CC BY
25
Maksymets O., Bezyk Ya. Economic Efficiency of Mergers and Acquisitions in Forest-Related Industry in Sweden and Some Proposals for Ukraine
The nature and characteristics of mergers and acquisitions in international business were determined. The basic methods for evaluation of the mergers and acquisitions effectiveness were studied. The integration processes in Swedish forest-based industry were investigated. The effectiveness of several mergers and acquisitions was evaluated according to the method of determining the economic benefits and costs. Based on the analysis results of the integration processes practice in the Swedish forest-based industry recommendations for Ukrainian industrial enterprises were proposed.
Key words: forestry, integration processes, mergers and acquisitions, the competitiveness of the industry.
УДК 316:631.11 Здобувач I.I. Мартинюк1 -
Львiвський тщональний аграрный ушверсытет
АДАПТАЦ1Я МАЛИХ СГЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПЩПРИ6МСТВ ДО ЕКОНОМ1ЧНИХ ЧИННИК1В ЗОВШШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто вплив екожишчних чинникiв зовншнього середовища на результати функцiонування малих сiльськогосподарських пiдприeмств. Обгрунтовано стратеги, що ix рекомендуеться застосовувати цим пщприемствам для вирiшення проблем, пов'яза-них i3 недостатнiм ресурсним забезпеченням, конкуренндею з великими агротд-приемствами. Визначено роль державних оргашв у формуванш економiчниx чинникiв зовнiшнього середовища на макро- та мiкрорiвнi. Зазначено, що очжувана модифшащя державноi аграрноi шштики не повинна передбачати рiзке згортання пiдтримки малих сiльськогосподарськиx пiдприемств.
Ключовi слова: малi сiльськогосподарськi пiдприемства, зовншне середовище, стратегiя, кооперацiя, аграрна полкика.
Постановка проблеми у загальному виглядь Розвиток аграрного сектору Украши супроводжуеться пiдвищенням концентрацп виробництва, що негативно впливае на результати функщонування малих (дрiбних) сшьськогоспо-дарських пiдприемств. Водночас цi пiдприемства виконують важливу соцiальну функщю, збалансовують систему аграрного виробництва, тому згортання !х да-яльностi е небажаним з точки зору сусшльних iнтересiв.
Кожне таке тдприемство функцiонуе пiд впливом цшо! системи чинни-кiв зовншнього середовища. Врахування цього впливу в стратепях, на якi орiентуються сшьгоспвиробники, в розроблюваних ними бiзнес-планаx е необ-хвдною умовою досягнення устху в пiдприемницькiй дiяльностi.
Аналiз останшх дослщжень чи публiкацiй. Проблеми функщонування малих сшьськогосподарських пiдприемств е предметом уваги багатьох вичиз-няних економкпв. Серед опублiкованиx в останнi роки праць варто видалити грунтовний доробок А.В. Збарсько!, С В. Коробки, В В. Липчука, Ю.П. Макаренко, М.Й. Малша, Б.Й. Пасхавера, Т.1. Яворсько!, та iн. У !х працях розглянуто вплив iнфраструктурниx чиннитв на формування ресурсного забезпечення малих шдприемств та фiнансовиx результатов !х функцiонування, iнституцiйне
1 Наук. кергвник: доц. 1.Б. Яд1в, д-р екон. наук.
забезпечення 1х даяльносп. Обфунтовано вар1анти виршення наявних проблем за допомогою кооперацп та шших форм 1нтеграцшних зв'язюв [3-6, 8].
Разом 1з тим кнуе потреба в обгрунтуванш диференцшованого шдходу до формування стратегш д1яльност1 малих агрошдприемств з урахуванням ло-кальних та загальних умов зовшшнього середовища, уподобань власникш цих шдприемств.
Мета дослщження - визначення основних стратегш, що можуть бути рекомендован! малим шдприемствам з метою адаптацп до впливу економ1чних чиннитв зовшшнього середовища.
Виклад основного матер1алу дослщження. Зовшшшми вщносно пев-ного шдприемства е чинники, вплив яких довол1 важко, а здебшьшого й немож-ливо, контролювати його менеджерам. Водночас щ чинники прямо й опосеред-ковано впливають на р1шення 1 цш цих менеджер1в, процеси, що вщбуваються в рамках в1дпов1дних суб'екпв господарювання. У систем1 зазначених чиннитв можна видшити пол1тичш, економ1чш, сусшльш, правов1, науково-техшчш, культурш, природш (природно-ктматичш) 1х групи. Зосередимо увагу на еко-ном1чних чинниках, серед яких видшимо чинники макроршня - структуру валового внутршнього продукту, ршень оподаткування, страхов1 гарантп, умови ре-гулювання цш, р1вень шфляцп, стабшьнкть нацюнально! валюти, розвиненкть бантвсько! системи, стушнь свободи шдприемництва тощо [2, с. 18].
Складовими зовшшнього середовища на м1крор1вш е дшов1 партнери та шш1 структури, як1 безпосередньо контактують з в1дпов1дним суб'ектом господарювання й цим самим активно впливають на нього. До таких у середовишд сшьськогосподарських шдприемств В.Г. Андр1йчук вщносить посереднитв, постачальнитв необхвдних аграрним шдприемствам ресурсш, агросервкш шд-приемства та оргашзацп, що надають певш виробнич1 послуги аграрним шд-приемствам, фшансово-кредитш установи, юридичш контори, найближчих кон-куренпв, споживачш сшьськогосподарсько! продукцп [1, с. 99].
Посередники ввдграють важливу роль у забезпеченш просування продукцп до споживачш сшьськогосподарських шдприемств. До посередницьких структур ввдносяться р1зш категорп юридичних 1 ф1зичних ос1б. Серед них - аг-рарш б1рж1, даяльнкть яких спрямована на оргашзацда торпвл1 великими париями товарш шляхом укладання угод. Вони забезпечують прозоркть операцш кушвльпродажу, створюють умови для продажу сшьськогосподарсько! продукцп за реальними цшами, дають змогу аграрним шдприемствам в1дмовитися вщ бартерних операцш, позитивно впливають на подолання диспаритету цш.
Однак на б1ржах здшснюеться торпвля великими париями товару, як1 не можуть сформувати самотужки не пльки мал1, а й середш за розм1рами сшьсь-когосподарсью шдприемства. Формування таких партш товару може здшсню-ватися за сприяння шших посереднитв, зокрема агроторгових дом1в. Вони заз-вичай створюються за Мщативи та сприяння оргашв регюнального управлшня, обслуговують сшьгоспвиробнитв окремого адмшктративного району (кшькох райошв). Сформувавши велит парти сшьськогосподарсько! продукцп (лоти), агроторгов1 доми продають !х на б1ржах та шшими способами. Вони ж здшсню-ють посередницьт послуги щодо укладання спотових 1 форвардних контракта;
через них зддйснюеться продаж ресурсДв, необхДдних дрДбним сДльськогоспо-дарським товаровиробникам. Сьогодш робота агроторгових домДв на регДональ-ному рДвнД розвиваеться, хоча переважно з суб'ективних причин далеко не всД сДльгоспвиробники проявляють готовнкть тДсно з ними сшвпрацювати.
Останнiм часом збДльшуеться кшьккть Днших шдприемств аграрного ринку, що виконують посередницьк1 функцп: оптово-продовольчих, оптово-плодоовочевих ринкДв, заготiвельних пунктДв сДльськогосподарсько! сировини, аукцюшв живо! худоби, якД дДють на постшнш основ! ЦД структури охоче спДв-працюють з невеликими сiльгоспвиробниками. Важливе практичне значения мае здiйснения ними мониторингу ринково! кон'юнктури, завдяки чому малД аг-рарнД пiдприемства отримують шформацда про рiвень цiн на сДльськогоспо-дарську продукцiю, попит i пропозицДю на не! тощо. Переважно функцДю Дн-формування виконують служби, створеш за участю державних оргашв (тД ж аг-роторговi доми). Однак нерДдко 11 переймають й iншi суб'екти. Наприклад оперативна шформащя про щни на сiльськогосподарську продукцда постiйно пуб-лiкуеться на офщшному сайтi ТзОВ "Ринок сiльськогосподарськоí продукцц "Шувар".
Якщо агроторговi доми, бiржi, оптовi продовольчi ринки можна вДднести до суб'ектiв органiзованого ринку, спрямованих на конструктивну й тривалу сшвпрацю з сiльгоспвиробниками, то чимало посередницьких структур е ко-мерцiйними утвореннями, зорiентованими насамперед на отримання власно! вигоди. 1снують твердження, що вони, перепродуючи продукцию, отримують значнi доходи й не враховують при цьому iнтересiв аграрiíв. Як зазначае акаде-мiк М.Й. Малiк, це стало проблемою нацюнального масштабу [6, с. 77].
З метою вирДшення ще! проблеми сiльськогосподарським товаровиробникам, особливо невеликим, потрiбно орiентуватися на створення обслугову-ючих кооперативДв. Цд структури е альтернативними до посередницьких i кон-тролюються !'х засновниками, якД виступають основними користувачами вДдпо-вДдних послуг. Торговельнi операцií сшьгоспвиробникДв обслуговують заготД-вельно-збутовi кооперативи. КрДм них, в Укра!'ш зареестровано певну кшьккть переробних, постачальницьких та Днших видДв кооперативiв. Найпоширешши-ми е багатофункцюнальш кооперативи, частка яких серед зареестрованих в Ук-раíнi на 1 сДчня 2014 р. сiльськогосподарських обслуговуючих кооператива становила 47,2 %. ВДдносна поширенiсть багатофункцiональних кооператива свДдчить про наявнкть у невеликих агровиробникДв широкого спектра проблем, пов'язаних Дз негативним впливом зовшшнього середовища.
Сiльськогосподарськi обслуговуючД кооперативи дають змогу вирДшува-ти проблеми, пов'язаш з недостатнДм ресурсним забезпеченням невеликих агро-виробникДв. 1х потенцшш переваги добре вДдомД, й у нашДй кра!'ш зддйснюеться певна дДяльнДсть зД створення таких структур. Разом Дз тим розвиток сДльсько-господарсько! обслуговуючо! кооперацц, незважаючи на певну державну орга-шзацшну шдтримку, не можна вважати задовДльним. Показовим е таких факт: Дз зареестрованих в Укра!'ш на 1 сДчня 2014 р. 1017 обслуговуючих кооператива тДльки 668 (65,7 %) були дДючими [6, с. 80]. Серед проблем, якД ускладнюють розвиток кооперативного руху, традицДйно називають брак фДнансових ресур-
с1в, деят прогалини в законодавств! Однак потр1бно видшити й причини ментального характеру, пов'язаш з психолопчною неготовшстю багатьох представ-ник1в аграрного б1знесу ткно сшвпрацювати з колегами для виршення певних господарських проблем.
Створення обслуговуючих кооператив1в е одшею з форм застосування малими сшьськогосподарськими шдприемствами стратеги кооперацп. У цьому випадку термш "кооперащя" варто розглядати в широкому його значенш - як сшвпрацю окремих суб'екпв [9, с. 304]. На практищ ця стратепя охоплюе дово-л1 широкий спектр штеграцшних зв'язюв м1ж суб'ектами, що стосуються аграрного сектору економжи. Необхвдшсть 1 доцшьнкть налагодження таких зв'язюв не викликае сумшв1в, адже, як справедливо зазначае Ю. Макаренко, св1товий 1 вичизняний досвщ дае шдстави стверджувати, що др1бним та малим агроб1зне-совим господарствам поодинц рентабельно функцюнувати практично немож-ливо [5, с. 57].
Окр1м створення обслуговуючих кооператив1в, шшими формами втшен-ня стратеги кооперацп е участь сшьськогосподарських товаровиробнитв у вер-тикальних штеграцшних зв'язках 1з переробними шдприемствами, у кластерних структурах. Останш створюються на локальному (регюнальному) р1вш за учас-тю представнитв р1зних галузей, оргашв державного управл1ння з метою узго-дження !х дш у виргшенш певних сшльних проблем. 1х функщонування значно впливае на формування зовшшнього середовища шдприемства на м1крор1вш.
Негативним проявом зовшшнього середовища, в якому функщонують мал1 сшьськогосподарсью шдприемства, е конкуренщя м1ж ними та великими агровиробниками. Використовуючи ефект масштабу (концентраций виробниц-тва, велит шдприемства завдяки економи на умовно-постшних витратах дося-гають нижчо! соб1вартост1 продукцц й отримують переваги над невеликими господарствами. Враховуючи цю обставину, останшм доцшьно оркнтуватися на т1 сегменти ринку, до яких велит шдприемства не проявляють достатньо! за-щкавленосп. Йдеться про застосування на практищ стратеги зосередження (фо-кусування), яка передбачае вузьку спещатзацда на виробництв1 окремого товару, задоволення попиту споживач1в на щльовому сегмента ринку [9, с. 130].
Невелик! розм1ри змушують мал1 сшьськогосподарсью шдприемства оркнтуватися на виробництво таких вид1в продукцп, яш забезпечують довол1 висою доходи з розрахунку на одиницю земельно!' плошд. Тод1 загальний дохщ таких шдприемств буде достатшм для забезпечення розширеного вдаворення та сощального захисту (у вигляд1 високо! зарплати) зайнятих у них пращвнитв. Рекомендованою для шдприемств малого аграрного б1знесу е спещал1зашя на плод1внищго й виноградарству овоч1вництв1, картоплярств1, як1 дають на 1 га упдь у кшька раз1в бшьш1 доходи, ашж за умови вирощування зернових 1 тех-шчних культур. Саме щ галуз1 е перспективними для застосування стратеги зосередження у дослвджувашй категори господарств. У тваринництв1 може йтися про розвиток птанвництва та свинарства за умови виробництва продукцц для цшьового сегмента покупщв (для ресторашв, санаторив, поросят та курчат на племшш цш для населения тощо).
Уникнення прямо! конкуренцц з великими сДльськогосподарськими пДд-приемствами передбачае застосування стратеги диференщаци - пропонування товару, який за характеристиками не мае аналогДв на сегмент ринку та (або) створення спецДального каналу реалДзащ! продукци. Прикладом застосування стратеги диференщаци е виробництво оргашчно! продукци, споживачами яко! можуть бути не тДльки вичизняш, а й зарубДжнД покупцД. ОкремД сДльгоспвироб-ники знайшли привабливу ринкову нДшу, розводячи малопоширенД види птицД (перепелДв, цесарок, страусДв), вирощуючи рДдкДсш овочД. Результати застосування тако! стратеги залежать вДд маркетингового забезпечення вДдповДдно! дд-яльностД, адже потрДбно сформувати защкавлешсть споживачДв у продукци, яка ще не набула особливо! популярностД.
Застосування стратегДй кооперацп, фокусування, диференщаци дае змо-гу вирДшити певнД проблеми малих сДльськогосподарських пДдприемств, однак не гарантуе !м стабДльного ефективного функцiонувания в наявному середови-шд. Ця проблема характерна для аграрного сектору практично всДх провДдних кра!'н свДту й певною мДрою вирДшуеться за допомогою державно! пДдтримки сДльгоспвиробникДв. Йдеться про застосування полДтики аграрного протекцД-онДзму, яка в окремих кра!'нах здДйснюеться в рДзних формах та масштабах, пос-тДйно модершзуеться. Ця полДтика впливае на формування чинникДв зовнДшньо-го середовища на макроршш.
Принциповим е застосування диференщйованих вДдносно окремих кате-горДй агровиробникДв та сДльськогосподарських галузей шструменпв впливу. В Укра!ш також е така диференщащя, водночас зважаючи на рДзке погДршення економДчного становища, передбачаеться перегляд застосовуваних важелДв пДд-тримки сДльськогосподарських товаровиробникДв у сторону !"! зменшення. 1дея згортання шдтримки великих сДльськогосподарських шдприемств в Укра!ш розглядаеться давно, однак стосовно малих суб'ектДв шдприемницько! дДяльнос-тД галузД !"! пропонуеться зберегти [7, с. 51].
З урахуванням очДкуваного перерозподДлу повноважень мДж центром та регДонами цДлком можливе розширення програм шдтримки малих форм сДльсь-когосподарських товаровиробникДв, що реалДзовуватимуться на регДональному та локальному рДвнях. Серед таких заслуговують на увагу системнД заходи з шдтримки розвитку Днфраструктури, яка обслуговуе невеликих агровиробникДв, фiнансувания дорадчих служб. ДДяльнДсть останнДх необидна, враховуючи, що для усшшного ведення малого бДзнесу в аграрному виробництвД важливого зна-чення набувае шформащйне забезпечення - про кон'юнктуру ринку окремих видДв продукци, досягнення в галузД технологДй та технДчного забезпечення, змД-ни шституцшного характеру тощо.
Отже, визначаючи програму розвитку свое! дДяльностД на тривалу перспективу, малД сДльськогосподарськД шдприемства враховуватимуть програми !х державно! шдтримки, прийнятД на нацДональному та регДональному рДвнях. ПДд час розроблення таких програм враховуватимуться потреби змiцнения окремих параметрДв продовольчо! безпеки кра!'ни, забезпечення соцДального розвитку села Д сДльських територДй, соцДальний та економДчний потенцДал малих сДльсько-господарських шдприемств.
Висновки. Малi сiльськогосподарськi пiдприeмства повиннi opieff^a-тися на д1яльшсть, що дае ïm змогу уникнути прямо! кoнкypенцiï з великими за poзмipaми формуваннями на окремих сегментах аграрного ринку. Для цього рекомендовано застосовувати стратеги зосередження i диференщаци, якi передба-чають формування переваг на oснoвi забезпечення високо' якoстi продукцц, створення opигiнaльнoï пpoпoзицiï у вiднoснo невеликих обсягах.
Виртення проблеми ресурсного забезпечення невеликих агровиробни-кiв можливе на oснoвi створення та розвитку обслуговуючих сшьськогоспо-дарських кooпеpaтивiв, членство в яких е oднieю з форм pеaлiзaцiï стpaтегiï ко-oпеpaцiï. Серед шших форм pеaлiзaцiï цieï стратеги варто видшити формування вертикальних теграцшних зв'язюв, зокрема на клaстеpнiй основ! Збереження пoлiтики аграрного пpoтекцioнiзмy ввдносно малих сiльськoгoспoдapських шд-приемств розширить мoжливoстi ïх aдaптaцiï до несприятливих умов зов-нiшньoгo середовища.
Лггература
1. Андршчук В.Г. Економжа аграрних шдприемств / В.Г. Андршчук. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 624 с.
2. Богоявленська Ю.В. Проектний анал1з : навч. поабн. / Ю.В. Богоявленська. - К. : Вид-во "Кондор", 2004. - 336 с.
3. Горбонос Ф.В. Кооперащя в агроб1знес1 : шдручник / Ф.В. Горбонос, Л.А. Янковська,
H.Ф. Павленчик та in. - Львш : Вид-во Львш. ун-ту б1знесу та права, 2011. - 360 с.
4. Липчук В.В. Розвиток малого шдприемництва в сшьському господарита : монографш / В.В. Липчук, С.В. Коробка. - Львгв : Вид-во "Сполом", 2011. - 227 с.
5. Макаренко Ю.П. Виршення проблеми реал1зацй' вироблено'1 продукци малими формами аграрного господарювання / Ю.П. Макаренко // Економша АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2013. - № 3. - С. 51-58.
6. Мадж М.Й. Формування та розвиток кооперативних вщноснн в аграрнш сфер1 економжи / М.Й. Малш // Економша АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2014. - № 7. - С. 76-82.
7. Стратепчш напрями розвитку сшьського господларства Украши на перюд до 2020 року / за ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. - К. : Вид-во ННЦ "1АЕ", 2012. - 218 с.
8. Яворська Т.1. Малий б1знес у сшьському господариш: теорш i практика : монографш / Т.1. Яворська. - К. : Вид-во ННЦ "1н-т аграрно'1 економши", 2012. - 382 с.
9. Ящв 1.Б. Конкурентоспроможнiсть сшьськогосподарських шдприемств : монографiя /
I.Б. Ящв. - Львгв : Вид-во "Украшський бестселер", 2013. - 427 с.
Мартынюк И.И. Адаптация малых сельскохозяйственных предприятий к экономическим факторам внешней среды
Рассмотренно влияние экономических факторов внешней среды на результаты функционирования малых сельскохозяйственных предприятий. Обоснованы стратегии, которые рекомендуется применять этим предприятиям для решения проблем, повязанных с недостаточным ресурсным обеспечением, конкуренцией с большими агропредприятиями. Определена роль государственных органов в формировании экономических факторов внешней среды на макро- и микроуровне. Отмечено, что ожидаемая модификация государственной аграрной политики не должна предусматривать резкое сворачивание поддержки малых сельскохозяйственных предприятий.
Ключевые слова: малые сельскохозяйственные предприятия, внешняя среда, стратегия, кооперация, аграрная политика.
Martynyuk I.I. The Adaptation of Small Agricultural Enterprises to Economic Factors of the Environment
The role of micro - and macro-social factors on the economic efficiency of small agricultural enterprises, particularly in the production of environmentally friendly food, is studied. Social microenvironment of small agricultural producers is proved to be the totality of external entities of society that directly affect their activity and which in turn are influenced by the activity of small agricultural enterprises. Their relationship can be made through the relevant business agreement legally or made orally as a partner.
Key words: small agricultural enterprises, environment, strategy, co-operation, agrarian politics.
УДК331.[56+522.4] Доц. Ю.В. Машика, канд. екон. наук -
Ужгородський НУ
УКРА1НА ТА КРА1НИ £С У СВ1ТОВ1Й ХВИЛ1 БЕЗРОБ1ТТЯ
Розглянуто основш характеристики термша "безробтя" та показники динамши, географп цього явища в Украш та крашах Свропейського союзу на прикладi провiдних й краш, таких як Нмеччина, Австрш, Люксембург та краш-аутсайдерiв 1талп, 1шани, Грецп. Доведено, що безробiття - це сощально-екожмчне явище, для якого характерно незайняпсть частини робочо'' сили (економiчно активного населення) у сферi економжи. Визначено основнi причини, наслщки та тенденцп безробiття в Украш та крашах Свропейського Союзу. З'ясовано, що проблеми безробiття у крашах СС та Укрщш вимагають вiд держав, регiональних органiв управлшня завчасно'' розробки та реалiзадi'i' сощальних гарантш у сферi зайнятостi населення працездатного вiку. Дослiджено, що високий рь вень безробiття - це проблема, яку варто виршувати i яка потребуе глибокого наукового аналiзу та вироблення практичних рекомендацш, як можуть використовуватися для роз-роблення i реалiзадii' ефективно'' соцiально-економiчноi' политики. Проаналiзовано той факт, що враховуючи снтуацш, яка виникла на сучасному етапi в свiтi, вирiшення ще! проблеми можна вiднести до одше! з найважливiших проблем сучасностi. Запропонова-но шляхи й засоби усунення негативних наслiдкiв безробiття у цих крашах.
Ключовi слова: сфера економжи, свiтова економiчна хвиля безробiття, зайняйсть населення, ринок працi, трудовi ресурси, трудова м^ац]я, економiчно активне населення, продуктившсть прадi, економiчнi проблеми.
Постановка проблеми. ОднДею з головних проблем, якД несе людству свДтова економДчна нестабДльшсть, е масове безробДття. ЗвДльнення з роботи звичайно бшьшкть людей сприймае як особисту трагедДю, оскДльки означае не тДльки втрату джерела доходДв, але й певного статусу у суспДльствД. Тому над-звичайно важливим завданням будь-яко! сощально орДентовано! держави е до-помога тим, хто втратив роботу, та запобДгання масовому безробитю. ДослД-дження проблеми безробДття в бвропейському СоюзД та УкраЫ в сучасних умовах господарювання е надзвичайно актуальним. Враховуючи те, що в дов-гостроковДй перспективД Укра'на плануе увДйти, як повнощнний партнер, до складу 6С, досвДд кра'н-учасниць цього об'еднання у сферД регулювання ринку пращ е особливо важливим для нашо! держави. Особливо тодД, коли значна кДлькДсть краш цього союзу зазнала значних економДчних спадДв протягом 20102013 рр., якД вДдповДдно Д вплинули на стан безробДття загалом.
Аналiз останнгх джерел дослвджень та публiкацiй. Проблеми безробДт-тя дослДджено у працях таких вДтчизняних та зарубДжних дослДдникДв, як М. Ба-рДнова, М. МДропольська, П. НДкДфоров, В. Саульська, Т. Черниш, Н. ТшкДна,
