CC BY
23
Андел И.В. Экологические аспекты модернизации основного капитала в регионе
Осуществлена оценка обновления основного капитала в регионе, природоохранного эффекта от этого обновления на примере Львовской области. Выявлены причины снижения природоохранной эффективности модернизации основного капитала в экономике региона, в разных видах экономической деятельности.
Предложены пути вывода экономики региона из кризиса через поиск точек роста в регионе, приоритетность инвестирования в виде деятельности, внедрения новой инвестиционной политики, повышение эффективного обновления основного капитала с получением надлежащего природоохранного эффекта.
Ключевые слова: природоохранная эффективность, обновление основного капитала, предприятие, новая инвестиционная политика, точка экономического роста.
Andel I.V. Some Environmental Aspects of the Modernization of Fixed Capital in the Region
Due to inefficient investment policy, the global financial crisis was a slowdown in the update of capital in enterprises around the world as well as in Ukraine's regions. The environmental effect of the update of capital assets, reduction of capital, in accordance reduction of funds for investment, got worse. Enterprises are supposed to be in a situation where funds for the modernization of capital because of the lack of funds are needed. Some ways of removing the regional economy from the crisis through search points of growth in the region, prioritize investment in activities, implementation of a new investment policy, and also increasing the effective capital upgrades to give proper environmental impact, are suggested.
Key words: environmental efficiency, renewal of capital assets, enterprise, new investment policy, point of economic growth.
УДК35.336.711.65 Ст. викл. Т.П. Бабшчук, канд. екон. наук -Львiвська КА
ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА БАНКШСЬКИЙ СЕКТОР
ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Проведено аналiз проблем та недолтв чинно! системи державного регулювання банювського сектору економши та запропоновано шляхи шдвищення регуляторно! ролi держави в контекст ще! проблематики. Розкрито сутшиъ та здшснено уточнення складо-вих банювського регулювання як основоположного шструмента мехашзму державного регулювання банювського сектору Украши. Охарактеризовано термшологвд, пов'язану з категорiею "Державне регулювання банювського сектору", визначено сутшиъ та напря-ми державного регулювання банювського сектору як складово! екож^чно! системи Украши. Висв^лено залежшсть банкгвського сектору економши вщ рiвня економiчних вщ-носин у державу що значною мiрою е наслщком обмеженого державного регулювання.
Ключовi слова: економiчнi вщносини, державний устрш, банювський каштал, бан-кiвське посередництво, банювськ послуги, банювська система, банювський сектор, державне регулювання.
Постановка проблеми. Розвиток банювського сектору економши безпо-середньо залежить вщ р1вня економ1чних ввдносин у краЫ. Банк1вський сектор е одним з об'ективних насладив розвитку продуктивних сил сусшльства та вдос-коналення ввдносин у сустльств1. Для банювського сектору характерно те, що вш не тшьки залежить в1д стану та напрям1в розвитку економши, але значною м1рою зумовлений системою фактор1в, зокрема правовими основами побудови кра'ни, И загально! структури, кшькктю р1вшв фшансово! системи, державним устроем. Нев1дпов1днкть громадян за доходами, особливосп характеру промис-
ловостi й експорту, ввдсутнкть стимулювання до ефективного використання ви-робничого потенщалу, тшзащя економжи, присутнiсть iноземного банкiвського кашталу, нестабiльнiсть банювсько!' системи тощо е результатом обмеження державного регулювання.
Огляд лггературних джерел. Державному регулюванню в бантвськш сферi придшено увагу в наукових працях багатьох зарубiжних i вiтчизняних уче-них. Проблеми бантвського державного регулювання були предметом наукових пошуюв зарубiжних дослiдникiв: А. Бергера, С. Девка, К. Джеймса, Б. Едвардса, Дж. Селб^ Дж. Они, П. Роуза, К. Редхерда, Е. Хелферта, М. Фланнер^ У. Фолльмера, П. Хорвща, а також вичизняних: О. Барановського, А. Галь-чинського, В. Гейця, Р. Гриценка, О. Дзюблюка, А. Gпiфанова, В. Коваленко, Л. Конопатсько!', О. Коренево!', В. Корнеева, Кротюка, I. Лютого, I. Мамоново!', В. Мiщенка, А. Мороза, Л. Примостки, К. Раевського, О. Реверчука, О. Сугоня-ко, М. Суржинського та iн.
Мета дослвдження - визначення основного iнструментарiю, формулю-вання сутностi та напрям1в державного регулювання бантвського сектору еко-номжи Украши.
Виклад основного матерiалу. Дослвджуючи питання державного регулювання банювського сектору економiки, необхiдно насамперед виходити з правильного визначення основних категорiй та з'ясувати основнi характеристики, що ш властивi.
В Енциклопедп банк1всько!' справи Украши наведено таке визначення банку: "Банк - особлива грошово-кредитна установа, економiчна iнституцiя, яка функцюнуе на фiнансовому ринку, акумулюе тимчасово вiльнi грошовi кошти i заощадження, мае право здiйснювати кредитну дiяльнiсть, здiйснюе грошовi розрахунки, операнд!' з щнними паперами, iноземною валютою, золотом, кош-товним камiнням, надае рiзноманiтнi банкiвськi послуги тощо" [6, с. 45]. Бшьш широке формулювання поняттю "банк" щодо регулювання грошового обку в краЫ дають вичизняш та зарубiжнi науковнi, зокрема: "Банк - це кредитно-фь нансова установа, що зосереджуе тимчасово вшьш грошовД кошти, надае 'х у строкове користування у формД кредитiв, стае посередником у взаемних розра-хунках мДж пiдприемствами, установами чи окремими особами, регулюе грошо-вий о6Дг у краíнi, включаючи випуск ^мДсш) щнних паперiв, здшснюе перелiк Днших бантавських операцш та послуг, ДншД функцц [4, с. 48].
1сторДя економДчних вДдносин свДдчить, що фшансове посередництво як окремий шститут виникае з розподДлу пращ у сферД обслуговування руху фшан-сових ресурсДв, поступово виокремлюючись у самостшний вид господарсько!' да-яльностД. Без його Дснування можлива загроза операцДйного звуження ринку Д на-туралДзацДя господарського життя. Розумшня сутносп фiнансового посередниц-тва походить з подшу на пряме фiнансування (емiтуючи спецiальнi власш вто-ринш зобов'язання), яке здайснюють небанкiвськi структури, наприклад ^ести-цшш фонди та компанií, що випускають iнвестицiйнi сертифiкати або страховi компани - полки; а також на непряме, яке реалiзують банки. Якщо розглядати саме банквське фiнансове посередництво, то його варто визначати як пропози-цда й реалiзацiю банками фшансових послуг як особливого товару на умовах провадження виключних Д поеднаних видДв дДяльностД, управлiння кашталом тд
час його перемщення вДд власниюв-постачальниюв вДльних ресурсiв до найефек-тивнДших його споживачiв. При цьому вiдбуваеться перерозподш ризикДв Д ресур-сДв мДж постачальниками Д споживачами фДнансового кашталу, мДж кредиторами та позичальниками коштДв, у динамщ руху фДнансових активДв. Саме банки е ос-новними носДями та оргашзаторами грошово-кредитних вДдносин, ввдграючи провДдну посередницьку роль серед фшансових посередникДв. 1з цього приводу О.В. Дзюблюк зазначае, що "... в системД установ Днфраструктури фДнансового ринку головна роль належить банкам як Днститутам, через якД проходить рух основно!' частини грошових ресурсДв" [5, с. 41]. ПДдтвердженням цього е такД аргу-менти, як розмДри керованих активДв, юльккть потенцшних бДзнес-пропозицш, вплив банкДв на вДдтворення економДчних процесДв Д поведДнку людей.
З ускладненням фшансово!' системи, вДдповДдно збДльшуеться кшьккть послуг, якД пропонують посередники. На цей час банки, пДд час управлДння потоками кашталу, надають досить широкий спектр банкДвських операцш Д послуг, серед яких видДляються, насамперед, депозитш, кредитнД, швестицшш, емДсшш, посередницькД, депозитарш, трастовД та консалтинговД. На практищ поняття "бангавськД операцц" та "банкДвськД послуги" е нерозривними й послДдовними: реалДзацДя операцДй передбачае обслуговування клкнпв, а впровадження послуг у динамщ мае форму операцДй. ЗгДдно Дз Законом Укра'ни "Про фДнансовД послуги та державне регулювання ринку фшансових послуг", фДнансову послугу трактують як операцДю з фДнансовими активами, а банкДвськД послуги е части-ною фшансових Д тому вДдповДдним чином пов'язанД з банкДвськими операциями [5]. Тобто банкДвська послуга - це кДнцевий продукт банку, об'ект кушвлД-прода-жу, а банкДвська операщя - безпосередньо виробничий процес, виважена процедура дДй, спрямованих на управлДння власним Д клкнтським кашталом. Тому ефективнкть банкДвсько!' послуги залежить вДд отримання банком комкшно!' та/або вДдсотково!' винагороди в грошовДй формД шсля задоволення потреби клкнта, а ефективнкть банкДвсько!' операцп полягае в отриманнД економДчно!' ви-годи, через зменшення витрат часу на й проведения.
Ринком банкДвських послуг е сфера дДяльностД його учасникДв, спрямова-на на надання та споживання певних банкДвських послуг. ВДдповДдно до визна-чення, наведеного у зазначеному вище закош, поняття "державне регулювання ринкДв банкДвських послуг" як складово!' "державного регулювання ринкДв фД-нансових послуг" можна сформулювати як здДйснення державою комплексу захода щодо регулювання та нагляду за ринками банкДвських послуг, з метою за-хисту ДнтересДв споживачДв банкДвських послуг та запобДгання кризовим явищам. Розвиток сусшльного виробництва та посилення значення банкДвських установ в економДчному життД кра'ни сприяло створенню банкДвсько!' системи. В економДч-нДй лДтературД наведено багато визначень сутностД банкДвсько!' системи, загаль-ний змДст яких полягае в тому, що банкДвська система - це сукупнкть банкДв, Дн-ституцш, яка поеднуеться Д функцюнуе внаслДдок дДяльностД держави та сусшль-ства. На основД проведеного дослДдження [3] стосовно сутностД банкДвсько!' системи, з урахуванням широкого кола ознак, що !й притаманш, було дано визна-чення, що банкДвська система - це складна багатогранна економДчна структура, яка виникае Д дДе на вДдповДдному Дсторичному еташ розвитку банкДвських Днсти-тутДв, держави й сусшльства, яку треба розглядати з кДлькох позицДй: економДч-
но1 теорц; фiнансовоí науки; iсторичного та лопчного аналiзу розвитку банив, держави та сусшльства; з органiзацiйно-управлiнськоí позицií щодо формування будь-яких економiчних структур; з правових основ формування будь-яких еко-номiчних систем; iз соцiально-полiтичних потреб держави i суспiльства. До спе-цифiчних рис банкiвськоí системи Украши можна вiднести такi:
1. Дворiвнева структура - банкiвська система складаеться з двох рiвнiв: на пер-шому перебувае один банк, якому надаеться статус центрального - це Нащональний банк, на другому - ус iншi банки. Центральний банк - емiсiйний, кредитний, розрахунковий i касовий центр держави. Вш володiе монополь-ним правом випуску в обк банк1вських бiлетiв, а також виконуе фшансово-контрольнi функцп. Головними завданнями центрального банку е забезпе-чення стiйкостi нацюнально! грошово! одиницi, а також регулювання та ко-ординацiя дiяльностi грошово-кредитно! системи. Банки другого рiвня юри-дично й економiчно вiдокремленi. Вони дшть на комерцiйних засадах з метою одержання прибутку в умовах втьно! конкуренцп. Цi банки обслугову-ють економiчних суб'ектiв-учасникiв грошового обороту, зокрема: юридич-них та фiзичних осiб, державнi структури. Через банки, яы належать до другого рiвня, банк1вська система обслуговуе економшу держави вiдповiдно до завдань, яы випливають з грошово-кредитно! полiтики центрального банку.
2. Централiзоване регулювання дiяльностi кожного банку окремо i банывсько!' дiяльностi загалом.
3. Гнучке поеднання централiзованоl керованостi банывсько! системи iз збере-женням повно! економiчноl незалежност та вiдповiдальностi за результати свое! дiяльностi в кожному банку, який входить у систему.
4. 1снування загальносистемно! розрахунково! iнфраструктури, що забезпечуе ефективне функцюнування окремого банку, а також взаемодш банк1в (нап-риклад система кореспондентських вiдносин мiж банками з використанням iнновацiйних технологiй).
5. Постшний розвиток, адаптування до змши економiчноi' ситуацп в крш'ш, вдосконалення в мiру нових вимог ринково! економiки, зокрема змiнюються методи та шструменти банывсько! дiяльностi, розширюеться коло банывсь-ких операцiй та послуг.
Загальносистемна банкiвська iнфраструктура забезпечуе координацда та об'еднання зусиль усiх банюв як посереднишв на грошовому ринку для виконання певних функцiй, яш властивi тшьки банкiвськiй системi [7]. Такими функцями е:
• трансформацшна - банювсью установи першого рiвня залучають вiльнi кошти пiдприeмств та населения (зокрема приймають депозити) та вкладають Гх на свiй страх i ризик у розвиток суб'eктiв господарювання, впливаючи таким чином на величину, яюсть, вартiсть та строки грошових капiталiв. У масштабах банювсь-ко! системи в трансформацiйний процес включаеться центральний банк, вико-ристовуючи механiзм рефiнансування шляхом проведення кредитних аукцiонiв, тендерiв, прямого надання кредиив. Центральний банк трансформуе ресурси грошового ринку i за строками, i за розмiрами в регiональному аспекп в бiльших масштабах, нiж окремi комерцiйнi банки. Вiн завершуе трансформацию проце-си в межах усього грошового ринку, як були розпочаи комерцiйними банками;
• створення mатiжних засобiв, випуск mатiжних iнструментiв - у виконант ще! функцп беруть участь усi ланки банювсько! системи: центральний банк, який здшснюе гоивкову емiсiю (вiн мае монопольне право на Г! випуск), а також
банки другого рiвня, якi випускають кредитнi плапжт документи. Ця функцiя нерозривно пов'язана з наступною функщею;
• регулювання грошово'1 маси в обку - оперативна змша грошово! маси в обпу, збiльшуючи чи змiнюючи '11 вiдповiдно до змiни попиту на грош^ Банкiвська система здатна управляти пропозищею грошей залежно вiд потреб економши. Причому ефективнiсть дiяльностi банювсько! системи багато в чому залежить вiд вибору саме тае1 "золото! середини" мiж недопущениям рiзкого збшьшення грошово! маси в обiгу з метою стримування темпiв iнфляцií та зменшенням кре-дитно! етси банюв другого рiвня. Цього можна досягти шляхом використання грошово-кредитно! полiтики центрального банку;
• стабШзацшна - забезпечення стабшьно! банювсько! дiяльностi, що зумовлено надзвичайно високою ризикованiстю '11 здшснення. Унаслiдок дестабшзацп банювсько! д1яльноси може розбалансуватися грошовий ринок, що спровокуе за-гальноекономiчну кризу. Ця функщя досягаеться за рахунок впливу держави через центральний банк або шших уповноважених органiв на д1яльтсть комер-цiйних банкiв iз метою недопущення банкрутства останнiх та створення дiевого механiзму страхування банювських ризикiв.
ВДдповДдно до Конституцц Укра'ни забезпечення стабшьностД грошово!' одиницД е основною функщею центрального банку держави - Нащонального банку Укра'ни (НБУ). Рада НБУ розробляе основнД засади грошово-кредитно!' политики та здДйснюе контроль за й проведенням [7]. ЗгДдно зД ст. 6 Закону Укра-!'ни "Про Нащональний банк Украши" при виконаннД свое!' основно!' функцп - забезпечення стабДльностД грошово!' одинищ, НБУ мае враховувати прюритетнкть досягнення та пДдтримки щново! стабшьностД в державД. Нащональний банк у межах сво'х повноважень повинен сприяти стабшьностД банкДвсько! системи Д додержанню стДйких темпДв економДчного зростання та шдтримувати економДч-ну полДтику КабДнету МЫстрДв Украши. КрДм цього, НБУ виконуе ще 22 додат-ковД функцц, що зафДксовано в ст. 7 цього ж Закону [6]. ВзаемовДдносини мДж НБУ Д урядом держави будуються на принципах тдзвДтностД першого, але вони не несуть вДдповДдальностД. НБУ не вДдповДдае за зобов'язання оргашв державно!' влади, банюв другого рДвня, а останнД не вДдповДдають за зобов'язання НБУ [6].
ДослДджуючи банкДвську систему, дуже часто використовують поняття "банкДвський сектор" як синошм поняття "банкДвська система", у цьому е певний сенс, оскшьки банкДвський сектор доцшьно розглядати як "сукупшсть банкДвських установ, якД займаються банкДвською даяльшстю на професшнш основД, пДдпоряд-ковуючись законодавчо встановленим нормам Д правилам й ведення, внутрДшня Д зовнДшня взаемодДя мДж якими породжуе багаторДвневу економДчну структуру" [7]. БанкДвськД установи об'еднуються в банкДвський сектор за рДзними структурними характеристиками: за рДвнем каптгалДзацй, за розмДром активДв, за формою влас-ностД, за характером дДяльностД, за територДальною ознакою. БанкДвському сектору притаманш певнД ознаки, принципи та види зв'язкДв, що виникають мДж його структурними елементами. Основними причинами виокремлення банкДвського сектору серед сукупностД секторДв нащонально! економДки в окремий е:
1) здшснення державного регулювання банывсько! дiяльностi, прiоритетним результатом якого повинно бути забезпечення захисту нацюнальних (дер-жавних) iнтересiв;
2) реалiзацiя державно! полiтики з питань захисту та розвитку стратепчних секторiв вггчизняно! економши;
3) досягнення стабiльностi нацюнально! валюти та надшного функцiонування комерцiйних банкiв;
4) забезпечення ефективного функцюнування та розвитку грошово-кредитного ринку;
5) здiйснення банкiвського регулювання та нагляду.
Сучасна система державного регулювання економки передбачае управ-лiння соцiально-економiчними та еколого-господарськими процесами в держав^ з метою 1х збалансованого розвитку. У вузькому розумшш державне регулювання можна трактувати як процеси впливу державних оргашв на дiяльнiсть еконо-мiчних агештв, що виконують господарську дiяльнiсть на територií держави. По-няття "державне регулювання економ^" визначаеться як "втручання державних оргашв влади за допомогою рiзних метод1в i iнструментiв у розвиток основних економiчних процес1в з метою забезпечення позитивних соцiально - економiч-них наслiдкiв" [4, с. 15].
З урахуванням власного досвiду, Украша демонструе готовнiсть держави виконувати регулятивно-контрольнi функцп, оскiльки в iншому випадку, немож-ливо досягти стабiльного розвитку сусшльства, збалансувавши широкий спектр iнтересiв та забезпечити добробут населения. Сьогодшшня ситуащя свiдчить, що Украша перебувае в процес пiдвищення ролi держави, змши кнуючо1 систе-ми державного управлшня. З метою втшення в життя саме соцiальних принцишв суспiльного життя, прогресивних економiчних перетворень у державi необидно створити чiтку систему адмшктративного регулювання. Як функцiональна кате-горiя адмiнiстративне регулювання - це управлшня об'ектом у процес його руху до певно!' цiлi, органiзацiя роботи уряду та шших оргашв державного управлшня з проведення реформ, забезпечення правово1 бази та сусп1льно1 атмосфери, яю мають сприяти ефективнiй життедiяльностi [6].
Поняття "адмiнiстративне регулювання" значною мiрою переплiтаеться з поняттям "державне регулювання". Здаючись, на перший погляд, тотожними, мiж ними можна видалити таку вiдмiннiсть: за сво1м змiстом поняття "державне регулювання економки", на вiдмiну вiд " адмiнiстративного регулювання", охоп-люе ширше коло питань та мае бшьш давню переддсторхю, тому дощльно для економiчноí галузi та банювського сектору зокрема залишити саме поняття "державне регулювання", розширивши його тлумачення.
Висновки. Отже, державне регулювання банювського сектору - це фун-кцiя державного управлiння; комплекс заходiв та iнструментiв з боку державних оргашв влади iз забезпечення ефективного та безпечного функцюнування бан-ювсько1 системи; механiзм координацií проведення реформ цшеспрямованого вдосконалення грошово-кредитно1 политики та дiяльностi банк1в, основними напрямами якого е:
• грошовий обiг;
• запобiгання шфляцп;
• грошово-кредитне обслуговування пiдприемств у контекста пошуку резервiв для збшьшення внутрiшнiх iнвестицiй реального сектору економши;
• система платежiв i розрахунюв;
• кiлькiсть вiльноконвертованоl валюти в обпу краГни;
• капiталiзацiя банюв;
• конкурентоздатнiсть вiтчизняних банкiвських установ;
• конкуренщя внутршня i зовтшня;
• eKOHOMi4Hi цикли або господарська кон'юнктура;
• передбачення кризових явищ та мiнiмiзацiя ix наслщюв;
• цiноутворення та його диференщащя;
• iнновацiйний розвиток;
• контроль за дiяльнiстю НБУ та комерцшних банкiв.
Провщною метою державного регулювання банювського сектору е сприяння макроеконошчнш стабшьносп для забезпечення високого р1вня добробуту населенна.
Лггература
1. Банкiвська система Украши : монографш / В.В. Коваленко, О.Г. Коренева, К.Ф. Черкащи-на, О.В. Крухмаль. - Суми : Вид-во УАБС НБУ 2010. - 187 с.
2. Воробйова О.1. Банквська система крахни та i"i вплив на реальний сектор економжи : монографш / О.1. Воробйова. - Омферополь : Вид-во "Доля", 2008. - 200 с.
3. Гриньов В.М. Державне регулювання економши : навч. поибн. / В.М. Гриньова, М.М. Новикова. - Харюв : Вид. д1м "1нжек", 2004. - 756 с.
4. Енциклопедш банювськох справи Украши / редкол.: В.С. Стельмах та ш. - К. : Вид-во "Молодь, 1нЮре", 2001. - 680 с.
5. Сшфанов А.О. Грош1, кредит, грошово-кредитш системи : навч. поабн. / А.О. Сшфанов, В.Л. Маяровський. - Суми : Вид-во "Ыщатива", 2000. - 354 с.
6. Коваленко В.В. Центральний банк i грошово-кредитна полпнка : навч. поибн. / В.В. Коваленко. - К. : Вид-во "Знання Украши", 2006. - 332 с.
7. Про банки i банквську дiяльиiсть: Закон Украши вщ 7 груд. 2000 р., № 121-П1 i3 змшами i доповненнями. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuportal.bank.gov.ua/.
Бабийчук Т.П. Влияние государственного регулирования на банковский сектор экономики Украины
Проведен анализ проблем и недостатков действующей системы государственного регулирования банковского сектора экономики и предложены пути повышения регуля-торной роли государства в контексте данной проблематики. Раскрыта сущность и осуществлено уточнение составляющих банковского регулирования как основополагающего инструмента механизма государственного регулирования банковского сектора Украины.
Охарактеризована терминология, связанная с категорией "Государственное регулирование банковского сектора", определена сущность и направления государственного регулирования банковского сектора, как составной экономической системы Украины. Отражена зависимость банковского сектора экономики от уровня экономических отношений в государстве, что в значительной степени является следствием ограниченного государственного регулирования.
Ключевые слова: экономические отношения, государственный строй, банковский капитал, банковское посредничество, банковские услуги, банковская система, банковский сектор, государственное регулирование.
Babiychuk T.P. The Effect of Regulation on the Development of the Banking Sector of Ukraine's Economy
The analysis of problems and lacks of the operating system of regulation of banking sector of economy is conducted. Some ways to increase regulation role of the state are offered in the context of this range of problems. The essence is exposed and clarification of constituents of the banking regulation is carried out, as a fundamental instrument of mechanism of regulation of the banking sector of Ukraine. The terminology connected with the category of regulation of the banking sector. The essence and directions of regulation of banking sector as a component of Ukraine's economic system. Dependence of banking sector of the economy on the level of economic relations in the state that is largely the consequence of a limited regulation is highlighted.
Key words: economic relations, political system, bank capital, bank mediation, bank services, banking system, banking sector, regulation.
