CC BY
19
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК390.978:316.422 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук;
доц. О.М. Свтцов2, д-р екон. наук; здобувач Г.В. Ожубко1т3, канд. екон. наук
ФАКТОРИ ПЩВИЩЕННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ОСВ1ТНЬОГО КОМПЛЕКСУ СУСШЛЬСТВА
Обгрунтовано дефiнiцiю освiтнього комплексу сусшльства як передумову еконо-]шчного розвитку постiндустрiальних систем у напрямi ноосферизаци i сталого розвит-ку. На осж^ аналiзу функцюнально! структури системи освiти дослiджено основнi фактори сощально-екож^чно! ефективностi освiтнього комплексу у транзитивних економiках. Розглянуто економiчний змют поняття "гуманний капiтал" i його вплив на освiтнiй комплекс сусшльства. Зроблено висновок, що основним завдання освiтнього комплексу в сучасних умовах е створення умов для формування у свiдомостi спожива-чш осв^шх послуг наукового вiдображення свiту i рацiонального свiтогляду.
Ключовi слова: осв^шй комплекс, соцiально-економiчна ефективнiсть, освiта, гуманний каштал, фактори, економiка.
Постановка проблеми. Освгга е фактором формування не лише людсь-кого, а й сусшльного капiталу. Останне вкрай важливо для перехiдних сус-шльств, оскшьки виступае позаекономiчним фактором реалiзацií iдеí сусшль-ства сталого розвитку. Отож, система освгга не лише структурний компонент економiки, а ршнощнна економiцi вiдкрита стацiонарна система сусшльства, що метаболiзуе в економiчну систему не лише технокультурно адаптований людсь-кий капiтал для потреб виробництва й обмiну, не лише зумовлюе галузеву структуризацда економiки для потреб власного функщонування, а виступае важливим фактором iнституцiоналiзацií економiки, формування норм до, куль-тури мислення, етики бiзнесу тощо, тобто знижуе трансакщйш витрати, шфор-мацiйно замiщуе дощльшсть застосування сили (потоку енергií), а отже - еконо-мiчних витрат. З огляду на зазначене, актуальним е дослiдження освiтнього комплексу сустльства, який е системно-синергетичною едшстю освiти й економiки.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Проблеми функщонування освггньо1 галузi як складово!' нащонально!' економiчноí системи входять до кола штересш багатьох вiтчизняних i зарубiжних науковщв: Г. Дмитренка [1], М. Долтнього [2], I. Каленюк [5], В. Куценко [6], В. Шейка [11; 12] та ш.; ро-сшських вчених: В. Жамiна та Г. бпзаряна [3], 6. Жильцова [8] та ш. У своíх працях економiсти грунтовно розглянули таю питання, як: вплив освiти на формування людського кашталу, структура системи освгги, державне регулювання освиньо1 галузi, порiвняльний аналiз освiтнiх систем, шдвищення економiчноí ефективностi освiти, фшансування освiтньоí дiяльностi, становлення ринкових ввдносин у галузi освiти, менеджмент i маркетинг освiтньоí дiяльностi, освiта в
1 Львiвська КА;
2 Дрогобицький ДПУ iм. I. Франка;
3 Науковий кергвник - проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
контекста евроштеграцп, глобалДзацп та iнновацiйного розвитку. Проте недос-татньо вивченим е органiзацiйно-економiчний мехашзм, що забезпечуе ефек-тивнДсть функцiонування освiтнього комплексу в умовах поширення ринкових вiдносин в економДцД.
Мета роботи - дослiдження факторДв пiдвищення соцДально-економДч-но1 ефективностi функцюнування освiтнього комплексу в умовах ринково!' транзицл, що е базою для створення якiсно ново!' парадигми формування пос-тiндустрiально-ноосферноí економiчноí системи.
Виклад основного матерiалу. Сучасна освiтня система Заходу довела економiчну ефективнiсть продиктованих нею освiтнiх послуг, керуючись принципами диференщацц i спецiалiзацií навчання. Внаслiдок, ринок працд напов-нювався висококвалiфiкованими фахДвцями вузькоспещально1 орiентацií, якД, пройшовши сито конкурентно! селекцií, демонстрували на робочому мкш ви-сокД темпи продуктивной працi, забезпечуючи штенсивну еволюцiйнiсть пос-тупу економiчноí системи. Вузька спецiалiзацiя Д диференцiально-прикладна спрямованкть системи освгги, що проектувалася на системи пращ, спричинили проблему невДдповДдностД мДж темпом розвитку шноващйно1 економДки - з одного боку, Д адекватним темпом сощально1 адаптацп до умов виробництва - з Дншого. Тому набута шляхом традицшного навчання освДтня послуга втрачала потенцДал свое1 корисностД (а отже, Д ринкову цДну трудового ресурсу як ц но-сДя) шода ще до початку виробничо1 дДяльностД. НаслДдком цього можна вважа-ти зростання безробДття, сощально1 апатп Д кримшалггету. Виходить на перший погляд дивна ситуащя: "чим бДльше досягнень, тим бДльше в них небезпек", - як писав Ортега-Д-Гасет ще у 30-х роках ХХ ст. [9].
Якщо освДтнДй комплекс - це первинна ланка сощально1 адаптацп шдивь да в динамДчно видозмДнюваному свт (економщ), а освДтня послуга - Днстру-мент ще1 адаптацп та умова цшностД робочо1 сили, то варто переглянути загаль-ну методологДю оргашзацп процесу навчання. На сучасному етапД вченД пого-джуються Дз твердженням, що соцДальна роль освДтнього комплексу повинна бути переорДентована Дз стратеги формування "одномДрно1 людини" у площину фундаменталДзацп набуття знань кожним шдивДдом. Вперше концепцДю фунда-ментально1 освгги сформулював ВДльгельм фон Гумбольдт (1767-1835 рр.) на початку Х1Х ст. ВДн стверджував, що предметом тако1 освДти мають бути тД фундаментальш знання, якД сьогодш вДдкривае фундаментальна наука. Передба-чалося, що освДта повинна бути безпосередньо вмонтована в науковД дослДджен-ня. Посилаючись на Гумбольдта, американський економДст ЛДндон Ларуш виз-начае завдання фундаментально1 освДти: "найперше, освДта повинна найефек-тивнДше розкривати притаманнД дитинД та шдттку задатки; спецдальну освДту слДд надавати лише пДсля повного закДнчення середньо1 школи, а не навчати уч-шв середньо1 школи спещальним професДйним навичкам. Навчання молодД не повинно шдкорятись стандартнш моделД поведшки, продиктовано1 тими нормами, якД уже виробилися на даний час. Метою е розвиток творчого потенцДалу молодД в найширшому розумшш, надання в ц розпорядження точних методДв ефективного новаторства, сприйняття цих новацДй у формД плДдно1 щоденно1 поведшки (наприклад, на виробництвД)" [7].
Сучасна людина живе в умовах насиченого шформацшного середовища, i завдання системи освгги - навчити життю в потощ iнформацií, створити пере-думови й умови для безупинно1 самоосвiти. Перехвд до ново1 освiтньоí концепций в основi яко1 е фундамеш^защя освiти, передбачае вирiшення вкрай складного, традицшно усталеного вже протягом столiть завдання - подолання роз'еднаносп двох компонентов культури, що виникло iсторично: природничого i гуманiтарного, подолання через 1х взаемозбагачення i пошук основ цiлiсноí культури на новому еташ розвитку цивiлiзацií. Найважливiшим елементом цього процесу мае стати включення циклу загальних природничо-наукових дис-циплш у гуманiтарну освiту, ^ вiдповiдно, циклу загальних гуманiтарних дис-циплiн - у природничо-наукову й техшчну освiту. Особливо складною е проблема включення в гумаштарну освiту елементав природничо-наукових знань. Це повинен бути не лише конгломерат уривчастих i спрощених вiдомостей з рiзних природничих наук, а елементи природознавства, орiентованi на формування еле-ментав рационального мислення й уявлень про сучасне наукове вiдображення свиу, але при цьому враховуються особливосп менталiтету гумаштарив.
Освiтнiй комплекс, грунтований на парадигмi фундаментального знання, повинен стати сощальним iнститутом, що вщображае потреби люд^^ цивш-зацп XXI ст., зокрема, надавати людинi рiзноманiтнi освiтнi послуги, якi дають змогу вчитися безупинно, забезпечують багатьох людей можливктю одержання пiсля вищiвськоí i додатковоí освiти. Для цього необхiдно:
• диверсифiкувати структуру освiтнiх програм;
• надати можливють кожному побудувати таку освiтню траeкторiю, яка найбшьш повно вiдповiдаe '11 освiтнiм i професiйним здiбностям.
Сучасна або новиня економiка визначаеться як така, в якш домiнують iнформацiйнi блага. Д1яльнкть з опрацювання шформацп виступае на перший план i висувае новi вимоги до учасникiв ринку, оскшьки навiть незначнi iнфор-мацiйнi витрати роблять недiйсними неокласичнi стандартнi результати, поро-джують проблему стимул1в i дисфункцiй ринку. Основою обмiну в неокласич-нiй теорií е будь-ят подiльнi приватнi блага, що виробляються за постiйноí або спадноí вiддачi вiд масштабу i властивостi яких можуть об'ективно спостерiга-тися вс1ма однаковою мiрою. Таким чином, за конкурентноí рiвноваги умови для оптимуму добробуту можна досягнути за допомогою лише координацп через мехашзм цш. Узгодженiсть мiж економiчними суб'ектами або втручання держави недоцiльнi. !нформащя та iнформацiйнi технологií, на думку захщних економiстiв [8], задовольняють основш неокласичнi припущення недостатньою мiрою i е причиною неадекватностi неокласичноí теорií ринку та реального еко-номiчного життя. По-перше, необх1дне обмеження ринковоí влади, щоб забез-печити шдтримку торгiвлi. По-друге, iснуе потреба в шститутах, якi могли б пом'якшувати недосконалостi ринку. Iнституцiйнi оформлення спричинять витрати й перешкоджають оптимальному розмщенню ресурсiв вiдповiдно до еко-номiки добробуту за Парето.
!нформацшш технологií перешкоджають функцiонуванню ринкового мехашзму з двох причин: по-перше, апаратне i програмне забезпечення iнфор-мацшних технологiй (хардвер i софтвер) самi е джерелом неефективностi, ство-
рюючи через свою мережеву структуру залежносп у споживант. У цьому ви-падку дисфункцiя ринку може бути наслщком екстерналiй i недостатнiх можли-востей координации По-друге, iнформацiя як ресурс мае властивосп, якi усклад-нюють торгiвлю на ринку, зокрема через нерiвномiрний розподiл блокiв шфор-мацп мiж суб'ектами ринку. Цi фактори впливають на ринки працi, яю через по-ширення професiй з опрацювання iнформацií i припинення традицшних трудо-вих вiдносин зазнають далекосяжних структурних змiн, висуваючи новi завдан-ня трансформацп освiтнього комплексу з метою тдвищення його сощально-економiчноí ефективностi.
Захiднi економiсти Х. Клодт, К.М. Бух, Б. Хрiстенсен та ш., демонстру-ючи змiну парадигми вщ старо1 до ново1 економши, вводять поняття "гуманний капiталм, тд яким розумшть обмежений фактор виробництва, що здатний пе-ретворювати шформацш на знання. Гуманний капiтал складаеться з двох компонент - загального i професiйно специфiчного гуманного катталу. Гнучкiсть застосування гуманного катталу залежить передусiм вiд загального гуманного катталу i меншою мiрою - вщ специфiчного. При цьому частка специфiчного гуманного капiталу в деяких професiях дуально1 системи освiти Шмеччини може бути дуже високою, i тому Х. Клодт, К.М. Бух, Б. Хрiстенсен та ш. [8] до-пускають U-подiбну форму криво1 гнучкостi зi зростаючим накопиченням гуманного капiталу в тмецькш системi освiти (див. рис.).
ГнучюстьА ! |
використання |
Рис. Професшна oceima i гнучшсть використання гуманного катталу
Низький рiвень гнучкосл використання гуманного капiталу осiб з про-фесiйною освiтою вченi пояснюють надто диференцiйованою системою освiти i, як наслiдок, високою часткою професшно специфiчного гуманного капiталу Особи без професшно1 освiти, якi мають самостшний заробiток, можуть бути гнучкшими, осктьки здiйснюють дiяльнiсть, що потребуе нетривалого часу навчання (переважно загальний гуманний каттал). Подiбне стосуеться i випус-кникiв вищих навчальних закладiв, осктьки вища освiта систематично спрямо-вана на здобуття умшня гнучкого застосування знань у професшному життi.
Осктьки в умовах постiндустрiальноí економiки попит на гуманний каттал швидко змiнюеться, то вщповщно мае функщонувати i структура ос-вiтнього комплексу. Зокрема, державна освгга мае охоплювати загальний гу-
Особи без I Особи з лрофесгйною I Особи з Гуманний каттал oceimu i освгтою з високою i вищою освгтою часткою профестно специфгчного гуманного капталу
манний каштал, який уможливлюе базис для гнучкого освоения спецiальних знань на шдприемствах. Спецiальний гуманний капiтал повинен формуватися шляхом подальшого навчання на шдприемствах iз використанням джерел приватного ^естування.
Отже, постiндустрiальна цивiлiзацiя i формування нового типу суспшь-ного устрою - шформацшного суспiльства - висувають шформацда та знання на передшй план соцiального й економiчного розвитку. Змiни у сферi освгги не-розривно пов'язанi з процесами в соцiально-полiтичному та економiчному жит-тi свiтового спiвтовариства. Основнi тенденцп освiтньоí полiтики щодо фунда-метагоацп сукупностi освiтнiх послуг нового часу запропонував украшський вчений В. Шейко [12]. Вiн видшяе такi ключовi планетарнi проблеми трансфор-мацп освггнього комплексу на сучасному етапi:
• перетворення знання на основне джерело цшноси в iнформацiйнiй цивiлiзацií;
• становлення освiти як найважливiшого чинника подолання вiдсталостi в розвитку бшьшо! частини людства;
• трансформащя, розширення поняття "освiта";
• перехщ вiд концепцп функцюнально! пiдготовки до концепцп розвитку особис-тостi;
• концепщя безупинно! освiти;
• штелектуальний i моральний розвиток людини внаслщок залучення '11 до рiзно-маттно! самостшно! доцшьно! дiяльностi в рiзних галузях знання;
• перетворення знання на товар;
• штегращя освии, тобто створення единого освiтнього та шформацшного простору;
• удосконалення педагопчних технологiй.
Отож, основне завдання освинього комплексу в епоху становлення но-воí цившзацп XXI ст. полягае у створенш умов для формування у свiдомостi споживачш освiтнiх послуг наукового вщображення свiту i рацюнального свi-тогляду.
У сучасних умовах переходу Украши до постiндустрiальноí економiки, нащональне господарство потребуе пiдготовки висококвалiфiкованих спещалк-тiв, якi поряд iз фаховими знаннями отримували б знання управлшня виробниц-твом, фаховi знання з правових питань та питань використання iнформацiйних технологiй, нових прогресивних методiв управлiния, оскiльки робота управлш-ня потребуе використання комплексу управлiнських функцш: планування, орга-шзацп, облiку, контролю та аналiзу. Перехiд до ринкових вiдносин в УкраЫ змiнив структуру економши, сталася 11 реструктуризация, вщбуваеться перепро-фшювання виробництва та змши у системi його управлiния. Скорочуються однi виробництва, тому постала необхщнкть створення нових на бшьш високому технологiчному рiвнi. А це вплинуло на структуру як виробничого, так i управ-лiнського персоналу, тому на сучасному еташ завдання цшеспрямованого та безперервного навчання персоналу неввдкладне. Ринковi умови потребують вiд кожного керiвника вмшого кершництва, управлiния фiрмою, акцiонерним това-риством, пiдприемством, а це, своею чергою, висувае потребу додаткового навчання. Тому в освиньо-професшш програми та навчальш плани потрiбно вно-сити новi дисциплши, розширювати тематику, яка вiдповiдала б нишшнш пот-
ребам. Це викликало змДни та розширення сфери освДтнДх послуг як безплатних, так Д платних. На перший план висуваються освДтнД послуги щодо перешдготов-ки, шдвищення квалДфДкаци кадрДв та шслявишдвське навчання. Для оптишзаци навчального процесу з перешдготовки та шдвищення квалДфДкаци необхДдно активно впроваджувати новД, яккш та прогресивнД технологи навчання, зокрема запровадження Днтерактивних методДв та шновацшних технологДй у процес шс-лядипломного навчання та галузь шдвищення квалДфДкаци, що також передба-чае широке використання шформацшно-комп'ютерних технологДй.
ОсновнД недолДки процесу функцДонування освДтнього комплексу в Ук-раМ перебувають у таких площинах: фДнансування освДти, змДст навчального процесу, якДсть освДти, окремД аспекти структури освггньо1 системи. Вдоскона-лення системи освДти Украши як фактора економДчного зростання варто "базу-вати на економДчному, техшко-економДчному та соцДально-економДчному пДдхо-дах" [10]. ЕкономДчний шдхДд зорДентований на досягнення внутрДшньо1 ефек-тивностД освДти, що передбачае пошук найоптимальшших шляхДв фДнансування системи освДти, рацДональне використання коштДв. Техшко-економДчний шдхДд передбачае адаптацда освДти до ринкових шновацш Д вимог до потенцДалу робо-чо1 сили. ЗгДдно Дз соцДально-економДчним шдходом, молодим людям при вибо-рД ними спещальностД передбачаеться допомога, що полягае у можливостД шд-готовки в регДональному закладД освДти, адаптацшну еластичнкть шд час здДйснення професДйного вибору, забезпечення права на професДйну шдготовку, вДдмову вДд елДтарного принципу у здобуттД освДти. Забезпечення перешдготов-ки в державному масштабД кадрДв та шдвищення 1х квалДфДкацц розширить можливостД вибору працДвника у випадку необхДдностД змДни виду дДяльностД.
ОднДею з принципово важливих Д конструктивних Ддей у стратеги шдвищення Днтелектуального потенцДалу наци е Ддея випереджувально1 освДти. Суть И полягае не лише в тому, щоб забезпечити прДоритетний розвиток системи ос-вДти на тлД Днших сощально-економДчних чинникДв, але головним чином у тому, щоб вчасно шдготувати людей до майбутнього. Для практично1 реалДзацц випе-реджувально1 освДти необхДдно змДнити прДоритети сучасно1 шдтримуючо1 освД-ти, оскДльки це прийнято у системД вищо1 освДти.
Висновки. СтратегДчну роль у перехДдних сусшльствах ввдграе освДтнДй комплекс, який не лише забезпечуе економДку квалДфДкованими кадрами, а й постачае на ринок пращ робочу силу, що мае якДсно новД, прогресивш цшш прД-оритети. Факторами шдвищення ефективностД освДтнього комплексу виступа-ють: з одного боку - диференщацДя Д спещалДзашя навчання; з Дншого - унДвер-салДзацДя та фундаменталДзацДя навчального процесу. ОсвДтнДй комплекс, грунтований на парадигмД фундаментального знання, повинен бути соцДальним Дн-ститутом, що вДдображае потреби людсько1 цившзацц ХХ1 ст., зокрема: надава-ти людинД рДзномаштш яккш освДтнД послуги, забезпечувати багатьом можли-вДсть одержання пДслявищДвсько1 та додатково1 освДти. Для цього необхДдно: ди-версифДкувати структуру освггшх програм, надати змогу кожному побудувати таку освДтню траекторДю, яка найповнДше вДдповДдае освггшм Д професДйним здДбностям.
Лiтература
1. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент в системе образования : учебн. пособ. / Г.А. Дмитренко. - К. :Изд-во МАУП, 1999. - 176 с.
2. Долшнш М. Трансформация системи освiти Украши в контекст Свропейського вибору / М. Долшшй, Л. Сем^в // Вюник ТАНГ : зб. наук.-техн. праць. - Тернопшь : Вид-во ТАНГ. -2003. - № 5. - С. 138-144.
3. Жамин В. А. Эффективность квалифицированного труда / В. А. Жамин , Г. А. Егиазарян. -М. : Изд-во "Право-Ко", 1968. - 189 с.
4. Жильцов Е.Н. Экономика общественного сектора и некоммерческих организаций / Е.Н. Жильцов. - М. : Изд-во "Право-Ко", 1995. - 185 с.
5. Каленюк 1.С. Економжа освгги : навч. поабн. / 1.С. Каленюк. - К. : Вид-во "Знання" Украши, 2005. - 316 с.
6. Куценко В. Освпшй потендiал сталого розвитку економжи / В. Куценко, I. Кшаш // Економжа Украши : полiтико-економiчиий журнал. - 2002. - № 4. - С. 94-96.
7. Ларуш Л. Ви бажаете краще вивчити економжу? / Л. Ларуш. - Л. : Изд-во "Мета Ltd", 1993. - С. 80.
8. Нова економжа: форми вияву, причини i наслщки / Х. Клодт, К.М. Бух, Б. Хрiстенсен та ш. - К. : Вид-во "Таксон", 2006. - 306 с.
9. Ортега-ьГасет. Вибраш твори / Ортега-ьГасет. - К. : Вид-во "Основи", 1994. - 420 с.
10. Роль освгги як фактора економiчного зростання в умовах перехщно! економжи : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.01.01 - "ЕкономГчна теорш" / С.О. Михаць; Кшв. нац. екон. ун-т. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 20 с.
11. Шейко В.М. Культура. Цившзацш. ГлобалГзацГя (кшець XIX - початок XXI ст.). - У 2-ох т. / В.М. Шейко. - Харюв : Вид-во "Основа". - 2001. - Т. 1. - 520 с.
12. Шейко В.М. Культура. Цившзащя. ГлобалГзацГя (кшець XIX - початок XXI ст.). - У 2-ох т. / В.М. Шейко. - Xаркiв : Вид-во "Основа". - 2001. - Т. 2. - 400 с.
Башнянин Г.И., Свтцов О.М., Ожубко Г.В. Факторы повышения социально-экономической эффективности образовательного комплекса общества
Обоснована дефиниция образовательного комплекса общества как предпосылка экономического развития постиндустриальных систем в направлении ноосферизации и устойчивого развития. На основе анализа функциональной структуры системы образования исследованы основные факторы социально-экономической эффективности образовательного комплекса в транзитивных экономиках. Раскрыто экономическое содержание понятия "гуманный капитал" и его влияние на образовательный комплекс общества. Сделан вывод, что основной задачей образовательного комплекса в современных условиях является создание условий с целью формирования в сознании потребителей образовательных услуг научной картины мира и рационального мировоззрения.
Ключевые слова: образовательный комплекс, социально-экономическая эффективность, образование, гуманный капитал, факторы, экономика.
Bashnyanyn G.I., Svincov O.M., Ojubko G. V. Factors for improving the socio-economic efficiency of the educational complex society
Reasonable definition of the educational complex society as a prerequisite for economic development of post-industrial systems in the direction of noospherization and sustainable development are given. Based on the analysis of the functional structure of the education system the key factors of socio-economic efficiency of the educational complex in transition economies are verified. The authors disclosed economic meaning of "human capital" and its impact on educational complex society. The authors made a conclusion that the main task of the educational complex in modern conditions is to create conditions for forming in the minds of consumers of educational services, scientific picture of the world and rational worldview.
Key words: educational complex, socio-economic efficiency, education, human capital factors, the economy.
