1982. - XIX, 1050 S.
17. Lincoln W.A. World woods in color. Wood - Handbooks. New York: Macmillan. -1986. - 320 p.
18. Mauritz R. Maschinelle Festigkeitssortierung von Schnittholz - Forschung und Entwicklung in Österreich und im internationalen Umfeld// Lignovisionen: Eine Holzzeitgeschichte IHF/VHO. - Wien. 2001. - S. 67-78.
19. Michalak R. Raport o stanie lasow w Polsce 2001/ Centrum Informacyjne Lasow Panstwowych, Warszawa. - 2002. - pP. 1-95.
20. Niemz P. Physik des Holzes und der Holzwerkstoffe/ Leinfelden-Echterdingen. DRW-Verlag, Stuttgart - 1993. - 243 S.
21. Vintoniv I, Sopushynskyy I., Teischinger A. Forst- und Holzwirtschaft in der Ukraine wächst// Holz- Zentralblatt, № 87- 2003. - S. 1222.
22. IPCC. Good Practice Guidance for Land Use, Land-Use Change and Forestry// National Greenhouse Gas Inventories Programme. Published by the Institute for Global Environmental Strategies. 2003. - 564 P. _
УДК 630*165.61 Здобувач С.М. Данькевич;
проф. Г. Т. Криницький, д-р бюл. наук - УкрДЛТУ
СТАН I ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ ПЛЮСОВОГО НАСАДЖЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОÏ У ЗАКАЗНИКУ " ЛОПА-ТИНСЬКИЙ" - ОСНОВИ ЛIСОНАСIННeВОÏ БАЗИ РАДЕХ1ВСЬ-
КОГО ДЕРЖЛ1СГОСПУ
Охарактеризовано стан плюсового насадження сосни звичайно'1 в Радехiвському держлюгост ДЛГО "Львiвлiс", пропонуються шляхи збереження його генофонду.
S. Dankevytch, H. Krynytskyy - USUFWT
The Condition and the Ways of Preservation of Genetic Fund of Crop Forest Stand of a Scots Pine in Reservation "Lopatynskyy" - the Bases of
Forest's Seeds in Radechiv's SEF
It is made the characteristic of a condition crop forest stand of a Scots pine in Radechiv's SEF and it is offered to a way of preservation of its genetics fund.
22
Лшвницьш дослвдження в УкраТш
Проблема вирощування високопродуктивних, бiологiчно стiйких люо-вих насаджень в умовах зростаючих антропогенних навантажень набувае особливо! актуальность Для 11 вирiшення пропонуються рiзнi пiдходи [3, 6-8, 10, 15]. Одним з них е переведення люовирошування на генетико-селекцшну основу. За лггературними даними, впровадження генетики i селекцп у практику люового господарства дозволяе пiдвишити продуктивнiсть лiсiв на 1015 % (в окремих випадках до 20-30 %), вадбрати високостшю та ефективнi в еколопчному вiдношеннi форми дерев [4, 5, 9].
Розвиток генетико-селекцшних дослщжень у лiсових насадженнях Укра'ни здшснюеться у декiлькох напрямках: еколого-географiчному, фено-типовому з вiдбором кращих плюс-варiантiв, генетико-популяцiйному, мор-фофiзiологiчному [6-9]. Особливо усшшно в останнi десятирiччя розвивався фенотиповий напрямок, який базуеться на масовому та шдивщуальному вщ-борi як за прямими, так i опосередкованими ознаками [7-9, 14]. На основi дослiджень у цьому напрямку у 60-70-х роках минулого столггтя було закла-дено низку люонасшневих комплексiв основних лiсоутворюючих порiд.
Люонасшневий комплекс сосни звичайно!' в Радехiвському держшс-госпi почали створювати у 1973 рощ. Цьому передувала селекцшна швента-ризацiя лiсiв держлiсгоспу, в результат яко!' було видiлено особливу форму сосни звичайно!' - " лопатинську". Лопатинська форма сосни звичайно!' вiдрiз-няеться особливими господарсько-цiнними ознаками: високою iнтенсивнiстю росту, добрим очищенням стовбура вщ сучкiв, стiйкiстю до хвороб i енто-мошкiдникiв, вiдносно невеликими розмiрами крони, значною шiльнiстю де-ревини i смолопродуктивнiстю. За цими показниками вона ютотно переважае iншi екотипи сосни звичайно!' на Малому Полюсь
Лопатинська форма сосни була виявлена в Лопатинському люнищш Радехiвського держшсгоспу у кв. 63 i кв. 64 на плошi 109 га. Лшвничо-такса-цiйнi показники цих насаджень представлен в табл. 1. Як видно з таблищ, це високопродуктивш сосновi насадження 110-рiчного вшу. Запас 1'х досягае
3 ...
500 м на один гектар, середня висота - 34 м, середнш дiаметр - 45 см, бош-тет - 1а. У складi насаджень пануе сосна, зрщка, як домiшка, зустрiчаються стиглi екземпляри дуба, граба, берези, ялини i бука, який введений штучно шд намет сосни.
Тип люорослинних умов перехщний вiд С2 до С3, тип лiсу - свiжа сос-ново-грабова судiброва, вологуватий пiдтип. Грунт дерново-середньотдзо-листий, потужний, морфологiчно добре диференцшований на генетичнi гори-зонти, як утворилися руйнуванням i перерозподшом коло1'дно1 фракци. Характер його генезису вщповщае основним закономiрностям шдзолоутворю-вального процесу, описаних у працях К.К. Гедройца, В.К. Висоцького, А.А. Роде, 1.С. Каурiчева, В.В. Пономарьово!' та шших [1, 2, 11, 12, 13].
Загалом грунт вщзначаеться високою родючiстю, повнiстю дос-татньою для формування високобонiтетних сосново-дубових насаджень.
Шдлюок у насадженнi представлений поодинокими екземплярами ль щини звичайно!', горобини звичайно!', бузини чорно!' i червоно!', крушини лам-ко1, верби козячо!'. Зiмкнутiсть його 0,1-0,2; висота до 4 м.
1. Лкова типолопя, екологiя та бiологiя лiсу
23
Табл. 1. Лшвничо-таксацШш показники плюсового насадження в Лопатинсько-_му лiсництвiРадехiвського держсл'шгосчу_
№ Квар- Ви- Склад Вк, Середт Боттет Повнота Запас,
з/п тал дш рок1в Н, м Б, см м3/га
1 63 4 10С+Г, Д 110 34,0 45,2 1а 0,66 497
2 63 11 10С+Г, Д 110 33,6 43,5 1а 0,64 430
3 64 17 10С+Г, Д, Бк, Вз 110 34,1 45,5 1а 0,52 389
4 64 13 10С+Г, Д 110 33,8 43,8 1а 0,65 482
5 64 16 10С+Г, Бк, Яб 110 30,5 36,7 1а 0,52 357
6 64, 12 10С+Г, Б 110 30,0 35,8 1а 0,48 324
Основний фон трав'яного покриву утворюють ожина щетиниста, ква-сениця звичайна, щитник чоловiчий, безщитник жiночий, пiдмаренник за-пашний, малина, зiрочник ланцетоподiбний, перець водяний, осока пальчас-та, веснiвка дволиста, бальзамш "не чiпай мене". Зустрiчаються чорниця, брусниця, верес звичайний.
У видовому складi шдросту переважае граб звичайний. Його кшьюсть на пробних площах змiнюеться вiд 10,6 до 27,0 тис. шт./га. Крiм граба зустрь чаеться також пiдрiст дуба звичайного (до 1,5 тис. шт./га) i сосни звичайно! (до 1,7 тис. шт./га), зрщка бука та шших порiд. Однак слiд зазначити, що зус-трiчаються, в основному, однорiчки i 2-3-рiчки сосни, якi у подальшому через недостатньою кiлькiстю свггла вiдмирають.
Таким чином, у кв. 63 i 64 Лопатинського люництва Радехiвського ДЛГ сформувалося цiнне у господарському вщношенш насадження сосни звичайно! iз значною кшьюстю мегатрофних видiв. З одного боку, це пояснюеться задо-вiльним водно-повiтряним режимом грунту, його значною потужшстю, штен-сивним розкладом пiдстилки, яка мае м'який мулевий характер i пов'язаною з цим високою штенсившстю малого бюлопчного кругообiгу, з другого - щнни-ми спадковими властивостями зростаючо! тут популяци сосни звичайно!.
У результат селекцшно1 швентаризаци дане насадження було вщне-сене до плюсових i включене у постiйну лiсонасiнневу базу (табл. 2). Крiм нього, у склад люонасшневого комплексу сосни звичайно! в Лопатинському лiсництвi Радехiвського ДЛГ ввшшли плюсовi дерева. Всього 1х у держлю-госпi у 1973-1982 рр. було вщбрано i занесено у державний реестр - 69 шт., в тому чи^ у кв.63 i 64 Лопатинського люництва - 40 шт.
Як складовi люонасшневого комплексу на територи держшсгоспу були також створенi постшш лiсонасiнневi дiлянки площею 16,7 га, клоновi на-сiнневi плантацп площею 23,0 га, архiвно-маточна плантацiя на плошд 4,8 га i випробувальш культури площею 4,2 га (табл. 2). Водночас кращд насадження сосни звичайно! були оформленi як генетичш резервати, для збереження щн-ного генофонду "лопатинськоГ сосново! популяци. У Лопатинському люниц-твi вони видшеш на площi 182 га (табл. 3).
У результат значно1 науково-практично1 роботи в Радехiвському дер-жлюгосш на кiнець 80-их рокiв був створений повнощнний лiсонасiнневий комплекс сосни звичайно1, який вiдповiдав науковим рекомендащям i всiм вимогам плюсово1 системи селекци.
24
Лiсiвницькi дослiдження в УкраТш
Табл. 2. Перелж об'eктiв л^онасшневого комплексу сосни звичайно'1 _в Лопатинському лiсництвi Радехiвського ДЛГ_
Об'екти Мшцезнаходження Рж закла- Площа, га або
квартал видш дання кшьюстъ дерев, шт.
63 4 1978 12,0
63 11 1978 20,0
Плюсовi насадження 64 64 12 13 1978 1978 10,0 45,0
64 16 1978 12,0
64 17 1978 10,0
Всього 109,0
63 4 1981 7
63 11 1981 6
Плюсовi дерева 64 64 12 13 1973 1973 6 16
64 16 1973 2
64 17 1982 3
Всього 40
45 12 1978 2,3
Постiйнi лiсонасшнeвi д^нки 15 21 15 1 1980 1977 2,7 6,0
21 2 1973 5,7
Всього 16,7
Клоновi насшнeвi плантаци 63 63 1 3 1976 1984 5,0 18,0
Всього 23,0
Архiвно-маточнi плантаци 63 2 1988 4,8
Випробувальнi культури 16 51 18 1 ЧО ЧО 00 00 ю ю 0,9 3,3
Всього 4,2
Табл. 3. Генетичш резервати сосни звичайно'1 в Лопатинському лiсництвi _Радехiвського ДЛГ_
Квартал Видт Площа, га
62 15 12,0
62 19 8,8
63 4 12,0
63 9 2,1
63 10 3,7
63 11 20,0
63 12 1,7
64 12 18,0
64 13 45,0
64 16 12,0
64 17 2,0
66 2 2,5
66 8 7,2
66 12 2,0
66 13 33,0
Всього 182
1. Лкова типолопя, еколопя та бюлопя лку
25
Однак, у цей час, через 30 роюв вщ початку закладання люонасшнево-го комплексу, все частше починають з'являтись ознаки його розладнання. Насамперед, це стосуеться материнського плюсового насадження сосни, на базi якого був створений комплекс.
Насадження переходить у стадда перестиглих (табл. 1). Все бшьше i бiльше дерев, в тому чи^ i плюсових, уражаеться хворобами та ентомошюд-никами, окремi дерева суховершинять i всихають. Починають вщмирати також плюсовi дерева. На багатьох з них у значнш кшькосл поширена омела бiла (Viscum album L.). Рiчний прирiст дерев по висот становить в основному 5-7 см. 1х крони поступово набувають парасолеподiбноi форми, надмiрно зрiджуються, а в хво! зменшуеться вмiст хлорофiлiв.
З метою покращення стану плюсового насадження в ньому щорiчно проводяться вибiрковi санiтарнi рубання (табл. 4). За останш 20 роюв з кожного гектара вже вирубано близько 50 м деревини. Значно знизилась повнота деревостану.
На окремих дшянках вона становить лише 0,5 i менше (табл. 1). Таким чином, проблема збереження щнного генофонду "лопатинсько!" сосни з кож-ним роком загострюеться. Створенi у попередш роки клоновi та архiвно-ма-точнi плантаци, через !хню розладнашсть i масове вiдмирання клонiв, не мо-жуть бути основою для li вирiшення.
Табл. 4. Вирубування деревини сосни у плюсовому насаджент _Лопатинського люництва Радехiвського ДЛГ_
Роки Вирубано, м3/га
Квартал 63 Квартал 64
1982 13,1 -
1983 - 3,4
1984 9,0 2,1
1985 6,0 8,3
1987 8,0 12,0
1990 - 6,6
1991 1,0 1,6
1995 3,2 -
1997 4,6 -
1998 0,7 1,2
2000 6,1 10,6
2002 2,1 2,8
Всього 53,8 48,6
Ми пропонуемо кшька напрямiв його збереження. Один з них - вщ-творення на мющ материнського насадження коршного сосново-дубового де-ревостану природним насшневим шляхом. Для розробки рекомендащй у цьому напрямку у 2003 рощ ми започаткували такий експеримент. На площд 2 га материнського насадження повшстю вирубали пiдлiсок, крупний пiдрiст граба, окремi дорослi дерева граба з метою збшьшення кiлькостi свiтла до по-верхнi грунту. У листопадi взрихлили шдстилку i зiбрали насiння з плюсових дерев i загальнопопуляцiйний зразок. Завдяки доброму у 2003 рощ насшне-ношенню сосни можлива поява значно1 кiлькостi И самосiву. Дуб плануеться
26
Лшвницьш дослiдження в УкраТш
ввести шпиговкою жолуд1в. За необхщност в окремих мюцях можливий 1 шдЫв з1браного насшня сосни. У подальшому необхщно буде проводити ш-тенсивне освгглення самоЫву сосни { дуба.
З шших напрямюв збереження генофонду плюсового насадження сосни звичайно!', зростаючого у заказнику "Лопатинський", рекомендуеться:
• закладка постiйноi' лiсонасiнневоi' дшянки на базi 7-10-рiчних лiсових культур,
створених с1янцями, вирощеними з нашння дерев материнського деревостану;
• створення архiвно-маточноi та родинноi плантаций;
• проведения саттарно-оздоровчих заходiв у материнському насадженнi з метою забезпечення якомога тривалiшого його функц^онування для заготiвлi
насiння i створення люових культур.
Л1тература
1. Высоцкий Г.Н. Режим почвенной влажности грунтовых вод и солей в степных и лесостепных почвогрунтах: Избр. тр.: В 2т. - М.: АН СССР, 1962. - Т.2. - С. 351-361.
2. Гедройц К.К. Учение о поглотительной способности почв: Избр. тр. - М.: Наука, 1975. - С. 394-557.
3. Горшенин Н.М., Швиденко А.И. Лесоводство. - Львов: Вища школа, 1977. - 304 с.
4. Долголиков В.И. Некоторые актуальные селекционные мероприятия по созданию высокопродуктивных лесных насаждений// Тезисы докладов Всесоюзного научно-технического совещания "Развитие генетики и селекции в лесохозяйственном производстве". - М., 1988. - С. 77-79.
5. Ефимов Ю.П., Данусявичус Ю.А., Долголиков В.И. и др. Опыт создания лесо-семенных плантаций в СССР// Материалы Международного симпозиума "Лесная генетика, селекция и физиология древесных растений". - М., 1989. - С. 85-92.
6. Криницький Г.Т. Морфоф1зюлопчт основи селекци деревних рослин: Автореф. дис.... д-ра бюл. наук: 06.03.01/ Укр. держ. ун-т. - К., 1993. - 46 с.
7. Криницький Г.Т. Теоретичш аспекти розвитку морфоф1зюлопчного напряму в люовш селекци// Науковий вюник: Лшвницью дослщження в Украшь - Льв1в: УкрДЛТУ. -1999. - Вип. 9.10. - С. 6-12.
8. Молотков П.И., Патлай И.Н., Давыдова Н.И. и др. Селекция лесных пород. -М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 224 с.
9. Петров С.А., Патлай И.Н., Сахаров В.И., Шутяев А.М. Методы лесной селекции, их генетические обоснование и эффективность// Материалы Международного симпозиума "Лесная генетика, селекция и физиология древесных растений". - М., 1989. - С. 29-36.
10. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос, 1968. - 440 с.
11. Пономарева В.В. Теория подзолообразовательного процесса. - М. - Л.: Наука, 1964. - 379 с.
12. Почвоведение/ Под. ред. И.С. Кауричева. - М.: Колос, 1982. - 496 с.
13. Роде А.А. Подзолообразовательный процесс. - М. - Л.: АН СССР, 1937. - 454 с.
14. Ромедер Э., Шенбах Г. Генетика и селекция лесных пород. - М.: Изд-во селько-хоз. лит-ры, журналов и плакатов, 1962. - 268 с.
15. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Люознавство. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - 358 с.
УДК 630.187 Проф. Б.Ф. Остапенко, д-р с.-г. наук -Хартвсъкий
НАУт. В.В. Докучаева
ТИПИ Л1СУ Р1ВНИННО1 ТЕРИТОРП УКРА1НИ
Розглянута класифшацшна система л1с1вничо-еколопчно'1 типологи, р1знома-шття, зональш комплекси, господарч1 угрупування титв люу.
Ключов1 слова: едатопи, кл1матопи, районування, едафо-кл1матична с1тка, ти-пи люу, комплекси, природна продуктившсть
1. Лкова типолопя, еколопя та бюлопя лку
27
