CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 24 (63). 2011 г. № 1. С. 155-163.
УДК 339: 330.341.1
НАЦЮНАЛЬШ ШНОВАЦ1ЙШ СИСТЕМИ В ГЛОБАЛЬНШ ЕКОНОМ1Ц1
no6ip4eHKO В.В.
Таврический национальный университет имени В.И.Вернадского, Симферополь, Украина
E-mail: viktoriya_crimea@list.ru
У стат дана оцшка дослвджень Н1С на основi узагальнення та систематизацп поглядiв на ïï суть i структуру. Оцшено стан формування Н1С в зарубiжних краïнах. Виявлено проблеми та перспективи щодо запровадження iнновацiйноï моделi розвитку економжи Украши.
Ключовi слова: шноващя, технологiï, рiвень розвитку, стратетж нацiональна iнновацiйна система, глобатзащя.
I. ВСТУП
До початку XXI столгття стало очевидним, що р1вень розвитку й динам1зм 1нновацшно1' сфери — науки, нових технологш, наукомютких галузей i компанш — створюе основу стшкого економ1чного росту, визначае границ м1ж багатими й бщними крашами. Формування нащональних шноващйних систем (Н1С) як основного мехашзму саморозвитку стало головним фактором довгострокового росту свгтово1' глобально!' економши. Саме нащональна 1нноващйна система дозволяе держав! зайняти певну шшу в систем1 м1жнародного под1лу пращ, придбати вагу й статус у систем1 м1жнародних вщносин. Незважаючи на нащональш вщм1нносп, загальною рисою ус1х без винятку Н1С е лщерство у забезпеченш трьох прюритет1в розвитку: науки, освгти та наукоемного виробництва [1].
Розвиток св1тово1' економши переконливо демонструе, що в Украш1 також не може бути шшого шляху розвитку, шж формування економши, засновано1' на знаннях, тобто економши шновацшного типу. Перехщ до даного типу економши можливе лише в рамках цшсно1' нащонально1' шновацшно1' системи, що перетворить нове знання на продукти й послуги, необхщш суспшьству. Не випадково питання про перспективи формування нащонально1' шновацшно1' системи займае помине мюце в украшському економ1чному та пол1тичному дискурс^. Але щоб адекватно ощнити щ перспективи й нам1тити можлив1 напрямки розвитку вгтчизняно1' шновацшно1' системи, необхщно розглянути юнуюч1 в св1товш практищ типи нащональних шноващйних систем.
1 Постанова КМУ №1174 вщ 28.07.2003 р. "Державна програма розвитку промисловост на 2003 -2011 роки"; Указ Президента Украши ввд 20.04.2004 р. № «Про фшансову тдтримку шновацшно1 дiяльностi тдприемств, що мають стратегiчне значення для економжи та безпеки держави»; Постанова ВР Украши вщ 16.06.2004 р. № 1786-1У «Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технiчного потенщалу та шновацшно1 дiяльностi в Украш»; Указ Президента Украши вiд 30.12.2005 р. № 1873 «Про утворення Державного агентства Укра1ни з швестицш та iнновацiй»; Розпорядження КМ Украши ввд 17.06.2009 р. № 680-р «Про схвалення Концепцп розвитку нащонально! шновацшно1 системи» та iн.
II. АНАЛ1З ДОСЛ1ДЖЕНЬ I ПУБЛ1КАЦ1Й
Теоретичнi положення iнновацiйних теорш дiстали свое вiдображення у наукових працях вчених-економюпв, як зарубiжних: Й.Шумпетера, Г.Менша, Б.Санто, А.Кляйнкнехта, Я.Ван Дейна, Б.Твюса, 1.Кузнеця, Р.Солоу, Ф.Хайека, П.Друкера, М.Куiна, З.Кузера, - так i росiйських: С.Фокiна, 1.Балабанова, В.Гусарово1, Н.Московша, В. Сергеева [4], О.Молчаново1, В.Гунша, Б.Салтикова, М.Бунчука, - та втизняних: В.Будкiна, В.Новицького, 1.Макаренка, М.Йохана, Ю.Бажала, В.Гееця [10], В.Яковенко, Б.Малицького, Ю.Яковця, Л.Омеляновича, 1.Крючково1, М.Пашути [12], Т.Щхана, О.Василенко, О.Волкова, А.Власово1, Д.Кокурина, В.Захарченко. Безпосередньо авторами концепци Н1С, яка розроблялась в рамках шновацшних теорш розвитку економши, стали Б.Лундвал, К.Фрiмен, Р.Нельсон, 1.Бойко, Н.1ванова, В.Гусев [11], Г.Кочетов, М.Мирський, О.Рогожин, В.Кузьменко.
III. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Мета статп полягае у тому, щоб на основi адаптацiï зарубiжного досвщу розкрити методологiчне пiдrрунтя формування нацiональноï iнновацiйноï системи в Украïнi. Для досягнення мети було поставлено таю завдання: 1) оцiнка дослiджень Н1С на основi узагальнення та систематизаци поглядiв на ïï суть i структуру; 2) характеристика сучасного стану формування Н1С в зарубiжних крашах; 3) виявлення проблем та перспектив щодо запровадження iнновацiйноï моделi розвитку економши Украши.
IV. ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ
У другш половинi ХХ столотя теорiя iнновацiй пройшла складний шлях вщ опису окремого пiдприемства, фiрми, iнституту, держави як окремих елеменпв iнновацiйного процесу до розумiння 1'х як окремо1' системи iнституцiйних чинниюв. Саме це стало пiдrрунтям для розвитку комплексного тдходу та формування концепци нащонально1' iнновацiйноï системи.
Перюдизащя розвитку вчення про iнновацiï первюно складалася iз трьох основних еташв: 1-й - закладення основ теори iнновацiй (А.Смiт, К.Маркс, Й.Шумпетер, М.Кондратьев), II-й - вивчення закономiрностей розвитку НТП (40-60-тi роки XX ст.), III-й - заснування основ створення цiлiсноï корпоративно!' iнновацiйноï системи (1С), що стала моделлю для побудови Н1С (70-90-тi роки XX ст.). З огляду на те, що останшм часом штенсивнють економiчного зростання вiдбувалася в основному за рахунок передачi та використання у виробнищга результатiв науково-технiчноï дiяльностi, то юнують пiдстави для доповнення iснуючоï перiодизацiï наступними двома етапами: IV-й - становлення моделi iнтеграцiï iнновацiйноï та операцiйноï форм дiяльностi шдприемств, фундаменталiзацiя дослiджень у рамках промислових лабораторiй (90-тi роки XX ст.), V-й - розвиток iнформацiйних теорш, прискорення темпiв НТП за рахунок розвитку 1Т, зростання мобiльностi людського капiталу, масивний «вiдплив
штелекту» з краш з низьким piBHeM сощального забезпечення (друга половина ХХ -початок ХХ1 ст.) [2].
Здшснення шновацшно1 дiяльностi (1Д) передбачае взаeмодiю ycix iнновацiйних шститупв шновацшно1 полiтики та бeзпосepeднiх шновацшних актоpiв) що, у свою чергу, потребуе формування Н1С.
Авторами концепци Н1С е група захiдних економюпв (Фpiмeн К., Лундвалл Б., Нельсон Р., Росенберг Н., Меткальф С.), як в 1980-1990-х роках майже одночасно розпочали роботу з формування сучасно! теори шновацшно1 дiяльностi та розробили li загальнi мeтодологiчнi принципи, а саме: 1) слiдyвання щеям Й.Шумпетера стосовно конкуренци на основi iнновацiй i наукових розробок у корпоращях як головного фактора eкономiчноl динамiки; 2) визнання особливо1 pолi знання в eкономiчномy розвитку; 3) розгляд шститущонального контексту шновацшно1 дiяльностi як фактора, що впливае на и змiст та структуру.
Уявлення про сyтнiсть Н1С pозpiзняеться за функщональним призначенням. На сьогоднiшнiй день юнують piзнi визначення нащонально1 шновацшно1 системи. Це:
• система шститу^в державного й приватного сeктоpiв, чия дiяльнiсть i взаемодiя, iнiцiюе, привносить, змшюе й поширюе новi технологи (Freeman С., 1987);
• набip шститу^в, чия взаемодiя визначае шновацшну пpодyктивнiсть нацiональних компанiй (Nelson R., 1993);
• набip eлeмeнтiв i зв'язюв, якi взаемодiють у ходi проведення, поширення й використання нового, eкономiчно вигiдного знання, i яю або pозмiщeнi в межах або мають свое походження в межах територп нащонально1 держави (Lundvall В., 1992);
• набip певних шститу^в, якi й разом, i кожний сам по собi вносять вклад у розвиток i поширення нових тeхнологiй, якi створюють структуру, у рамках яко! уряди формують i здiйснюють полiтикy по впливу на шновацшний процес. Це система взаемозалежних iнститyтiв, у рамках яко! здшснюеться створення, збepiгання й передача знань, досвщу, пpодyктiв, що мiстять новi технологи (Metcalfe S., 1995);
• eкономiчний мeханiзм, що грунтуеться на розробщ та експлуатаци нових знань, шдприемницькому пiдходi, штеграци в зовшшш ринки й прискореному розвитку конкурентоспроможносп кра1ни та ll peгiонiв (Шарко М., 2005);
• сyкyпнiсть взаемозалежних оргашзацш (структур), зайнятих виробництвом i комepцiйною peалiзацiею наукових знань i тeхнологiй, у межах нацiональних границь - малi та вeликi компанп, yнiвepситeти, дepжавнi лабоpатоpil, технопарки i iнкyбатоpи. 1хня взаемодiя забезпечуеться комплексом шститу^в правового, фiнансового й сощального характеру, що мають мщне нащональне коpiння, традицИ, полiтичнi та культурш особливостi (Федулова Л., Пашута М., 2005);
• система вiдмiнних взаемопов'язаних шститу^в, що виробляють, збepiгають i передають знання, майстepнiсть та створеш людиною продукти, якi використовуються при розробщ нових знань i технологш (Голiчeнко О., 2006);
• сукупшсть взаемопов'язаних шститулв, призначених для того, щоб створювати, зберiгати й передавати знання, навички й артефакти, що визначають hobî технологiï (Микитюк З.В., 2009) та ш.
Огляд найбiльш розповсюджених дефшщш дозволяе вiдокремити загальне: по-перше, Н1С виступае субсистемою нацiональноï економжи; по-друге, вона складаеться з шститу^в та вщносин мiж ними; по-трете, основною ïï функцiею е забезпечення створення, розповсюдження та використання нових знань i технологiй. Таким чином, нацюнальна гнновацШна система — це сукупшсть законодавчих, структурних i функщональних компонентiв (iнституцiй), якi задiянi у процес створення та застосування наукових знань та технологiй i визначають правов^ економiчнi, органiзацiйнi та сощальш умови для забезпечення iнновацiйного процесу [3].
Метою розвитку нацiональноï iнновацiйноï системи е створення умов для шдвищення продуктивностi працi та конкурентоспроможност вiтчизняних товаровиробникiв шляхом технологiчноï модершзаци нацiональноï економiки, пiдвищення рiвня 1'х iнновацiйноï активностi, виробництва iнновацiйноï продукци, застосування передових технологiй, методiв оргашзаци та управлiння господарською дiяльнiстю для покращення добробуту людини та забезпечення стабшьного економiчного зростання.
Хоча нащональш шновацшш системи досить сильно вiдрiзняються друг вiд друга в деталях [4], у них е й загальш риси. Щоб шновацшна система могла функщонувати, вона повинна мати певну структуру, тобто мiстити в собi сукупнiсть взаемодiючих мiж собою блоюв. У першiм наближеннi можна видiлити пять таких блокiв.
I. Креативний блок, або блок породження знання (ушверситети, науковi iнститути, окремi фахiвцi, складнi соцiальнi мережi, що забезпечують неформальну взаемодiю дослiдникiв з рiзних iнститутiв i унiверситетiв).
II. Блок трансферу технологш.
III. Блок фшансування (юнують три потенцiйнi джерела такого фшансування: банкiвський кредит; продаж шноваци; венчурне фiнансування).
IV. Блок виробництва (можливi два альтернативнi варiанти органiзацiï iнновацiйного виробництва: 1) включення його у виробничi структури одше1' з великих фiрм, що дозволяе використовувати переваги вертикально!' штеграци; 2) створення нового шдприемства).
V. Блок тдготовки кадрiв.
Розглянутi вище структурш елементи так чи iнакше властивi всiм iнновацiйним системам. Разом з тим щ системи можуть суттево рiзнитися по принципах органiзацiï й функщонування. Крiм наявних у краши ресурсiв i соцiокультурних параметрiв суспшьства, характер конкретних нацiональних iнновацiйних систем багато в чому залежить вщ моделi iнновацiйного розвитку, обраноï керiвництвом даноï кра1ни.
Концепцiя Н1С ч^ко встановлюе, що потоки технологiй та шформаци серед людей, пiдприемств та шститу^в е джерелом iнновацiйного потенщалу. !нновацшний i технологiчний розвиток е результатом комплексу взаемовщносин
мiж акторами в середиш системи, що складасться з тдприемств, ушверситепв i державних дослiдних iнститутiв. Усередиш Н1С iснуe взаемозв'язок i взаемозалежшсть мiж iнститутами та державною пол^икою, яка, як правило, або шдтримуе, або блокуе розвиток технологiй та шновацш [2].
Найцiннiшими надбаннями теори Н1С е формування тако1 коректно! полiтики, яка буде спрямована на шдтримку та полiпшення роботи шфраструктури серед акторiв i пiдприемств, нарощування iнновацiйноï мiсткостi компанiй, ïx здатшсть iдентифiкувати й поглинати теxнологiï. Теорiя Н1С зосереджуе увагу на важливосп змiцнення зв'язкiв мiж всiма акторами в 1С. У рамках Н1С з'являеться можливiсть використовувати iнновацiйний тип пол^ики, здатний змiцнювати та полшшувати «мереж мiцниx i поглинаючих потужностей». Цi мережi працюють на базi дослiдноï дiяльностi та прогресивного технолопчного партнерства з урядом.
У кожному конкретному випадку стратегiя розвитку Н1С визначаеться проведеною державою макроекономiчною политикою, нормативно-правовим забезпеченням, формами прямого й непрямого державного регулювання, станом науково-теxнологiчного i промислового потенщалу, внутрiшнix товарних ринкiв, ринкiв пращ, а також юторичними й культурними традищями. На розвиток iнновацiйноï дiяльностi не впливають анi тип держави, аш полiтичнi режими, однак виршальним фактором виступае полiтична стабiльнiсть.
Аналiз iснуючиx у свiтi нацiональниx шновацшних систем дозволяе видшити три базовi моделi iнновацiйного розвитку [5]. Першу з них умовно можна назвати «евроатлантичною» [6], другу - «сxiдно-азiатською» [7], третю - «альтернативною» [8].
Свроатлантична модель iнновацiйного розвитку, характерна для краш евроатлантичного регiону, е в якомусь змют «традицiйноï». Це модель повного шновацшного циклу - вщ виникнення iнновацiйноï iдеï до масового проведення готового продукту. В крашах, як правило, представленi все компоненти структури шновацшно1' системи: фундаментальна й прикладна наука, дослщження й розробки (research and development, R&D), створення дослщних зразкiв i запуск ix у масове виробництво, рiзнi меxанiзми фiнансування iнновацiйного процесу, широка мережа шститу^в пiдготовки кадрiв i експертизи.
Схгдно-азгатська модель шновацшного розвитку, яка властива крашам схщно-азiатського регiону (Японiя, Пiвденна Корея, Гонконг), суттево вiдрiзняеться вiд «традицiйноï». У сxiдно-азiатськiм iнновацiйнiм циклi по суп вщсутня стадiя формування фундаментальних щей. Засноваш на цiй моделi шновацшш системи практично повнiстю позбавленi компонента фундаментально].' науки (а деколи - i науки прикладний). Будучи орiентованi на експорт високотеxнологiчноï продукци, держави Сxiдноï Азп, як правило, запозичать самi технологи в краïнаx «традицiйноï» моделi.
Альтернативна модель iнновацiйного розвитку використовуеться в переважно сiльськогосподарськиx крашах (наприклад, в Ташацщ, Чилi, Йордани, Португали), що не володiють значним потенщалом в областi фундаментальноï й прикладноï науки, що й не мають багатих запасiв сировини, технологи переробки або продаж якого могли б стати основою нацiональноï конкурентоспроможность Внаслщок
цього в шноващйних системах даних краш слабко представлений або взагат вщсутнш не тшьки блок фундаментальноï й прикладноï науки, але й, по сутi, високотехнологiчний компонент як такий. Не будучи в сташ добитися пом^них результатiв у створенш нових технологiй, цi краши у свош iнновацiйнiй полiтицi, як правило, наголошують на пiдготовку кадрiв у сферах економiки, фiнансiв, менеджменту, сощологп й психологiï працi, а також на розвиток окремих галузей легкоï промисловосп, креативноï iндустрiï й рекреаци. Велика увага придiляеться також «вирощуванню» менеджменту для мiсцевих представництв транснащональних корпорацiй, мiжнародних банкiв, мiжнародних полiтичних структур i т.д. Слщ зазначити, що подiбна переорiентацiя шновацшного розвитку з high-tech на high-hume нерiдко дозволяе досягти дуже високих темтв економiчного росту [9].
Хоча усшхи нацiональних iнновацiйних систем, заснованих на альтернативнш моделi iнновацiйного розвитку, поки не настшьки значнi, ця модель представляеться нам у певних вщносинах досить перспективною. Справа в тому, що для цшого ряду краш можливють звертання до традицiйноï або схiдно-азiатськоï моделi iнновацiйного розвитку, незважаючи на всi ix пдносп, по сутi справи закрита, у всякому разi - на сьогодшшнш день. Зусилля по створенню фундаментально" науки або повного високотехнолопчного циклу не тшьки зажадали б вщ них непосильних фiнансовиx, тимчасових i оргашзацшних витрат, але й, швидше за все, натрапили б на непереборш перешкоди у виглядi особливостей нацiональноï культури й психологи. Альтернативна модель, що вибудовуеться у вщповщносп зi специфiкою нацiональноï культури, нацiональноï психологи й традицiй, дозволяе цим крашам долучитися до iнновацiйного розвитку, перетворюючи нащональш особливосп в конкурентш переваги.
Надзвичайно корисноï дана модель може, на наш погляд, виявитися й у контекст побудови украïнськоï нацiональноï iнновацiйноï системи, але не в загальнонащональному, а в регюнальному масштабi. Очевидно, що деякi регюни Украïни не мають нi значний потенщал в сферi фундаментальноï або прикладноï науки й R&D, ш е достатнiми для вибудовування високотехнолопчного ланцюжка ресурсами. Упор на розвиток, менеджменту, сфери послуг, шдустри туризму або high-hume, безумовно, допоможе цим регюнам успiшно iнтегруватися в нащональну iнновацiйну систему Украïни.
Розбудова Н1С визначена одним iз прiоритетниx завдань державноï полiтики Украïни щодо запровадження iнновацiйноï моделi розвитку економiки, передбаченоï державними програмами соцiально-економiчного розвитку. Проте практично в цьому напрямi зроблено дуже мало. 1нновацшна система розвиваеться нерiвномiрно. Приватний сектор не мае тюних зв'язкiв з головними виконавцями державних НДДКР (академiчними або галузевими науково-дослiд-ними iнститутами й унiверситетами). Неефективним й незбалансованим залишаеться фiнансування виконання НДДКР. Традицiйнi галузi промисловостi, а також галузь орiентованi на природш ресурси, якi можуть надати до 2/3 промислових iнвестицiй у дослщження й розробки, практично не мають стимулiв для iнвестування в шноваци та створюють незначний попит на продукщю втизняних iнновацiйниx
фipм, яю змушеш сподiватися на зовшшш ринки. Пpодyкцiя вiтчизняного виробництва в бшьшосп випадкiв не може скласти конкуренщю на мiжнаpодних ринках. За наявними оцшками, частка Украши на свiтовомy ринку високотехнолопчно! продукци становить 0,3% [1]. Формування украшсько! Н1С стикаеться також iз рядом шших проблем, зокрема з вщсутшстю реально1 координаци iнновацiйних пpоцeсiв в економщ на державному piвнi.
У зв'язку з цим для peалiзацil стратеги розвитку Н1С Укра1ни слщ розв'язати такi завдання: 1) сформувати системний шдхщ до забезпечення законодавчо-нормативно1 бази; 2) удосконалити систему державного управлшня iнновацiйними процесами; 3) створити дiевy систему ресурсного забезпечення eкономiчного стимулювання; 4) розробити систему довго- i середньострокового прогнозування технолопчного розвитку i визначити на цш основi напрямки науково-тeхнологiчного розвитку краши; 5) пiдвищyвати piвeнь програмно-цшьового забезпечення при peалiзацii державних науково-техшчних iнновацiйних пpiоpитeтiв; 6) розвивати шновацшш структури i технологи [3]. Розв'язання цих завдань можливе за умови встановлення ринкових умов розвитку шновацшного бiзнeсy, стабшьносп державного керування сферою розробок i дослiджeнь, розробки стратеги шновацшного розвитку економши, формування державно1 шновацшно1 полiтики та ll нормативно-правового забезпечення, ч^ко1 постановки цiлeй i завдань у взаемоди центрально1 та репонально1 влад, проведення прогнозу технолопчного розвитку й визначення його прюрите^в, шдтримки розвитку шновацшно1 iнфpастpyктypи, розробки заходiв iз стимулювання шновацшно1 дiяльностi, piвнопpавноl yчастi науки, бiзнeсy i держави в peалiзацil шновацшно1 политики за безумовного пpiоpитeтy фундаментальних дослщжень.
V. ВИСНОВКИ
Отже, в статп розкрито eкономiчнy сyтнiсть та структуру Н1С, цiлi, задачi, принципи та проблеми ll формування. Слiд наголосити, що нацюнальна iнновацiйна система повинна однозначно вщповщати сyспiльно-eкономiчним вiдносинам i piвню розвитку продуктивних сил держави. Наслщком цього е нeобхiднiсть шдивщуального пiдходy в кожнiй кpаlнi при визначенш полiтики формування Н1С, що припускае адаптащю кращих практик краш свгту.
У цей час у свт в багатьох кра1нах, в основному, заюнчуеться формування нацiональних шновацшних систем, оpiентованих на побудову постiндyстpiального сyспiльства. Виpiшальна роль у керуванш цим процесом належить дepжавi, яка, з одного боку, установлюе правила функцюнування Н1С, з iншого боку - забезпечуе необхвдну ресурсну шдтримку, включаючи фшансування. Тeхнологiчнy базу Н1С становлять оpганiзацil, що здiйснюють фундаментальш й пpикладнi дослiджeння й розробки, i вeликi коpпоpацil, що здшснюють масовий випуск наyкомiсткоl пpодyкцil, наявшсть яких е обов'язковою умовою державно1 пiдтpимки малого наyкомiсткого бiзнeсy. Подальший розвиток Н1С буде спрямовано на 1хне об'еднання в глобальнi системи, а в пepспeктивi - на створення всeсвiтньоl iнновацiйноl системи, основу яко! складуть США, краши €С i АТР.
Таким чином шновацшна система, що формуеться в Украшу повинна не тшьки забезпечувати становлення економши, заснованоï на знаннях, але й сприяти участi краши в якост рiвноправного партнера у свiтовому шновацшному процесi.
Список лiтератури
1. Рекомендацп парламентських слухань на тему: «Нацюнальна шновацшна система Украïни: проблеми формування та реатзаци» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/i1120.
2. Микитюк З.В. Особливосл розвитку вггчизняних науково-техшчних та шноващйних структур / З.В.Микитюк // Стратегiя розвитку Украïни (економжа, соцюлопя, право) : Наук. журн. - 2006. - № 2-4. - С. 197-212.
3. Розпорядження КМ Украши вщ 17 червня 2009 р. № 680-р «Про схвалення Концепцй розвитку нацiональноï iнновацiйноï системи» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ovu.com.ua/articles/1625-pro-shvalennya-kontseptsiyi-rozvitku-natsionalnoyi.
4. Cepгeeв В. Типология моделей инновационного развития / В. Сергеев, Е. Алексеенкова, В. Нечаев [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lawinrussia.ru/stati-i-publikatsii/2009-07-13/tipologiya-modeley-innovatsionnogo-razvitiya.html.
5. Shapira Р. US National Innovation System: Science, Technology and Innovatta Polisy Development / Р. Shapira [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//cherry.iac.gatech.edu/beta/xoutline/ htm.
6. CountTy Innovation Brief: Europe [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wbln00I8.worldbank.org/
LAC/lacinfoclient.nsf/8d6661f6101еа8а48525673900537f95/з403060941d238з285256dc10062b05 d/$FILE/ Europe %20Innovation%40Brief.pdf.
7. Countтy Innovation Brief: Jordan [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wbln00I8.worldbank.org/
LAC/lacinfoclient.nsf/8d6661f6799еа8а48525673900537f95/с403060941d238с285256dc 10062b05d/$FILE/ Jordan %20Innovation%20Brief.pdf.
8. Martinez-Cisneros В. 2004. National Innovation Systems: Lessons from East-Asia to Latin America. Case Studies оf Costa-Rica rnd Chile / В. Martinez-Cisneros [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cherry.gatech.edu/REFS/STUDENT /martinez-cisneros- 2004. pdf.
9. Guruz K. Globalization, Knowledge Есоnоmу aHd Higher Education and National Innovation Systems: The Turkish Case / K.Guruz, N. Pak [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www1.worldbank.org/education/ stuttgart_ conference/download/5 - 2 -6_ doc_ gueruez.pdf.
10. Геець В.М. 1нновацшш перспективи Украïни / В.М. Геець, В.П. Семиноженко. - Харкв: Константа, 2006. - 272 с.
11. Гриньов Б.В. Проблеми формування iнновацiйноï системи в Украш / Б.В. Гриньов, П.Т. Бубенко, В.А. Гусев // Економжа i прогнозування. - 2003. - №3. - С.127-138.
12. Федулова Л. Розвиток нацiональноï iнновацiйноï системи Украши / Л. Федулова, М. Пашута // Економ1ка Украгни. - 2005. - №4. - С. 35-47.
13. Шкворець Ю. Створення нацiональноï iнновацiйноï системи Украгни як передумови ефективного використання iнновацiйното потенц1алу / Ю. Шкворець // Економгка Украши. -2004. - №3. - С. 35-43.
Побирченко В.В. Национальные инновационные системы в глобальной экономике / В.В. Побирченко // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия "Экономика и управление". - 2011. - Т. 24 (63). № 1. - С.155-163. В статье данная оценка исследований НИС на основе обобщения и систематизации взглядов на ее суть и структуру. Оценено состояние формирования НИС в зарубежных странах. Выявлены проблемы и перспективы относительно внедрения инновационной модели развития экономики Украины. Ключевые слова: инновация, технологии, уровень развития, стратегия, национальная инновационная система, глобализация.
Pobirchenko V.V. National innovation systems in the global economies / V.V. Pobirchenko // Scientific Notes of Taurida National V.l. Vernadsky University. - Series: Economy and Management. - 2011. - Vol. 24 (63), № 1. - P. 155-163.
In article the given estimation of researches NIS on the basis of generalization and ordering of sights at its essence and structure. The condition of formation NIS in foreign countries is estimated. Are revealed a problem and prospects concerning introduction of innovative model of development of economy of Ukraine. Keywords: innovation, technologies, development level, strategy, national innovation system, globalization.
Статья поступила в редакцию 20. 12. 2010 г.
