CC BY
19
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК390.978:316.422 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук;
доц. О.М. Свтцов', д-р екон. наук; доц. Т.В. Панчишин3, канд. екон. наук;
доц. М.Б. Шморгай1, канд. екон. наук
ЗНАЧЕННЯ ОСВ1ТИ У СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ПЕРЕХ1ДНО1 СИСТЕМИ ЕКОНОМ1КИ
Дослщжено модель функцюнування та мехашзм розвитку вищого навчального закладу. Проаналiзовано основнi розбiжностi у функцюнуванш освiтнього комплексу в розвинених постiндустрiальних та перехiдних постсощалютичних кра!нах. На прикладi Дрогобицького державного педагопчного унiверситету iменi I. Франка роз-глянуто структуру управлiння в закладах осв1ти як вагомий чинник вдосконалення функцiонування та пiдвищення ефективност освiтнього комплексу.
Ключовг слова: осв1та, освiтнiй комплекс, вищий навчальний заклад, осв^ш послуги, економжа, iнформацiя, знання.
Постановка проблеми. Сучасну постшдус^альну економ1ку назива-ють економжою знань, причому знань технолопчно-прикладних, як виступа-ють основним критер1ем вартост робочо! сили. Знання розглядають як ендоген-ний процес 1 вони е у вщповщдю на можливють отримати прибуток чи набути вищий р1вень освгги. Набут знання е показником р1вня зайнягосп в сучасних умовах, а швестицп в освпу - умова повно! зайнягосл в майбутньому. Освгта виконуе роль формал1зованого 1 оргашзованого шституту досягнення, надбання необхщного обсягу знань, постшного !х примноження 1 оновлення.
Анал1з останн1х публ1кац1й 1 дослщжень. 1нтегращя економ1чно! та ос-вггаьо! систем, !х взаемозумовленють та взаемозалежнють спричинилися до по-яви останшм часом в Укра!ш та за кордоном цшо! низки наукових дослщжень, у яких освггаю систему розглядають як об'ект економ1чно! теори. Серед них варто назвати пращ Ю. Алексеево! [1], Н. Балабаново! [2], I. Каленюк [3], В. Ку-дша [4], В. Лугового [5], I. Луюнова [6], С. Нжолаенка [7] та ш. Проте недос-татньо вивченими е проблеми тдвищення соц1ально-економ1чно! ефектавносп освггаього комплексу суспшьства в умовах шстшуцшно! транзицп та ринкових перетворень впчизняно! економжи.
Мета роботи полягае у дослщженш освгш як форматзованого 1 оргашзованого шституту досягнення, надбання необхщного обсягу знань, постшного !х примноження 1 оновлення, а також у визначенш та обгрунтуванш !! ключово! рол1 у стратеги розвитку перехщних екожмчних систем.
Виклад основного матер1алу. У кожну юторичну епоху система освгш еволюцюнувала вщповщно до щеально-образних цшьових моделей суспшьства. Поспндус^альш виробнил екожмчш системи автоматизуються та комп'юте-
1 Льв1вська КА;
2 Дрогобицький державний педагогiчний унiверсигег 1м. 1вана Франка;
3 Львiвський НУ iм. 1вана Франка
ризуюгься, що потребуе шгелектуально! пiдготовки для !х обслуговування з боку персоналу. Набуга освгга стае кригерiем мюця людини у суспiльнiй iерархп -становища, безпеки, доходiв, слави тощо. Авгомагизованi сисгеми виробницгва вигiснили людський ресурс у площину шгелектуально! пращ, у сферу надання послуг га в т галузi виробницгва, де операгивнюгь машини з перегворення ре-човини, енергл га шформацп е вторинною вщносно гворчого мислення людини. Практична значущюгь гехногенно-iнновацiйних знань в поспндус^альний пе-рiод зумовлена посгшним впровадженням iнновацiй, а тому сустльство вияв-ляе посгiйний i зростаючий попит на освiгнi послуги, адеквагш вимогам часу. Жиггевий цикл освггньо! послуги га 11 варгiсгь залежать вiд кон'юнктури ринку працi. Основою створення нових робочих мiсць i вищого рiвня жиггя населення е шновацп, новi технологи, iнгегрованi у продуктах i службах. Економiчне зрос-гання е наслiдком ексгенсивного викорисгання шформацшних гехнологiй. Змь нюеться структура ринку шляхом поступово! змiни шформацшно! асимегри на корисгь споживачiв, як можугь викорисговуваги вiргуальнi канали виходу на необхiдний 1м товар. Завдяки iнформацiйним системам еволюцiонуе шсгиту-цшний механiзм функцiонування ринку - iз абстрактного "слiпого" ринковi вщ-носини набувають контрактного "завчасно адресного" характеру. Особливюгю економiчних органiзацiй стае висока здатшсгь у процесi дiяльносгi набуваги, створювати, поширюваги i засгосовуваги знання. Знання розглядаюгь як ендо-генний процес i сгворююгься у вщповщь на можливiсгь огримаги прибугок чи набути вищий рiвень освiги. Набут знання е показником рiвня зайнягост в су-часних умовах, а швестицп в освiгу - умова повно! зайнятосп в майбугньому. Освгга виконуе роль формалiзованого i оргашзованого iнсгитуту досягнення, надбання необхiдного обсягу знань, посгiйного 1х примноження i оновлення.
В Украш економiка, наука га освгга розвиваюгься факгично паралельно одна однiй, що призводигь до функцюнально! розбалансованосгi га сегменгар-них криз, годi як кожна з цих галузей мае виконуваги роль швестора. Вкрай важливо в сучасних вггчизняних реалiях взаемозумовиги науку, освпу га еконо-мiку гак, щоб галузi i пiдприемсгва як приватного, гак i суспiльного секгорiв на-цюнально! економiчноl сисгеми функцiонували i будували сво! стратеги на ос-новi iнновацiйносгi, а осередками останшх були науково-освiгнi ценгри, як за-галом умова ренгабельносгi бiзнесу. Освггнш комплекс, огже, виступагиме ключовою, сграгепчною ланкою реалiзацil конкуренгних переваг укра!нсько! економiки, вiдповiддю укра!нського суспiльсгва на виклик соцiального часу.
Система освгги, у цьому конгексгi, е единим жшфункцюнальним комплексом, що опосередковуе процеси шгеграци науки i пращ шляхом енергегич-но-речовинного саморуху: шформащя - психiка - технологи для досягнення щеально-образно! мети, адекватно! шформацшно-шгелектуально-шновацшно-му рiвню розвигку ангропосфери. А тому, у сферу освгги вливаються колосаль-нi людсью, фiнансовi га магерiально-гехнiчнi ресурси, оскшьки освiгня дiяль-нiсгь, як система процесуально! едносп науки i працi, пронизуе усе сучасне сустльство, i тюно пов'язана практично iз будь-якою сферою дiяльностi людини, з гiею чи шшою галуззю економiки. Через те в умовах шформацшного посгщдус-трiального суспiльсгва важливими е дослiдження економiчних вiдносин людей з приводу приросту знань - темтв приросту обсягу знань га опгимiзацil !х викорисгання для уречевлення доцшьно-образно! мети дiяльностi суспiльсгва.
Прiоритетно-стратегiчний шформацшно-штелектуально-шновацшний ресурс розвитку суспiльства функцiонально реалiзуеться через знання, як аку-мулюються, кристалiзуються та поширюються у процес наукових дослiджень та осв^ньо! дiяльностi, яка може бути вiдображена у концептуальнш моделi функцiонування ВНЗ (рис. 1).
Рис. 1. Концептуальна модель функщонування ВНЗ
Трансформащя шформацй в знання, що стають здобутком певно! части-ни соцiуму, здiйснюеться у структурних пiдроздiлах освiтнього комплексу. Водночас знання у системi економiчних вщносин набувають свого шститу-цiйного вираження у формi осв^ньо!' послуги - обсягу навчально! та науково! шформацй, що трансформуеться у процесi навчання в певну суму знань для за-доволення потреб фiзичних та юридичних осiб в загальноосвiтнiй, професшно-квалiфiкацiйнiй пiдготовцi, перепiдготовцi, навчаннi впродовж цшого жигтя. Освiтня послуга - товар духовно-штелектуального виробництва, додатковий продукт економки знань, персонiфiкуючись у дедалi бiльшому числi спожива-чiв (учшв, студентiв тощо), забезпечуе iнформацiйно-цiльову провщшсть сус-пiльства. Тут особливе мюце займае випереджувальне навчання як моделюван-ня прийомiв реагування на очшуваш майбутнi тенденцil розвитку органiзацil, що передбачае в обов'язковому порядку апробацш в межах навчально! практики шновацшно-техногенних досягнень. Основними принципами випереджу-вально! освiти е: фундаментальнiсть та цшсшсть надання iнформацiйних знань; шдив^ашзащя навчання; практичне спрямування знань щодо застосування iн-формацiйних технологiй; застосування у навчанш сучасних технологiй тощо.
1снують iстотнi розбiжностi функцiонування осв^нього комплексу у розвинених посгiндусгрiальних та перехщних постсоцiалiстичних кра!нах. Як-що розглядати цю проблему концептуально, то захщш суспiльства володiють
чгтким налагодженим механiзмом продукування iнновацiйно-iнгелекгуального продукту завдяки наявносгi iнфрасгрукгури iнгелекгуально-ресурсних погокiв та шституцшного забезпечення вiдносин обмiну доданою вартютю штелекту-ально-духовного виробництва. Постсощалютичш перехiднi суспiльсгва СхГдно! Свропи розвиваються в режимi як iнсгигуцiйних змш, так i в сферi шформа-цiйно-цiльового моделювання суспiльних прiоригегiв та засобiв !х досягнення. Тому тут спостерГгаеться дещо парадоксальна сигуацiя - коли наявний в кра!ш шформацшно-штелектуально-шновацшний ресурс прiоригегного розвитку на-цюнально! економГчно! системи не знаходить запипв у суспiльсгвi. Тобто про-позищя iнгелекгуального капiгалу перевищуе вiдповiдний на не! попит на ринках ресуршв постсощалютичних кра!н через вщсутшсть в осганнiх прюритетно-цiльових моделей розвитку, а особливо - !х ресурсного забезпечення. Через те центральною проблемою ефективного функцiонування освiтнього комплексу перехщних економiчних систем е проблеми фшансового забезпечення, переду-сiм - проблема швестування.
Випереджувальна система освгти, зрештою як i пiдтримувальне та кри-зове навчання, залежить вгд двох чинниюв: "живих" та "неживих" носив шнова-цшно! шформаци, що забезпечують тотожнiсть iдеально-цiльового змiсту ви-робничо-творчого процесу соцiально-техногенному рiвню розвитку тГе! чи ш-шо! спiльноти. "Живими" носiями iнформацiйно-iнновацiйних знань е профе-сорсько-викладацький склад ВНЗ, а "неживими" - ресурсне забезпечення систе-ми освiти, адекватне техногенним здобуткам цившзацй, що зумовлюе, зокрема, формування механiзму розвитку ВНЗ (рис. 2).
Рис. 2. Мехашзм розвитку ВНЗ
У цьому розумшш головною проблемою формування економГки знань, економГки сталого розвитку, зрештою, ноосферизаци соцiуму, залишаеться ефек-тивнiсть iнвестицiй в систему освгти та в науку. Врешп-решт, iнвестування в ос-вiту мае суто економко-психопрагматичний аспект, оскшьки е джерелом зроста-ючого рГвня дохода для ще незайнятих у виробнищш, яю, однак, у процесi навчання тдвишують свою продуктившсть, а значить, конкурентшсть та ринкову цшу на вГдповщну робочу силу. Зпдно зГ статистичними даними, у розвинутих кра!нах Свропи кожен рш навчання впливае на зростання зарплати майбутнього пращвника на 9-10 %. У площиш штерешв усього сощуму система випереджу-вального навчання е колосальним проявом так званих вигод переливу.
В Укра!ш чи не найважлившою проблемою сучасност та майбуття залишаеться стимулювання притоку нацюнальних та, особливо, закордонних ш-вестицш у сфери високих технологш, науки та освгти. Процес залучення шозем-них швестицш в освГтнш комплекс Укра!ни розпочався з 1993 р. з програми
ТЕМРи8/ТАС18 - трансевропейсько! сисгеми сшвробггництва в галузi вищо! освiги. Цю програму було розроблено Свропейським Союзом для посградянсь-ких республiк (окрiм кра!н Балтй) з метою пГдгримки взаемодп i спiвпрацi мiж унiверсигегами га шшими ВНЗ посгсоцiалiсгичних кра!н з вищими навчальни-ми закладами Свросоюзу шляхом ствпращ га обмiну iнновацiями у сферi освь ги. Зокрема, програма ТЕМПУС-111, яка була розрахована на перюд 20002006 рр., передбачала щорiчне видiлення кошгiв у розмiрi 35-40 млн. ВНЗ Укра-!ни беругь участь гакож у програмах СС-Сокраг (освiга) га Леонардо (профе-сiйна пiдгоговка). Прогягом 1990-1999 рр. за програмою Фонду "Вiдродження" Укра!на одержала фiнансування на суму 50 млн доларiв США. У 2000 р. ця сума зросла ще на 5,5 млн дол. Огже, обсяг европейсько! допомоги вищим нав-чальним закладам Укра!ни у виглядГ мiжнародних освiгнiх проекгiв значно пе-ревищуе вiгчизняне фiнансування науки га освГги.
1нвесгицп - невГд'емна складова вiдгворення капiгалу, зокрема i капiгалу iнгелекгуального, який акумулюеться i крисгалiзуеться в межах освiгнього комплексу. Проге в Украш ситуащя iз залучення iнвесгицiй не вщповщае сучасним вимогам. Урядом розроблено програму "1нвесгицшний iмiдж Укра!ни" для сги-мулювання мiжнародних iнвесгицiйних потоков. Враховуючи ст. 9 Закону Украши "Про нацюнальну програму шформатизащ!", тд час формування економГч-ного розвитку Укра!ни на 5-10 роюв потрiбно розглядаги як прiоригегнi нап-рямки швесгування в iнформацiйнi ресурси, у знання. Належить здiйсниги вГд-повщний перерозподiл бюджету, розшириги можливосгi отримання iнвесгицiй тощо. Необхiдно активно формувати ринок iнформацiйних продукгiв га послуг, сграгегiчно-ключовим сегментом якого виступагиме ринок освггтх послуг -середовище генерацп iнформацiйно-iнгелектуально-iнновацiйного прюригегно-випереджувального ресурсу розвитку суспшьства.
З огляду на зазначене, значення освiги у розвитку перехщно! сисгеми економiки займае одне з чшьних мiсць. ПерехГдна, або гранзигивна економжа е динамiчно видозмiнюваною послщовнютю сганiв функцiонування сгрукгурних компоненгiв екожмчно! сисгеми га !х взаемозв'язк^в. Перехщна економiчна система, на вiдмiну вщ розвинено! економiки, мае реальну модель наслщування, а мiмезис iнсгигуцiй i механiзмiв проходить крiзь сито локально! адаптацп. Еко-номiка у сташ гранзицil особливо погребуе iнформацiйного забезпечення для успiшного вгiлення в життя георегичних моделей запозичуваних гехнологiй iз врахуванням особливосгей мiсця i часу. Цей процес вщомий як економiчне ре-формування. Реформи можугь бути устшш, безплiднi або шкiдливi, що зумов-люеться ступенем iнформацiйного насичення.
Набугий досвiд завжди фiксуегься i зберiгаеться в пам'ятi з метою ство-рення досконало! моделi га !! уречевлення у майбутньому iз врахуванням в1дпо-вiдних реалiй. У межах суспшьного органiзму гаку функщю виконуе освiга, збе-рiгаючи i поширюючи iнформацiю про досвiд у чаа у формi освiгнiх послуг. Важливим фактором вдосконалення функцiонування га тдвищення ефекгивнос-гi освiгнього комплексу структура управлшня в закладах освгги. Рiвнi органiза-цiйноl сгруктури освггнього комплексу предсгавимо у виглядГ модел^ яка вГдо6-ражае органiзацiйну структуру навчального закладу, запропоновану на прик^дГ Дрогобицького державного педагогГчного унГверсигегу Гм. 1вана Франка (рис. 3).
Рис. 3. Орган1зацшна структура управлння соц1ально-економ1чним розвитком
ДДПУ 1м. ¡вини Франка
Зауважимо, що оргашзацшна структура вщкрито! системи як управлшня сощально-екожмчного розвитку, так i закладу освгга, мае мютити компонент самооргашзацп, який забезпечуе вищу оргашзащю, де прирiст шформацп, що уможливлюе розвиток, е реалiзацiя ступешв свободи системних суб'ектiв. Модель "структура = шформащя" е виршальним фактором пiдвищення ефектив-ностi освпнього комплексу, де щiльнiсть структури, зумовлена зростанням рiв-ня органiзованостi системи, зменшуе ступiнь ентропп.
Процеси трансформацп постсоцiалiстичних систем економiки пiсля роз-паду Радянського Союзу однозначно довели, що визначальною передумовою успiшного проведения реформ е наявшсть людського катталу, тобто, суспшь-ства, що володiе економiчною iнформацiею. Без цього фактора демократизащя переростае у некерований хаос, приватизащя капiталу - у його кримшальну "прихватизацiю" з подальшим злиттям iз владними структурами, державне ре-гулювання економiки переростае у перерозподш капiталу, контроль над бiзне-сом, вимогу полгшчно1 лояльносп та розмноження бюрократичного апарату i т. ш. Все це супроводжуеться зубожiниям, безробптям, iнфляцiею, наростанням вщчаю i апатй, ностальгiею за минулим, соцiальною напругою, злочиннютю то-що. Ринковi реформи у постсощалютичних кра1нах Схщно1 Свропи вiдбулися менш болiсно i драматично, бо поряд iснував взiрець наслщування - Захiдна Свропа, тобто мiмезис впроваджуваних моделей мав достатню шформацшну основу. Украш у цьому випадку важче через неадаптований людський каттал. В умовах неконтрольованих бiфуркацiйних процешв середовищем адаптацп стае саме життя, наприклад трудова мiграцiя, а в умовах регульованих з боку суспшьства i держави бiфуркацiях, зорiеитованих на збалансування гомеостазу i
налагодження прогресуючо! eK0H0MÍ4H0i структури, виступае освiтнiй комплекс суспшьства. Коли транзитивна eKOHOMÍKa наслщуе i впроваджуе прогресивнi мехашзми, шститути i технологи, то освiтнiй комплекс мае завдання обслугову-вати щ процеси, забезпечуючи економiку вiдповiдними трудовими ресурсами, навпъ бiльше - вш продукуе iнтелектуaльно-iнновaцiйний кaпiтaл, тдживлюва-ний молодiжною пaсiонaрною iнiцiaтивою змiнювaти свп\
Висновки. За умов виважено1 державно! стратеги та економiчноl полгга-ки в умовах ринково! транзици освггнш комплекс може вiдiгрaти ключову роль у проведенш реформ i нормaлiзaцп економiки. Вiн здатний продукувати шнова-цiйнi знання i забезпечувати ринок пращ висококвaлiфiковaною, конкурентос-проможною робочою силою. Водночас, професорсько-викладацью колективи залишаються осередками культури, духовностi та поширення етико-естетичних цiнностей.
Л1тература
1. Алексеев Ю. Укра!на: освгга i держава (1987-1997) / Ю. Алексеев. - К. : Вид-во "Експрес-об'ява", 1998. - 110 с.
2. Балабанова Н. Сусшльство знань та шновацш: шлях до майбутнього Укра!ни / Н. Балабанова. - К. : Вид-во "Арютей", 2005. - 104 с.
3. Каленюк 1.С. Економжа освгга / 1.С. Каленюк. - К. : Вид-во "Знання Укра!ни", 2005. -
316 с.
4. Кудш В.О. Освгга в шформацшному сусшльст / В.О. Кудш. - К. : Вид-во "Республ> ка", 1998. - 152 с.
5. Луговий В.1. Управлшня освгшю : навч. пошбн. / В.1. Луговий. - К. : Вид-во УАДУ, 1997. - 302 с.
6. Луганов I. Економ1чна наука й освгга в нацюнальних штересах держави / I. Луганов // Економжа Укра!ни : пол1тико-економ1чний журнал. - 1999. - № 11. - С. 4-10.
7. Нжолаенко С.М. Стратепя розвитку освгга Укра!ни: початок XXI столптя / С.М. Hi-колаенко. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 253 с.
Башнянын Г.И., Свинцов О.М., Панчишин Т.В., Шморгай М.Б. Значение образования в стратегии развития переходной системы экономики
Исследованы модель функционирования и механизм развития высшего учебного заведения. Проанализированы основные расхождения в функционировании образовательного комплекса в развитых постиндустриальных и переходных пост социалистических странах. На примере Дрогобычского государственного педагогического университета имени И. Франко рассмотрена структура управления в заведениях образования как весомый фактор совершенствования функционирования и повышения эффективности образовательного комплекса.
Ключевые слова: образование, образовательный комплекс, высшее учебное заведение, образовательные услуги, экономика, информация, знание.
Bashnyanyn G.I., Svineov O.M, Panchyshyn T.V., Shmorgay M.B. Importance of education in the development strategy of transitional system of economy
The model of function and mechanism of development of school for higher education is investigated. The main differences in the functioning of the educational complex in developed post-industrial and post-socialist transition countries are analyzed. The structure of management in educational institutions as an important factor of improving the functioning and increasing of efficiency of the educational complex is considered in the example of Drogobych State Pedagogical University named after I. Franko.
Keywords: education, educational complex, school for higher education, educational services, economy, information, knowledge.
