CC BY
8
Л1тература
1. Брусак В.П. Особливост ландшафтно'1' структури заповiдника "Розточчя" / В.П. Брусак, Г.П. Мшлер, О.М. Федiрко // Природничi дослiдження на P03T044i : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1995. - С. 143-148.
2. УкраТна : навчальний атлас / гол. ред. Ф.В. Зузку. - К. : Головне управлшня геодезп, картографп та кадастру при Кабшет Мiнiстрiв Украши, 1998. - 346 с.
3. Атлас УкраТни. Верая 1.0 / 1н-т географп Нащонально'1' академп наук Украши, 1999-2000. 1нтелектуальш Системи ГЕО, 1999-2000.
4. Просторова база даних Украши масштабу 1:500 000. Верая 1.5. Опис шформацш-ного забезпечення. 24088287.БДУ.П5. - К. : ТзОВ "1нтелектуальш Системи ГЕО" (ТзОВ 1СГЕО), 1999.
5. Желдак В.Н. Лесоводство : учебник. - Ч. I / В.Н. Желдак, В.Г. Атрохин. - М. : Изд-во ВНИИЛМ, 2003. - 336 с.
6. Желдак В.И. Закономерности роста древостоев / В.И. Желдак, В.Г. Атрохин. -Новосибирск : Изд-во "Наука", 2003. - 336 с.
Савчин О.Б., Бунь Р.А. Формирование цифровых карт природного
заповедника "Расточье" по материалам лесоустройства
Приведена методика построения цифровых карт природного заповедника "Расточье" по материалам лесоустройства. Средствами геоинформационной системы созданы многослойные цифровые карты Верещицкого лесничества заповедника, которые включают материалы лесоустройства 1987 и 2002 гг., сформированы ассоциированные с ними базы таксационных данных. Геораспределенные базы данных включают метеорологические показатели за этот период для анализа влияния изменений климата на рост и возобновление лесонасаждений.
Ключевые слова: заповедник "Расточье", цифровая карта, таксационное описание, климатические параметры, геоинформационная система.
Savchyn O.B., Bun R.A. Formation of digital maps for natural reserve "Roztochchya" on the base of forest adjustment
An approach for constructing digital maps of the Nature Reserve "Roztochchya" on the base of forest adjustment is presented. Using GIS the multilayer digital maps of Ve-reschytske forestry have been created, which include materials of forest adjustments in 1987 and 2002, and associated with these maps databases of taxational data were formed. Georeferenced databases include meteorological parameters during this period to assess the impact of climate change on growth and reproduction of forest stands.
Keywords: Reserve "Roztochchya", digital map, taxation description, climatic parameters, geoinformation system. _
УДК 630*187; 231 (477) Заст. дир. з наук. роб. Б.К. Старух -
Кримський природний заповiдник, м. Алушта, АР Крим, Украта
ДО ПИТАННЯ ЫДТВОРЕННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ Л1С1В В УМОВАХ Г1РСЬКОГО КРИМУ, ЗОКРЕМА КРИМСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА
Розглянуто питання вщтворення високопродуктивних лiсiв. Для виршення ще'1 проблеми запропоновано застосування генетико-селекцшних методiв, як передбача-ють використання природного рiзноманiття селекцшно-генетичного потенщалу ок-ремих люових порщ i популяцш. Наведено способи репродукцп селекцшно-генетичного потенщалу лiсотвiрних деревних порщ. Зазначено умови, в яких можна зберег-ти генетико-селекцшш об'екти як основу пщвищення продуктивносп для створення штучних насаджень (люових культур).
Ключов1 слова: генетико-селекцшш методи, генетичний резерват, люона-сшнева плантащя, насшники, Кримський природний заповщник.
Вступ. У процес промислово! експлуатаци пiд час рекреацшного ви-користання лiсiв вщбуваеться зменшення видового та формового рiзномашт-тя природно! дендрофлори Криму. Це, своею чергою, призводить до знижен-ня генетичного потенцiалу популяцiй лiсотвiрних видiв, послаблення бюло-пчно! стшкосл та зменшення продуктивностi наступних поколшь лiсу, уне-можливлюе генетичне покращення створюваних штучних насаджень (шсо-вих культур) у майбутньому. На сьогодш особливо! актуальност набувае пи-тання збереження видiв деревинних порiд, цшних у генетико-селекцiйному аспектi. Виникае нагальна потреба збереження iснуючого генетичного фонду, як бази для люово! генетики i селекцп, якi на цей час е найбшьш дiевими методами шдвищення продуктивностi лiсiв [1, 3, 6]. Судячи з багаточисельних публшацш [3, 7, 8], люогосподарсью заходи у вирiшеннi ще! проблеми практично вже повшстю себе вичерпали. Тому вихiд iз становища, що склалося, може бути знайдено тшьки шляхом застосування генетико-селекцiйних мето-дiв, якi передбачають використання природного рiзноманiття селекцшно-ге-нетичного потенцiалу окремих люових порiд i популяцiй [1].
Методика та методи. Вщомо декшька методiв збереження генетичного фонду. Насамперед, це видшення генетичних резервам - дiлянок лiсу, на яких е щнна в генетико-селекцiйному плат частина популяци виду, або еко-топу, для подальшого використання И в отриманш високоякiсного насiння з полшшеними спадковими якостями, якi необхщш для пiдвищення продук-тивностi лiсiв майбутнього [1, 2, 4, 5].
Не менш важливим е метод збереження окремих дерев та насаджень (плюсових, ушкальних, елiтних) на тривалу перспективу, зростаючих безпо-середньо в люових насадженнях i придатних для використання в селекцшно-генетичному плаш.
На сьогоднi визнано, що розмноженням фенотишчно кращих дерев (плюсових) можна досягнути вщтворення цiнних у господарському аспект ознак у майбутнiх поколшь дерев. При цьому доведено практично, що плю-совi дерева необхщно вiдбирати не тiльки в кращих умовах мюцезростання, але також i всихаючих насадженнях з числа дерев, що переважають оточуючi за вжом на 10-15 рокiв [2].
Результати дослвдження. Використовуючи перерахованi вище методи, починаючи з 60-х роюв минулого столтя в Криму видшено такi генети-ко-селекцiйнi об'екти: 25 генетичних резерва™ загальною площею 910,3 га, з яких 6 представлеш насадженнями сосни кримсько!, 2 - сосни Станкевича, 7 - бука кримського, 4 - дуба скельного, 2 - ялiвцю високого i по одному тису япдного, фюташки дико!, дуба пухнастого; 7,34 га - плюсових насаджень сосни кримсько!', звичайно!', Станкевича; бука кримського, дуба скельного i пухнастого, кедра лiванського та шших порiд [3].
Таким чином, у регюш практично було створено основу генетико-се-лекцшно! бази, яка може використовуватися для заготiвлi насiння з покраще-ною спадковютю безпосередньо iз зростаючих в насадженнях плюсових дерев (насшниюв).
Проте цей висновок не може бути однозначним, оскшьки покращене за спадковими якостями насшня утворюеться в природних умовах тшьки в урожайш роки. Крiм того встановлено, що насшня, яке утворилося на плюсових деревах внаслщок звичайного запилення, не вщображае шдивщуальних особливостей материнських особин, тому що в них закладеш невiдомi влас-тивост батькiв-запилювачiв. Останнi можуть взагаш не мати необхiдних щн-них в господарському аспектi ознак, аналопчних материнським деревам [4].
Тому, перш шж використовувати плюсовi дерева як джерело отриман-ня насшня з покращенними спадковими якостями, !х необхiдно дослiдити з використанням методiв ранньо! дiагностики, наприклад методики електрофо-ретичного аналiзу, iзоферментiв тощо [5].
Внаслщок подальших дослщжень було встановлено, що високоякiсне (пбридне) насiння можна отримувати i вщ безпосереднього схрещування плюсових дерев, використовуючи !х як батьки. Однак це настiльки трудомiсткий i пов'язаний з великим ризиком для виконавщв захiд, що здiйснювати його в невеликому об,емi виявилося економiчно недоцiльним. Тому вихiд iз ситуацй, що склалася, було знайдено завдяки вегетативному розмноженню плюсових дерев на спещально створюваних клонових лiсонасiнних плантащях [6].
Застосовуючи наведений вище метод, у Криму було створено 6 клонових люонасшних плантацш: з них 5 сосни кримсько! (4 клонових, 1 архiвно-маточна) i одна клонова плантацiя дуба скельного. Крiм того, зроблено спробу сформувати родинну плантацiю сосни кримсько! шляхом посадки двохрiчних сiянцiв, яка, на жаль, виявилася невдалою. Отже, загальна площа плантацiй, створених вегетативним способом у регюш, становить приблизно 18,5 га [3].
Треба зазначити, що технолопя створення плантацш способом вегетативного розмноження плюсових дерев на цей час практично повшстю вщ-працьована як для хвойних, так i для листяних порщ. Понад це, встановлено, що застосування у люокультурному виробнищв Ыянщв, вирощених з насшня, заготовленого на таких плантащях (I порядку), шдвищуе продуктившсть зрощування культур на 10-15 % i яюсно покращуе !х структуру [6]. Але при цьому було з'ясовано, що активiзувати i стимулювати плодоношення на веге-тативних плантащях можна тшьки за допомогою мшеральних добрив, i ефек-тивний цей прийом тшьки в насiнневi роки, а також за умови що таю планта-цй були створенi на родючих грунтах, та за бшьш вiльного розмiщення на них насшниюв у рядах [7].
До того ж дослщженнями Кримсько! ГЛНДС доведено, що в аридних умовах мюцезростання, характерних для прського Криму, термiн активно! продуктивностi насшниюв на плантацiях I порядку, тобто вегетативного по-ходження, дуже недовгочасний i не перевищуе 15-20 роюв. Зумовлено це тим, що як насшники використовують дерева iз заздалепдь порушеною ана-томо-фiзичною будовою стовбура (головного провщника). Понад це, при цьому на ослаблi прищепленням насшники, наприклад сосни кримсько! на Алуштинськш та Сiмферопольськiй лiсонасiнних плантацiях, нападають вто-риннi шкiдники, що псують кору та деревину, що веде до подальшого пос-лаблення дерев i зрештою !х засихання [3].
Як показали дослщження, що стосуються добрив з метою стимуляцп плодоношения на плантащях, де як насшники використовують кореневласш дерева, то цей прийом виявився економ1чно недоцшьним - пiдвищеиия вро-жайност люонасшно! сировини не вщбулося [8].
Упродовж остаииiх роюв з метою подальшого пiдвищеиия продуктивносп створюваних лiсових культур передбачаеться використання иасiиия з плаитацiй другого порядку, яю будуть створюватися на базi елiтиих дерев [6]. На жаль, в основi ще! методики залишаеться запозичений у садiвиицтвi вегетативний спосiб розмноження дерев, що базуеться на прищепленш жив-цiв, заготовлених у кронах дерев для прищеплення культур.
Треба зазначити, що внаслщок проведених дослщжень, здшснених на прищеплювально-насшневих плантацiях, доведено, що приблизно до 13 роюв переважають жiночi квпки i рiзко вiдчуваеться нестача пилку, внаслщок спостерiгаеться значний вiдпад макростробш. I тiльки коли сформувалися дерева, що виробляють чоловiчi мжростробши, цей процес припиняеться [9].
У дослщженнях iнших авторiв зазначено, що кореневласш плантацп утворюють бшьше мiкростробiл, нiж макростробiл i, власне в перюд цвiтiння насиченiсть повггря пилком значно збiльшуеться, що веде до шдвищення врожаю люонасшнево! сировини [10].
На пiдставi викладеного можна констатувати, що для створення люо-насшневих плантацiй пiдвищеного генетичного рiвня як насiнники краще ви-користовувати кореневласш дерева.
Таким чином, технолопя закладки зазначених вище плантацш мае бу-дуватися за такою схемою: для отримання гiбридiв першого поколшня на плантацiях першого порядку проводять спрямоване схрещування клонiв, вип-робуваних у культурах за яюсними показниками насшневого потомства; пiс-ля цього пбриди висаджують у дослiджуванi культури (родами), де проводиться вибраковка (вирубка) особин, яю не придатш на роль насшниюв. На-далi iз залишкiв гiбридних дерев формують насшневу гiбридно-сiмейну план-тацiю, прорщжуючи 11 по мiрi зростання.
Треба зазначити, що запропонована технолопя на сьогодш вже проходить дослщно-випробничу перевiрку в Державному пiдприемствi "Бахчиса-райське лiсове господарство". З щею метою навеснi 1994 р. в Михайлiвсько-му лiсництвi було закладено дослiднi лiсовi культури сосни кримсько! пло-щею 2 га. Для створення цих культур використовували пбридний садивний матерiал, вирощений iз насшня зi Севастопольсько! клоново! лiсонасiнневоl плантацп, отриманий вiд спрямованого схрещення клошв плюсових дерев з Кримського природного та Ялтинського прсько-люового заповiдникiв. Усьо-го було висаджено 8150 шт. пбридних сiянцiв, 1230 шт. контрольних, виро-щених iз насiння, зiбраного зi звичайних дерев.
На сьогодш, шсля майже 17 рокiв, розроблено проект i почалося пере-формування цих дослщжуваних культур у пбридно-родинну лiсонасiнневу плантацiю, тобто в плантацш II поколшня - шдвищенного генетичного рiв-ня, на якiй насшники - це кореневласш дерева.
На цш плантаци вже можна заготовляти насшня з покращеною гене-тичною спадковютю та вирощувати з них високояюсний посадковий матерь ал для закладання лiсових культур.
Висновки. Yci перераховаш вище способи репродукци селекцшно-ге-нетичного потенщалу лiсотвiрних деревинних порiд можуть бути активними тшьки в тому випадку, якщо будуть вилученi зi зони активно!, але слабо орга-нiзованоi, рекреацiйноi дiяльностi, яка характерна для нашого регiону.
Остання, як вщомо, е шкiдливим фактором для люових бiогеоценозiв, незалежно вiд !х генетико-селекцiйноi значущостi. У разi впливу на них рек-реацiйних навантажень, передуЫм руйнуеться лiсова пiдстилка та ущшь-нюеться грунт, що призводить до попршення водно-фiзичних властивостей та зниження запасу основних елемент1в мшерального живлення, необхiдного рослинам.
Окрiм того, стихшно формуеться безладна система лiсових дор^ та стежок, активно засмiчуються лiсовi теретори, систематично виникають люо-вi пожежi.
Тому тiльки в умовах заповщного режиму можна буде зберегти при-роднi генетико-селекцiйнi об'екти як основу шдвищення продуктивностi заново створюваних штучних насаджень (лiсових культур). Зумовлено це тим, що бшьша частина з них зосереджена на територи Кримського природного та Ялтинського прсько-люового заповщниюв.
Л1тература
1. Молотков П.И. Селекция лесных пород / П.И. Молотков, И.Н. Патлай, Н.И. Давыдова и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 224 с.
2. Косников Б.И. и др. Способы отбора плюсовых деревьев / Б.И. Косников и др.. АС. 152 1384, 4A01G 23/00.
3. Научный отчет по теме 20 (IV.2.1) "Улучшить свойства основных лесообразующих пород путем отбора ценных форм и экотипов в природных популяциях и испытательных культурах и создавать на их основе селекционные заказники и клоновые архивы". Крымская ГЛОС. - Алушта, 1985. - 96 с.
4. Кундзиный А.В. Лесная селекция / А.В. Кундзиный и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1972. - 200 с.
5. Гончаренко Г.Г. Руководство по исследованию хвойных видов методом электрофо-ретического анализа изоферментов / Г.Г. Гончаренко, В.Е. Падутов, В.В. Потенко. - Гомель : Изд-во БелНИИЛХ, 1989. - 158 с.
6. Молотков П.И. Рекомендации по улучшению семеноводства основных лесообразующих пород в Украинской ССР / П.И. Молотков. - К. : Вид-во "Урожай", 1977. -59 с.
7. Белобородов В.М. Удобрения на лесосеменных участках и плантациях сосны / В.М. Белобородов, В.Н. Стебакова // Лесная, генетическая, селекция и физиол. древесн. раст / Материалы Международного симпозиума г. Воронеж, 25-30 сентября 1989 года. - М. : , 1989. - С. 185-187.
8. Краснобаева К.В. Стимуляция плодоношения сосны обыкновенной на постоянных лесосеменных участках минеральными удобрения / К.В. Краснобаева, Н.П. Петров // Рубка и восстановление леса в Сред. Поволжье / ВНИИ лесовод. и механиз. лес. х-ва. - М. : Изд-во ВНИИ, 1991. - С. 14-27.
9. Манцевич Е.Д. Репродуктивная оценка климатипов на прививочной гибридно-семенной плантации / Е. Д. Манцевич, Л. М. Сероглазова // Лесоведение и лесное хозяйство. -Минск, 1990. - № 25. - С. 57-60.
10. Шлончак Г.А. Создание лесосеменных плантаций сосны привитыми и корнесобственными саженцами / Г. А. Шлончак и др. // Лесоведение и агролесомелиорация. -К. : Вид-во "Либвдь", 1990. - № 81. - С. 34-38.
Старух Б.К. К вопросу воспроизводства высокопродуктивных лесов в условиях горного Крыма, в частности Крымского природного заповедника
Рассмотрен вопрос воспроизводства высокопродуктивных лесов. В качестве решения данной проблемы предложено использование генетико-селекционных методов, которые предусматривают использование природного разнообразия селекционно-генетического потенциала отдельных лесных пород и популяций. Перечислены способы репродукции селекционно-генетического потенциала лесообразующих древесных пород. Указаны условия, в которых можно сохранить генетико-селекцион-ные объекты как основу повышения продуктивности заново созданных искусственных насаждений (лесных культур).
Ключевые слова: генетико-селекционные методы, генетический резерват, ле-сосеменная плантация, семенники, Крымский природный заповедник.
Starukh B.K. То the question of reproduction of high value mountain forests in Crimea, the Crimean Nature Reserve as an example
The article discusses the issue of reproduction of high value mountain forests. To solve this problem the application of genetic-selection methods which involve the use of natural selection-diversity and genetic potential of individual forest species and populations should be used. The listed ways of reproduction potential of forest associations of tree species are discussed. These conditions, which can store genetic-breeding sites as a basis for increasing productivity of artificial vegetation (forest species) are shown.
Keywords: genetics, breeding methods, genetic reserve, seed's plantation, seeds, Crimean Nature Reserve.
УДК 630+004.032.8 Доц. С.П. Стрямець, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
1НФОРМАТИЗАЦ1Я ПРИРОДНИЧИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ НА ПРИКЛАД1 ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
Проаналiзовано деяю етапи розвитку обчислювально'1' техшки за 25^чний перюд. Охарактеризовано використання шформацшних технологий у природничих дос-лщженнях на прикладi природного заповщника "Розточчя". Описано бази даних, розроблених для фенолопчного, фаунютичного, флористичного мошторингу, швен-таризацп ентомофауни та геошформацшну систему на базi Maplnfo у природному заповщнику "Розточчя".
Ключов1 слова: шформатизащя, бази даних, персональш комп'ютери, природний заповщник "Розточчя".
Час створення заповщника "Розточчя" (1984 р.) збшся з початком ви-пуску першого персонального комп'ютера IBM PC AT. Цей комп'ютер базу-вався на принципово новому, на той час, процесор1 i80286, що мш працювати у Turbo-режимi з частотою до 16 МГц i мав об'ем пам'ят 20 Мбайт [2]. Тод1 в природному заповщнику i в бшьшосл наукових оргашзацш всю наукову ш-формащю збершали на паперових ношях, у рукописах, а щорiчний науковий звгт "Лiтопис природи" [1] друкували на друкарськiй машинi.
