CC BY
19
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*165.3 Ст. наук. cniepo6. Ю.1. Гайда1, д-р с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Р.М. Яцик2, канд. с.-г. наук
НАЦЮНАЛЬШ СТРАТЕГИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА СТАЛОГО ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРС1В У еВРОПЕЙСЬКИХ КРА1НАХ: ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Висв^лено особливостi реалiзацil заходiв 3i збереження лiсових генетичних ре-суршв в окремих европейських кра!нах: наявнi програми i стратеги; стан генофонду; кшьгасть, величину, структуру об'екпв генозбереження; перспективнi кроки. Визна-чено методично-оргашзацшш елементи, якi заслуговують на увагу шд час опрацю-вання концепци, стратеги та програми збереження лiсових генетичних ресурсiв в Ук-ра!ш.
Ключовг слова: лiсовi генетичш ресурси, стратеги та програми генозбереження, европейсьга кра1ни, об'екти in situ та ex situ.
Вступ. Роботи, пов'язаш з1 збереженням люових генетичних ресуршв (ЗЛГР), розпочалися в Сврот у 50-х роках минулого столггтя в процеш реаль зацп перших кроюв селекцшного покращення люових деревних порщ (в1дб1р плюсових дерев, закладення клонових насшних плантацш тощо) [11]. У 1968 р. в структурному тдроздш ООН з сшьського господарства i продо-вольства (FAO) було створено вщдш експерпв ¡з люових генетичних ресур-ив [34]. Однак актив1защя д1яльност1 з1 ЗЛГР датуеться початком 90-х роюв тсля прийняття вщповщних резолюцш Мшютерськими конференщями ¡з за-хисту л1с1в у Страсбурз1 (1990), Гельсшю (1993), м1жнародно! конференцп ООН ¡з захисту довкшля у Рю-де-Жанейро (1992). 1стотним 1мпульсом до розширення i поглиблення д1яльност1 з1 збереження люових генетичних ре-суршв стало започаткування в 1995 р. Свропейсько! програми з люових генетичних ресуршв (EUFORGEN), яку розглядали як шструмент виконання ре-золюцп S2 ("Збереження люових генетичних ресуршв") Страсбурзько! конференцп европейських мшютр1в з навколишнього середовища.
Основною метою програми е забезпечення ефективного збереження i невиснажливого використання люових генетичних ресуршв. EUFORGEN фь нансуеться кра!нами учасниками i координуеться М1жнародним шститутом генетичних ресуршв рослин (з 2006 р. перейменований в "Bioversity International") у тюнш ствпращ з тдроздшом ООН ¡з продовольства i сшьського господарства FAO. Нагляд за програмою здiйснюе комiтет управлiння, який формуеться з нацiональних координаторiв кра!н-учасниць. Ствпраця 32 кра-1н-учасниюв полягае у систематичному обмш даними та шформащею, роз-робленнi технiчних рекомендацiй i загальних стандартiв, пiдготовцi спiльних
1 Украшський НД1 гiрського л1слвництва ¡м. П. С. Пастернака;
2 Прикарпатський НУ ¡м. Василя Стефаника, м. Твано-Франювськ
проектних пропозицш, o6mîhî генетичним матерiалом, лггературою, шшими публiкацiями [44]. На цей час европейська програма 3i збереження люових генетичних ресурсiв вступила в IV фазу CBoeï реалiзацiï (2010-2014 рр.).
Важливу роль у процесах збереження генетичних ресуршв лiсових ви-дiв i ïх груп вiдiграе IUFRO (Мiжнародний союз лiсових дослiдницьких орга-нiзацiй) [42]. Так, у 1997 р., тсля конференцiï експертiв FAO з люових генетичних ресурив, в IUFRO створено спецiальну ^Mi^Ki з управлiння i збереження люових генетичних ресуршв. Протягом останшх десятилiть багато европейських краïн досягнули певного прогресу у вирiшеннi проблеми збереження люових генетичних ресуршв, щоправда при цьому постала цша низка методичних, органiзацiйно-iнституцiйних та теоретичних запитань.
Метою роботи е узагальнення досвщу европейських краïн з питань збереження генетичного рiзноманiття лiсiв, анатз можливостi застосування деяких пiдходiв пщ час реалiзацiï процедури збереження люових генетичних ресуршв в Украïнi.
Методи та об'екти досл1дження. Аналiзуючи шоземну лiтературу з питання збереження люових генетичних ресурив (ЗЛГР) у европейських кра-шах, ми прагнули знайти вщповщь на низку важливих питань: Коли розпоча-лися активнi роботи зi ЗЛГР? Чи iснують нацюнальш нормативно-правовi ак-ти, що регулюють ЗЛГР? Чи видiленi (створенi) об'екти щнного генетичного фонду? Яка нацюнальна специфiка процесу ЗЛГР? Чи визначено параметри структурно-просторовоï органiзацiï об'ектiв щнного генетичного фонду?
Результати дослщження. У табл. наведено узагальнену шформащю стосовно реалiзацiï процесу ЗЛГР у 23-х европейських крашах. Найбiльш активно цей процес здшснюеться в Шмеччиш, Австрп, Дани, Швейцарп, а тому досвщу саме цих краш придшено найбiльшу увагу.
В Австрiï активш роботи зi збереження генетичноï мшливосп лiсiв розпочато в серединi 80-х роюв. В in situ було вдабрано 312 генетичних ре-зервапв на площi майже 8900 га. Нащональною особливiстю е збереження не однiеï популяцп, а лiсового фиоценозу як комплексу взаемозв'язаних популя-цш. У генетичних резерватах репрезентовано 21 люове угруповання. В ex situ створено 67 насшних плантацiй та банк насшня [20]. З 1995 р. збереження ль сових генетичних ресурив здiйснюють в рамках iнiцiйованоï Мiнiстерством сiльського i лiсового господарства програми генозбереження генетичних ре-суршв [19, 22, 27, 31]. Загалом дiяльнiсть австрiйських науковцiв можна наз-вати взiрцевою у планi шформовування громадськостi, активностi пiд час здшснення мiжнародноï кооперацiï у наукових та видавничих проектах. Вар-то вщзначити особливу активну позицiю в цьому напрямку Томаса Гебурека (Thomas Geburek), спiвредактора багатьох збiрникiв робiт з питань збереження люових генетичних ресуршв [11, 16].
У Дани стратепя збереження генетичних ресуршв люових дерев i ку-щiв розроблена в 1991-1993 рр. i охоплюе 75 видiв, з яких 55 е мюцевими i 20 - штродукованими. Вiдбору (створенню) об'ектiв генозбереження передували розроблення генеколопчного зонування, вивчення бiологiï та поширен-ня видiв. Для усiх 75 видiв заплановано вiдiбрати i створити близько 600 на-
саджень (500 - in situ та 100 - ex situ) загальною площею 1800 га. Мшмальна кшьюсть дерев у насадженш для генозбереження може становити 50 шт. для короткотермшового перюду та 500 - для довготривалого. Якщо ж переходи-ти вщ ефективного розмiру популяцп (мютить лише кiлькiсть бютитв, якi дають початок наступному поколiнню) до фактичного, то необхщно названi числа збшьшити в середньому у три рази [21].
Табл. Особливостг стратегш i мереж1 об'ектгв збереження лгсових генетичних ресурав в европейських кратах
Краша Нацюнальш особливост процесу ЗЛГР Поси-лання
Австр1я Розроблено концепщю i програму ЗЛГР; вдабрано 312 ЛГР*, створено 67 ЛНП*; зберiгаeться не популяцiя, а фитоценоз [11, 20, 29]
Бельпя ЗЛГР здiйснюeться в умовах збщненого генофонду, основний метод ex situ; розроблено методику визначення автохтонносп популяцш [45]
Болгар1я Вiдiбрано 7200 ПД*, 84 ЛГР на площi 62500 га [12]
Вели-кобрита-шя Проведено швентаризащю природних популяцiй аборигенних сових деревних видiв; створюеться мережа географiчних культур [47]
Дашя У 1991-1993 рр. розроблено стратепю ЗЛГР, яка охоплюе 55 аборигенних i 20 штродукованих видiв; визначено мтмальну юль-юсть дерев на одному об'екп для генозбереження [21]
Естошя Процес ЗЛГР поеднувався з програмою селекцiйного покращення лiсiв; ЛГР перейменованi в люи генофонду (2648 га); вiдiбрано 1068 ПД [25]
1рланд1я 1стотне зменшення площi аборигенних порщ внаслiдок надмiрноi' штродукци ялини ситхшсько! i сосни скручено''; ЗЛГР у нащ-ональних парках i природних резерватах; вiдiбрано 232 ПД; визначено географiчнi культури як об'екти ex situ [17, 28]
1сланд1я Збщнений склад природно'' арбофлори; вiдповiдальною органiзацiею за ЗЛГР е 1сландська лiсова служба; здшснюеться збереження унiкальних популяцiй аборигенних видав та контроль за трансферами насшня [23]
1спашя Прийнято Нацюнальну програму селекцй i ЗЛГР на основi широкого обговорення; визначено прюритетш види; юнуе нацiональна система оцiнювання i монiторингу та реестр ЛГР [24]
Литва За останш 40 роюв створено широку мережу об'екпв цiнного генофонду (194 ЛГР, 1080 ПД, 94 ЛНП, 7 АМП*). Активно впрова-джуеться динамiчна стратегiя, яка базуеться на концепцп MPBS (комплекснiй популяцшно-селекцшнш системi) [5, 13]
Кдер-ланди З 80 аборигенних видiв люово'' арбофлори 9 % майже зникли, 33 % -е рiдкiсними. Методи in situ тут е нерацюнальними. У 2006 р. створено насшну плантацiю (своерщний польовий генобанк), де представлено 50 видiв [14, 38]
Кмеч-чина Роботи з1 ЗЛГР мають полiтичну i державну пщтримку; розроблено Кон-цепцiю ЗЛГР (де друга редакщя); важливу роль вщграе Закон про репро-дуктивний матерiал (FoVg); активно проводяться заходи з1 ЗЛГР чагарни-кових видiв (близько 30); роль ЛГР виконують "насадження для генозбереження", як часто е невеликими за площею i юльюстю дерев [7, 26, 32, 36, 39, 48]
Норвепя ЗЛГР здiйснюеться у нацюнальних парках, природних резерватах, високопродуктивних люах, на клонових i архiвних плантацiях, ко-лекцiях насiння; у 2006 р. створено Норвезький центр генетичних ресурмв, зокрема лiсових [15, 33]
Роая У 1995 р. опублжовано "Концепцiю генетичного покращення лгав Росй"; 185,6 тис. га резерва™ (без Уральського регюну); значнi розмiри об'ектiв цiнного генетичного фонду (понад 100 га) [1,2, 3]
Румушя Активна дяльшсть з1 ЗЛГР розпочалася в 1993 р.; наявш 347 ЛГР 27 го-ловних пор1д; мшмальна площа ядра ЛГР 10 га; наявшсть буферно! зони [35]
Словач-чина ЛГР вщбираються з 1988 р.; площ1 ЛГР велик (100-1000 га); до 2005 р. видшено 21900 га ЛГР, 27643 га ЛНД, 151 ЛНП, 3204 ПД; плануеться розширення площ1 ЛГР до 2,5 % уах лгав [9, 37]
Туреч-чина Роботи з генозбереження люових деревних вид1в не е масштабни-ми; вдабрано 13 об'екпв in situ на площ1 1789 га; створено 3 клонов! плантаци на площ! 3,8 га [6]
Угорщи-на Головний акцент припадае на рiдкiснi види (каштан 1спвний, яблуня, груша, горобини, дуб пухнастий); ЛГР на площ! в!д 2 до 100 га; розроблення стратеги процесу генозбереження е завданням Ради Генетичного банку рослин; пряме фшансування проектов генозбереження мож-ливе через фонд, який формують !з вщрахувань люокористувачш [30]
Фшлян-д!я ЗЛГР здшснюеться в рамках Нацюнально! програми генетичних ре-сурсш рослин; кра!на активний учасник EUFORGEN; у 2000 р. створено Пвшчну раду з генетичних ресурсш; ЗЛГР здшснюеться в нащ-ональних парках, природних резерватах; е також 39 ЛГР; ¡снують проблеми з видшенням о0екпв генозбереження у приватних люах; пропонуеться вид!ляти пол!видов! резервати; прюритетними в останш роки були роботи з! створення об'екпв ex situ твердих листяних порщ [18, 43]
Франщя Перш1 кроки з! ЗЛГР в рамках селекцшних програм зроблено на початку 50-х роюв; активш роботи розпочалися в к!нц! 80-х рокiв; у 1992 р. створено нацюнальну ком!с!ю з люових генетичних ресурав; юнуе 11 мереж об'екпв in situ та ex situ, як знаходяться в громадських люах; у 2003 р. розроблено нацюнальну програму ЗЛГР 6 листяних та 3 хвойних порщ; 2000 га географшних та вип-робних культур; об'екти in situ складаються !з ядрово! (з юльюстю дерев не менше, н!ж 500 шт.) та буферно! частини [10, 41, 42]
Чех1я Специфшними об'ектами цшного генофонду е "насадження для генозбереження" площею понад 100 га; вдабрано 7962 ПД; у структур! управлшня люовими шдприемствами е спещалюти !з генофонду; для приватних власниюв передбачено вщшкодування втрат, як! вони можуть зазнати унаслщок видшення об'екпв генозбереження [40]
Швейца-р1я Багато елеменпв наближеного до природи люшництва вважають необидною умовою процесу ЗЛГР; основний акцент припадае на метода in situ; вщйр об'екпв у два етапи - спочатку встановлюють геоморфоло-пчне районування, висотне зонування, мнрацщт шляхи, а поим все-бину оцшку кандидата !з селекцшною швентаризащею та генетични-ми маркерами; пропонують видшяти чотири зони на територи ЛГР [8, 46]
Швещя РеалЬащя програми ЗЛГР розпочалася на початку 80-х роюв; е ко-лекщя насшня ялини з 84 насаджень (кожне представлено як м!н!-мум 100 деревами); юнуе значна юльюсть об'екпв ex situ (клоно-вих архшв, географшних культур) [4]
* ЛГР - лiсовi генетичнi резервати, ЛНП - лiсовi насшш плантаци, ЛНД - люо-насшш дiлянки, ПД - плюсовi дерева, АМП - apxiBHO-маточш плантаци
1мпульсом до початку робгт i3 збереження генетично! мшливосп люо-вих порiд в Имеччиш, як i в багатьох шших европейських крашах, стали ма-TOBi усихання лiсiв на початку 80-роюв минулого столiття внаслiдок забруд-нення повггря. Такi роботи вiд початку отримали полiтичну i державну тд-тримку високого рiвня. У резолюцп Бундесрату (верхньо! палати нiмецького парламенту) вщ 13.02.1985 р. вказано на важливють збереження природних генетичних ресуршв i необхiднiсть створення лiсового генетичного банку. Для розроблення "Концепцп збереження люових генетичних ресурсiв у ФРН"
у тому ж рощ створено робочу групу (BLAG), мандат я^ було затверджено конференщею Федерального мшютерства продовольства, сшьського i люово-го господарства. У 1987 р. концепщю було опублжовано i вона стала вщ-правним документом для здшснення комплексу заходiв in situ та ex situ 3i збереження генетичноï мшливосп у лiсах краïни на наступш 10 рокiв [7]. З огля-ду на змiну нацiональних i мiжнародних юридичних рамок процесу збереження генетичних ресуршв, вiдновлення eдиноï нiмецькоï держави i набуття наукового досвщу виникла необхiднiсть розроблення новоï редакцiï концеп-цiï, яку тут було опублжовано в 2000 р. [36].
О^м збереження цiнного генофонду аборигенних та штродукованих деревних порщ (бшя 110 видiв), у Имеччиш активно проводять заходи з охо-рони генетичноï мiнливостi чагарникових порщ (близько 30 видiв) [39]. Особливють нiмецькоï методики генозбереження полягае в тому, що класич-них генетичних резервапв лiсових деревних порiд в нш не передбачено. Ос-новним об'ектом in situ е так зваш "насадження для генозбереження", багато iз яких зареестрованi як насшш насадження в реестрi Федерального закону про репродуктивний матерiал (FoVg), що замшив застарший Закон про люове насiння (FSaatG).
Нацiональною особливiстю е також специфiчний пiдхiд до формуван-ня об'ектiв in situ. Деревостани для генозбереження е невеликими за площею i кшьюстю дерев. Зус^чаються зовшм мiнiатюрнi насадження площею 0,01 га. Вщбирають в in situ окремi дерева, причому необов'язково iз видат-ним фенотипом. Вражае сама динамжа вiдбору таких об'ектiв: якщо до 1993 р. було вдабрано 543 насадження для генозбереження на площi 2161 га та 9350 окремих дерев [32], то до 2008 р. щ цифри уже становили: 5380 насадження на площi 16114 га i 26083 дерев. Також в ушх федеральних землях виконано великий обсяг робгг зi створення об'ектiв ex situ. Так, станом на 31.12.2007 р., закладено 475 насшних плантацiй на площi 643,55 га, на архiв-них плантацiях зберiгаеться 6761 клон люових деревних видiв.
У Швейцарп розроблено оригiнальний пiдхiд до структурноï оргашза-цiï генетичних резерватiв. На його територп пропонуеться видiляти 4 зони: 0 - абсолютного захисту (щонайменше 2 га); 1 - ядрову (до 100 га, мшмум 10-15 га, для свгтлолюбних порщ 15-20 га); 2 - перехщну (площа мiнiмальна; входять дiлянки, створеш iз iншорайонного насiння; з часом потребують за-мiни); 3 - буферну зону (площа, достатня для об'еднання трьох попередшх зон в едине щле та формування зовнiшньоï межi резервату). До 1998 р. було оргашзовано 2 резервати (ялини та дуба), ще 12 проекпв знаходилися на рiз-них стадiях реалiзацiï [8].
Як бачимо, бшьшють европейських краïн здiйснюють активнi кроки стосовно реалiзацiï нацiональних стратегiй збереження генетичного рiзнома-нiття лiсiв. Специфжа обраноï краïною стратегiï генозбереження визна-чаеться сучасним станом лiсового фонду, напруженютю дiï факторiв впливу на генетичну мiнливiсть лiсових порiд, iсторiею реалiзацiï попереднiх страте-гiй, державною, полггачною та громадською пiдтримкою процесу, економiч-ним станом краïни, рiвнем ïï наукового i технiчного забезпечення.
Висновки. Щд час опрацювання та peалiзацiï кон^пцп, cтpатeгiï та програми збepeжeння лicoвиx гeнeтичниx pecуpciв в Укpаïнi доцшьно вико-ристати дocвiд eвpoпeйcькиx краш стосовно: налeжнoï дepжавнoï пiдтpимки цього пропсу та його наукового, тexнiчнoгo i правового забeзпeчeння (ffi-мeччина); активнocтi наукoвцiв пiд час здiйcнeння мiжнаpoднoï кooпepацiï в наукoвиx та видавничиx пpoeктаx (Aвcтpiя); мeтoдичниx пiдxoдiв до визна-чeння автoxтoннocтi пoтeнцiйниx кандидатiв в oб'eкти гeнoзбepeжeння ^ль-гiя); налeжнoï peгioнальнoï та мiжнаpoднoï кooпepацiï (Icландiя, Данiя, Нор-вeгiя, Швeцiя, Фiнляндiя); мeтoдичнo-opганiзацiйниx пiдxoдiв до структури-зацiï oб'eктiв гeнoзбepeжeння (Швeйцаpiя, Фpанцiя); iнтeгpацiï oб'eктiв люо-вого насшництва в пpoцec гeнoзбepeжeння (Нiмeччина, Tуpeччина, балкансь-kí та iншi кpаïни); iнcтитуцiйнoï (Icпанiя), фiнанcoвoï (Дашя), кадpoвoï (4e-мя) пiдтpимки cтpатeгiï гeнoзбepeжeння.
Лiтepaтуpa
1. Ирошников A.R Koнцeпция гeнeтичecкoгo улучшeния лecoв Poccии / A.И. Ирошни-ков и др. // Лecoвeдeниe : науч.-тeopeт. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1995. - № 3. - C. 3-7.
2. Ирошников A.R ^стоянте и пpoблeмы сократен™ гeнeтичecкoгo фонда дpeвecныx пород в лecаx Poccии / A.R Ирошников (peд. Г.Г. Гoнчаpeнкo, Й. Турок, Т. Гасс и Л. Паулe) // Программы coxpанeния и постоянного воспроизводства лecныx гeнeтичecкиx pecуpcoв в Новый ^зависимы« Гocудаpcтваx бывшeгo CCCP : матep. coвeщания 23-2б ceнтябpя 199б р. -Бeлoвeжа, Бeлаpуcь : Изд-во Arbora Publisher, Звoлeн, Cлoвакия и Meждунаpoдный ин-т гега-тичecкиx Pecуpcoв Pаcтeний, Pим, Италия, 1998. - C. 37-41.
3. Проказин A.E. ^стоянте работ по coxpанeнию гeнeтичecкoгo фонда основный лeco-oбpазующиx пород в Poccии и зoнe дeятeльнocти Цeтpлecceм / A.E. Проказин (peд. Г.Г. Гон-чаpeнкo, Й. Турок, Т. Гасс и Л. Паулe) // Программы coxpанeния и постоянного воспроизводства лecныx гeнeтичecкиx pecуpcoв в Новый ^зависимы« Гocудаpcтваx бывшeгo CCCP : ма-тep. coвeщания 23-2б ceнтябpя 199б. - Бeлoвeжа, Бeлаpуcь : Изд-во Arbora Publisher, Звoлeн, Cлoвакия и Meждунаpoдный ин-т гeнeтичecкиx Pecуpcoв Pаcтeний, Pим, Италия, 1998. - C. 46-5G.
4. Ackzell L. The Swedish Forest Gene Conservation Programme // National Board of Forestry, 1997. - 8 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.svo.se/ dokument/sks/en-gelska/ genbank_eng .pdf.
5. Activities on forest gene concervation and tree breeding in Lithuania. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.forestgen.mi.lt/content/Forestgenactiven.htm.
6. Alan M. Turkey. Introductory country reports / M. Alan (J. Turok, G. Eriksson, K. Russell et all. Compilers) // Nouble Hardwoods Network. Reports of fourth meeting - 4-б September 1999 -Gmunda, Austria and the fifth meeting - 17-19 May 2GG1. - Blessington, Ireland : IPGRI, Rom, Italy, 2GG2. - Pp. 28-34.
7. Behm A. Concept for the Conservation of Forest Genetic Resources in the Federal Republic of Germany / A. Behm, A. Becker, H. Dörflinger et al. // Silvae Genetica. - 1997. - № 4б (1). - Pp. 24-34.
8. Bonfils P. Das Schweizerische Programm zur Erhaltung forstgenetischer Ressourcen / P. Bonfils, R. Finkeldey // Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen (Th. Geburek, B. Heinze (Hrgs.). - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 13б-Ш.
9. Bruchanik R. Management of genetic resources in the state forests of the Slovak Republik / R. Bruchanik // Forest Management Network: Summary of first meeting. - EUFORGEN, 2GG5. -Pp. Ш. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.euforgen.org.
1G. Climate change and forest genetic diversity: Implications for sustainable forest management in Europe / Summary report of the workshop, Paris, France, 15-1б March 2GG6. - 14 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.euforgen.org.
11. Conservation and Management of Forest Genetic Resources in Europe / Eds. Th. Geburek, J. Turok. - Zvolen, Arbora Publishers, 2GG5. - б93 p.
14
36ipHHK нaуково-тexнiчниx прлць
12. Conservation and Sustainable Management of Forests in Central and Eastern European Countries / Multi-country Report. European Commission Phare Programme, 1999. - 80 p.
13. Danusevicius D. Integration of gene conservation and tree breeding? An example from Lithuania / D. Danusevicius // III Beiträge der Forstpflanzenzüchtung für eine nachhaltige Nutzung forstgenetischer Ressourcen: Nachhaltige Nutzung forstgenetischer Ressourcen: Tagungsbericht zur 24. Intrnationalen Tagung der Arbeitsgemeinschaft für Forstgenetik und Forstpflanzenzüchtung vom 14. bis 16. März 2000 in Pirna. - Dresden-Pirna : LAF, 2001. - S. 78-85.
14. De Vries S.M.G. Das niederlandische Programm zur Erhaltung genetischer Ressourcen / S. M.G. De Vries (Th. Geburek, B. Heinze (Hrgs.)) // Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald -Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg. - 1998. - S. 110-119.
15. Dietrichson J. Generhaltungsprobleme in Norwegen / J. Dietrichson // Mitteilungen der Bundesforschungsanstalt für Forst- und Holzwirtschaft, Hamburg. - 1990. - № 164. - S. 341-348.
16. Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen / Th. Ge-burek, B. Heinze (Hrgs.). - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - 332 s.
17. Fennesy J. Country Report on national activities on gene conservation of conifers. Ireland. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.euforg-en.org.
18. Forest genetic resource management in Finland. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.metla.fi/julkaisut/muut/genetic-resource-management-2004.htm.
19. Furmann Е. Das österreichische Programm zur Erhaltung genetischer Ressourcen / E. Fur-mann (Th. Geburek, B. Heinze (Hrgs.)) // Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald- Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 95-98.
20. Geburek Th. Nachhaltige Nutzung von genetischen Waldressourcen in Österreich - Evaluierung bisheriger Maßnahmen und Perspektiven für zukünftiges Handeln / Th. Geburek, F. Müller // Sustainable Use of Forest Genetic Resources in Austria - Evaluation of Previous Action und Perspectives. BFW-Berichte - Wien, 2006. - 134. - 36 s. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bfw_ genetische_ waldresourcen_2006_DE.htm.
21. Graudal L. A systematic approach to the conservation of genetic resources of trees and shrubs in Denmark / L. Graudal, E.D. Kjaer, S. Canger // Forest Ecology and Management. - 1995. -№ 73. - Pp. 117-134.
22. Hillgarter F.-W. Der Beitrag der Österreichischen Bundesforste Aktiengesellschaft zur Sicherung der Forstgenetischen Ressourcen / F.-W. Hillgarter (Th. Geburek, B. Heinze (Hrgs.)) // Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 284-288.
23. Iceland: country report to the FAO international technical conference on plant genetic resources / Prep. Tomasson Th. - Leipzig, 1996. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fao.org/ag/AGP/agps/Pgrfa/pdf/ICELAND. pdf.
24. Jimenez P. Strategy for the Conservation and Sustainable Use of Spanish Forest Genetic Resources / P. Jimenez, P.M. Diaz-Fernandez, S. Iglesias et al. // Investigation Agraria: Sistemas y Recursos Forestales. - 2009. - № 18(1). - Pp. 13-19.
25. Kaljurand H. Минуле, сьогодшшне, майбутне люових генетичних pecypciB в Естонп / H. Kaljurand // Nordic generesources (livestock, crops, forest trees). - 2005. - Vol. 4. - Pp. 18-19.
26. Kleinschmit J. In-situ-Erhaltung forstlicher Genressourcen. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.genres.de/infos/pdfs/bd01/01_04.pdf.
27. Konrad H. Maßnahmen zur Erhaltung der genetischen Waldressourcen in Österreich / H. Konrad, R. Litschauer, T. Geburek // Fachtagung "Biodiversität in Österreich", 28 Juni 2007. -Höhere Bundeslehr- und Forschungsanstalt für Landwirtschaft, Raumberg-Gumpenstein, 2007. - S. 49-56.
28. Lally M. Ireland. Introductory country reports / M. Lally, J. Fennesy / Turok J., Eriksson G., Russell K. et al. Compilers // Nouble Hardwoods Network. Reports of fourth meeting-4-6 September 1999 - Gmunda, Austria and the fifth meeting (17-19 May 2001, Blessington, Ireland). - IPGRI, Rom, Italy, 2002. - Pp. 10-18.
29. Mannsberger G. Forstgenetische Ressourcen aus forstpolitischer Sicht am Beispiel Österreichs / G. Mannsberger / Th. Geburek, B. Heinze (Hrgs.) // Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 2-11.
30. Matyas Cs. Erhaltung forstgenetischer Ressourcen in Ungarn unter besonderer Berücksichtigung seltener und bedrohter Mischlaubholzarten / Cs. Matyas, I. Bach / Th. Geburek, B. Heinze (Hrgs.) // Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen. -Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 170-176.
31. Müller F. Das österreichische Programm zur Erhaltung forstgenetischer Ressourcen / F. Müller, U. Schultze / Th. Geburek, B. Heinze (Hrgs.) // Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 120-135.
32. Nationales Inventar Forstgenetische Ressourcen. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.genres.de/fgr/fgr_index.htm.
33. Norway: country report to the FAO international technical conference on plant genetic resources (Leipzig, 1996). - Oslo, June 1995. - 56 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fao.org/ag/Agp/AGPS / Pgrfa/pdfnorway.pdf.
34. Panel of Experts on Forest Gene Resources. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fao.org/forestry/genepanel/en/.
35. Parnuta G. Romanian forest genetic resources conservation and manegement / G. Parnuta // Forest Management Network: Summary of second meeting. - EUFORGEN, Bucharest, Romania, 23-25 November 2006. - Pp. 8-10. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.euforgen.org.
36. Paul M. Konzept zur Erhaltung und nachhaltigen Nutzung forstlicher Genressoursen in der Bundesrepublik Deutschland. Neufassung 2000 / M. Paul, T. Hinrichs, A. Janssen u. a. - Graupa, LAF, 2000. - 66 s.
37. Paule L. Generhaltungsmaßnahmen in der Slowakei / L. Paule / Th. Geburek, B. Heinze (Hrgs.) // Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen. - Eco-med, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 151-158.
38. Scattered Broadleaves Network: Summary of the second meeting (Valkenburg, The Netherland, 21-23 September 2006). - Rome, Bioversity International, 2007. - 25 p.
39. Stephan B.R. Das deutsche Konzept zur Erhaltung forstgenetischer Ressourcen / B.R. Stephan / Th. Geburek, B. Heinze (Hrgs.) // Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 99-109.
40. Svoboda J. Konzeption zur Erhaltung forstlicher Genressourcen bei den Tschechischen Staatsforsten (Lesy Ceske republiky statni podnik) / J. Svoboda, J. Zezula // Forstliche Genressourcen als Produktionsfaktor. 26. Tagung der Arbeitgemeinschaft Forstgenetik und Forstpflanzenzüchtung vom 20. bis 22. Oktober 2005 in Fuldatal. - Hessen-Forst, 2005. - S. 92-97.
41. Teissier du Cros E. Forestry and Conservation of Forest Genetic Resources Strategies for an integreted managment / E. Teissier du Cros // Mitteilungen der Bundesforscungsanstalt für Forst-und Holzwirtschaft, Hamburg, 2006. - № 221. - Pp. 38-46.
42. Teissier du Cros E. Management and conservation of forest genetic resources: roles of IUFRO and France on the international scene and need for long-term monitoring of gentic diversity in conservation networks / E. Teissier du Cros / J. Beaulieu (editor) // Proceeding of the Symposium of the North American Forest Comission, Forest Genetic Resources and Silviculture Working Groups and the International Union of Forest Fesearch Organizations (IUFRO). Quebec City, Canada, September 21, 2003. - Pp. 3-8.
43. The Nordic Network for Forest Tree Gene Conservation during the Swedish term 2003-2006 - Developments, Functions and Nordic documents. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nordgen.org/.. ./forest/.. ./Report_nsfp_network_2003_2006.doc.
44. Turok J. Collaborative networking on forest genetic resources in Europe / J. Turok // Dygen conference: Dynamics and conservation of genetic diversity in forest ecosystems. - Pp. 20. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.pierroton.inra.fr/genetics/Dygen/abstracts.pdf.
45. Vander Mijnsbrugge K. Conservation Approaches for Autochtonous Woody Plants in Flanders / K. Vander Mijnsbrugge, K. Cox, J. Van Slycken // Silvae Genetica. - 2005. - № 54 (4-5).
- Pp. 197-206.
46. Wälder von besonderem genetischem Interesse. Grundlage, Ziele und Einrichtung / P. Bonfils, M. Bolliger redakt. - Herausgegeben vom Bundesamt für Umwelt, Wald und Landschaft.
- Bern, 2003. - 60 s. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.wm.ethz.ch / publicati-ons/pr/pub9.
47. Wilson S.M. Genetic Conservation of native trees / S.M. Wilson, C. J.A. Samuel // Forest Research Annual Report and Accounts for 2002-2003. - Edinburgh, 2004. - Pp. 56-61.
48. Wolf H. Erhaltung und Forderung forstlicher Genressoursen / H. Wolf, H. Braun // Schriftenreihe der Sachsischen Landesanstalt fur Forsten. - 1995. - Heft 3. - 36 s.
Гайда Ю.И., Яцык Р.М. Национальные стратегии сохранения и постоянного использования лесных генетических ресурсов в европейских государствах: достижения и перспективы
Освещены особенности реализации мероприятий по сохранению лесных генетических ресурсов в отдельных европейских странах: существующие программы и стратегии; состояние генофонда; количество, размер, структура объектов генетических ресурсов; перспективные шаги. Определены методически-организационные элементы, которые могут быть полезными при разработке концепции, стратегии и программы сохранения лесных генетических ресурсов в Украине.
Ключевые слова: лесные генетические ресурсы, стратегии и программы сохранения генетических ресурсов, объекты in situ и ex situ.
Hayda Yu.I., Yatsyk R.M. National strategy for conservation and sustainable use of forest genetic resources in European countries: the achievements and perspective
The features conservation of the forest genetic resources in different European countries are shown. They are real programme and strategies; a gene pool's state; amount, size and structure of conservation units; perspective actions. Methodical-organisational elements, strategy and programme of conservation of forest genetic resources in Ukraine are determined.
Keywords: forest genetic resources, a strategy and programme geneconservation, European countries, the units in situ and ex situ.
УДК 630*[644.2+176.322.2] Доц. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук;
асптр. I. Ф. Шишканинець - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОДУКТИВН1СТЬ ВОЛОГИХ БУЧИН У ВЕРХ1ВЯХ БАСЕЙНУ Р1ЧКИ ЛАТОРИЦЯ
Наведено результати типолопчного аналiзу букових деревосташв для перева-жаючого типу люу державних люогосподарських та люового агропромислового шд-приемства. Встановлено фактичну та потенцшну продуктившсть, типи деревосташв, а також лгавничу ефектившсть використання люорослинних умов люовими дшянка-ми у вологш чистш бучиш. Частка використання типолопчного потенщалу в букових люостанах державних тдприемств становить 84-94 %, а в аграрному - 46 %.
Ключовг слова: деревостан, тип люу, продуктившсть, запас, тип деревостану, група вжу.
Вступ. Люи на водозборах рiчок виконують важливi водоохоронно-за-хисш, саштарно-гтешчш та рекреацшш функцп, а також е джерелом дере-вини та побiчного користування. Внаслщок посилення впливу на люостани несприятливих антропогенних та природних чинниюв, знижуеться ефектившсть виконання ними еколопчних та сощальних функцш.
Для виршення цiеï проблеми необхщно знати сучасний стан лiсiв, встановити ïх фактичну та потенцшну продуктившсть, типи деревосташв, а також лiсiвничу ефектившсть використання грунтово-ктматичних умов у конкретних типах люу. Встановлення фактичноï та потенцiйноï продуктив-ност деревосташв у рiзних класах вжу дасть змогу обгрунтувати вибiр нап-рямку ведення господарства у бучинах та розробити заходи для шдвищення ïх продуктивностi та стшкосп.
Мета досл1дження - вивчення фактичноï i потенцiйноï продуктивнос-т букових лiсостанiв, що ростуть у переважаючому типi лiсу верхньоï течп басейну рiки Латориця.
