CC BY
19
УДК 001.895(477) Acnip. Г.В. Возняк - Львiвський Б1НБУ
МЕХАН1ЗМИ Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ В КРА1НАХ З ПЕРЕХ1ДНОЮ
ЕКОНОМ1КОЮ
Проаналiзовано досвiд фшансово-кредитно'1 пiдтримки шновацшно'1 дiяльностi краш з перехiдною економiкою. Розглянуто основш методи балансування фшансо-вих штереав держави з одного боку, та продуцент1в iнновацiй з шшого. Проведено порiвняння iснуючих механiзмiв фшансового забезпечення iнновацiйного розвитку в Укршш та в iнших крашах з перехщною економiкою та запропоновано шляхи ix удосконалення.
Doctorate G.V. Voznyak - Lviv Institute of Banking NBU
Mechanisms of the innovation development financing in the countries with
transition economics
An experience of the financial-credit support of innovation activity in the countries with transition economic has been analyzed. The crucial methods of the balancing of the state financial interests from the one side and innovation producers interests from the other side has been considered. A comparison of the existing mechanisms of innovation development financing in the Ukraine and other countries with transition economics was done and some improvements are proposed.
Вступ
При переход! до ринкових вщносин важливою передумовою е форму-вання та реашзащя державноi науково-теxнiчноi пол1тики, яка повинна вра-ховувати цiлi соцiального та економiчного розвитку суспiльства; передбачати створення сприятливих умов для розвитку шдприемництва, сприяти конку-ренцii, обмежувати монополiстичнi прагнення великих фiрм, а також стиму-лювати iнновацiйну дiяльнiсть на промислових та шших пiдприемстваx. Ефективнiсть шновацшно1' дiяльностi пiдприемств визначаеться узгодженням систем фшансування, оподаткування та кредитування.
У перехщний перiод формуються новi моделi iнновацiйноi полiтики та управлiнськоi культури: створюються новi iнститути, змiнюються роль та функци структур влади, розробляеться новий порядок координаци дiй рiзниx суб'ектiв iнновацiйноi дiяльностi. Основнi засади стратеги шновацшно1' поль тики в Укршш сформульовано у Концепцii науково-технолопчного та шно-вацiйного розвитку [1], якою передбачено основш мехашзми стимулювання шновацшно1" дiяльностi.
Анал1з останн1х джерел i публ1кац1й
Питання фiнансового забезпечення швестицшно-шновацшно1" дiяль-ностi в умовах ринково!" трансформацii економiки Украши е особливо акту-альним. Останнiм часом з'явилося багато публжацш, в яких на теоретичному рiвнi висвiтлюються рiзнi аспекти активiзацii iнновацiйниx процесiв [2-15].
В окремих наукових розвщках втизняних дослiдникiв аналiзуеться закордонний досвiд регулювання та шдтримки iнновацiйноi сфери економь ки [3]. Аналiз основних меxанiзмiв фiнансування винаxiдницькоi та шнова-цшно" дiяльностi, напрямки покращення державно1' пол^ики при побудовi
сучасно1 шновацшно1 системи в росiйських регюнах представлено в роботах [4, 5, 10-14].
Основш механiзми стимулювання шновацшно1 дiяльностi шдприем-ств шляхом надання пшьг щодо сплати податку на прибуток шдприемств розглянуто в статт [6]. Соцiально-економiчна ефективнiсть нововведень, меха-нiзми !х дД! та побiчнi ефекти стимулювання дослiджуються в роботах [7-9, 15].
Невир1шем1 частими загальноУ проблеми
Не дивлячись на значш доробки в базi дослщжень, в данiй сферi зали-шаеться багато невирiшених проблем. Одна iз них - це формування ефектив-но! фшансово-кредитно1 пiдтримки шновацшно1 сфери.
Нарощення iнновацiйного потенцiалу, пошук нових ефективних форм оргашзаци науки, у^плення шновацшно1 складово! економiчного розвитку -це проблеми, яю надзвичайно гостро стоять сьогодш перед усiма пострадянсь-кими крашами, i Украшою зокрема.
Мета досл1джеммя
Основною метою даного дослщження е аналiз зарубiжного досвщу з питань фшансово-кредитно1 пiдтримки шновацшно! дiяльностi та видiлення основних методiв балансування фiнансових iнтересiв держави з одного боку, та продуценлв шновацш з iншого - для подальшого використання в удоско-наленнi вггчизняних механiзмiв фiнансового забезпечення швестицшно-шно-вацшно1 дiяльностi.
Виклад основного матер1алу
Протягом перших десяти роюв незалежностi обсяги шновацшно1 дь яльностi в УкраАт постiйно зменшувались. Однiею з причин е занепад вироб-ничо! сфери. Про масштаби явища свiдчить те, що нинi частка Украши у свь товому обсязi виробництва наукомютко1 продукци становить 0,1 %. Це в десятки разiв менше, шж внесок Китаю. Така ж доля сшткала Росiю й iншi держави пострадянського простору. За ощнками американського Нацiонального Фонду (КСБ) за показником мтехнологiчна конкурентноздатнiсть краши" в 1996 р. Росiя була на одному з останнiх мюць - 29-му i обiйшла тшьки Вене-суелу i Аргентину [9]. Таю показники зовЫм не втшш, вони говорять про те, що краши пострадянського простору перебувають на початковому еташ по-будови сучасно1 економiки, яка базуеться на знаннях, яю е основою еконо-мiчного розвитку сучасних iндустрiальних краш.
Головним чинником, який стримуе розвиток шновацшно1 дiяльностi в крашах з перехщною економiкою, е недостатне фшансування (пряме чи неп-ряме) швестицшно-шновацшних проектiв з боку держави. Даш, що характеризуют розподiл джерел фшансування шновацшно1 дiяльностi в УкраАт наведено у табл. 1.
З одного боку, це пов'язано iз стереотипом вiдносин, успадкованих вщ радянських часiв, коли держава шдтримувала всi види науково-технолопчно1 дiяльностi шляхом прямого фiнансування, з шшого - проблема полягае у слабкому використанш iнструментiв непрямого стимулювання шновацшно1 дiяльностi, що, як показуе практика розвинутих краш свггу, е найбшьш ефек-тивною формою формування сприятливого шновацшного клiмату.
Табл. 1. Структура фшансового забезпечення шновацшно'1 дiяльностi
№ з/п ^казники 2GGG 2001 2002
млн. гpн % млн. ^н % млн. ^н %
1. Деpжaвний бюджет 7,7 0,4 55,8 2,8 44,6 1,5
2. Власт кoшти 1399,3 79,6 1654,0 83,9 2141,6 71,1
3. ^шти вiтчизняниx iнвестopiв 49,4 2,8 34,9 1,8 58,7 1,9
4. Koшти iнoземниx iнвестopiв 133,1 7,6 58,6 3,0 264,1 8,8
5. М1сцев1 бюджети 1,8 0,1 2,6 0,1 2,6 0,1
б. 1иш1 джеpелa 165,8 9,5 165,5 8,4 501,2 16,6
Всього 1757,1 100,0 1971,4 100,0 3012,8 100
Джсрсло: Статистичний щopiчник Укpaïни за 2GG2 p. - С. Зб2
Одним iз iнстpументiв iннoвaцiйнoï шл^ики укpaïнськoï деpжaви e мУкpaïнськa деpжaвнa iннoвaцiйнa кoмпaнiям (УД1К), ствopенa 13 кв^ня 2GGG poку на бaзi лiквiдoвaнoгo Деpжaвнoгo iннoвaцiйнoгo фoнду. Мета ствo-pення кoмпaнiï - забезпечення pеaлiзaцiï деpжaвнoï iннoвaцiйнoï пoлiтики та залучення вiтчизняниx i iнoземниx швестицш для poзвитку нaцioнaльнoï ега-шмши. Koшти кoмпaнiï спpямoвуються виняткoвo на шдготовку бiзнес-плa-нiв iннoвaцiйниx та швестицшних пpoектiв, участь в poзpoбцi pегioнaльниx пpoгpaм iннoвaцiйнoï дiяльнoстi, виганання та фiнaнсувaння пpoектiв тoщo. Нaукoвo-теxнiчне забезпечення iннoвaцiйнoгo пpoцесу в У^аш в 2GG1 p. здiйснювaли 1518 opгaнiзaцiй пpoти 145G у пoпеpедньoму poцi. Cеpед ниx 784 (51 .б %) нaукoвo-дoслiдниx opгaнiзaцiй, 274 (18.G %) пpoектнo-кoнстpук-TOp^rax i теxнoлoгiчниx opгaнiзaцiï, 53 (3.5 %) пpoектнi та пpoектнo-пoшу-кoвi устaнoви, 158 (1G,4 %) вищж нaвчaльниx зaклaдiв та 97 (б,4 %) нaукoвo-дoслiдниx i пpoектнo-кoнстpуктopськиx пiдpoздiлiв пpoмислoвиx шд^и-емств. np^iCT нaукoвo-теxнiчниx стpуктуp пpoтягoм poку вщбувався в o^ нoвнoму за paxунoк збiльшення кiлькoстi нaукoвo-дoслiдниx устaнoв та opra-нiзaцiй (на 6g oдиниць). Неoбxiднo зазначити, щo з мoменту пpoгoлoшення Укpaïнoю незaлежнoстi кiлькiсть opгaнiзaцiй, щo займаються нaукoвo-теxнiч-нoю дiяльнiстю, зpoслa майже в 1.1 paзи.
В Рoсiï пеpевaжae дoктpинa пpямoï пiдтpимки пpиклaдниx дoслiджень та poзpoбoк. Така дoктpинa е менш ефектившю i в зaгaльнoму oбсязi фшан-сoвoï пiдтpимки деpжaвoю займае незначну частку. Незважаючи на низький piвень iннoвaцiйнoï aктивнoстi, вapтo вiдмiтити шзитивш стopoни, якi скла-лися в данш сфеpi в пpoцесi пеpеxoду дo pинку. Так за минуле десятилггтя пpи aктивнiй пiдтpимцi деpжaви з'явились нoвi iнституцiйнi стpуктуpи, шк-ликaнi служити iннoвaцiйнiй системi Poriï - деpжaвнi нaукoвi центpи. Boни дали змoгу збеpегти кiстяк po^^^ro нaукoвo-теxнiчнoгo пoтенцiaлу в умo-вax пеpеxiднoгo пеpioду. Система деpжaвниx ту^вта центpiв на сьoгoднi включае 58 opгaнiзaцiй (бiльше 81 тис. пpaцюючиx), в тoму числi 18GG npo-фесopiв i 85GG кaндидaтiв наук. Функцюнуе 63 iннoвaцiйнo-теxнoлoгiчниx центpи, гoлoвнoю функцieю якиx е пiдтpимкa ддачж мaлиx пiдпpиeмств, ствopення iннoвaцiйнo-пpoмислoвиx гамплекЫв та теxнoпapкiв. Питoмa вага opгaнiзaцiй, щo займалися iннoвaцiйнoю дiяльнiстю в Poсiйськiй Федеpaцiï пpoтягoм 2GG1 p. сташвить 8.5 %. Оснoвнi pесуpси iннoвaцiйнoï дiяльнoстi
зосереджеш в приватних шдприемствах. Зокрема, серед шдприемств, що роз-починають випуск ново! продукци, частка шновацшно! продукци на шд-приемствах-гiгантах (бiльше 10000 людей) в три з половиною рази нижча, шж у малих (до 49 людей) шдприемствах [10].
Для шдтримки науково-дослщного етапу та етапу розробки i впровад-ження iнновацiй створено Росiйський фонд фундаментальних дослiджень -досить гнучкий шструмент, який посiдае вагоме мюце у структурi науки Ро-сшсько! Федераци i постiйно розширюе сферу свое! дiяльностi. За час дiяль-ностi Фонд пiдтримав понад 32 тис. шщативних проектiв, у реалiзацil яких взяли участь бiльше 100 тис. учених. Щкавим нововведенням Фонду е регь ональнi гранти, тематика яких визначаеться регюном, а Фонд забезпечуе ек-спертизу i половину фшансування цих робгг [11].
Шдтримкою шновацшно! дiяльностi пiдприемств недержавно! форми власност шляхом надання пiльгових кредит1в, обладнання i виробничих по-тужностей на умовах лiзингу та оренди в Укрш'ш займаеться Фонд фундаментальних дослщжень та Украшський фонд шдтримки шдприемництва. Проте, як свщчать статистичнi данi, фiнансування через позабюджетш фонди е дуже низьким - 1,9 % вщ загального обсягу в 2000 р.
Для шдтримки малих шдприемств Росй, якi займаються шновацшною дiяльнiстю, створено Федеральний фонд виробничих шновацш. Це державна некомерцшна оргашзащя, яка пiдтримуе малий шновацшний бiзнес з раннiх етапiв розвитку i одержуе 1.5 % вщ державних централiзованих кашталов-кладень. Як зауважуе керiвник даного фонду, малi пiдприемства, що отрима-ли шдтримку фонду, здебiльшого успiшно розвиваються самостшно. На ба-гатьох пiдприемствах виробггок на одну людину становить 40-50 тис. доларiв на рiк, що е достатньо високим показником [14].
В Росп вже понад 5 роюв дiе Мiжвiдомча програма з активiзацil iнно-вацiйноl дiяльностi в науково-техшчнш сферi, основне завдання яко! - роз-роблення комплексу заходiв щодо створення нацiональноl iнновацiйноl сис-теми. Принципово змiнено порядок бюджетного фшансування шновацшних проектiв i програм: замють розподiлу бюджетних асигнувань мiж галузями i регiонами передбачено вибiркове часткове фiнансування iнвестицiйних об'ек-^в, iнновацiйних програм i формування !х на конкурснiй основi. Постановою уряду започатковано поетапне введення зворотного фшансування приклад-них розробок. Це шдвищило роль держави як замовника й оргашзатора iнно-вацiйноl дiяльностi i дало сво! результати - частка повернутих кош^в в iнно-вацшних фондах уже становить понад 30 %.
В той же час в Програмi дiяльностi Уряду Укра!ни на 2003 р. проблема джерел фшансування шновацш так i залишаеться невирiшеною. Запропонова-нi урядом податковi стимули - застосування законiв "Про шновацшну дiяль-нiсть" та "Про прюритетш напрями iнновацiйноl дiяльностi" - не можуть за-безпечити необхщних обсягiв фiнансування, оскiльки на початкових етапах науково-дослщш та дослiдно-конструкторськi роботи (НДДКР) не приносять жодних прибутюв, а значить, застосування податкових пшьг мае низьку ефек-тивнiсть. Пропозищя Уряду запровадити механiзм державного замовлення на
реалiзацiю прюритетних iнновацiйних проекпв не може бути здшснена i3 суто техшчно! точки зору: необхщно фiнансувати не KiH^Bi результати дiяльностi у сферi НДДКР та iнновацiй, а сам процес тако! дiяльностi [15].
Ефективним мехашзмом фiнансового забезпечення шновацшно! дь яльност ресурсами е венчурне фiнансування. Для повнощнного функщону-вання механiзму венчурного фшансування необхщт достатня кiлькiсть на-уково-технiчних результатiв та винаходiв; наявшсть команд професюналiв-менеджерiв, якi б достеменно володши технологiею вiдбору перспективних проекпв; iнституцiйнi iнвестори (пенсiйнi фонди, зарубiжнi партнери i фон-ди, яю б забезпечували розвиток iнкубаторiв), що наразi не представлено в повнш мiрi в Укршт. Структури венчурного капiталу в Укршш знаходяться на початковiй стадп розвитку, в той час, як обсяг венчурних швестицш в Ро-сп з 1994р. по 2001р. становив шв мшьярда доларiв, а в СС протягом 19962000 рр. перевищив 90 мiльярдiв евро, з яких у високотехнолопчний сектор було скеровано бшьше 25 мiльярдiв евро на рж [12].
1ншим важливим мехашзмом шдтримки шновацшно!' дiяльностi е промислово-фiнансовi групи (ПФГ). Свiтовий досвiд формування та функщ-онування ПФГ свщчить, що органiзацiйним ядром такого об'еднання виробничих i фiнансово-кредитних структур може бути як банк, так i промислове чи виробниче шдприемство, в той час, як законодавством Укра'ни централь-не мiсце у цих об'еднаннях вiдведено пiдприемству, а банк прирiвняно до ш-ших учасникiв групи.
Промислово-фiнансовi групи юнують та отримують державну шд-тримку i в iнших кра'нах СНД. Для росшсько! економiки концентрацiя бан-кiвського та промислового капiталiв стала чи не единим шансом на виживан-ня, дала змогу не допустити низки банкрутств i знайти ефективну економiчну шшу для групи шдприемств. Як приклад, варто згадати створення ПФГ на базi Уральського металургшного комплексу, яку згодом названо Уральською ПФГ. Основною метою ll' створення е органiзацiйно-фiнансова iнтеграцiя ви-робництва з видобутку бокситiв, подальшо! 1'х переробки та виробництва юн-цево! продукци. Для змiни структури експорту шляхом переходу вщ випуску нашвфабрика^в до торгiвлi готовою продукщею було створено ПФГ "Магш-тогорська сталь".
Державою шщшоване створення ПФГ "Магрима" на базi АТ "Магш-тогорський металургiйний комбiнат", до яко! залучено також ВАЗ, КАМАЗ, Промстройбанк, АвтоВАЗбанк, Токобанк, "Нижньогородськi автомобiлi", "Союл" (Воронеж), "Уральськi заводи" (1жевськ), "Росшська електронiка" та "Росiйський авiацiйний консорщум". На початку 2001 р. оголошено, що Свропейський банк реконструкци i розвитку (СБРiР), американська автобу-дiвна компанiя Дженерал Моторз" i провщна росiйська автобудiвна компанiя АвтоВАЗ" створять спшьну компанiю. Американська компанiя разом з "АвтоВАЗ" швестують у спшьний проект 100 млн. доларiв США, а внесок СБРiР становитиме 132 мшьйони доларiв США. Офщшний статус ПФГ у Росн от-римали близько сотнi об'еднань, у складi яких майже 2 тисячi пiдприемств та понад 100 кредитних оргашзацш.
В У^шт дiяльнiсть пpoмислoвo-фiнaнсoвиx гpуп загагом та ïx учас-никiв зoкpемa pеглaментують Зaкoн Укpaïни "npo фiнaнсoвo-пpoмислoвi гру-пи в Укpaïнi" вщ 21.11.1995 poку; пoстaнoвa Kaбiнету М1тс^в Укpaïни №781, якoю зaтвеpдженo Пoлoження "npo ствopення (pеeстpaцiю), pеopгaнi-зацш та лiквiдaцiю пpoмислoвo-фiнaнсoвиx гpуп" вщ 20.07.2002 poку; укази Пpезидентa У^аши "npo oкpемi питання ствopення пpoмислoвo-фiнaнсoвиx гpуп" №754/98 вiд 08.07.2001 po^ i "npo деякi питання ствopення пpoмислo-вo-фiнaнсoвиx гpуп" №597/99 вщ 01.06.2002 poку. Згiднo з чинним за^ш-дaвствoм Укpaïни, пpoмислoвo-фiнaнсoвi ^упи - це oб,eднaння, дo ягаго мo-жуть вxoдити пpoмислoвi, сiльськoгoспoдapськi пiдпpиeмствa, банки, нaукoвi i пpoектнi устaнoви, iншi устaнoви та opгaнiзaцiï всix фopм влaснoстi, щo ма-ють за мету oтpимaння ^ибутку.
Iз часу пpийняття в У^шт пеpшиx нopмaтивниx дoкументiв, якими булo дoзвoленo ствopення ПФГ, минулo п'ять poкiв. Хoчa жoднoï ПФГ в У^а-ïнi oфiцiйнo не зapеeстpoвaнo, на пpaктицi мaeмo чимaлo пpиклaдiв кoнглoме-paтiв бaнкiв i пiдпpиeмницькиx стpуктуp, щo вiдпoвiдaють вимoгaм дo ПФГ. Нaйбiльш вiдoмими е кoнцеpн "СТИРОЛ", АТ "ОБОЛОНЬ" та oб,eднaння "НОРД", пpичoму дo складу oстaнньoгo вxoдять xoлдинг, шiсть зaвoдiв, шсти-тут xoлoдильнoï теxнiки i банк. Щopoку oб,eднaння випускае 5GGGGG oдиниць пеpшoклaснoï пoбутoвoï теxнiки. Це даго йoму мoжливiсть зайняти гiдну ш-зицiю на вiтчизнянoму та зapубiжнoму pинкax xoлoдильнoï теxнiки. Piвень po-бoти кoнцеpну "СТИРОЛ" iз Гopлiвки вiдпoвiдae piвневi кpaщиx пpoвiдниx за-xiдниx фipм, це ж мoжнa сказати i пpo aкцioнеpне тoвapиствo "ОБОЛОНЬ" iз Kиeвa. У львiвськoму pегioнi пpиклaдoм ПФГ мoже бути ВАТ "ЛАЗ", мае низку дoчipнix стpуктуp i aктивнo сшв^ацюе з Яpoслaвським мoтopним зaвo-дoм та фpaнцузьким "Пежo", мае надш^го бaнкiвськoгo пapтнеpa CKБ "Дшс-теp" i стpaxoвoгo CK "IНПPО" та mro стaлиx клieнтiв.
В У^шт дoвший час iде пoлемiкa щoдo неoбxiднoстi та дoцiльнoстi залучення iнoземниx iнвестицiй. Пpoте зaкopдoннi iнвестopи не тостшають вкладати гpoшi в пеpеxiдну екoнoмiку укpaïнськoï деpжaви (див. p^. 1).
5000 4406,2
3865,5
3281,8
<
3
о d
о ti X
ц.
4000 3000 2000 1000 0
2810,7
2063,6
1438,2
1997 1998 1999 2000 2001 2002 Роки
Рис. 1. Прямi iнвecтицiï нeрeзидeнтiв в гкономк Украти (наростаючим тдсумком з початку фтансування)
За pora ^залеж^ст (сташм на 01.01.2002) iнoземними iнвестopaми в е^^м^у У^аши булo вкладеш 4406.2 млн. дoл. США Як шказуе пpaктикa, iнвестицiï пеpевaжнo спpямoвуються в сфеpу пoслуг, тopгiвлю, зв,язoк, xapчo-ву i метaлуpгiйну пpoмислoвiсть, але не в нoвiтнi теxнoлoгiï. Iншими слoвaми, кoшти спpямoвуються в гaлузi iз швидким oбopoтoм катталу, де пoтpiбнi мь нiмaльнi вкладення, oчiкуeться висoкa нopмa пpибутку, a prom е невишким.
За шдексом залучення прямих iноземних iнвестицiй, який розрахова-ний експертами Конференци ООН з торгiвлi i розвитку (UNCTAD), Украша посщае лише 95 мюце, в той час як решта колишнiх республiк Радянського Союзу в цьому рейтингу розподшилися наступним чином: Азербайджан - 8-ме мюце, Вiрменiя - 15-те, Казахстан - 21-ше, Латвiя - 32-ге, Литва - 33-те, Гру-зiя - 36-те, Киргизiя - 55-те, Бшорушя - 90-те, Узбекистан - 100-те, Росiя -104-те мiсце.
Важливою характеристикою iнновацiйноï дiяльностi е придбання ль цензiй, "ноу-хау", технологiй, шших видiв промисловоï власностi та випуск на 1'хнш основi принципово новоï продукцiï. У 2001 р. украшсью промисловi пiдприемства виготовляли та опановували виробництво принципово ново1' продукцiï на основi 27 лiцензiй. Питома вага лiцензiйноï продукцiï в загаль-ному обсязi продукци промисловостi Украши становила 0,3 % (в 2000 р. -0,1 %). Протягом 2001 р. науково-техшчними оргашзащями Украши було створено 268 зразюв ново!" техшки, або 5.3 зразкiв на 1 млн. населення (в Роси вiдповiдний показник становив 6.8 зразюв на 1 млн. населення).
Що стосуеться патентного ринку Роси, то його практично не юнуе, хо-ча iснують деякi результати науково-дослщно1' дiяльностi у виглядi патентiв, лщензш i т. iн. Загальна кшьюсть зареестрованих договорiв на використання винаходiв у 2001р. становила всього 2022 од. Щкаво, що за шдсумками 1997-2001рр. до трiйки лiдерiв з торгiвлi промисловою власнiстю ввшшли медич-на, хiмiчна та нафтохiмiчна галузi промисловостi [10].
Порiвняння наукомюткост валового внутрiшнього продукту в Укршт та iнших крашах з перехщною економiкою (загальний обсяг фiнансування НТР у минулому рощ у вщсотках до ВВП становив 1,21 %, що на 0,22 % бшьше за вщповщний показник у Роси) показуе начебто втшну для нашо1' держави ситуацш. Однак зовЫм шша картина складаеться при порiвняннi аб-солютних значень рiчного обсягу фшансування науково-техшчно1' дiяльностi в розрахунку на душу населення. В Укршт минулого року цей показник становив 10.2 дол. США, що майже в 1.8 рази менше за вщповщний показник у Роси (18.7 дол. США).
Висновки
Шсля розпаду Радянського Союзу у 90-х роках минулого столбя неза-лежним державам пострадянського простору залишилась у спадок економша у сташ економiчного колапсу. Одночасний перехщ вiд планово1' до ринково1' еко-номiки, гiперiнфляцiя значно ускладнили економiчну та соцiальну ситуацш. Тому очевидним е рiзке зниження шновацшно1' активностi в першi роки шсля здобуття незалежностi. Однак шсля того, як держави пострадянського простору почергово почали виходити з економiчноï кризи, темпи вщновлення швес-тицiйно-iнновацiйноï активностi у рiзних учасниюв СНД виявились рiзними.
Незважаючи на подiбнiсть багатьох процесiв i колiзiй, котрi супровод-жують кризу науки в Роси i Укршт, рiвень фiнансування науки та iнновацiй через спецiалiзованi фонди в Роси значно вищий. Спецiалiзованi фонди стали тут вагомим фактором трансформаци науково1' системи та шновацшно1' поль тики держави, хоча i в цш системi е ще чимало недолiкiв.
Основою державно! полггики з фшансового забезпечення шновацш-ного розвитку повиннi стати створення спещашзованих державних фшансо-вих шститу^в та !х взаемодiя з банювськими установами, що дасть змогу до-корiнно змiнити вектори руху економши Укра!ни.
Розвиток венчурно! шдустри повинен стати одним i3 прюршелв еко-номiчно! полiтики держави. Головними сферами використання венчурного кашталу е високi i новi технологи, як сприяють зростанню зайнятостi насе-лення i рiвня життя. Венчурне швестування е оптимальним механiзмом тд-тримки нащонально! економiки, а особливо в перехщний перiод.
1стотним джерелом кош^в для фiнансування iнвестицiй шляхом тль-гового кредитування можуть бути заощадження населення, величина яких оцiнюеться експертами в десятки мiльярдiв гривень. Для цього необхiдно здобути довiру вкладникiв шляхом систематично! шдексаци вкладiв та державного страхування вкладiв.
Для фiнансування сфери науково-дослщних та дослщно-конструк-торських робiт необхщно розробити i запровадити дiйовi мехашзми акумуля-цi! та розмiщення кош^в з метою фiнансування стратегiчно важливих проек-тiв з участю держави i фiнансових iнститутiв.
Л1тература
1. Про Концепщю науково-технолопчного та шновацшного розвитку Укра!ни: Постанова Верховно! Ради Укра!ни № 916-XIV вщ 13 липня 1999 р.// ВВР Укра!ни. - 1999, № 37. -С. 770-775.
2. Коюда В.А., Колкниченко В.Ф. 1нновацшна д1яльшсть в Укра!ш// Фшанси Укра-!ни. - 2002, № 10. - С. 99-102.
3. Крупка М.1. Ф1нансов1 шструменти державного регулювання та пщтримки шновацшно! сфери// Фшанси Укра!ни. - 2001, № 4. - С. 77-84.
4. Барковский А.Н., Комиссаров А.В. Внешнеэкономические связи субъектов РФ и укрепление единого экономического пространства России// Наука/ Интерпериодика. - 2000, № 3. - С. 129-142.
5. Голиченко О.Г. Национальная инновационная система России и основные направления ее развития// Инновации. - 2003, № 6.
6. Середюк 1.Г. Стимулювання шновацшно! д1яльносп// Фшанси Укра!ни. - 2003, № 11. - С. 81-90.
7. Шронович Н.1. Методи стимулювання шновацшно! д1яльносп на промисловому пщприемста// Вюник ДУ "Льв1вська пол1техшка". - Льв1в: ДУ "Льв1вська пол^ехшка". -2000, вип. 391. - С. 23-31.
8. Антонюк Л.Л. 1нновацшна конкурентоспроможнють Укра!ни та !! регюшв// Акту-альш проблеми економши. - 2003, № 4(22). - С. 37-46.
9. Alan L. Porter J. Roessner David. Jin Xiao-Yin and Nils C. Newman. Changes in National Technological Competitiveness. Antlanta: Georgia Institute of Technology. 1990-93-96-99.
10. Инновационная система России: модель и перспективы развития// Руководитель проекта О.Г. Голиченко. - М.: Труды РИЭПП. - 2002, вып. 1. - 346 с.
11. Наука i наукознавство в умовах соцiально-економiчних реформ. Мiжнародна конференщя// Вюник НАН Укра!ни. - 2003, № 3. - С. 125-133.
12. Болдырев Н. Откуда к нам придет экономический прорыв// Российская газета. -2004, № 37.
13. Бодяев Ю.А. Государство - катализатор инноваций// Уральский рынок металлов. - 2003.
14. Бортник И. Под крылом бизнес-ангела// Интернет-газета Поиск" (Москва). -2004, № 4.
15. Зимовець В. Фшансове забезпечення шновацшного розвитку економши// Еконо-мка Укра!ни. - 2003, № 11. - С. 9-17._
