CC BY
39
6. Пидопличко Н.М. Грибы-паразиты культурных растений. Определитель в 3-ех т. - Т.
2. Грибы несовершенные / Н.М. Пидопличко. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1977. - С. 299.
7. Пидопличко Н.М. Грибы-паразиты культурных растений. Определитель в 3-ех т. - Т.
3. Пикнидиальные грибы / Н.М. Пидопличко. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1977. - С. 230.
8. Гордiшко М.1. Ясени в Укралш / М.1. Гордiшко, А.Ф. Гойчук, Н.М. Гордiенко, Г.П. Леон-тяк. - К. : Вид-во "Сшьгоспосвгга", 1996. - 392 с.
Гойчук А.Ф., Кульбанська 1.М. Етюлопя хвороб ясена звичайного на Подкош Украши
Наведено результати дослщжень патологiчних змш вегетативних i генеративних оргашв ясена звичайного. Показано, що ця цшна лiсова деревина досить чутлива не тшь-ки до рiзних за систематичним i функцюнальним положенням груп мiко- та мшроорга-нiзмiв, а й до багатьох видiв шюдливо! ентомофауни. Акцентовано увагу, що найбшьш поширеним i шкодочинним для ясена звичайного е туберкульоз, збудник якого фтопа-тогенна бактерш Pseudomonas syringae pv. savastanoi - уражуе як стовбури, гики та па-гони, так i його суцвiття. Зазначено низку збудниюв iнфекцiйних хвороб та види шкодо-чинно! ентомофауни, як iстотно послаблюють рiст, розвиток та знижують якiснi характеристики деревини ясена звичайного.
Ключовi слова: патогенна мшрофлора, iнфекцiйна та нешфекцшна патологш, шкiдлива ентомофауна, симптоми хвороб, генеративш органи ясена, туберкульоз ясена, патогенез, поширешсть хвороб, шкодочиннiсть хвороб.
Гойчук А.Ф., Кульбанская И.Н. Этиология болезней ясеня обыкновенного на Подолье Украины
Приведены результаты исследований патологических изменений вегетативных и генеративных органов ясеня обыкновенного. Показано, что это ценная лесная древесина весьма чувствительна не только к разным по систематическим и функциональным положением групп мико- и микроорганизмов, но и к многочисленным видам вредоносной эн-томофауны. Акцентировано внимание, что наиболее распространенным и вредоносным заболеванием для ясеня обыкновенного является туберкулез, возбудитель - фитопатоген-ная бактерия Pseudomonas syringae pv. savastanoi - поражает как стволы, ветви и побеги, так и его соцветия. Отмечен ряд возбудителей инфекционных болезней и виды вредоносной энтомофауны, которые существенно ослабляют рост, развитие и снижают качественные характеристики древесины ясеня обыкновенного.
Ключевые слова: патогенная микрофлора, инфекционная и неинфекционная патология, вредоносная энтомофауна, симптомы болезней, генеративные органы ясеня, туберкулез ясеня, патогенез, распространенность болезней, вредоносность болезней.
УДК 630 *[165+23] Доц. Ю.1. Гайда, д-р с.-г. наук -
Укратський НД1 гiрського лiсiвництва; Терноптьський НЕУ
ПЛЮСОВ1 ДЕРЕВА ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ТА СКЕЛЬНОГО ЯК ОБ'бКТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРС1В IN SITU
Наведено результати швентаризацп та дослщження плюсових дерев дуба звичайного та дуба скельного в Захщному регюш Украши (1вано-Франювськш, Львiвськiй, Тернопшьськш, Черншецькш обл.). Виявлено i встановлено точш географiчнi координа-ти 174 плюсових дерев дуба звичайного (88,3 % вщ кшькост вщбраних) та 27 плюсових дерев дуба скельного (90 %). Бiльшiсть дерев дуба звичайного (83,9 %) представляють Придшстровський люостеповий люонасшний район та майже усi (99 %) грудовi умови екологiчного ареалу виду. Плюсовi дерева як дуба звичайного, так i дуба скельного вь дображають найбiльш повно генофонд тшьки окремих популяций (Прут-Дшстровсько!, Прут-Сиретсько!, Товщiвськоl, Улашювсько!). Встановлено, що незначна кiлькiсть бь отипш дуба звичайного i скельного вiдповiдають критерiям плюсових дерев I категорп.
Це е ще одним свiдченням збщнення генетичного фонду дiбров i аргументом нагальнос-■ri реашзаци заходiв його збереження. Випробування niBci6ciB i ci6ciB плюсових дерев е необхiдною умовою оцшювання 1х селекцiйного потенцiалу та цшност ix як об'ектiв ге-нозбереження in situ.
Ключовг слова: плюсовi дерева, дуб звичайний, дуб скельний, лiсовi генетичнi ре-сурси, збереження генофонду in situ.
Збереження лкових генетичних pecypciB in situ передбачае ix охорону в природних екосистемах, незалежно вiд того чи зазнавали цi екосистеми антропогенного впливу, чи нi [5]. Найбшьш надшним методом in situ е вiдбiр i збереження насаджень природного походження [2], якi в бшьшосп краш отримали статус лiсовиx генетичних резерватов. Плюсовi дерева (ПД) на раншх етапах становления лково! генетики та селекцц, як i плюсовi насадження, використовувалися тiльки як складовий елемент процесу селекцiйного покращення лiсовиx дерев-них порiд. Згодом плюсовi дерева стали розглядати як об'екти генозбереження in situ. Окрш цього, значна частка таких дерев використана для створення насiнниx плантацш, якi вважаються об'ектами генозбереження ex situ.
У Шмеччиш, яка займае у Gвропi чшьне мiсце за ршнем шплементацп мiжнародниx i нацюнальних програм зi збереження лiсовиx генетичних ресурав, у федеральну базу даних " Лiсовi генетичнi ресурси - онлайн" внесено тисячi ок-ремих особин лкових деревних i кущових видш (наприклад бука лiсового - 247, дуба звичайного - 165) [4]. Значну кiлькiсть плюсових дерев ввдбрано у Словач-чинi - 3204 [6], Чехи - 7962 [7], Болгарп - 7200 [3] та iншиx крашах.
Мета дослщження - аналiз стану плюсових дерев дуба звичайного як ге-нетико-селекцiйниx об'ектш in situ у Заxiдномy регюш Украши (1вано-Франк1всь-кiй, Львiвськiй, Терношльськш та Чернiвецькiй обл.) та опрацювання пропозицiй щодо пiдвищення ефективностi 1х збереження та використання.
Методи дослщження. Пiд час дослiдження мережi плюсових дерев виз-начено 1х розташування, зокрема точнi географiчнi координати за допомогою приладу GPS; бiометричнi параметри (даметр стовбура на 1,3 м, загальну висо-ту, висоту до мертвих та живих сyчкiв, об'ем стовбура); категорда плюсового дерева (I чи II), клас росту за Крафтом; стан дерева, пошкодження хворобами, штдниками; тип та колiр кори. За допомогою програми MapInfo Professional створено карту розташування плюсових дерев (рис. 1).
Результати досл1джень. Внаслiдок селекцшно! ^ентаризацп дiбров у чотирьох захщних областях Украши у минyлi роки було видшено 197 плюсових дерев дуба звичайного. До початку наших дослщжень 9 дерев (4,6 %) було списано, 14 плюсових дерев (7,1 %) не виявлено шд час обстежень (табл. 1).
Табл. 1. Результати твентаризацп плюсових дерев дуба звичайного в Зах1дному
регют Украти_
Кшьюсть плюсових дерев, шт.
Область зареестровано до списано до ш- не облжовано шд обтковано шд час
гнвентаризаци венгаршаци час гнвентаризаци гнвентаризаци
1вано-Франювська 2 - - 2
Львiвська 42 1 14 27
Терношльська 34 2 - 32
Чершвецька 119 6 - 113
Разом: 197 9 14 174
Область Кшьюсть популяцш з числом плюсових дерев / загальна кшьюсть плюсових дерев у цих популящях
3 i менше 4-10 11-20 20 i бшьше
1вано-Франювська 1/2 - - -
Львiвська 2/3 - - 1/24
Тернопiльська 3/5 2/13 1/14 -
Чернiвецька - - - 2/113
Разом: 6/10 2/13 1/14 3/137
Рис. 1. М^церозташування плюсових дерев дуба звичайного
(А - ПД, 1 - номер дерева в межах облает^
Найбшьшу кшьюсть плюсових дерев дуба звичайного вщбрано в Черншець-кш обл. - 113. Причому ус дерева представляють тльки дв1 популяци у ДП "Хо-тинське люове господарство" та ДП "Чершвецьке люове господарство" (табл. 2).
Табл. 2. РозподЫ плюсових дерев дуба звичайного серед окремих популяцш
Область
Кшьюсть популяцш з числом плюсових дерев / загальна кшьюсть плюсових дерев у цих популящях
3 i менше
4-10
11-20
20 i бiльше
Iвано-Франкiвська
1/2
Львiвська
2/3
1/24
Тернопiльська Чернiвецька Разом:
3/5
6/10
2/13
2/13
1/14
1/14
2/113 3/137
Бшьшють плюсових дерев дуба звичайного у Льв1вськш обл. також скон-центроваш в межах одше'1 Товщ1всько'1 популяци. Потр1бно зазначити, що у Льв1вськш 1 Терноптьськш областях, в яких площа д1бров значно бтьша, шж в Чершвецькш обл., разом облжовано тльки 59 плюс-дерев. Зовсм незадовшьш результати селекцшно'' швентаризацп в 1вано-Франювськш обл., де атестовано тшьки два дерева Quercus гоЬиг (рис. 2).
За люонасшними районами плюсов! дерева дуба звичайного розподтеш вщносно пропорцшно до частки дубових ф1тоценоз1в на 1х територ1ях (у Прид-шстровському люостеповому - 83,9 %, а у Карпатському прському - 16,1 %). Однак у межах райошв спостер1гаеться к концентращя в певних популящях. То-
му деяк частини лiсонасiнних районiв (зокрема тдрайони, наприклад Подшьсь-кий) недостатньо або зовам не представлен плюсовими деревами дуба.
in situ
ХЕ
Плюсов! дерева в материнеькш популяцй
хг
TT"
ex situ
географ i чмi культури випробш культури nißciÖciB арх1вно-маточш плантацй' ролHiitii плантацй' I поколшня
еколого-географтш культури клонов! HaciHHi плантацй 1 поколшня родинш плантацй" II поколшня
ВИПробш культури ciöciß
еколого- 1101 £ У-! IЯ n i t l 11 i культури KjionoBi HaciHHi плантацй' П i j о koj j i и i i я родинш плантацй' III поколшня
сортов и пробш культури
с;та с}> i ч л i культури iciOHOßi HaciHHi плантацй' III поколйжя родинно-клонов! плантацй
J U
JlicoHaciHHe районування Сортове районування
Рис. 2. Зв'язок плюсовими деревами як об'ектами генозбереження in situ та
об'ектами ex situ
Плюсовi дерева дуба звичайного охоплюють не весь типолопчний спектр дiбров. Як видно з табл. 3, найповшше представлена грудова частина такого спектра. Сугрудовi типи люу презентованi тшьки одним плюсовим бiотипом. Тому особливу увагу пiд час вщбору нових дерев потрiбно придтяти, о^м дiбров, судiбровним типам лiсу, зокрема ялицевим судiбровам i дiбровам.
Табл. 3. Розподт плюсових дерев дуба звичайного за типами Jiicy
Тип люу 1ндекс типу люу Кшькютъ плюсових дерев
Волога грабова суд1брова Сз-гД 1
Св1жа грабова д1брова D2 -гД 26
Св1жа букова д1брова D2 -бД 93
Св1жа дубово-грабова бучина D2 -д-гБ 11
Волога грабова д1брова D3 -гД 43
Разом: 174
На територп Тернопшьсько! обл. n^coBi дерева дуба звичайного розмь щенi нерiвнoмiрнo. Бiльша частина зосереджена в i"i пiвденнo-cхiднiй чаcтинi в ДП "Чортювське лicoве господарство". На пiвнoчi обласп вiдiбранo тшьки два дерева в Забарiвcькoму лicництвi ДП "Кременецького люового господарства", якi хоч i вiдрiзняютьcя високими ростовими та якicними параметрами, але ма-ють штучне походження, а тому рекoмендoванi до списання i замши.
Плюcoвi дерева дуба звичайного на Тернопшт характеризуються значною мiнливicтю вiку i бioметричних показниюв. 1х висота змiнюeтьcя в1д 27,9 м (№ 8) до 42,3 м (№ l), cереднiй дiаметр стовбура - вiд 42,3 см (№ 22) до 95,4 см (№ 21). Амплпуда коливань вку плюсових дерева дуба становить 100 роюв (вiд 89 до 189 роюв). Анаиз фенотипових oпиciв плюсових дерев дуба звичайного свщчить, що для 52 % дерев характеры бoрoзенчаcтi типи кори, для 42 % - гребшчасп, для
6 % - лускат! 1 перехвдш. У бшьшосп випадюв помтною е популяцшна обумов-ленкть ще! ознаки. Тшьки для дерев Микулинецько! популяцц (№ 13-20) характерна ктотна внутртньо-популяцшна мшливкть характеру грубо!' кори.
Довжина крон плюсових дерев дуба звичайного у Тернотльськш обл. зм1нюеться в1д 11,2 м до 29,4 м. Середне значения цього показника становить 18,0±0,77 м, а коефщент вар1ацп (СУ) - 24,3 %. В1дносно загально' висоти дерева цей параметр у середньому становить 53,2 % (тмгги 38,3-77,2 %, СУ = 18,6 %). Стушнь очищення стовбур1в плюсових дерев дуба звичайного в1д мертвих сучив також характеризуеться середшм р1внем вар1ацп (СУ = 21,7 %). Встановлено, що бшьше третини загально! довжини стовбур1в плюсових дерев е очищеними в1д мертвих сучюв (М = 37,8±1,45 % з лМтами в1д 15 % до 55 %). Ус плюсов! дерева у Тернотльськш обл. мають додатковий стушнь захисту як об'екти природ-но-заповщного фонду - боташчш пам'ятки природи мкцевого значення.
В 1вано-Франк1вськш обл. атестовано тшьки два плюсових дерева дуба звичайного у середньовшових насадженнях (77 1 82 роки) у Крилоському лкниц-тв1 ДП "Галицьке лкове господарство". Висота дерев перевищуе 30 м, д1аметр стовбура становить, в1дпов1дно, 50 1 46 см. Дерева належним чином оформлеш в натур1 1 вщповщають критер1ям плюсових дерев. Однак тако! кшькосп плюсових дерев дуба для вск! зони дубових лк1в в обласп явно недостатньо.
Найбшьше плюсових дерев дуба звичайного в Чершвецькш обл. пред-ставляе Прут-Днктровська популящя (в ДП "Хотинське лкове господарство"), де обстеженнями охоплено 85 дерев. Вони ростуть у насадженнях вшом 95135 ротв. Амплиуда 1х висот становить 28,5-42,0 м, а д1аметр1в - 43,0-86,0 см. Бшьшкть плюсових дерев (78 %) характеризуеться добрим станом 1 тшьки одне (№ 17) - шдлягае списанню. Воно мае морозовинш трщини 1 уражене грибами. Прут-Сиретська популящя (в ДП "Чершвецьке лкове господарство") нараховуе 28 плюсових дерев дуба звичайного. Вони ростуть переважно у перестшних насадженнях в1ком вщ 113 до 215 роив. Амплиуда 1х висот становить 30,0-38,0 м, а д1аметр1в - 38,5-76,0 см. Бшьшкть плюсових дерев перебувають у доброму сташ, тшьки одне (№ 19) шдлягае списанню.
У Льв1вськш обл. обстежено, обм1ряно 1 описано 27 плюсових дерев дуба звичайного, 24 з яких представляють одну популяцда у Товщдвському лкництв1 ДП "Льв1вське лкове господарство". Плюсов1 дерева дуба ввдзначаються висо-ким вшом (102-172 роки) 1 добрими бюметричними параметрами. Амплиуда 1х висот становить 12,8 м (32,7- 44,5 м), д1аметр1в стовбура - 67 см (41-108 см). Об'ем стовбура багатьох дерев перевищуе 10 м3. Привертае увагу не зовсш задо-вшьний стан плюсових дерев дуба з порядковими номерами 6, 8-13, 19. Не в1д-повщають критер1ям плюсового дерева багато дерев дуба у кв. 39 Товщшського лкництва. Загалом, дуже мало дерев дуба як у Льв1вськш обл., так 1 в регюш за-галом вщповвдають критер1ям плюсових дерев I категорп. Це е ще одним св1д-ченням зб1днення генетичного фонду д1бров та аргументом необхвдносп реал1за-цц заходш його збереження.
Плюсов1 дерева дуба скельного сконцентроваш виключно в однш попу-ляцп у Кузьмшському лкнищш ДП "Чершвецьке лкове господарство". З ввдб-раних у попередш роки 30-ти плюсових дерев виявлено 27. Три дерева списано у 2001 р. (№ 12, 13, 14). Наявш плюсов1 дерева ростуть у насадженнях в1ком в1д
85 до 215 рокДв. АмплДтуда ix висот становить 29,4-40,5 м, а дiаметрiв - 41,077,1 см. БДльшкть дерев е доброго стану i тiльки одне (№ 3) - незадовДльного. Треба наголосити, що плюсoвi дерева дуба на Букoвинi Днтенсивно використову-ють для закладання клонових плантацiй. Цiнний генофонд буковинських дiбpoв збеpiгаеться на аpxiвнo-матoчнiй плантацп ДП "Чершвецьке лiсoве господар-ство" на площД 7,2 га (кв. 24 Тарнавського лкництва).
Вiдбip i збереження плюсових дерев як об'ектДв генозбереження без ix включения у генеколопчш та селекцiйнi програми залишаються пасивними методами in situ. 1стотно зростае ефективнiсть селекид i використання цих oб'ектiв у pазi активного ix використання i створення на ix основД Днших селекиiйниx об'ектДв (випpoбниx культур, кoлекиiйниx i rnd^m плантаций), якД водночас, виконують роль об'ектДв ex situ (рис. 2).
УсД дoслiдженi плюсовД дерева дуба звичайного i скельного вiдiбpанo за фенотишчними ознаками. Це, на нашу думку, яка збДгаеться з поглядом шшж дослДдникДв [7], дещо обмежуе функид ида oб'ектiв in situ. Важливу роль у виз-наченш унiкальнoстi геному плюсового дерева та його селекщйно! щнностД вД-дДграють випробнД культури. На жаль, значна частка обстеженж плюсoвиx дерев дуба звичайного не oxoплена процесом перевДрки за потомством. Тому, як i з точки зору практично! селекцп, так i з метою вибраковування плюсoвиx дерев як об'ектДв щнного генофонду, на часД розгортання широкого випробування плюсо-виx дерев лковж деpевниx видДв. У разД пролонгування "Галузево! програми розвитку лконасшнево! справи на 2010-2015 роки" [1] або Ыщацц ново!' програми, таким заxoдам потрДбно надати статус прюритетних
Висновки. 1з 227 плюсoвиx дерев дуба звичайного та дуба скельного, якД були oxoпленi Днвентаризащею, виявлено в натурД та детально описано стан та параметри 201 плюсового бДотипу (збереженДсть 88,5 %), з якж 10 запропонова-но списати. Рекомендуеться проведення нового етапу селекщйно'' швентаризацп лДсДв Украши з уpаxуванням лконасшного районування та застосування популя-цшного та лкотиполопчного пiдxoдiв, з наступним картуванням плюсoвиx дерев за допомогою Г1С теxиoлoгiй та посиленням i'x правового заxисту. ПрДори-тетним завданням ново'' програми з розвитку лконасшно'' справи в Укра'ш повинно стати широкомасштабне випробування плюсовж дерев за потомством у новт випpoбниx культуpаx.
Лiтература
1. Галузева програма розвитку лiсонаиннeвоi справи на 2010-2015 роки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article; jsessionid=245043 D75B27DF1F2DD4F8525E1CA0A8.vapp25:1?art_id=109105&cat_id=104385.
2. Cоnservation and Management of Forest Genetic Resources in Europe / Eds. Th. Geburek, J. Turok. - Zvolen : Arbora Publishers, 2005. - 693 р.
3. Conservation and Sustainable Management of Forests in Central and Eastern European Countries / Multi-country Report. European Commission Phare Programme, 1999. - 80 p.
4. FGRDEU-Online - Bestände forstgenetischer Ressourcen in Deutschland. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fgrdeu.genres.de.
5. Konrad H. Maßnahmen zur Erhaltung der genetischen Waldressourcen in Österreich / H. Konrad, R. Litschauer, T. Geburek // Fachtagung "Biodiversität in Österreich", 28 Juni 2007. - Höhere Bun-deslehr- und Forschungsanstalt für Landwirtschaft, Raumberg-Gumpenstein, 2007. - S. 49-56.
6. Paule L. Generhaltungsmaßnahmen in der Slowakei / L. Paule // Geburek Th., Heinze B. (Hrgs.): Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 151-158.
7. Vancura K. Das Tschechishce Programm zur Erhaltung forstgenetischer Ressourcen / K. Vancu-ra // Geburek Th., Heinze B. (Hrgs.): Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. - S. 159-169.
Гайда Ю.И. Плюсовые деревья дуба черешчатого и скального как объекты сохранения генетических ресурсов in situ
Приведены результаты инвентаризации и исследования плюсовых деревьев дуба черешчатого и дуба скального в Западном регионе Украины (Ивано-Франковской, Львовской, Тернопольской, Черновицкой обл.). Выявлены и установлены точные географические координаты 174 плюсовых деревьев дуба черешчатого (88,3 % от числа отобранных) и 27 плюсовых деревьев дуба скального (90 %). Большинство деревьев дуба че-решчатого (83,9 %) представляют Приднестровский лесостепной лесосеменной район и почти все (99 %) грудовые условия экологического ареала вида. Плюсовые деревья как дуба черешчатого, так и дуба скального отражают наиболее полно генофонд только отдельных популяций (Прут-Днестровской, Прут-Сиретской, Товщивськой, Улашкивсь-кой). Установлено, что незначительное количество биотипов дуба черешчатого и скального соответствуют критериям плюсовых деревьев I категории. Это является еще одним свидетельством обеднения генетического фонда дубрав и аргументом неотложности реализации мер по его сохранению. Испытания полусибсов и сибсов плюсовых деревьев является необходимым условием оценки их селекционного потенциала и ценности их как объектов геносохранения in situ.
Ключевые слова: плюсовые деревья, дуб черешчатый, дуб скальный, лесные генетические ресурсы, сохранение генофонда in situ.
Hayda Yu.I. Plus Trees of Pedunculate Oak and Sessile Oak as Objects of Conservation of Genetic Resources in Situ
Some results of the inventory and of the research plus trees of pedunculate oak and sessile oak in the western region of Ukraine (Ivano-Frankivsk, Lviv, Ternopil, Chernivtsi regions) are presented. One hundred seventy four plus trees of pedunculate oak (88.3 % from selected) and 27 plus trees of sessile oak (90 %) are researched and there exact geographical coordinates are identified. Most of plus trees of pedunculate oak (83.9 %) represent the seed zone "Fo-reststeppe prydnistryanskyi" and almost all (99 %) "grud" environmental conditions of the ecological area of species. Oaks plus trees reflect more fully the gene pool only certain populations (Prut-Dniester, Prut-Siret, Tovschiv, Ulashkivzi). A small number of biotypes of pedunculate oak and sessile oak are found to meet the criteria of plus trees of first category. It testifies to the genetic fund depletion of oak and it is the argument of urgency the implementation of measures to its conservation. Progeny tests of half-siblings and siblings of oak are essential to assess their breeding potential and their value as objects of gene conservation in situ.
Key words: plus trees, pedunculate oak, sessile oak, forest genetic resources, conservation of the gene pool in situ. _
УДК 630 *[5+64+23](477.83/86) Доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СТАТИСТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИД1ЛЕННЯ ЕКСПОЗИЦ1ЙНО-ОРОГРАФ1ЧНИХ ГРУП БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Представлено теоретичт основи та методичш шдходи щодо оцшювання росту та продуктивност прсъких деревостанш бука люового в Украшсъких Карпатах iз врахуван-ням експозицiйно-орографiчних характеристик мюць 1хнъого розташування та тишв ль сорослинних умов. За результатами дослщженъ проаналiзовано особливост росту прських деревостанш бука люового з урахуванням екшозищйно-орографiчних характеристик мюць 1хнъого розташування, встановлено вщповщш тенденцн та закож^рносп. На осж^ статистичного аналiзу здшснено поди дослщжуваннх деревосташв на експози-
