CC BY
71
Дослщження потомства клона-прищепи рожевооблямовано! форми бука люового показало, що дана соматична мутащя е складною i може роз-щеплюватися й успадковуватися в рiзних комбiнацiях шгментаци листкiв. Найстшюшими, а отже сумiсними з життям виявилося успадковане свггло-рожеве й рожеве забарвлення на rai суцшьно! хлорофшзаци листкiв. Деякi отриманi й вирощеш сiянцi успадкували видимi мутантш ознаки материнсь-ко! особини i, вiрогiдно, й невидимi метаболiчнi, котрi напевно вдасться ви-явити в майбутньому.
Враховуючи те, що в останш роки у м. Львовi бiорiзноманiття садових форм деревних рослин практично не зростае, вкрай важливим е питання охо-рони й збереження описаного ушкального селекцiйного матерiалу в умовах Боташчного саду УкрДЛТУ з перспективою подальшого дослiдження !х аутеколопчних i генетико-фiзiологiчних особливостей. Адже кшьюсть осо-бин дослщжувано! форми бука в м. Львовi зменшилося вщ трьох до двох, а !х розмноженням профiльнi установи не займаються
Л1тература
1. Гнат1в П.С. Метаболит показники адаптаци бука люового в урботехногенному се-редовищ1// Вюник Льв1вського ун-ту: Сер1я бюлопчна. - Льв1в: ЛНУ. - 2003, вип. 32. - С. 92-99.
2. Гнат1в П.С. Сезонна динамжа метабол1чно! адаптаци листкiв деревних порщ у ан-тропогетзованому еколопчному середовищ1// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. -2000, вип. 10.3. - С. 201-210.
3. Дубинин Н.П. Общая генетика. - М.: Наука, 1970. - С. 82-98; 406-421.
4. Козлов В.Г. До ютори штродукци вид1в i форм бука в ландшафтних парках та бо-ташчних осередках Укра!ни// Старовинш парки i проблеми 1х збереження. - Умань: ВК Л.М. Рибчинського, 1996. - С. 126.
5. Криницький Г.Т. Морфоф1зюлопчт основи селекци деревених рослин/ Автореф. дис. ... д-ра бюл. наук: 06.03.01, 03.00.12/ УДАУ. - К., 1993. - 50 с.
6. Кучерявый В.П. Урбоекологические основы фитомелирации. Ч.1. Урбоэкология. -М.: НПО Информ., 1991. - 376 с.
7. Мамаев С.А. Формы внутривидовой изменчивости древесных растений. - М.: Наука, 1973. - 283 с.
8. Смаглюк К.К. О формах бука европейского// Укр. ботан. журн. - 1964. - 21, № 4. -
С. 71-77.
9. Третяк П.Р., Гнат1в П.С., Щербина М.О. Дендрофлора боташчних сад1в загаль-нодержавного значення Льв1вщини// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - 2000, вип. 10.3. - С. 133-156.
10. Fa.L. de Kooter. Baumschulen preisliste 1995-96. - Boskoop-Holland, 1995, P. 75-78.
УДК 630*907.11 (477.83) Доц. В.О. Крамарець, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ;
наук. ствроб. С.Б. Данькевич - Рад^вський держлкгосп
Л1СОВ1 ПАТОЛОГП В НАСАДЖЕННЯХ Л1СОНАС1ННСВОГО КОМПЛЕКСУ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У РАДЕХ1ВСЬКОМУ
ДЕРЖЛ1СГОСП1
Наведено даш про поширення хвороб та комах-шкщниюв на люонасшневих плантацiях та постiйних лiсонасiннeвих донках. Запропоновано заходи з поперед-ження негативного впливу люових патологiй.
Doc. V.O. Kramarets- USUFWT; S.B. Dan'kevych -Radechiv
State Forest District
Forest pathologies in the stand of Reserve "Lopatynskiy"
It have been given data on disease and insects - vermin spreading on the plantations and their plots where are growing the plants of forest. It were proposed the measures on preventing of negative influence of forest pathologies.
У 1973 рощ в Радехiвському держшсгосш почали створювати люона-сшневий комплекс сосни звичайно!. Цьому передувала селекцшна швентари-защя лiсiв держшсгоспу, в результат яко! було видшено особливу форму сосни звичайно! - "лопатинську", яка вiдрiзняеться господарсько-щнними оз-наками: високою iнтенсивнiстю росту, добрим очищенням стовбура вiд суч-кiв, стiйкiстю до хвороб та ентомошюдниюв, вiдносно невеликими розмiрами крони, значною щiльнiстю деревини i високою смолопродуктившстю [3].
Типовi насадження "лопатинсько!" форми сосни звичайно! були вияв-ленi в кварталах 63 i 64 Лопатинського лiсництва Радехiвського держшсгоспу. Це високопродуктивш сосновi деревостани 110^чного вiку, запас яких сягае 500 м3/га, середня висота - 34 м, середнш дiаметр - 45 см, боштет - 1а. У скла-дi насадження пануе сосна, зрщка як домiшка трапляються erarai екземпляри дуба, граба, берези, ялини i бука (введений штучно тд намет сосни).
У зазначених насадженнях з метою охорони, збереження i вщтворення унiкального для Малого Полюся високопродуктивного плюсового насадження сосни звичайно!, яке мае велике наукове i практичне значення постановою Ради М1тс^в УРСР вiд 2 липня 1984 р. № 434 створений заказник державного значення " Лопатинський". Загальна площа заказника - 109 га. На його основi та видшених у ньому плюсових дерев i був створений лiсонасiнневий комплекс. До його складу також ввшшли: постшш лiсонасiнневi дiлянки, клоновi лiсонасiнневi плантаци, архiвно-маточна плантацiя, випробувальнi культури.
Постшш лiсонасiнневi дiлянки (ПЛНД) являють собою високопродук-тивнi та високояюсш для даних типiв лiсорослинних умов дшянки природного лiсу або люових культур (у нашому випадку), вщомого походження, спещ-ально оформлеш, для отримання цiнного за спадковими властивостями насш-ня протягом тривалого перiоду часу [4, 7]. ПЛНД мають вщповщати двом умовам: ранне та штенсивне плодоношення; зручнiсть заготiвлi насiння. У Радехiвському ДЛГ постшш лiсонасiнневi дiлянки знаходяться в кварталi 21 Лопатинського лiсництва. Перша ПЛНД (видш 1) закладена в 1976 р. на плошд 6 га, схема закладки 3x4 м, склад деревостану 10С, повнота 0,6; тип ль сорослинних умов В2. Переведена в ПЛНД у 1982 рощ. Друга ПЛНД (видш 2) закладена в 1973 р. на плошд 5,7 га, схема закладки 3x4 м, склад деревостану 10С, повнота 0,6 тип люорослинних умов В2. Переведена в ПЛНД у 1979 рощ. Даних про заго^влю насшня на цих ПЛНД не знайдено.
Основним завданням клонових люонасшневих плантацш (ЛНП) е отримання насшня високо! генетично! якост iз спещально розмножених плюсових i елггних дерев. Загальна площа ЛНП становить 23 га. Bd ЛНП ство-рювалися шляхом садiння щеплених саджанцiв сосни звичайно! зi схемою
розмщення 10x10 м. 1з цих плантацш щорiчно заготовляеться насiння, яке виЫваеться окремо в теплицях i з вирощених сiянцiв створюються лiсовi культури. На територи ЛНП проводиться догляд шляхом викошування трави та вирубування другорядних порщ. З метою запобшання пожежам влаштова-ш мiнералiзованi смуги.
Архiвно-маточна плантацiя площею 4,8 га створена з вегетативного потомства плюсових дерев для вивчення та збереження щнного генофонду на випадок втрати маточних особин. Кр!м того, плантащя може використовува-тися як джерело живцевого матерiалу, для розмноження плюсових та елггних дерев, а також для створення клонових плантацiй, оскшьки тут простiше за-готовляти живщ. Архiвно-маточна плантацiя закладалась у два етапи: в 1988 рощ - 2 га та в 1989 рощ - 2,8 га. Створювалась вона на зрубц рельеф дшянки - рiвнинний; грунт - дерново-середньошдзолистий. Для шдготовки грунту була проведена культиващя пiсля часткового розкорчування. Для створення плантаци висаджувалися саджанцi, щеплеш в 1987 роцi в теплищ лiсництва. Живцi взятi iз плюсових дерев Лопатинського, Нивицького лю-ництв Радехiвського держлiсгоспу та Грабiвського люництва Буського ДЛГ. Схема розмiщення 8x8 м. Змшування клонiв - рядами, зпдно з проектом 1ва-но-Франювського фiлiалу УкрНД1ЛГА. Станом на 1991 р., iз 659 посаджених щеп прижилось 502 шт. Тому було проведено доповнення. На цей час вж ар-х!вно-маточно! плантаци становить 14-15 роюв, !! територiя огороджена, тут проводиться регулярне обкошування трав в мiжряддях.
Для перевiрки плюсових дерев на елггнють у 1990 рощ у кварталi 16 видь лi 18 на плош! 0,9 га було створено випробувальш культури. Шдготовка грунту проводилась частково, борознами, садшня мехашзоване, схема садшня 2,5x0,7 м, тип люу В2дС. У 1995 рощ насадження переведено в ПЛНД. Склад 10С, повнота 0,8. Даш щодо схем садшня клошв i контрольних зразюв дерев вщсутш.
Методика досл1джень
Обстеження дерев на люонасшневому комплекс! проводили в липш-вересш 2003 р.1 Ми обстежили ЛНП на площд 13 га, зокрема ЛНП №1 (закладена в 1976 р.), ЛНП №6 (1981 р. посадки); ЛНП №8 (1983 р.); ЛНП №9 (1984 р.). Окр!м цього, обстежено наявш ПЛНД. Дослщжено також саштар-ний стан дерев на арх!вно-маточнш плантаци.
На першому еташ дослщжень проводили визначення таксацшних по-казниюв. Для кожного дерева вим!рювали висоту (за допомогою висотом!ра ВКН-1), д!аметр на висот 1,3 м за допомогою м!рно! вилки, розм!ри крон з швноч! на швдень, сходу на захщ, плодоношення за шкалою Каппера.
Таксацшна характеристика об'екпв дослщжень наводиться в табл. 1.
Для анал!зу саштарного стану насаджень визначали категорш саш-тарного стану кожного дерева за спещальною шкалою [8]. У ход! обстеження вщм!чали стушнь пошкодження крон хвоегризними комахами [1]. При цьому збирали личинок, яйцекладки та !маго для визначення видового складу по-тенцшних шюдниюв хво!. 1з дерев вщбирали зразки пожовтшо! та буро! хво!,
1 У збиранш матер1алу також брав участь студент л1согосподарського факультету УкрДЛТУ А.Б. Пилип
гiлки уражеш некрозами та плодовi тiла трутовиюв для визначення в лабора-торних умовах видового складу збудниюв хвороб. Визначали збудникiв хвороб та шюдниюв за спецiальною лiтературою [2, 5, 9].
Табл. 1. Лшвничо-таксацшш показники л'шонас'ииивого комплексу
Назва д1лянки Р1к закладки Тип л1со-рослин-них умов Квартал Площа д1лянки, га Середт В1к на-саджен-ня, р.
а м D, см
Клонов1 л1сонасшнев1 плантаци 1976 С2 63 2,0 11,6 25,4 27
1980 С2 63 3,0 7,8 24,1 23
1981 С2 63 2,0 7,2 25,8 22
1982 С2 63 2,0 7,9 24,9 21
1983 С2 63 2,0 7,8 23,8 20
1984 С2 63 2,0 8,9 22,8 19
Постшт л1сонасшнев1 дшянки 1973 В2 21 5,7 17,1 32,1 30
1976 В2 21 6,0 14,7 26,1 27
Арх1вно-маточна плантащя 1988-89 С2 63 4,8 6,2 12,2 14-15
Для виявлення наявност фггопатогенних грибiв-збудникiв захворю-вань насшня сосни, вiдiбрано 300 шишок. Отримане з них насшня дослщжу-валося за стандартними методиками [4, 6]. Роботу ми виконали в лаборатори Львiвськоl зонально! люонасшнево! станци. Виявлення поверхнево! шфекцп збудникiв хвороб на насшш сосни проводилося в двох повторностях, для кожно! вщбирали по 100 насiнин. Пророщування мщелда грибiв проводили протягом 6 дшв на живильному середовищi (кислий картопляний агар) в чашках Петрi при температурi 25-28 °С. За цей час бшя насiнин формувалися колони грибiв, ступiнь зараження якими оцшювали за наступною шкалою: 1 - до 5 %, поодиноке зараження; 2 - до 25 %, слабке зараження; 3 - до 50 %, середне зараження; 4 - бшьше 50 %, сильне зараження.
Результати дослщжень
Розподiл дерев на територи лiсонасiнневих плантацiй i дiлянок за ка-тегорiями саштарного стану наводимо в табл. 2.
Табл. 2. Розподт дерев за категорiями саштарного стану
Назва д1лянки Категорп саштарного стану Разом
1 - здоро-в1 2 - ослаб-леш 3 - сильно ослаб-леш 4 - вси-хаюч1 5 - свь жий су-хостш 6 - сухос-тш мину-лих роюв
шт. % шт. % шт. % шт. % шт. % шт. % шт. %
ПЛНД кв.21 вид. 1 56 56,0 39 39,0 5 5,0 100 100,0
ПЛНД кв.21 вид.2 79 79,0 18 18,0 3 3,0 100 100,0
Арх1вно-маточна плантащя 274 66,8 112 27,3 16 3,9 5 1,2 1 0,3 2 0,5 410 100,0
ЛНП № 1, 1976 р. 126 66,3 49 25,8 14 7,4 1 0,5 190 100,0
ЛНП № 5, 1980 р. 162 80,2 33 16,3 7 3,5 202 100,0
ЛНП № 6, 1981 р. 82 63,1 41 31,5 6 4,6 1 0,8 130 100,0
ЛНП № 7, 1982 р. 77 64,2 35 29,2 5 4,2 2 1,7 1 0,7 120 100,0
ЛНП № 8, 1983 р. 84 68,3 36 29,3 3 2,4 123 100,0
ЛНП № 9, 1984 р. 106 73,6 34 23,6 4 2,8 144 100,0
Разом 1046 68,9 397 26,1 63 4,2 8 0,5 2 0,1 3 0,2 1519 100,0
Загалом на територiï люонасшневого комплексу дослщжено 1519 дерев. Найбiльша кшьюсть дерев облiкована на архiвно-маточнiй плантаци -27,0 % вщ загальноï кiлькостi, найменша - на ПЛНД в кв.21, вид.1 i ПЛНД в кв.21, вид.2 - кшьюсть дерев, включених в облж на кожнш з цих дiлянок, становили 6,6 % вщ загальноï юлькост обстежених дерев.
Здорових дерев (перша категорiя санiтарного стану) на територи комплексу виявлено 68,9 % вщ загальноï кiлькостi. Дерева другоï категорiï саш-тарного стану становлять 26,1 %. На люонасшневих плантащях частка ослаб-лених, сильно ослаблених та всихаючих дерев е вищою, що, на нашу думку, е наслiдком д^' низово!" пожежi, яка мала мiсце в 1991 рощ. На територи люона-сiнневих планктацш i дiлянок проводиться постiйний догляд за складом дере-востану, в ходi якого свiжий сухостiй вибираеться i3 складу насадження, тому кшьюсть сухостшних дерев е невисокою.
Окрiм загальноï оцiнки стану дерев, важливе значення мае наявнiсть шюдниюв та збудниюв хвороб, якi можуть ютотно погiршити стан насад-жень. На люонасшневих плантацiях i дшянках ми видiлили двi екологiчнi групи збудниюв хвороб та потенцшних шюдниюв: 1 - живляться рiзними частинами дерев, можуть бути причиною попршення загального фiзiологiч-ного стану, зниження урожайност та продуктивностi насаджень; 2 - спещ-алiзованi хвороби й шюдники плодiв та насiння. До комах, котрi можуть зав-давати шкоди дослiджуваним насадженням лiсонасiнневого комплексу, вщ-несено представникiв груп хвоегризш та стовбуровi шкiдники.
На територи ПЛНД-1 та ПЛНД-2 виявлено таких потенцшно-небез-печних хвоегризних комах: пильщики - звичайний сосновий (Diprion pini L.) рудий сосновий (Neodiprion sertifer Geoffr.), чорно-жовтий (Diprion similis Hrtg.) На ПЛНД-2 о^м цього виявлено сосновий бражник (Sphix pinasti L.) та шовкопряд-черниця (Lymantria monacha L.). На цей час щ комахи не завда-ють iстотноï шкоди насадженням - поодиною виводки личинок пошкоджу-ють одну-двi гiлки на деревах. Поряд з тим, у розрщжених насадженнях люо-насiнневого комплексу створюються оптимальнi умови для масового розвит-ку хвоегризних комах, що, при настанш сприятливих погодних умов, може становити загрозу функщонуванню цього щнного об'екта.
Враховуючи те, що на територи люонасшневого комплексу перюдич-но вирубують сухостiйнi дерева, тут вщсутня кормова база для масового роз-витку стовбурових шкiдникiв. Поодиною заселення дерев стовбуровими шюдниками вiдмiченi на територи постiйних лiсонасiнневих дшянок та пос-тiйних лiсонасiнневих плантацш. Першими ослаблеш та вiдмираючi сосни заселяють великий та малий сосновi лубощи (Tomicus piniperda (L.) та T. minor (Hrtg.)), шестизубчастий корощ (Ips sexdentatus (Börn.)), вершинний коро-1д (Ips acuminatus (Gyll.)). Заселенню дерев малим сосновим лубощом та вер-шинним корощом сприяе те, що на постшних лiсонасiнневих дiлянках багато дерев мають пошкодженi снiгом гiлки. Окрiм цього, серед комах-ксилофапв на територи заказника виявлеш синя соснова златка (Phaenops cyanea (Fabr.)), Ырий довговусий вусач (Acanthocinus aedilis (L.)), чорний сосновий вусач (Monochamus galloprovincialis (Oliv.)), коротковусий вусач (Spondylis
buprestoides (L.)), вусач бурий комлевий (Arhopalus rusticus (L.)) рагiй реб-ристий (Rhagium inquisitor (L.)). На сухих гшках розвиваються гриби-дес-труктори. По всш площi трапляеться пiдрiст дуба звичайного, який появився з жолудiв, що !х розносили сойки. Листки цих молодих дубiв пошкодженi бо-рошнистою росою (Microsphaera alphitoides Griff. et Maubl).
На обох постшних люонасшневих дiлянках виявлено шишки, пошкод-жеш сосновим шишковим смолюхом (Pissodes validirostris Sahlb.). На час об-стеження заселеними були 10-15 % шишок. Поодиною шишки заселяли гусениц шишково! листовiйки (Dioryctria abietella (Fabr.)).
Дерева на архiвно-маточнiй плантаци е досить молодими - !х вж 1015 рокiв. Розташованi вони рядами, крони !х не зiмкнутi. Все це створюе умо-ви для розвитку тут специфiчно! групи комах-фггофапв. Зокрема, на гiлках у кронах сосни виявлеш гали пагонов,юна-смолiвщика (Evetria resinella L.) та пошкодження молодих пагошв лiтнiм пагонов'юном (Rhyacionia duplana (Hbn.)) та зимуючим пагонов'юном (Rhyacionia buoliana (Den. et. Schiff.). На одно- i дворiчному шдрост сосни виявлено пошкодження, завданi личинками пильщика-ткача поодинокого (Acantholyda erythrocephala (L.)). На одному з дерев знайдено самку антично! хвилiвки (Orgyia antiqua L.) та !! яйцекладку.
О^м цього, на дшянщ виявлено велику юльюсть дерев, пошкодже-них сосновим вертуном - збудник хвороби Melampsora pinitorgua Rostr. Практично кожне дерево сосни мае жовту хвою (стушнь пошкодження коли-ваеться вщ 5 до 25 %). Причиною вщмирання хво! е звичайне шютте сосни (збудник - Lophodermium pinastri Chev.).
На територi! клонових люонасшневих плантацiй виявлено пошкодження гшок сосни пагонов'юнами. Трапляеться звичайне шютте сосни; сос-новий вертун. Шишки заселеш сосновим шишковим смолюхом (Pissodes validirostris Gyll.). Тут також вiдмiчена значна кiлькiсть сухостiйних дерев, яю були пошкодженi пожежею, багато живих дерев у прикореневш частит об-вугленi. На лiсонасiнневих дшянках виявлено менше шкiдникiв i хвороб, шж на плантацiях, це пов'язано з тим, що плантаци е бшьш розрiдженими i краще про^ваються сонцем, що створюе умови для масового розвитку як шюдниюв хво! так i для шюдниюв шишок та насшня.
Випробувальш культури на даний час е дуже густими. Це сприяе по-ширенню кореневих гнилей - у ходi обстеження виявлено ураження сосни опеньком осшшм (Armillaria mellea s.l.). Поряд з тим, тут юнують умови для масового ураження дерев кореневою губкою. У нижнш частиш вщмираючих та мертвих дерев живляться личинки коротковусого вусача (Spondylis buprestoides L.), бурого комлевого вусача (Arhopalus rusticus (L.)). Ослаблеш дерева заселяють личинки малого соснового довгоносика (Pissodes notatus Fabr.).
Результати вивчення грибних колонш та складу грибiв, яю формують поверхневу шфекщю на насшш, заготовленому на територи заказника, наво-дяться в табл. 3. Як видно з ще! таблищ, на поверхш насшня не виявлено найбшьш небезпечних грибiв-збудникiв хвороб з родiв Fusarium, Alternaria, Phytophthora та шших, котрi в розсадниках можуть бути причиною вилягання Ыянщв.
Табл. 3. Облк колошй грибiв на пробах настня
Родова назва гриб1в Наявтсть колонiй грибiв на пробах
I проба II проба
Кшьшсть, шт. Бал ураження Кшьюсть, шт. Бал ураження
Mucor 81 4 66 4
Rhizopus 4 1 9 2
Pénicillium 15 2 25 3
Разом 100 - 100 -
На насшт виявлеш спори грибiв-сапрофiтiв з родiв Mucor, Rhizopus, Pénicillium, якi в сприятливих умовах розвиваються як факультативнi парази-ти. Для грибiв з роду Mucor характерна сильна стутнь ураження насшня. Вони е причиною Ыро1 головчасто плiсенi, уражають в основному живi ткани-ни плодiв та насiння але, як правило, при неправильному збершанш. Гриби з роду Rhizopus трапляються на багатих цукром та крохмалем плодах та насшня Можуть бути причиною зниження схожост насiння та школи призводять до загибелi зародку. В умовах заказника ураження цими грибами характеризуемся як поодиноке та слабке. В результат розвитку грибiв з роду Pénicillium утворюються яскравi зеленуватi чiтко вiдмежованi плями, яю поступово зливаються мiж собою. Грибниця швидко проникае в середину насшня, яке набувае бурого кольору та втрачае схожють. За результатами аналiзiв рiвень ураження цими грибами можна вважати слабким або середшм.
Загалом, як видно з результат аналiзу, насiння сосни, заготовлене на територи лiсонасiнневого комплексу заказника державного значення "Лопа-тинський" придатне до виЫвання без попереднiх обробок.
Пропозицп з покращення сан1тарного стану насаджень лконасшневого комплексу
У розрiджених насадженнях люонасшневого комплексу створюються сприятливi умови для масового розвитку комах-карпофапв та збудниюв хвороб насiння [6]. Тому, для отримання високояюсного насшня потрiбно забез-печити проведення комплексу люозахисних заходiв Сюди включають нагляд, облж i прогноз шкiдникiв плодiв i насiння, попереджувальнi заходи бороть-би, винищувальнi заходи боротьби.
На насшневих дiлянках i плантацiях нагляд необхщно проводити що-рiчно незалежно вiд рясностi насiнненошення. У серпш оглядають насадження та вибирають 2-3 модельних дерева на кожнi 10 га видшу або на кожну госпо-дарську одиницю (постiйну люонасшневу дiлянку або плантацiю). Вiдстань мiж модельними деревами не повинна перевищувати 50 м. З кожного модельного дерева зривають по 10-12 шишок. Всього для аналiзу необхщно вщбрати не менше 300 шишок. Зiбранi шишки оглядають i за зовшшшм виглядом, за допомогою спещально1 лiтератури визначають вид шкiдника. Не менше 200 шишок (без зовтштх ознак пошкодження) розрiзають. Таким чином ви-являють яйця i личинок шюдниюв, котрi можуть тут розвиватися. З метою своечасного виявлення спалахiв хвоегризних комах необхiдно проводити ре-когносцирувальне обстеження територiï в термши, що вiдповiдають особли-востям розвитку найбшьш небезпечних видiв потенцiйних шюдниюв [6].
Для боротьби 3i шкiдниками насiння можна застосувати хiмiчний метод, але обробки проводять тiльки в тих насадженнях, де передбачаеться 36ip насiння в поточному рощ. Необхщнють проведення захисних заходiв визна-чають, виходячи з даних прогнозу урожаю i вщносно! заселеност шишок, от-риманих в процес нагляду. Для боротьби з шюдниками шишок i насiння ре-комендуеться препарат системно! (внутрiшньорослинноï) ди - фосфамiд (Б^ 58) [6]. Фосфамщ добре проникае в тканини та Ык дерев i чагарниюв, поши-рюеться судинами лубу по всш рослиш та протягом певного часу (7.12 дшв) виявляе токсичну дда на комахах, що живляться соком та тканинами.
Висновки
На даний час ютотного погiршення саштарного стану дерев на клоно-вих та архiвно-маточних плантацiях, постiйних люонасшневих дiлянках i випробувальних культурах люонасшневого комплексу Радехiвського ДЛГ, внаслiдок розвитку хвоегризних та стовбурових комах, не спостер^аеться. Поряд з тим, наявшсть у насадженнях досить небезпечних комах-фшофапв (звичайного та рудого соснових пильщиюв, шовкопряда-чернищ) створюе потенцiйну загрозу деревостанам. Бiльшоï шкоди завдае масовий розвиток комах-карпофапв, якi пошкоджують насiння сосни, зокрема соснового шиш-кового смолюха та шишковоï листовiйки. Без проведення заходiв боротьби iз цiею групою комах, втрати насшня можуть сягати значних розмiрiв. 1з хвороб у насадженнях насшневого комплексу значну негативну роль вщграе звичайне шютте сосни. За сприятливих умов ця хвороба сягае розмiру ешфь тотп та може iстотно погiршити стан насаджень.
Лгтература
1. Воронцов А.И., Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С. Технология защиты леса. - М.: Экология, 1991. - 304 с.
2. Гусев В.И. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 472 с.
3. Данькевич С.М., Криницький Г.Т. Стан i шляхи збереження генофонду плюсового насадження сосни звичайно'1' у заказнику "Лопатинський" - основа люонасшнево'1' бази Радех1вського держлюгоспу// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лю1вницью дослщження в Украш1 (1Х-т Погребнякiвськi читання). - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.3. - С. 22-27.
4. Дебринюк Ю.М., Калшш М.1., Гузь М.М., Шабл1й 1.В. Лгсове насшництво. -Льв1в: Св1т, 1998. - 432 с.
5. Журавлев И.И., Селиванова Т.Н., Черемисинов Н.А. Определитель грибных болезней деревьев и кустарников: Справочник. - М.: Лесн. пром-сть., 1979. - 247 с.
6. Защита леса от вредителей и болезней: Справочник. - М.: Агропромиздат. 1988. - 414 с.
7. Молотков П.И., Патлай И.Н., Давыдова Н.И. и др. Селекция лесных пород. -М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 224 с.
8. Саштарш правила в люах Украши. - К., 1995. - 12 с.
9. Atlas szkodliwych owadow lesnych/ A. Kolk, J.R. Starzyk, S. Kinelski, R. Dzwon-kowski. - Warszawa: Multico O.W., 1996. - 705 s._
