CC BY
7
УДК 336.02
Ф1НАНС0В1 АСПЕКТИ РЕАЛ!ЗАЦ!Т !ННОВАЦ!ЙНОТ ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ
©2018
ЗВЕРУК Л. А.
УДК 336.02
Зверук Л. А. Фiнансовi аспекти реалiзацм шновацшноТ полiтики УкраТни
В умовах економ1чно1 конкурента на свтових ринках виграють саме mi кра'ни, як забезпечують сприятлив1 умови для науково-технчного та технопогЫного розвитку. Зростання ролi державного стимулювання впровадження iнновацiй викликано снуванням об'ективних властивостей, як притаманн iнновацiйним процесам. Вони е досить ризиковими та катталомкткими, визначаються р'внем розвитку наукового середовища в кра¡Hi та нформа^йно: 'нфраструктури, пов'язан iз невизначетстю результат'¡в ¡х комер^йно! реал'ваци. Державна тдтримка iнновацiйноi д'тльностi дозволить отримати надприбутки в'д монопольного використання нових технологш, тому так важливо визначити прюритетн напрями iiф'нансування. Проте анал'в ф'нансування iнновацiйноiд'тльностi за сmраmегiчними прюритетами виявив недосконалкть державноi iнновацiйноi полтики. Зокрема, вiдмiченi суттев'> в'дставання у фнансуванн нових технологш виробництва матер'шл'ю, створенн ндустри на-номатер'шл'в та нанотехнологш. Зроблено висновок, що прийняття комплексу державнихзаход'в щодо концентрацИресурсв на стратегчних напрямах нновацшного розвитку дозволить здшснити перехiд на новий mехнологiчний р'вень.
Ключов'! слова: iнновацiйна д'тльшсть, бюджетне ф'нансування, сmраmегiчнi прюритети, нанотехнологЦ iнновацiйна полтика, mехнологiчний уклад.
Табл.: 2. Ббл.: 9.
Зверук Людмила АнатолП'вна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри фiнансiв, банювськоiсправи та страхування, Кивський кооператив-ний 'нститут б'внесу i права (вул. Михайла Ломоносова, 18, Шв, 03022, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.02
Зверук Л. А. Финансовые аспекты реализации инновационной политики Украины
В условиях экономической конкуренции на мировых рынках выигрывают именно те страны, которые обеспечивают благоприятные условия для научно-технического и технологического развития. Усиление роли государственного стимулирования внедрения инноваций вызвано существованием объективных свойств, присущих инновационным процессам. Они являются достаточно рискованными и капиталоемкими, определяются уровнем развития научной среды в стране и информационной инфраструктурой, связаны с неопределенностью результатов их коммерческой реализации. Государственная поддержка инновационной деятельности позволит получить сверхприбыли от монопольного использования новых технологий, поэтому так важно определить приоритетные направления ее финансирования. Однако анализ финансирования инновационной деятельности по стратегическим приоритетам обнаружил несовершенство государственной инновационной политики. В частности, отмечены существенные отставания в финансировании новых технологий производства материалов, создания индустрии наноматериалов и нанотехнологий. Сделан вывод о том, что принятие комплекса государственных мер по концентрации ресурсов на стратегических направлениях инновационного развития позволит осуществить переход на новый технологический уровень. Ключевые слова: инновационная деятельность, бюджетное финансирование, стратегические приоритеты, нанотехнологии, инновационная политика, технологический уклад. Табл.: 2. Библ.: 9.
Зверук Людмила Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования, Киевский кооперативный институт бизнеса и права (ул. Михаила Ломоносова, 18, Киев, 03022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.02
Zveruk L. A. The Financial Aspects of Implementation of Ukraine's Innovation Policy
In the conditions of economic competition in the world markets, only those countries, which are providing favorable conditions for the scientific-technical and technological development, can become the winners. Strengthening of the role of the State stimulation of innovation implementation is caused by the existence of objective properties inherent in innovation processes. They are quite risky and capital-intensive, are determined by the level of development of the scientific environment in the country along with information infrastructure, are associated with the uncertainty of the results of their commercial implementation. The State support of innovative activity will allow to get profits from monopoly use of new technologies, therefore it is important to define priority directions of its financing. However, the analysis of financing of innovative activity on strategic priorities has displayed imperfection of the State innovation policy. In particular, there are significant delays in financing new technologies of materials production, creation of the nanomaterials and nanotechnologies industry. A conclusion has been made that the adoption of a complex of the governmental measures to concentrate resources on the strategic directions of innovative development would allow the transition to a new technological level.
Keywords: innovation activity, budgetary financing, strategic priorities, nano-technology, innovation policy, technological mode. Tbl.: 2. Bibl.: 9.
Zveruk Liudmyla A. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Kyiv Cooperative Institute of Business and Law (18 Mykhaila Lomonosova Str., Kyiv, 03022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Здатшсть нацюнально! економши до постшного оновлення свое! технолопчно! бази та тдви-щення техшчного piBM шдприемств е ключо-вим фактором реалiзащ! I"! конкурентного потенщалу. Кра'ни, що знаходяться на передових позицiях на-уково-техшчного прогресу, реалiзують свою техно-лопчну перевагу на свиових ринках у встановленш випдних 1м щнових пропорцш, стандарпв, шших норм мiжнародного економiчного сшвробиництва,
що забезпечуе 1м привласнення штелектуально! рен-ти в глобальному масштаба Тому для Укра1ни, яка на-магаеться подолати технолопчне в^ставання, важ-ливим е реалiзацiя системного шдходу до управлшня науковою та науково-технолопчною дiяльнiстю та всебiчного стимулювання шновацшно! активносп через розробку державно!' науково-техшчно! та шновацшно! полiтики.
Подолання постшно вiдтворюваного техноло-ri4Horo розриву мiж ядром i периферieю свь тово'1 економiчноi системи вимагае в^д кра'ш, що розвиваються, проведення активно! науково-тех-нiчноi та iнновацiйноi полiтики. Технологiчнi змiни в економiцi характеризуются нелiнiйною залежнiстю мiж розмiрами витрат i результатами вiд впрова-дження нововведень. Освоення ново! технологи пе-редбачае подолання порога синхронних витрат, шсля чого досягаеться окупшсть швестицш. При цьому, величина даних витрат зростае в мiру збiльшення технолопчного вiдставання, а ефект досягаеться ткьки пiсля виходу краши на передовий техшчний рiвень. Тому дослiдження джерел i напрямiв фшан-сування шновацш особливо актуальнi в умовах су-часного рiвня розвитку нацiональноi економши. По-стають питання не ткьки обсягiв, але й ефективностi швестування в iнновацiйну сферу, адже цей напрям е високоризиковим. Ризиковкть швестицш в шнова-цiйну сферу зумовлена не пльки часовими рамками в1д моменту авансування коштiв до моменту комер-цiалiзацii нововведень, але й монопольною щною на-даних кошпв, що е результатом специфiчного подму права володiння результатами iнновацiйноi дiяль-ностi мiж кредиторами та швесторами. Окрiм цього, невизначенiсть результатiв шновацшно1 дiяльнос-тi значно пiдвищуе варпсть iнвестованих коштiв та створюе умови для вступу кредитора в права сшвво-лодшня нововведенням. Усi щ фактори пiдвищують роль держави в застосуванш комплексу стимулiв, на-правлених на шдтримку iнновацiйноi моделi розвитку економши Украши.
Оцiнюючи технолопчний потенцiал Украши, звернемось до даних звиу Свiтового економiчно-го форуму про глобальну конкурентоспроможшсть «The Global Competitiveness Report 2016-2017», зпд-но з яким Украша поступилася на 6 позицш в рейтингу i посiла 85 мiсце серед 138 доЫджуваних краш.
Рейтинг Украши за пiдiндексом «1нноваци» в^по-в^дае 52 мiсцю, тобто зростання становить 2 позици (табл. 1).
Украша покращила сво'1 позици в рейтингу за вама показниками пiдiндексу «1нноваци», окрiм двох складових: «Якiсть науково-досл^них iнститутiв» -50 мiсце проти 43 у 2015 р. та «Видатки компанш на дослiдження i розвиток (AiP)» - 68 мкце проти 54 у 2015 р. Найбкьше зростання вiдзначено за такими критерiями, як: «Aержавнi закупiвлi новишх техноло-гiй i продукци» - перемщення з 98 на 82 позищю рейтингу; «Взаемозв'язки ушверситепв з промисловiстю у сферi AiP» - iз 74 на 57 позищю. За шдшдексом, що характеризуе результатившсть наукових дослiджень, Украша у 2017 р. знаходилась на 32 позици рейтингу, а у попередньому рощ - на 33 мшщ. У тому чи^ за показником «створення знань» вона займала 16 мк-це, «вплив знань» - 77 мкце, «поширення знань» -54 мкце. За пiдiндексом «Креатившсть» наша краша покращила свою позищю, перемутившись з 58 мiсця на 49, у тому чи^ за показником «нематерiальнi акти-ви» поска 26 мiсце, «креативнi товари та послуги» -92 мiсце, «онлайн-креатившсть» - 47 мiсце [1].
За рейтингом Глобального шдексу iнновацiй -
2017, який ощнюе 127 нащональних економiк
свiту й використовуе 82 показники за певни-ми темами досл^джень, Украша зайняла 50 мкце, що е найвищою позицiею за останш 7 рокiв. За 2017 р. Украша шднялася на 6 пункпв, за рахунок високого коефщента iнновацiйноi ефективностi, а саме: сшв-вiдношення отриманого результату до шновацшних ресурсiв. Головною конкурентною перевагою залиша-еться людський потенцiал, хоча цей показник знизив-ся у зв'язку iз скороченням державного фшансуван-ням освiти (з 18 мiсця у 2016 р. на 22 мшце у 2017 р.) та науки. Отже, загальний стан ощнки Украши у свь тових рейтингах засв^чуе необх^дшсть бiльш вива-
Таблиця 1
Рейтинг Украши за показниками шдшдексу «1нновацп»
Показник 2014-2015 рр. 2015-2016 рр. 2016-2017 рр.
144 краУни у рейтингу 140 краУн у рейтингу 138 краУн у рейтингу
Пщшдекс «1нновацп» 81 54 52
lнновацiйна спроможнiсть 82 52 49
Якiсть науково-дослiдних iнститутiв 67 43 50
Видатки компанiй на дослiдження i розробки (ДiР) 66 54 68
Взаемозв'язки унiверситетiв з промисловiстю у сферi (ДiР) 74 74 57
Державы закупiвлi новiтнiх технологiй i продукци 123 98 82
О
О Q_
<
CQ О
<
О ш
Джерело: складено за [1].
о
о о_
<
т о
жено1 полiтики щодо розвитку шновацшно1 дшль-ностi, особливо в частиш 11 фiнансовоi складовоь
1нвестици, яю здiйснюються в освоення про-ривних шновацшних напрямкiв, на раннiх фазах 1х розгортання дають нелiнiйний ефект i дозволяють отримати надприбутки вк монопольного викорис-тання нових технологш. Але по мiрi 1х поширення та вдосконалення зростають масштаб i катталомшт-кiсть виробництва, формуються новi кооперацiйнi зв'язки, вiдбуваеться навчання кадрiв та оргашзову-еться ринок, входження в який стае все бкьш дорогим. Тому зашзнення з освоенням нових технологш тягне за собою нелшшне збкьшення витрат на 1х в^-творення, що створюе непереборнi бар'ери для вiд-стаючих кра1н.
Для сучасного бiзнесу краш бвропи та свиу характерна переорiентацiя прiоритетiв у бк високо-технологiчних проектiв, як можна реалiзувати з най-меншим ризиком. Експерти бвропейсько'1 комiсГi в1д-значають, що iнвестицГi е одним з трьох прюритепв сучасно! економiчноi полiтики 6С поряд iз фшкаль-ною консолiдацiею i структурними реформами [2]. Велика роль при цьому выводиться участ держави у спкьному фiнансуваннi та зменшеннi ризикiв для бiзнесу. Як засвiдчують дослiдження фахiвцiв у сферi фiнансiв, економiки та шновацш, що проводилося в рамках сьомо! програми бвропейсько! комiсГi, фшан-сування розвитку потребуе вiд держави заходiв щодо акумуляци капiталу шституцшних секторiв та його спрямування на розвиток шновацш. Роль бюджетного швестування е особливо важливою у сферах, де бiзнес не здшснюе або не може здшснювати фшан-сування нових проектiв, а також на початкових ета-пах розвитку технологш та для тдтримки процеав,
спрямованих на зростання вартостi компанш. Окрiм цього, розпод1л ризикiв та прибутку мiж державою та приватними швесторами доц1льно здiйснювати iз використанням нових фiнансових технологiй. Важли-вим залишаеться також пошук iнструментiв отриман-ня сусп1льством дивiдендiв вiд державно1 пiдтримки бiзнесу, трансферту результатiв наукових доЫджень та розробок, що фшансувалися з бюджету [3; 4]. Су-часними iнструментами та заходами фшансування економiки можуть бути: участь держави в капiталi iнвестицiйних фондiв; надання державних гарантiй за кредитами мшцевих банкiв малим i середнiм тдпри-емствам; розпод1л ризику iнвестування в реалiзацiю великих iнфраструктурних проектiв мiж державою, пiдприемствами та фiнансовими шститутами [2; 5; 6].
Розглядаючи джерела фшансування шновацшно1 дiяльностi, зауважимо, що для бкьшост краш основними залишаються: ресурси пiдприемств реального сектора, бюджетш кошти, кошти iноземних iнвесторiв та iншi ресурси. Спiввiдношення основних джерел фшансування шновацшно1 дiяльностi для краш 6С у 2013-2015 рр. вкпов^но складало у процентах: 55:32:13, а для Украши у 2015 р. таке сшввк-ношення було на рiвнi 97,2:0,4:2,4 [6]. Схожа тенденщя спостерiгалася для Украши i протягом 2016 р., коли основним джерелом фшансування шновацшних витрат залишались власш кошти пiдприемств, яю в до-слiджуваному роцi досягли 22036 млн грн, або 94,9% загального обсягу витрат на шноваци, а порiвняно з 2015 р. фшансування зросло на 8609 млн грн, або на 64% (табл. 2). Якщо порiвняти фшансування з влас-них джерел шдприемств, починаючи з 2012 р., то у по-рiвняннi iз 2016 р. в^булося зростання на 200,4%.
Таблиця 2
Фiнансування шновацшноТ дiяльностi в УкраТж за джерелами у 2015-2016 рр.
Джерела фшансування 2015 р. 2016 р. Динамка, 2016 р./2015 р.
Тис. грн У % до загального обсягу Тис. грн У % до загального обсягу Тис. грн %
Загальний обсяг фшансування 13813674,4 100,0 23229458,1 100,0 9415783,7 68,2
у тому чи^ за рахунок:
власних кош™ пщприемств 13427034,7 97,2 22035970,7 94,9 8608936,0 64,1
державного бюджету 55141,2 0,4 178965,0 0,8 123823,8 224,5
мкцевих бюдже™ 38361,9 0,3 99159,4 0,4 60797,5 158,5
в^чизняних iнвесторiв 74277,6 0,6 134385,5 0,6 60107,9 80,9
iноземних iнвесторiв 58633,0 0,4 23397,8 0,1 -35235,2 -60,1
кредитiв 113742,0 0,8 626018,5 2,7 512276,5 450,3
шших джерел 45081,0 0,3 131561,2 0,5 86480,2 191,8
<
2 ш
Джерело: складено за [7, с. 95].
Фшансування шновацшно! дiяльностi з Державного бюджету Укра!ни протягом 2016 р. сягнуло 179 млн грн i в порiвняннi з попереднiм роком зрос-ло на 224,5%. Проте у порiвняннi з 2014 р., у якому з бюджету на шновацшну дiяльнiсть видiлялось 344,1 млн грн, в^булося падiння фiнансування на 48%. Таи самi коливання в бюджетному фшансуванш спосте-рiгались i в попереднi перiоди: у 2012 р. - 224,3 млн грн, у 2013 р. - 24,7 млн грн. [8]. Загалом реальний об-сяг бюджетного фшансування шновацшно! дiяльно-ст по в^ношенню до ВВП у 2016 р. становив 0,0085%, а у 2015 р. - 0,0094%. Такий стан справ св^чить про непосл^овну полiтику уряду щодо шдтримки шнова-цiйного зростання нацюнально! економiки.
Позитивна динамiка в останш роки спостерка-еться у фшансуванш шновацшно! дiяльностi з мшце-вих бюджетiв. Так, зростання фшансування на кшець 2016 р. склало 158,5%, проте сам обсяг фшансування не е достатшм, досягнувши лише 99159,4 тис. грн. Фь нансування шновацшно! дiяльностi iноземними ш-весторами в останш роки мае тенденцго до знижен-ня. За 2016 р. падшня iноземного iнвестування дося-гло 60,1%. Якщо порiвняти показники 2016 р. i 2013 р., в якому фшансування було на рiвнi 1253,2 млн грн, то зниження даного показника склало 98,13%.
1ншим джерелом швестування шновацшних про-ектiв е банкiвськi кредити, проте пропозищя на ринку фiнансових ресурсш за високою ставкою, а також низька швидшсть отримання кредитiв не спонукае шдприемщв, власникiв та акцiонерiв до здiйснення iнновацiйних iнвестицiй. Зниження рiвня вiдсоткiв за кредитами для впчизняних пiдприемств може посприяти лише збкьшенню попиту на кредит-ш ресурси в реальному секторi, але не зумовить сут-тевого зростання швестицш в iнновацiйнi проекти. Рiвень банкiвського кредитування у загальнiй струк-турi фiнансування iнновацiйно'! дiяльностi зрк лише на 1,9% за 2016 р. Це ще раз св1дчить про те, що тiльки ринковi регулятори не в змозi забезпечити шнова-цiйний розвиток i яшсне збалансування фiнансових ресурсiв на середньострокову перспективу. Усунення цих недолшв потребуе вдосконалення концептуаль-них пiдходiв до фшансового забезпечення розвитку нацiонально! економши та узгодженостi шструмен-т1в, що застосовуються на макро- та мiкрорiвнях.
В Укра!'нi, яка намагаеться запровадити цифро-ву економiку, ще не створено ефективно! нацюналь-но! шновацшно! системи з ринковим мехашзмом. Частка комерцiалiзованих iнновацiй становить лише 1,4% у промисловш продукцГ!, а високотехнолопчний експорт - 7,3%, тодi як, наприклад, у Швденнш Коре! високотехнолопчний експорт становить 26,8%. Досв^д, передових шновацшних кра!н свiту, зокрема Китаю, шдтверджуе ключову роль державно! шдтримки та стимулювання науково-техшчно! сфери, що виражаеться в розробщ стратегiчних i тактичних
планiв з шновацшно! дiяльностi. У таких кра!нах по-стiйно зростае частка витрат на науково-досл1дш розробки в державному та приватному швестуванш, зокрема у Швденнш Коре! витрати на шноваци дося-гли 4,3% ВВП, у Кита! - 2,0% ВВП на кшець 2015 р., а в УкраМ становили лише 0,7%. Тому особливе значен-ня мае визначення прюритепв державно! полiтики шновацшного розвитку економши. Адже помилковi рiшення знецшюють державнi iнвестицГ!, натомiсть правильний !х вибiр дае синергетичний ефект з по-зитивними зворотними зв'язками i зростанням кон-курентоспроможно! продукцГ! на свиових ринках.
Отже, новi шдходи до створення передумов iнновацiйного розвитку потребують забезпечення участ держави у фшансуванш проек-тiв довгострокового розвитку економжи; пiдтримцi наукових досл^джень, розробок та iнновацiйно! д1-яльносп пiдприемств; стимулюваннi iнституцiйних iнвесторiв та акцiонерiв пiдприемств до участi в дов-гострокових iнвестицiйних проектах. На шляху до здшснення iнновацiйного прориву нашо! держави та виходу на глобальш ринки важливим залишаеться розробка та фшансування середньо- та довгостроко-вих стратегш iнновацiйного розвитку. У 2014-2016 рр. загальний обсяг бюджетного фшансування середньо-строкових прюритепв становив 386067,31 тис. грн., або 76,7% в обсягах фшансування стратепчних прю-ритепв за цей перiод, що складало 503107,14 тис. грн, з яких у 2016 р. - 38,7%, i 107,9% порiвняно з 2015 р. У 2016 р. фшансувалося 38, або 71,7%, iз 53 затвер-джених середньострокових прюритепв за всiма сiмо-ма стратепчними прiоритетами, визначеними Законом Укра!ни «Про прiоритетнi напрями iнновацiйно! дiяльностi в Укра!нi» [9].
Фiнансування шновацшно! дiяльностi за стра-тегiчними прюритетами у 2016 р. становило 194558,2 тис. грн, або 95,5% загального обсягу бюджетного фшансування шновацшно! дiяльностi. Найбiльший обсяг фшансування було направлено на четвертий стратепчний прюритет - «Технологiчне оновлення та розвиток агропромислового комплексу» - в сумi 115563,30 тис. грн, або 56,7% загального обсягу фь нансування прюритепв, найменший обсяг - на фь нансування п'ятого прюритету - «Впровадження но-вих технологш та обладнання для якiсного медично-го обслуговування, лiкування, фармацевтики» - в су-мi 5023,95 тис. грн, або 2,5% [1]. На перший прюритет - «Освоення нових технологш транспортування енерги, впровадження енергоефективних, ресурсоз-берiгаючих технологiй, освоення альтернативних джерел енерги» - у 2016 р. видкено 20101,96 тис. грн, що склало 9,9% загально! суми фшансування; на другий - «Освоення нових технологш високотехно-лопчного розвитку транспортно! системи, ракетно-космiчно! галузi, авiа- i суднобудування, озброення та вшськово! технiки» - видкено 6274,01 тис. грн, або
3,1%; на третш стратеичний прiоритет - «Освоення нових технологiй виробництва матерiалiв, !х обро-блення i з'еднання, створення шдустри наноматерГа-лiв та нанотехнологiй» - направлено 16345,33 тис. грн, або 8,0% загального обсягу фшансування. Шостий стратегiчний прiоритет - «Широке застосування технологiй бiльш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища» - у 2016 р. отримав 23687,27 тис. грн, або 11,6%. На фшансування сьомого прюритету - «Розвиток сучасних шфор-мацшних, комушкацшних технологiй, робототехнГ-ки» - вид1лено з бюджету 7562,39 тис. грн (3,7%); на шше - 9180,02 тис. грн (4,8%).
Така нерiвномiрнiсть у фiнансуваннi рiзних стратегiчних прiоритетiв призводить до однобокого шновацшного розвитку з вiдставанням за такими на-прямами, як: створення шдустри наноматерiалiв та нанотехнологiй; розвиток сучасних шформацшних, комунiкацiйних технологiй, робототехшки, нових технологiй високотехнологiчного розвитку. СлГд за-уважити, що саме зростання масштабу швестицш у створення виробництва наносхем i розвитку шдустри нанотехнологш дозволить здiйснити перехiд на но-вий технологiчний рiвень i приведе до стрибкоподГб-ного пiдвищення економiчноí ефективностi виробництва. Важливим е освоення ново! технологи в раннш фазi и життевого циклу. Якщо iнвестицГí виявляються недостатнiми або зашзшлими, то вони можуть зне-щнитися внаслГдок втрати конкурентоспроможностГ через наростання технолопчного вГдставання.
Для прориву вГдстаючих краш, або тих що роз-виваються, до складу розвинених потрГбна концен-трацгя ресурсГв на освоенш перспективних напрямкГв науково-технГчного прогресу. На це мае бути нащле-на економГчна полГтика держави, включаючи и струк-турну, податково-бюджетну та грошово-кредитну складовГ. Вона повинна враховувати закономГрностГ технГко-економГчного розвитку, його нерГвномГрний характер Г високий ступГнь невизначеностГ форму-вання нових напрямГв розвитку технологш.
ВИСНОВКИ
СьогоднГ особливе значення мае досягнення ефективностГ у фшансуванш стратегГчних прюри-тетГв державноТ полГтики ГнновацГйного розвитку економГки. ДостатнГсть бюджетного фшансування забезпечуе випереджальний розвиток виробництв нового поколшня Г стае провГдним фактором тдви-щення конкурентоспроможностГ економГки.
Важливою закономГршстю сучасних економГч-них процесГв е !х нерГвномГршсть, яка обумовлена пе-рГодичнГстю процесГв послГдовного замГщення цГлГс-них комплекав технологГчно пов'язаних виробництв, а отже, змГною технологГчних укладГв. У ходГ кожно! структурно: кризи свГтово! економГки, що супрово-джуе процес замщення технологГчних укладГв, вГд-криваються новГ можливостГ економГчного зростан-
ня. При наявносп необхiдного науково-техшчного потенцiалy та правильного вибору прюритетних на-прямшв його реалiзацГi створюеться можливiсть кардинально шдвищити конкyрентоспроможнiсть еко-номши та зробити стрибок в економiчномy розвитку.
Першочерговим завданням сьогоднi е переход до системно!" полiтики розвитку нащональ-но! економiки, яка мае будуватися як змшана стратегiя випереджального зростання нового технолопчного укладу, динамiчного надолуження у сферах з незначним технолопчним вiдставанням i наздо-ганяючого розвитку в безнадiйно в^сталих галузях. Для цього потрiбне прийняття комплексу державних заxодiв щодо концентрацн' ресyрсiв на прiоритетниx напрямах шновацшного розвитку, стимулювання активiзацiï наявного науково-техшчного потенцiалy, iмпортy передових теxнологiй i залучення прямих шоземних iнвестицiй для подолання технолопчного вГдставання. Вирiшенню цих завдань мають бути тд-порядковаш макроекономiчна, структурна, iннова-цiйна, промислова полiтика держави.
Основними напрямами сyчасноï iнновацiйноï полiтики можуть бути:
+ звiльнення вiд оподаткування доxодiв пiд-приемств, що спрямовуються на швестицн' в розвиток виробництва, проведення НДДКР i освоення нових технологш, впровадження схем прискорено'ï амортизацi'ï основних фон-дiв при контролi за щльовим використанням амортизацiйниx вiдраxyвань; •f дворазове збкьшення рiвня бюджетного фi-нансування наукових дослкжень, розгортан-ня системи цкьових наyково-теxнiчниx про-грам, яш передбачають державну пiдтримкy iнновацiйноï активноси на перспективних напрямах розвитку економши; f зниження процентних ставок i створення меxанiзмiв рефiнансyвання iнвестицiйноï та шновацшно! дiяльностi; f забезпечення ефективного захисту прав ш-телектуально! власностi, пiдтримка iмпортy нових теxнологiй i захист нацiонально! iнте-лектуально'1 власноси за кордоном; f створення сучаснох' iнформацiйно! iнфра-структури наyково-дослiдницько! та пiдпри-емницько! дiяльностi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Стан iнновацiйноï дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технолопй в yKpaÏHi у 2016 ро^ : аналiтична до-вiдка. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-/stan2.pdf
2. Innovative financial instruments. URL: https:// ec.europa.eu/info/business-economy-euro/growth-and-in-vestment/financing-investment/innovative-financial-instruments en
3. Tanden N., Effron B. How to Foster Long-Term Innovation Investment. URL: https://www.americanprogress.org/ issues/economy/reports/2015/06/30/116294/how-to-foster-long-term-innovation-investment/
4. Lazonick W., Mazzucato M. The Risk-Reward Nexus in the Innovation-Inequality Relationship. URL: http://www. finnov-fp7.eu/publications/finnov-discussion-papers/risks-and-rewards-in-the-innovation-inequality-relationship
5. Green Paper Long-Term Financing of the European Economy. C0M/2013/0150 final. URL: http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A52013DC0150
6. Бiлоусова О. С. Фiнансовi шструменти забезпечен-ня розвитку нацюнальноТ економш. Економка i прогнозу-вання. 2017. № 1. С. 31-43.
7. Наукова та шновацмна дiяльнiсть Украши : статис-тичний збiрник / вiдп. за вип. О. О. Кармазша. Кш'в : Державна служба статистики Украши. 2017. 140 с.
8. Григорук П. М. Характеристика сучасного стану шновацмного розвитку Украши. International Journal of Innovative Technologies in Economy. March 2018. Vol. 2, no. 14. Р. 11-19. URL: http://archive.ws-conference.com/wp-content/ uploads/ijite0094.pdf
9. Закон Украши «Про прюритетш напрями шнова-цмноТ дiяльностi в УкрашЬ вщ 16.10.2012 р. № 5460-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3715-17
REFERENCES
Bilousova, O. S. "Finansovi instrumenty zabezpechen-nia rozvytku natsionalnoi ekonomiky" [Financial instruments for the development of the national economy]. Ekonomika i prohnozuvannia, no. 1 (2017): 31-43.
"Green Paper Long-Term Financing of the European Economy. C0M/2013/0150 final" http://eur-lex.europa.eu/le-gal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A52013DC0150
Hryhoruk, P. M. "Kharakterystyka suchasnoho stanu in-novatsiinoho rozvytku Ukrainy" [Characteristics of the current state of innovation development of Ukraine]. International Journal of Innovative Technologies in Economy. March 2018. http://archive.ws-conference.com/wp-content/uploads/ ijite0094.pdf
"Innovative financial instruments". https://ec.europa.eu/ info/business-economy-euro/growth-and-investment/financ-ing-investment/innovative-financial-instruments_en
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/3715-17
Lazonick, W., and Mazzucato, M. "The Risk-Reward Nexus in the Innovation-Inequality Relationship". http://www.finnov-fp7.eu/publications/finnov-discussion-papers/risks-and-re-wards-in-the-innovation-inequality-relationship
Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy [Scientific and innovative activity of Ukraine]. Kyiv: Derzhavna sluzhba stat-ystyky Ukrainy, 2017.
"Stan innovatsiinoi diialnosti ta diialnosti u sferi transferu tekhnolohii v Ukraini u 2016 rotsi : analitychna dovidka" [The state of innovation activity and activities in the field of technology transfer in Ukraine in 2016: analytical reference]. https:// mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-/stan2.pdf Tanden, N., and Effron, B. "How to Foster Long-Term Innovation Investment" https://www.americanprogress.org/issues/ economy/reports/2015/06/30/116294/how-to-foster-long-term-innovation-investment/
<
О ш
