CC BY
13
6. ОСВ1ТЯНСБК1
ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 325.561 А.Я. Сохнич1, здобувач М.В. Смолярчук - Львiвський
ДАУ; здобувач О.А. Сохнич2
ОСОБЛИВОСТ1 ВХОДЖЕННЯ УКРАШИ У БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС
Реформи в освт, якi зараз проводяться у рiзних кра!нах, спричиненi об'ектив-ними вимогами розвитку економши, науки та технологи.
Основним завданням е досягти стабiльного розвитку кра!ни та суспшьства. Але це неможливо без розвитку науково-техшчного та кадрового потенцiалу кра!ни, де наукове дослiдження у закладах вищо! освiти та сама осв^а займають найважливiше мiсце так само як i iнтеграцiя у св^ове спiвтовариство.
Ключов1 слова: освiта, наука, Болонський процес.
Prof. A.Y. Sohnych, academician; M.V. Smolyarcchuk - Lviv State Agrarian
University; O.A. Sohnych - Kyiv Slavistic University
Peculiarities of Ukraine introduction into Bologna process
The reforms in education, which are being carried out nowadays in different countries are stipulated by objective requirements of the development of economics, science and technology.
The main task is to achieve steady development both country and society. But it cannot be reached without the development of scientific-tehnical and personnel potential of the country, where the scientific research of high educational establishments and education itself take the most important place as well as the integration to the World Community.
Keywords: education, science, Bolon process.
Вступ. Розвиток сучасного суспшьства багато в чому визначаеться його штелектуальним потенщалом, а в його структурi наука займае особливе мюце [3]. У цившзованому свт яюсть i вартють життя людини все бшьш бу-де визначатися рiвнем використовувано! техшки i технологш, розвитком науки в цшому як невщ'емно! складово! нацюнально! культури.
Усшшна економiка ХХ1 ст. повинна ютотно вiдрiзнятися вiд ие!, яка з'явилася у кра!ш у кiнцi ХХ столтя. Конкуренцiя буде будуватися не на
1 д-р екон. наук, професор, академ1к АЕНУ i МАНЕБ
2 Швденнослов'янський шститут Кшвського слав1стичного ушверситету
зниженш затрат, а на пiдвищеннi якосп, впровадженнi iнновацiй i грамотнос-т робочо! сили в технологiчному плат. ВажливГсть цього полягае в тому, що рух технологiчного та шформацшного потенцiалу [7; 8] мiж науковою базою та iншими сферами економжи е основою державно! полiтики в розвинених крашах [9].
Обговорення проблеми. Одшею з головних складових частин науко-во-технiчного потенцiалу е вища школа [4]. Будь-яка сфера людсько! дГяль-ностi у сучасному сусшльствГ, як вiдомо, пов'язана з наукою, доступ до яко! можливий тшьки через систему освiти. Вона монополiзувала всi шляхи, якi ведуть на рiзнi рiвнi сощально! структури суспшьства. Наукове сшвтовари-ство, щоб зберегти себе як стшке соцiальне формування, повинно сощально вiдновлюватися. Цю функщю i виконуе вища школа, здшснюючи пiдготовку наукових кадрiв.
У травш 1998 р. на святкуваннi 800-рГчного ювiлею Сорбонського уш-верситету мшютри освiти чотирьох кра!н - Франци, Нiмеччини, 1тали, Вели-кобритани - шдписали мСпiльну декларацiю про гармошзащю архiтектури европейсько! системи вищо! освгги". У документi було зазначено, що "Европа - це не тшьки евро, банки i економжа, вона також повинна стати i Европою знань".
Початок Болонському процесу [1, 2, 5, 6] було покладено у 1999 р., коли мшютри освгги 29 европейських кра!н шдписали конвенщю. II мета -формування в Еврош единого стандарту вищо! освГти з врахуванням досвГду та особливостей розвитку вищо! школи кожно! краши-учаснищ цього процесу. Важливо зазначити, що Болонський процес е одним гз основних компонент створення суспшьства майбутнього, заснованого на знаннях [4; 9].
Чому виникла необхгднгсть у постановцг цге! мети i яка ситуацгя гз за-безпеченням науки й освгти в ЕС сьогоднг? Вважаеться, що у сучасних умо-вах освгта i тдготовка кадргв вгдгграють виргшальну роль у досягненнг стра-теггчних цглей Евросоюзу. У середньому краши ЕС витрачають на освгту i тдготовку кадргв 5 % ВВП. Ця цифра близька до тГе!, яка характеризуе вит-рати на аналопчш цглг у США, i перевищуе ргвень, досягнутий в Япони -3,5 % вгд ВВП. Але якщо середнгй показник частки приватних швестицш в освт ЕС у 2000 р. становив 0,2 % вгд ВВП, то в Япони вгн був 0,6 %, а у США - 1,2 % вгд ВВП. Основна причина нестачг фгнансгв: низька участь ком-пангй та приватних осгб в швестуванш освгти i дослгджень у крашах Европи. Також очевидне вщставання i в галузГ науки. Краши ЕС видшяють щорГчно на проведення дослщжень i розробок 1,9 % свого ВВП, в той час як США -2,7 %, Япошя - 2,9 %. У приватному бГзнес США працюе 83 % дослщниюв краши, в Япони - 66 %, а в ЕС - не бшьше 50 %. На слабкий взаемозв'язок освГти i дослщницько! дГяльност в Еврош вказують даш опитувань европейських компанш. Тшьки 5 % Гз них вщзначили шформащю, яку одержують вгд вищих освгтшх закладГв, як важливу для свое! дГяльносл. В останш роки в ЕС досягнуто прозоре розумшня того факту, що уряди без участ бГзнесу i громадян не у змозГ забезпечити адекватш умови глобальнш конкуренци фь нансування вЫх видГв освГти i шдготовки кадрГв. Визначеш конкретш цифри:
в освт показник частки витрат у ВВП повинен до 2010 р. досягти ствпорГв-нянного зГ США рГвня, а у дослщженнях i наукових розробках становити 3 % ВВП. Поза сумшвом, европейськ кра!ни сьогодш володдать достатньо яюс-ними та ефективними нацюнальними системами освГти i дослщжень. Але в рамках сучасно! глобально! конкуренци !м стае все важче демонструвати свою беззаперечну перевагу. Попит на висококвалГфжовану робочу силу в ЕС ютотно випереджае темпи росту !! шдготовки. В умовах наростаючо! конкуренци об'еднанш Еврот вщведено зовЫм небагато часу на формування економжи, засновано! на знаннях. Болонський сами1 поставив завдання ви-найти додатковГ можливост для забезпечення Гстотного приросту швестицш у розвиток людського кашталу.
Ствробгтництво Европейського Союзу з Новими Незалежними Державами (ННД) в галузГ науки i технологш вщбуваеться в рГзних тематичних програмах i темах, таких як TACIS, COST i EUREKA INTAS та ш. Щ мГжна-родш програми допускають мГжнародне сшвробгтництво, орГентоваш на дос-лщження, важливГ для конкретних кра!н, як не е членами ЕС, або регюшв, i шдтримують наукову й технолопчну сшвпрацю на мГжнародному рГвш. Вони також сприяють шдвищенню свГтового авторитету европейсько! науки i проведенню зовшшньо! полГтики Сшвтовариства. Вони задумаш так, щоб до-помогти европейським дослщним центрам i компашям одержати доступ до мГжнародного наукового знання i шдвищити можливост для навчання дос-лщниюв. Для цього необхщна тГстша координащя з шшими програмами сшвтовариства або европейськими штативами, як спрямоваш на мГжнарод-ну науково-техшчну сшвпрацю.
Структура сучасно! вищо! освГти Укра!ни мае нацюнальш особливос-ri, але вона побудована у певнш вщповщностГ до структури освГти розвине-них кра!н свГту i охоплюе: загальну, професшну та шслядипломну освГту.
Насьогодш мережа вищих навчальних закладГв охоплюе всю терито-рда Укра!ни i налГчуе 1009 вищих навчальних закладГв, у тому числГ сектор державно! форми власност охоплюе 235 вищих навчальних закладГв III-IV рГвшв акредитаци та 586 - I-II рГвшв. Серед них 121 ушверситет, 56 академш, 58 шститутГв i консерваторш, 122 коледжГ, 276 техшкумГв i 188 училищ.
Сектор приватно! форми власност мГстить 104 вишд навчальш закла-ди III-IV рГвшв акредитаци та 84 - I-II рГвшв.
В ушверситетах, академГях, шститутах навчаеться 1 млн. 844 тис. сту-дентГв, а всього у системГ вищо! освГти навчаеться близько 2 млн. 437 тис. студенлв. За роки незалежност Укра!ни чисельшсть студенлв на 10 тис. на-селення зросла з 310 до 512 оЫб.
У вищш школГ Укра!ни сьогодш зайнятий 95 тис. 761 викладач, з яких бгльше 54 % мають науковГ ступеш докторГв i кандидатГв наук. Цей потуж-ний потенщал Укра!ни дае змогу готувати висококвалГфжованих фахГвщв з вищою освГтою рГзних освгтшх та освгтньо-квалГфшацшних рГвшв.
Розбудова нацюнально! освГти в Укра!ш [1-6] повинна базуватися на методолопчних засадах, як вщповщають новому свГтогляду щодо !! завдань i функцш у сучасному сустльствь Домшантою сучасного освГтнього процесу
мае стати його творча функщя, яка вщдае перевагу формуванню творчо1 осо-бистостi [4-9].
Необхiдно зазначити, що на найближчий перiод у сферi освiти визна-чилися таю важливi стратегiчнi завдання:
• забезпечення доступност та якост освГти;
• змщнення навчально-методично1 i матерГально-техшчно1 бази освгтшх закладгв;
• досягнення економiчноï ефективност i фiнансовоï стшкост дiяльностi систе-ми освiти.
Першочерговими завданнями, яю можна вщнести до цього, е таю:
• забезпечення стабшьност та оптимiзацiя фiнансування й управлшня у сферi освiти з врахуванням сучасних технологiй, своечасноï та адекватноï оплати працi;
• систематичне поновлення професiйноï освiти з врахуванням змш в економь щ, науцi тощо;
• досягнення ефективност i висо^ якост дiяльностi освiтнiх закладiв;
• прюритетна пiдтримка працiвникiв системи освгти, пiдвищення ïх престижу i сощального статусу;
• пiдготовка висококвалiфiкованих спещалют1в, здатних вирiшувати профе-сiйнi завдання в умовах шформатизаци суспiльства i впровадження нових на-укомiстких технологш;
• формування сучасного свiторозумiння i наукового свгтогляду. Динам1чний, стшкий розвиток вищоï освгти вважаеться у св1товому
ствтовариств1 одним Гз ключових показниюв розвинутост держави. Як пока-зуе м1жнародний досвщ, вища освгта може стати найбшьш ефективною i стшкою в тому випадку, коли вона д1е у вигляд1 единоï державно-суспiльноï системи.
Водночас невизначешсть перспектив i принцишв взаемин Украши та GC е одним з об'ективних обмежень штеграцп укра^сь^ системи вищоï ос-вгти в европейський прост1р.
Водночас украшсьюй вищш освт та ушверситетам необхщно подо-лати немало трудношдв та обмежень на шляху до европейського простору ви-шо освгти:
• адаптащя поки що незавершено1 реформи системи освгти Украïни до вимог та принцитв Болонсько1 деклараци (зокрема, введення системи кредитiв, реформа наукових ступенiв згвдно Гз загальноевропейськими стандартами, взаемне визнання наукових ступетв, отриманих за кордоном та в Украш й ш.) вимагае збГльшення фшансування вищо1 освГти. ЕкономГчне становище Украши е ютотним обмеженням для адаптаци та продовження реформ у вищш освт, приведення ïï до европейських стандартГв;
• незавершетсть адаптаци национального законодавства до стандарта европейського права, а також неготовтсть европейських краïн та СС до тквщаци мГграцшних перешкод для громадян Украïни, змГни законодавства, пов'яза-ноï з полегшенням пересування та працевлаштування студентов. Це обмежен-ня суперечить та не дасть змогу принциповГ мобшьност! у Болонському про-цесГ для Украïни й унеможливлюе його реалГзацш;
• ввдсуттсть самостшних наукових i соцюлопчних дослГджень Гз ще1 проблеми;
• недостатнш розвиток шформащйно1 системи (шформащйних центрГв, баз да-них освГттх систем i даних порГвняльних i описових аналГзГв ïхнього поточного стану), що забезпечувала б европейськ утверситети i громадян шфор-
мащею про укра!'нську систему освгш, утверситети i программ та аналопч-ною шформащею про европейськг унiверсмтетм. Створення тако!' системи сприятиме поширенню прозоро!' шформаци про украшсви утверситети серед европейських навчальних закладов i громадян;
• вщсуттсть постшно дшчих громадських структур - форум1в освиян та 1хньо!' ствпращ з асощащями осв1ти та наукових дослГджень Европи, вико-ристання досвгду Европейсько!' мереж1 забезпечення якост у сфер1 вищо!' ос-вгга (European Network of Quality Assurance in Higher Education) та шформа-цшного обм1ну й забезпечення завдань i принцитв Болонського процесу в освггаьому середовишд Укра!'ни, шформування громадськосп про !'хт переваги для украшсько!' вищо!' осв1ти.
1нтеграцшш процеси в освт особливо важливГ для аграрно! сфери, де активно розвиваються рГзш форми власност та господарювання на землГ i це вимагае шдготовки фахГвщв-землевпорядниюв вищого рГвня, як б забезпечу-вали формування та розвиток цього процесу [5-9]. Його важливють шдтвер-джуеться загальнодержавною програмою використання та охорони земель на 2005-2015 рр. (розглянута у КабшетГ МшютрГв Укра!ни i потребуе затвер-дження як Закон у Верховнш РадГ Укра!ни), яка забезпечить:
• в економ1чнш сфер1 - тдвищення ефекгавносп сустльного виробництва завдяки рацюнальтшому використанню природно-ресурсного потенщалу та шших ресурс1в, стимулювання розвитку галузей економ1ки краши;
• в еколопчнш сфер1 - забезпечення техногенно-еколопчно!' безпеки життедГ-яльност людини обгрунтуванням еколопчно допустимих р1втв i режим1в використання земель;
• у сощальнш сфер1 - створення та тдтримання повноцшного життевого сере-довища, збереження i створення нових робочих м1сць, усунення штотних ре-гюнальних вщм1нностей в умовах життедГяльност1, полшшення умов пращ та життя с1льського населення, забезпечення доступности вс1х громадян до ресурс1в людського розвитку.
Висновки. Реформи освгти, як здшснюються у даний час у рГзних кра!нах, перш за все зумовлеш об'ективними вимогами розвитку економжи, науки i техшки. Для забезпечення !х усшху необхщне дотримання загальних принцитв. По-перше, у кожнш кра!ш освГта соцюкультурно детермшована, тому будь-яка реформа системи освгти повинна бути пов'язана з сощальною структурою i культурними традищями кра!ни. По-друге, реформа у сферГ ос-вГти обов'язково вплине на рГзш рГвш економГчних i сощальних вщносин i спричинить у них вщповщш змши. Передбачити i бути готовими конструктивно зустрГти !х - одна з найважливших функцш державних оргашв.
Проблема полягае в тому, щоб домогтися стшкого розвитку кра!ни i суспшьства. А цього не можна зробити без розвитку науково-техшчного i кадрового потенщалГв, в якому найважлившу роль вщграють наука вищих освптах закладГв i освГта, !х штегращя у свгтове сшвтовариство.
Л1тература
1. Болонський процес: Статп// Осв1та. - 2004, № 19. - С. 2.
2. Денисенко В. У рамках Болонського процесу// Осв1та. - 2004, № 20. - С. 8.
3. 1ванчук М.Г. 1нтегращя - провщна тенденщя сучасного наукового тзнання// Педагогика i психолопя. - 2003, № 3-4. - С. 62-71.
4. С1корський П. Якгсть вищо'' освгти - основна вимога Болонського процесу// Освг-та. - 2004, № 19. - С.З.
5. Сохнич А.Я., Боярчук В.М. Болонський процес: шляхом Свропейсько'' штеграцп// 1нтегращя вищо'1 аграрно'' школи в загальноевропейську систему вищо'1 освiти: проблеми i перспективи: Матерiали науково-методично'' конференци. - Львiв: ЛДАУ, 2004. -С. 136-139.
6. Сохнич А.Я. 1нтеграцгя вищо'' школи в Свропейську систему// 1нтеграцгя вищо'' аграрное.' школи в загальноевропейську систему вищо'' освгти: проблеми i перспективи: Матерг-али науково-методично'' конференци. - Львiв: ЛДАУ, 2004. - С. 148-151.
7. Сохнич А.Я., Медиковський М.О. Сучаснг шформацшнг технологи в агропро-мисловому комплексГ: Навч. посГбник. - Ч.1. - ЛьвГв: ЛьвГвський держ. агроушверситет, 1999. - 141 с.
8. Сохнич А.Я. Пгдготовка фахГвцГв агропромислового комплексу з використанням сучасних шформацшних технологий// Шляхи та проблеми входження Украши в свГтовий освг-тянський простгр: Зб. доп. мгж нар. наук. - метод. конф., Том.2. - ВГнниця: УНШЕРСУМ-Вш-ниця, 1999. - С. 186-190.
9. Сохнич А.Я., Сохнич В.Я. ГармонГзацгя наукових та духовних аспектгв людсько-10. го розвитку. - ЛьвГв: НВФ "Укра'нськг технологи", 2004. - 56 с.
УДК 331.101.1 Ст. викл. Р.М. Купчик, канд. техн. наук;
студ. О.М. Глова - НЛТУ Украти
ПОРЮНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ОЗНАК
СТУДЕНТ1В
Розглянуто методики обмГрних дослгджень в ергономГцГ i статистичного оброблення результатiв. Проведено порГвняльний аналiз антропометричних ознак студентгв за результатами власних дослщжень i даними гснуючих антропометричних атласгв. Оцiнено можливГсть узагальненого використання даних цих атласiв у сучасних ергономiчних дослiдженнях.
Senior teacher R.M. Kupchyk; stud. O.M. Glova - NUFWT of Ukraine Comparative analysis of anthropometric signs of students
The methods of measuring researches in ergonomics and statistical treatment of results are considered in article. The comparative analysis of anthropometric signs of students as a result of own researches and information of existent anthropometric atlases is conducted. Possibility of the use of information of these atlases in modern ergonomics researches is appraised in article.
У прикладних наукових дисциплгнах сьогоднг все бгльш важливе мгс-це займають антропометричнг дослгдження, що зумовлено зростанням потреб в антропологгчних даних для окремих галузей науки i практики.
В ергономгцг i дизайш дат про будову тгла людини використовуються для виргшення широкого кола задач розроблення i оцгнки технгчних засобгв дгяльностг - машин i виробничого устаткування, засобгв транспорту, медич-ного обладнання, меблiв, виробгв культурно-побутового призначення та гн. Антрополопчш дослгдження базуються на спецгально розробленгй методи-цг -антропометрп, яка становить сукупнгсть методичних прийомгв в антропологгчних дослгдженнях, що полягають у вимгрюваннг i описг тгла людини в цглому i окремих його частин, i що дають змогу дати кглькгсно охарактеризу-вати 'х мгнливостг.
