CC BY
8
УДК 330.341.1:338.242
ПР1ОРИТЕТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙИОТ БЕЗПЕКИ УКРА1НИ В УМОВАХ ЗОВН1ШНЬО1АГРЕС1Т
© 2016 ВАСИЛЬЦ1В Т. Г., ШЕХЛОВИЧ А. М.
УДК 330.341.1:338.242
Васильцiв Т. Г., Шехлович А. М. Прюритети забезпечення iнновацiйноi' безпеки УкраУни в умовах зовнiшньоi' агресГГ
Мета cmammiполягаев об(рунтувантстратегчнихпр'юритет'в iзаход'в щодозабезпечення iнновацйноi безпеки держави, враховуючи чинники послаблення iнновацiйноi безпеки в умовах зовшшньоi агреси, а такюж часткюву втрату шнювацшнюгю та наукювю-технюлюгiчнюгю пютенфлу через вйськюв'> dii на Донбас та анекаю АР Крим. Доведено актуальнсть пюбудюви новоi мюдеп> рюзвитку, засновано: на висюкютехнюлюгiчних, наукюемних та енергоефективних виробництвах, глибокй ттеграцп науково-доЫдноiта виробничо/сфер з метою посткризового в'дновлення економки. Визначено системы! проблеми розвитку в'1тчизняно'1 науково-технолог'нно/ та iнновацiйноi сфер. За результатами ¡нтегрального оцшювання з використанням методу головних компонент продемонстровано системне погiршення стану iнновацiйноi безпеки Укра/ни у перод 2005-2015 рр. lдентифiковано основт причини, що в умовах зовшшньоi агресп перешкоджають ефективному використанню втчизняного ¡нно-вацйного потен^алу та розвитку iнновацiйноiдiяльностi як чинника забезпечення тнова^йно:' безпеки Укра/ни. Ключов'! слова: iнновацiйна дiяльнiсть, iнновацiйна безпека, пр'оритети, зовншня агреая. Рис.: 1. Б'бл.: 14.
Васильев Тарас Григорович - доктор економiчних наук, професор, заступник директора Регонального ф'ш'шлу Национального нституту стра-тегiчних доЫджень ум. Львовi (вул. Братiв Тершашв^в, 2, Льв'в, 79005, Укра/на) E-mail: tgvas@mail.ru
Шехлович Андрiана Михайл'юна - старший науковий ствробтник Нацонального нституту стратегiчних доЫджень (вул. Пирогова, 7а, Ки/в, 01030, Укра/на)
E-mail: a.shehlovych@gmail.com
УДК 330.341.1:338.242 Васильцив Т. Г., Шехлович А. М. Приоритеты обеспечения инновационной безопасности Украины в условиях внешней агрессии
Цель статьи заключается в обосновании стратегических приоритетов и мер по обеспечению инновационной безопасности государства, учитывая факторы ослабления инновационной безопасности в условиях внешней агрессии, а также частичную потерю инновационного и научно-технологического потенциала из-за военных действий на Донбассе и аннексии АР Крым. Доказана актуальность построения новой модели развития, основанной на высокотехнологичных, наукоемких и энергоэффективных производствах, глубокой интеграции научно-исследовательской и производственной сфер в целях посткризисного восстановления экономики. Определены системные проблемы развития отечественной научно-технологической и инновационной сфер. По результатам интегральной оценки с использованием метода главных компонент продемонстрировано системное ухудшение состояния инновационной безопасности Украины в период 2005-2015 гг. Идентифицированы основные причины, которые в условиях внешней агрессии препятствуют эффективному использованию отечественного инновационного потенциала и развитию инновационной деятельности как фактора обеспечения инновационной безопасности Украины. Ключевые слова: инновационная деятельность, инновационная безопасность, приоритеты, внешняя агрессия. Рис.: 1. Библ.: 14.
Васильцив Тарас Григорьевич - доктор экономических наук, профессор, заместитель директора Регионального филиала Национального института стратегических исследований в г. Львове (ул. Братьев Тершаковцев, 2, Львов, 79005, Украина) E-mail: tgvas@mail.ru
Шехлович Андриана Михайловна - старший научный сотрудник Национального института стратегических исследований (ул. Пирогова, 7а, Киев, 01030, Украина) E-mail: a.shehlovych@gmail.com
UDC 330.341.1:338.242 Vasyltsiv T. G., Shekhlovych A. M. Priorities in Providing the Innovative Security of Ukraine in Terms of Foreign Aggression
The article is aimed at substantiation of the strategic priorities and measures to ensure the innovative security of the State, taking into consideration factors of weakening the innovative security in terms of foreign aggression, as well as the partial loss of innovation and scientific-technological potential, caused by hostilities in the Donbass and annexation of the AR Krym. Topicality of building a new development model based on high-tech, knowledgeintensive and energy-efficient production, deep integration of research and production spheres for the purposes of post-crisis recovery has been proved. Systemic problems of development of the domestic science-technological and innovation spheres have been identified. According to the results of an integrated assessment using the principal components method, a system deterioration of the status of the innovative security of Ukraine during the period of 2005-2015 has been demonstrated. The major causes, which in the face of external aggression hamper an efficient use of the domestic innovative potential as well as the development of innovation activity as a factor for providing the innovative security of Ukraine, have been identified. Keywords: innovation activity, innovative security, priorities, foreign aggression.
Fig.: 1. Bibl.: 14.
Vasyltsiv Taras G. - D. Sc. (Economics), Professor, Deputy Director of the Regional Brench of National Institute for Strategic Studies in Lviv (2 Brativ Ter-shakivtsiv Str., Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: tgvas@mail.ru
Shekhlovych Andriana M. - Senior Research Fellow of the National Institute for Strategic Studies (7a Pyrohova Str., Kyiv, 01030, Ukraine) E-mail: a.shehlovych@gmail.com
Украша володie значним потенщалом розвитку науково-технолопчно! та шновацшно! дшльно-CTi, здатним забезпечити змщнення конкуренто-спроможност в^чизняного виробництва та структурну трансформацш нацюнально! економжи. Водночас дой в УкраМ збертаеться техшко-технолопчна вцсталксть
агропромислового сектора, низький рiвень шновацш-ного промислового виробництва, домшування низько технолопчного експорту, низька шновацшшсть у сощ-альному секторi та житлово-комунальнш сферь
Ситуацш багато в чому ускладнюеться веденням вшськових дш на сходi Украши та анекйею Росшською
Федеращею АР Крим, результатом яких стали не лише фiзичне руйнування виробничих потужностей, а й пору-шення мiжгалузевих, мiжрегiональних та мiжнародних кооперацшних зв'язкiв, що зумовлюе необхiднiсть пере-орiентащi нацiонального виробництва на ринки кра!н 6С та свiту, де високий рiвень конкуренци високотехно-лопчних товарiв та послуг. В умовах зовшшньо! агреси, потреби виходу на новi бкьш складнi ринки та низько'1 ефективностi традицiйних чинникш зростання набувае актуальностi побудова ново! моделi розвитку, засновано'1 на високотехнологiчних, наукоемних та енергоефектив-них виробництвах, глибоюй штеграци науково-досл1дно! та виробничо'1 сфери з метою активiзащi шновацшно! дЬ-яльностi як найбкьш ефективного способу пiдвищення конкурентоспроможностi нацюнально! економiки та по-силення економiчноl безпеки держави.
Питанням активiзащi розвитку науково-техноло-пчно! та шновацшно! дiяльностi як чинника забезпе-чення шновацшно! безпеки держави присвятили сво! дослiдження вiтчизнянi науковщ О. Амоша, О. Власюк, З. Варналш, Я. Жалко, В. Семиноженко, О. Собкевич, А. Сухоруков, Л. Федулова та ш. [1-4]. Водночас недо-статньо розробленими залишаються аспекти, повязан з дослiдженням нових загроз i викликiв iнновацiйнiй безпецi держави, яю передусiм обумовленi зовнiшньою агрейею i частковою втратою iнновацiйного та науково-технологiчного потенцiалу через вiйськовi ди на Донбасi та анексш АР Крим.
Мета статтi полягае в обгрунтуванш стратегiчних прiоритетiв i заходш щодо забезпечення шновацшно! безпеки держави, враховуючи сучаснi чинники послаблення шновацшно! безпеки в умовах зовшшньо! агресп.
Стан шновацшно! безпеки Украши критично низь-кий, який додатково ускладнюеться негативним впливом зовншньо! агресп та погiршенням показ-ниюв шновацшно! та науково-досл1дно! дiяльностi в Укра-iнi. Чинниками послаблення шновацшно! безпеки стали:
1. Втрата частини виробничо-технологiчноi шфраструктури. В умовах зовншньо! агресп Украша втратила щонайменше 20 % економiчного потенцiалу [5]. Ведення вiйськових дiй на Донбасi спричинило зупинку виробництва металургiйноi, машинобудiвноi та хiмiч-но! промисловостi, що забезпечували значну частину внутрiшнього виробництва iнновацiйноi продукцп. Так, частка Донецькоi та Луганськоi областей у загальному обсязi реалiзацii iнновацiйноi продукци в УкраМ у 2015 р. становила 1,7 % i 0,2 % вцповцно, тодi як у 2013 р. - 3 % та 2,1 %.
Майже третину (27 %) промислового потенщалу Донецько! та Лугансько! областей вивезено до Росш-сько! Федераци [6]. Зафiксовано демонтаж i вивезення устаткування з пiдприемств Донбасу, яю виробляли високотехнологiчну продукцiю авiацiйноi, аерокосмiч-но'1, ракетобудiвноi промисловостi, радюелектрошки та ВПК (зокрема, Снiжнянський машинобуддвний завод, Луганський патронний завод, заводи «Топаз», «Юшсть», «Точмаш») [7]. Це ктотно погiршило стан iнновацiйноi безпеки, позбавило Украiну високотехнологiчних стра-
тепчних потужностей i значно знизило потенщал шно-вацiйного розвитку.
У результат анекси Росiйською Федерацiею АР Крим Украша втратила контроль над шдприемства-ми високотехнолопчного сектора суднобудування, зокрема ФСК «Море» та завод «Фюлент», яю включенi до перелжу пiдприемств, що мають стратегiчне значення для нацiональноi безпеки Украiни. У 2014 р. дат шд-приемства нацiоналiзовано самопроголошеною владою Криму [8, с. 208].
2. Руйнування кооперацшних вiдносин з Роайською Федеращею у сферi шновацш та науки. Йдеться, насам-перед, про украшсько-росшське сшвробп'ництво у ма-шинобуддвнш, ракетно-космiчнiй та авiацiйнiй галузях, у сферi ВПК. Традищйно в РФ спрямовувалося 20-25 % обсягу украшського збройного експорту. Денонсацш низки договорiв щодо вшськово-техшчного сшвробгт-ництва (ВТС) iз РФ стала першим практичним кроком, що засвцчив переход, вiд заяв про припинення кооперацшних зв'язюв iз РФ до реального ухвалення вцповц-них нормативних актiв [9]. Серед напрямiв ВТС, у яких Украша вцмовилася спiвпрацювати з Росiею, варто виокремити шдтримання стану росiйських мiжконти-нентальних балiстичних ракет, спiвробiтництво у сфе-рi розроблення й виробництва нових лгтакш, поставки украiнських двигушв для росiйських вертольотiв.
3. Зниження iнвестицiйноi привабливот еконо-мки ^ як нашдок, припинення реалiзацii низки тве-стицшно-шновацшних проектiв. За даними бвропей-сько'1 Бiзнес-асоцiацii, у першому пiврiччi 2016 р. iндекс iнвестицiйноi привабливостi Украiни склав 2,88 б^в з 5 можливих. Обсяг капггальних iнвестицiй в економiку Украiни за йчень - грудень 2015 р. порiвняно з вцповц-ним перюдом 2014 р. зменшився на 1,7 % i становив 251,2 млрд грн. Обсяг прямих шоземних швестицш в еконо-мiку Украiни (акщонерний капiтал) станом на початок 2016 р. склав 43,4 млрд дол. США, що на 2,8 млрд дол. США (на 5,2 %) нижче показника минулого року. Тради-цшш ризики iнвестицiйноi дшльносп, пов'язаш з шсти-тущйними перешкодами та неефектившстю державноi полiтики, у 2014-2016 рр. додатково посилюються ма-кроекономiчною та полiтичною нестабiльнiстю. За таких умов компани змушенi вiдмовлятися або в1дкладати на майбутне реалiзацiю швестищйних проектiв.
4. Скорочення втчизняного науково-дошдного потенщалу. Внаслцок анекси АР Крим на нешдконт-рольнiй територи Украши залишилося близько 100 на-укових установ, якi здiйснювали унiкальнi фундамен-тальнi дослiдження у сферi морських наук i технологiй (Морський гiдрофiзичний iнститут, 1нститут бiологii шв-денних морiв iм. О. Ковалевського та ш.) [10]. Значною втратою для украМько! науки е Кримська астрофiзична обсерватор1я, яка мае на озброенш високоефективне науково-технологiчне обладнання - единий в УкраМ радютелескоп РТ-22, один iз трьох найбкьших у СНД телескошв - телескоп-рефлектор iз дiаметром дзеркала 2,6 м, великий сонячний телескоп та шше устаткування. Втрачено контроль над об'ектами космiчноi шфраструктури, яю належали Державному космiчному агентству Украши Нащонального центру управлiння i випро-
бувань космiчних засобiв, який мае на баланй один з найпотужнiших у свт радiотелескопiв - радiотелескоп РТ-70 та Центру контролю космiчного простору, який використовуються для дистанцшного зондування Землi з космосу [11]. Станом на 2016 р. уй 22 науковi шститу-ц1й НАН Укра!ни у АР Крим перепiдпорядкованi уряду РФ. 1з 1320 вчених АР Криму лише невелика кiлькiсть емирувала на материкову Укра!ну [12].
Ведення вшськових д1й на Донбасi також завда-ло суттевих втрат украшськш науцi. Частина наукових установ залишилася на тимчасово непiдконтрольнiй Украiнi територи, частина - зруйнована чи пошкодже-на, лише 10 наукових установ евакуйовано, емирувало близько 12 тис. науковщв та викладачiв ВНЗ. Водночас через втрату спецiалiзованого технологiчного облад-нання можливостi для проведення експериментальних дослiджень е значно обмеженими.
5. Посилення iнтелектуальноi мкрацй. Вкрай не-гативш наслiдки для iнновацiйноi безпеки Украши мае штенсивна емiграцiя кадрiв вищо! квалiфiкацii, яка в1д-буваеться впродовж усього перюду незалежностi, а в пе-рiод зовнiшньоi агреси лише посилилася. Так, незважа-ючи на 76 позицш серед 144 кра!н свiту за 1ндексом глобально! конкурентоспроможноси, у 2015 р. Укра!на за здатнiстю утримувати/залучати таланти займала лише 132 та 130 позицш вцповцно, що пiдтверджуе неефек-тивну полiтику держави з формування кадрового потен-цiалу iнновацiйного розвитку економжи та пов'язанi з цим ризики щодо неможливостi забезпечення посткри-зового вiдновлення економiки на шновацшних засадах.
Зазначимо, що кiлькiсть учених-дослцниюв в Укра!-
нi за 1991-2014 рр. скоротилася втричi. Щорiчний
вцтж за кордон фахiвцiв у галузi комп'ютерних технологiй становить вiд 2,5 до 6 тис. оаб, а матерiаль-нi втрати держави в1д цього щороку складають вiд 37,5 до 90 млн грн. Лише впродовж 2015 р. з Украши ви!хало близько 2,5 тис. фахiвцiв 1Т-сфери. За даними опитуван-ня, проведеного ООН у 2015 р., 55 % украшщв у вМ в1д 14 до 35 роив хочуть ви!хати за кордон тимчасово або назавжди. Водночас за 2009-2014 рр. ккьюсть укра!н-ських студенпв, якi навчаються за кордоном, збкьши-лася на 79 %. Причому мотивом для емираци бiльшостi висококвалiфiкованих кадрiв е не лише низький рiвень якостi життя в УкраМ. Значною мiрою мiгранти моти-вують свое ршення щодо остаточного ви!зду з кра!ни не-достатнiстю або вцсутшстю можливостей для реалiзацii власного штелектуального потенцiалу. Не менш значущи-ми причинами е також стресовi трансформаци сощально-економiчного та полпичного середовища у 2014-2016 рр., розгортання бойових д1й на сходi держави.
6. Повыьне впровадження шновацшних техноло-гш у сощальнш, житлово-комунальнш та енергетич-нш сферах. В умовах енергетично! кризи в УкраМ, яка спричинена зростанням цш на iмпортованi енергоре-сурси та значною зовшшньою залежшстю нашо! кра!-ни вц постачальникiв енергоносйв, набувае особливо! актуальносп питання покращення показникiв енерго-ефективносп та зменшення споживання енергоресурсiв. За даними Державного агентства Украши з енергоефек-
тивносп та енергозбереження, в УкраМ спостериаеться позитивна динамiка зниження рiвня енергоемностi ВВП. Однак цей показник, за оцшками компанй Enerdata, за-лишаеться одним iз найвищих у свiтi, зокрема у 3,4 разу вищим, шж у крашах 6С-27, у 2,5 разу - шж у сусiднiй Польщi, у 1,6 разу - шж у Кита! [13].
Найбкьш енергоемними галузями промисловостi е чорна металург1я (споживае 18,2 % енергоре-сурсiв промисловосп), хiмiчна i нафто-хiмiчна промисловiсть (3,3 %) насамперед через значну част-ку застарких технологiй на шдприемствах. Житлово-комунальне господарство Укра!ни пойдае трете мiсце за обсягами споживання енергоносив i перше мiсце за споживанням тепла. При цьому реалiзацiя державно! полижи на основi бюджетного дотування та субсидь ювання тарифiв фактично дестимулюе дiяльнiсть до-могосподарств та суб'екпв господарювання на впровадження енергоефективних заходiв.
Щодо загальних системних проблем розвитку iн-новацшно! та науково! дiяльностi в УкраМ, то це:
+ низький рiвень та нерацiональний розподiл витрат на виконання наукових та науково-тех-нiчних роби1, вiдсутнiсть !х належно! бюджетно! шдтримки;
^ малi обсяги виконання наукових та науково-технiчних робiт, низька практична придатшсть дослiджень;
^ попршення iнтелектуально-кадрового забезпечення iнновацiйноi дшльностц ^ мала кiлькiсть iнновацiйно активних промис-
лових пiдприемств; ^ незначш обсяги та невисока ефективнiсть реа-лiзацii iнновацiйноi продукцй у виробничому секторi економiки; ^ низький рiвень iнновацiйноi придатностi тех-нiчних досягнень та мала ккьюсть промисло-вих пiдприемств, що здатнi !х реалiзувати на ринку;
^ низька актившсть пiдприемств у створеннi та використанш передових технологiй i об'ектiв права штелектуально! власностi; ^ мала юльюсть патентних заявок i недостатнiсть !х впровадження в нацiональнiй економiцi.
Системне попршення стану шновацшно! безпеки Укра!ни у перiод 2005-2015 рр. шдтверджуеться результатами iнтегрального оцшювання з використанням методу головних компонент (рис. 1). У 2005-2015 рр. штегральне значення шновацшно! безпеки Укра!ни зменшилося майже у два рази - з 0,109 до 0,055.
Основш причини, що в умовах зовшшньо! агреси перешкоджають ефективному використанню в^чизня-ного iнновацiйного потенцiалу та розвитку шновацшно! дшльносп як чинника забезпечення шновацшно! безпеки Укра!ни, полягають у такому:
+ зовнiшня агрес1я РФ поти Укра!ни критично попршила динамiку соцiально-економiчного розвитку, що посилило дисбаланси розвитку науково! та шновацшно! сфери. Наслцком во-енних дш стала втрата п'ято! частини промис-
1,0
г £ Ф С
т Ф
0 л
1
ф 1а Е
0,0
0,109 0,104 0,106 0,101 0,095 0,088 0,083 0,084 0,082 00бб 0055
♦-Ф-Ф-Ф-Ф-Ф--♦-Ф
-Ф
■Ф-♦
-1-1-1-1-1-1-1-1-1-г
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Рис. 1. 1нтегральш шдекси шновацшно! безпеки УкраТни у 2005-2015 рр. [14]
лового, у т. ч. шновацшного, потенщалу та руй-нування кооперацшних в1дносин з РФ у сфер1 шновацш та науки; + в1дсутн1сть д1ево! (з конкретними юльюсно-як1сними результатами) державно'1 пол1тики розвитку 1нновац1Ино'1 д1яльност1 та викорис-тання 11 досягнень у сощально-економ1чнш сфер1, включно з оргашзацшною роботою щодо створення дшчих елемент1в шновацш-но! 1нфраструктури та «майданчиюв» сп1впрац1 науково-досл1дно'1 сфери, шдприемств, шнова-ц1Иних ф1рм та швестор1в; + низький р1вень диверсиф1кацГ1 ринюв збуту та 1нновац1Иного сп1вроб1тництва. До початку зовшшньо! агреси основною кра!ною - 1мпорте-ром укра!нсько! високотехнолог1чно'1 продукци (40,5 % в1д загального експорту) залишалася РФ, при цьому найбкьшу частку займала продукц1я ав1акосм1чно'1 галуз1 (56,6 %) 1 приладобудуван-ня (42,3 %). Внасл1док пог1ршення показник1в д1яльност1 основних експортоор1ентованих виробництв, розташованих на Донбай, а та-кож запровадження обмежень на росшському ринку, у 2014 р. спостер1галося значне пад1ння високотехнолог1чного експорту Укра!ни, перш за все для продукци ав1акосм1чного комплексу (в 1,6 разу), приладобудування (в 1,3 разу); + гальмування процейв впровадження м1жна-родних стандарт1в якост1 виробництва на шд-приемствах, що стримуе техшко-технолопчну модерн1зац1ю виробничих процейв, створюе техшчш бар'ери у зовн1шн1й торг1вл1, ускладнюе доступ укра!нсько! продукци на европейсью ринки та становить значну загрозу економ1чнш безпец1 в умовах закриття росшських ринк1в.
ВИСНОВКИ
З огляду на визначеш проблеми стратег1чними прюритетами та заходами для забезпечення шновацш-но! безпеки Укра'1ни в умовах зовшшньо! агреси мають стати:
+ послаблення ризик1в та негативного впливу в1йськово! агреси РФ на в1тчизняний шновацш-ний потенц1ал шляхом розроблення методики оцшювання втрат у науково-технолопчнш та 1нновац1йн1й сферах, як1 були завдаш Укра!н1 в
результат: тимчасово1 окупаци и територи; ШЩ1-ювання процесу стягнення з РФ у судовому порядку втрат Укра!ни п1сля припинення науково-технолог1чного спшробгтництва внасл1док за-мороження низки спкьних проект1в у сфер1 транспортно! ав1аци, ракето-косм1чно! галуз1 та ш.; забезпечення подготовки та подач1 судових позовш до м1жнародних арбггражних шститу-цш стосовно повернення кошйв, витрачених з Державного бюджету Укра!ни на утримання на-укових установ та виплату зароб1тно! плати на-уковим прац1вникам, а також кошйв за втрачене ункальне науково-досл1дне обладнання; + п1двищення д1евост1 державно! пол1тики щодо стимулювання п1дприемницько! активност1 в шновацшнш сфер1 шляхом створення единого центру координаци результатш в1тчизнянмх на-укових досл1джень та розробок з метою забезпечення посл1довност1 та ефективност реал1заци встх стад1й шновацшного процесу в1д НДДКР до комерщалшаци та виводу на ринок ново! продукци з високою доданою варт1стю; формування комплексно! бази даних щодо розроблених в1т-чизняними науково-досл1дними 1нституц1ями чи суб'ектами п1дприемництва перспективных 1нновац1йних розробок; формування шститу-цшних умов для розвитку 1нновац1йно! шфра-структури малого шновацшного б1знесу; + п1двищення 1нвестиц1йно! привабливост1 шно-вац1йно! сфери шляхом формування сприятли-вого швестицшного середовища та розробки диверсифжованих механ1зм1в залучення швес-тицшних ресурав. Для цього необх1дно: мш1м1-зувати шституцшн1 деформаци швестицшного середовища; розробити державну програму з розвитку банювського кредитування шновацш-но! д1яльност1 промислових п1дприемств; забез-печити розвиток венчурного фшансування шно-вац1йно! д1яльност1; розробити систему шфор-мац1йно! п1дтримки швестицшно! д1яльност1; + розширення напрям1в м1жнародного науково-технолог1чного та виробничого сшвроб1тни-цтва у ракетно-косм1чн1й та ав1ацшнш галузях, у сфер1 ВПК, у високотехнолопчних галузях ма-шинобудування, х1м1ко-фармацевтично! про-мисловост1 з метою виходу на глобальн1 ринки
та розвитку шпортозамшних високотехноло-г1чних виробництв в умовах припинення сшв-роб1тництва з РФ; f реалiзацiя полiтики енергоефективностi та енергозбереження шляхом розширення пере-лiку фiнансово-економiчних стимулiв впрова-дження iнновацiйних технологiй; стимулюван-ня наукових дослiджень, розробок i впрова-дження iнновацiй у цiй сферц f розробка механiзмiв протиди негативним Mi-грацiйним тенденцiям iнтелектуального каш-талу шляхом розроблення Нацюнально! стратеги формування та розвитку штелектуального кашталу в УкраМ; створення при Мiнiстерствi освiти та науки Украши Мiжвiдомчоl ради з питань протиди негативним мiграцiйним тен-денцiям штелектуального кашталу; запрова-дження цкьових програм працевлаштування висококвалiфiкованих працiвникiв; здiйснення системного облжу та монiторингу штелекту-ального потенщалу держави; розроблення про-грами, спрямовано'1 на заохочення вiтчизняних фахiвцiв пiсля отримання диплому або юль-карiчноl квалiфiкованоl роботи за кордоном до повернення в Украшу; сприяння розвитку нацiонально-патрiотичного виховання молодi.
Досягнення означених стратегiчних прiоритетiв забезпечення шновацшно! безпеки Украши сприятиме всебiчнiй реалшаци науково-технологiчного, виробни-чого та шновацшного потенцiалу для його перетворен-ня в конкурентну перевагу на свиовому ринку та утвер-дження високотехнолопчного статусу Украши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Власюк О. С. Проблеми розбудови шновацшно-оркнто-вано! економiки УкраТни / О. С. Власюк // Стратепчна панорама. -2015. - № 1. - С. 58-66.
2. Варналш З. С. Конкурентоспроможнкть нацюнальноТ економ^и: проблеми та прiоритети шновацшного забезпечення / З. С. Варналм, О. П. Гармашова. - К.: Знання УкраТни, 2013. - 387 с.
3. Собкевич О. В. Перспективи реалiзацií шновацмноТ поли тики у промисловосп УкраТни: вплив на економiчну безпеку держави : монографiя / О. В. Собкевич. - К. : ТОВ «ДКС Центр», 2015. - 336 с.
4. Федулова Л. I. Концептуальн засади державно! репо-нальноТ промисловоТ полiтики в умовах iнновацiйного розвитку [Електронний ресурс] / Л. I. Федулова. - Режим доступу : http:// www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/sp/2008_1/16.pdf
5. Через росмську вмськову агреаю УкраТна втратила 20 % економ™ - А. Яценюк [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247809790&cat_ id=244276429
6. Майже третина промислового потенцiалу Донбасу виве-зена в Росiю - П. Порошенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rbc.ua/ukr/news/tret-promyshlennogo-potentsiala-donbassa-1428687445.html
7. Яга шдприсмства Донбасу ризикують опинитися в Роси [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://forbes.net.ua/ua/ business/1377967-yaki-pidpriemstva-donbasu-rizikuyut-opinitisya-v-rosiyi
8. Донбас i Крим: цша повернення : монографiя / За заг. ред. В. П. Горбулша, О. С. Власюка, Е. М. ЛiбановоТ, О. М. Ляшенко. - К. : Н1СД, 2015. - 474 с.
9. Вшськово-техшчна ствпраця УкраТни з Росieю згортаеть-ся [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.viche.info/ journal/4798/
10. HayKOBi установи Криму можуть перейти тд управлiння росiйськоT aкaдемiT наук [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://life.pravda.com.Ua/technology/2014/07/3/173964/
11. Кримсьга втрати украТнськоТ науки i космiчноT гaлyзi [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dua.com.ua/ all/nauka-i-tekhnika/item/43-crimean-loss-of-ukrainian-science-and-space-industry.html
12. Сyперечливi закони загрожують нayцi в УкраТш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zbruc.eu/node/48584
13. Интенсивность использования энергии на единицу ВВП при постоянном паритете покупательной способности (ППП) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://yearbook.enerdata. ru/#energy-intensity-GDP-by-region.html
14. Про затвердження Методичних рекомендацм щодо розрахунку рiвня економiчноT безпеки УкраТни : Наказ Мастерства економiчного розвитку i торгiвлi УкраТни : вiд 29.10.2013 р. № 1277 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cct.com. ua/2013/29.10.2013_1277.htm
REFERENCES
"Cherez rosiisku viiskovu ahresiiu Ukraina vtratyla 20% ekono-miky - A. Yatseniuk" [Due to Russian military aggression Ukraine lost 20% of the economy - Yatseniuk]. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ publish/article?art_id=247809790&cat_id=244276429
Donbas iKrym: tsinapovernennia [The Donbass and the Crimea: the price of return]. Kyiv: NISD, 2015.
Fedulova, L. I. "Kontseptualni zasady derzhavnoi rehionalnoi promyslovoi polityky v umovakh innovatsiinoho rozvytku" [Conceptual foundations of state regional industrial policy in the conditions of innovative development]. http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/ sp/2008_1/16.pdf
"Intensivnost ispolzovaniya energii na edinitsu VVP pri postoy-annom paritete pokupatelnoy sposobnosti (PPP)" [The intensity of energy use per unit of GDP at constant purchasing power parity (PPP)]. https://yearbook.enerdata.ru/#energy-intensity-GDP-by-region.html
"Krymski vtraty ukrainskoi nauky i kosmichnoi haluzi" [Crimean losses of the Ukrainian science and the space industry]. http://www. dua.com.ua/all/nauka-i-tekhnika/item/43-crimean-loss-of-ukrainian-science-and-space-industry.html
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://cct.com.ua/2013 /29.10.2013_1277.htm
"Maizhe tretyna promyslovoho potentsialu Donbasu vyvezena v Rosiiu - P. Poroshenko" [Almost a third of the industrial potential of Donbass transported to Russia - Poroshenko]. http://www.rbc.ua/ukr/ news/tret-promyshlennogo-potentsiala-donbassa-1428687445.html
"Naukovi ustanovy Krymu mozhut pereity pid upravlinnia rosi-iskoi akademii nauk" [Scientific institutions of the Crimea can go under the control of the Russian Academy of Sciences]. http://life.pravda. com.ua/technology/2014/07/3/173964/
"Superechlyvi zakony zahrozhuiut nautsi v Ukraini" [Conflicting laws threaten science in Ukraine]. http://zbruc.eu/node/48584
Sobkevych, O. V. Perspektyvy realizatsii innovatsiinoi polityky u promyslovosti Ukrainy: vplyv na ekonomichnu bezpeku derzhavy [Prospects of realization of innovative policy in industry of Ukraine: impact on economic security of the state]. Kyiv: DKS Tsentr, 2015.
Vlasiuk, O. S. "Problemy rozbudovy innovatsiino-oriientovanoi ekonomiky Ukrainy" [Problems of innovation-oriented economy of Ukraine]. Stratehichna panorama, no. 1 (2015): 58-66.
"Viiskovo-tekhnichna spivpratsia Ukrainy z Rosiieiu zhortaiet-sia" [Military-technical cooperation of Ukraine with Russia collapses]. http://www.viche.info/journal/4798/
Varnalii, Z. S., and Harmashova, O. P. Konkurentospromozhnist natsionalnoi ekonomiky: problemy ta priorytety innovatsiinoho zabez-pechennia [Competitiveness of national economy: problems and priorities of innovative security]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2013.
"Yaki pidpryiemstva Donbasu ryzykuiut opynytysia v Rosii" [What enterprises of Donbass risk in Russia]. http://forbes.net.ua/ua/ business/1377967-yaki-pidpriemstva-donbasu-rizikuyut-opini-tisya-v-rosiyi
