CC BY
51
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! КИЩО1 ШКОЛИ
УДК378.1: 519.86 Доц. М.Б. Bimep, канд. фiз.-мат. наук -RbeiecbKa фтш
Свропейського утверситету
ПРИВАТН1 ВИЩ1 НАВЧАЛЬН1 ЗАКЛАДИ В ОСВ1ТНЬОМУ
ПРОСТОР1 УКРАШИ
Проаналiзовано 3aKOHOMipHOCTi виникнення приватно'' осв^и, ïï роль i значення в сучасному освiтньому npocTopi Украши. Вказано на переваги та труднощi у фуи-кцiонуваннi вищих навчальних закладiв иедержавио'1 форми власностi. Розглянуто дииамшу росту кiлькостi приватних вищих навчальних закладiв в Укра'ш та проаиа-лiзовано мiсце приватно'1' освiти в крашах Центрально'' та Схщно! Свропи.
Ключов1 слова: освiта, приватна вища освiта, фiнансування, аналiз розвитку.
Assoc. prof. M.B. Viter - Lviv branch of the European University Private higher education institutions in education space of Ukraine
In this article appearance tendencies of private education, their role and importance in modern education in Ukraine are analyzed. The advantages and difficulties in functioning of private higher educational institution are mentioned. The dynamics of private higher institution increase in Ukraine is studied and the place of private education in Central and Southern European countries is analyzed.
Keywords: education, private higher education, finance, analysis of development.
Освгта, зокрема вища, посщае виняткове мюце в держав^ тут сконцен-трований основний штелектуальний, науковий i творчий потенщал кра'ни, здшснюеться шдготовка висококвашфшованих фах1вщв для кожно' галуз1 економжи, освгти, державного управлшня та оргашв самоврядування, ство-рюються умови для задоволення духовних потреб громадян.
У Нацюнальнш доктриш розвитку освгти в Укра'ш [2, с. 6-7] вказуеться, що стратепчним завданням держави на сучасному еташ е формування багатова-р1антно1' швестицшно' политики, яка передбачае можливють залучення до фь нансування осв1тньо1' галуз1 р1зноман1тних кошт1в: приватних ошб, тдприемств, оргашзацш, м1жнародних фонд1в та товариств, благочинних внесюв тощо.
Основними джерелами фшансового забезпечення освгти в Укра'ш на цей час е:
• кошти державного i мюцевого бюджет1в;
• кошти юридичних i ф1зичних ос1б, громадських оргашзацш i фонд1в, в тому
числ1 благодшш внески i пожертвування;
• кошти ввд надання навчальними закладами додаткових осв1ттх та ш. послуг;
• кредити на розвиток навчальних заклад1в ус1х р1втв та здобуття осв1ти;
• кредити ввд здiйсиеиия навчальними закладами екоиомiчиоï дшльносп, рег-
ламеитоваиоï державою.
На жаль, кошти з державного бюджету не в змозi повшстю задоволь-нити потреби сучасно' освiти в Укра'ш. За даними ЮНЕСКО [6, с. 32], для нормального функцюнування закладiв освiти держава повинна вкладати в цю
сферу не менше 3,5 % вщ ВВП. З табл. 1 [3] можна зробити висновок, що в Укра!ш цей показник поки що далекий вщ нормативного.
Табл. 1. Державне фшансування освти Украши у 2000-2006 рр.
Роки Загальт видатки зведеного бюджету (млн. грн.) Видатки у % до
загальних видатшв ВВП
2000 2285,5 4,7 1,3
2002 4167 6,9 1,9
2003 4627,9 6,1 1,8
2004 5813,7 5,7 1,7
2005 7934,1 5,6 1,8
2006* 8487,3 5,8
Примггка: * - станом на 01.12.06 р.
Зпдно iз статистичними даними основним джерелом фшансування вищо! освiти в Укра!ш е кошти фiзичних осiб [3]. Як видно з дааграми на рис. 1, вони становлять приблизно 62 % вщ загального фшансування i майже у два рази пере-вищують державнi надходження в дану галузь. Кошти юридичних ошб та мюце-вого бюджету становлять тшьки по 1 % вщ загально! суми фшансування.
□ з державного бюджету
■ мюцев1 бюджети
□ юридичнп ос1би
□ ф1зичн1 оаби
36%
1% 1%
Рис. 1. Джерела фшансування освтнх послуг
Оскшьки сучасна Укра!на е державою, в якш завершуеться формування ринкових вiдносин, то, очевидно, щ вiдносини повиннi проявлятись у вшх сферах 11 функцiонування, в тому числi i в освiтнiй. Формування ринкових вщно-син у сферi освiтнiх послуг спричинило до появи навчальних закладiв, альтер-нативних до державних. Ними стали заклади недержавно! форми власносп, зокрема, приватнi. До них зараховують навчальш заклади, якi виникли в пос-ттоталiтарнiй Укра!ш на початку 90-х рр. ХХ ст., не мають бюджетного фшансування i ставлять собi за мету тдготовку штелектуально! елiти Укра!ни на ос-новi нових освiтнiх технологiй за новими, найбшьш дефiцитними спещальнос-тями. За формою власносп вони належать до третього сектора економ^, оскшьки не е т державними, т комерцiйними, а отриманий прибуток, якщо вiн е, вiдповiдно до сво!х статутiв скеровують винятково на свш розвиток [4, с. 15].
Формування приватно! освгги стало прямим результатом оновлення освггньо! системи, !! повноцiнного входження в новi соцiально-економiчнi i полiтичнi умови. Вона породжуе конкуренщю серед виробникiв освiтнiх послуг, а це неминуче приводить до зростання якост осв^и.
Одним з найважливших факторiв, що сприяли появi приватно! освiти, е розширення фiнансових можливостей тих, хто отримуе освiтнi послуги. Без цього юнування платного сектора в освiтi було б вкрай ускладненим.
Виникнення недержавних навчальних закладiв е прямим наслщком реформи, безумовним результатом нових пiдходiв до навчання, подолання консерватизму, монополiзму, бюрократа тощо. I хоча в цш сферi, як i у вшх iнших напрямах реформи осв^и, залишаеться багато нерозв'язаних питань i проблем, конкретний аналiз ситуаци дае змогу стверджувати, що здебiльшого щ вищi навчальнi заклади (ВНЗ) вже зумши зайняти свое належне мюце в ук-ра!нськш системi освгги, отримали визнання суспiльства як невщ'емна ланка соцiального ладу Укра!ни. 1х внесок в реформування освiти, у створення ново! сощально-економiчно! i пол^ично! системи в Укра!ш стае дедалi вагомь шим, а вивчення !х дiяльностi дедалi актуальнiшим [4, с. 37].
Система приватних навчальних закладiв охоплюе всi квалiфiкацiйнi рiвнi освiти вiд дошкшьно! до шслядипломно!, часто об'еднаних в комплекси. Прикладом таких освггшх комплексiв з единою концепщею навчання i вихо-вання е Свропейсъкий унiверситет (м. Кшв); Хартвський гумантарний уш-верситет "Народна укралнсъка академiя". У вищих навчальних закладах приватно! форми власноеп навчаеться близько 427 тис. студент!в (рис. 2).
427
399
| I К1пък1сть приватних ВНЗ —■— К'шькгсть студент ¿в (тис. чал.)
349
71
111
84
127
100
132
125
153
139
162
160
163
198
171
238
175
290
188
202
202
199
£ §
о*
к §
§ о,
§ §
о. о,
а
|
§
й
ГЦ
1 ГЦ
1 Су
Й
I
<3
(X
а
Рис. 2. Динамжаросту кiлькостi приватних ВНЗ i контингенту студент1в у них
Основними сощальними функщями приватно! вищо! освiти е: запов-нення в освiтнiй системi вшьних нiш, утворених у результатi переходу до ринково! економiки, i задоволення нових освггшх потреб населення.
Рис. 3. Розподл приватних ВНЗ
Ш-1Урiвнiв акредитаци за типами
Сьогодш в Укра!ш функщонуе 199 вищих навчальних закладiв приватно! форми власност^ з них: 38 - ушверсите^в; 9 - академiй; 80 - шститу-
лв; 72 коледж^ технiкуми та училища. На рис. 3 показано структуру вищих навчальних закладiв Ш-1У рiвнiв акредитацi!.
Плата за навчання у навчальних закладах недержавно! форми власнос-тi практично нiде не перевищуе плату на контрактнш основi в державних ВНЗ. I! величина, як звичайно, залежить вiд мюця розташування конкретного вищого навчального закладу (столичний чи перифершний) та престижност спецiальностей.
Загальна кiлькiсть основного персоналу вищих навчальних закладiв приватно! форми власносп становить близько 25 тисяч оЫб, з них докторiв наук - 14,5 %, кандидат наук - 70 %. У 199 вищих навчальних закладах приватно! форми власносп за останн три роки захищено бшьш як 10 док-торських дисертацш i понад 100 кандидатських.
Переваги приватних навчальних закладiв таю:
• можлившть швидкого реагування на попит ринку пращ;
• оперативне впровадження у навчальний процес нових дисциплш;
• залучення до роботи найбшьш квал1ф1кованих викладач1в за рахунок запро-
вадження дифереищйовано! оплати пращ;
• оперативна апробащя нових педагопчних техиологш тощо.
Труднощi у робот приватних ВНЗ Укра!ни пов'язаш найперше з не-досконалiстю правово! бази, яка регулюе дiяльнiсть приватних навчальних закладiв, ототожнювання !х зi звичайними комерцiйними структурами (ЛТД, АТ та ш.). Заклади освiти, засноваш на недержавнiй формi власностi, керу-ються в сво!й дiяльностi Законом Укра!ни "Про освiтум, "Про шдприемниц-тво", "Про пiдприемства в Укра!ш" та "Положенням про державний вищий навчальний заклад" тощо. Це приводить до несприятливо! ситуацн щодо по-даткiв порiвняно з державними вищими навчальними закладами. в розбiж-ност в пенсiйному забезпеченнi викладачiв i наукових спiвробiтникiв державних ВНЗ i ВНЗ приватно! форми власностi [1, 7].
У червнi 1993 р. на Всеукра!нсьюй конференцi! було засновано Всеук-ра!нську асоцiацiю приватних вищих навчальних закладiв, яка в березш 1998 р. була перейменована в Асощащю навчальних закладiв Укра!ни недержавно! форми власностi. Найвищим органом управлшня !! е Всеукра!нська конференцiя недержавних вищих навчальних закладiв. У перiод мiж конфе-ренщями керування здiйснюе голова i президiя Асоцiацi!.
Основнi нормативнi документи:
• Статут Асощацй навчальних заклад1в Укра!ни недержавно! форми власност1;
• Догов1р Асоц1ац1! навчальних заклад1в Укра!ни недержавно! форми власност!
У роботi Асощацй чгтко визначено напрями дiяльностi: оргащзацшна, iнформацiйна, науково-методична, юридична, лiцензiйно-акредитацiйна, мiж-народного спiвробiтництва та дiють таю центри: вищих навчальних закладiв, середшх i дошкiльних навчальних закладiв, мiжнародних зв,язкiв, працевлаш-тування, прес-центр, центр студентських шщатив [5, с. 52].
Приватщ та iншi типи недержавних навчальних закладiв iснують практично у вЫх розвинутих кра!нах свiту. У табл. 2 подано шформащю про юльюсть приватних ВНЗ в кра!нах Центрально! i Схiдно! ввропи [8].
Табл. 2. Приватш вшщ навчальш заклади в кратах Центральное '1 Схiдноi Свропи
Кра!на Кшьшсть вищих навчальних заклад1в
Всього ВНЗ Приватш %
Албатя 15 4 27
Бшорусш 55 12 22
Болгар1я 53 16 30
Чеська республша 67 40 60
Естотя 36 23 64
Угорщина 69 38 55
Молдав1я 35 17 49
Польща 427 301 70
Рос1я 1071 409 38
Дiяльнiсть недержавних вищих навчальних закладiв визначаеться зако-нодавчими актами або конститущями держав. У Дани право родичiв заснову-вати недержавнi школи i учити в них дгтей було встановлено Конституцiею ще в 1814 р. У Франци юнуе цiла серiя законодавчих актiв, як дають змогу родичам, релтйним та iншим органiзацiям вiдкривати недержавш навчальнi заклади. У ФРН право вщкривати приватнi школи шдтверджено статтею 7 Консти-туцн 1949 р. В США i Великобританй нема спецiальних конституцiйних статей про недержавш освгтт заклади, але право на !х створення шдтверджуеться законодавчими актами. У Великобритании наприклад, воно признаеться "Актом про освгту" вiд 1944 р.
Крiм того, в сучасному свiтi рiзниця мiж приватними i державними ВНЗ стае дедалi розмитшою. У США, наприклад, багато приватних коледжiв та уш-верситетiв отримують значну фшансову пiдтримку вiд уряду, в той час як дер-жавнi навчальш заклади вводять оплату за навчання i шукають не бюджетнi джерела фшансування. Серед фiнансових засобiв, як отримують недержавнi ВНЗ, переважне мюце займають субсидн федерального уряду. Це дае органам державно! влади право контролювати цшьове використання коштiв i яюсть нав-чально! роботи. 1ншими вагомими джерелами фiнансування недержавних ВНЗ е недержавш субсидн: засоби фiрм, благодшних фондiв, приватних осiб тощо.
Поряд з прямим субсидiями важливу роль в розвитку вищо! освгти США та iнших кра!нах Заходу вщграють такi види державно! допомоги, як видшення грандiв навчальним закладам i викладачам, грошовi компенсацп бщтшим сiм,ям, дiти яких добре вчаться тощо.
Дашель Левi у своему дослщженш приватно! освiти Латинсько! Америки для визначення приватност вводить три критерп [4, с. 90]:
• фшансовий - навчальний заклад е приватним, якщо використовуе кошти не з державного сектора економжи, 1 державним, якщо воно фшансуеться за ра-хунок бюджету;
_ __• и __о
• управлшський - навчальний заклад е приватним, якщо керуеться неурядовим персоналом, 1 державним, якщо вш керуеться урядом або призначеними ним особами;
• функцюнальний - визначаеться р1внем того, наскшьки 1 за рахунок чого навчальний заклад виконуе сво! сощальт функци, 1 як щ функци стввщносять-ся з управлшськими 1 фшансовими критер1ями.
При дослщженш приватного сектора освiти також варто визначити стушнь приватностi вищого навчального закладу. Д. Тiлак з Нащонального
шституту планування i адмiнiстрування освiти в Нью-Делi пропонуе визна-чити 4 ступеш приватизацп [4, с. 91]:
• повна приватизаця - управлшня i фшансовий контроль в руках приватного сектора;
• пом1рна приватизащя - ввдшкодування цши навчання за рахунок студенпв;
• в\дносна приватизаЦя - об'еднання державно! та недержавно! фшансово! пщтримки;
• псевдоприватизац1я - управлшня приватне з державним фшансуванням.
Приватнi ВНЗ внесли вагомий внесок в подолання системно! кризи в кра!ш: створили тисячi нових робочих мюць, врятували вiд життевих катак-лiзмiв десятки тисяч молодих людей, надавши !м можливiсть знайти належне мiсце в суспiльствi; вони смшиво пiшли на експеримент щодо створення нав-чально-наукових комплексiв i системи неперервно! освiти, стимулювали тд-готовку кадрiв з гостродефiцитних спецiальностей.
Приватш навчальнi заклади мають бiльше можливостей щодо впрова-дження нових методик та шформацшних технологiй в осв^нш процес, вдос-коналення управлiння ВНЗ, його соцiально-економiчною дiяльнiстю, наприк-лад, за рахунок бшьш гнучко! фшансово! полггики.
Тому доцiльними i актуальними е дослiдження в галузi побудови i аналiзу економiчних моделей, пов'язаних з менеджментом та економiчною дь яльнiстю приватних ВНЗ.
Лiтература
1. Матер1али доповщ Мiнiстра освпгс i науки Укра!ни С.М. Кколаенка на пщсумковш колен! МЫсгерства освгги i науки з питання "Забезпечення якостi вищо! освпгс - важлива умова ш-новацiйного розвитку держави i суспшьсгва". - Харюв 1-2 березня 2007 р. - http://www.mon.gov.ua.
2. Нацюнальна доктрина розвитку осв1ти Укра!ни. - К., 2002.
3. Основн1 показники ВНЗ Укра!ни на початок 2006/07 навч. року. Статистичний бю-летень. Держком. статистики Укра!ни. - К., 2007. - 176 с.
4. Приватная высшая школа в объективе времени: украинский вариант: Монография/ М-во образования Украины;/ ХГИ "НУА"; Под. общ. ред. В.И. Астаховой. - Х., 2000. - 4б4 с.
5. Программа и материалы международного семинара лидеров приватного образования "Приватное образование в посттоталитарном обществе: первые итоги, проблемы, перспективы". - Харьков: Изд-во Харьковского гуманитарного ин-та "Народная украинская академия". - 04.06.99 р. - 110 с.
6. Трубич С. Формування та розвиток ринку осв1тшх послуг як передумова входження Укра!ни в €С (тдходи до уточнення понятшного апарату дослщження)// Вюник Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка: Сер1я економ1чна. - 2005, вип. 34. - С. 32-40.
7. http://www.avtoreferat.ilib.com.ua/index.htm.
8. Statistical Information on Higher Education in Central and Eastern Europe. European Center for Higher Education/ http://www.cepes.ro._
УДК330.341.1:378 Здобувач О.В. Босак1 -Львiвський тститут
банмвсько'( справи Ун-ту банмвсько'( справи НБУ
ЧИННИКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В У СИСТЕМ1 ФОРМУВАННЯ
ЕКОНОМ1КИ ЗНАНЬ
Розглядаються проблеми впливу конкурентних переваг вищих навчальних закла-дiв на можливосп реалiзацi! iнновацiйного розвитку економiки знань. Обгрунтовано способи вдосконалення конкурентоспроможностi ВНЗ та можливосп !! пiдвищення. Ключовi слова: конкурентоспроможнiсть, економiка знань, вищi навчальнi заклади.
1 Наук. кер1вник: проф. В.1. Куценко, д-р екон. наук - Рада з розмщення продуктивних сил НАН Укра!ни
