CC BY
92
УДК 338.432:330.341.1
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.39758
УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАШЗАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ РОЗВИТКУ 1ННОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В АГРАРНОМУ СЕКТОР1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
© Ю. е. Кирилов
В умовах глобалгзацп та конкуренцИ на свтовому ринку продовольства розвиток аграрного сектору на-ц1онально'1 економгки мае забезпечуватися за рахунок ефективного мехатзму 1нновацтно1' дгяльностг. В статтг розкрито питання розвитку та удосконалення органгзацтно-економгчного механгзму тновацш-ного забезпечення аграрного сектору нац1онально'1 економжи як основи пгдвищення його конкурентосп-роможностг; активгзацИ 1нновацтно'1 дгяльностг, визначення перспективних форм та напрямгв ii реалг-заци, джерел фгнансування
Ключовi слова: аграрний сектор, ¡нновацп, тновацшна дгяльнгсть, конкурентоспроможнгсть, розвиток, глобалгзацгя, механизм, економгка
In a globalized and competitive global food market development of the agricultural sector of the national economy should be ensured through effective mechanism of innovation activity. The article reveals the development and improvement of organizational and economic mechanism providing innovative agricultural sector of the national economy as the basis for improving its competitiveness; promotion of innovative activities, identifying promising forms and ways of its implementation and funding sources
Keywords: agricultural sector, innovation, innovation activity, competitiveness, development, globalization, mechanism, economy
1. Вступ
Процеси глобалiзацil та европейсько! штегра-ци, кризовi явища в нацюнальнш економщ диктують необхщшсть посилення шновацшно! активносп гос-подарюючих систем. Нагальною е потреба кардина-льних змш у формуванш та щдтримщ конкурентосп-роможносп национального аграрного сектору в сис-темi свггового господарства шляхом впровадження вщповвдних заходiв. Проввдну роль у цьому процесi мають вiдiгравати шновацшш перетворення. Забезпечення продовольчо! безпеки та конкурентоспро-можний розвиток аграрного сектору вимагае повно-цiнного переходу до шновацшного типу економiки, орiентованого на пiдтримку високотехнологiчного сiльськогосподарського виробництва. При цьому стратегiчним прiоритетом е не тшьки модернiзацiя технологiй виробництва продукци рослинництва i тваринництва, а й змша галузево! структури, форм оргашзаци виробництва та методiв управлшня.
2. Постановка проблеми
Сучасний стан аграрного виробництва як зага-лом у державу так i в б№шосп И регiонiв характери-зуеться зниженням продуктивностi альськогоспо-дарських упдь та тварин, загостренням проблем за-йнятостi сiльського населення та фшансового забезпечення аграрного сектора, низьким рiвнем конкуре-нтоспроможностi продукци та рядом шших проблем. Вищевикладене призводить до висновку про необ-хвдтсть реатзаци адекватних змiн в аграрному сек-торi, спрямованих на виведення його зi складного економiчного становища, зокрема переведення галузi на шновацшну модель розвитку [1]. Актуальними залишаються питання розвитку та удосконалення органiзацiйно-економiчного механiзму iнновацiйного забезпечення аграрного сектору нацюнально! еконо-
MiKH як основи тдвищення його конкурентоспромо-жностi; aKTHBi3a^i шновацшно! дiяльностi, визначення перспективних форм та напрямiв ii реатзацд, джерел фiнансування.
3. Огляд лiтератури
Розвиток iнновацiйного процесу в аграрному секторi нацюнально! економiкн дослiджували так економiсти-аграрникн, як С. Володiн [2], В. Геец [3], Ю. Лузан [4], Ю. Лупенко [5], С. Тивончук [б], О. Шубравська [7, 8] та ш. У зарубiжнiй економiчнiй лiтературi процеси формування i реалiзацil шнова-цiйних стратегiй розглядаються в роботах таких вче-них, як: I. Ансофф, К. Боумен, А. Ван де Вен, П. Дойл, П. Йонгте, Дж. Кей, П. Лемерл, Дж. Мше, Л. Мор, Н. Олiвер, М. Пол, В. Санто, Б. Роджерс, Р. Ротвелл, А. Стршленд, А. Томсон, С. Фриман, Й. Шумпетер.
З огляду на динамiз зовнiшнього та внут-рiшнього середовища, особливостi господарювання вiтчизняних товаровиробник1в, нереалiзованiсть мо-делi iнновацiйного розвитку нацюнально! еконо-мiкн питання тдвищення ефективносп агровиробництва та розвитку аграрного сектору за рахунок викорис-тання iнновацiй потребують подальших дослщжень.
4. Сучасний стан шновацшноТ дiяльностi в аграрному ceKTopi економiки УкраТни, заходи що-до ТТ активiзацil та розвитку
Еконономiчне зростання суб'ектш господарювання аграрного сектору економiки, iнтенсивне та економiчно обгрунтоване впровадження шновацш у виробництво та агрошновацш, зокрема, можливе за умов формування та затвердження на державному рiвнi комплексу взаемопов'язаних галузевих шнова-цшних програм i проектiв; фiнансового та матерiаль-
ного забезпечення науково! i науково-техшчно! сфе-ри; створення iнституцiйного середовища для здшс-нення i впровадження результатiв наукових; створення ефективних конкурентоздатних шформацшних центрiв; забезпечення контролю за використанням iнновацiй, визначення !х доцiльностi та вiдповiдностi екологiчним, техшчним та iншим вимогам.
Для розв'язання в Укра!ш окреслених завдань необхщно задiяти комплекс механiзмiв державного регулювання, який би включав заходи як економiч-ного, так i оргашзацшного та соцiального характеру. Серед них найважлившими е пiдвищення до обгрун-тованого рiвня обсягiв державно! тдтримки наукових дослiджень i освоення !х результатiв в агропро-довольчому виробництвi; формування у межах нащ-онально! аграрно! шновацшно! системи ефективно! iнфраструктури (зокрема, у виглядi особливих агрое-кономiчних зон, агротехнопарк1в, шформацшних цен^в тощо); створення нацю-нально! системи ш-формацiйних i консультацiйних послуг для сшьсько-господарських виробникiв щодо наявностi агронова-цiй та можливостей !х використання; формування системи подготовки спецiалiстiв галузi, здатних адекватно сприймати i впроваджувати на практищ новiтнi розробки [8].
Впровадження агрошновацш, що реалiзуються в аграрнiй сферi забезпечують прирощення економь чного, еколопчного i соцiального ефектiв. Специфiка агрошновацш полягае у використанш в шновацшно-му процесi (як i в сшьсько-господарському виробни-цтвi) природних факторiв i компонентiв (тварин, рос-лин), яш при цьому виступають i безпосереднiми об'ектами агрошновацшно! дiяльностi. Крiм того, особливiстю аграрних новацiй е те, що !х впровадження не виступае абсолютною гарантiею шдви-щення конкурентоспроможностi вироблено! продукций та зростання l! частки на ринку. У перюди пере-вищення пропозицп продукцп над попитом на не! шноваци допомагають, зокрема, знизити цши, по-лiпшити як1сть i тим самим сприяють зростанню конкурентоспроможносп, а в неврожайнi роки важ-ливiсть iнновацiй зумовлюеться, насамперед, необ-хiднiстю полiпшити екологiчну складову сшьсько-господарсько! дiяльностi та нищити аграрний ресур-сний потенцiал. У такому контексл основними за-вданнями шновацшного розвитку вичизняно! агроп-родовольчо! сфери е !! технiко-технологiчна модерш-за^, забезпечення ресурсозбереження в галузi, шд-вищення якiсних характеристик вироблено! продукций, полiпшення екологiчно! складово! сшьськогоспо-дарського розвитку [7].
Найвищого рiвня конкурентоспроможного розвитку досягають ri економiчнi системи конкурентнi взаемовiдносини у яких i мiж якими переведет у площину iнновацiй. Однак, слад ввдмггити, що при переходi на так засади розвитку виключно важливу роль вiдiграють iнституцiйнi чинники, а особливо рiвень модернiзацi! технологiй управлшня економiч-ним розвитком з боку державних та мюцевих органiв виконавчо! влади та самоврядування [9]. Саме акти-вiзацiя !х дiяльностi в напрямi пiдвищення рiвня кон-курентоспроможносп е рушiйною силою цього ме-
ханiзму. Дотримання цього iмперативу в умовах тра-нсформацiйних змiн мае здшснюватися через формування не лише ефективно! швестицшно-шновацшно! полiтики, а й водночас шляхом реалiзацi! сощально-орiентовано! моделi економiчного розвитку, створення ефективно! ринково! системи. Ввдповвдно до вста-новлених iмперативiв конкурентоспроможного розвитку слад визначити базовi принципи !х реалiзацi!.
В цих умовах дiева iнновацiйна полiтика е ва-жливим принципом забезпечення конкуренто-спроможного розвитку аграрного сектору економши. В сучасних умовах господарювання життево необ-хвдним е формування та реалiзацiя активно! шнова-цiйно! политики, яка охоплюватиме пiдготовку наукових ка^в, запровадження програм розвитку шновацшного бiзнесу, мiжнародне наукове сшвробггаиц-тво тощо. Отже, на бшьш високому рiвнi конкурентоспроможного розвитку знаходяться економiчнi системи, що приймають участь у конкурентних взае-моввдносинах на основi використання ефективних органiзацiйних та технолопчних переваг [3]. 1ннова-цiйна спроможшсть та технологiчна готовнiсть е не-вiд'емними складовими конкурентоспроможного розвитку нацюнально! економiки та аграрного сектору, зокрема, яка визначаеться як набiр iнституцiй, поль тик i факторiв, що визначають рiвень продуктивностi економши.
Одним iз важливих i фундаментально значи-мих механiзмiв ринкового регулювання аграрно! еко-номiки й виробництва зокрема е iнновацiйний меха-шзм або механiзм iнновацiйного забезпечення. Вш передбачае необхiднiсть впровадження досягнень науки з метою оптимiзацi! оргашзацшно-еконо-мiчних й технiко-технологiчних факторiв конкурен-тоспроможностг Цей механiзм присутнiй в уах ш-ших механiзмах i разом з шститущями визначае умо-ви !х функцiонування та результативнiсть альського-сподарсько! дiяльностi.
Iнновацiйний механiзм як детермшанта ефекти-вного ринкового регулювання повинен забезпечити створення й впровадження шновацш, як1 в аспектi формування дiево! регуляторно! аграрно! полiтики передбачають прийняття ефективних оргашзацшно-технологiчних, комерцшних та адмшютративно-уп-равлiнських рiшень. Усе це мае спрямовуватися на забезпечення конкурентоспроможносп аграрного виробництва як важливо! соцiальноекономiчно! системи.
Розбудова дiевого iнновацiйного забезпечення конкурентоспроможностi аграрного виробництва на сучасному етапi повинна включати: створення реаль-них можливостей у галузi для сприйняття нововве-день; забезпечення iнтегрованостi аграрно! науки й виробництва; стимулювання дiяльностi економiчних суб'ектiв у створеннi та впровадженш селекцшно-генетичних, виробничо-технологiчних, оргашзацш-но-управлшських, економiко-екологiчних iнновацiй; створення умов для забезпечення шновацшних про-ривiв у землеробсга, рослинництвi та тваринництвi, селекцшнш роботi; мiнiмiзацiю iнновацiйних ризикiв шляхом попередження й управлшня ними; формування дiево! шфраструктури створення й поширення iнновацiй та !х трансферу у виробництво.
Етап шновацшного розвитку в уах галузях, у тому числ аграрному сектор^ псно пов'язаний !з домшантним впливом базових ресурав (земля, при-родно-кл1матичш умови 1 т. д.). Проте конкурент-тш переваги, побудоваш виключно на базових факторах е нестшкими 1 прямо залежними вщ зовшш-нього впливу.
В удосконаленш шновацшних засад формування конкурентоспроможност! аграрного виробництва Укра!ни визначальним макроеко-ном1чним аспектом повинно стати забезпечення ефективно! вщдач! вщ наукое-мних галузей, яка неможлива в сучасних умовах без реально! державно! шдтримки прюритетних напрям1в дослвджень.
Виршальним чинником конкурентос-промож-носп за таких умов е знання, яш формуються за рахунок 1 у процеа шновацшно! д1яльност1. Проте важливим аспектом приведения даного процесу в рух е чггке визначення прюритепв шновацшного розвитку, створення сприятливого шституцю-нального середовища конкурентоспроможност! та мехашзм!в регулювання ввдносин суб'екпв. Усе це дасть можливють забезпе-чити шновацшшсть економ1ки як головну детермшанту !! конкурентоспро-можносп, у тому числ1 на р!вш галузевих шдсистем.
Разом з тим, юнуюч! шституцюнальш умови розвитку аграрного виробництва створюють певний деструктив у формуванш можливостей сприйняття шновацш. Маеться на уваз1, що для переважно! бшь-шосп виробник1в аграрного сектору характерш лише бажання 1 потреби в шноващях. Проте, в юнуючих умовах перерозподшу вартостей в агропродуктовому ланцюгу, за яких модершзащя виробництва не зав-жди забезпечуе прибутковють, застосування шновацш не е необхщною умовою, наприклад, цшово! кон-курентоспроможносп. Часто засобом одержання прибутку е монопольна змова тощо.
У формуванш конкурентоспроможност! шно-вацшна дгяльшсть передбачае упровадження новов-ведень у вигляд1 нового чи удосконаленого продукту, технолопчного процесу або шдходу до оргашзаци пращ та управл1ння. Вона е комплексним багатоаспе-ктним процесом поеднання знань 1 практичного дос-вщу створення шновацш за рахунок наукових, тех-нолопчних, оргашзацшних, шституцшних, управлш-ських змш. Лише сформувавши д1еве шституцюна-льне забезпечення розвитку конкурентоспроможност! аграрного виробництва, можна розраховувати на ста-лий розвиток галуз1 в глобальнш систем! координат. Усе це означае побудову шновацшно! модел!, яка передбачае власне шновацшний розвиток економ!ки галуз!, а також !! конкурентоспроможн!сть [4].
На сьогодш прир!ст валового продукту у еко-ном!чно розвинених кра!нах св!ту на 75-80 % визна-чаеться !нновац!йними досягненнями. Лщерами впровадження передових технолог!й е: Швденна Корея, С!нгапур, США, Фшлянд!я, Швец!я, Япон!я то-що. Населення цих кра!н становить всього близько 15 % вщ загально! чисельносл людей, що населяють
планету. Однак на св!товому ринку високо-технолопчно! продукц!! частка цих кра!н сягае майже 80 %. При цьому, частка Укра!ни становить 0,1 %.
На рис. 1. представлений розподш фшансував-ня !нновац!йно! д!яльност! за джерелами.
Наведенi данi свщчать про змшу структури фь нансування шновацшно! д!яльносп за джерелами. За аналзований перiод спостертасться однакова тенденцiя домшування в питомiй вазi джерел фшансування влас-них кошт1в. Якщо у 2005 рощ власш кошти в шноващях складали 87,7 %, то у 2011 р. та 2012 р. !х частка стала значно меншою - 52,9 % та 63,9 % вщповщно. Питома вага кошпв державного та мiсцевих бюджета протягом дослвджуваного перiоду збшьшусться i складае у в 2012 р. 2,1 % в загальнш структур! Суттевим ресурсом, окрiм власних кошта суб'екпв господарювання, е кредита та кошти iноземних !нвестор!в. Причому, роль кредита у фiнансуваннi шновацшно! даяльносп зростае (з 7,1 % у 2005 р. до 21,0 % у 2012 р.). Кошти шоземних швестор1в у струкгурi фшансування значно бiльшi за кошти впчизняних iнвесторiв. Так, у 2012 р. кошти ви-чизняних iнвесторiв складають 1,3 %, а заруб1жних ш-весторiв - 8,7 % кошт1в.
У 2012 р. у структурi фiнансування на першо-му шсш знаходяться власнi кошти суб'ектiв господ-дарювання - 63,9 %, на другому - кредити (21,0 %), на третьому - кошти шоземних iнвесторiв (8,7 %), iншi компоненти у структурi не вiдiграють суттево! ролi (питома вага !х коливаеться ввд 1 до 3 %). На рис. 2 представлено сшввщношення загального обся-гу фiнансування та фшансового забезпечення шновацшно! д1яльносп аграрного сектора в розрiзi сшьсь-когосподарських i ветеринарних наук.
Аналiз наведених даних дозволяе стверджува-ти про значне збiльшення обсяпв фiнансування ви-трат на шновацшну дiяльнiсть як в цiлому по Укра!-нi, так i в аграрному секторi зокрема. Порiвнюючи даш 2012 р. з даними 2005 р., спостертаемо прирiст обсягiв фшансування в шновацшну сферу на
Рис. 1. Динашка розподшу загального обсягу ф!нансування !нновац!йно! д!яльност! за джерелами, %
*Джерело: розраховано за даними ДержавноI служби статистики
Украши
51,12 %. KpiM цього, у звиному рош видшено на ш-новацшний розвиток сiльського господарства в 2,2 рази i на шновацшний розвиток ветеринарп в 2,1 рази бшьше фiнан-сових ресурсiв порiвняно з обсягами фшансування 2005 р. Детальний аналiз фь нансування iнновацiй в аграрний сектор за джерела-ми представлено у табл. 1. Бшьш грунтовне досль дження структури фшансування шновацшних витрат аграрно! сфери за 2011-2012 рр. засввдчуе про уста-лену структуру видiлення фiнансових джерел. Найбь льша питома вага ресурав фiнансуeться за рахунок коштiв бюджету (78,7 % - у 2011 р. i 79,5 % -у 2012 р.). На другому шсщ знаходяться власш кош-ти - 15,7 % i 14,8 % вщповвдно у 2011 та 2012 рр. I на третьому мiсцi за питомою вагою - кошти замовни-кiв, а саме пвдприемств i органiзацiй Укра!ни (4,15 % i 4,84 % вiдповiдно по роках дослщження).
1
До основних факторiв, що сповiльнюють впровадження iнновацiйних технологш в аграрнiй економiцi Укра!ни належать: падшня виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, детехнолопзащя i деiндустрiалiзацiя аграрного сектору; сировинний характер укра!нського експорту сшьськогосподарсько! продукци; низький рiвень затребуваностi резуль-татiв аграрно! науки сiльськогосподарським вироб-ництвом, занедбанiсть системи профтехшчно! освгга, яка б забезпечила село квалiфiкованою робочою силою; намiри потенцшних iнвесторiв та байдуж1сть укра!нських шдприемств до власно! землi; скупову-вання прав засновникiв сiльськогосподарських шдп-риемств, що призводить до вiдчуження значно! кшь-костi угiдь iз сшьськогосподарського виробництва; недоступнiсть кредитних ресурсiв для придбання сучасно! матерiально! бази.
В аграрному секторi економiки Укра!ни ввд-сутнiй дiйовий органiзацiйно-економiчний механiзм стимулювання масштабних науково-технологiчних змiн. Державнi шновацшш програми часто не за-безпечують досягнення конкретних кiнцевих ре-
зультата. Мiнiстерство аграрно! полiтики та продо-вольства Укра!ни, мiсцевi органи влади i самовря-дування посилаються на недостатшсть коштiв для повного задоволення iнновацiйно! трансформацп вiдповiдних галузей аграрного сектору, а недержав-нi комерцшш структури не заiнтересованi у здшс-неннi довгострокових проектiв, якi б забезпечували базовi технологiчнi змiни. Водночас ниш галузь агропродовольчого виробництва в силу сво!х спе-цифiчних особливостей та обмежених економiчних i технiко-технологiчних можливостей не може ефек-тивно функцюнувати без державно! пiдтримки, яка, як правило, грунтуеться не тiльки на власнш iнно-вацiйнiй полiтицi, але й на регулюванш iнновацiй-но! полiтики в галузi [6].
5. Апробащя результат1в дослi-дження
Подолання технологiчного в1дста-вання нацiонального аграрного сектору в короткостроковш перспективi зумовлюе необхiднiсть формування цiлiсно! системи складових, нових системних п1дход1в щодо розвитку п1дприемництва в науко-во-техшчнш сферi, освоення iнновацiй у виробництво, тобто органiзацiйно-еконо-мiчного механiзму розвитку шновацшних процеав. Структурно формування оргаш-зацiйно-економiчного механiзму активi-зацй' шновацшного розвитку аграрно! сфери виробництва, тобто взаемозв'язку та взаемодй' органiзацiйно! й економiчно! складових механiзму, можна об'еднати у три блоки. Перший - теоретичш та мето-дологiчнi основи шновацш, узгодження стратегй' iнновацiйного розвитку аграрного сектору з урахуванням наявного шновацшного потеншалу й ощнка сучасного стану розвитку галузь Другий блок - вi-дображае складовi механiзму регулюван-ня шновацшно! дiяльностi, а також реформування сшьськогосподарських п1дприемств (або виробничого процесу) як основно! передумови сприйняття iннова-щйних процесiв у виробнич1й дiяльностi. Третш блок - основнi напрями активiзацi! iнновацiйно! дiя-льностi п1дприемств галузь У сукупностi всi три блоки створюють комплексну систему функцiональних зв'я-зк1в м1ж об'ектами, суб'ектами, засобами, методами та iншими складовими шновацшно! дiяльностi й спрямо-ванi на забезпечення визначених параметрiв iннова-щйного розвитку. При цьому складовi економiчного блоку мають цiльову iнновацiйну спрямоватсть, оскi-льки метою формування стратепчного потенцiалу е досягнення певних економiчних цiлей у дiяльностi п1дприемств галузi на iнновацiйнiй основi, а складовi органiзацiйного блоку варто розглядати як оргашзацш досягнення економiчних цiлей [6]. На основi результа-т1в наукових дослвджень, узагальнення проводного досв1ду та власних спостережень нами розроблений органiзацiйно-економiчний механiзм активiзацi! iнно-вацiй спрямований на досягнення конкурентоспромо-жного розвитку аграрного сектору (рис. 3).
] Ветеринары науки ] Сiльськогосподарськi науки - Усього
10558480,1 I
о47005,3
"9591349,5"
"497780,9
8995893,9 _
548111,2_504009,1
5100399,8 283980,3
ш.
ш.
40702,9
-■ 8000000,0
-■ 6000000,0
Рис. 2. Фiнансування витрат на виконання наукових та науково-технiчних робiт в Укра!нi та в аграрному сектор^ тис. грн.
*Джерело: розраховано за даними Державноi службы статистики Украти
00000,0
12000000,0
00000,0
10000000,0
00000,0
8024758,9
00000,0
00000,0
4000000,0
00000,0
2000000,0
00000,0
40714,9
40142,4
35379,4
22115,9
0,0
0,0
2005
2008
Таблиця 1
Структура витрат на реалiзацiю HayKOMicTKHx iнновацiй за джерелами в аграрному секторi eKOHOMiKH Укра!ни, 2011-2012 р
Джерела 2011 рж 2012 рж
фшансування тис. грн. % тис. грн. %
Усього 564009,1 100 647005,3 100
в тому числ1 за ра-
хунок: коштш бюджету 444019,7 78,72 514275,8 79,48
(усього)
в т.ч. державного бюджету 443676,1 78,66 512734,4 79,24
Коштш фонду спе-
щального призна- 2315,8 0,41 2316,2 0,35
чення
Власних кошт1в 88562,2 15,7 95781,2 14,8
Коштш замовникв:
- тдприемств (ор-гашзацш) Укра1ни - шоземних держав 23401,6 3236,3 4,15 0,57 31339,5 1370,7 4,84 0,21
Кошти шших дже-рел 2473,5 0,43 1921,9
Biiöip оргашзашйних форм пиприсмницькнх структур
Планування та оргажзашя л!яльност1 пйприемницьких структур
Стимулювання ефектнвностт жновашйнот ЛТЯЛЬНОСТТШ лнригмнииьких структур
Ресурсне та калрове забезиечення аграрного сектору економтки
Державне регулювання розвитку аграрного сектору
Оргажзашйш с счалов!
*Джерело: розраховано за даними Державног служби статистики Украши
Взаемоввдносини м1ж учасниками шновацш-ного процесу в розробленому мехашзм1 набувають форми шдприемницького партнерства. Суб'екги гос-подарювання тут тюно ствпра-цюють 1з фшансово-кредит-ними, науковими установами, швесторами, постачальниками 1 збутовими структурами, шд яким розум1емо активну стль-ну шдприемницьку д1яльшсть на партнерських засадах для задоволення сустльних потреб в продукци аграрного сектору [6]. Держава як головний су-б'ект шдприемницько! дяльно-сп визначае прюритети у сфер1 шновацшного розвитку аграрного сектору економшн, вста-новлюе правов1, економ1чш й оргатзацшш засади державного регулювання розвитку ринку наукомютко! продукци, ство-рюе умови для формування та реал1заци наявного наукового й штелектуального потенщалу в аграрнш сфер1, шдтримуе 1'хнш розвиток через систему фшан-сово-кре-дитних 1 податкових шструменпв, а також формуе оргатзацшш важел1 шформа-цшного та ресурсного забезпечення для ефективно! шнова-цшно! д1я-льносп.
Державна тдтримка у побудов1 шновацшно! еконо-м1ки не зводиться тшьки до кшьшсних характеристик державних витрат, не менш
важливим е формування у сyспiльнiй сввдомосп творчого пiдходy до цього процесу, зокрема: нестандартшсть мислення, готовнiсть до без-перервних iнновацiй, володiння шформацш-ними технологiями, колективно! творчо! пращ й шдивщуально! вiдповiдальностi.
Процес формування дiяльностi, розподiл завдань, повноважень тдприемницьких структур, вiдповiдальностi за досягнення загально! мети всiма учасниками технолопчного процесу виробництва агропродовольчо! продукцй' забез-печують органiзацiйнi компоненти (органiзацiя, планування, стимулювання, монiторинг, оцiнка резyльтатiв д1яльносп агроформувань iз застосу-ванням сучасних ресурсоощадних технологiй).
Важливою фyнкцiею оргашзацшно-еко-номiчного механiзмy е стимулювання (моральне i матерiальне заохочення) yсiх пращвнишв, якi беруть участь в шновацшному процесi, що пот-ребуе, у свою чергу, постiйного контролю за перебтем робiт, облiкy й оцшки, а також аналь зу ефективносп дiяльностi. Страхування як складова даного мехашзму - це формування, розподш i використання спецiального страхового фонду для вщшкодування втрат i збиткiв, пов'язаних iз форс-мажорними умовами шновацшно! дiяльностi.
Фшансування та кредитування аграрного сектору
Оподаткування та цтноутворення при реал1зацп аграрноУ продукци
Формування шструментш трансформацн та шновашйннй тнп госполарювання
Страхування ризикш дЬшьност] аграрного сектору
OuiHKae фективносп виробництва аграрно? продукци
Fkohomimhi складов!
Оргашзаишно-еконочтчним чехангзч аист Hei ¡aiiiV ¡нновашйно! п розвитку аграрного сектору 1
Об'екти та суб'екти
Держава (лержавш шетитуцп)
ГПдпрнемннцьи агроструктури
Пиприемннцьке партнерство
Функци мехажзму
Орган ¡зашя
Планування
Стимулювання
Мошторннг
Ошнювання
х
Методи здшенення
\ Держаке регулювання
Цшоутворення
Оподаткування
Фшансування
Кредитування
Страхування
Фшанеово-кредитт установи, ¡нвеетори, и ау ко во-доел ¡л Iii opraniiauii, eeimypiii ф!рми
Фактори, що зумовлюють ефектнвну ¡нноваишну активтеть суб'ект1в аграрного сектору економ1ки
х
Напрями реал1зацн
Формування ефективно! законолавчоТ баш шновацшного родаггку суб'скттв аграрного сектору еконотки
С творения ппьг для стимулювання шновашйноТ д!яльносл суб'скпв аграрного сектору еконоьпкн
П ¡льгове кредитування та страхування
рнинпв шновашнно! д1яльност1 суб'скпв аграрного сектору еконояпки
Ротроблення новнх методик шноутворення на науктнеткий продукт
Поширення новнх оргашзашйних форм трансферу технолопй
Формування комплексно! ошнки шновашйноТ л1яльносл суб'скпв афарною сектору CKOHOMiKii
1НСТРУМЕНТН РЕАЛ 13АЦ11 ОРГАН13АЦП1НО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАШЗМУ АКТИВ13АЦИ III НОВАЦ1ЙН01 Д1Я.1ЬНОСТ1 СУБ'СКПВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ EKOHOMIKH
Рис. 3. Органiзацiйно-економiчний механiзм активiзацii iнновацiйного розвитку аграрного сектору економiки Укра!ни
Цшоутворення на наукомютку альськогоспо-дарську продукцш залежить ввд характеру eKOHOMi4-них ввдносин, сформованих у процес виробництва, тенденцiй на аграрному ринку, зрiвноваження попиту i пропозици.
Реалiзацiя органiзацiйно-економiчного мехаш-зму активiзацiï шновацшного розвитку здiйснюeться через iнстрyменти державного регулювання (норма-тивно-правовi акти, пшьгове оподаткування, надання пiльгових кредитiв). При формуванш оргашзацшно-економiчного механiзмy шновацшного розвитку га-лyзi необхiдно визначити зовшшт, внyтрiшнi, поль тичнi, органiзацiйно-економiчнi, соцiальнi, ринковi, збyтовi й iншi чинники та ïхнiй влив на активiзацiю iнновацiйноï дiяльностi шдприемницьких структур.
6. Висновки
За результатами дослщження встановлено, що одним iз головних напрямiв активiзацiï iнновацiйних процесiв в аграрному œ^^i економiки е забезпе-чення цивiлiзованого конкурентного середовища в шновацшнш сферi та ефективного державного регулювання. Доведено, що ринковi мехашзми в процесi пiдприемницькоï дiяльностi мають прогалини, а дш-чi напрями iнвестyвання капiталy здебiльшого не забезпечують одержання прогнозованого прибутку, вщбуваеться порушення процесу його ввдтворення. Потрiбний потужний iмпyльс iз боку держави щодо забезпечення стрyктyрноï перебудови економiки на новiй технологiчнiй основi, реалiзацiï прiоритетiв концентрацй' ресyрсiв, збiльшення у рази обсягу фь нансування ключових напрямiв становлення шнова-цiйноï моделi розвитку. Управлiнськi структури аграрного сектору економiки, застосовуючи важелi органiзацiйно-економiчного механiзмy, мають мож-ливiсть розвивати стратепчш напрями на основi ви-явлення внyтрiшньогосподарських резервiв i визна-чення способiв пiдвищення iнновацiйноï активносп сiльськогосподарських пвдприемств.
Отже, iнновацiйна дiяльнiсть забезпечуе ство-рення й поширення iнновацiй в сiльськомy господар-ствi та е гнучким iндикатором його конкурентоспро-можностi. Пiдвищення конкyрентоспроможностi до-зволяе пвдприемству мати запас достатньо розвину-тих конкурентних переваг, що забезпечують його функцюнування за умов несприятливих змiн зовшш-нього економiчного середовища. На рiвень пвдви-щення конкyрентоспроможностi сшьськогосподарсь-ких пiдприемства найважливший вплив мають на-стyпнi фактори: науково-техшчний рiвень i стyпiнь удосконалювання технологiï виробництва, викорис-тання новггшх винаходiв i вiдкриттiв, упровадження сучасних засобiв автоматизацй' виробництва.
Iнновацiйний процес в сiльськомy господарст-вi мае сво1' характернi риси, як1 пов'язаш з особливос-тями сiльськогосподарського виробництва. Управ-лiння iнновацiйною дiяльнiстю в аграрному œ^^i економiки повинно охоплювати блок yправлiння (yправлiння агропромисловим виробництвом, науко-во-технiчним прогресом та шновацшним процесом), аграрну науку, iнформацiйно-консyльтацiйнy дiяль-нiсть та освоення iнновацiй на сшьськогосподарських пвдприемствах. Такий пiдхiд забезпечить прискорен-
ня науково-техтчного прогресу та шновацшно1 д1я-льносп в галуз1 i сприятиме шдвищенню ïï конкурен-тоспроможност!
Лiтература
1. Шматенко, Р. М. 1нновацшна дiяльнiсть - основа розвитку впчизняного сiльського господарства [Текст] / Р. М. Шматенко // Вгсник Сумського нацюнального аграрного утверситету. - 2011. - № 6/2. - С. 159-162
2. Володш, С. А. 1нновацшний розвиток аграрнл науки [Текст] / С. А. Володш. - К.: МАУП, 2006. - 400 с.
3. Геец, В. М. Проблемные вопросы инновационного пути развития экономики Украины [Текст] / В. М. Геец // Вюник 1нституту економжи та прогнозування. -2008. - № 1. - С. 3-10.
4. Лузан, Ю. Я. Органiзацiно-економiчний мехашзм забезпечення розвитку агропромислового виробництва Украши : монографiя [Текст] / Ю. Я. Лузан. - К. : ННЦ 1АЕ, 2010. - 472 с.
5. Стратепчт напрями розвитку сшьського господарства Украши на перюд до 2020 року [Текст] / за ред. Ю. О. Лу-пенка, В. Я. Месель-Веселяка. - К.: ННЦ "1АЕ", 2012. - 182 с.
6. Тивончук, С. О. Оргашзацшно-економ1чний мехашзм активiзацiï шновацшного розвитку агропродоволь-чого комплексу Украши в ринкових умовах (концептуальт та методичш положення) [Текст] / С. О. Тивончук, Я. О. Тивончук // Економжа АПК. - 2013. - № 7. - С. 98-105.
7. Шубравська, О. 1нновацшний розвиток аграрного сектора економжи Украши: теоретико-методолопчний аспект [Текст] / О. Шубравська // Економжа Украши. -2012. - № 1. - С. 27-35.
8. Шубравська, О. В. 1нновацшш трансформацп аг-ропродовольчого сектора економжи: свггов1 тенденци та вггчизняш реали [Текст] / О. В. Шубравська // Економжа i прогнозування. - 2010. - № 3. - С. 90-102.
9. Монастирський, Г. Л. Модершзацшна парадигма управлшня еконмчним розвитком тершх^альних спшь-нот базового ргвня [Текст]: монографiя / Г. Л. Монастирський. - Тернопшь : Еконмчна думка; ТНЕУ, 2010. - 464 с.
References
1. Shmatenko, R. M. (2011). Innovatsijna diial'nist' -osnova rozvytku vitchyznianoho sil's'koho hospodarstva [Innovative activity - the basis of domestic agriculture]. Visnyk Sum-s'koho natsional'noho ahrarnoho universytetu, 6/2, 159-162.
2. Volodin, S. A. (2006). Innovatsijnyj rozvytok ahrarnoi nauky [Innovative development of agricultural science]. Kyiv: MAUP, 400.
3. Heets, V. M. (2008). Problemnye voprosy inno-vatsionnoho puti razvityia ekonomyky Ukrayny [Problematic issues of innovative development of economy of Ukraine]. Visnyk Instytutu ekonomiky ta prohnozuvannia, 1, 3-10.
4. Luzan, Yu. Ya. (2010). Orhanizatsino-ekonomichnyj mekhanizm zabezpechennia rozvytku ahropromyslovoho vy-robnytstva Ukrainy [Organizing and economic mechanism to ensure development of agricultural production in Ukraine]. Kyiv: NNTs IAE, 472.
5. Lupenko, Yu. O., Mesel'-Veseliak, V. Ya. (2012). Stratehichni napriamy rozvytku sil's'koho hospodarstva Ukrainy na period do 2020 roku [Strategic Direction of Agriculture of Ukraine for the period 2020]. Kyiv: NNTs "IAE", 182.
6. Tyvonchuk, S. O., Tyvonchuk, Ya. O. (2013). Orhanizatsijno-ekonomichnyj mekhanizm aktyvizatsii innovatsijnoho rozvytku ahroprodovol'choho kompleksu Ukrainy v rynkovykh umovakh (kontseptual'ni ta metodychni polozhennia) [Organizational-economic mechanism of innovational development agroindustrial complex of Ukraine in market conditions (conceptual and methodological position)]. Ekonomika APK, 7, 98-105.
7. Shubiavs'ka, O. (2012). Innovatsijnyj rozvytok ahramoho sektora ekonomiky Ukrainy: teoretyko-metodolohichnyj aspekt [Innovative development of the agricultural sector of Ukraine: Theoretical aspects]. Ekonomika Ukrainy, 1, 27-35.
8. Shubravs'ka, O. V. (2010). Innovatsijni transfor-matsii ahroprodovol'choho sektora ekonomiky: svitovi ten-dentsii ta vitchyzniani realii [Innovative transformation of agri-
food sector: global trends and local realities]. Ekonomika i prohnozuvannia, 3, 90-102.
9. Monastyrs'kyj, H. L. (2010). Modernizatsijna parad-yhma upravlinnia ekonomichnym rozvytkom terytorial'nykh spil'not bazovoho rivnia [Management's modernization paradigm of economic development of local communities baseline]. Ternopil': Ekonomichna dumka, 464.
Рекомендовано до публжацп д-р екон. наук, професор Морозов Р. В.
Дата надходженнярукопису 25.02.2015
Кирилов Юрш Свгенович, кандидат eKOHOMi4Hm наук, доцент, кафедра менеджменту оргашзацш, ДВНЗ «Херсонський державний аграрний ушверситет», вул. Р. Люксембург, 23, м. Херсон, Украша, 73006 E-mail: kirilov_ye@ukr.net
УДК 336.1+336.7
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.39752
ОКРЕМ1 АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧ1В Ф1НАНСОВИХ ПОСЛУГ
© К. П. Проскура
У cmammi до^джет умови i проблеми захисту прав споживачiв в po3pi3i окремих eudie фiнансових пос-луг та визначено напрями удосконалення системи захисту справ спожuвачiв фiнансовuх послуг шляхом перегляду повноважень i вiдповiдальностi державних контролюючих органiв, фтансових установ, а та-кож пiдвuщення рiвня тформатизацИ' та фiнансовоï освiтu корuстувачiв фтансових послуг Ключовi слова: фтансова установа, захист прав спожuвачiв, фтансова послуга, депозит, кредит, вiдсоткu
The paper studies the conditions and problems of consumer protection in the context of certain types offinancial services and directions of improving the system of consumer protection of financial services by reviewing the powers and responsibilities of government control bodies, financial institutions, and by improving the level of informatization and financial education of financial services users
Keywords: financial institution, consumer protection, financial service, deposit, credit, interest
1. Вступ
Система захисту прав споживачiв фшансових послуг мае охоплювати дешлька аспекпв: забезпе-чувати контроль за дотриманням фшансовими уста-новами положень законодавства про захист прав споживачiв та етичних принцишв, що визначаються виходячи 3i специфжи ïx дгяльностц створювати шформацшне поле для споживачiв щодо видiв, умов надання та споживчих властивостей фшансових послуг; шдтримка споживачiв фшансових послуг у виршенш спорiв з фшансовими установами. Як показують дослщження, дана система в Укрш'ш е недосконалою i не дозволяе споживачам фшансових послуг ввдчувати себе захищеними ввд недобросовь сноï поведшки у сферi фшансових послуг, що, у свою чергу, негативно впливае на стан та розвиток фшансово-кредитно! системи в цшому та на обсяги i варпсть фшансових послуг зокрема. На сьогодш дгяльшсть щодо захисту прав споживачiв фшансових послуг потребуе удосконалення на рiвнi державного регулювання, посилення ролi i вщповщально-CTi державних контролюючих оргашв в цш галуз^ стимулювання i сприяння розвитку дiяльностi гро-мадських об'еднань, що покликаш сприяти шдви-щенню рiвня заxищеностi клiентiв фiнансовиx уста-
нов; посилення вщповщальносп самих фшансових установ та формування кодекав етики ïx роботи зi своïми ментами; шдвищення фiнансовоï грамотно-стi та пошформованосл споживачiв фiнансовиx послуг - як юридичних, так i фiзичниx оаб.
2. Постановка проблеми
З врахуванням глибокоï кризи фiнансовоï кре-дитноï системи, яка ниш мае мюце в Украïнi, питання захисту прав споживачiв стоять надзвичайно гостро. Це зумовлено незадовiльним фшансовим становищем багатьох фiнансовиx установ, неможливютю виконати ними сво1' договiрнi зобов'язання перед споживачами ïx послуг, недобросовюною поведiнкою пiд час складання та пiдписання договорiв щодо надання фшансових послуг користувачам, часто необ-грунтованою вартiстю фiнансовиx послуг, неправо-мiрним переглядом вартостi послуг шсля укладання договору, а також слабкою системою державного контролю за фактами порушення фiнансовими установами прав та штереав ïx клiентiв.
Дана проблема знаходиться в полi зору мiжна-родних фiнансовиx органiзацiй, законодавчих та ви-конавчих органiв влади, громадських органiзацiй, науковцiв та квалiфiкованиx фаxiвцiв - практикiв у
