CC BY
17
УДК 330.341.1:338.242.4 JEL: Е11; Н10; О11
СУЧАСН11НСТИТУЦ1ЙН1 ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ
©2019
ЖУКОВА Л. М.
УДК 330.341.1:338.242.4 JEL: Е11; Н10; О11
Жукова Л. М. Сучасн шституцшш форми державного регулювання iнновацiйного розвитку
Метою cmammi е комплекте досл'дження сучасних ¡нституц/йних форм державного регулювання шновацшного розвитку. Здйснено науковий пошук iнновацiйних ршень та механiзмiв шновацшного розвитку, як забезпечують iнституцiйний статус держави. Виявлено, що в умовах зрос-таючих со^альночнститу^йних розривв постало питання про активiзацiю iнновацiй, як мають тдпотдати цлеспрямованому переходу Укра-¡ни на европейський шлях розвитку. Проанал'зовано мехашзми реал'заци нновацшного розвитку в УкраЫ, розглянуто можливостiзастосування сучасних тститу^йних форм державного регулювання економки. Доведено, що головною перешкодою вдновлення iнновацiйно¡ активностi та реал'ваци потен^алу нновацшного розвитку економ'жи е в'дсутшсть системного тдходу, в основiякого мае бути комплексне поеднання 'тсти-ту^йних механiзмiв, як визначають поточт та стратегии! перспективи розвитку iнновацiйно¡ д'тльностi та використання и результат'¡в з метою шклюзивного зростання Украни. Визначено 'нструменти впливу держави на технологчний розвиток, а також на проблеми, якi крана повинна виршувати для збереження та розвитку нацюнально'1' '>дентичност'1 як основи свое¡' суб'ектности Об(рунтована необхiднiсть спря-мування дй економiчно¡ влади на забезпечення нового етапу в розвитку економки Украни, який мае базуватися на популяцп креативних 'дей з утвердження iнновацiйно-модернiзацiйного розвитку. Перспективою подальших досл'джень у даному напрям'> е обфунтування питань щодо визначення проблем iнновацiйного розвитку як чинника попиту на економiчну владу держави.
Ключов'! слова: iнституцiйнiзмни, державнерегулювання, ннова^йний розвиток, фшансування iнновацiйно¡д'тльност1 iнновацiйнi технологи. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-4-83-91 Рис.: 2. Табл.: 3. Вбл.: 17.
Жукова Лариса Миколавна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри фiнансiв, банювсьш справи та страхування, Хармвський нацональний утверситет iм. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.341.1:338.242.4 JEL: Е11; Н10; О11 Жукова Л. Н. Современные институциональные формы государственного регулирования инновационного развития
Целью статьи является комплексное исследование современных институциональных форм государственного регулирования инновационного развития. Осуществлён научный поиск инновационных решений и механизмов инновационного развития, которые обеспечивают институциональный статус государства. Выявлено, что в условиях нарастающих социально-институциональных разрывов возник вопрос об активизации инноваций, которые должны соответствовать целенаправленному переходу Украины на европейский путь развития. Проанализированы механизмы реализации инновационного развития в Украине, рассмотрены возможности применения современных институциональных форм государственного регулирования экономики. Доказано, что главным препятствием возобновления инновационной активности и реализации потенциала инновационного развития экономики является отсутствие системного подхода, в основе которого должно быть комплексное сочетание институциональных механизмов, определяющих текущие и стратегические перспективы развития инновационной деятельности и использования её результатов с целью инклюзивного роста Украины. Определены инструменты влияния государства на технологическое развитие, а также на проблемы, которые страна должна решать для сохранения и развития национальной идентичности как основы своей субъектности. Обоснована необходимость внедрения целенаправленных мер экономической власти по обеспечению нового этапа в развитии экономики Украины, которые должны базироваться на популяции креативных идей инновационно-модернизированного развития. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является обоснование вопросов относительно определения проблем инновационного развития как фактора спроса на экономическую власть государства. Ключевые слова: институциональные изменения, государственное регулирование, инновационное развитие, финансирование инновационной деятельности, инновационные технологии. Рис.: 2. Табл.: 3. Библ.: 17.
Жукова Лариса Николаевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.341.1:338.242.4 JEL: E11; H10; 011 Zhukova L. M. The Modern Institutional Forms of the State Regulation of Innovative Development
The article is aimed at complex researching of modern institutional forms of the State regulation of innovative development. A scientific search of innovative solutions and mechanisms for innovative development which would provide institutional status of the State is carried out. It is identified that in the conditions of the growing social-institutional gaps there arose a question about activization of innovations which should correspond to the purposeful transition of Ukraine to the European way of development. Mechanisms for implementation of innovative development in Ukraine are analyzed, possibilities of application of modern institutional forms of the State regulation of economy are considered. It is proved that the main obstacle to resumption of innovative activity and realization of potential of innovative economic development is absence of a systemic approach, which should be based on complex combination of the institutional mechanisms defining current and strategic prospects of development of innovative activity and usage of its results for the purpose of inclusive growth of Ukraine. The author defines the instruments of the State's influence on technological development together with the problems which the country should solve for preservation and development of national identity as a basis of its subjectivity The necessity of introduction of purposeful measures of economic power concerning provision of a new stage in development of economy of Ukraine which should be based on a population of creative ideas of innovative-modernized development is substantiated. Prospect for further researches in this direction is substantiation of questions with regard to definition of problems of innovative development as a factor of demand for economic power of the State. Keywords: Institutional changes, the State regulation, innovative development, financing of innovative activity, innovative technologies. Fig.: 2. Tabl.: 3. Bibl.: 17.
Zhukova Larysa M. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finances, Banking and Insurance, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Реали сучасного свиу спонукають до пошуку ш-новацiйних рiшень та механiзмiв iнновацiйного розвитку, якi забезпечують шституцшний статус держави. Водночас постало питання про активь зацiю шновацш, якi мають вiдповiдати цкеспрямова-носп переходу Укра!ни на европейський шлях розвитку. Саме в^д ключово! позици держави та 11 керiвного впливу залежить комплексне регулювання шнова-цiйноi дiяльностi, 11 монiторинг i розвиток. У цьому регламентуваннi ключове мкще займае нормативно-правове забезпечення шновацшно! дiяльностi, на пiдставi якого реалiзуеться сукупнiсть базових прин-цишв та регуляторiв, що сприяе системносп процедур оргашзаци та розвитку шновацшно! сфери. Впм, механiзми реалiзащi iнновацiйного розвитку в Укра-'М, як правило, потерпають через недостатню увагу державно! влади саме до шновацшно! полiтики. За-конодавчi акти щодо пiдтримки iнновацiй у багатьох випадках мають бмьш низький прюритет порiвняно з деякими iншими нормативними актами держави, що призводить до блокування шновацшних Шща-тив. Такий несприятливий розвиток подш створив розрив мiж наукою, освiтою та економкою [1, с. 9].
Питання державного регулювання шновацш-ного розвитку економши останнiм часом все частiше висвилюються вiтчизняними та зарубiжними на-уковцями, зокрема у працях Г. Авкдор, Н. Бошота, В. Гейця, М. Денисенко, Н. Краснокутсько'!, З. Наджа-фова, Т. Скрипко, I. Шовкун, I. Юхновського та iн. Не-зважаючи на велику кiлькiсть наукових праць, низку ключових положень стосовно ролi держави в шнова-цшнш дiяльностi розкрито не повнiстю. Додатково-го аналiзу потребують питання визначення сучасних шституцшних форм державного регулювання шновацшно! дiяльностi з розглядом можливостей !х за-стосування в УкраМ. Тому головна мета дано! статт полягае у проведеннi комплексного досл^дження сучасних iнституцiйних форм державного регулювання шновацшного розвитку.
Комплексний аналiз характеру iнновацiйних процесiв в УкраМ показуе, що головною перешкодою в^новлення iнновацiйно! активностi та реалiзащi потенцiалу iнновацiйного розвитку економiки е в^д-сутнiсть системного пiдходу, в основi якого мае бути комплексне поеднання шституцшних механiзмiв, якi одночасно формують чиже i прозоре нормативно-правове поле; створюють належнi стимули i мотиви для вс1х суб'екпв науково-технiчноi' та iнновацiйно! сфер дшльносп; закладають елементи iнновацiйно! iнфраструктури; визначають поточш та стратепч-нi перспективи розвитку шновацшно! дiяльностi та використання Г! результапв з метою шклюзивного зростання Укра!ни. У цьому контекст необхiдно вдо-сконалити законодавче забезпечення та посилити взаемоузгоджешсть мiж основними законодавчими актами Укра!ни, що регулюють дiяльнiсть в шнова-цiйнiй сферь Зокрема, у кра!нах 6С законодавство
у сферi iнновацiйноí дiяльностi та загалом стосовно шновацшно! спрямованостг економгки розглядаеть-ся як засiб реалгзацй полiтичних документiв щодо стратегiй розвитку науки та шновацш Конкретно для Укра!ни поточний пергод можна охарактеризува-ти як перiод iнтенсивного нагромадження знань про iнновацiйну полiтику, особливо на транснащональнш основi, а також як перюд теоретичного та норматив-но-законодавчого усвгдомлення концептуальних положень шновацшно! полiтики [2].
Сьогоднi, коли сучасний свгт динамiчно змгню-еться, економiчна влада держави повинна здгйснюва-ти актуалiзацiю iнновацiйного середовища та пропо-нувати адаптивнi iнструменти для його регулювання. Адже однгею з причин вгдсутностг зрушень у гннова-цiйнiй сферi е вiдсутнiсть стратеггчних документiв та планiв розвитку, що визначали б в УкраМ розвиток дослгджень, розробок та шновацш У цьому напрям-ку, перш за все, необхгдно Мцгювати розробку пакета законопроектгв «Iнновацiйна Укра!на», в якому мае бути чгтко вiдображено правове визначення шновацшно! дiяльностi та преференцГ! та пiльги для шновацшно! дiяльностi (особливо у сферi оподаткування). Крiм того, особливостi розвитку шновацшно! сфери, як зазначаеться в нацюнальнш доповгдг НАН Укра!ни «1нновацшна Укра!на - 2020», мають бути визначенг в окремiй СтратегГ! науково-технгчного та гнновацш-ного розвитку i комплексних планах, що приймають-ся на виконання тако! стратегГ!.
Отже, на порядку денному Укра!ни сто!ть за-вдання переходу до ново! шновацшно'! полг-тики, яка, з одного боку, мае бути пов'язана з державною полгтикою у сферг освгти та науково-технгчно! дгяльностг, а з гншого - з державною еко-номгчною полгтикою, у тому числг у сферг промисло-востг та швестицшно! дгяльностг, та в жодному разг не суперечити цим сферам державного регулювання. Такого пгдходу дотримуються провгднг кра!ни свгту, а в бвропейському Союзг спгльне планування заходгв у системг освгти, наукових дослгджень та шновацш одержало назву «тргадна полгтика» [3].
В умовах глобалгзацг! дедалг бгльшого значен-ня для позицгонування Укра!ни на свгтовому ринку високотехнологгчних товаргв г послуг набувае гнсти-туцгйне сприяння мгжнароднгй спгвпрацг в науковгй сферг. Тому надзвичайно актуальним е визначення можливостей участг Укра!ни в гнновацгйних програ-мах, що реалгзуються бвропейським Союзом.
Слгд зазначити, що на сьогоднг основнг гнсти-туцгйнг механгзми та результати взаемодг! Укра!ни з гншими кра!нами свгту залежать вгд залучення за-рубгжних гнвесторгв до розвитку вгтчизняно! гннова-цгйно! сфери.
Приеднання Укра!ни до спгльного ринку 6С з пгдписанням Угоди про асоцгацгю мгж Укра!ною та 6С вгдкривае новг можливостг для гнвесторгв г надае
додаткового iмпульсу швестицшнш спiвпрацi Укра'1-ни з европейськими крашами та державами Швшчно-Схiдноi Ази. Так, наприклад, корейсью компани про-довжують розглядати Украшу як один з можливих майданчишв для швестицш. Украiнськi посадовщ, своею чергою, перспективними для вкладення корей-ських iнвестицiй сфер вважають: агропромисловий, машинобудiвельний комплекси, енергетику (в тому чи^ й вiдновлювальну), транспортну шфраструк-туру (впровадження технологiй БшайСИу), медичну та 1Т галузь (розвиток цифрового суспкьства та за-лучення пiвденнокорейського досвiду та iнвестицiй з метою розвитку телекомушкацшного сектора в Укра!-н1 - 4С) [4, с. 37].
Загалом економiчна актившсть iноземних ш-весторiв в УкраШ незначна. Так, у 2017 р. в економь ку Украши шоземними iнвесторами iз 76 кра!н свггу вкладено 1630,4 млн дол. США прямих швестицш Об-сяг залучених з початку швестування прямих шозем-них iнвестицiй в економiку Украши на кiнець 2017 р. становив 39144,0 млн дол. США (табл. 1).
Станом на кшець 2017 р. найвагомМ обсяги надходжень прямих швестицш були спрямоваш до установ та оргашзацш, що здiйснюють страхову та фшансову дiяльнiсть - 26,1% та шдприемств промис-ловостi - 27,3%.
До основних краiн-iнвесторiв належать Кшр -25,6%, Нiдерланди - 16,1%, Росшська Федерацiя -11,7%, Велика Бриташя - 5,5%, Шмеччина - 4,6%, Вiр-
гiнськi Острови (Брит.) - 4,1% та Швейцарiя - 3,9%. Отже, Украша залишаеться привабливою для залучен-ня швестицш i водночас е достатньо штегрованою у свiтове господарство завдяки реамзацц низки реформ.
Bтiм, зауважимо, що централь ну роль у здш-сненш впливу на iнновацiйну дiяльнiсть вщ-грае держава i, якщо подивитися на шторш розвитку нетрадицiйних галузей i виробництв у свiтi, можна побачити, що такий розвиток майже школи не обходився без державного фшансування науки, системи економiчного стимулювання шдприемств до вплення розробок, шдтримки пiдприемницькоi дiяльностi, заохочення iноземних швестицш [3]. Роз-виненi кра'ши свиу е прихильниками застосування наукоцентричного шдходу щодо фiнансування науко-вих досл^джень та iнновацiй, оск1льки усвiдомлюють, що науково-техшчний прогрес е джерелом полшшен-ня якостi життя та добробуту громадян. Проте посту-пальний шновацшний розвиток в Украiнi вiдбуваеть-ся на фош зменшення обсягiв фшансування з державного бюджету, недофшансування або припинення фiнансування наукових i науково-технiчних програм.
Структура джерел фшансування шновацшно'1 дiяльностi в Украiнi, наведена в табл. 2, характеризуется хвилеподiбними коливаннями.
Основним джерелом фшансування шновацш-них витрат залишаються власш кошти пiдприемств -7704,1 млн грн. (84,5% загального обсягу витрат на ш-
Таблиця 1
Прямi iнвестицií (акцiонерний капiтал) з краж св^у в економiцi УкраУни, млн дол. США [5]
Кража Обсяги прямих швестицм на 1 сiчня На 31 грудня 2017 р.
2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Усього 46293,5 49494,4 53178,1 53704,0 40725,4 36154,5 37513,6 39144,0
Ктр 9799,4 13026,9 16478,1 17725,6 12769,4 10239,5 9690,1 10008,6
Нiдерланди 11396,6 9330,6 8733,7 9007,5 6986,7 6184,7 5948,4 6292,9
Роайська Федерацiя 3015,7 3222,5 3415,1 3525,9 2338,9 3036,9 4317,4 4598,4
Велика Британiя 2287,1 2593,4 2553,6 2768,2 2153,4 1790,3 2008,7 2169,0
Нiмеччина 5080,0 5383,4 4549,4 2908,4 2105,2 1598,2 1584,6 1792,6
Вiргiнськi Острови (Брит.) 1451,5 1666,0 2007,6 2275,9 1988,3 1715,0 1683,1 1601,8
Швейцарiя 862,3 947,7 1105,9 1351,0 1391,5 1390,8 1451,9 1537,6
Францiя 2131,7 2024,0 1546,2 1520,5 1394,6 1305,4 1294,5 1346,6
Австрiя 1812,9 2509,4 2493,2 2314,0 1648,7 1559,8 1268,2 1265,9
Люксембург 441,7 495,2 566,1 555,8 398,8 363,9 964,2 942,3
Польща 913,2 834,5 897,4 819,8 808,6 758,3 764,4 815,5
Угорщина 700,5 681,4 685,8 685,9 593,2 614,9 770,1 796,0
Белiз 139,7 159,7 852,0 1026,6 652,5 535,1 604,2 600,6
США 1134,8 1000,7 1013,9 934,7 701,6 634,1 576,0 538,7
lншi краТни 5126,4 5619,0 6280,1 6284,2 4794,0 4427,6 4587,8 4837,5
О ш сс:
<
т 2
£2
□с <
X
<
о
ш
Таблиця 2
Загальний обсяг фшансування шновацшно!' дiяльностi за джерелами [6]
Джерела фшансування 2010 р. 2015 р. 2017 р.
тис. грн у % до загального обсягу тис. грн у % до загального обсягу тис. грн у % до загального обсягу
Усього 8045495,2 100,0 13813674,4 100,0 9117537,2 100,0
У тому числi за рахунок коштiв:
власних 4775235,7 59,3 13427034,7 97,2 7704114,4 84,5
державного бюджету 87001,0 1,1 55141,2 0,4 227290,5 2,5
мкцевих бюджета 5663,7 0,1 38361,9 0,3 95584,7 1,0
позабюджетних фондгё 929,0 0,0 1403,0 0,0 311,7 0,0
в1тчизняних ¡нвесторв 31018,7 0,4 74277,6 0,6 273086,8 3,0
¡ноземних ¡нвесторв 2411395,6 30,0 58633,0 0,4 107773,0 1,2
кредилв 626107,6 7,8 113742,0 0,8 594464,5 6,5
¡нших джерел 108143,9 1,3 45081,0 0,3 114911,6 1,3
новаци). Кошти державного бюджету у 2017 р. отри-мали 8 шдприемств, мiсцевих бюджетiв - 17, загальний обсяг яких становив 322,9 млн грн (3,5%); кошти впчизняних iнвесторiв отримали 5 шдприемств, шо-земних iнвесторiв - 3, загалом !'хнш обсяг становив 380,9 млн грн (4,2%); кредитами скористалося 21 шд-приемство, обсяг яких становив 594,5 млн грн (6,5%) (рис. 1).
Отже, загальна характеристика структури фь нансування шновацшно! дiяльностi в Укра'М дае ч1тке уявлення про суттеву диспропорцш-нiсть мiж сумами власних коштiв i коштiв державного бюджету. Ще бiльш наочним тдтвердженням тако!' диспропорци е обрахунок сшвв^дношення суми ко-штiв державного бюджету, яю припадають на 1 грн власних кошпв, вкладених в шновацшну дiяльнiсть [7]. Тобто рiзкi коливання обсяпв фiнансування дес-
табiлiзують процес шновацшного розвитку в Украiнi. Очевидно, що за таких умов Украша не в змозi конку-рувати з кра'нами - лiдерами шновацшного розвитку.
Уявлення про величину витр ат на до ^дження та розробки в розвинених кра'нах свиу можна отрима-ти, наприклад, iз загального обсягу фiнансування Ок-сфордського ушверситету, який становить 1 млрд фун-тiв стерлiнгiв, з них на науку спрямовуеться 409 млн, що рiвнозначно 13,4 млрд грн. В Укра'М загальний обсяг фшансування науки за рахунок уах джерел дорiвнюе 10,3 млрд грн, з них на державний бюджет припадае лише 4,1 млрд. Тобто загальш витрати на науку в Укра'М становлять лише 74,6% обсяпв фь нансування науки одного проводного ушверситету бвропи, а державш видатки на науку в Укра'М втри-чi меншi за обсяги фшансування науково!' дiяльностi Оксфордського унiверситету [3]. Таким чином, фь нансування наукових досмджень на даному етапi за-
Кошти ¡нших джерел 1,3%
Власн кошти 84,5%
Кредити^^^р"\ Кошти державного 6,5% I та мкцевих бюджетт
Кошти Кошти 3,5%
|ноземних в^чизняних |нвестор|в ¡нвесторт 1,2% 3,0%
Рис. 1. Розподт загального обсягу фшансування шновацшноУ дiяльностi за джерелами у 2017 р., % Джерело: сформовано на основi [6].
лишаеться проблемним питанням, виршення якого потребуе поступового переходу вiд «дефiцитного» до наукоцентричного шдходу iз розширенням залучення шдприемницького сектора та зарубiжних iнвесторiв до фiнансування наукових дослiджень i розробок.
Для створення в Укра'М економiчно сприятли-вих умов щодо фiнансування науково-технiчноi та iнновацiйноi дiяльностi суттевим е застосування ш-струментарго фiскально-бюджетного регулювання. Чинним законодавством Украши визначено досить широкий перелiк фшкальних iнструментiв стимулю-вання iнновацiйноi дiяльностi:
1. Бюджетне кредитування. Даний шструмент фiнансування iнновацiйних проектiв, визначений у ст. 17 п. 1 Закону Украши «Про шновацшну дiяль-шсть» [8], надае суб'ектам iнновацiйноi дiяльностi можливiсть повного безвiдсоткового кредитування (з шфляцшною iндексацiею) iнновацiйних проектiв, проекпв трансферу технологiй у прiоритетних на-прямах; часткового (до 50%) безвксоткового кредитування iнновацiйних проектiв, проекпв технолопч-них паркiв за умови залучення до фшансування ре-шти необхiдних коштiв виконавця проекту або шших суб'ектiв iнновацiйноi дiяльностi; повно! або частко-во'1 компенсаци вксотюв, сплачуваних суб'ектами ш-новацiйноi дiяльностi комерцiйним банкам та iншим фшансово-кредитним установам за кредитування ш-новацшних проектiв.
Так, наприклад, в ¡спани за програмою сшвро-бiтництва у сферi технологiй «держава - ушверсите-ти - промисловiсть» надаються кредити з нульовою ставкою для короткострокових i середньострокових дослкжень та шновацшних проектiв через баншв-ськi установи та !хш об'еднання.
Польська держава також придкяе велику увагу шдтримщ та розвитку iнновацiйних технологiй. Якщо для виробництва якiсно ново'1 продукци або надання iнновацiйних послуг компанiя придбавае продукти iнтелектуальноi власностi або науковi розробки, державою в^шкодовуеться до 50% витрат на даш при-дбання. До 2020 р. у Польщi на iнновацiйнi проекти плануеться видкяти до 3% вк загального ВВП.
Враховуючи закордонний досвк, можна кон-статувати, що в УкраМ потенцiал бюджетного кредитування по суп залишаеться невикорис-таним через вксутшсть дiевоi системи економiчного (податкового, кредитного, страхового) стимулюван-ня шновацшно1 дiяльностi, заходи яко! скасовуються щорiчними змiнами до державного бюджету та шших законодавчих акпв.
2. Пряме фшансування. Фшансування шнова-цшно1 дiяльностi в Украiнi однозначно мае грунтува-тися на активнiшiй учасп держави як у контекстi прямого фшансування виконання окремих шновацшних програм або проекпв, так i дiй у ролi гаранта для мь нiмiзацГi ризику неповернення позик й уникнення не-цiльового використання кошпв бюджетiв.
У 2017 р. фшансування шновацшно'1 дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технологiй за кошти державного бюджету здiйснили три головш розпо-рядники, а саме: МШстерство освiти i науки Украши, Мшштерство еколог11 та природних ресурав Укра'1ни, Нацiональна академiя аграрних наук Украши. Фак-тичний розподiл обсяпв фiнансування iнновацiйноi дiяльностi та дiяльностi iз трансферу технологiй у розрiзi розпорядникiв бюджетних коштiв зображено на рис. 2.
За даними головних розпоряднишв, загальний обсяг бюджетного фшансування шновацшно1 дiяль-ностi та дiяльностi у сферi трансферу технологiй у 2017 р. становив 279669,13 тис. грн проти 203738,22 тис. грн у 2016 р. Зростання вкбулося як у номшаль-них обсягах, так i у вксотках до ВВП - 0,0085% ВВП у 2016 р. до 0,0094% ВВП у 2017 р. [9, с. 42].
Особливого значення в умовах поглиблення мiжнародноi економiчноi штеграци Украши в на-прямi сшвпращ з бвропейським Союзом набувають iнструменти бюджетного регулювання шноващйно'1 дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технологiй шляхом формування обгрунтованих стратегiй та кон-цепцiй на основi заздалегiдь визначених прюритепв та дiевих механiзмiв державно'1 фiнансовоi пiдтримки.
Фiнансування стратегiчних прюритетав iннова-цiйноi дiяльностi у 2017 р. у розмiрi 259129,71 тис. грн
Нацюнальна академ1я аграрних наук Украши 53,1%
М1н1стерство осв1ти \ науки Украши 42,2%
н1стерство екологи
та природних ресурс1в УкраТни 4,7%
Рис. 2. Структура фшансування шновацшно!' дiяльностi головними розпорядниками бюджетних коштiв у 2017 р., % [9]
(92,7% загального обсягу фшансування iнновацiйноi дшльносп) здiйснювалося iз загального (0,5%) та спе-цiального (99,5%) фондiв (у 2016 р. виключно за раху-нок спецГального фонду). У 2017 р. порiвняно з 2016 р. обсяги фшансування трьох розпорядникГв бюджет-них коштiв номiнально зб1льшилися, з яких МШстер-ства освiти i науки Укра!'ни - на 46,0%, до 97578,01 тис. грн; Нащонально!' академГ! аграрних наук Укра!'ни - на 31,7%, до 148502 тис. грн; МШстерства екологГ! та при-родних ресурс1в Укра!'ни - на 2,9%, до 13049,70 тис. грн.
Оргашзаци, установи зазначених розпорядникГв залучили кошти на всi стратепчш прiоритети, при цьому найбiльший обсяг фшансування (151412,5 тис. грн, або 58,4%) спрямовано на стратепчний прГ-оритет 4 «Технолопчне оновлення та розвиток агро-промислового комплексу», найменший (4871,42 тис. грн, або 1,9%) - на прюритет 5 «Впровадження нових технологiй та обладнання для яшсного медичного обслуговування, лiкування, фармацевтики» [9, с. 45]. Порiвняно з 2016 р. вГдбулося зменшення фшансування цього прюритету як за обсягами (на 3,0%), так i !'х частки (на 0,7 в. п.), що свiдчить про деяке зни-ження шноващйно! активностi в медичнш сферi на державному рiвнi.
Таким чином, фiнансова пiдтримка технолопч-ного розвитку в УкраМ, зокрема в контекст застосування iнструментiв бюджетного регу-лювання, мае грунтуватися на засадах:
+ прямого фiнансування шновацшно! дГяльнос-тi та дiяльностi у сферi трансферу технологiй за рахунок кошпв державного та мiсцевих бюджепв;
+ державного субсидування високотехнолопч-них, енергозберкаючих галузей, якi мають експортоорiентоване призначення; + фiнансування iнновацiйних, швестицшних проектiв та проектiв трансферу технологш вГд-повiдно до затверджених концепцш i програм розвитку iнновацiйноi дшльност в Украiнi; + бюджетного кредитування шновацшних про-ектiв, проектiв трансферу технологш у прю-ритетних напрямах за умов дотримання ви-значених заздалепдь критерГ!в економГчно! полiтики держави; + використання механiзму державних замов-лень на високотехнологiчну iнновацiйну про-дукщю;
+ створення необхiдних матерiальних умов для збереження i розвитку наукового потенщалу кра!ни, запобiгання вiдпливу наукових кадрiв за кордон;
+ державного страхування технолопчного роз-витку.
Отже, застосування iнструментiв бюджетного регулювання для стимулювання iнновацiйноí актив-ностi повинно бути спрямовано на оздоровлення
нацiональноí економiки шляхом гармошзаци нацго-нального законодавства iз европейським та виходу економiчноí полiтики держави на шклюзивну траек-торiю розвитку на засадах поетапно! модершзацГ! та зростаючо! iнновацiйноi активностi.
Водночас сл^д зазначити, що масштаб використання податкових шструменпв для стимулювання шновацшно1 дiяльностi в Украiнi значно вужчий. 1х перелiк включае:
+ звiльнення вiд перерахування до бюджету сум ввiзного мита для суб'екпв iнновацiйноi дiяльностi технологiчних та наукових парив; + застосування 20-вiдсотковоi норми приско-реноi амортизацй основних фондiв груп 3 i 4 -для суб'екпв технологiчних паркiв [10].
Таким чином, в УкраМ зроблено акцент на бю-джетних шструментах стимулювання iнновацiйноi дiяльностi, однак, зважаючи на обмежешсть i недо-статшсть бюджетних коштiв, така пiдтримка е не-значною. При цьому пров^дну роль мае вiдiгравати податковий мехашзм стимулювання iнновацiйноi активностi, якого дотримуеться переважна бкьшшть краiн. Так, наприклад, стимулююча роль держави в розвитку шновацш у США поступово змшювалася в^д адмiнiстративно-бюджетного фiнансування до програм, що доповнюються заходами непрямого стимулювання, - диференцшованою системою податкових шльг, наданням тльгових кредипв тощо [11].
В Австралй, Канад^ ДанИ, Фiнляндil, ¡рландй, 1спанй та Великш Британй застосовуються податко-вi знижки, вiдповiднi витратам на закушвлю машин i устаткування для НДДКР, а в Дани, ¡рланди та Великш Британй - в^пов^дш витратам з будiвництва будинкiв для лабораторш i проведення НДДКР [12, с. 107]. У щлому застосування податкових кредипв нац1лене на чиго визначенi сегменти дiяльностi у сферi НДДКР.
В Украiнi ж, на жаль, iснуюча на сьогоднiшнiй день нормативно-правова база щодо застосування податкових стимулiв у рiзних секторах i галузях на-цiональноi економiки е, скорше, декларуванням на-мiрiв стосовно податкового стимулювання шновацш та шдтримки державою !'х фiнансового забезпечення, осюльки протягом дГ! чинного Податкового кодексу Укра!ни (ПКУ) з нього практично зникли конкрет-нГ статтi та положення, яш стосувалися податкових пгльг та Гнших ГнструментГв податкового стимулювання шновацшного розвитку [13, с. 10]. Зокрема, в аналГтичнш записщ Н1СД «Щодо реформування податкових ГнструментГв стимулювання господарсько! д1яльностГ в УкраМ» зазначаеться, що «...загальна лквГдацш податкових стимулГв не е оптимальним варГантом вирГшення проблеми !х неефективностГ. .варто зосередитися на реформуваннГ системи податкових ГнструментГв шдтримки господарсько! дГ-яльностГ з тим, щоб посилити !Т стимулюючий ефект»
[14]. Також у нащональнш доповщ «1нновацшна Укра!на 2020» констатуеться: «...Податковий кодекс Укра!ни не мiстить положень щодо стимулювання ш-новацiйноi дiяльностi, трансферу технологш, а також проведення науково-техшчно! дiяльностi шдприем-ствами» [1, с. 248].
Отже, податкова пiдтримка шновацшного розвитку в Украiнi вкрай потребуе ретельно продуманого реформування податково! сис-теми, удосконалення чинно! системи оподаткуван-ня суб'ектiв iнновацiйноi дiяльностi та шдвищення ефективностi податкових стимулiв (створення нових високотехнолопчних виробництв 3i значною част-кою додано!' вартостi; впровадження здiйснення на-уково-дослiдних i проектно-конструкторських роби1 у господарську практику технолопчних галузей та пiдприемств; модернiзацiя основних засобiв з метою використання амортизацшних вiдрахувань виключ-но на швестицшно-шновацшш цiлi) з метою сприян-ня найшвидшому вiдновленню та подальшому стш-кому iнновацiйному зростанню економiки Укра'ни.
Дослiджуючи iнституцiйнi форми державного регулювання шновацшного розвитку в Укра'М, необ-хiдно наголосити на важливостi функцюнування ме-ханiзму державних закупiвель. Державш закупiвлi е важливим iнструментом технолопчного розвитку як в економiчно розвинених кра'нах, так i в кра!нах, що розвиваються. Зокрема, розвиненi кра!ни свiту ключову роль вiдводять шновацшно орiентованим державним закупiвлям, що створюють попит на новi технолог!! та надають сигнал щодо безпечност швес-тування у них приватним швесторам, завдяки чому в таких кра'нах, як США, японгя, Францiя виникла цка низка високотехнологiчних галузей. Через державш закупiвлi розподiляеться близько 15% ВВП, що складае майже 30% витрат бюджеив бкьшост розвинених кра!н. Саме використання мехашзму державних закупiвель забезпечило розвиток таких шновацшних технологiй, як GPS (Global Positioning System) i висо-кошвидшсне залiзничне сполучення. Уряди багатьох розвинених кра'!н також закуповують електромобiлi з метою стимулювання !х виробництва та зниження тиску на навколишне природне середовище [15].
В умовах укра!нсько! дшсноси актуальним е створення конкурентних переваг для суб'екпв гос-подарювання через забезпечення в1льного прозорого доступу до учасп в державних закушвлях шновацш-но орiентовано! продукци. При цьому оргашзацш-но-шституцшний механiзм державних закушвель, з точки зору !х орiентованостi на iнновацi!, повинен включати: державш закупiвлi стандартно! шновацш-но! продукци (послуг); державнi закупiвлi складно! технолопчно! та наукомiстко! продукцИ; державш за-купгвлг НДДКР.
сьогоднг, в епоху технолопчного прогресу та швидкого розвитку шформацшних систем, сфера
державних закушвель потребуе кардинального реформування. Укра!на пгсля пiдписання Угоди про асо-цiацiю з 6С мае стандартизувати систему державних закушвель вгдповгдно до правил, норм i принципгв европейського права. Отже, однiею з найуспшшших реформ 2016 р. була визнана реформа публiчних за-купгвель (1 квiтня 2016 р. вступив у дгю Закон Укра!-ни «Про публiчнi закупiвлi» для органгв центрально! виконавчо!' влади та замовникгв, що здiйснюють дiяльнiсть в окремих сферах господарювання, та з 1 серпня 2016 р. - для усгх замовникгв [16]). Цей Закон зобов'язуе проводити закушвельш процеду-ри шляхом впровадження електронно!' системи, яка отримала назву ProZorro. Основна цкь електронно! системи ProZorro - запобггання корупцГ! шляхом збiльшення прозоростг ринку та створення конкурентного середовища у сферг публгчних закупгвель для отримання найкращо! пропозицГ! та пгдвищення довгри бгзнесу до держави. Кргм того, Укра!на як член Угоди СОТ про державш закупгвлг (GPA - Agreement on Government Procurement) стала ще бкьш вгдкри-тою для Гноземних учасникГв, що вГдкривае вГтчиз-няним компангям ринки державних закупгвель 45-ти кра!н-учасниць, серед яких Канада, США, Пгвденна Корея, Сгнгапур, Тайвань, Японгя та гн.
Так, за даними електронно! системи закупгвель, протягом 2017 р. близько 27 тис. замовникгв оголосили бгльше 1 млн закупгвель з очгкува-ною вартгстю понад 777,7 млрд грн. За допомогою про-цедури «конкурентний дгалог» було успгшно завершено 17 дгалоггв, за результатами яких укладено догово-ргв на загальну суму 1412900404,20 грн. Також через електронну систему закупгвель впроваджено мож-ливгсть укладання енергосервгсних договоргв (ЕСКО контракт), який передбачае здгйснення проектгв енер-госервгсними компангями з пгдвищення енергоефек-тивностг (оновлення системи опалення, освгтлення, утеплення будгвель) за кредитнг кошти гнвестора та поступового !х вгдшкодування за рахунок економг! ви-трат на енергоресурси (у 2017 р. успгшно завершилися 27 процедур для закупгвлг енергосервгсу).
Слгд зазначити, що у 2017 р. у надпорогових за-купгвлях зросла кглькгсть успгшно завершених процедур на 34%, а сума цих процедур - на 64% поргвняно з 2016 р. (поясненням цьому е збгльшення фгнансу-вання на потреби замовника). У табл. 3 вгдображено гнформацгю щодо завершених процедур закупгвель в абсолютних величинах [17].
Отже, з одного боку, Укра!на робить ргшучг кроки в реформуваннг системи публгчних закупгвель, але, з гншого, - залишаеться досить багато невиргшених проблем на шляху здгйснення ефективних публгчних закупгвель. Тому для виправлення ситуацг! на ринку необхгдно пгдвищити гнновацгйну спрямовангсть державних закупгвель, полегшити доступ представ-никам малого та середнього бгзнесу до участг в тенде-
Таблиця 3
Завершен закупiвлi у 2016-2017 рр.
Завершен закупiвлi у 2016 р. Завершеш закупiвлi у 2017 р.
Кшьккть договорiв Сума (грн) Кшьккть договорiв Сума (грн)
Конкуренты процедури 63 270 157240258772,46 84 898 290 379 457 277
Неконкурентш процедури 38 275 74866414715,57 51 035 90 402 035 714
Процедури, що пщпа-дають пщ дiю Закону 101 545 232106673488,03 135933 380 781 492 991
рах, удосконалити едину технолопчну полiтику при забезпеченш державних потреб, орГентовану на заку-пiвлю передових шновацшних пpoдуктiв i технoлoгiй та сприяти вГдкритому ринку публiчних закушвель у рамках aсoцiaцii з 6С.
Таким чином, pегулятивнi функцГ' держави роз-под1лено на три групи шструменпв впливу держави на технолопчний розвиток:
f iнстpументи пpямoi ди, що базуються на фГ-нансових ресурсах (бюджетш витрати, дер-жавш зaкупiвлi, гаранта, фiскaльнi вaжелi); f iнстpументи непрямо'' ди (iнституцiйнi норми та правила);
f iнстpументи «далеко'' дй'», що базуються на щнностях (фундаментальна наука, освГта, культура) та забезпечують виршення страте-гiчних завдань нaцioнaльнoгo довгостроково-го розвитку, якi сьoгoднi не можуть бути фор-мaлiзoвaнi.
На цш oснoвi показано, що кон'юнктурш впливи обмежують використання iнстpументiв «далеко'' ди», що несе ризики виникнення довго-строкових poзpивiв мiж свiтoвими тенденцiями шсти-туцiйнo-технoлoгiчнoгo розвитку та фактичною спро-мoжнiстю нацюнально' екoнoмiки до 1х iмплементaцií. При цьому дедaлi б1льшого значення набувае розкрит-тя пiдстaв iннoвaцiйнoí пoлiтики держави за рахунок включення до 1х числа iмпеpaтиву поеднання штеграцГ' у глoбaльнi технoлoгiчнi змiни з конкретними актуаль-ними та кторичними завданнями, якi кра'на повинна виршувати для збереження та розвитку нацюнально' Гдентичносп як основи свое' суб'ектностк
f урахування цiннiснo-iнституцiйних pесуpсiв, критерГ'в та обмежень iннoвaцiйнo' дГяльнос-ri, шституцшно' мoделi укра'нсько' держави, включаючи фактичний i конституцГйний роз-подГл повноважень та вiдпoвiдaльнoстi мГж державою, громадянським сусшльством та ГНДИВГДОМ;
f opieнтaцiя на обмеження та послГдовне зни-ження сoцiaльнo-екoнoмiчнo' неpiвнoстi в Укра'ш та включення iннoвaцiйних критерГ'в до числа суттевих у формуванш та pеaлiзaцi' сoцiaльнo' полГтики укра'нсько' держави;
f пiдвищення iннoвaцiйнo' здатносп нацю-нально' екoнoмiки та суб'екпв господарюван-ня, домогосподарств i держави з урахуванням мiжнapoдних пoкaзникiв та критери'в.
ВИСНОВКИ
Сьогодш нГ в кого не виникае сумшвГв стосов-но того факту, що ефектившсть та динамГзм сучасних ГнституцГйних форм державного регулювання шно-вацГйного розвитку е виршальним чинником забез-печення конкурентоспроможностГ як економГчно' системи, так i кра'ни в цГлому. Входження укра'нсько' економши в технологГчну траекторГю еволюцГ' люд-сько' цившзаци вимагае шдвищено' уваги до науко-мГстких галузей промисловостГ, що надасть змогу по-будувати тип економГки, де сектори технолопчно' ма-терГалГзацГ' знань вГдГграватимуть вирГшальну роль, а виробництво знань виступатиме джерелом еконо-мГчного зростання. Стратепчним завданням у цьому контекстГ слГд вважати залучення науковцГв уах сфер науково' системи до процесу формування техноло-гГчних платформ i технологГчних дорожнГх карт, що вГдкрие для Укра'ни можливГсть випереджального технолопчного розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. 1нновацмна Укра'на 2020 : нацiональна доповщь / за заг. ред. В. М. Гейця та iH. ; НАН Укра'ни. Ки'в, 2015. 336 с.
2. Яненкова I. Г. Технолог" управлшня в умовах еко-номiки знань. Управлiння розвитком. 2008. № 20. С. 146-149.
3. Пщоричева I. 1нновацмна економiка - це еко-номiка нестандартних ршень // Дзеркало тижня. Укра'на. 2015. 6 листопада. URL: https://dt.ua/article/print/macrolevel/ innovaciyna-ekonomika-ce-ekonomika-nestandartnih-rishen-_.html
4. Кононенко К. А., Гончарук А. З., Кошовий С. А.
Далекосхщний вектор як важливий елемент зовшшньо' по-лiтики Укра'ни : анал™чна доповiдь. Ки'в : Н1СД, 2017. 66 с.
5. Укра'на у цифрах у 2017 роц : стат. збiрник / Державна служба статистики Укра'ни ; за ред. I. £. Венгера. Ки'в : ТОВ «Вид-во «Консультант», 2018. 241 с.
6. Наукова та шновацмна дiяльнiсть Укра'ни : стат. збiрник / Державна служба статистики Укра'ни. Ки'в, 2018. 178 с.
7. Ляшенко О. М. Результатившсть бюджетного фн нансування наукових дослщжень в Укра'ш. URL: http://www. niss.gov.ua/content/articles/files/biudzhet_fin-58b32.pdf
8. Закон Украши «Про шновацмну дiяльнiсть» вiд 04.07.2002 р. № 40-IV. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=40-15
9. Стан шновацмноТ дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технологiй в УкраТш у 2017 роцi : аналiтична до-вiдка / Т. В. Писаренко, Т. К. Кваша та iH. Кш'в : Укр1НТЕ1, 2018. 98 с.
10. Молдован О. О., Егорова О. О. Щодо вдоскона-лення бюджетно-податкових шструмен^в стимулювання шновацмноТ дiяльностi в УкраТш : аналiтична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1104/
11. 1нновацмш моделi провiдних краш св^у. URL: http://www.nas.gov.ua/siaz/Ways_of_development_of_ Ukrainian_ science/article/14016.2.1.001.pdf
12. Заварухин В. П., Корчмар Л. Л., Рубвальтер Д. А., Руденский О. В. Механизмы косвенного финансирования инновационной деятельности: налоговые режимы, льготы и кредиты в странах ОЭСР. Информационно-аналитический бюллетень ЦИСН. 2006. № 4. С. 1-107.
13. Варналш З. С., Романюк М. В. Податкове стимулювання шновацмного розвитку Украши. Стратегiчнi npio-ритети. 2017. № 4. С. 5-15.
14. Щодо реформування податкових шструмен^в стимулювання господарськоТ дiяльностi в УкраТш : анал™ч-на записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1422/
15. Warwick K., Nolan A. Evaluation of Industrial Policy // In: OECD Science, Technology and Industry Policy Papers No. 16. 2014. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/science-and-tech-nology/evaluation-of-industrial-policy_5jz181jh0j5k-en
16. Закон Украши «Про публiчнi закутвлЬ вщ 25.12.2015 р. № 922-VIII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/922-19/page2
17. Зв^ сфери публiчних закушвель за 2017 р^ / Mi-нiстерство економiчного розвитку i торгiвлi Украши. URL: http://bit.ly/2HdLIth
REFERENCES
"Innovatsiini modeli providnykh krain svitu" [Innovative models of the leading countries of the world]. http://www.nas. gov.ua/siaz/Ways_of_development_of_Ukrainian_science/ar-ticle/14016.2.1.001.pdf
Innovatsiina Ukraina 2020 : natsionalna dopovid [Innovative Ukraine 2020: National Report]. Kyiv: NAN Ukrainy, 2015.
Kononenko, K. A., Honcharuk, A. Z., and Koshovyi, S. A. Dalekoskhidnyi vektor yak vazhlyvyi element zovnishnyoi polityky Ukrainy : analitychna dopovid [Far Eastern vector as an important element of Ukraine's foreign policy: analytical report]. Kyiv: NISD, 2017.
[Legal Act of Ukraine] (2002). http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=40-15
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/922-19/page2
Liashenko, O. M. "Rezultatyvnist biudzhetnoho finansu-vannia naukovykh doslidzhen v Ukraini" [Effectiveness of budget financing of scientific research in Ukraine]. http://www.niss. gov.ua/content/articles/files/biudzhet_fin-58b32.pdf
Moldovan, O. O., and Yehorova, O. O. "Shchodo vdosko-nalennia biudzhetno-podatkovykh instrumentiv stymuliuvan-nia innovatsiinoi diialnosti v Ukraini : analitychna zapyska" [Concerning the improvement of fiscal and tax instruments to stimulate innovation activity in Ukraine: an analytical note]. http://www.niss.gov.ua/articles/1104/
Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy : stat. zbirnyk [Scientific and innovative activity of Ukraine: statistical collection]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2018.
Pidorycheva, I. "Innovatsiina ekonomika - tse ekonomika nestandartnykh rishen" [Innovative economy is the economy of non-standard solutions]. Dzerkalo tyzhnia. Ukraina. 2015. https://dt.ua/article/print/macrolevel/innovaciyna-ekonomi-ka-ce-ekonomika-nestandartnih-rishen-_.html
Pysarenko, T. V. et al. Stan innovatsiinoi diialnosti ta diialnosti u sferi transferu tekhnolohii v Ukraini u 2017 rotsi: analitychna dovidka [The state of innovation activities and activities in the field of technology transfer in Ukraine in 2017: analytical reference]. Kyiv: UkrINTEI, 2018.
"Shchodo reformuvannia podatkovykh instrumentiv stymuliuvannia hospodarskoi diialnosti v Ukraini : analitychna zapyska" [Regarding the reform of tax incentives for economic activity in Ukraine: an analytical note]. http://www.niss.gov.ua/ articles/1422/
Ukraina u tsyfrakh u 2017 rotsi: stat. zbirnyk [Ukraine in figures in 2017: statistical collection]. Kyiv: TOV «Vyd-vo «Konsultant», 2018.
Varnalii, Z. S., and Romaniuk, M. V. "Podatkove stymuli-uvannia innovatsiinoho rozvytku Ukrainy" [Tax incentives for Ukraine's innovation development]. Stratehichni priorytety, no. 4 (2017): 5-15.
Warwick, K., and Nolan, A. "Evaluation of Industrial Policy". OECD Science, Technology and Industry Policy Papers. 2014. https://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/ evaluation-of-industrial-policy_5jz181jh0j5k-en
Yanenkova, I. H. "Tekhnolohii upravlinnia v umovakh eko-nomiky znan" [Management technologies in the knowledge economy]. Upravlinnia rozvytkom, no. 20 (2008): 146-149.
Zavarukhin, V. P. et al. "Mekhanizmy kosvennogo finansi-rovaniya innovatsionnoy deyatelnosti: nalogovyye rezhimy, lgoty i kredity v stranakh OESR" [Mechanisms for indirect financing of innovation: tax regimes, benefits and loans in OECD countries]. Informatsionno-analiticheskiy byulleten TslSN, no. 4 (2006): 1-107.
"Zvit sfery publichnykh zakupivel za 2017 rik" [Public Procurement Report for 2017]. Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. http://bit.ly/2HdLIth
О
LU
cc:
<C
OQ 2
£2 □c <C X
<
о
Ш
