CC BY
17
Ozhubko G. V. The Analysis of the Manager Professional Activity Structure (Theoretical Aspect)
The theoretical model of a successful manager activity, based on the fixed concept of administrative functions of R.H. Shakurova, is investigated. Within the framework of the concept objective, social psychological and operative functions are stressed. Each of functions, that is executed by a leader in administrative activity, is proved to present the row of tasks. They are the determination of current and perspective aims, forming, and translation of ideology of enterprise, optimization and rallying of production collective, activation of workers, introduction of innovations, and development of self-government in a collective, making decisions, organization and making a control.
Key words: management functions, levels of management activity, the concept of management functions, target management functions, psychosocial management functions, operational management functions.
УДК330.4.519.86 Здобувач М.А. Кальницька1, канд. екон. наук, доц. -
Львiвська КА
ДИНАМ1ЧНО-СТРУКТУРН1 МОДЕЛ1 В ХАРАКТЕРИСТИЦ1 СОЩАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ
Розглянуто теоретико-методичш засади динашчно-структурних моделей характеристики сощального розвитку держави. Зроблено узагальнення концептуальних моделей розвитку на можливiсть впровадження одше! з них у втизняну практику характеристики сощального розвитку держави. Наголошено, що керування соцiально-економiчними системами ускладнюеться по мiрi збiльшення !х розмiрiв. Як наслщок, це потребуе обгрунтування особливостей принципов i механiзмiв соцiального розвитку, виходячи з те-оретичних положень i концепцiй системного аналiзу. Охарактеризована методика мае важливе прикладне значения, втш бiльшою мiрою для виявлення регюнальних сощаль-них диференцiацiй, а не формування висновкiв за рiвнем розвитку сощально! сфери. Для останнього бшьше пiдходить порiвнювати фактичнi значення не з середшми чи макси-мальними, а з оптимальними або науково обгрунтованими мiнiмумами.
Ключовi слова: модели соцiальний розвиток, держава, регiон, сощальна шфрас-труктура, людський капiтал.
Постановка проблеми. Свггова практика нагромадила доволi широку ва-рiативнiсть принципових шдходш до моделювання процесiв розвитку. Потрiбно визнати, що еталонним ще не став на сьогодш жоден iз них та всi вони засвдаи-ли як безперечну ефективнiсть, так i наявнiсть недолiкiв i слабких мiсць. Все залежало ввд суспiльно-полiтичноí кон'юнктури, стану поточного сощально-еконо-мiчного розвитку, фiнансово-ресурсних можливостей держави, рiвня розвитку та дieвостi суб'екпв iнституцiонального середовища, ефективностi реалiзованих стратепчних i поточних планiв.
Постановка завдання - узагальнення концептуальних моделей розвитку на можливкть впровадження однieí з них у вичизняну практику характеристики сощального розвитку держави
Виклад основних результат дослiдження. Керування сощально-еконо-мiчними системами ускладнюеться по мiрi збшьшення 1х розмiрiв. Тобто на р1вш особи проблеми соцiального розвитку фокусуються навколо соцiального оточен-
1 Наук. кергвник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
ня, доходу, витрат та доступностi соцiального забезпечення. На рiвнi суб'екта господарювання склад об'ектДв соцiального розвитку доповнюють питання соцД-ально-трудових вiдносин, соцiального партнерства, оргашзацц i нормування правд, стосункiв у трудовому колективi (зокрема в аспекта "керДвник - шдлеглий"), мотиващ1 та оплати працi, п ефективностi, сощально-трудового розвитку персоналу тощо.
Галузевий рДвень охоплюе проблеми соцiальноí забезпеченостi населения за обраною фахово-професiйною спецiалiзацiею. Тут соцiальний розвиток допов-нюеться питаннями зайиятостi i безробiття, рiвия престижностi та доходу в рамках професп, ц суспiльноí значимостi, рДвнем становлення соцiальноí Днфраструк-тури та ефективностi галузево! соцiальноí полiтики.
Очевидно, що регюнальний та державний рiвнi враховують ще ширший перелiк проблем розвитку сощально! сфери, включно iз питаннями ращональнос-тi структури, сощальними диференцiацiями в аспектах прошаркДв населення, сус-шльних Д соцiальних груп, просторово-територiального розвитку, галузево-секто-рального та мДжрегюнального вимДру та навДть у системД мДждержавних зДстав-лень. Все це потребуе обгрунтування особливостей принцишв Д мехашзмДв соцД-ального розвитку, виходячи з теоретичних положень Д концепцш системного ана-лДзу.
ВДдтак, важливо визначити теоретико-методичш засади динамДчно-струк-турно! моделД оптишзацц характеристик соцДального розвитку в системД соцДаль-но-економДчного зростання держави, що, на думку автора, можна розглядати як сукупнДсть складникДв (ДндексДв):
1ися)11Рр)1ввм )1оп )18ю)1енр)1ш )1ме)1ьр)1из , (1)
де: I = 0,1; 1Ш - Дндекс рДвня сощально-економДчно! безпеки особи; 1ьр - щдекс стану умов вДдтворення населення та трудоресурсного потенцДалу (з головними шдкомпонентами екологи, здоров'я, навчання Д освДти, житлово-побутових умов, мДграцп населення); 1МЕ - Дндекс рДвня розвитку ринку пращ, системи зайнятостД населення та шдвищення рДвня якостД трудового життя населення; 1В1 - Дндекс змДни умов економДко-правового середовища тдприемницько! дДяльностД, само-зайнятостД населення, формування Д розширення суб'ектДв середнього класу; 1реР - Дндекс шдвищення фшансово-економДчного стану суб'ектДв господарювання та нацДонально! економДки, використання цих результатДв у цДлях соцДального розвитку; 13ю - Дндекс рДвня розвитку сощально! Днфраструктури, внутрДшнього ринку та системи соцДальних Д споживчих послуг; 1оп - Дндекс розвиненостД пара-метрДв громадянського сусшльства та можливостей його шститутДв; 18зм - Дндекс мДри модершзацп системи соцДального забезпечення населення та шдвищення рДвня якостД життя; 11РР - Дндекс людського розвитку, нагромадження Днтелекту-ально-кадрового потенцДалу та його використання з метою ДнтелектуалДзащ1 соцД-ально-економДчного розвитку держави; 1ися - Дндекс формування Д реалДзацп людського кашталу сусшльства (як головно! мети реалДзацп сощально! полДтики держави).
1ншД способи полягають у виявленнД яко!сь одше! конкретно! домiнаитноí ознаки (наприклад показник людського розвитку, якостД життя чи формування Д використання людського кашталу) або декДлькох найважливДших головних харак-
теристик, ан^з яких внаслiдок дае шдстави до висновку про наявшсть сощаль-ного зростання в державi або, навпаки, про регресда у цiй сфер! Вщтак, можна стверджувати про три визначальш пiдходи до оцiнювання сощального розвитку:
(1) на основi застосування обраного головного показника - характеристики;
(2) за результатами вивчення деылькох головних груп характеристик або де-кшькох важливих показник1в;
(3) на основi дослвдження вие!' можливо! вибiрки iндикаторiв, прямо чи опосе-редковано дотичних до стану розвитку i ефективност функцiонування сощ-ально! сфери. Причому цей шдхщ, зазвичай, завершуеться виведенням уза-гальнюючого (iнтегрального) показника стану сощального розвитку. Щодо першого пiдходу, то позитивно, що у наукових дослiдженнях вже
доволi давно почали обфунтовувати методику оцiнювання обсягу формування i ефективностi використання людського кашталу. Так, ще Л. Дублш i А. Лотка сформулювали власне бачення моделi грошово! вартостi особи (V):
V« = РО
Ра
2 Ух-аР4Гх хЕх - Сх)
(2)
де: Vх-а - вартiсть однiеí грошово! одинищ витрат через х-а рокiв, грн; Рх - коефь цiент ймовiрностi того, що особа доживе до вжу х; Ух - рiчний дохiд працiвника з часу х до х+1, грн; Ех - частка зайнятих з часу х до х+1, коефiцiент; Сх - споживчi витрати особи з часу х до х+1, грн [2, с. 27].
Прикладна роль ще! моделi була реалiзована в тому, що 11 почали застосо-вувати для розрахунку вартосп людського кашталу (т. зв. виробничо! вартостi особи (О):
Са = V,а--1-хV0. (3)
Ра XV"
Як бачимо, представниками неокласично! теорц при оцiнюваннi людського кашталу пропонувалося враховувати обсяги фiнансування (iнвестицiй) у пра-щвнишв (як "носiíв" людського капiталу) з боку освггщх та навчальних заклад1в, суб'ектав господарювання, власних коштiв громадян та держави. Але ж розу-мiемо, що витрати на навчання, освiту, пiдготовку не мають прямо! кореляцп зi зростанням обсягу знань та збшьшенням таким чином людського кашталу. Не мае вiдношення й аспект формування кашталу до аспекту його використання як в щлях социального, так i економiчного розвитку.
Згодом було доведено й шше: при народженш кожен iндивiд отримуе рiз-ну мiру початкових властивостей та здiбностей вiдносно подальшо! ефективносп навчання i власного iнтелектуально-кадрового розвитку. Одш особи здатнi швид-ко набувати знання, а для деяких це властиво надто меншою мiрою.
Крш того, очевидно, що на формування i ефективне використання людського кашталу на макрор1вш впливае велика кiлькiсть чинникiв. Це й наявшсть трудоресурсного потенцiалу, демографiчна ситуаидя, екологiчнi та техногеннi чинники, р1вень здоров'я, освiти, житлово-побутових умов та стабшьнкть 1х шд-тримування в процес життедiяльностi особи тощо. I науковщ постiйно звертали на це увагу. Зокрема, В. Порохня та В. Лось при ощнюванш людського кашталу декомпонували його на людський (НС), оргашзацшний (ОС) та споживчий (БС):
х=а
1С = НС х^ис + ОСХ^ос + SС Х^зс , (4)
де: 1С - результат ощнювання обсягу сформованого штелектуального кашталу; №ис, Шос, - коефщенти вагомостД людського (природного Д набутого), орга-шзащйного (вДдносно управлДнських якостей та застосовуваних технологДй) та споживчого (здатного приносити додану вартДсть та економДчну вигоду) кашталу [5, с. 46]. У пращ [6, с. 149] для ощнювання людського кашталу запропоновано використовувати такД показники - характеристики:
(1) освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень та професiоналiзм, за якого розраховують ефективнiсть вiддачi витрат на отримання знань:
п о п г1
КРУ = Етг+Ц -Етг^, (5)
¿0(1 + г) ¿0(1 + г)
де: МУР - чиста приведена вартДсть витрат на отримання знань, грн; В, - отрима-ний дохДд вДд знань у перДод ,, грн; С, - витрати на знання у перДод ,, грн; п - кДль-кДсть рокДв швестищй; г - ставка вДдсотка, коефщент;
(2) продуктивнiсть людського кашталу (через обсяги ВВП у розрахунку на одну особу наявного населення, середню погодинну ставку оплати пращ, ко-ефщенти ввдношення середньо!' заробггно!' плати до мШмально!' та бiдностi населення);
(3) коефiцiент вiддачi iнвестицiй в людський капiтал:
у. = Е (ВЩ, (6)
в ¿(1 -
де: Уа - обсяг людського кашталу у вщ а, грн; В - заробДтна плата, грн; С - час-тка заробДтно! плати у розрахунку на одиницю пращ, коефщент; i - вДдсоткова ставка, коефщент; п - кшьккть рокДв трудово! активностД шдивДда;
(4) грошова вартiсть iндивiда (розраховуеться як в моделi Л. Дублiна i А. Лотка);
(5) умовна варткть людини (С) на певний момент й' життя (п):
С1 = аЯо—гп - аКп; (7)
п
Ст2 = хКп—МрМ-п -аЯп, (8)
—п
де: а - щорДчш витрати на споживання включно з отриманням освДти, грн; г=(1+г); г - ринкова вДдсоткова ставка, коефщент; Р = 1/ г; —п - кшьккть осДб у вДцД п, од.; Кп - вартДсть ренти особи у вДцД п, коефщкнт; х - розмДр майбутнього доходу у розрахунку на одну особу певно! професп, грн; N - вДк, за якого особа вступае в трудове життя;
(6) яысть економiчних умов вiдтворення людського капiталу;
(7) мiра реалiзацil можливостей людського кашталу;
(8) рiвень конкурентоспроможностi людського кашталу;
(9) сформовашсть сучасних систем життезабезпечення людського капiталу. ПотрДбно зазначити, з одного боку, складшсть практично! апробацп такого шдходу, але, з Дншого - його комплекснДсть та врахування як параметрДв фор-мування, так Д ефективностД використання людського кашталу, вДддачД на вкладе-
нi iнвестииil, ршня впливу на якiсть життя та змщнення конкурентоспроможнос-тi нащонального господарства. За нaявностi достатнього шформащйного забез-печення aнaлiзовaний пiдxiд без перебшьшення може бути закладеним в основу дкво^.' i комплексно^.' методики ощнювання ефективностi державно^.' та мкцево! сощальнох полiтики.
Як обгрунтування aнaлiтичниx висновкiв вiдносно рiвия сформовaностi сощально! iнфрaстрyктyри як важливо! компоненти сощального розвитку держа-ви може застосовуватися шднд, обгрунтований М. Лесечком:
CK = nxR - nDxR + kxl-kl xb + N - ND, (9)
де: CK - обсяг соиiaльного кашталу держави, грн; n - кшьккть громaдськиx ор-гaнiзaиiй, од.; R - кшьккть оаб, об'eднaниx у суспшьш оргaнiзaиiï, од.; nD -кшьккть громадськик оргaнiзaиiй з деструктивним кaпiтaлом, од.; k - кшьккть родин з конструктивним сощальним кашталом, од.; i - середня чисельнiсть осiб в родинi, ос.; k¡ - кiлькiсть родин з деструктивним сощальним кашталом, од.; b -середня чисельнкть осiб с1мей з деструктивним соиiaльним кaпiтaлом, ос.; N -кшьккть населення, що сповiдyють позитивнi сyспiльнi иiнностi та довiрy, ос.; ND - кшьккть населення, що спов^е дестрyктивнi щнносп та е нос1ями нега-тивник иiннiсниx орieнтaиiй, ос. [4, с. 152-153].
Однак таким чином можливо ощнити лише один iз вaжливиx аспект1в со-иiaльного розвитку держави, що стосуеться бшьшою мiрою чисельносп iнститy-иiйниx соиiaльниx оргaнiзaиiй, але, вiдомо, що це ще не xaрaктеристикa ïx дieвостi та реaльниx iнститyиiйниx можливостей.
Нayковиi, що дослщжують проблеми соиiaльноï безпеки держави, при ем-пiричномy оиiнювaннi здебiльшого оперують показниками iндексy людського потениiaлy, шдексу iнтелектyaльного потениiaлy сyспiльствa, коефiиieнтaми людського кашталу на одиницю населення, життездатносп населення, вiдношен-ня середньодушового доxодy до прожиткового мiнiмyмy та рiвня бiдностi, час-тки середнього класу. Таю показники, власне, утворюють групу другого шдаоду до оиiнювaния сощального зростання держави.
Зокрема, iндекс розвитку людського потенщалу (1РЛП), що був уперше запропонований ООН у 1990 р., визначають за формулою
1РЛП =1тЖ + Ip° +1ввп, (10)
де: 1ТЖ - iндекс очiкyвaноï тривaлостi життя; 1РО - iндекс р1вня освии; 1ВВП - индекс обсягу ВВП у розрaxyнкy на одиницю населення [1, с. 281].
Як перевагою, так i одночасно недолшом цього методу е застосування ш-декс1в, тобто динaмiки, а не aбсолютниx значень показник1в. Це спрощуе пiдбiр aнaлiтично-стaтистичниx дaниx, але забезпечуе отримання висновку лише щодо покращення чи погiршения ситуацИ i ïx темшв. Тобто красна з низьким р1внем розвитку людського потениiaлy лише за рaxyнок незначного покращення показ-никiв може мати значно вищий iндекс, aнiж держава з високим значенням розвитку та незначним подальшим його приростом.
Коефiиieнт життездатносп населення розроблено оргaнiзaиieю ЮНЕСКО для надання xaрaктеристики здaтностi держави до збереження генофонду та iнте-
лектуального розвитку населення в умовах реалдзацп конкретно1 сощально-еко-номДчно! политики. Цей показник розраховують за п'ятибальною шкалою, де кри-тичним (граничним) значенням е позначка 1,5 бала. Вважаеться, що зниження фактичного значення показника коефщкнта життездатностД населення нижче вДд цього рДвня свДдчить про кризовий стан, попршення якостД життя населення до межД, за якою починаеться його вимирання.
1ндекс Днтелектуального потенщалу сусшльства значною мДрою зоркнто-ваний на ощнювання рДвня освДченостД населення та враховуе показники: рДвня освДти дорослого населення, частки студентДв у загальнДй чисельностД населення, витрат на освДту у ВВП, зайнятих у секторД науки та наукового обслуговування, витрат на науку у ВВП. АналогДчно, при ощнюванш людського кашталу в розра-хунку на одиницю населення пропонуеться визначати рДвень витрат держави, шдприемств та громадян на освДту, охорону здоров'я, культуру та ДншД напрями сощально! сфери.
Окремим сегментом дослДджень сощально! сфери е шдходи до вимДрю-вання рДвня бДдностД. Зокрема, виокремлюють абсолютну, вДдносну та суб'ектив-ну концепцп бДдностД. При абсолютному шдхода обсяги та рДвень бДдностД визна-чають за сумою доходу громадян, що е нижчою за рДвень шдтримування мЫ-мального рДвня життя. За вДдносно! концепцп до бДдних категорДй населення вДд-носять тД, чий дохДд не дае змогу проживати в рамках признаного та переважа-ючого у певному суспДльствД стандарту споживання. Суб'ективний метод ба-зуеться на суб'ективному ощнюванш людьми власного матерДального становища. Узагальнюючий висновок про рДвень бДдностД формуеться за результатами враху-вання усДх трьох концепцш [7].
Щодо третього шдходу, то тут важливо звернути увагу на результати дос-лДджень В. Куценко та Я. ОстафДйчук. Вивчаючи трансформацп сощально! сфери Украши, науковцД запропонували здДйснювати Днтегральне оцiнювания ц стану за великою кшькктю окремих показникДв - ДндикаторДв, об'еднаних у чотири групи: (1) освДта, (2) охорона здоров'я, (3) житлово-комунальне господарство, (4) культура [3, с. 302-303]. Причому Днтегральне оцiнювания здДйснювалося не лише за функциональною ознакою показникДв, але й за регДонами держави.
Так, до групи охорони здоров'я (всього понад 30 показникДв) увшшли показники: стану здоров'я населення, забезпеченостД населення потужностями Дн-фраструктури охорони здоров'я, кадрового потенщалу галузД. Для ощнювання стану освДтньо! галузД використано п'ятнадцять показникДв з позитивним впливом та десять Дз негативним. Для аналДзу стану культури та житлово-комунального госпо-дарства - по близько десяти показникДв. При цьому для розрахунку Днтегрального показника було запропоновано використовувати шдхвд, що враховуе вДдхилення низки значень шдикаторш рДвня розвитку регДону вДд максимального чи середньо-го по кршш з урахуванням напряму !х впливу (позитивний або негативний):
\
У/о) =-
1
т + к
к
(11)
х У (р)+1 (1 - У у )п
' V У=1 у=1
де: т - кшькють показникДв з позитивним впливом, од.; к - кшькють показникДв з негативним впливом, од.; ху - значення у-го показника для /-го регДону; У у (р) -стандартизоване значення у-го негативного показника для /-го регДону. 6. Освiгянськi проблеми вищо1 школи 407
Стандартизацiя значень показнитв здiйснюeться так [3, с. 21-22]:
Y = xj - minQ,,) (12)
J max(xj) - min(xj)
Попри справедливий висновок, зроблений авторами вiдносно уможлив-лення формування за результатами iнтегрального оцiнювання стану сощально!' сфери висновкiв вiдносно сощально!' ситуацiï в регiонах та державi загалом, характеру мiжрегiональних диспропорщй та перспективних заходiв державного ре-гулювання в щй сферi, зауважимо, що пор1вняння фактичних показникiв iз се-реднiми чи максимальними дае змогу скорiше сформувати рейтинг репошв дер-жави за станом розвитку сощально!' сфери. 1ншими словами - розташувати реп-они держави в порядку покращення iнтегрального показника сощального розвитку. Тобто, якщо стан сощально!' сфери загалом по державi низький, то найкра-щим буде регюн, значения якого найбiльше вдаиляеться (в позитивну сторону) вiд середнього чи максимального значення. Але це не означае, що стан розвитку сощально!' сфери у цьому регюш високий.
Висновки. Отже, охарактеризована методика мае важливе прикладне значення, втш бiльшою мiрою для виявлення регiональних соцiальних диференщ-ацiй, а не формування висновтв за р1внем розвитку соцiальноï сфери. Для ос-таннього бшьше пiдходить порiвнювати фактичт значення не зi середнiми чи максимальними, а з оптимальними або науково обгрунтованими мiнiмумами.
Очевидно, що це ще не всi з можливих характеристик, якi повнiстю охоп-лювали б усi елементи сощального забезпечення i розвитку. Дискусiйними е й граничт значення окремих коефщент1в. Але загалом методичний пiдхiд зо-рiентований на встановлення iнтегральноï мiри вiдхиления фактичного стану справ ввд мiнiмально необидного, а, вiдтак, мае значне прикладне значення.
Лггература
1. Вечканов Г.С. Скономическая безопасность : учебник [для студ. ВУЗов] / Г.С. Вечканоов. - СПб. : Изд-во "Питер", 2007. - 384 с.
2. Корицкий А.В. Введение в теорию человеческого капитала / А.В. Корицкий. - Новосибирск : Изд-во СибУПК, 2000. - 112 с.
3. Куценко В.1. Трансформаци сощально'1 сфери Украши: регюнальний аспект : монографш / В.1. Куценко, Я.В. Остафшчук; за ред. С.1. Дорогунцова. - К. : Вид-во "Оршни", 2005. - 400 с.
4. Лесечко М.Д. Сощальний каштал: теорш i практика : монографш / М.Д. Лесечко, О.Г. Си-дорчук. - Львш : Вид-во ЛР1ДУ НАДУ, 2010. - 220 с.
5. Порохня В.М. Моделювання впливу iнтелектуального катталу на iнновацiйний розвиток тдприемства : монографш / В.М. Порохня, В.О. Лось. - Запорiжжя : Изд-во "Класичний приват-ний унiверситет", 2010. - 176 с.
6. Сощальний каштал Украши: теортико-методолопчш основи формування : монографш / С.1. Бандур, Л.Г. Богуш, Т.А. Заяць та in; за заг. ред. С.1. Бандура. - К. : Вид-во РВПС Украши НАН Украши, 2010. - 210 с.
7. Townsend P. Poverty in the United Kingdom. A survey of household resources and standards of living / P. Townsend. - N. Y., 1979.
Кальницкая М.А. Динамически-структурные модели в характеристике социального развития государства
Рассмотрены теоретико-методические основы динамически-структурных моделей характеристики социального развития государства. Сделано обобщение концептуальных моделей развития на возможность внедрения одной из них в отечественную практику характеристики социального развития государства. Отмечено, что управление социально-
экономическими системами осложняется в меру увеличения их размеров. Как следствие, это требует обоснования особенностей принципов и механизмов социального развития, исходя из теоретических положений и концепций системного анализа. Охарактеризованная методика имеет важное прикладное значение, впрочем в большей степени для выявления региональных социальных дифференциаций, а не формирования выводов по уровню развития социальной сферы. Для последнего больше подходит сравнивать фактические значения не со средними или максимальными, а с оптимальными или научно обоснованными минимумами.
Ключевые слова: модели, социальное развитие, государство, регион, социальная инфраструктура, человеческий капитал.
Kalnytska M.A. Dynamic-Structural Models in the Characterization of Social Development
Some theoretical and methodological foundations for dynamic and structural properties of social development models are examined. The author stresses that the management of socioeconomic systems is complicated with increasing their size. As a result, it requires to study features, principles and mechanisms of social development, based on theoretical principles and concepts of systems analysis. The characterised methodology is of a considerable implicational importance, though it is more useful for revealing regional social differentiation. It is not suitable for making conclusions concerning social sphere development. The methodology is proved to be more efficient for comparing actual values not to average or maximal ones but to optimal or scientifically justified minimums.
Key words: model, social development, state, region, social infrastructure, human capital.
УДК332.12:[338.45:911.375](477.8) Мол. наук. сшвроб. Г.О. Комарницька -
1нститут регюнальних дослiджень НАН Украти, м. Львiв
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ОБЛАСНИХ ЦЕНТР1В ЗАХ1ДНОГО РЕПОНУ В КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ МЕТРОПОЛ1ЙНИХ ФУНКЦ1Й
Здшснено ретроспективний анал1з обласних центр]в Захщного регюну в контекст розвитку метрополшних функцш. Розглянуто тенденцп розвитку обласних центр1в Захщ-ного регюну протягом тривалого перюду в процес трансформацп економжи. Окреслено актуальш проблеми розвитку мют Захщного регюну. Розглянуто вплив певних показни-юв на функцюнування мют i виокремлення обласного центру Захщного регюну з найбшьш ч^кими i динамiчними ознаками розвитку метрополшних функцш. Це дае нам змогу використовувати цей аналiз для дослщжень розвитку та функцюнування обласних центр]в Украши.
Ключовi слова: ретроспективний аналiз, функцц метрополп, Захщний регюн, об-ласш центри, процеси, тенденцп, темпи розвитку.
Постановка проблеми. На сучасному eTani розвитку суспшьства Украши вкрай важливим завданням е aнaлiз розвитку мeтрополiйних функцiй Захщного рeгiону, якi повиннi бути в центр уваги упрaвлiнцiв, вчених, соцюлопв, спець aлiстiв рiзних царин знань. Необидно придiлити !'м увагу при пeрeглядi рaнiшe розроблено!' нaуково-дослiдноí, програмно-прогнозно1 i проектно!' документаци. Без виршення цього питания неможливо розробити заходи, спрямоваш на акти-вiзaцiю розвитку метрополшних функцш Захщного рeгiону.
Сьогодш, незважаючи на кiлькiснi втрати мкького населення, продов-жуеться процес утворення aгломeрaцiй, який виражаеться у посиленш зв'язкiв мiж найбшьшими мiстaми та прилеглою до них тeриторiею на основi трудових мiгрaцiй, спiльних ринкш прaцi, зeмлi, фiнaнсових рeсурсiв тощо. Епоха давньо-
