CC BY
13
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК390.978:316.422 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук;
доц. О.М. Свшцов2, д-р екон. наук; ст. викл. Н.Я. СтрксО', канд. екон. наук;
асист. Т.П. Бабшчук1; асист. О.1. Дунас3, канд. екон. наук
ОСНОВН1 ПРОБЛЕМИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ
Розглянуто мехашзми виробництва та вщтворення шформацшного ресурсу сусшльства на сучасному еташ розвитку нацюнально! економiки. Проаналiзовано ш-формацiйну асиметрiю на ринку осв™ i чинники 11 мiшмiзацil в рiзних економiчних системах. Дослiджено основы фактори пiдвищення значення ринку освггшх послуг у суспiльствi.
Ключовг слова: ринок освггшх послуг, осв^т послуги, асиметрiя, iнформацiя, людський капiтал.
Постановка проблеми. У сучасних умовах, коли основною споживчою цшшстю суспшьств розвинених кра!н Заходу виступае шновацшно-штелекту-альний продукт, дослщження впливу освгга на економ1чний розвиток, особливо для кра!н з перехщною економжою, мае життево важливе значення. На постсо-щалютичних теренах вщбуваеться становления ринкових шституцш, котр1 ма-ють у сво!й основ1 шдивщуалютсью цшносл та приватт штереси. Здобута внаслщок цього навчання фаховють стае ключовим фактором адаптацп людини в сощут, допомагае не лише пристосовуватись та виживати, а й включае "зеле-ну вулицю" для повноцшно! самореатзацп сво!х особистюних якостей та 1нди-вщуального творчого потенщалу. З огляду на зазначене, актуальним е досль дження ринку освгттх послуг, який е шститущею, що забезпечуе формування людського катталу для потреб нацюнально! економ1ки.
Анал1з останн1х публ1кац1й 1 досл1джень. Екожмчш наслщки ефекту вщтворення освгтшх послуг у системах пращ у впчизнянш та заруб1жнш науко-вш лггератур! представлен довол1 широким спектром фах1вщв. Один !з визна-них авторитетав у дослщжент економ1ки освгтшх систем Схщно! Свропи -Р. Патора [5] розглядае роль 1 значення ринку освгга в систем! кадрового забез-печення стратепчного розвитку кра!ни. Укра!нський вчений, академш О. Ска-ленко [6] опрацював системно-шформацшну методолопю побудови сучасного економ1чного процесу та концепщю глобально! шформацшно! основи постш-дустр1ального розвитку. Теор1я шституцшних змш у функцюнувант економжи Д. Норта [4] особливо актуальна в умовах трансформацп економ1чно! системи Укра!ни. На приклад! теорп асиметричност! [7, 3] можна висвгтлити щею при-четност та, значною м1рою, прюритетносп освгтшх послуг у реал!зацп взаемо-випдних угод у ринкових умовах.
1 Льв1вська КА;
2 Дрогобицький державний педагогiчний ушверситет 1м. 1вана Франка;
3 Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
Мета роботи полягае у дослiдженнi основних проблем функцюнування ринку освiтнiх послуг, виршення яких дасть змогу пiдвищити сощально-еконо-мiчну ефекгивнiсть освiтнього комплексу сустльства.
Виклад основного матер1алу. Прописною ютиною соцiaльно-економiч-них процесiв е повна вщповщтсть суб'ективних потреб i об'ективних можли-востей у людськш дiяльностi. Чинником, що функцiонально уможливлюе твор-чого вибору людиною напрямiв своа дiяльностi, е iнформaцiйнi знання. Тобто людство набувае iнформaцiйнi знання про закони природно-об'ективних проце-сiв i в межах цих зaконiв здшснюе випереджувально-творчий вибiр шляхiв та штенсивносл життево необхщних процесiв за допомогою прогресивних вироб-ничих технологiй. Але свою сощальну функцю iнформaцiйний ресурс виконуе лише за умови переходу знань в економiчний проспр, у якому вони стають ви-робничою силою. Основним виробником iнформaцiйного ресурсу виступае сфера науки, а поширювачем - сфера освiти.
У впчизнянш економiчнiй лiтерaтурi розглянуто два мехатзми вироб-ництва та вiдтворення тформацтного ресурсу суспiльствa: вертикальний i го-ризонтальний [6, с. 187]. Вертикальний шлях - це саморозвиток науки та змщ-нення юнуючо! тформацтно-щльово! основи, спрямовано! на сощально-еконо-мiчний прогрес.
Горизонтальний шлях - це динaмiчнa рециркуляцiя iнформaцiйних знань або так звана феноменолопя шформацп в сучасних трудових системах. Саме горизонтальний шлях феноменолопзацп тформацп забезпечуеться системою освгга, або освiтнiм комплексом сустльства. У поттекожмчному контек-сп освiту можна трактувати як сукупнють соцiaльно-економiчних вiдносин мiж iндивiдaми й установами у вах сферах суспшьного вщтворення, як виникають з приводу навчання, виховання, пiдготовки робочо! сили вiдповiдних квaлiфiкa-цiйних рiвнiв для рiзних галузей, що здiйснюють спещальт оргатзацп, заклади та установи державно!, колективно! та приватно! форм власность Освггаш комплекс - це сукупнють шституцш та мехaнiзмiв виробництва, обмшу, розподiлу, привласнення та вщтворення iнформaцiйно-iнтелекгуaльного продукту - ос-вггаьо! послуги. Кiнцевa соцiaльнa функцiя освггаьо! послуги полягае у забезпе-ченш шдивщуально! адаптацп у суспiльному середовищi через вiдтворення по-передньо спожитих у процеш навчання iнформaцiйних знань у системах пращ з метою привласнення частки доходу, е^валентного трудовим зусиллям.
Освгта виступае як окремий фактор виробництва, що взaемодiе з тшими факторами i бере участь у збшьшенш як шдишдуально!, так i суспшьно! продук-тивностi пращ, яка спричинена надбанням умiнь та навичок, i набутих знань. Сукупнють освгтшх послуг, причому в прямш зaлежностi вiд освiтньо-квaлiфi-кaцiйного рiвня, на ринку ресурсiв (ринку пращ) е щною пропозицп робочо! сили, а в сучасних умовах, тобто в умовах функцюнування поспндус^ально-но-осферних екожмчних систем, - щною людського (штелектуального) кaпiтaлу, що майже ототожнюеться iз робочою силою загалом. Якщо сутнiстю техногене-зу е пришвидшення фiзичного формотворення споживних вартостей, то освггая послуга забезпечуе вщповщшсть людського та речового кaпiтaлу в системах пращ в умовах НТП. Ця властивють освггаьо! послуги виступае умовою еконо-мiчного зростання поспндус^альних економiчних систем.
Стосовно попиту на робочу силу, то працедавець керуеться принципом потенцшно! продуктивност антропоресурсу, тобто звертае увагу на рiвень ква-лiфiкaцil, фaховостi, а також особисп вольовi риси (наприклад, вмiння дiяти в нестандартних ситуащях, нaявнiсть професшно! етики, рiвень щдивщуально! aдaптивностi в умовах iнновaцiйних чи шституцшних змiн тощо). Коли юнуе, загалом, повна вiдповiднiсть (економiчнa комплементарнють) мiж очiкувaними характеристиками робочо! сили та прогнозованими запитами працедавця, тсда вщбуваеться акт реaлiзaцil угоди щодо кушвльпродажу антропоресурсу, спо-живною вартютю (ринковою цiною) якого виступають шформацшш знання про новiтнi закони фiзичного формотворення у сучасних системах пращ. Однак, у процеа реaлiзaцil угоди обмшу, залишаеться певна частка невизначеносп, пов'язана з:
1) iнформaцiйною aсиметрiею;
2) вщсутшстю чгтко! структуризацп вaрiaнтiв вибору.
З щею метою iснують шституци, яю окреслюють перелiк обмежень для координацп та спрямовaностi людсько! взаемоди, зокрема у сферi обмiну. Структура обмшу iнституцiонaлiзовaнa таким чином, щоб мiнiмiзувaти невиз-нaченiсть. Невизнaченостi виникають з неповноти шформацп про поведiнку ш-ших iндивiдiв у процесi людсько! взаемоди. Обчислювaльнi можливостi шдивь да визначаються здaтнiстю його розуму опрацьовувати, оргашзовувати i вико-ристовувати шформацю. В1д цiе! здaтностi, взято! разом iз невизнaченiстю роз-шифрування середовища, розвиваються правила i процедури, що спрощують процес. Iнституцiйнa основа, структуризуючи людську взaемодiю, обмежуе ва-рiaнти вибору для учасник^в. Правила беруть свш початок у приватних штере-сах, економiчнi правила визначають структуру прав власносл, тобто сукупнiсть прав на використання власносп та прибуток вщ не!, i спроможнiсть вщчужува-ти активи або ресурси. Пашвна структура прав визначае iснуючi можливосп грaвцiв мaксимiзувaти свое багатство. Даглас Норт до моделi Вальраса, що охоплюе мaксимiзaцiю багатства iндивiдiв, прибуток вщ спецiaлiзaцi! i подiл пращ як причину обм^, додае шформацшш витрати, яю складаються iз витрат на вимiрювaння цiнних aтрибутiв товaрiв, послуг та мiнливих показник^в дшль-ностi виконaвцiв [4, с. 44]. У процеш укладання та реaлiзaцп угод обмiну одна сторона не лише знае бшьше про щнш атрибути об'екта за iншу, але може шу-кати вигоду шляхом приховування iнформaцi!, або свiдомо! дезшформацп про-тилежно! сторони. Так виникае явище асиметричносл у розподiлi шформацй, коли одна частина учaсникiв ринку, на вщм^ вiд iншо! частини ринкових суб'ектiв, володiе знаниями, яю використовуе з метою мaксимiзaцi! вдивщуаль-но! корисностi. Асиметричнiсть е серйозною причиною, що породжуе рiзнi ти-пи невизнaченостi: попиту, iнвестувaння, прогнозування, усiх форм очiкувaння тощо. Асиметричнють призводить до зловживань сво!м становищем, спричи-нюе порушення трудово! та тдприемницько! етики у процесi укладання угод, до шахрайства i злочишв, посилюючи дiю мехaнiзму зворотно! селекцп - аж до зникнення ринку.
У 2001 р. Нобелiвською премiею було нагороджено трьох американсь-ких економiстiв - Дж. Ейкерлофа, М. Спенса та Дж. Стилща за дослщження ринкiв з асиметричною шформащею. Зокрема, М. Спенс - автор монографп
"Сигнали ринку пращ", розробив модельну ситуацiю продуктивносп працi на ринку працi. До моменту укладання угоди про найм, працедавець перебувае в ролi непошформовано! сторони про продуктившсть працi пропоновано! йому пропозици робочо! сили, керуючись лише суб'екгивним кригерiем трудово! ети-ки працiвникiв. Через це, працедавець змушений виплачуваги однакову заробгт-ну плату працiвникам, якi сгворююгь рiзну кiлькiсгь граничного продукту. Зро-зумшо, що такий стан справ не влаштовуе висококвалiфiкованого працiвника, який, щоб вигiдно видiлигися, "сигналiзуе" про свою потенцшно високу про-дукгивнiсгь пращ. Таким "сигналом" е диплом, сертифжат чи свщоцтво про квалiфiкацiю. Цей документ, насправд^ теж виступае "сигналом" про необхщну кiлькiсгь фахово-iнформацiйних знань, придатних для вiдгворення i застосуван-ня у процесi працi, умовою чого, своею чергою, е високий рiвень корисносгi ос-вiгнiх послуг, спожитих майбугнiм працiвником у процеш навчання в освiгнiх установах. Отже, "сигнал"-диплом нiвелюе асимегричнiсгь iнформацiйних потоков мiж агентами ринку пращ, знижуе грансакцiйнi витрати та зменшуе дiю ентропи (спадно! гранично! продуктивносп) у виробничих економiчних системах сусшльства.
Проте погляди прихильниюв теорй асиметрично! шформаци були пщда-ли критищ деяк економiсги, зокрема: С. Фшер, Р. Дорнбуш, Р. Шалензi та iн. Критики заперечують щею "сигнатв" М. Спенса i наголошують, що освiга, яка дае диплом-"сигнал", може бути рацiональною для окремого щдишда, а для сусшльства освiга мае сенс гiльки тсда, коли вона дiйсно пiдвищуе продуктившсть працi, адже вiдомо, що чимало людей можуть формально закiнчиги коледж, не одержавши знання, а лише дипломи. Однак саме диплом е "сигналом" про ква-лiфiкацiю, тобто асимегрiя не зникае, а лише мiнiмiзуеться. Диплом про освпу виступае символом, що сигналiзуе про наявнiсть носiя прав власносл та його готовнiсть на використання шформацшних знань про закони речовинно-енерге-тичного формотворення у тш чи iншiй галузi економiки, адекватних сучасному рiвню техногенезу (причому в галузях новiтнiх технологiй), та згоду вщчужува-ти попередньо набутi знання через виробництво додатково! вартост з метою максишзаци доходу. Надiлена знаниями людина - одухотворена частка продук-тивних сил та активний агент виробничих вщносин, е найвищою сощальною значущiстю, ресурсом досконало! цiнностi, альфою та омегою уах економiчних процешв.
Ключовою тенденцiею сучасно! поспндус^ально! цившзацп вважають становлення глобального iнформацiйного сусшльства, де фактор знань вщирае провщну роль у макроекономiчному розвитку. 1нтелектуальний сектор постш-дус^ально! економiчноl системи охоплюе:
• винаходи та шновацй, якi набувають статусу юридично захищеного самос-тiйиого товару-власиостi, впливового критерта iивестицiйиих потокiв, а отже, й еконсмчного зростання;
• шформацшш та комуиiкацiйиi технологи, завдяки яким зростае швидкiсть речовииио-еиергетичиого формотвореиия результатш працi та долаеться опiр довкшля та об'ектiв пращ;
• освгта i людський капiтал, оскiльки величина грошових доходiв передусiм за-лежить вiд здатностi набувати, створювати, поширювати i застосовувати знання.
Виробн^ процеси стають дедат бiльш нaукомiсткими, ефективнють упрaвлiння залежить вщ знань тонкощiв iнституцiйних основ економiки - все це потребуе ендогенностi iнформaцiйних потоков у !х вaртiсному вимiрi. Трiaдa "iнформaцiя - iнтелект - шновацш" стала стрaтегiчним ресурсом розвитку су-часних нaцiонaльних економiчних систем, а отже, набула товарно! форми. Структура сучасних послндус^альних виробничих економiчних систем охоп-люе домiнуючий сектор надання послуг, де споживче благо реaлiзуе кориснiсть поза речовинною формою - це так зван блага духовного порядку. Сфера послуг включае, ^м побутових, нaукомiсткi гaлузi - телекомушкаци, кредитно-фшан-совi, стрaховi, нaуковi, правов^ освiтнi послуги, а також послуги охорони здо-ров'я, культури та ш. Дедaлi впливовiшим сектором сфери послуг економж Заходу поступово стае освiтa, витрати на яку становлять: у Нiмеччинi - майже 6 % вщ ВВП, у США - майже 7 %, у Япони - близько 5 %, у Франци - понад 6 %, в 1тали - бшьше нiж 4 %, у Великобритани - бiльше нiж 5 %. Отже, через тенден-ци ноосферизаци сучасних постiндустрiaльних соцiaльно-економiчних систем, оч^ють змiни у такому сегмента ринку освгттх послуг, як зростання попиту на освiту не лише серед "бших", а й серед "блакитних" комiрцiв.
Ринок освiти, як середовище обм^-комушкацн шформацшно-штелек-туального продукту, у сучаснш лiтерaтурi визначаеться як сукупнють норматив-но-законодавчих, морально-етичних, культуролопчно-цшшсних, iнших шсти-туцiйних обмежень здшснення угод, пов'язаних iз реaлiзaцiею освгтщх послуг. Роль i значення ринку освгти в сучасних умовах посилюеться внaслiдок таких тенденцiй:
• технолопчний прогрес потребуе пiдготовки багатьох фахшцш нового типу з переважанням високоштелектуальиих здiбиостей, тобто попит на штелекту-альио-шиовацшиий ресурс перевищуе иропозицта останнього;
• ущiльнення трудових операцгй, посилення конкурентно! боротьби потребуе створення спещально пiдготовлених, iнтелектуaльно гнучких та шщативних менеджерiв, а тому чимало великих фiрм почали створювати спецiaльнi шко-ли, курси, семiиaри з метою виргшення цiеl проблеми;
• иaповиеиия крalи Заходу вихiдцями з краш "третього свiту" породило тен-денцта до зиижеиия дiловоl культури, а тому лише система освпи створить умови для формуваиия людського катталу iз цих емiгрaитiв. Становления ринкових iнституцiй в економiчнiй системi Укра!ни, зокре-
ма формувания iнформaцiйно-iнтелектуaльно-iнновaцiйного ринку послуг, потребуе змш у системi освiти, i не лише у площиш iнтегрaльних способiв фшансу-вання. Передусiм - це змши як^сних ознак iнформaцiйно-комунiкaтивних пото-юв, якi в нових умовах набувають статусу оргaнiчно! складово! сукупно! пропо-зицi! в межах нaцiонaльно! економiчно! системи. Особливiстю соцiо економiч-ного розвитку сучасного свпу виступае глобaлiзaцiя, що проявляеться у зрос-танш мiжнaродно! торгiвлi та iнвестицiй, диверсифкацн свiтових фiнaнсових ринкiв та ринюв робочо! сили, пiдвищения ролi транснацюнальних корпорaцiй у свiтогосподaрських процесах тощо. Глобaлiзaцiя системи освiти на функць ональному рiвнi охоплюе процеси прискореного розвитку шформацшно-кому-нiкaцiйних технологiй, формуючи цiлеспрямовaний розвиток освiтнiх послуг як на мiжнaродному, так i на нацюнальному та локальному рiвиях. Економiчним нaслiдком глобaлiзaцi! системи освiти е формувания конкурентоспроможиих фaхiвцiв, здатних адаптуватися до ноосферно-техногенних умов сучасного свь
ту. Глобатзацшний аспект освiтянства е для Укра!ни життево важливим у зрос-танш можливостей доступу до мережi 1нтернет, збiльшення кiлькостi персо-нальних комп'ютерiв, iнтернет-користувачiв, як через розгалужену шформа-цiйну мережу "он-лайн" мають змогу отримати знания та вiдповiднi сертифжа-ти, що пiдтверджують присудження академiчного ступеия. Розвиток телекому-нiкацiйних мереж зумовив створення нових систем навчання - дистанцшного, в якому елементом передачi знань е елекгроннi носи, а отже, зменшуеться роль традицшних способiв навчання. З одного боку, дистанцшне навчання дае мож-ливють навчатися без вiдриву вщ виробництва i свободу вибору освiтнiх прог-рам, анульовуе необхiднiсть фiзичного перемщения студентiв, а з iншого - не-долiком дистанцiйного навчання е вщсуттсть живого психоенергетичного спш-кування, де важливу роль вiдiграе фактор комплiментарностi мiж учителем i уч-нем, довiри учия до вчителя як ютотного чинника споживання шформаци, особливо для слов'ян i укра!нщв зокрема.
Розширения масштабiв транснацюнально! освiти посилюе увагу на став-леннi до нацюнально! культури, до глобалiзацй, до педагогiчних проблем тощо. Глобалiзацiя вищо! освiти примножуе способи мислення i дiяльностi в мiжна-роднiй площинi вщносин, адаптуе людину як громадянина свiту, але глобатза-цiя унiверситетiв мае небезпеку впливу чужих нацюнальних цiннiсних орiента-цш, наприклад поширення щеологл вестернiзму в штравертно^ндивщуалютич-ному етнопсихотипi укра!нщв лише посилить замкиенiсть, корисливiсть та его-!зм у вiдносинах. Навчальнi заклади Укра!ни повиннi бути осередками збере-жения етнокультурно! традицп, як сукупност акумульованих i збережених знань народу про досвщ позитивно! антропогенно! сукцесп у цьому геохорi, що мае стати свгтоглядно-цшшсною основою iнституцiйно! змши перех1дно! еко-номiчно! системи Укра!ни.
Освiтия послуга реалiзовуе потенцiал свое! корисносп у певному часовому промiжку вiд моменту !! споживання. У контексп глобалiзацi! ця власти-вiсть освiтньо! послуги в умовах Укра!ни мае реалiзуватися у системi "iнформа-цiя + iнтелекг + шноващ!", тобто стратегiя корисностi мае враховувати перспективу, довгостроковий перюд вiдтворения i застосування. А тому метод випере-джувального навчання е стратепчним прийомом забезпечення соцiально-еконо-мiчного розвитку в умовах швидкозмiнюваного свпу. Iнформацiйно-освiтнiй продукт тако! гри на випередження буде чинником формування ноосферно! культури вдивща - суб'екта екожмки. Якщо результатом неолiтично! револю-ци стала економiка в1дтворення речовинно-енергетичного антиентропiйного ресурсу розвитку, то результатом ноосферизацп буття буде наявнiсть у межах кожно! екожмчно! системи тдсистеми вiдтворения бiосфери, становлення iн-тегрованих еколого-соцiо економiчних систем.
Завдяки генерацп у закладах освiти Укра!ни ноосферно-випереджуваль-ного продукту (чи не единого продукту, надшеного властивостями зростаючо! гранично! корисносп) буде досягнуто високого рiвня пасiонарно! енергi! у зонах рубiжно! комунiкативностi як запоруки економiчного, полiтичного, соцiаль-ного та духовного процветания нацi! [1, 2].
Сучасний етап функцюиування ринку освiтнiх послуг, на вщм^ вiд по-передшх епох, чи навiть останнiх десятилпъ, мае визначальну особливiсть -неймовiрно ущiльнився життевий цикл освiтньо! послуги. Актуальшсть !! iнвес-
тицiйноï щнносп у системах працi в умовах пперперманентно видозмiнюваних iнновацiйних технологiй може сягати вщ кшькох роюв до кшькох днiв. Така си-туащя потребуе змiни структури надання освпшх послуг, важливим економiч-ним аспектом яких залишаеться плата за навчання.
Висновки. Основною проблемою функцiонування ринку освитх послуг на сучасному етапi виступае певна частка невизначеносп, пов'язана з шфор-мацiйною асиметрiею та вiдсутнiстю чiткоï структуризацiï варiантiв вибору. Ця проблема вiдсутня в умовах централiзовано керованоï економ^, у якш держав-не замовлення та державний розподш зводять нанiвець фактор невизначеносп. В умовах ринку чинником мiнiмiзацiï асиметри, "сигналом" про квалiфiкацiю е диплом - знак авторитетносп вищого навчального закладу, що пропонуе на ри-нок належним чином техногенно адаптоваш трудовi ресурси, чим знижуе аси-метрiю з боку попиту - фiрм i держави. Загалом, роль i значения ринку освгга в сучасних умовах посилюються внаслiдок зростання попиту на висококвалiфiко-ваних фахiвцiв, ущiльнення трудових операцш, посилення конкурентноï бо-ротьби, зниження дiловоï культури в краïнах Заходу.
Л1тература
1. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Л.Н. Гумшьов. - М. : ООО Изд-во "АСТ", 2001. - 560 с.
2. Гумилев Л.Н. Этносфера: история людей и история природы / Л.Н. Гумилев. - СПб. : Изд. дом "Кристалл", 2002. - 576 с.
3. Довбенко М. Нобел1вська нагорода за розробку теори асиметрично!' шформаци / М. Довбенко // Економжа Украши : полггако-економ. журнал. - 2003. - № 6. - С. 86-90.
4. Норт Д. 1нституци, шституцшна змша i функцюнування економжи / Д. Норт. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 198 с.
5. Патора Р. Ринок освгга в систем1 кадрового забезпечення стратепчного розвитку краши / Р. Патора. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехнжа", 2002. - 338 с.
6. Скаленко О. Глобальш резерви поступу / О. Скаленко. - К. : Вид-во "Основи", 2000. -
394 с.
7. Спглщ Джозеф Е. Економжа державного сектора : пер. з англ. А. Олшник / Джозеф Е. Спглщ. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 854 с.
Башнянин Г.И., Свинцов О.Г., Скирка Н.Я., Бабийчук Т.П., Дунас О.И. Основные проблемы функционирования рынка образовательных услуг
Рассмотрены механизмы производства и воссоздания информационного ресурса общества на современном этапе развития национальной экономики. Проанализирована информационная асимметрия на рынке образования и факторы ее минимизации в разных экономических системах. Исследованы основные факторы повышения значения рынка образовательных услуг в обществе.
Ключевые слова: рынок образовательных услуг, образовательные услуги, асимметрия, информация, человеческий капитал.
Bashnyanyn G.I., Svmœv O.M., Skirka N.Ya., Babiychuk T.P., Dunas O.I. Basic problems of functioning of market of educational services
The mechanisms of production and reproduction of the information resources of society at the present stage of development of national economy are considered. Information asymmetry on the education market and its minimization factors in different economic systems are analyzed. The main factors of increase in value of market of educational services in the community are explored.
Keywords: market of educational services, educational services, asymmetry, information, human capital.
