CC BY
30
8. Червона книга Украши. Рослинний свгг. - К. : Укра1'нська енциклопедiя, 1994. - 608 с.
9. Царик Й.В, Солодкий В.Д. Програма розвитку заповщно'1 справи Чершвецько'1 об-ласп // Вiсник Львiвського нацiонального ушверситету ïm. 1вана Франка. - Львiв : Вид-во ЛНУ ïm. 1вана Франка. - 2008. - № 48. - С. 83-89.
10. Шутак Г. Д. Екологiзацiя природокористування як визначальний фактор збереження бiорiзноманiття Буковини. // Науковий вюник Чернiвецького ушверситету : зб. наук. праць. Сер. : Бюлопя. - Чершвщ : Вид-во "Рута". - 2008. - Вип. 373. - С. 222-230.
11. Шутак Г.Д., Солодкий В.Д., С1вак В.К. Карпатська конвенщя i розвиток заповщ-но'1 справи на Буковинi : монографiя. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2009. - 128 с.
УДК 332.1:330.341.1 Доц. О.Б. Жихор, канд. екон. наук - 1нститут
регюнальних до^джень НАН Украти
МЕХАН1ЗМ РЕАЛВАЦП ПОЛ1ТИКИ ШНОВАЦШНОГО
РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Обгрунтовано мехашзм реалiзацii полiтики iнновацiйного розвитку регюну, запропоновано найголовнiшi його принципи та завдання. Звернуто увагу на створен-ня в Укра'1'ш единого органу виконавчо'1 влади для проведення виважено'1 державно'1 репонально'1 шновацшно'1 полiтики.
Ключов1 слова: механiзм, принципи, завдання, регюнальна iнновацiйна поль
тика.
Assoc. prof. O.B. Zhyhor - Institute of Regional Researches NAS of Ukraine
Policy realization mechanism of innovative region development
Grounded mechanism of realization of policy of innovative development of region, the most important his principles and tasks are offered. Paid a regard to creation in Ukraine of single organ of executive power for conducting of the weighed public regional innovative policy.
Keywords: mechanism, principles, tasks, regional innovative policy.
Актуальшсть теми. Реашзащя шновацшно1' полггики в регюнах дос здшснюеться фрагментарно, хаотично, залежно вщ сформовано!" шновацшно1' шфраструктури та дш оргашв влади, мюцевого б1знесу, характеризуеться низьким (недостатшм) р1внем залучення штелектуального потенщалу регюну та слабкими м1жрегюнальними зв'язками.
Пошуки шлях1в полшшення ситуацш у шновацшнш сфер1, наявшсть в науковш л1тератур1 та урядових документах р1зномаштних шдход1в до шдви-щення ефективност регюнально1' шновацшно1' пол1тики шдводять до думки, що без розроблення оргашзацшно-економ1чного мехашзму, здатного поедна-ти вс аспекти шновацшного процесу, покращення досягнути не вдасться.
Аналiз ocTaHHix наукових дослiджень. У розвиток ефективного ор-гашзацшно-економ1чного мехашзму управлшня шновацшною д1яльшстю значний внесок зробили таю провщш в1тчизняш вчеш як О. Алимов, О. Амо-ша, П. Борщевський, А. Валюх, В. Геець, Б. Данилишин, Е. Зшь, С. 1лляшен-ко, М. Корецький, Л. Федулова та шшь
Невиршешсть проблемних питань розвитку шновацшно1' д1яльност1 в регюнах та потреба удосконалення управлшня нею зумовила нагальшсть дослщницького пошуку розроблення д1евого мехашзму реал1заци та стиму-лювання шновацшно!' регюнально1' полггики.
2. Екологiя довкшля
133
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Метою дослвдження е розроблення дiевого мехашзму реашзаци поль тики iнновацiйного розвитку регюну.
Викладення основного матерiалу дослiдження. Зазначимо, що судя-чи з довщково1 лiтератури за термiном "мехашзм" (у перекладi з грецько1 -знаряддя, машина) ховаеться низка рiзнозмiстовних понять. Ми наведемо лише Ti, як можуть знадобитися для окреслення сут оргашзацiйно-економiчно-го механiзму ре^заци та стимулювання шновацшно1 регюнально1 полггики. Наприклад, механiзм трактують як систему елеменлв (ланок), в якiй рух одного чи кшькох елемент1в (ведучих) спричинюе детермiнованi рухи шших елементiв системи. Механiзм тлумачать i як внутрiшню будову (структуру), систему чого-небудь, наприклад, мехашзм державного управлшня. Мехашз-мом називають i сукупшсть станiв, з яких складаеться процес, який е, по сут^ наслщком функцiонування механiзму, наприклад, iнновацiйний розвиток ре-гiонiв. Така головна суть поняття ммеханiзмм, який проник в науковi еконо-мiчнi працi в постсощалютичних крашах у 60-х роках ХХ ст. Тодi обгрунто-вувалися "господарський механiзм економiчноl системи", "фшансовий меха-нiзмм, "механiзм управлiння", "господарський мехашзм", "мехашзм сощаль-но-економiчного розвитку" тощо. Цiкаво, що у трактуваннях зазначених понять робилися рiзнi акценти: в одних випадках - на сукупност сташв системи, в шших - на головних рушшних сил змши станiв системи.
Термш "механiзм" активно використовуеться i в ринковiй економiцi, в умовах яко! органiзацiйно-економiчний механiзм повинен враховувати сукупшсть суб'ек^в, органiзацiйних, економiчних, ресурсних, правових, мето-дичних та шших його складових елеменлв, форм взаемоди з урахуванням впливу об'ективно виниклих мотивiв поведiнки i суб'ективних iнтересiв, а та-кож послщовност реалiзацil заходiв, спрямованих на шдвищення шнова-цiйного розвитку регiону [1].
Л.1. Федулова вважае головним напрямом шновацшно! полiтики вдос-коналення механiзмiв програмно-цiльового фiнансування, зокрема визначен-ня нових прюрите^в i критичних технологш та iнструментiв стимулювання шновацшно1 дiяльностi (венчурнi фонди, технопарки, непрямi мехашзми ре-гулювання), увага до кадрових проблем науки [2].
Як вважають Е. Зшь та А. Валюх, одним з першочергових завдань по-будови механiзму розвитку регюнально1 шновацшно1 дiяльностi мае стати створення на державному рiвнi правового й економiчного механiзмiв розроб-ки i впровадження новiтнiх технологiй та шновацш у практичну дiяльнiсть [3]. Завданнями економiчного механiзму вони вважають:
1. Формування економiчноl полiтики щодо використання новiтнiх техноло-гiй, напрямiв i прiоритетiв, а також !х тдтримки.
2. Визначення реальних i перспективних джерел фiнансових ресурсiв, пот-рiбних для реалiзацil передбачених напрямюв розроблення та запровад-ження новiтнiх технологш: централiзоване фiнансування, державна тд-тримка; зовнiшнi та внутрiшнi швестицп; кошти сектора домашнiх гос-подарств (населення); кошти банк1всько1 та фшансово1 системи (креди-ти, вiльнi кошти); iншi джерела фiнансових ресурсiв.
134
Збiрник науково-технiчних праць
3. Стимулювання та розвиток "венчурного тдприемництва" як особливо1 форми фшансового капiталу.
4. Розроблення конкретних вiдповiдних етапам шновацшного процесу -економiчних i правових пiдойм для стимулювання використання вже на-явних, а також створення та впровадження перспективних технологiй (через податки, кредити, вщсотки, бюджет, цши, мита, субсидiï тощо).
5. З огляду на важливе мiсце матерiальних i трудових ресурсiв у ресурсному забезпечент створення новiтнiх технологш пропонуеться спрогнозу-вати обсяг вггчизняних матерiальних ресурсiв, що дасть змогу визначити внутрiшнi та зовнiшнi матерiальнi ресурси, на якi слiд розраховувати в майбутньому тд час розроблення та запровадження новiтнiх технологiй; здшснити пiдготовку та перепiдготовку необхiдних кадрiв, якi б вщповь дали потребам створення теоретичних основ розроблення новггтх тех-нологiй, ïx впровадження i практичного використання для виробництва нових товарiв i надання послуг.
У вггчизнянш практицi реалiзацiï регiональноï iнновацiйноï полiтики е достатньо напрацювань, як б могли лягти в основу Концепци меxанiзму ре-алiзацiï пол^ики iнновацiйного розвитку регiонiв.
Зазначимо, що запропонована нами Концепщя повинна враховувати нацюнальну iнновацiйну полiтику, модель яко1' ми обгрунтували вище, i узго-джуватися з державною регiональною политикою з метою забезпечення вико-нання поставлених завдань у обох концепщях та посилення уваги до проблем регюнального розвитку на вЫх рiвняx влади.
Потрiбно визначити два напрями побудови та реалiзацiï оргашза-цiйно-економiчного меxанiзму реалiзацiï полiтики iнновацiйного розвитку регюну. Ц напрями окресленi у розробленш автором моделi нацiональноï ш-новацiйноï полiтики розвитку регiонiв Украши, яка базуеться на концепци дуального характеру политики ix iнновацiйного розвитку: з одного боку, шно-вацшна полiтика повинна активiзувати впровадження шновацшних елемен-тiв в управлiння регюнальним розвитком (полiтика управлiнськиx iнновацiй); з шшого повинна забезпечувати розвиток регюшв за допомогою поширення iнновацiй та ефективного використання шновацшного потенщалу регюну (пол^ика регiонально-економiко-соцiальниx iнновацiй). Як випливае з нашо-го доведення, оптимальне поеднання цих двох складникiв забезпечуватиме дiевiсть iнновацiйноï полiтики в Украшь
Отже, розроблення Концепц^ меxанiзму реалiзацiï полiтики iннова-цiйного розвитку регюшв як документа, що визначае головш умови здшснен-ня iнновацiйноï политики, мае на метi формування ефективного оргашза-цiйно-економiчного, фiнансового та шституцшного меxанiзму, який здатний вирiшити два блоки завдань: розроблення заxодiв оргашзацшного характеру стимулювання iнновацiйноï дiяльностi в регюнах та впровадження iнновацiй в самш системi регулювання та управлшня шновацшною сферою.
Ми окреслили найголовнiшi принципи розроблення Концепцй' меха-шзму реалiзацiï полiтики iнновацiйного розвитку регюшв, а саме: узгодже-нiсть штереЫв регiональноï iнновацiйноï полiтики з нацюнальними прiорите-тами державноï полiтики та свгтовими мегатрендами у розвитку iнновацiйноï
2. Екологiя довкiлля
135
Ha^OH&^bHHH ^icoTexHiHHHÖ ymBepcHTeT yKpaiHH
c^epu; nocmgoBHicTb y 3gmcHeHHi 3axogiB 3 peani3a^i iннoвaцiHнoi nomTHKH 3 MeToro eKOHOMii pecypciB Ta .roriKH 3gmcHeHHa Mogepm3a^HHHx Ta TpaHc^op-мaцiHннх nepeTBopeHb eKoHoMiKH; npiopuTeTHicTb peama^i thx 3axogiB, rn,o BH3HaHi HeBigKnagHHMH g^a perioHy Ha KOHKpeTHHH nepiog.
3aBgaHHaMH Кoнцeпцii, Ha Ham noraag, e: noKparn,aHHa HopMaTHBHo-npaBOBoro 3aöe3neneHHa iннoвaцiHнoi gia^bHocri, Mexarn3MiB ii cTHMy^roBaHHa, CHCTeMH iHcTmy^oHanbHHx nepeTBopeHb Ta ygocKOHaneHHa 3axucTy npaB iHTe-^eKTyantHoi B^acHOCTi; cnpuaHHa 3anyneHHro e^eKTHBHHx i^eci^m y iHHOBa-цiHнy gia^bHiCTt, CKepyBaHHa iнвecтнцiHннх pecypciB y BHrnj TexHO^orinHi yK-.ragu 3 MeToro CTpyKTypHoi nepeöygoBH eKOHOMiKH; 3a6e3nenHTH nepepo3nogrn pecypciB i3 3acTapi^Hx i TpagH^HHHx bhpoöhh^tb y HoBi BHgu eKoHoMiHHoi gi-a^bHocTi, rn,o 3gaTHi 3a6e3newra 6araTopa3oBe nigBurneHHa npogyKTHBHocri пpaцi, pecypco3Öepe^eHHa Tornp; BnpoBag^eHHa hobhx npocropoBHx $opM iH-нoвaцiH g^a noKparn,aHHa iHHoBa^HHoro cepegoBHrna perioHy; 3Öepe^eHHa, Big-TBopeHHa Ta npuMHo^eHHa iннoвaцiHнoгo noTeH^any periornB mnaxoM nigBH-rn,eHHa KBani^iKa^i KagpiB, 3anonaTKyBaHHa 6e3nepepBHoi ocBiTH, opiern^iro hobhx ^axiB^B Ha noTpeöu мicцeвoгo Ta CBiToBHx puHKiB bhcokhx TexHo^orifi; nigroToBKa HayKoBHx i HayKoBo-negarorinHHx KagpiB 3 npiopuTeTHHx HanpaMiB HayKoBo-TexHo^orinHoro po3BHTKy; nigBurneHHa piBHa KoHKypemocnpoMo^Hoc-Ti BiTHH3HaHHx HayKoBo-TexHo^orinHHx Ta iннoвaцiHннх po3poö^eHb, BHBegeHHa ix Ha CBiToBHH piBeHb; peani3a^a kphthhhhx TexHo^orifi i perioHanbHHx npiopu-TeTHHx HanpaMiB iннoвaцiHнoi gia^bHocri, 3gaTHHx TpaHC^opMyBaTH rany3eBy CTpyKTypy eKoHoMiKH perioHy Ha HoBifi TexHo^orinHifi ocHoBi; 3Öepe^eHHa goB-Ki^^a, 3aöe3neneHHa 3ÖanaHcoBaHoro po3BHTKy perioHy Ha ocHoBi BnpoBag^eHHa iннoвaцiн y Bci c^epu ^HTTegia^bHocTi HrogHHH; BnpoBag^eHHa "npopuBHux" iннoвaцiнннх npoeKTiB, rn,o 3aöe3nenyroTb gocarHeHHa bhcokoi aKocTi ^Hira Ha-ce^eHHa; 3anyneHHa iннoвaцiн b ynpaBmHHa HayKoBo-TexmHHoro Ta iHHoBa-цiннoro gia^bmcrro.
B ocHoBi ycnimHoi peani3a^i KoH^n^i e ^opMyBaHHa gieBoro MexaHi3-My peani3a^i nomTHKH iннoвaцiннoгo po3BHTKy periornB Ta 3anpoBag^eHHa mo-HiTopHHry 3 ii peani3a^i.
Ha gyMKy eKcnepTiB, pearn3a^a e^eKTHBHoi perioHanbHoi iннoвaцiннoi nomTHKH b YKpaiHi noTpeöye neBHoro BgocKoHaneHHa opгaнiзaцiннoi cTpyKTypu ynpaBmHHa y c^epi HayKoBo-gocmgHoi Ta iннoвaцiннoi gia^bHocri. Bci ocHoBHi 3axogu MaroTb öyTH cnpaMoBaHi Ha pe^opMyBaHHa ^yH^rn ^mpanbHHx Ta Mic-цeвнх opraHiB BHKoHaBnoi B^agu Ta caMoBpagyBaHHa, 3aöe3neneHHa cTpyKTypHoi noBHoTH ixHix noBHoBa^eHb, örnbm niTKe BH3HaneHHa 3aBgaHb i npaB, MexaHi3My KoopgHHa^i ix B3aeMogii Mm coöoro Ta 3 iHmHMH opraHaMH B^agu. TaK, bohh cTBepg^yroTb, rn,o b nuTaHHax ygocKoHaneHHa opгaнiзaцiннoi cTpyKTypu ynpaB-mHHa y HayKoBo-TexHo^orinHifi Ta iннoвaцiннiн c^epax, go cborogHi 3anuma-roTbca aKTyanbHHMH пpoпoзнцii BHKnageHi b мKoнцeпцii HayKoBo-TexHo^orinHo-ro Ta iннoвaцiHнoгo po3BHTKy YKpaiHH", 3aTBepg^eHm nocTaHoBoro BepxoBHoi Pagu YKpaiHH Big 13.07.1999 p., № 916-XIV [3].
BBa^aeMo, тaкнH nigxig noTpeöye gonoBHeHHa Ta oörpyHTyBaHHa, oc-KmbKH 3a nac peaпiзaцii 3ragaHoi KoH^n^i Bigöy^uca 3HaHHi 3MiHH y po3BHTKy iннoвaцiHнoi c^epu y нamiH gep^aBi, 3 or^agy Ha aKi BapTo poÖHTH nonpaBKH
136
36ipHHK HayKOBO-TexHiHHHx npauh
до формування мехашзму реашзаци шновацшно1" политики, яка потребуе сприяння iнституцiональним iнновацiям для переходу на новий яюсно вищий рiвень розвитку iнновацiйноï дiяльностi. Таю пропозици враховано пiд час розроблення проекту Стратеги розвитку шновацшно1" дiяльностi Украши, яку про-понуеться винести на обговорення на парламентсью слухання 17.06.2009 р.
Реашзащю шновацшно1" полiтики держави на сьогоднi здшснюють центральнi органи виконавчо1' влади: Державне агентство Украши з швести-цш та iнновацiй; Мiнiстерство економiки Украши; Мшютерство освiти й науки Украши; Мшютерство промислово1' полiтики [4]. Единого органу, який би вщповщав за реалiзацiю державно", а вщтак регiональноï iнновацiйноï по-лiтики, не юнуе, а тому i не придшяеться належно1' уваги регiонам з центру, особливо це стосуеться державно1' фшансово1" пiдтримки.
Вважаемо за доцшьне змiнити галузевий пiдxiд у розвитку шнова-цiйноï дiяльностi на територiально-галузевий, забезпечивши цим самим бшь-шi можливостi та повноваження регiональниx оргашв влади у здiйсненнi ефективно1' шновацшно1" полiтики. Започаткування монiторингу iнновацiйноï дiяльностi на рiвнi регiону дасть змогу розробляти внутршньорегюнальш програми стимулювання шновацшного розвитку, порiвнювати мiж собою ш-шi регiони за рiвнем розвитку шновацшно1" сфери, формувати мiжрегiональнi шновацшш мережi тощо.
Для оцiнки реалiзацiï регiональноï iнновацiйноï полiтики в Концепци пропонуемо розробити монiторинг, пiд яким розумiемо систему заxодiв iз спостереження аналiзу та контролю за здшсненням полiтики. Вважаемо за потрiбне удосконалити iснуючу систему iндикаторiв оцiнки шновацшних процеЫв для прийняття рiшень в шновацшнш полiтицi шляхом розроблення деяких нових iндикаторiв та використання юнуючих.
Започаткований монiторинг iнновацiйноï дiяльностi у "Концепци Державно:' програми розвитку системи шформацшно-анал^ичного забезпечення реалiзацiï державноï iнновацiйноï полiтики та монiторингу стану шновацшного розвитку економжи " (Розпорядження Кабмiну № 285, 2007 р.) характеризуемся вiдсутнiстю закршлення його дiяльностi вiдповiдними норма-тивно-правовими документами та шдикаторним забезпеченням. Нами пропо-нуеться запровадити аналiтично-iнформацiйну систему, яка б забезпечувала вiльний доступ до шформаци про перебiг шновацшних процеЫв у регiонаx для прийняття своечасних ршень щодо регулювання або стимулювання шно-вацiйноï дiяльностi.
Для цього варто доповнити юнуючу систему статистичноï звiтностi з iнновацiйноï дiяльностi новими показниками, якi б оцшювали iнновацiйну дь яльнiсть у сферi послуг та сiльському господарств, а також розраховувати за аналогом Свропейського таблощу регiональний iнновацiйний iндекс. Таю заходи потребують узгодження статистики й облжу на державному та регь ональному рiвняx для забезпечення порiвняльного аналiзу сощально-еконо-мiчного i науково-техшчного, iнновацiйного розвитку Украши та зарубiжниx краш, а також введення у статистичну звптасть оцiнки структури економжи за теxнологiчними укладами.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Рис. Модель Концепци формування мехатзму реалЬаци тновацшного
розвитку регюшв
Концепщя формування мехашзму реашзаци полiтики iнновацiйного розвитку регюшв виступатиме основою для формування регюнальних прог-рам здiйснення наукових дослщжень, створення i практичного освоення но-вих видiв технiки i технологш в прiоритетному напрямку шновацшно! дiяль-ностi для певних регiонiв. Надзвичайно важливим завданням здiйснення реп-онально! шновацшно! полiтики е державна економiчна, фiнансова, правова, iнституцiональна пiдтримка регюнальних шновацшних прiоритетiв.
138
Збiрник науково-техшчних праць
Мехашзм реашзаци политики шновацшного розвитку регюшв наведено на рис.
Висновки. На завершення зазначимо, що побудова мехашзму реаиза-ци шновацшного розвитку регюшв потребуе охоплення всiеï сукупност як вертикальних, так i горизонтальних зв,язкiв мiж усiма учасниками шнова-цiйноï дiяльностi, це дало б змогу створити единий орган виконавчоï влади для здшснення виваженоï державноï регiональноï iнновацiйноï полiтики.
Лггература
1. Ковальова Ю.М. Мехашзм регулювання соц1ально-економ1чного розвитку регюну на основ1 формування кластер1в // Актуальш проблеми економши. - 2008. - № 4. - С. 179-187.
2. Федулова Л.1. Фшансова складова в нацюнальнш шновацшнш систем1 Украши./ Л.1. Федулова // Фшанси Украши. - 2007. - № 6. - С. 14-21.
3. Зшь Е., Валюх А. Мехашзм розвитку регюнально1 шновацшно1 д1яльност1. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.ashsu.org/index.php7module = pagemaster& PAGE _user_op = view_page&PAGE_id = 403.
4. Федулова Л.I. 1нновацшна економша : шдручник [для студ. ВНЗО]. - К. : Вид-во "Либвдь", 2006. - 477 с. _
УДК338.439.62 Проф. М.1. Яцшв, канд. екон. наук; доц. Т.М. Степура,
канд. екон. наук - Львiвська фтя Свропейського умверситету
СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМГЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГ1ОНУ ТА Р1ВЕНЬ
ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
Дослщжено основш показники сощально-економ1чного розвитку Льв1всько'1 обласп та 1хн1й вплив на р1веиь життя населения.
Ключов1 слова: виробництво, доходи, зароб1тна плата, витрати споживання, криза, р1вень життя.
Prof. M.I. Yatskiv; assoc. prof. T.M. Stepura - European University,
Lviv department
The social-economic development of region and the standard of living
The main figures of the social- economic development of Lviv region and their influence on the standard of living are investigated.
Keywords: production, earning, salary, consuming expenses, crisis, standard of living.
Постановка проблеми. Рiвень розвитку вЫх галузей нацiональноl економжи е основою функцюнування фшанЫв держави, ll рейтингу на свгго-вому ринку. Одночасно юнуе значна корелящя цього рiвня iз сощальним станом, забезпеченням населення товарами продовольчого й промислового по-ходження, а також можливостями цей товар купити, тобто пла^жною спро-можшстю населення. Ця залежшсть виражаеться у ланцюжку "виробник -економжа - фiнанси - рiвень життя населення" та специфiцi взаемодп на кожнiй iз ланок. Адже розвиток економжи визначаеться не лише обсягами виробленого продукту у натуральному чи вартюному виразах, але й спро-можнiстю населення придбати щ блага у певному структурному сшввщно-шеннi продовольчих та непродовольчих груп товарiв у бюджетi домогоспо-
