CC BY
29
менения роли религии в решении проблем общественного развития. Проанализированы взаимосвязи между религиозным фактором и экономическим ростом, сущность и особенности секуляризации экономики (на примере стран Западной Европы), а также предложена дифференциально-мультипликативная гипотеза общественно-экономического развития, опирающаяся на системно-историческую интерпретацию процесса секуляризации.
Ключевые слова: религия, экономика, секуляризация, экономический рост, модель социально-экономического развития.
Nesprava M. V. Secularization, religion and economy: structural changes in Western Europe
Dynamic changes in social and economic spheres of social life in the XX-XXI centuries taking place on the background of religious institutions transformation, the changing role of religion in social development's problems solving. This paper analyzes the relationship between religious factors and economic growth, the nature and characteristics of economical secularization (the case of Western Europe) and proposed the differential-multiplicative hypothesis of socio-economic development, based on complex-historical interpretation the secularization process.
Keywords: religion, economics, secularization, economic growth, model of socio-economic development.
УДК 338.47-052:330.837(477) Доц. Б.М. Псний, канд. екон. наук -
Львiвська фтш Свропейського утверситету
ДЕРЖАВНА СПОЖИВЧА ПОЛ1ТИКА УКРАШИ: РЕПОНАЛЬНИЙ ВИМ1Р
Обгрунтовано необхщшсть aKinBi3a^ï процесу формування та реалiзацiï комплексно!' споживчо!' полиики та забезпечення високого правового pÎBïï^ захисту штереив споживачгв не тшьки на державному, але й на регюнальному рiвнi. Запропоновано здшснювати пошук шляхiв удосконалення державно!' споживчо'1 пол^ики на основi принципу системност соцiально-економiчноï регюнально! шштики.
Ключовi слова: штереси споживачш, захист прав споживачгв, споживча пол^ика, регюнальш програми, регюнальний споживчий ринок, система технiчного регулювання.
Постановка проблеми. Формування державно!' споживчо'' полiтики у ринковш економiцi виступае найважливiшим шдикатором ефективностi пошу-ку балансу мiж економiчним зростанням та забезпеченням сощального розвит-ку, формуванням належного рiвня життя, а також збереженням еколопчно без-печного довюлля. Основна мета державно!' споживчо!' полиики - захист прав споживачiв вiдповiдно до еколопчних вимог безпеки та якiсного рiвня продук-цiï. G двi групи факторiв, якi зумовлюють необхiднiсть провадження державно!' споживчо!' полiтики, - економiчнi та соцiальнi. Економiчнi пов'язанi iз функщ-онуванням ринку товарiв i послуг, конкуренцiею, фiскальною полiтикою тощо. Соцiальнi формуються унаслiдок прийнятих у суспiльствi систем ценностей, рiвня демократизаций полiтико-правових гарантiй.
Глобалiзацiя економiк свиу призводить до розгортання та активiзацiï' протилежно!' тенденцiï - регiоналiзацiï'. Тому дослщження споживчо!' полiтики необхiдне не тшьки у нащональному вимiрi, але й у регюнальному. Адже саме на рiвнi регюшв виникають перспективш проекти, покликанi вирiшувати проблему захисту споживчих iнтересiв саме у конкретних умовах територп. Регiони
Украши Дстотно вiдрiзняються мiж собою за, насамперед, географiчними i клД-матичними ознаками, економiчним розвитком, виробничими потужностями, прДоритетними сферами iнвестування, розвитком людських ресурсДв, Днфрас-труктурою, адмiнресурсом. Рiзнi умови формують вiдмiнностi у оргашзацшно-технДчному сприяннi реалiзацií iнновацiй у виробництвi споживчих товарiв, 1х комерцiалiзацií, кадровому забезпеченнД iнвестицiйних проектДв. Тому враху-вання фактора регiоналiзацií державно! полДтики у сферi дотримання iнтересiв споживачДв сприятиме пiдвищенню 11 ефективностi.
Водночас, вДдсутнДсть единих пiдходiв до формування стратегií розвитку споживчого ринку товарiв i послуг на регiональному рiвнi призводить до погДр-шення соцiально-економiчного розвитку бiльшостi областей Укра!ни. Основни-ми факторами, якД призупинять цившзований розвиток регiональних споживчих ринкДв у контекстi забезпечення якостi, безпечностД та екологiчноí продук-цií, е недостатнДсть контролю з боку регДональних органiв державного управлДн-ня за розвитком торговельно! мережi та мережi споживчих послуг регДону; низька якДсть споживчих послуг (особливо у медицинД, транспорта); вузький асортимент та пропозицДя споживчих послуг населенню; низький рiвень куль-тури обслуговування споживачДв; несумлДнна конкуренидя та цiновi спекуляцií, наявнДсть неякiсних, сфальсифiкованих товарiв, що можуть в окремих випадках спричинити шкоду здоров'ю. Зважаючи на наведене, питания удосконалення регДонально! полДтики захисту ДнтересДв споживачiв залишаеться недостатньо дослiдженим, потребуе врегулювання практичних крокДв на системному та комплексному теоретичному шдГрунтД.
Анашз останнгх дослщжень i публшацш. Найбiльш вагомий внесок у вирДшення комплексу проблем формування та реалiзаиií споживчо! полДтики вносять праиi як вичизняних, так Д зарубiжних вчених: Л. Альперiна, Р. Бич-ковського, В. Верстана, Г. ВоронДна, В. Гончарова, В. ЛемДнга, В. Павлова, О. Сергеева, Г. ФДничука, С. ФомДчова, В. Якубовского та Днших. МДж тим, за наявностД велико!' кДлькостД науково - прикладних розробок серед них все ж спостерДгаеться недостатня кДлькДсть дослДджень, якД були б пов'язанД з вирДшен-ням проблем оргашзацц споживчо! полДтики, особливо на регДональному рДвнД.
Постановка завдання. Метою дослДдження е пошук шляхДв удосконалення державно!' споживчо! полДтики на регДональному рДвнД на основД принципу системностД сощально-економДчно! регДонально! полДтики.
Виклад основного матерiалу. НеобхДднДсть якДсних змДн у соцДально-економДчному розвитку суспДльства проявляеться поступово, в мДру зниження темпДв економДчного зростання, доходДв та споживання населення. 1нДцДатором реформ виступае держава. При цьому важливе розумДння двох обставин. По-перше, успДх реформаторсько! дДяльностД держави досягаеться за умови глибо-кого знання стану та тенденцДй у соцДально-економДчному розвитку суспДльства. По-друге, реформаторськД можливостД держави обмеженД, якщо вона не зможе активДзувати самостДйнДсть та ДнДцДативу самих господарюючих суб'ектДв, ос-новними стимулами дДй яких е !х громадськД потреби та Днтереси.
РозумДемо Днтереси споживачДв як !х уявлення про задоволення власних споживацьких потреб - як матерДальних, так Д моральних. При цьому кожен то-
вар становитиме рДзновид Днтересу споживача Д е вДдображенням думки суб'ективного споживача щодо "кращого" вибору для себе.
ЗгДдно з розробленими Д прийнятими у 1985 р. генеральною Асамблеею ООН принципами захисту ДнтересДв споживачДв, до ДнтересДв споживачДв було вДднесено:
• забезпечення фiзичноí безпеки споживачiв;
• захист економiчних штереив споживача забезпеченням задовiльних експлуата-цшних i технiчних характеристик продукцп;
• розроблення норм якостi i безпеки споживчих послуг i товарiв;
• сприяння у створеннi споживчих кооперативiв та асощацш;
• розроблення процедур компенсування споживачам збиткiв, понесених внасль док порушення 'íх прав споживача;
• розроблення просвггницьких програм для споживачiв як невiд'eмноí частини системи освии.
Задоволення системи особистих потреб населення - головна мета Д сенс Дснування будь-якого суспДльства. ВДд того, як реалДзуеться ця мета, залежить життездатнДсть його господарювання. Задоволення системи особистих потреб визначаеться багато в чому на макроекономДчному рДвнД за активно! участД дер-жави. СоцДально-економДчнД потреби населення виступають передумовою будь-якого вДдтворювального процесу Д, водночас, - його кДнцевим результатом. Од-нак цей результат у разД прогресивного розвитку суспДльства не е простим пов-торенням вихДдного мотиву виробництва. Це будуть новД потреби як у кДлькДс-ному, так Д в якДсному аспектД, завдяки чому вони знову виступають вихДдним мотивом виробництва на бДльш високому рДвнД.
У потребах людини Д ц трудовДй дДяльностД закладено первиннД джерела розвитку суспДльних систем. ВзаемодДючи, вони виконують рДзну роль: потреби задають програму дДяльностД, а дДяльнДсть забезпечуе можливДсть !х задоволення. Потреби людини Д ц дДяльнДсть, спрямована на !х задоволення, е джерелами для розвитку споживчих ДнтересДв. 1сторичний розвиток людського суспДльства вДдбуваеться шляхом виникнення нових потреб Д нових видДв людсько! дДяль-ностД, що забезпечують !х задоволення. ДиференцДацДя потреб Д дДяльностД людей ускладнюе !х соцДально-економДчнД взаемозв'язки.
Суть споживчо! полДтики становить забезпечення високого правового рДвня захисту прав споживачДв саме з боку держави, реалДзацп ххнДх прав на без-пеку, поДнформованДсть, вибДр, вДдшкодування збиткДв, здiйснения контролю за якДстю та безпекою продукцп (робДт, послуг), сприяння дДяльностД громадських органДзацДй споживачДв, що закрДплено статтею 42 Конституцп Украши Д Законом Украши "Про захист прав споживачДв" [1].
На сьогоднД сформульовано новий пДдхДд, що закликае до iитеграцií поло-жень полДтики захисту ДнтересДв споживачДв до Днших сфер державного регулю-вання процесДв соцДально-економДчного розвитку. Сфера застосування споживчо! полДтики поширюеться на новД сфери, а ц вплив стае все бДльш Дстотним Д вДдчуваеться у багатьох Днших видах полДтики. До основних функцДй, що вклю-чае державна полДтика захисту прав споживачДв у рДзних краш свДту, вДдносять:
• задоволення основних потреб: надання всiм споживачам ефективного доступу до базових товарiв та послуг (охорона здоров'я, харчування, житло, вода, енер-г1я, засоби зв'язку, осви-а та деякi фiнансовi послуги);
• захист eKOHOMÍ4Hrn ÍHTepecÍB споживачiв: запобтання нечесним методам у тор-пвт, peraaMi та продажу, несправедливим умовам в угодах Í3 споживачами; за-побтання виникненню спекулятивних цiн; регулювання кредиив для спожива-чiв; внутpiшнi позики та iншi фiнaнсовi операцн; гарантшт зобов'язання у тс-ляпродажний перюд; пiдтpимкa стaндapтiв якостi тощо;
• безпека: захист споживaчiв вiд товapiв або послуг, що е небезпечними або нена-дiйними, шляхом зaпобiжних зaходiв (iнфоpмaцiйнi вимоги, схеми страхування якостi, зобов'язання з контролю тд час пpоцeсiв виробництва та peaлiзaцií, ви-лучення товapiв, система обмшу iнфоpмaцiею та положения про нагляд за ринком), а також зaходiв корекцп (надання споживачам доступу до адекватних та легкодоступних схем компенсацн, зокрема, шляхом суворих правил вщповь дaльностi);
• вiдшкодувaння споживачам: надання споживачам швидюсних та доступних за-собiв peaлiзaцií 1хтх прав; визначення вiдповiдних цивiльних, кpимiнaльних та адмшстративних зaсобiв захисту; надання групам споживaчiв законного статусу або права на колективт дн в судах та трибуналах; розроблення незалежних та ефективних альтернативних схем виршення суперечок (АВС);
• освiтa: споживaчiв знайомлять з íx обов'язками, правами та зобов'язаннями; це дае змогу ш вiдiгpaвaти активну роль на ринку; захищае íx вiд обману та шдро-бок; надае споживачам ефективний доступ до мexaнiзмiв права та вщшкодуван-ня; допомагае приймати ршення;
• iнфоpмaцiя: поради щодо вибору товapiв та послуг; запоб^ання ризикам та не-щасним випадкам, пов'язаним з товарами або послугами i формування умов, угод, цш та тapифiв: маркування, упаковка товapiв, застереження та зауваження з 1х використання, роз'яснення умов контpaктiв та надання споживачам пepiодiв "охолодження"; заборона реклами, що вводить в оману; створення мepeжi кон-сультaцiйниx цeнтpiв для споживaчiв та поширення споживацько'1 iнфоpмaцií тощо.
1з набуттям Украшою незалежностi бiльшiсть норм i HopMaraBÍB спо-живчо!' полiтики, успадкованих вщ попередньо!' держави, продовжували дiяти. При цьому було проголошено за вектор розвитку поступове зближення нащ-онально!' технiчноí системи регулювання i3 европейською. Свiдченням цього було прийняття 12 травня 1991 р. Закону Украши "Про захист прав спожива-ч1в", який надав нового шпульсу розвитку споживацького руху в державi i зак-рiпив юридичну основу для захисту прав споживачiв [1]. У березш 1998 р. набрав чинносп Договiр про партнерство та сшвробггаицтво мiж Украшою та 6С, вiдповiдно до якого на час перебування Украши асоцiйованим членом 6С в í"í нацiональне законодавство та техшчну систему регулювання мало бути впрова-джено не менше нiж 80 % стандартiв i норматив1в, якi ддать на територп бвро-пейського Союзу. Отож, процес гармонiзацií системи технiчного регулювання та комплексу норматив1в щодо дотримання споживацьких iнтересiв був розпо-чатий в УкраМ у кiнцi 90-х ротв.
Змiна прiоритетiв у державнiй полиищ, згiдно з Указом Президента Украши вщ 12 сiчня 2002 р. "Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачiв" [2], та íí спрямування на людину свщчить про новий пiдхiд до виртення споживчих проблем в УкраМ загалом.
Пiзнiше було прийнято ще низку нормативно-правових актав, якi мали за мету подальше удосконалення системи захисту прав споживачiв в УкраЫ (нап-
риклад Програма захисту прав споживачДв на 2003-2005 рр., Закон Украши "Про безпечнДсть та якДсть харчових продуктДв" [3], Концепция розвитку технДч-ного регулювання та споживчо! полДтики у 2006-2010 рр.). Однак залишаеться низка проблем у сферД гармошзацп нацДонального законодавства з европейсь-ким, забезпечення якостД Д безпечностД харчування, дотримання законодавства у сферД нагляду за ринком споживання. Так, доведено, що неякДсне харчування, синтетичнД складники у !жД призводять до порушень нервово! системи, репре-сивностД, зростання смертностД, розвитку онкологДчних захворювань: порДвняно Дз серединою 90-х рокДв, смертнДсть вДд неякДсного харчування зросла удвДчД [4].
У регДональному вимДрД проблеми споживчого ринку поглиблюються внаслДдок неврегульованостД мДжрегДональних продовольчих зв'язкДв, нестабДль-ностД та неналежного нагляду за сировинною базою у харчовДй промисловостД, диспаритету цДн у регДональному розрДзД. 1стотною проблемою е також захист прав споживачДв у сДльськДй мДсцевостД, де вДн практично вДдсутнДй [5]. ТакД пи-тання регДонально! споживчо! полДтики потрДбно вирДшувати не тДльки зусилля-ми органДв системи захисту прав споживачДв, яких в Украíнi створено уже бДль-ше нДж 100, але Д залучаючи органи мДсцевого самоврядування, громади.
ОкрДм того, пДд час розроблення основних положень регДонально! полД-тики захисту ДнтересДв споживачДв потрДбно враховувати, що стан регДонального споживчого ринку перебувае залежно вДд Днших ринкДв регДону, формуеться унаслДдок виробничих вДдносин, що склались в регДонД, ДнновацДйно-Днвести-цДйно! активностД пДдприемств, а, це, водночас, впливае на рДвень життя насе-лення регДону, формуе людських потенцДал, регулюе товарно-грошовД вДдноси-ни, сприяе розвитку конкурентоспроможностД вДтчизняних товарДв Д всього рин-кового механДзму.
Висновки. Зважаючи на викладене, необхДднДстю е розроблення комплексно!' концепцп регулювання регДонального споживчого ринку на довготер-мДновий перДод. Така концепцДя мала б грунтуватися на принцип системностД, що враховував би залежнДсть споживчого ринку вДд Днших типДв регДональних ринкДв: грошово-кредитних, товарних ринкДв пращ, медичних та освДтнДх пос-луг тощо. 1нфраструктура споживчого ринку, що на сучасному етапД е доволД розгалуженою Д розбудованою, мала б гармонДйно вписуватися у Днфраструкту-ри Днших ринкДв та ефективно взаемодДяти Дз регДональним адмДнДстративним ресурсом. Ринковий нагляд за споживчим ринком мае бути дДевий Д узгоджений з регДональною соцДально-економДчною полДтикою. Водночас, важелД регулювання споживчого ринку повиннД володДти певною специфДкою, зважаючи на специфДку суб'ектДв ринку.
Враховуючи, що з економДчного та соцДального погляду на рДвнД регДонДв не все гаразд, виникае ситуацДя, коли споживач змушений знизу будувати систему взаемовДдносин Дз зовнДшнДм середовищем. У зв'язку з цим, пропонуеться ввести додаткова низка вимог до пДдприемств, тДльки виконання яких дасть змогу вести мову про перспективи захисту ДнтересДв споживачДв у крашД.
По-перше, пДдприемствам необхДдно передбачати додатковД витрати на замДну товарДв, ремонт Д т. Дн. По-друге, в органДзацДйну структуру пДдприемств-продавцДв необхДдно включати рекламацДйнД вДддДли, створення яких одночасно
буде означати початок руху до саморегулювання 6i3Hecy, перспективнiсть чого незаперечна.
Важливим кроком на шляху оптимЪадц системи захисту штересш спо-живачiв на репональному рiвнi мае стати прийняття не тшьки державно! прог-рами захисту прав споживачiв на нацiональномy рiвнi, але й адекватних реп-ональних програм, якi забезпечать розвиток конкуренцц, yзгодженiсть дш, усу-нення дублювання фyнкцiй тощо. Дуже корисним кроком для розвитку та шд-тримки ефективно працюючих органiзацiй iз захисту прав споживачш стало б надання податкових пiльг, фiнансyвання програм i т. iн. У рядi найперспектив-нiших завдань держави повинна стати i iнформацiйно-просвiтницька дiяльнiсть, особливо, з використання засобiв масово! iнформацií, зокрема, телебачення.
Отже, до невiдкладних завдань державних оргашв захисту iнтересiв спо-живача пропонуемо вiднести такi:
• створення единого центру, який Mir би об'еднати зусилля роз'еднаних асощацш, спiлок, партнерств, гiльдiй в робота з захисту прав споживачiв. Це дасть змогу змщнити фiнансовий аспект д1яльноста цих органiзацiй, а також об'еднати ш-формацiйнi бази за скаргами ^ентав на рiзнi компани, що працюють на спо-живчому ринку;
• активiзацiя роботи з навчання пiдприемцiв основам роботи зi споживачами, що дасть змогу вдосконалити виробничий процес i, вiдповiдно, полшшити еконо-мiчнi показники тдприемства; вироблення единого стандарту збирання шфор-мацй' про скарги споживачiв, для подальшого ii акумулювання та використання тд час створення надiональних комерцiйно-iнформацiйних мереж i банкiв ш-формацн.
Лггература
1. Закон Укра!ни вiд 12.05.1991 р., № 1023-XII "Про захист прав споживач]в" (в редакцТ! Закону вщ 01.12.2005 р., № 3161-IV). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada. gov.ua.
2. Указ Президента Украши вщ 12.01.02 р., № 16/2002 "Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачгв". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kmu.gov.ua /zl/portal/search.
3. Закон Украши вщ 08.09.2005 р., № 2863-IV "Про безпечшсть та якiсть харчових продуктов". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada.gov.ua.
4. Крисанов Д.Ф. Яюсть i безпечнiсть харчово! продукцц / Д.Ф. Крисанов // Економжа i прогнозування. - 2010. - № 3. - C. 103-118.
5. Шсний Б.М. Концептуальш аспекти формування та реалiзацil державно! споживчо! поль тики / Б.М. Шсний, B.I. Павлов // Проблеми рацiонального використання соцiально-економiчно-го та природно-ресурсного потенцiалу регiону: фшансова полiтика та швестнцц. - Ргвне : Вид-во НУВГП. - 2010. - Вип. XVI, № 4. - C. 307-314.
6. Лшанова О.А. Споживча полiтика: нацiональнi та регюнальш прiоритети. / О.А. Лшано-ва // Економжа: реалп часу. Науковий журнал. - 2012. - № 3-4 (4-5). - C. 172-176. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html
7. Мазараю A.A. Захист прав спожнвачгв: сощально-правовий аспект / A.A. Мазараю, О.М. Язвшська, Л.В. Нiколаeва та ш. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2002. - 311 с.
8. Шаповал M.I. Основи стандартизацл, управлiння яюстю та сертифжацп : шдручник / M.I. Шаповал. - К. : Вид-во Свроп. ун-ту, 2001. - 174 с.
9. Степура Т.М. Людський потендiал Укра!ни: чинники формування та розвиток : моногра-фiя / Т.М. Степура, Б.М. Шсний, Л.1. Гальюв, Л.Р. Кучер / за наук. ред. Т.М. Степури. - Львгв : Вид-во ТзОВ "Лк-а-Прес", 2012. - 276 с.
Писный Б.М. Государственная потребительская политика: региональное измерение
Обоснована необходимость активизации процесса формирования и реализации комплексной потребительской политики и обеспечения высокого правового уровня защиты интересов потребителей не только на государственном, но и на региональном уровне. Предложено проводить поиск путей усовершенствования государственной потребительской политики на основе принципа системности социально-экономической региональной политики.
Ключевые слова: интересы потребителей, защита прав потребителей, потребительская политика, региональные программы, региональный потребительский рынок, система технического регулирования.
Pisnyy B.M. State consumer policy of Ukraine: the regional dimension
The article substantiates the need to accelerate the process of development and implementation of a comprehensive consumer policy and to ensure a high level of protection of the legal interests of consumers, not only at national but also at regional level. It is proposed to search for ways to improve the state of consumer policy based on the principle of systematic socio-economic regional policy.
Keywords: consumer interests, consumer protection, consumer policy, regional programs, regional consumer market, Technical Regulations.
УДК330.[8+33] Доц. Л.С. Томашик, канд. екон. наук -Львiвська КА
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ВАР1АЦН ПОВЕД1НКИ СПОЖИВАЧ1В У КОНТЕКСТ ЦИКЛУ Д1ЛОВО1 АКТИВНОСТ1
Проаналiзовано теоретичш шдходи до пояснення змши споживання залежно вщ циклу дшово! активности Здшснено аналiз динамжи споживання з допомогою моделей Ф. Модшьяш i Манделла-Флемшга. Виявлено вплив обсяпв споживання на обсяги ВВП Украши за допомогою економетрично! модели
Ключовi слова: приватне споживання, споживчий попит, ВВП, цикл дшово! активности економiчний цикл, економiчна криза.
Вступ. Споживання е визначальною компонентою сукупних витрат на виробництво ВВП, а отже, i головним чинником, ввд якого залежать стан национально! економiки, економiчнi пiднесення та спади. Динамiка доходов i спо-живчих витрат населения е ключовим соцiально-економiчним параметром, який безпосередньо пов'язаний i3 макроекономiчиими змшами. Свiтова фiнансова криза 2008-2010 рр. призвела до iстотного зниження доходов населення, а вщпо-вiдно i споживання, що зумовило iстотне попршення головних макроекономiч-них параметр1в держави. Усi наведенi твердження зумовлюють актуальнкть дослiджения та систематизацií теоретичних шдход1в до пояснення змiни приватного споживання з огляду на цикшчш змiни та кризовi спади, що дасть змо-гу бшьш чико розмежовувати тi чи iншi сфери впливу та формувати ефективнi ртення для економiчноí полiтики.
Мета дослщження. Систематизувати теоретичш концепцií щодо пояснення зв'язку приватного споживання та змши циклу дшово! активносп, а та-кож виявити цей зв'язок за допомогою економшо-математичних метод1в.
Виклад основного MaTepiaay. В сучаснiй економiчнiй науцi часто вико-ристовують таю поняття як "цикл дшово! активностГ, "економiчний цикл" та " дловий цикл". Насамперед з'ясуемо, чи щ питання тотожнi, чи все таки мiж ними е певш вiдмiнностi. Економiчний цикл у вузькому розумiииi - це рух ви-
