Сучасна вища освіта: тенденції та перспективи розвитку Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ

УДК390.978:316.422 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук;

доц. О.М. Свшцов2, д-р екон. наук; ст. викл. М.Л. Потинський3, канд. екон.

наук; асист. Т.П. Бабшчук1; асист. О.1. Дунас4, канд. екон. наук

СУЧАСНА ВИЩА ОСВ1ТА: ТЕНДЕНЦН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Дослщжено свiтовi тенденци та перспективи розвитку вищо! освiти. Розгляну-то структуру i сучасний стан втизняно1 вищо! освiти, що дало змогу обгрунтувати основнi напрями виведення II з кризи. Проаналiзовано механiзм активiзацiI дiяльнос-тi вищого навчального закладу i простежено проблеми реформування системи освгги в УкраIнi.

Ключовг слова: вища освiта, освiтнi послуги, вищий навчальний заклад, система осв™, освiтнiй комплекс, структура.

Постановка проблеми. Освгга, як тдсистема економжи, е структур-ним компонентом виробництва, обмшу, розподшу, споживання та вщтворен-ня економ1чних вартостей. Водночас освгга продукуе специф1чну додаткову вартють, ринковий товар - осв1тню послугу, що перетворюе перешчну люди-ну на рщюсний трудовий ресурс в умовах неймов1рно щшьно! спещал1зацп економ1чно! д1яльносп. Вагому роль у цьому процеш вдаграе вища освгга, яка забезпечуе фундаментальну, наукову, професшну та практичну тдготов-ку, здобуття громадянами осв1тньо-квал1фжацшних р1вшв вщповщно до 1х покликань, штерешв 1 зд1бностей, удосконалення науково! та професшно! шдготовки, перетдготовку та тдвищення !х квал1фжацп. З огляду на це, ак-туальним е дослщження сучасного стану 1 перспектив розвитку вищо! освгга.

Анал1з останн1х публжацш 1 досл1джень. Сучасний стан системи освгга Укра!ни обумовлений факторами системного характеру: зменшенням державного фшансування освггаьо! галуз1, реструктуризащею системи освгга шд впливом процешв евроштеграцп, структурними зрушеннями в межах еко-ном1чно! системи тощо. Вони зумовили зниження ефективност функцюну-вання осв1тнього комплексу суспшьства, який забезпечуе вщтворення 1 про-позищю найцшшшого сьогодш ресурсу, здатного забезпечити управлшня економжою перманентних шновацш - штелектуального кашталу наци, лю-дини-творця. Тому у в1тчизнянш економ1чнш наущ проблемам функцюну-вання системи освгга придшено чимало уваги. Окрем1 питання розвитку освь ти розглянуто у працях Н. Балабаново! [1], В.С. Журавського [2], М. Згу-ровського [2], С. Злупка [3], I. Каленюк [4], К. Корсака [5], С. Трубича [6],

1 Льв1вська КА;

2 Дрогобицький державний педагогiчний ушверситет 1м. 1вана Франка;

3 Тернотльський нацюнальний економ1чний ушверситет

4 Льв1вський НУ ¡м. 1вана Франка

Т. Фшшова [7] та ш. Проте с^мке та невпинне поширення науково-техшч-ного прогресу i процесiв глобалiзащl зумовило кризовi явища в системi ви-що1 освiти, якi потребують термшового вирiшення.

Мета статтi в дослщженш сучасного стану i перспектив розвитку ви-що! освiти як складово! освiтнього комплексу суспiльства, що вщображае системно-синергетичну едшсть освiти та економши.

Виклад основного матерiалу. Сучасну економжу знань як передумо-ву економiчного зростання можна сформувати за умов наявност вщповщно-го людського катталу. Цей тип капiталу, що здатен забезпечувати сучаст конкурентнi переваги, формуеться саме у сферi освiти й зумовлюе як тдви-щення ролi та значення освiтнього комплексу суспшьства на сучасному етапi, так i потребуе вiд освггньо1 дiяльностi змiн та модершзаци вiдповiдно до ви-мог сьогодення. Освiтнiй комплекс - це сукупшсть iнституцiй та установ, що забезпечують усi види штелектуально-суспшьного вiдтворення у просторi й чась 1нтелектуальним продуктом виробничо! пiдсистеми осв^нього комплексу е освiтня послуга, яку надають навчальнi заклади. Суб'ектами ринкових вiдносин, пов'язаних iз реашзащею осв^ньо1 послуги, е покупцi та продавщ. Покупцями освггньо! послуги е: учш, студенти, рiзнi категорп населення, що шдвищують квалiфiкацiю, громадськi оргашзацп тощо. Продавцями, своею чергою, виступають: заклади освiти всiх рiвнiв, органи держуправлшня i мю-цевого самоврядування, громадськi оргатзаци, мiжнароднi шституцп, окремi фiзичнi та юридичнi особи й ш.

Вищiй школi властивий ринковий мехатзм господарювання, тому що значна частина и виробничо-фшансово1 дiяльностi спрямована на здшснення навчального процесу, орiентованого на задоволення потреб особистостi та суспшьства в освт. Тому доцшьно говорити про послуги освгги, що е у вищому навчальному закладi як про основний продукт (результат) дiяльностi ВНЗ, який обумовлюе механiзм пiдвищення ефективностi дiяльностi ВНЗ (рис.).

Рис. МеханЬм активЬаци д1яльност1 ВНЗ

Метою щново1 пол^ики державних ВНЗ е формування позабюджет-них ресурсiв для забезпечення належного рiвня фiнансування процесу тдго-

товки фахГвщв, постiйного вдосконалення CTaTyTHOï ocBiTHboï дiяльностi. Ос-кiльки вища освГта - це стабшьно висока i зростаюча потреба громадян i сус-пшьства загалом, то вaртiсть навчання, його ринкова щна формуються як ком-промiс цiни попиту i щни пропозицiï. На конкурентному ринку покупець ос-вiтньоï послуги вибирае такого продавця - навчальний заклад, який, на його думку, здатний дати йому вищу освГту на належному рiвнi за прийнятну цiнy.

Структура свiтовоï вищоï освiти е вкрай рiзномaнiтною, однак, класи-фiкyючи, можна окреслити двi провiднi тенденцiï:

1. Уштарна або едина система, коли вища освгга забезпечуеться ушверси-тетами чи вщповщними до них закладами. Таю заклади пропонують як загальш aкaдемiчнi стyпенi, так i професшно орiентовaнi програми рГзно1 тривaлостi та рГвня. В yнiтaрнiй системi вищо1 освгга, до ïï складу вхо-дять лише yнiверситети (частка шших вищих навчальних зaклaдiв стано-вить незначний вщсоток). Такою е освгта в Iтaлiï, Iспaнiï, Австрiï, Фш-ляндiï, Швецiï. Деякi крaïни характеризуются нaявнiстю так званих "ш-тегрованих" ушверситетав, яю охоплюють спещалГзоваш середнш вищГ навчальш заклади (Швещя та 1спашя) та колишш сощалГстичш краши.

2. Бшарна або подвшна система з традицшним ушверситетським сектором, що так чи шакше опираеться на концепщю Гумбольдт-ушверситету та на окремий неушверситетський сектор вищоï освгга, що мае чгтко окрес-лену структуру. Така система освгга притаманна бшьшосп розвиненим крaïнaм свгту, де поряд з ушверситетським сектором Гснують численш спещалГзоваш заклади, приймають чималу частину молода. Бшарна система вищоï освгга властива таким европейським крашам: Бельгiï, Вели-кобритaнiï, Грецiï, Дани, 1рландп, Голлaндiï, Норвегiï, Фрaнцiï, Швейца-рiï та ш.

Тенденцiï до всебiчноï (единоï) yнiверситетськоï системи освгти разом Гз розвитком сильного сектору вищоï освгти неушверситетського рГвня спри-яли ширшому тлумаченню поняття "ушверситет", що вщрГзняеться вГд визна-чення, яке традицшно використовуеться щодо континентального европейсь-кого ушверситету, - установа з штенсивною ствпрацею, узгоджешстю мГж викладанням, навчанням та устхами у ньому, де значну увагу придшяють ш-дивщуальному навчанню.

Сучасний стан вищоï освгти у свт провщш вчеш, експерти таких впливових мГжнародних оргашзацш, як ЮНЕСКО, МГжнародний валютний фонд, МГжнародний банк реконстрyкцiï i розвитку, Свгтовий банк та шшГ, а також урядовц майже вшх крaïн, зокрема i найбшьш розвинених, визначають як кризовий. Так, доповщь, яку тдготувала у 1994 р. спещальна група мГжна-родних експерпв СвГтового банку на чолГ з А. Гамшьтоном та А. Верспуром, мютила окремий роздш шд назвою "Криза вищоï освгга", в якому, зокрема, констатовано, що "в усьому свт ця галузь перебувае у кризовому сташ" [7, с. 94]. Криза вищоï освгти, на думку захщних та вгтчизняних експертГв, найпо-мгтшше проявилась у:

• певному ввдставанш наукових розробок вищоï школи вгд потреб i запипв життя;

• повшьнгй переорiентaцiï на тдготовку нових, дефгцитних для ринку пращ фах1вщв;

• зниженш якосп навчального процесу;

• рГзкому зиижеиш рГвия знань випускниюв;

• зростанш иерГвиост шанс1в на вступ до вищих навчальних закладГв Г успгш-ного !х закгнчеиия для представникш рГзиих сощальиих верств;

• зростаючому иезадоволеиш умовами навчання з боку студенпв, !х батькГв та гн. Основними причинами кризи передушм е надмiрне втручання держав

у функцюнування нацiональних освiтнiх систем, скорочення державного фь нансування, недосконалiсть системи управлшня вищою школою, швидке зростання плати за навчання тощо. Сучасш вчеш видiляють щонайменше п'ять причин кризових тенденцш системи вищо! освгги: 1) криза вищо! освiти мае глобальний характер; 2) кризовi явища спостерГгають переважно у державному секторi вищо! освгга; 3) криза е загальною, оскiльки охоплюе ус сфери i напрями функцiонування державноl вищо! школи, зокрема И фшансу-вання, менеджмент, якiсть навчального процесу та ш.; 4) криза вищо! освiти е перманентною; 5) кризовi явища мають циклiчний характер.

На думку фахiвцiв Свiтового банку [7], вивести вищу освiту з кризо-вого стану або значно полшшити п стан може Грунтовна реформа галуз^ яка передбачае:

• заохочеиия та ур1зномаштнення титв закладГв вищо1 освгш, зокрема активный розвиток приватних освгтшх устаиов;

• споиукаиия державних вищих навчальних закладГв до розширення кола дже-рел фшаисуваиия, тобто до пошукш Г використаиия гиших джерел фгнаису-ваиия, окрiм державних фондш, передусiм - приватиих;

• перегляд ролi держави й уряду в розвитку вищо1 освгш, зокрема ютотне об-межеиия и втручання в освпш справи;

• здгйсиеиия цшеспрямоваио1 полiтики иа иадаиия прюритетав якiсиим i спра-ведливим щлям освiти.

Аналiз досвiду краш Заходу та новггаього досвiду решти краш свiту дае пiдстави для висновку, що подоланню кризи вищо! освГти може сприяти реформа, яка передбачае:

• розробку иауково обГрунтовано1 державио1 коицепцп розвитку вищо1 освiти i здгйсиеиия чГтко! та послвдовно1 полiтики ц реформуваиия;

• иаголос иа ринково орiеитоваиi засоби втшення у життя щех полижи;

• заохочеиия до урiзиомаиiтиеиия титв та форм закладГв вищо1 освпи;

• споиукаиия державиих вищих навчальних закладш до екоиомiчиого й ефек-тивиого використаиия державиих коштiв i до розширеиия сфери джерел фь нансування;

• перегляд ролi держави та уряду в розвитку вищо1 освгш, зокрема ютотне об-межеиия !х адмiнiструваиия Г втручаиия в освпянсью справи;

• здгйсиеиия децеитралГзацп та иадаиия бшьшо1 автоиоми в управлшш держав-иим закладам освпи;

• заохочеиия Г сприяиия розвитковГ приватного сектору вищо1 освгш;

• визначення прюритетГв Г посиления уваги до яюсних Г справедливих цшей освгш. На основГ зазначеного вище, можна констатувати наявнють трьох ос-

новних стратепчних напрямГв виведення вищо! освГти з перманентного кри-зового стану:

1) концептуальне забезпечення розвитку освгга;

2) автономГзащя, демократизац1я дГяльност навчальних закладГв;

3) стимулювання державою дГяльност закладГв освгга через створення на-

лежних умов для забезпечення якост навчання.

Для Украши чи не найскладшшою у площиш нaгaльноï реформaцiï системи освГти е проблема ïï aвтономiзaцiï та децентралГзацп. З одного боку, демократизащя освгтшх вщносин загалом та автономГзащя навчальних закла-дГв зокрема - невщ'емна умова розвитку сучасного вГтчизняного освггаього комплексу. З шшого - стан вищоï школи, неналежний порядок у нш та юну-кт зловживання зумовлюють необхщнють адмшстративного контролю, чим i користуються державш органи управлшня вищою освггою на вшх рГвнях, посилюючи тиск на освгтш заклади. Виходом Гз ситyaцiï е вдосконалення правового регулювання Гз забезпеченням широкоï yнiверситетськоï демокрaтiï i водночас встановлення чгтких меж прав для оргашв управлшня щодо контролю за станом справ у вищому закладГ освГти без центратзованого втручання у навчальний процес, який е внутрГшньою справою освГтнього закладу.

Висновки. Сучасний стан вищоï освгга супроводжуеться кризовими явищами, негативш наслщки яких проявляються у: певному вщставанш на-укових розробок вищоï школи вгд потреб i запипв життя; повшьнш пере-орiентaцiï на шдготовку нових, дефщитних для ринку пращ фахГвщв; зни-женш якост навчального процесу; рГзкому зниженш рГвня знань випускни-юв; зростанш нерГвносп шанив на вступ до вищих навчальних закладГв i ус-шшного ïх закшчення для представниюв рГзних сощальних верств; зроста-ючому незадоволенш умовами навчання з боку студенпв, ïх батьюв та ш. 1с-нують щонайменше три основш стратепчш напрями виходу з кризи: концеп-туальне забезпечення розвитку освгти; автономГзащя, демократизащя дГяль-носп навчальних закладГв; стимулювання державою дГяльност закладГв освь ти через створення належних умов для забезпечення якосп навчання.

Л1тература

1. Балабанова Н. Сусшльство знань та шновацш: шлях до майбутнього Украши / Н. Балабанова. - К. : Вид-во "Арютей", 2005. - 104 с.

2. Журавський В.С. Болонський процес: головш принципи входження в Свропейський проспр вищо!' освгга / В.С. Журавський, М.З. Згуровський. - К. : 1ВЦ Вид-во "Полггехнжа", 2003. - 200 с.

3. Злупко С.М. Дослщження формування ринку вищоï освгга в ПольщГ та Укра1ш в контекст европейськоï штеграци / С.М. Злупко // Економют. - 2002. - № 5. - С. 70-72.

4. Каленюк 1.С. Економжа освгга / 1.С. Каленюк. - К. : Вид-во "Знання Украши", 2005. -

316 с.

5. Корсак К. Про тенденци змш у змют вищоï освгга / К. Корсак // Науковий свп\ -2003. - № 1. - С. 27-28.

6. Трубич С. Формування та розвиток ринку освгтшх послуг як передумова входження Украши в œ / С. Трубич, Т. Майкович // Вкник ТАНГ. - 2003. - № 5. - С. 221-227.

7. Фшжов Т. Сучасна вища освгга: свгтовГ тенденци та Украша / Т. Фшжов. - К. : Вид-во "Таксон", 2002. - 176 с.

Башнянин Г.И., Свинцов А.Н., Потынский Н.Л., Бабийчук Т.П., Дунае О.И. Современное высшее образование: тенденции и перспективы развития

Исследованы мировые тенденции и перспективы развития высшего образования. Рассмотрена структура и современное состояние отечественного высшего обра-

зования, что дало возможность обосновать основные направления выведения его из кризиса. Проанализирован механизм активизации деятельности высшего учебного заведения и прослежены проблемы реформирования системы образования в Украине.

Ключевые слова: высшее образование, образовательные услуги, высшее учебное заведение, система образования, образовательный комплекс, структура.

Bashnyanyn G.I., Svincov O.M., Potynskyy M.L., Babiychuk T.P., Dunas O.I. Modern higher education: tendencies and prospects of development

The world tendencies and prospects of development of higher education are explored. The structure and the current state of the national higher education are considered, allowing us to prove the main directions of withdrawing her of the crisis. The mechanism of activation of work of school for higher education is analyzed and the problems of reforming the education system in Ukraine are traced.

Keywords: higher education, educational services, school for higher education, education system, educational complex, structure.

УДК331.2.(477) Проф. С.Й. Майовець, д-р екон. наук;

здобувач 1.В. Бглик - Львгвський НУ гм. 1вана Франка

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В НА ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦ1 В УКРАШ1

ПроаналГзовано вплив шституцшних чиннигав на формування ринку пращ в Укра1ш. Здшснено дослщження впливу шститупв на поведшку незайнятого населения та на формування ефективного вГтчизияиого ринку пращ. Розгляиуто можливГ шляхи тдвищеиия ефективиост державного регулювання риику пращ в УкрашГ

Ключовг слова: рииок пращ, шституцшщ чиииики, заробГтиа плата, Державна служба зайиятосп Укра1ни, мотиващя пращ.

Постановка проблеми. Проблему шституцшного розвитку ринку пращ дослщжено у працях впчизняних Г зарубГжних економюпв, його теоре-тичш засади було розроблено у фундаментальних дослщженнях Дж. Бьюке-нена, Т. Веблена, О. Вшьямсона, Дж. Гелбрейта, Р. Коуза, Д. Норта, А. Шас-тико, О. Сухарева та ш. В украшськш економГчнш наущ шститущональний напрям тшьки набувае значного поширення. Серед впчизняних дослщниюв цiеl проблеми варто зазначити А. Гальчинського, А. Гриценка, Б. Кваснюка, П. Леоненка, В. Тарасевича, А. Чухна, П. Мазурка, Е. ЛГбанову, Д. Богиню, О. ПищулГну та ш.

Проблема взаемозв'язку шституцюнальних засад Г динамжи розвитку ринку пращ в Украш е вщносно новою Г теоретично не розробленою у вгт-чизнянш економГчнш лГтератург Тому необхщшсть теоретико-методолопч-ного осмислення рГзних аспекпв ща проблеми на загальнонацюнальному та регюнальних ринках пращ виступае прюритетним загальнодержавним зав-данням щодо формування конкурентоспроможноl економжи Украши.

Методика дослiдження. Метою наукового дослщження е аналГз та обгрунтування шституцшного тдходу до формування, функцюнування та розвитку ринку пращ в Украш. Об'ектом дослщження е ринок пращ як са-мостшна економГчна тдсистема нацiональноl економжи. Предмет досль дження - формування та розвиток шституцшних основ ринку пращ в Укра-