CC BY
38
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*181.8:582.475 Проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
тж. РА. Ярощук - НЛТУ Украти, м. Львiв
НАС1ННИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ПСЕВДОТСУГИ МЕНЗ1СА ТА ПОС1ВН1 ЯКОСТ1 НАС1ННЯ ВИДУ В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Наведено результати експериментальних дослщжень насшного потенцiалу псевдотсуги Мензюа на територи Захiдного Люостепу Укра1ни. Обстежено дiлянки за участю дослщжувано!' породи, вiдомi з лггературних джерел, даних Украшсько1 державно! люонасшнево!' шспекци та Украшського державного проектного люовпо-рядного виробничого об'еднання. З'ясовано перспективи заготiвлi насiнного матер1-алу. Вивчено посiвнi якостi насiння виду.
Ключовг слова: насшний потенцiал, псевдотсуга Мензюа, бюметричш показни-ки, якють насiння.
1нтродукцп псевдотсуги Мензюа на територто Свропи потр1бно завдя-чувати Д. Дугласу, який у 1827 р. уперше передав насшня цього виду з Аме-риканського континенту [2, 4, 7, 9].
Багатор1чний досвщ штродукцп псевдотсуги Мензюа у европейських крашах i в Укра!ш зокрема, засвщчуе високу бюлопчну стшкють та продук-тивнють виду. Так, за запасом стовбурово! деревини деревостани штродуцен-та у Закарпатськiй област значно перевищують одновiковi хвойнi насаджен-ня аборигенних лiсових видiв, що ростуть на цiй територи: ялинники - на 26, модринники - на 29 i яличники - на 52 % [1].
Широкому впровадженню псевдотсуги Мензюа у лiсовi культури За-хiдного Лiсостепу Украши перешкоджае вiдсутнiсть необхщно1 кiлькостi якюного насiння, а вiдповiдно, достатньо! кшькосп садивного матерiалу рiз-ного в^ i виду. При цьому у регюш е певна кiлькiсть об'екпв насшницько1 бази виду, що дае змогу сподiватись на можливiсть оргашзацп заготiвлi на-сiння у потрiбних кiлькостях. Проте на сьогоднi залишаеться невiдомим стан насiнного потенцiалу наявних у регюш об'екпв ПЛНБ псевдотсуги Мензюа та поивш якостi насшня виду.
Тому ми й зупинились на поглибленому вивченш насiнного потенщ-алу псевдотсуги Мензiса, бiометричних показниюв шишок та посiвних якос-тей насшня штродуцента.
Для попередньо1 оцшки насiнного потенцiалу псевдотсуги Мензiса, на територи Захiдного Лiсостепу Укра1ни ми провели власш польовi обстеження дшянок лiсових культур за участю дослщжувано1 породи, вiдомих з лггера-турних джерел, даних Укра1нсько1 державно1 люонасшнево1 шспекци та Ук-ра1нського державного проектного люовпорядного виробничого об'еднання, а також шших типiв насаджень.
Польовi обстеження ми проводили у два етапи. Навесш проводили по-переднш рекогносцирувальний огляд найбiльш перспективних насшненос-
них дерев на предмет виявлення мжро- та мегастробЫв (опалих на землю шишок iз минулорiчних урожа!в). Визначенi таким чином дерева на початку осеш обстежували повторно. За невелико! кшькосп шишок на деревi (у межах 200-500 шт.) здшснювали !х суцiльний облiк пiсля обривання. За бшьшо! кiлькостi шишок облiк проводили методом зважування 5-10 % зiбраного урожаю. У випадках значно! урожайностi окремих дерев (бiльше 25 кг шишок) i вiдсутностi можливост зiбрати усi шишки використовували метод пробних гшок. Враховуючи перiодичнiсть насшненошення псевдотсуги Мензiса об-стеження проводили на одних i тих деревах протягом п'яти роюв.
Узагальненi результати здшснених дослiджень насiнного потенцiалу псевдотсуги Мензюа наведено у табл. 1. Тут представлено дат лише з тих мюць зростання дерев виду, де було проведено кшькюну ощнку насшнено-шення.
Табл 1. Сучасний настний потенщал псевдотсуги Мензка на територи Захiдного Лкостепу Украти
- в Прогнозована урожайшсть, кг Ор1ентовна заго-т1вельна маса, кг о й Ь и ^ 8 й на к я ч £ ■ еас я э к н " ^ 2 3 «' =3 ш 3 м £ X я 2 2 X я ^ £ Я § 2 £ ° Я & В ■я а « рь О.З § к
I № з/п Мюце знаходження насшненосних дерев ш '2 о р И га Встановлена юльюст насшненосних дерев, I ■5 г ю § он о! сс аа Й И мз я н и 'о а н я н 5 'о а н у т.ч. здатного до проростання
Тернотльська область
1 ДП "Чортювське люове господарство", Гермаювське л-во, кв. 8, вид. 7 42 87 12181914 40,267,1 32,1-53,7 7,416,1 7401610
2 ДП "Тернотльське люове господарство", Будатвське л-во, кв. 37, вид. 8 46 8 112176 3,7-6,2 3,0-4,9 0,7-1,5 70-150
3 ДП "Бережанське люове господар-ство", Урманське л-во, кв. 53, вид. 20 42 10 140220 4,6-7,7 3,7-6,2 0,8-1,9 80-190
4 ДП "Кременецьке люове господарст-во", Поча!вське л-во, кв. 30, вид. 1 43 16 224336 7,411,8 5,9-9,4 1,4-2,8 140280
Львшська область
5 ДП "Б1брське люове господарство", Старосшьське л-во, кв. 3, вид. 7 66 1*, 13 196308 6,510,8 5,2-8,6 1,2-2,6 120260
6 ДП "Льв1вське люове господарство", Товщ1вське л-во, кв. 24, вид. 3 144 4*, 26 420660 13,823,2 11,1-18,5 2,5-5,6 150560
7 Люовий розсадник ДП "Страдч1вський НВЛК", Лелех1вське л-во, кв. 7, вид. 2 38 4 56-88 1,8-3,1 1,5-2,5 0,3-0,7 30-70
Хмельницька область
8 ДП "Старокостянтишвське люове господарство", Красил1вське л-во, кв. 83, вид. 9 101 11 154242 5,1-8,5 4,1-6,8 0,9-2,0 90-200
Всього 180 24643944 83,1138,3 66,5110,7 15,333,2 15303320
Примака: - офщшно зареестроваш плюсов1 дерева.
10
Збiрник науково-технiчних праць
На нашу думку, дат таблиц репрезентують показники урожайност бшьшосл вiдомих на сьогодш лiсових осередкiв насiнненосних дерев екзоту, оскшьки дослiдження охопили майже ус мiсця вирощування iнтродуцента на територп Захiдного Лiсостепу Укра1ни.
Результати анатзу прогнозовано1 врожайностi та орiентовноl заготь вельно1 кiлькостi насiння iнтродуцента свщчать, що наявнi насiнненоснi дерева дають змогу щорiчно заготовляти 2464-3944 кг шишок псевдотсуги Мензюа та отримувати з них 15,3-33,2 кг здатного до проростання насшня. Така кшькють насiння здатна забезпечити вирощування 1530-3320 тис. шт. садивного матерiалу щорiчно. Це, своею чергою, дае змогу проектувати об-сяг щорiчного вирощування лiсових культур виду на площi близько 1034 га.
Результати середньо1 та максимально: врожайностi насшненосних дерев псевдотсуги Мензiса з восьми мюць зростання iнтродуцента за п'ять роюв спостережень (2007-2011) дають змогу вважати !х основними осередками у регюш дослiджень, якi вирiзняються найбiльшою насiнною продуктивнiстю. Якiсть насшня зi шишок нижнiх гiлок дерев псевдотсуги не поступаеться за життездатнютю шишкам з шших !х частин, оскшьки пилок цього виду не мае пов^яних мшюв i тому не розповсюджуеться на велику вщстань [6, 8].
Вiдомо, що основним та найбшьш ефективним способом розмножен-ня садивного матерiалу для люових культур i промислових плантацiй е насш-ний, на що вказують Ю.М. Дебринюк (2004) та Я.М. Шляхта (1982) [3, 10]. Такий спошб передбачае наявнють вщповщно! насшно1 бази. Станом на сьогоднi люонасшна база псевдотсуги Мензiса у регюш представлена такими елементами: генетичними резерватами, постшними люонасшними дшянка-ми, люонасшними плантацiями, плюсовими деревами та рiзноманiтними бо-танiчними формами у зелених насадженнях.
Бюметричш та посiвнi показники насшня псевдотсуги Мензюа дослщ-жувало чимало науковцiв [5, 8-10]. Вони встановили низку показниюв пошвно! якосп насiння виду у рiзних мюцях ll зростання як в Украш, так i за ll межами. При цьому об'ектами дослiджень були дерева i насадження рiзного в^, якi росли у рiзних люорослинних зонах i типах лiсорослинних умов. Зокрема, Д.М. Шрагс (1979) стверджуе, що маса 1000 насiнин псевдотсуги Мензюа var. viridis у Латвп становить близько 5,2 г, енерпя проростання змiнюеться вiд 0,3 до 23,8 %, а схожостi - 4,8-47,8 %. Згiдно з О.Г. Каппером (1954), маса 1000 насшин значно бшьша - 8-14 г. Шляхта Я.М. (1982), своею чергою, зазначае, що маса 1000 насшин виду в умовах Украшських Карпат -9,6 г, схожють - 80 %, а енерпя проростання - 63,0 %. Значно вiдрiзняються показники В.В. Матяша (1984) для регюну Захщного i Правобережного Люостепу Украlни: маса 1000 насiнин - 14,3-16,1 г, схожють - 72-87 % [5, 8, 9, 11]. Отримаш нами експериментальш результати дослщжень бюметричних показникiв шишок та пошвних якостей насiння екзоту на територп Захщного Лiсостепу Украlни наведено у табл. 2.
З табл. 2 видно, що саме насшня псевдотсуги Мензюа var. viridis, заго-товлене з дерев, яю ростуть на територп люового розсадника ДП "Страд-чiвський НВЛК", мае найбiльшу масу 1000 насшин - 10,0 г (1 кг насшня -
99900 шт.). При цьому вихiд маси насшня Í3 насшно1 сировини становить 3,4 % (середня кшьюсть насiнин у шишщ - 53 шт.). Бюметричш показники шишок, заготовлених в Урманському лiсництвi ДП "Бережанське люомис-ливське господарство", такi: вихiд насiння Í3 свiжозiбраних шишок становить 2,4 %, кiлькiсть насiнин у шишцi - 37 шт., маса 1000 насшин - 9,54 г.
Табл. 2. Бюметричш показники шишок i настня псевдотсуги Метка
Статистичш показники Бюметричш показники шишок псевдотсуги Мешка Кшьюсть насшня в одшй шишщ, шт.
дов-жина, мм ширина, мм маса у свь жоз1брано-му сташ, г маса абсолютно суха, г маса насшня з одше! шишки, г ви-пов-нене недо-розви-нене всього
Л1совий розсадник ДП "Страдч1вський НВЛК" (var. viridis)
Середне 80,42 20,94 15,67 8,54 0,53 46 6 53
Основна помилка (mx) 1,73 0,27 0,88 0,39 0,04 3,60 1,25 3,15
Дов1рчий 1нтервал 77,0383,81 20,4121,47 13,95-17,39 7,77-9,30 0,46-0,61 39,8253,94 3,708,60 46,8659,20
Маса 1000 нас1нин 10,01
ДП "Бережанське лкомисливське господарство", Урманське л-во, кв. 53 вид. 20 (var. viridis)
Середне 69,03 26,62 14,54 8,55 0,35 35 2 37
Основна помилка (mx) 1,66 0,42 0,83 0,49 0,02 1,80 0,40 2,10
Дов1рчий штервал 65,7872,28 25,8027,45 12,9116,17 7,599,51 0,320,38 31,6938,75 1,102,66 32,9841,22
Маса 1000 насшин 9,54
м. Льв1в, вул. ГероУв УПА (var. glauca)
Середне 68,28 22,77 12,17 8,38 0,37 39 4 43
Основна помилка (mx) 1,06 0,25 0,41 0,23 0,09 2,63 0,73 3,07
Дов1рчий 1итервал 66,1970,36 22,2823,27 11,37-12,97 7,92-8,84 0,20-0,54 33,9644,26 2,345,19 36,8548,90
Маса 1000 насшин 8,64
Наближеш до var. viridis показники шишок var. glauca, зiбраних у Львовi (вул. Геро1в УПА). Вихiд маси насiння Í3 шишок - 3,0 %, середня кшьюсть насшин у шишщ досягае 43 шт., маса 1000 шт. насшин - 8,64 г.
Певною техшчною проблемою е загопвля шишок на дослщжуванш територп через значш висоти насiнненосних дерев та 1х високо пiдняту крону. Шишки можна заготовляти використовуючи переносну багатоланкову приставну драбину з легких сплавiв, дереволазнi пристро1 чи за допомогою змонтованого пiдйомника на базi автомобiля. 1нколи, у лiсових культурах, за-готовляють шишки з високих дерев вщстршюючи гiлки iз рясним урожаем мегастробш, проте цей спошб може спричинити до появи хвороб та шюдни-кiв на деревь Тому необхiдно створювати умови для сприяння природному
12
Збiрник науково-техшчних праць
поновленню, проводячи очищення Грунту пiд насiннeносними деревами вщ чагарниюв, а у piK рясного насiннeношення розпушувати Грунт у мiжряддях влiтку (середина серпня).
Висновок. Наявна кшьюсть об'eктiв ПЛНБ територп Захiдного Люос-тепу Украши здатна забезпечити сеpедньоpiчну економiчно доцiльну загопв-лю шишок iнтpодуцента масою близько 2464-3944 кг, що дасть змогу отри-мати з них 15,3-33,2 кг здатного до проростання насшня.
Вихщ насiння iз свiжозiбpаних шишок псевдотсуги Мензюа, заготов-лених у роки рясного насшненошення на територп регюну дослщжень, ста-новить 2,4-3,4 % (за середньо! кiлькостi насшин у шишцi - 37-53 шт.). Маса 1000 насшин 9,5-10,0 г. Наявний насшний потенщал виду у Захщному Люос-тепу Украши в pазi його pацiонального використання достатнш для забезпе-чення лiсокультуpних потреб люового господарства pегiону у насшнш сиро-винi. А наявнiсть молодих люових культур псевдотсуги Мензiса дозволяе сподiватись на суттеве зростання насшного потенцiалу виду у pегiонi в майбутньому.
Л1тература
1. Бродович Т.М. Культура псевдотсуги в лесных насаждениях СССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.563 - "Лесоведение" / Т.М. Бродович / Укр. с.-х. академия. - К. : Вид-во "Наука", 1969. - 55 с.
2. Гунчак М.С. Дуглаая зелена в Укра1ни / М.С. Гунчак, Р.М. Яцик, Ю.Е. Андрушюв. -1вано-Франгавськ, 1998. - 122 с.
3. Дебринюк Ю.М. Плантацшш люов1 культури як елемент штенсифжаци люогоспо-дарського виробництва в Укра1ш / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.5. - С. 155-161.
4. Заячук В.Я. Дендролопя : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ, 2008. - 655 с.
5. Каппер О.Г. Хвойные породы / О.Г. Каппер. - М. : Гослесбумиздат, 1954. - С. 17-26.
6. Крюссман Г. Хвойные породы : пер. з шм. / за ред. Н.Б. Гроздовой. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 256 с.
7. Липа О.Л. Дендролопя з основами акшматизаци / О.Л. Липа. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1977. - 222 с.
8. Матяш В.В. Биологические особенности лжетсуги Мензиса (Pseudotsuga Menziesii (Mirb.) Franco) в связи с ее интродукцией в Западной и Правобережной Лесостепи Украины : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 - "Ботаника" / В.В. Матяш; Центральний республжанський боташчний сад АН УССР. - К., 1984. - 20 с.
9. Пирагс Д.М. Дугласия в Латвийской ССР. Разведение и селекция / Д.М. Пирагс. - Рига : Изд-во "Зинатне", 1979. - 154 с.
10. Шляхта Я.М. Итоги интродукции и перспективы семеноводства дугласии зеленой в Закарпатье : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 - "Лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов" / Я.М. Шляхта; Львовский ле-сотехн. ин-т. - Львов, 1982. - 21 с.
11. Шовган А.Д. Голонасшш. Практикум з дендрологи : тдручник [для студ. ВНЗ] / А.Д. Шовган. - Льв1в, 2002. - 124 с.
Гузь Н.М., Ярощук РА. Семенной потенциал псевдотсуги Мензиса и посевные качества семян вида в условиях Западной Лесостепи Украины
Представлены результаты экспериментальных исследований семенного потенциала псевдотсуги Мензиса на территории Западной Лесостепи Украины. Обследовано участки изучаемой породы известные из литературных источников, данных Украинской государственной лесосеменной инспекции и Украинского государственного проектного лесоустроительного производственного объединения. Изучены перспективы заготовки семенного материала. Изучены посевные качества семян вида.
Нацюнальний лicoтexнiчний yнiвepcитeт Укpaïни
Ключевые слова: семенной потенциал, псевдотсуга Мензиса, биометрические показатели, качество семян.
Guz M.M., Yaroshcuk R.A. Seeds potential Douglas Menzies and sowing seed quality kind under Western Forest-Steppe of Ukraine
The results of experimental studies of seed potential Douglas Menzies in Western Forest-Steppe of Ukraine. Surveyed plots involving investigated species are known from the literature, to the Ukrainian state forest seed inspection and Ukrainian State Forests Managements Industrial Association. Perspectives harvesting seed. Studied sown as seed species.
Keywords: seed potential, Douglas Menzisa, biometric indicators, quality of seeds.
УДК 581.2:582.46 Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львы;
лкничий М.В. Бандерич - ДП "Славське ЛГ"
ХВОРОБИ АСИМ1ЛЯЦ1ЙНОГО АПАРАТУ С1ЯНЦ1В I САДЖАНЦ1В У Л1СОВИХ РОЗСАДНИКАХ ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
На територп люових розсаднигав Нащонального природного парку "Сколiвськi Бескиди" виявлено 5 btoíb грибiв-збудникiв хвороб хво! та 5 - збудниюв хвороб лис-tkíb. Найбшьшу небезпеку для молодих рослин становлять патогени Meria laricis (для двохрiчних иянщв модрини), Rhizosphaera kalkhoffii (уражае хвою ялини), Phyllosticta acerina (пошкоджуе листки клена-явора), Sawadaea tulasnei та Rhytisma acerinum (паразитують на листках клена гостролистого). Iншi патогени е менш роз-повсюдженими та не призводять до вщмирання шянщв i саджанщв.
Ключовг слова: хвороби асимшяцшного апарату, сiянцi та саджанщ.
Вступ. ¡нтенсившсть уражень грибними паразитами залежать вщ мор-фолого-анатом1чних i б1ох1м1чних властивостей рослини i вщ умов ii зростан-ня. У процеш еволюцп рослини виробили три "лшп захисту" вiд грибних па-разитiв: видiлення фунгiцидних речовин; особливi зовнiшнi покриви органiв (кутикула, опушення, восковий налiт), якi сповшьнюють проникнення шфек-ци всередину рослин; хiмiчний склад i особливостi метаболiзму клiтини, якi спричиняють загибель шфекцп в разi проникнення ii в рослину. Вiдмiнностi в ураженнi рослин паразитними грибами залежать також вщ загального стану рослини та умов середовища: вологост повiтря i Грунту, температури, осви-лення, реакцп Грунту, аерацп, забезпеченостi елементами мiнерального жив-лення. Ослабленi рослини бiльшою мiрою уражаються грибами-паразитами, нiж нормально розвинеш. Добре виражена також сезонна мшливють заселен-ня автотрофiв грибними паразитами, уражешсть рослин зростае з весни до кшця лiта. Вона також може значно вартвати в одних i тих же мюцях з року в рш. Загалом грибш паразити iстотно впливають на життевий стан рослин, знижуючи фотосинтезуючу поверхню, видшяючи в тканини рослин токсичш метаболiти, шдвищуючи смертнiсть сходiв i молодих рослин [5].
У люових розсадниках Бескид останшми роками спостер^аеться знач-ний розвиток фгтопатогенних грибiв-збудникiв хвороб садивного матерiалу ялини та ялищ [3, 4]. Особливо небезпечними для молодих рослин як хвойних, так i листяних порщ е захворювання листового апарату. Гриби-па-тогени цього типу можуть розвиватися на деревах рiзного в^, але найбiль-
14
Збipник нayкoвo-тexнiчниx пpaць
