CC BY
10
Gorshkov, Ya. A. et al. "Effektivnost skhem finansirovaniia popolneniia morskogo flota Ukrainy" [Efficiency financing schemes replenish Navy Ukraine]. VisnykODMU, no. 2 (1998): 73-78.
Morozova, I. V. "Metodicheskie osnovy rascheta platezhei v dogovore lizinga sudov" [Methodical bases of calculation of payments in the leasing agreement courts]. Rozvytok metodiv upravlin-nia ta hospodariuvannia na transporti, no. 9 (2001): 74-80.
Nikulin, S. H., Kurliand, A. M., and Postan, M. Ya. "Problemy optimizatsii protsessov obnovlenia flota v perekhodnyi period" [Problems of optimization of fleet renewal in the transition period]. Metody ta zasoby upravlinnia rozvytkom transportnykh system, no. 5 (2003): 35-44.
Nikolaeva, L. L. Kommercheskaia ekspluatatsiia sudna [Commercial operation of the vessel]. Odessa: Feniks, 2006.
Rylov, S. I., Koskina, Yu. A., and Sudnik, N. V. "Metodika otsenki defitsita resursa ukrainskogo tonnazha pri perevozkakh otechestvennykh gruzov" [Methods of assessing the resource scarcity Ukrainian domestic tonnage in the transport of goods]. Visnyk ONMU, no. 1 (2010): 39-49.
Rylov, S. I. "Nekotorye voprosy obosnovaniia frakhtovaniia sudov v berbout-charter" [Some questions justify chartering a bareboat charter]. In Ekonomika i ekspluatatsiia morskogo transporta, 77-79. Moscow: Morflot, 1979.
УДК 330.342.3
1НСТИТУЦ1ИЖ ОБМЕЖЕННЯ ВИБОРУ ПОЛ1ТИКИ 1ННОВАЦ1ИНОГО РОЗВИТКУ
ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
© 2015 моайчук т. к.
УДК 330.342.3
Моайчук Т. К. 1нституцшш обмеження вибору полггики шновацшного розвитку економши УкраУни
Мета статтi полягае в дотдженш нституц/йних особливостеш Украши, що складають обмеження для застосування ¡нновацшно! политики. ДоЫджено процес змни, яких зазнала сучасна 'тновацшна полтика в розвинутих кранах, а також основн тренди в и формуваннi. Системати-зовано ¡нструменти ¡нновацшно! полтики. У процес економко-статистичного анал/зу державних видатшв виявлено протир'тя м!ж реалващ-ею ¡нновацшно! полтики в УкраЫ та пр'юритетами полтики, визначеними в нормативно-правових документах. Використовуючи методологю нео'тституцюналвму, з'ясовано ¡нституц/йн причини неефективност'1 ¡нновацшно! полтики, визначено додатковi «в'дмови ринку» в Украм, подолання яких потребуе активно! ролi держави в регулюванн! ¡нновацшно! сфери. У результатi досл'дження було видлено теоретичт тдходи до вдосконалення iнновацiйно! полiтики Украши. Обфунтовано iнституцшну обмеженсть прямого державного фiнансування iнновацшно! сфери та необхiднiсть переходу до неселективних iнструментiв iнновацiйно! полтики, яким зараз не придляеться увага. Ключов'! слова: iнновацiйна полтика, нацональна iнновацiйна система, економiчна безпека, iнституцiйнi обмеження. Рис.: 1. Табл.: 4. Ббл.: 16.
Моайчук Тетяна Костянтишвна - здобувач, кафедра управлiння фшансово-економiчною безпекою, Уюверситет економки та права «КРОК» (вул. Лагерна, 30-32, Ки!в, 03113, Укртна) E-mail: [email protected]
УДК 330.342.3
Мосейчук Т. К. Институциональные ограничения выбора политики инновационного развития экономики Украины
Цель статьи состоит в исследовании институциональных особенно-стеш Украины, создающих ограничения для применения инновационной политики. Исследован процесс изменениш современнош инновационной политики в развитых странах, а также основные тренды в ее формировании. Систематизированы инструменты инновационнош политики. В процессе экономико-статистического анализа государственных расходов выявлено противоречие между реализациеш инновационной политики в Украине и приоритетами политики, определенными в нормативно-правовых документах. Используя методологию неоинституционализ-ма, раскрыты институциональные причины неэффективности инновационной политики, определены дополнительные «провалы рынка» в Украине, преодоление которых требует активнош роли государства в регулировании инновационнош сферы. В результате исследования определены теоретические подходы к совершенствованию инновационной политики Украины. Обоснованы институциональная ограниченность инструментов прямого государственного финансирования инновацион-нош сферы и необходимость перехода к неселективным инструментов инновационной политики, которым сешчас не уделяется внимание. Ключевые слова: инновационная политика, национальная инновационная система, экономическая безопасность, институциональные ограничения. Рис.: 1. Табл.: 4. Библ.: 16.
Мосейчук Татьяна Константиновна - соискатель, кафедра управления финансово-экономическош безопасностью, Университет экономики и права «КРОК» (ул. Лагерная, 30-32, Киев, 03113, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.342.3
Mosiychuk T. K. Institutional Restrictions when Choosing the Policy of Innovative Development of Ukrainian Economy
The article is aimed to study the institutional features of Ukraine, which restrict the implementation of innovation policy. Process of changes in the current innovation policy in the developed countries, as well as key trends in its development have been explored. Tools of innovation policy have been systematized. In the process of economic and statistical analysis of public expenditures, the tension between the innovation policy in Ukraine and the policy priorities, which are determined in the legal documents, have been identified. Using the methodology of neo-institutionalism, institutional reasons for ineffectiveness of innovation policy are disclosed, the specific «marketfailures» in Ukraine are defined, that requires an active role of the state in regulating the innovation sphere. As result of the study, theoretic approaches to improving innovation policy in Ukraine have been determined. The institutional limitations of the tools for direct public financing of innovation sphere have been substantiated, as well as the need to shift to the non-selective tools for innovation policy, which at the present time is not given attention. Key words: innovation policy, national innovation system, economic security, institutional restrictions. Pic.: 1. Tabl.: 4. Bibl.: 16.
Mosiychuk Tetyana K. - Applicant, Department of Financial and Economic Security, Accounting and Auditing, University of Economics and Law «KROK» (vul. Lagerna, 30-32, Kyiv, 03113, Ukraine) E-mail: [email protected]
Вумовах глобалiзащ! економiчних процесiв конку-рентоспроможшсть та економiчна безпека дер-жави у все бкьшш мiрi визначаються здатнiстю нацюнально! економiки до шновацш. Саме тому пере-хiд до шновацшно! економiки визнаеться прiоритетним напрямом державно! полижи.
Укра!на протягом багатьох роив наголошуе, що формування шновацшно! моделi розвитку е одним з основних прюритейв сощально-економiчно! стратеги. Ще на початку 2000-х рокiв провцними укра'1нськими вченими (зокрема, В. Гейцем, А. Гальчинським, А. Чух-ном, В. Семиноженком) була обгрунтована необхцшсть переходу на iнновацiйну модель розвитку, визначено основш напрями формування шновацшно! полiтики та механiзми 'й реалшаци.
За даними Мiнiстерства юстици, iснуе понад 200 за-конодавчих актш, що регулюють вiдносини у сферi шно-вацiй, а з урахуванням пiдзаконних нормативно-правових актiв галузево'1 належност - понад 400 [1, с. 96].
Незважаючи на рiвень правового забезпечення та ккьюсть державних оргашв, що регулюють шновацш-ну дшльшсть в УкраМ, перехiд до шновацшно! моделi розвитку економiки не вцбувся, а реформи, що пропо-нувалися в УкраМ упродовж останнк роив, «лише формально декларували шновацшну спрямованiсть держа-ви i жодним чином не вплинули на зростання попиту виробництва та потреби економжи на науков^ науково-технiчнi розробки» [2].
Iнституцiйним аспектам iнновацiйного розвитку економжи присвячено i ряд наукових дослцжень за-рубiжних i вичизняних учених. Великий внесок було зроблено працями таких вчених, як Л. Бальцерович, Дж. Бьюкенен, М. Вебер, Я. Корна!, Д. Норт, А. Ослунд, Дж. Стиглиц, Й. Шумпетер, М. Хан. Серед украшських учених, яю плцно працюють у галузi вироблення оптимально! для Укра!ни моделi економiчного розвитку, включаючи и iнновацiйну направленiсть, слiд видкити А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, В. Дементьева, С. Демшського, I. Петрову, Л. Федулову, С. Шкарлета.
Метою статтi е дослцження iнституцiйних об-межень державноl iнновацiйно! полiтики в Укра!нi та надання рекомендацш щодо iнструментiв полижи, якi можуть бути ефективними на сучасному еташ розвитку нацiонально! шновацшно! системи.
Необхiднiсть проведення активно! шновацшно! полижи визначаеться особливостями iнновацiйного процесу як об'екта управлшня. Iнновацiйнi продукти е класичними прикладами «вцмови», або «провалiв», ринку. Сферi iнновацiй притаманш позитивнi зовнiшнi ефекти (екстернали), коли ефект в1д розвитку iнновацiй бкьшою мiрою отримуе суспкьство, iншi галуз^ а не та галузь або компашя, якi зробили iнвестицi! в шноваци. Особливiстю е також високий ступень невизначеност у спiввiдношеннi витрат i результатiв при iнвестуваннi в шновацшш сфери.
Якщо держава не стимулюе вкладення у високо-технологiчнi галузi, сектори економжи, вони виявля-ються недорозвиненими або розвиненими на рiвнi нижче оптимального з точки зору всього сусшльства. Реалiзуючи iнновацiйну полiтику, держава не ткьки ви-
являе готовшсть взяти на себе ризики швестування в niAOTHi проекти з високою невизначенiстю, але i подае сигнал ринку, приватним промисловим швесторам про найбкьш iмовiрнi напрямки майбутнього попиту i про-позици нових технологш.
Як засвiдчили дослiдження В. Гейця [3], Л. Федуло-во! [4], Ю. Бажала [4], I. Петрово! [5]та iн., у розвинених крашах активне втручання держави в шновацшну д1яль-нiсть е необхiдним фактором переходу на шновацшну модель розвитку. Роль шновацшно! полижи держави зростае шд час технолопчних криз, при переходi до нового технолопчного укладу, тобто при гострiй потребi в державнiй пiдтримцi базових шновацш у стратепчних галузях нацiональноï економжи.
Аержавне регулювання iнновацiйного розвитку пройшло ряд етапiв. До початку 80-х роюв ХХ ст. панувала точка зору, зпдно з якою для успшно-итку нацiональноï iнновацiйноï системи достатньо направити науковий та шформацшний потенцiал у вироб-ництво через стимулювання розвитку фундаментальних i прикладних досл1джень. Роль держави обмежувалася в основному стадiею наукових дослiджень i розробок (що выдирало важливу роль у розвитку виробництва нашв-пров1дникш, ЕОМ i обладнання зв'язку). На змшу роз-рiзненим д1ям, яю сприяли проведенню наукових досль джень в тш чи iншiй галузъ або технiчному переоснащеннi окремих галузей, прийшла спецiально организована цке-спрямована шновацшна полiтика. Вона стала нев1д'емною частиною державного регулювання економiки.
Концепщя нацiональних iнновацiйних систем (Н1С) в iндустрiально розвинених кра!нах почала активно розроблятися в 1980-т роки одночасно великою групою вчених. Лидерами цього напрямку стали Р. Нельсон (США) [6], Б. Лундвалл (Швец1я) [7], К. Фрiмен (Ве-ликобритан1я) [8]. У процесi кторичного розвитку Н1С сформувалася особлива модель взаемоди держави та пiдприемницького сектора в аспект створення i реаль заци науково-технiчних досягнень.
Iнновацiйна полпжа розвинених кра!н за остан-ш десятирiччя змiнилась докорiнно. У сучасних умовах розвиненi кра!ни перейшли в1д фiнансування фунда-ментальних дослiджень i оргашзацш «велико! науки» до цкеспрямовано! пiдтримки вск стадiй нововведень в державному i приватному секторах, починаючи в1д створення товару або послуги, через просування його в1д ви-робника до споживача. Це проявляеться в переходi вiд «пасивно!» полiтики до «активно!», сутнiсть яко! полягае в активному використаннi науково-техшчного потенща-лу (не лише свое! кра'ши, але й усього свиу). У теперiшнiй час вплив держави поширюеться на виробництво, збут, експортну полiтику. Практично мова йде вже не про шд-тримку науково-техшчного прогресу, а про багатогранну i гнучку систему зi стимулювання, розробки, супроводу, управлшня, планування i контролю процесiв шновацшно! д1яльносп у сферi науки, техшки i виробництва.
У найзагальншому виглядi формування державно! шновацшно! полижи (рис. 1) складаеться в результат вибору i прийняття рiшень у деккькох ключових сферах. Сюди входять:
Виб|р прюрите"пв ¡нновацшно!' полггики
1
Пщготовка кадр¡в
Напрямки та ¡нструменти реалвацп ¡нновацшно!' пол¡тики
Ф¡нансування розпод¡л ресурав
I
Стимулювання
1нфраструктура (технопарки,
бвнес-¡нкубатори,
центри трансферту технолог¡й)
Формування стратепчних ц¡лей нацюнально!' софально-економтно!' пол^ики
1нституцшш обмежен
за рахунок держбюджету
за рахунок приватного сектора
Нефккальне (техн¡чне регулювання, ¡нтелекту-альна влас-н¡сть, антимо-нопольне регулювання,
Ф¡скальне (податки, мито, амор тизац¡я, ¡нше)
ня
Oбмежен¡ ф¡скальн¡ ресурси
Пол¡тична конкуренц¡я за ресурси
Kорупц¡я
Неефективн¡сть державних ¡нститут¡в
Рис. 1. Процес формування державноТ полiтики у сферi iнновацiй
О
О о_
<
т о
<
2 ш
+ вибiр загальнонацюнальних прiоритетiв шно-
вацiйно! полiтики; + розподк державних ресурсiв мiж рiзними секторами сфери наукових дослГджень вiдповiдно до визначених прiоритетiв; виконання дослГджень i розробок у державних наукових центрах; + непряме державне стимулювання iнновацiйних процесiв у приватному секторi за допомогою податково!, амортизацшно!, антимонопольно!, патентно!, митно! полiтики, що обумовлюють ефективнiсть та поширення шновацш; роз-робка цкьових програм, направлених на шдви-щення iнновацiйно! активност бiзнесу; + державнi замовлення, яю забезпечують пер-
винний попит на НДДКР; + формування шновацшного клiмату в еконо-мiцi та шфраструктурного забезпечення до-слiджень i розробок, включаючи нацiональнi служби науково-техшчно! iнформацi!, техшч-ного регулювання та стандартизаци; розробка довгостроково! стратегГ! з урахуванням показ-никiв економiчно! безпеки; + держава виступае як посередник, зв'язуючою ланкою мГж сферою «чисто!» (академiчноl) науки г завданнями виробництва, стимулюе коопе-рацiю у сферГ НДДКР промислових корпорацГй та ушверситейв; + стратегш пГдготовка наукових та шженерних
кадрГв (головне джерело шновацшних Гдей); + прийняття закошв та Гнших нормативних актГв, яю забезпечують захист ГнтересГв суб'ектГв ш-новацГйно! дшльност1
Практично кожен Гз цих напрямГв державного регулювання цГлеспрямовано впливае на прискорення Гн-новацГйного розвитку. У результатГ взаемодГ! держави й економГки формуеться «поле»: правовий, економГчний, ГнституцГйний Г сощальний простГр, у рамках якого здш-снюеться це спГвробГтництво Г взаемодш [9, с. 34].
Процес формування державно! шновацшно! полГ-тики починаеться з вибору прюритейв залежно вГд стратегГчних цГлей соцГально-економГчно! полижи. Напрямки та Гнструменти реалГзацГ! полпики залежать вГд ГнституцГйних особливостей кра!н, якГ формують тип Н1С.
СполученГ Штати, наприклад, починаючи з 2009 р., проводили послГдовну полижу та створили систему ш-ститупв Г програм пГдтримки енергетичних шновацш. Програма включала всГ стадГ! життевого циклу енергетичних шновацш: вГд фундаментальних дослГджень з фГ-нансуванням Гз федерального бюджету до формування попиту, комерщалГзаци, а також розвитку виробництв Г ринюв «ново! енергетики» [10, с. 46]. Завдяки програмГ «ново! енергетики» США планують перейти до нового технологГчного укладу, вГдновити промисловий потен-цГал кра!ни.
У Кита! шновацшна полГтика довгий час була шд-порядкована промисловГй полГтицГ. Опора на експортш галузГ та Гмпорт технологш забезпечили стГйкГ темпи зростання. На початку 2000-х роюв полГтика запози-чення технологи стала пГддаватися все бгльшш критицГ. ЕкономГка потрапила у порочне коло: «вГдсталГсть - за-купГвлГ технологи - вГдсталГсть». «На вГдмшу вГд Китаю корейський уряд Гз самого початку дотримувався чпко!
полижи: технолот може бути куплена за кордоном ткьки один раз, а держфшансування розподкяеться в пропорци 1/5 на iMropT технологи та 4/5 - на присто-сування до мкцевих умов i власнi НДДКР. У Кита'1 така пропорцiя ... 1 : 0,08» [11, с. 216].
Сьогодншнш етап розвитку Н1С Китаю характеризуемся переходом до парадигми «шновацш з опорою на власш сили». Китай переходить вц слiдування структурi науково-технологiчних прюритепв розвине-них краш до вцтворення моделi iнновацiйноï економь ки. Для ïï реалiзацiï передбачено не ткьки нарощуван-ня державного фiнансування по все бкьшш кiлькостi напрямкiв дослцжень, а й великi плани промислово'1 i структурно'1 полiтики, що мають на метi пiдвищення частки наукомктких галузей в економiцi краши.
Як ми бачимо, краши, незважаючи на рiзнi шсти-туцiйнi характеристики Н1С, пiдпорядковують розвиток iнновацiйноï полiтики бкьш загальним цкям нацiональноï соцiально-економiчноï полггики та економiчноï безпеки. Iнновацiйна политика визначаеть-ся вiдповiдно до можливостей бюджетних обмежень та рiвня i специфжи розвитку Н1С. Напрямки шновацшноТ полiтики сфокусованi вiдповiдно до цкей, саме за цими прiоритетами проводиться державне фшансування, саме вони е орiентирами для бiзнес-сектора.
В УкраМ розвиток шновацшно! системи перед-бачений цкою низкою нормативно-правових докумен-пв, якi мiстять деккька спискiв прюритейв у цiй сферi (табл. 1).
Визначеш прiоритетнi напрямки не сшвпадають у рiзних документах, сформульованi надто широко i не дозволяють забезпечити високий рiвень концентраци iнвестицiйних ресурйв на реалiзащí iнвестицiйних та шновацшних проектiв для здiйснення прогресивних структурних зрушень. Якщо встановлюванi на вищо-му державному рiвнi прiоритети розвитку економжи мають не декоративне значення, то повинен бути один короткий список.
Аналiз структури капiтальних швестицш за раху-нок Державного бюджету УкраТни вiдкриваe дiйснi напрямки державних прiоритетiв, якi не сшвпадають iз напрямками шновацшно! полiтики, затвердженими у нормативних документах (табл. 2).
Як сл1дуе зi статистичних даних, прiоритетними напрямками державних швестицш е добувна промисловiсть (15,1 %), а також сфера державного управлшня (45,4 %) (табл. 3). Частка каштальних iнвестицiй за рахунок державного бюджету на п1дприемства переробно'1 промис-ловостi, а також у науковш дiяльностi i розробок е незна-чною. Т мiзернi обсяги шновацшних ресурсш, якi сьогоднi спрямовуються у виробничу сферу, не зможуть забезпечи-
Таблиця 1
Визначеш законодавством прюритети iнновацiйноï сфери
Закон УкраТни «Про прiоритетнi на-прями шновацшноТ дiяльностi в Украïнi»
Закону УкраТни «Про прюритетж напрями розвитку науки i техшки»
Постанова КМУ «Про затвердження Програми розвитку iнвестицiйноï та шновацшноТ дiяльностi в Украïнi»
1) освовння нових технологiй транс-портування енерп'Т, впровадження енергоефективних, ресурсозберiгаючих технологш, освовння альтернативних джерел енергп;
2) освовння нових технологш високотехнолопчного розвитку транспортноТ системи, ракетно-коа^чно'Г гaлузi, авiа- i суднобудування, озбровння та вшськовоТ технiки;
3) освовння нових технологш виробницт-ва матерiалiв, Тх оброблення i з'вднання, створення iндустрiï наноматерiалiв
i нанотехнологiй;
4) технологiчне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;
5) впровадження нових технологш та об-ладнання для яюсного медичного обслу-говування, лкування, фармацевтики;
6) широке застосування технологш бтьш чистого виробництва та охорони навко-лишнього природного середовища;
7) розвиток сучасних шформацшних, комунiкацiйних технологш, робототехнки
Прiоритетнi напрями розвитку науки i техшки на перюд до 2020 року:
1) фундаментальн науковi дослн дження з найбiльш важливих проблем розвитку науково-техшч-ного, соцiально-економiчного, суспiльно-полiтичного, людського потенцiалу для забезпечення конку-рентоспроможностi УкраТни у свт та сталого розвитку суспiльства
i держави;
2) шформацшш та комушкацшы технолопТ;
3) енергетика та енергоефектившсть;
4) рацiональне природокористування;
5) науки про життя, новi технолопТ профтактики та лiкування найпоши-ренiших захворювань;
6) новi речовини i матерiали.
Прiоритетами розвитку базових галузей економки, в яких реалiзуються iнвестицiйнi та шновацшш проекти, в:
- забезпечення розвитку енергетично'Т iнфраструктури, зокрема газотранспортной' системи, атомного та ракетно-космiчного машинобудування, авiа-
i суднобудування;
- видобування нафти, газу та вугтля;
- виробництво, перероблення та збер^ання сiльськогосподарськоï продукцГГ;
- будiвництво i реконструкцiя автомобiльних дорiг, шших об'вктiв iнфраструктури, реконструкцiя систем тепло- i водопостачання та водовщведення;
- будiвництво житла
Джерело: Закон УкраТни «Про прюритетж напрями шновацшно! дiяльностi в УкраТ'ж» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17, Закон УкраТни «Про прюритетж напрями розвитку науки i техжки» [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2623-14, Постанова КМУ вщ 2 лютого 2011 р. № 389 «Про затвердження Програми розвитку швестицмно! та шновацшно! дiяльностi в УкраТ'ж» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/389-2011-%D0%BF
О ш
Таблиця 2
Структура каштальних швестицш за рахунок кошлв державного бюджету УкраТни за видами економiчноi' дiяльностi
в 2010 - 2013 рр. (%)
Вид економiчно' дiяльностi Р!к
2010 2011 2012 2013
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0
Стьське господарство, мисливство, лкове господарство 2,6 1,8 0,2 1,0
Добувна промисловкть 5,5 8,3 6,1 15,1
Переробна промисловкть 1,2 0,6 0,4 0,3
Виробництво та розподтення електроенерги, газу, пари та гарячоТ 4,2 6,0 4,8 4,9
Буд1вництво 12,1 15,0 2,4 3,2
Д|яльн1сть транспорту та зв'язку 33,7 36,4 7,8 -
Операцп з нерухомим майном 3,2 4,3 41,2 0,1
Науков1 дошдження та розробки - 1,0 1,7 4,9
Державне управлшня 3,7 5,4 28,0 45,4
Освга 5,0 4,6 2,4 5,4
Охорона здоров'я та надання соцтльноТ' допомоги 8,1 6,8 4,5 11,5
Надання комунальних та ¡ндивщуальних послуг 19,7 10,5 0,7 -
Джерело: розраховано за: Каттальш швестицп за вiдповiднi роки / Державний комiтет статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:/www.ukrstat.gov.ua
Таблиця 3
Структура витрат Зведеного бюджету УкраТни на економiчну дiяльнiсть (%)
Вид економiчно' дiяльностi Рк
2008 2009 2010 2011 2012 2013
Стьське господарство, лкове господарство та мисливство, рибне господарство 18,8 15,8 16,7 13,4 12,0 15,2
Паливно-енергетичний комплекс 30,2 30,1 27,5 19,2 28,0 30,4
У тому числп вугтьна галузь та ¡нш1 галуз1 з видобутку твердого палива 14,1 15,8 17,0 17,8 20,6 29,6
електроенергетична галузь 0,8 2,3 1,7 1,0 0,5 0,5
Обробна промисловюъ 0,2 0,5 0,1 0,9 0,4 -
Транспорт 27,3 34,5 34,9 32,4 26,8 35,3
Зв'язок, телекомушкацп та ¡нформатика 0,3 0,5 0,4 0,3 0,3 0,4
Фундаментальш та прикладш дошдження \ розробки в галу-зях економки 2,6 2,7 2,7 2,4 2,1 1,9
1нш1 галуз1 20,7 15,9 17,8 31,4 30,4 16,9
Довщково: усього витрат, млн грн 51322,4 39753,0 43832,4 57124,1 62377,4 50757,8
Джерело: розраховано за: Видатки за функцюнальною класифтафею видатгав та кредитування бюджету за вщповщш роки / Державне казначейство УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http//www. treasury.gov.ua
ти вагомих зрушень у найближчГ десятилГття. Тим бкьше, що вони не охоплюють розвиток наукомГстких, ресурсо- Г енергозберггаючих технологий, без яких не може бути за-безпечений належний рГвень економГчно! безпеки.
Основними сферами державно! шдтримки бюджету за 2008 - 2013 рр. е скьське господар-ство, паливно-енергетичний комплекс, сфера послуг та шфраструктура. На щ сфери у 2013 р. припадало 81,2 % вГд загального обсягу витрат. Так, на паливно-енергетичний комплекс припадало близько 30 % усГх витрат на економГчну дшльшсть, Гз них 29,9 % - на вугкьну
галузь. При цьому питома вага промислових галузей з потенцГалом шновацшного розвитку та ГмпортозамГ-щення е незначною.
ЗгГдно з результатами аналГтично! доповГдГ Нацю-нального Гнституту стратегГчних дослГджень при Прези-дентовГ Укра!ни [12], жодна з державних програм у сферГ шновацшного розвитку промислового сектора не була профшансована бюджетом у повному обсязГ, зокрема: + Загальнодержавна комплексна програма розвитку високих наукоемних технологш, затвердже-на Законом Укра!ни вГд 9.04.2004 р. № 1676-1У
на 2005 - 2013 рр. фшансувалася в середньому на рiвнi 0,5% в1д запланованого;
+ Державна цiльова економiчна програма «Ство-рення в УкраМ iнновацiйноl iнфраструктури» на 2009 - 2013 рр., затверджена Постановою КМУ вц 14.05.2008 р. № 447, не була профшан-сована;
+ Державна цкьова науково-технiчна програма «Нанотехнологи та наноматерiали» на 2010 -2014 рр., затверджена Постановою КМУ в1д 28.10.2009 р. № 1231, з початку регшзаци про-фiнансована з державного бюджету на 115971,0 тис. грн, або на 6,3 % в1д запланованого обсягу.
Протягом 2004 - 2013 рр. частка витрат за рахунок коштш державного бюджету не перевищувала 3 %. У 2013 р. в умовах полiтично! нестабкьност уряд фшансував в основному захищенi статтi бюджету i припинив фiнансування багатьох статей шновацшних витрат (табл. 4).
Держава практично усунулася вц проведення активно! швестицшно-шновацшно! полiтики, вiддаючи все на «волю ринку». Водночас державне споживання постшно зростало, досягнувши у 2013 р. величини в 281,7 млрд грн.
Наведеш даш св1дчать ткьки про стан блоку «фь нансування, розподк ресурсш», представленого на рис. 1. Змши, що проходили з шструментами «стимулювання» та «инфраструктура», теж були негативними. За останш роки лiквiдовано фiскальнi пкьги щодо iнновацiйно! дь яльностi пiдприемств. Роздк V «Особливостi в оподат-куванш та митному регулюваннi iнновацiйно! дшльнос-тi» Закону Укра!ни «Про шновацшну дiяльнiсть» було виключено ще у 2005 р. Податковим кодексом Украши гарантуеться лише податкове стимулювання впрова-дження енергоефективних технологiй.
Послiдовно лжвцовано Державний шновацш-ний фонд, Державне агентство з швестицш та шнова-
цiй, Державне агентство з питань науки, шновацш та iнформатизацiï (останне у 2014 р. шляхом реоргашзащ! у Державну службу з питань електронного урядування). Перевiрки КРУ перших двох структур свцчать про !х неефектившсть та численнi зловживання [13].
Таким чином, головними тенденцiями у сферi державно! полiтики Украши е скорочення прямо! державно! участ у фшансуванш iнновацiйноï дiяльностi, скорочення податкових стимулюючих меха-нiзмiв та вцсутшсть реальних крокiв у створенш шфра-структури iнновацiйноï дiяльностi.
Провцш украïнськi вченi вiдмiчають, що державна полiтика була i залишаеться непередбачуваною i непо-слiдовною i мае лише одну реальну мету - стимулювання використання матерiальних факторiв економiчного зростання без продумано! стратеги на майбутне, в якому суспкьство i економжа знань будуть визначальними.
Вiдповiдь на питання, чому послцовно не реаль зуеться проголошений курс на шновацшний розвиток, потрiбно шукати в iнституцiйних основах економiчноï полiтики Укра!ни. Методологiчнi основи для аналiзу iн-ституцiйних основ iнновацiйноï полижи закладенi тео-рiями сусп!льного вибору та неоiнституцiоналiзму [14].
Укра!на належала до краш, що розвивалася в си-стемi централiзованого планування, де взаемозв'язок науки та виробництва планувався та регламентувався державою, характеризувався вертикальними зв'язками та не мав вбудованих механiзмiв саморозвитку. У ходi ринкових перетворень передбачалося створення нового шфраструктурного механiзму, який до тепершнього часу мае фрагментарний характер. Протирiччя у вiдбу-довi Н1С пов'язанi не ст!льки з вцсутшстю коштiв для ïi розвитку, сккьки з вiдсутнiстю зацiкавленостi у ключо-вих гравцiв полiтичного поля Украши.
Цкий ряд укра!нських та шоземних вчених конста-тують, що в багатьох крашах, що вийшли iз системи цен-тралiзованого планування, склалися олiгархiчно-клановi
Таблиця 4
Джерела фшансування iнновацiйноï дiяльностi в Украïнi у 2004 - 2013 рр.
Рк Загальна сума витрат, млн грн Приркт за рк, млн грн У тому чиЫ за рахунок кошлв
власних державного бюджету шоземних швео^в шших джерел
2004 4534,6 1474,8 3501,5 63,4 112,4 857,3
2005 5751,6 1217,0 5045,4 28,1 157,9 520,2
2006 6160,0 408,4 5211,4 114,4 176,2 658,0
2007 10850,9 4690,9 7999,6 144,8 321,8 2384,7
2008 11994,2 1143,3 7264,0 336,9 115,4 4277,9
2009 7949,9 -4044,0 5169,4 127,0 1512,9 1140,6
2010 8045,5 95,6 4775,2 87,0 2411,4 771,9
2011 14333,9 6288,4 7585,6 149,2 56,9 6542,2
2012 11480,6 -2853 7335,9 224,3 994,8 2925,6
2013 9562,6 §1918,0 6973,4 24,7 1253,2 1311,3
О
О Q_
<
CQ О
<
О ш
Джерело: складено за: Наука та шновацшна д1яльн1сть в Укра!н1: стат. зб. / [Вщп. за вип. О. О. Кармазша]. - К. : 1нформ.-видав. центр Держ-комстату Укра!ни. - Ки!в, 2014. - 314 с.
системи. Полгтичш режими в таких кра!нах визначають процеси групово! конкуренц!! в 6opoTb6i за владу над розпод!лом ресурсiв. Зокрема Укра!ну вiдносять до кра!н «ол!гарх!чно! демократ!!, за яко! олiгархiчнi групи змага-ються за вплив не лише в коридорах центрально! влади, а й на виборах» [15]. Прагнення отримати матерiальнi вигоди в!д полггичного процесу описуеться категорieю полтттг ренти. Остання передбачае використання адмМстративного ресурсу для штучного обмеження конкуренцй, переносячи ll тим самим у сферу тшьового впливу на прийняття державних рiшень. Корупц1я тiсно пов'язана з «провалами держави», тобто iз ситуац1ями, коли держава не в змозi забезпечити свое ефективне функцюнування в рамках лептимних процедур.
Контролюючи цiлi галузi, олигархи не зацiкавленi у мiжгалузевому рус! капiталу та структурних змiнах, оск!льки примножують сво! статки через канали поль тично! ренти за допомогою свого впливу на державнi шституцй та зрощування з ними.
Отримання податкових преференцiй для вже ш-нуючого б!знесу (без жодних ознак шновацшносй), за-ниження цiн на енергетичш ресурси, рiзноманiтнi схеми розкрадання кошпв державного бюджету залишаються в УкраМ справою з рентабельнiстю набагато вищою, нiж розвиток бiзнесу на основi нових технологiй. Високi ри-зики невизначеностi при вкладаннi кошпв у новi галузi та продукти, а також наявшсть зовншни ефектш для iнших галузей та всього сусп!льства, якi важко або неможливо приватизувати - уй цi ознаки вiдмов, або провалiв, ринку - це те, куди не хочуть вкладати грошi конкуруючi ол!-гархiчнi клани. Крiм того, олiгархiчна демократ1я в Укра'lнi характеризуеться короткими полгтичними циклами. Оль гархiчнi групи при владi змiнюються швидше, шж будь-яка програма розвитку шновацш може дати выдачу.
Таким чином, вигоди в!д розпод!лу державних кош-тiв на пiдтримку окремих галузей отримують не ст!льки найперспективнiшi галуз! ск!льки сектори з найсильш-шим лобiстським потенцiалом, як ми бачили у табл. 2, 3.
Результатом тривалого розвитку тако! iнституцiйно!
моделi е деградац1я структури економiки Укра!ни,
закрiплення 'й сировинного характеру та все б!льша деiндустрiалiзацiя. Результатом структурних змш в укра-!нськiй промисловост стало домiнування прничодобув-ного та металургшного секторiв нацiонально! економiки. Для цих секторiв не характерна активна шновацшна дЬ-яльнiсть, осюльки технолог!! цих сектор!в вiдносно ста-б!льш, а продукц1я нерiзноманiтна. В УкраМ поступово зникли цш високотехнологiчнi галуз! промисловост (наприклад, галузь електрошки). Р!зко скоротився обсяг внутршнього попиту на багато груп товар!в, особливо на високотехнолопчш. Несприйнятливкть великих про-мислових галузей до шновацш зб!льшуе протир!ччя м!ж сектором виробництва i все ще потужним сектором науки, високим р!внем освгти, що залишилися у спадок в!д економши централ!зованого планування.
Характерною рисою ол!гарх!чно! демократ!! е ко-рупц1я. Вцповцно до шдексу сприйняття корупц!! Transparency International Укра!на мае у 2014 р. 26 бал!в (142 мксце рейтингу), що е найпршою оцшкою серед ус!х
пострадянських краш, що знаходяться в европейськгй частинГ континенту.
Система хабарництва суттево знижуе прибутко-вГсть у секторГ малих Г середнГх пГдприемств, що посла-блюе пГдприемницьку ГнГцГативу та змушуе бГзнес вГдда-вати перевагу придбанню технологш закордоном замГсть розробки технолопчних рГшень у спГвпрацГ з укра!нськи-ми державними науково-дослГдними установами.
ВГдсутшсть ГнститутГв не означае, що треба зво-лГкати з проведенням активно! шновацшно! полГтики. Небагато кра!н наздоганяючого типу розвитку мають низький рГвень корупцй та добре дшчГ державнГ шсти-тути. «АзГатськГ тигри» досягли успГху на шляху ство-рення ГнновацГйно! моделГГ при поганому швестицшно-му клГматГ та при не дуже високих показниках захисту прав власност!
ВГдомо, що пряме бюджетне фшансування дае найшвидший макроекономГчний ефект у порГвняннГ з методами стимулювання приватних ГнвестицГй. В умо-вах високо! корупцй методи прямого фшансування з бюджету або надання податкових преференцш вибра-ним шдприемствам небезпечнГ тим, що в корумпова-ному середовищГ !х можуть отримати лобГсти, а не най-бГльш перспективнГ пГдприемства.
1нструменти ГнновацГйно! полГтики можна подГлити на двГ групи: селективш, якГ надаються за ршенням чиновникГв, Г неселективнГ, якГ дають переваги великим групам учасниюв шновацшного процесу автоматично, без ршення чиновника. «СелективнГ заходи вимагають бГльшо! ГнформованостГ ...крГм того, вони бГльшою мГрою, нГж багато з ушверсальних заходГв, сти-мулюють привласнення ренти. Чим вище стушнь неви-значеностГ Г нижча якГсть бюрократ!, тим менш ефек-тивна селективна полГтика» [11, с. 171]. Як свГдчать деякГ дослГдження [11], Гснуе критичний рГвень ГнституцГйних здГбностей держави, який робить можливим застосу-вання селективних методГв полГтики, таких як пряме бюджетне фшансування, субсидГ! Г т. п. НеселективнГ ж методи ГнновацГйно! полГтики, таю як податковГ стимули для шновацш або антимонопольш методи, працюють як при погано працюючих шститутах, так Г при хороших.
В умовах високо! монополГзацГ! е висою ризики того, що Г при застосуванш неселективних методГв полГтика, спрямована на стимулювання цГлих галузей, буде мати обмежений ефект, оскГльки цш сектори машинобу-дування та енергетики представленГ певними кланово-олГгархГчними групами. Виявлення таких ризиюв приводить до наступного кроку: необхГдностГ пов'язати проведення змш у шновацшнш полГтицГ з кардинальни-ми змГнами у сферГ антимонопольного регулювання.
1нституцшш особливостГ Укра!ни викликають до-датковГ «вГдмови ринку» та стають на завадГ проведен-ню ГнновацГйно! полГтики з точки зору недосконалостГ фшансових ринкГв (банкГвського, ринюв капГталу, стра-хування) та «вГдмови» координацГ! [16, с. 9].
Слабо розвинутий внутршнш фГнансовий ринок Укра!ни не акумулюе ресурси в необхГдному для шнова-цГй обсязГ. НайбГльш розвинутий банкГвський сектор усе ще потребуе значних витрат на збГр шформацй та оцГнку
ризиюв позичальниюв, що переорiентуе банки на спо-живче кредитування, кредитування торпвельних опера-цiй. Фiнансування промисловостi та шновацш припиня-еться. Внутрiшнi швестори менш толерантнi до ризикiв порiвняно з инвесторами iз кра!н розвинутих i структу-рованих ринкiв, яю можуть профiнансувати витрати всгх невизначеностей в очжуванш великих потенцiйних ви-год. В Укра!нi, де шоземш iнвестори стикаються зi знач-ними полггичними ризиками, якi не страхуються навпъ у розвинених кра!нах, багато потенцшно вигiдних шнова-цiйних проекпв залишаються нездiйсненими.
Деякi iнвестицiйнi проекти виявляються прибут-ковими тгльки тод^ коли реалiзуються взаемодоповню-ючi проекти в шших галузях. Витрати координаци цих iнвестицiйних проектiв через вцносно неефективнi ринки можуть зупинити або скоротити потенцшно при-бутковi швестици.
Активна полiтика держави у створенш ринково! iнфраструктури, у координаци зв'язюв та обмiну шфор-мацiею мiж галузями, органiзацi! контактiв мiж швесто-рами та створеннi стимулiв до координованих швести-цiй може бути компенсатором додаткових «вiдмов ринку» та принести вцчутш результати.
ВИСНОВКИ
1дея iнновацiйно! моделi розвитку економжи була дискредитована в укра!нському суспiльствi через не-ефективнi та непослцовш ди влади та анонсування за-ходiв, якi не було вткено в життя.
Аналiз розвитку державного регулювання ш-новацiйно! сфери показуе, що поставлен цiлi шнова-цшно! полiтики Укра!ни е дуже розмитими та ншк не пов'язаними з реальним вектором розвитку кра!ни; iнфраструктурнi мехашзми та законодавчi акти, затвер-джеш у сферi iнновацiй, не спрацьовують. Зазвичай це пояснюють недофшансуванням та поганою координащ-ею мiж державними органами. Ми не заперечуемо таю висновки, але вважаемо, що головна причина провалiв у регулюванш залишаеться поза увагою. А саме - вцсут-нiсть економiчних iнтересiв та стимулiв до шновацшно-го розвитку головних промислово-фiнансових груп, що визначають економiчну полiтику держави.
Вибiр полижи щодо iнновацiйного розвитку Укра!ни не може бути зроблено без урахування шсти-туцiйних обмежень. 1нноваци в умовах шституцшних обмежень повиннГ розглядатися не як самоцкь, а як ш-струмент стимулювання економiчного зростання та по-силення економiчно! безпеки.
Визначенi ГнституцГйнГ осо6ливостГ Укра!ни обу-мовлюють необхiднiсть коригування iнновацiйно! полижи в таких напрямках:
+ iнновацiйна полiтика держави повинна шдпо-рядковуватись довгостроковГй стратеги еконо-мГчно! безпеки з чГтко визначеними галузями, яю будуть розвиватися за шдтримкою держави; + перехiд вГд нарощування загальних о6сягГв шд-тримки за вйма складовими нацiонально! шно-вацшно! системи до концентраци матерiальних та фшансових ресурсiв держави на досягненш стратегiчних цкей;
f максимальний акцент у шновацшнш полiтицi мае бути надано неселективним методам шд-тримки шновацш та створенню ринково! шф-раструктури. ■
Л1ТЕРАТУРА
1.Чикаренко I. Проблеми державного регулювання iнновацiйноí дiяльностi в Укра'1'Hi / Чикаренко I. // Державне управлшня та мкцеве самоврядування. - 2012. - Вип. 4 (15). -С. 95 - 105.
2. Про Рекомендацп парламентських слухань на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технично! сфери держави». Постанова Верховно! Ради Укра!ни вщ 11.02.2015 р. № 182-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/182-193
3. Геець В. М. 1нновацшш перспективи Укра!ни : моно-графiя / В. М. Геець, В. П. Семиноженко. - Харюв : Константа, 2006. - 272 с.
4. Технолопчний iмператив стратеги соцiально-економiч-ного розвитку Укра!ни : монографiя / [Л. I. Федулова, Ю. М. Ба-жал, В. Л. Осецький та ш.] ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Л. I. Фе-дулово! ; НАН Укра!ни ; 1н-т екон. та прогноз. - К., 2011. - 656 с.
5. Петрова I. Л. 1нновацшна дiяльнiсть: стимули та пере-шкоди : монографiя / I. Л. Петрова, Т. I. Шпильова, Н. П. Сисолн на. - К. : КРОК, 2010. - 320 с.
6. Nelson R. (ed.). National and Systems. A Comparative Analysis / R. Nelson. - Oxford University Press, 1993.
7. Lundvall B.-A. National Systems of Innovation: Tovards a Theory of Innovation and Interactive Learning // B.-A. Lundvall. -London, Pinter Publishers, 1992.
8. Freeman C. The National System of Innovation in Historical Perspective / C. Freeman // Cambridge Journal of Economics, 1995, vol. 19, No 1.
9. Бова Т. В. Державна шновацмночнвестицшна полгги-ка Укра!ни: теорiя, методолопя, напрямки : монографiя / Т. В. Бова. - Донецьк : Юго-Восток, 2011. - 452 с.
10. Наука и инновации: выбор приоритетов / Отв. ред. Н. И. Иванова. - М. : ИМЭМО РАН, 2012. - 235 с.
11. Попов В. В. Стратегия экономического развития /
B. В. Попов. - М. : Изд. дом НИУ «Высшая школа экономики», 2011. - 336 с.
12. !нновацшний розвиток промисловосп як складова структурно! трансформацп економки Укра!ни : аналогична до-повщь / О. В. Собкевич, А. I. Сухоруков, А. В. Шевченко [та ш.] ; за ред. Я. А. Жалта. - К. : ЫСД, 2014. - 152 с.
13. Зв^ Рахунково! палати Укра!ни за 2008 рк. - Ки!в, 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/1497434
14. Бьюкенен Дж. М. Сочинения. Конституция экономической политики. Расчёт согласия. Границы свободы / Дж. М. Бьюкенен // Нобелевские лауреаты по экономике. Т. 1 / Фонд экономической инициативы. - М. : Таурус Альфа,1997. - 560 с.
15. Касьянов Г. Система владних вщносин у сучаснш Укра'шЬ групи штересу, клани та олiгархiя / Г. Касьянов // Укра!н-ський iсторичний журнал. - Ки!в : Дiез-продукт, 2009. - № 1. -
C. 176.
16. Khan Mushtaq H. Investment and Technology Policies / Mushtaq H. Khan. - New York: UN DESA, 2007. - P. 43.
Науковий кер1вник - Петрова I. Л., доктор економiчних наук, професор, завщувач кафедри менеджменту та маркетингу Ушверситету економ™ i права «КРОК», м. Ки!в
REFERENCES
Bova, T. V. Derzhavna innovatsiino-investytsiina polityka Ukrainy: teoriia, metodolohiia, napriamky [State innovative investment policy of Ukraine: Theory, Methodology, directions]. Donetsk: Yuho-Vostok, 2011.
Biukenen, Dzh. M. "Sochineniia. Konstitutsiia ekonomi-cheskoy politiki. Raschet soglasiia. Granitsy svobody" [Works. The Constitution of economic policy. Calculation of consent. The limits of freedom]. In Nobelevskielaureatypo ekonomike. Moscow: Taurus Alfa, 1997.
Chykarenko, I. "Problemy derzhavnoho rehuliuvannia in-novatsiinoi diialnosti v Ukraini" [Problems of state regulation of innovative activity in Ukraine]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, no. 4 (15) (2012): 95-105.
Fedulova, L. I. et al. Tekhnolohichnyi imperatyv stratehii sot-sialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [The technological imperative of socio-economic development of Ukraine]. Kyiv, 2011.
Freeman, C. "The National System of Innovation in Historical Perspective". Cambridge Journal of Economics, vol. 19, no. 1 (1995).
Heiets, V. M., and Semynozhenko, V. P. Innovatsiini perspek-tyvy Ukrainy [Innovative perspectives of Ukraine]. Kharkiv: Kon-stanta, 2006.
Kasianov, H."Systema vladnykh vidnosyn u suchasnii Ukraini: hrupy interesu, klany ta oliharkhiia" [The system of power relations
in modern Ukraine, interest groups, clans and oligarchs]. Ukrainskyi istorychnyizhurnal, no. 1 (2009): 176-.
Khan, Mushtaq H. Investment and Technology Policies. New York: UN DESA, 2007.
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/182-193
Lundvall, B.-A. National Systems of Innovation: Tovards a Theory of Innovation and Interactive Learning. London: Pinter Publishers, 1992.
National and Systems. A Comparative Analysis: Oxford University Press, 1993.
Nauka i innovatsii: vybor prioritetov [Science and innovation: the choice of priorities]. Moscow: IMEMO RAN, 2012.
Popov, V. V. Strategiia ekonomicheskogo razvitiia [Economic development strategy]. Moscow: Vysshaia shkola ekonomiki, 2011.
Petrova, I. L., Shpylyova, T. I., and Sysolina, N. P. Innovatsiina diialnist: stymuly ta pereshkody [Innovative activities: incentives and obstacles]. Kyiv: KROK, 2010.
Sobkevych, O. V. et al. Innovatsiinyi rozvytok promyslovosti iak skladova strukturnoi transformatsii ekonomiky Ukrainy [Innovative development industry as part of the structural transformation of the economy of Ukraine]. Kyiv: NISD, 2014.
"Zvit Rakhunkovoi palaty Ukrainy za 2008 rik" [Report of the Accounting Chamber of Ukraine in 2008]. http://www. ac-rada.gov. ua/control/main/uk/publish/article/1497434
<
S
u
110 BI3HECIHQOPM № 3 '2015
www.business-inform.net
