CC BY
14
13. Zadnik, L., 2006 b. Evaluation of environmental investment projects using a hybrid method (SWOT/AHP). In: V. Boljuncic (eds.), Proceedings KOI 2006, 11th International conference on operational research, Pula, Croatia, September 27-29, Croatian Operational Research Society: Faculty of Economics and Tourism, Pula, pp. 245-255._
УДК 334.012+338.246.027.2 Викл. О.А. Зтгалова - Закарпатська фтя
Кшвського славктичного утверситету
РОЗВИТОК ШНОВАЩЙНОГО П1ДПРИСМНИЦТВА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНО1 ЕКОНОМ1КИ
Досдщжено особливосп розвитку шновацшного тдириемнидтва в контекст nepeGiry трансформадшних процеав в економшах краш СС, США та Украши. Ана-лiзуeться система державно!' тдтримки iнновацiйних пiдпpиeмств, створення спець алiзованих програм розвитку та використання шкубаторних тeхнологiй.
Ключов1 слова: iнновацiя, шновацшне пiдпpиeмництво, науково-тeхнiчний ш-кубатор.
Teacher O.A. Zilhalova - Transcarpathian branch of Kyiv Slavistic University The innovative business development in conditions of transitional economy
The characteristics of innovative entrepreneurship development in the context of transitional processes in the EU, USA and Ukraine economies are studied in the article. The state support system of innovative enterprises, the establishment of specialized development programmes and the usage of incubation technologies are also examined.
Keywords: innovation, innovative entrepreneurship, science and technology incubator.
М1сце i значения малого тдприемництва в трансформацшнш економь щ визначаеться тим, що це особливий сектор економши, який становить основу др1бного виробництва, здшснюе швидку окуптсть затрат i широку свободу ринкового вибору, визначае темпи економ1чного розвитку, структуру та яюсну характеристику ВВП, забезпечуе насичетсть товарами, послугами та додатковими робочими мюцями [5].
Розвиток малого та середнього тдприемництва е необхщною умовою переходу вЫе! економжи на ринков1 засади господарювання, ефективно! рес-труктуризацн виробництва та тдприемств, розв'язання проблем зайнятосп, зростання р1вня життя населення. Без розвитку малого тдприемництва не-можливе формування середнього класу, тобто створення надшного фундаменту демократичного суспшьства. Малий б1знес мае найнижч1 швестицшш потреби, характеризуеться найшвидшим об1гом кашталу. Свгговий досвщ по-казуе, що вш забезпечуе у два-три рази бшьшу ефективтсть виробничих ка-шталовкладень i за обсягом кошт1в, i за термшом вщдач1 [7]. У рамках ринко-во! трансформацн держава мае основним завданням перехщ на шновацшну модель розвитку з метою завершення структурно! перебудови економжи i прискорення темтв И росту, досягнення високо! конкурентоспроможносл на свiтовому ринку шляхом збшьшення частки експорту високотехнолопчно! продукцн в його загальнш стpуктуpi, поступове забезпечення необхщних тeмпiв iмпоpтозамiщeння, розумного використання вЫх peсуpсiв. Власне через це виникае необхщтсть активiзацil шновацшно! дiяльностi в малому шд-приемнищш, а також уточнення И eкономiчноl сутностi. Тобто, в цьому ви-
Науковий вкник, 2008, вип. 18.8
падку виникае потреба розвитку шновацшно! дiяльностi, яку будуть здшсню-вати мат та середнi пiдприемства. У цьому плат вони мають певну кшьюсть переваг. Зокрема, на малi тдприемства покладенi великi можливостi для бшьш глибоко! спещ^заци. Зазвичай, це спещашзащя на пошуковi та роз-робленш нових технологiчних iдей.
Швидкому поширенню нововведень сприяють рiзноманiтнi форми контакпв i спiвпрацi мiж малими фiрмами - iнноваторами та великими кор-порацiями, до того ж останш на початковiй стади розроблення нововведення дають малим iнновацiйним фiрмам позики в обмш на докладну шформащю про !х розробки. Для виконання державних замовлень iнодi створюються об'еднання малих фiрм - пули, де одна iз компанiй стае прямим шдрядником держави, а iншi - субшдрядниками. Орiентацiя на пiдтримку малих та серед-нiх iнновацiйних фiрм е цiкавою ознакою iнновацiйних моделей Свропи, особливо Франци та Шмеччини. Частка таких фiрм у крашах Свропи коли-ваеться вiд 60 % до 90 %. Перевагою середшх та малих шновацшних фiрм е те, що вони мають виробничу гнучюсть та пiдвищену адаптащю до мiнливих запитiв споживачiв [5].
Шдвищення iнновацiйного потенцiалу малого та середнього тд-приемництва е одним iз головних напрямкiв пол^ики державного регулюван-ня малого i середнього бiзнесу в Свропейському Союзi. Поширеною е пряма пiдтримка розроблення шновацшних продуклв та процесiв через надання тдприемствам грантiв та пшьгових кредитiв, а також консультативно! та ш-формацшно! пiдтримки через мережу шкубаторних технологiй. Були створе-ш та функцiонують рiзноманiтнi центри технолопчно! iнформацil (Данiя), центри бiзнес-зв,язкiв (Великобриташя), фонди сприяння трансферту техно-логш (Швецiя), програми пiдвищення iнновацiйного потенщалу малих i се-реднiх тдприемств (Нiмеччина) тощо.
Дуже важливу роль у шдтримщ iнновацiйних малих та середшх тдприемств вщграе сприяння активному використанню електронно! торгiвлi. 1нтернет-технологи е ще одним прикладом застосування досягнень науково-технiчного прогресу для розвитку малого i середнього бiзнесу. Електронна торгiвля за схемою "шдприемство - споживач" надае малим i середнiм пiд-приемствам можливостi для збшьшення свое! присутностi на нащональних i свiтовому ринках за рахунок усунення бар,ерiв мiсця i часу. Корисним цей вид торгiвлi е ще й тому, що дае змогу значно зменшити витрати тдприемств на утримання торпвельних примщень, на заробггну плату продавцям, на рекламу, оскшьки iнтернет-технологil в цьому випадку дають змогу не лише по-ширити iнформацiю про свш товар, а здiйснити його реалiзацiю в он-лайн ре-жимi. У 1999 рощ в крашах Свропейського Союзу з'явились першi нацiональ-ш програми залучення малого та середнього шдприемництва до електронно-го свггу. Цi програми були пiдтриманi шщативами торгово-промислових палат, торгiвельних асощацш та органами мiсцевого самоврядування. Зменшен-ня непрямих витрат, яке вщбуваеться внаслiдок застосування засобiв елек-тронно! комерцil, е дуже важливим для шдвищення ефективнос^ iннова-цiйного малого чи середнього тдприемства, витрати якого вимагають трива-лшого, нiж у звичайних тдприемств, перюду окупностi.
Iнновацiя визначаеться як кiнцевий результат iнновацiйноï дiяльностi, що застосовуеться у виглядi нового чи удосконаленого продукту, запрова-дженого на ринку, нового чи удосконаленого технолопчного процесу, що ви-користовуеться в практичнш дiяльностi, чи нового шдходу до соцiальних послуг. У широкому розумшш та з деякими припущеннями до iнновацiй можна вщнести створення нових пiдприемств аналогiчного профшю з вико-ристанням сучасних досягнень науково-техшчного прогресу i науково-тех-нiчноï революцiï; капiтальну реконструкцiю дiючих тдприемств, що може включати диверсифiкацiю виробництва з переходом на "продуктовi шнова-цiï" чи з полiпшенням якост продукцiï при одночасному розвитку техшки й технологiï робiт; створення силами науки техшко-технолопчних нововведень (продуктiв штелектуально1" працi) для окремих процесiв виробництва, тдприемств з наступним використанням ix як iнновацiй (нововведень); розроб-ку i реалiзацiю на ддачих пiдприемстваx бiзнес-планiв, якi передбачають на-явнiсть у загальному теxнологiчному процес однiеï або декiлькоx iнновацiй (нововведень) [1].
Кожен шновацшний проект, кожен шновацшний заxiд тiсно пов,язанi з витратами капiталу. Тому рiшення, як належать до оцiнки та вибору шновацшних проекив, вважаються одними iз найважливiшиx з точки зору фшан-сiв пiдприемств. При цьому шновацшш проекти можуть фiнансуватись як за рахунок власного, так i за рахунок залученого катталу, до якого, зокрема, на-лежить венчурне фшансування та банкiвськi кредити. Вибiр джерела фшан-сування багато в чому залежить вiд розмiру фiрми. У сферi малого та середнього шдприемництва на перший план виходить залучення джерел фшан-сування. Що стосуеться залучення швестицш Украшою, то за результатами дослiдження Свггового банку, iз 179 обстежених краш Украïна посiдае 141-ше мюце за показниками захисту прав iнвесторiв. Завдяки цьому, навiть при абсолютному прирост прямих iноземниx iнвестицiй (на 27,5 % у 2006 р. по-рiвняно з 2005 р.), ïx роль як фiнансового чинника економiчного зростання е незначною. Така ситуащя iз залученням та використанням шоземних швести-цiй призводить, зокрема, i до того, що в Укра1'ш постшно зменшуеться частка малих i середшх тдприемств, що здшснюють шноваци, у загальнiй кiлькостi малих i середшх промислових тдприемств. Якщо у 1997 р. вона становила 17 %, у 2000 р. - 15,1 %, у 2004 р. - 13,7 %, то у 2005 р. - тшьки 11,6 %. Для прикладу, серед краш СС мiнiмальнi показники шновацшно1" активностi мають Португалiя (26 %) та Грецiя (29 %) [3].
Держави пiдтримують iнвестицiйнi структури через надання 1'м пев-них пiльг. При цьому всi державш преференц^' зосередженi на збереженнi на-уково-iнновацiйного потенцiалу пiдприемств, вищих навчальних закладiв, ре-гiону та держави загалом. Це пов'язано iз специфжою iнновацiйноï дiяльнос-тi, ïï ризиковим характером. Обернення кашталу в шновацшнш сферi потре-буе тривалого часу. 1нновацшш структури не е конкурентоспроможними за нормою прибутковосл з промисловими i торпвельними пiдприемствами, ос-кшьки тривалiсть iнновацiйного циклу майже завжди перевищуе один рiк. Тому для шновацшного пiдприемництва, особливо малого та середнього, надзвичайно важливими е компенсацшш заходи з боку держави - пшьги з
^уствий iticiiiiK, 2008, вип. 18.8
шдатюв, мoжливoстi oтpимaння безвiдсoткoвих пoзичoк aбo кpедитiв на пiльгoвих yмoвaх, oтpимaння деpжaвних зaмoвлень. Завдяки кoнсyльтaтив-ним та зaoхoчyвaльним пpoгpaмaм poзвиткy пiдпpиeмництвa мoжнa спpияти тoмy, щo т^ва^Нт пpoдyкти та технoлoгiï мoжyть стати екoнoмiчнo випд-ними для малих i сеpеднiх пiдпpиeмств i кoнкypентoздaтними на pинкy, як це poбиться y кpaïнaх з poзвинyтoю pинкoвoю екoнoмiкoю. Так, нaпpиклaд, в Шмеччит, де знайшла свoe нaйяскpaвiше в^аження кoнцепцiя сoцiaльнoï pинкoвoï екoнoмiки, для ^oro iснye цiлa низка спещальних пpoгpaм вщто-вiднoï пiдтpимки. Cеpед них мoжнa видiлити нaстyпнi. Пpoгpaмa "^шва^я": мoлoдим технoлoгiчним фipмaм та т^ва^Нним бiзнесменaм-пoчaткiвцям пpoпoнyються piзнi вapiaнти фiнaнсyвaння poзpoбки та виведення на pинoк нoвих пpoдyктiв, технoлoгiй та шслуг. Пpoгpaмa '^шв^а^ з нayкoю", пoв,язaнa з тим, щo нoвi нayкoвi poзpoбки неoбхiднo якoмoгa швидше впpo-ваджувати y виpoбництвo y фopмi кoнкypентoздaтних пpoдyктiв i технoлoгiй. Caме тoмy фiнaнсoвo зaoхoчyeться oбмiн нoвoю iнфopмaцieю i кaдpaми мiж нayкoю i виpoбництвoм, ствopення т^ва^Нних меpеж [5].
Осoбливo неoбхiднoю e деpжaвнa пiдтpимкa пpи збеpеженнi кaдpoвo-ro пoтенцiaлy, який для iннoвaцiйнoï дiяльнoстi мae oсoбливе значення: вш e тдфунтям, oснoвoю для фopмyвaння всiх iнших неoбхiдних pесypсiв. Науга-вo-iннoвaцiйнa дiяльнiсть - це oдин iз небaгaтьoх видiв дiяльнoстi, шр здiйснюються нaвiть в yмoвaх вiдсyтнoстi власних мaтеpiaльних, фiнaнсoвих aбo шших pесypсiв, кpiм, звичaйнo, кaдpoвих.
Унaслiдoк iннoвaцiйних змiн в екoнoмiкaх бaгaтьoх кpaïн свiтy малий бiзнес, щo спецiaлiзyeться на piзних стaдiях iннoвaцiйнoгo циклу, вiдiгpae все бiльшy poль. Дpiбнi пiдпpиeмствa зapaз ствopюють бшьше SQ % нoвих po6o-чих мюць y таких кpaïнaх, як CШA, та в кpaïнaх Зaхiднoï Gвpoпи. Як насль дoк, виникають нoвi opгaнiзaцiйнi стpyктypи iннoвaцiйнoï сфеpи - нayкoвo-технiчнi iнкyбaтopи, венчypнi пiдпpиeмствa (пpo якi ми вже згадували), фip-ми-технoпapки, технoпoлiси, як на пiльгoвих засадах забезпечують ста^в-лення нoвoyтвopених iннoвaцiйних малих та сеpеднiх пiдпpиeмств.
Iнкyбaтopи надають т^ва^Нним фipмaм на певний пеpioд ^имь щення та неoбхiдне oблaднaння, забезпечують ix на пiльгoвих засадах ган-сyльтaцiями з екoнoмiчниx та юpидичниx питань, opгaнiзoвyють opгaнiзa-цiйне та pеклaмне забезпечення (в тoмy чи^ кoмп,ютеpне), пpoвoдять ек-спеpтизy т^ва^Нних пpoектiв (нayкoвo-теxнiчнy, екoлoгiчнy, кoмеpцiйнy), ведуть пoшyк iнвестopiв, дають мoжливiсть скopистaтися свoïм дoслiдним виpoбництвoм. Пpaктикa свщчить, шo знaчнo бiльше iннoвaцiйниx малих ^д^^мотв виживають y кoнкypентнoмy сеpедoвищi в межах iнкyбaтopiв, нiж шза ними. У 199S p. в ОША нapaxoвyвaлoсь пoнaд 35Q фipм-iнкyбaтopiв, ШO виникли з метoю opгaнiзaцiï нoвиx пiдпpиeмств, i в тому чи^ - шшва-цiйниx, а дo 19SQ p. ïx бyлo близькo 1Q. Cеpед вiдoмиx aмеpикaнськиx гампа-нiй, шo вoлoдiють бiзнес-iнкyбaтopaми, e "Дженеpaл-електpик" та "IBM". Ма-теpинськa кoмпaнiя фiнaнсye значну суму витpaт, пoв,язaниx iз стaнoвленням мaлoï iннoвaцiйнoï фipми (дo SQ %), щo нaдae мoжливiсть ш шзшше швтс-тю викупити малу iннoвaцiйнy фipмy та opгaнiзyвaти на ïï бaзi свoï дoслiднo-експеpиментaльнi, кoнстpyктopськi aбo виpoбничi пiдpoздiли. Bapтiсть erao-
рення одного робочого мюця, що входить до складу шкубатора, дорiвнюе в середньому 1109 дол., а вщкриття його за традицшними проектами -3058 дол., тобто у 2,8 раза дорожче.
Оскшьки шдтримка iнновацiйноï дiяльностi малого i середнього бiзне-су е надзвичайно важливою як на рiвнi держави загалом, так i на рiвнi окре-мого регюну, то нагальним питанням е створення регiональноï iнновацiйноï iнфраструктури. Вирiшенням цього питання е оргашзащя фiнансовоï шд-тримки iнновацiйного малого та середнього шдприемництва - фондiв венчурного фшансування. Деякi науковцi пропонують створювати зони вiльного пiдприемництва [3]. Зони вшьного пiдприемництва здатнi вирiшити велику кшьюсть конкретних питань: залучати каттал i сучаснi технологи, розшири-ти зайнятють населення в обробнiй промисловост та сферi послуг, тдвищи-ти рiвень квалiфiкацiï мiсцевиx кадрiв, дають змогу набувати досвщу в уп-равлiннi та маркетингу.
Отже, малi та середнi iнновацiйнi пiдприемства виступають важливим мiрилом розвиненостi економiки, i ïx кiлькiсть та ступiнь поширення визна-чае, наскiльки переxiдна економжа набула рис розвинутого соцiально орiен-тованого ринку.
Л1тература
1. Кабанов А., Нейенбург В., Драчук Ю. Про систематизащю методичних пщход1в до оцшки економ1чно1 ефективност шновацш у промисловому виробницга// Економша Укра-1ни. - 2005, № 9. - С. 70-74.
2. Кучеров А.В. Важлив1 напрями полшшення використання потенщалу малого та середнього б1знесу// Рег1ональна економша. - 2000, № 1. - С. 143-150.
3. Лапко О.О. Реформування системи управлшня 1нновац1йною д1яльнютю в рег1онах // Рег1ональна економша. - 1999, №1. - С.65-74.
4. Манцуров I., Несторенко В. Проблеми шформацшно-анаштичного забезпечення ре-гуляторно1 пол1тики держави// В1сник КНЕУ: Зб. наук. праць. - К.: КНЕУ. - 2007, №4. - С. 16-23.
5. Пашута М. Мале пщприемництво та шноваци як фактори зростання економ1ки // Економ1ст. - 2004, №1. - С.50-55.
6. Сощальна ринкова економ1ка: основн1 ор1ентири для Укра1ни/ П1д ред. Р. Клапга-ма. - К., 2003. - 120 с.
7. УкраУш потр1бен революц1йний прорив у розвитку малого б1знесу. Виступ Президента краши Л. Д. Кучми на Всеукрашськш нарад1 з питань пiдприемництва 15 липня 2002 р.// Урядовий кур'ер. - 2002, 17 липня.
УДК 338.246 Доц. 1.М. Карамбович, канд. екон. наук - АкадемЫ митно!
службы Укра!ни
МИТО ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЗОВШШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто питання визначення категорп "мита", як фюкального 1нструменту зовнiшньоекономiчноi д1яльност1 та елементу системи нац1онального оподаткування. Розглянуто позитивш та негативнi наслiдки застосування мита, як складово! подат-кового регулювання, визначено проблематику цiеi категорп.
Ключов1 слова: мито, прямий податок, непрямий податок, фюкальний iнстру-
мент.
