CC BY
20
8. Ситдиков Р.Н. Изменение свойств чернозема выщелоченного при загрязнении товарной нефтью / Р.Н. Ситдиков, Р.Ш. Минигазимов, А.Н. Поскряко // Нефтепереработка и нефтехимия -2002 : матер. науч.-практ. конф. - Уфа, 2002. - С. 209-210.
Бабаджанова О.Ф., Сукач Ю.Г., Петровский В.Л. Кинетика вертикальной миграции газового конденсата в почвах
Представлены результаты исследования кинетики вертикальной миграции газового конденсата в поверхностном слое разных типов почв при аварийных разливах в условиях лабораторного опыта. Процесс вертикальной миграции газового конденсата зависит от фильтрационных свойств почвы, которые определяются его фракционным составом, а именно содержанием и соотношением между собой фракций ила и песка. Установлено, что наибольшее время проникновения и низкая скорость миграции газового конденсата характерны для темно-серой оподзоленной почвы, состав которой содержит низкое содержание фракции песка и высокое илистой фракции.
Ключевые слова: миграция, газовый конденсат, почва, гранулометрический состав почвы.
Babadzhanova O.F., Sukach Yu.G., Petrovskiy V.L. Vertical Migration of Gas Condensate in Soils
The results of kinetics research of the gas condensate vertical migration in the surface layer of different soil types during emergency effusions in laboratory conditions are presented. The process of vertical migration of gas condensateis proved to depend on the filtration properties of soil, which are determined by its fractional composition, namely the content of the clay fraction and a fraction of sand and the ratio between them. It is found that the greatest time of penetration and the low velocity of gas condensate migration are characteristics for dark-grey podzolic soil, the composition of which contains a low content of sand and high content of clay fraction.
Keywords: migration, gas condensate, soil, granulometric composition of soil.
УДК338.43:332.368:631.95 Наук. ствроб. О.1. Гриник -
1нститут агроекологп i природокористування НААН, м. Кшв
РАДЮЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ В КОНТЕКСТ РЕПОНАЛЬНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ КШВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
На осж^ оброблених матерiалiв оцшено стан сшьськогосподарського виробниц-тва на територн Кшвського Полюся у сучасних екож^чних реалшх. Окреслено низку прюритетних шляхiв реабштацн та розвитку аграрного сектору области Встановлено основы соцюекож^чш та еколопчш проблеми, виявлено цшшсний, нормативно-право-вий, ресурсний та управлшський конфлшти в агарнш галузi економжи регюну. Обгрун-товано необхщшсть переходу на агроландшафтну концепцию природокористування. Доведено, що для досягнення збалансованост штересгв та цшей сощального, економiчного та еколопчного розвитку необхщний взаемопов'язаний, взаемозалежний аналiз певно! ситуацн водночас за трьома аспектами, паритетне поеднання трьох пiдходiв з урахуван-ням змши з часом та у просторi вiдповiдних цiнностей i потреб. Тшьки такий гнучкий пiдхiд дае змогу прийняти управлiнськi рiшення з урахуванням конкретних умов.
Ключовi слова: радiацшне забруднення, сталий розвиток, реабштацш теригорн, регiональний розвиток, еколопзащя, Кивське Полiсся.
Постановка проблеми. Украша переживае економiчну та екологiчну кризу, яка пов'язана зокрема з надшрним антропогенним навантаженням. Усi екологiчнi проблеми, незалежно вiд того, якими галузями вони породжеш, пов'язанi з певною територiею. 1х глибина залежить вiд структури економiки ре-гiону, комплексу провiдних галузей господарства, розвиток яких зумовлений на-
явнiстю ввдповвдних природних ресурсiв. З-помiж еколого-економiчних систем рiзного рiвня найбiльш актуальною i динамiчною е регiональна система. Це пов'язано з тим, що регюн е одночасно об'ектом управлiния, поеднуе конкретнi пункти розмiщення продуктивних сил, mдприемства-забруднювачi та тд-приемства-природокористувачi [1].
Кшвська обл. е одним iз лiдерiв виробництва i споживання сшьськогоспо-дарсько!' продукцií. За рiвнем продуктивное працi в аграрнiй сферi область входить в десятку найкращих. Одним з найвищих е рiвень рентабельностi - 14,2 %. Однак i досi в регiонi кнують питания, якi стають на завадi подальшому розвит-ку сiльськогосподарського виробництва i потребують якнайшвидшого виртен-ня. Одним iз таких питань е ведення аграрного виробництва в умовах радюак-тивного забруднення територц. Ки'вська обл. належить до найбшьш постражда-лих внаслiдок аварц на ЧАЕС. Ниш площа сшьськогосподарських угiдь, забруд-нена 137Cs понад 1 К/Км2, становить 31 тис. га, 908г понад 0,02 Кi/Км2 -30,78 тис. га [2]. Особливо скрутною е ситуация у Ки'вському Полка. Це спри-чинило виникнення величезних соцiально-економiчних та екологiчних проблем, головними з яких е забезпечення життедыльносп мiсцевого населення, пере-орiеитацiя виробництва, спецiалiзацií регiону i лiквiдацií чи мiнiмiзацií наслiдкiв катастрофи [3]. Ниш в умовах економiчноí кризи особливо гостро постала необ-хiднiсть ведення агровиробництва на радiоактивно забруднених територiях, що потребуе íх прискореного в^одження та комплексного розвитку. Це питання потребуе комплексного глибокого аналiзу з урахуванням найновiших даних мониторингу та в умовах економiчноí ситуацц, що склалась.
Мета дослщження - ощнити стан аграрного сектору економши Ки^сь-кого Полiсся у контекста радюактивного забруднення територií за сучасних со-цiоекономiчних умов.
Матер1али та методика дослщження. Теоретико-методологiчною основою до^дження е науковi здобутки вичизняних та iноземних вчених у галузi с1льськогосподарсько1 радiологií, агроекологií, природоохоронного землекористу-вання та енергозбереження. Iнформацiйною базою досшдження були законодавчi та нормативш акти Украши, офiцiйнi матерiали обласного Управлшня статистики Киíвськоí обл., результати обстеження сшьськогосподарських угiдь Киíвськоí обл. ДУ "ДержГрунтохорона", а також пращ вичизняних та iноземних вчених.
Результати дослщження. Чорнобильська катастрофа поставила перед Украшою загалом i перед Кшвщиною зокрема низку нових i дуже складних проблем. Забезпечення населення, що проживае на радiоактивно забрудненiй територц, яккними, радiологiчно безпечними продуктами харчування, розвиток сiльськогосподарського виробництва та вщродження традицiйних його галузей, створення нових робочих мiсць, розвиток продуктивних сил i вiдновления ви-робничоí та соцiальноí iнфраструктури, полiпшения стану довкшля - це тiльки основш з актуальних для Ки1вського Полкся питань, що потребують негайного комплексного виртення [4]. За роки, що минули шсля аварц, стабiлiзувати роботу тваринництва, традицiйноí галузi сшьського господарства регiону, повнк-тю так i не вдалось. Через великi затрати виробництво радiологiчно чистого молока дос залишаеться збитковим.
У вщдалений перiод пiсля аварц на ЧАЕС основну небезпеку для здоров'я населення становлять довгоживучi радiонуклiди 137Cs та 908г. Р1вень забруднення
цими радiоiзотопами дерново-опiдзолених грунтДв Полiсся, за винятком груштв органiчного походження, значно зменшився. I хоча радiологiчна ситуащя за пДс-ляаварiйний перiод мае тенденцда до покращення, i досД значнi площi рiллi за певних умов е потенцiйно небезпечними з погляду забруднення продукцц рос-линництва. На орш землi полiського регюну Киíвськоí обл. припадають найбДль-шi площi забруднення 908г. Використання природних i напiвприродних земель, де поширеш малородючi та торфово-болотнi грунти, зумовлюе штенсивне вклю-чення радiонуклiдiв до трофiчного ланцюга "рослини - тварини - продукщя тва-ринництва - людина". Найбiльше перевищень допустимих рiвнiв вмiсту 137Cs серед продуктДв харчування припадае на дикорослД гриби та ягоди i молоко ВРХ. Це свДдчить про критичнкть лiсових i лукопасовищних екосистем, особливо роз-мiщених на торфоболотних, дерново-ошдзолених та сiрих лiсових грунтах. Мен-ше перевищень припадае на м'ясо великоí рогатоí худоби [2].
Продукщя рослинництва, яка безпосередньо використовуеться у харчово-му рацiонi населення, представлена переважно городиною, хоча Ктвське ПолДс-ся не е зоною, типовою для овочiвництва. Зважаючи на значну площу органоген-них грунтДв у регiонi, вирощувана на них овочева продукця часто не вДдповДдае вимогам гiгiенiчних нормативДв. Особливо це стосуеться коренеплодiв та зеленоí продукцп [5]. Ситуацiя ускладнюеться ще й тим, що у зв'язку зi скрутним фДнан-совим становищем та нехтуванням гiгiенiчних норм i правил мДсцеве населення активно споживае найбДльш радiацiйно небезпечнi продукти харчування - дико-рослi гриби та ягоди, дичину, молоко.
Ввдсутшсть вжиття належних заход1в дае пiдстави очiкувати довготрива-ле перевищення допустимих рiвнiв вмкту радiонуклiдiв у сiльськогосподарськiй продукцií, зокрема у молощ та м'ясi [6]. Таким чином, фактично сьогодш вiдбу-ваеться пряме порушення вимог 16 та 50 ст. Конституцц Украхни.
Надзвичайно важливо встановити i зрозумiти суть причин кризового стану сшьського господарства - головноí галузi нацiонального господарства кра1ни для обгрунтування шлях1в виходу iз занепаду продуктивних сил у сiльському господарств^ без чого не може бути забезпечена економiчна незалежнiсть та к-нування Укра1ни як незалежноí держави. Для створення умов розвитку регюну чи галузi необхiдно розробити принципи i механiзми узгодженого дотримання сустльних iнтересiв у трiадi взаемозалежних сощальних, економiчних та еколо-гiчних цшностей з урахуванням сучасних умов та перспектив розвитку [7].
Враховуючи сучасш тенденцií розвитку аграрноí економiки, а також в умовах значного розширення площ деградованих земель потрiбно розробляти та реалiзовувати заходи, що знижують рiвень забруднення радiоактивними речови-нами рослинницькоí та тваринницькоí продукцií з урахуванням господарсько-економiчних можливостей сшьськогосподарських пiдприемств i вимог, якi ставить перед собою бюлопчне землеробство [8].
Через складну економiчну ситуацiю, яка характерна для переважноí б1ль-шостi пiдприемств регiону, запроваджувати пд заходи досить складно, а подеку-ди навiть неможливо. Фактично сшьськогосподарсью п1дприемства мають змогу забезпечити себе необхвдними засобами хiмiзацií тшьки на 6-10 % Д гноем - на 810 %. А безсистемне внесення мДнеральних Д органДчних добрив негативно поз-начаеться на економДчнш родючостД грунту. Це вимагае пошуку альтернативних
i дешевших шлянв вiдновлення родючостi грунту, а отже, й зниження переходу радюнуклвдв у рослини.
Тому особливо!' уваги заслуговують заходи, що мають бюлопчну та еко-логiчну спрямованiсть i не потребують значних змiн у наявних технологiях ви-рощування сшьськогосподарських культур, системах удобрения, обробiтках Грунту тощо зокрема: рацiональне розмiщения посiвiв сшьськогосподарських культур; удосконалення структури поавних площ iз врахуванням спецiалiзацií шдприемства; насичення сiвозмiн бобовими та зернобобовими високобiлковими рослинами з порiвияно незначними коефiцieнтами переходу радiонуклiдiв; збiльшения площ багаторiчних трав; впровадження в культуру землеробства ма-лопоширених i нових культурних рослин; переведення в природш кормовi упд-дя малопродуктивних земель тощо [9].
Одним iз напрямiв полiпшения екологiчного стану радiоактивно забруд-нених земель е рацiональне 'х використання. Пiд час здiйснения сшьськогоспо-дарсько!' дiяльностi використання землi як основного засобу сшьськогосподарсь-кого виробництва потрiбно розглядати з ринкових позицш, у поеднаннi iнтересiв рослинництва i тваринництва. Це необхiдно, передусш, для забезпечення продо-вольчо!' безпеки регюну й уникнення продовольчо!' залежностi шляхом виробництва конкурентоспроможно1 продукцií, доступно!' для громадян як на внут-рiшньому, так i на зовшшньому ринках. Товарне аграрне виробництво мае бути розмщене переважно на родючих та високопродуктивних земельних угiддях, а показники сшьськогосподарсько!' освоеностi й розораносп доведенi до еколопч-них нормативов [8, 9].
Однiею з особливостей i обов'язковою умовою визначення напрямтв спе-цiалiзацií сiльськогосподарськоí дiяльностi i структури виробництва продукцií в радюактивно забруднених районах Киíвщини е радiацiйно-екологiчна критич-нiсть товарно1 с1льськогосподарсько1 продукцц. Вона гарантовано мае не пере-вищувати граничнi показники гiгiенiчного нормативу ГН 6.6.1.1-130-2006 [1013]. Виходячи з цього, напрямки виробничо-господарсько1 дiяльностi умовно можна подiлити на виробництво сшьськогосподарсько1 продукцií, що викорис-товуеться безпосередньо на харчовi потреби, i виробництво сшьськогосподарсь-ко1 сировини для подальшого перероблення [2]. Чиннi гшешчш нормативи спря-мованi на регламентацда вмiсту радiонуклiдiв у продуктах харчування, призна-чених для безпосереднього вживання. Вмiст радiонуклiдiв у насiннi сшьськогосподарських культур не регламентуеться, що зумовлюе еколого-економiчну до-цiльнiсть цього напрямку спецiалiзацií господарсько1 дiяльностi на радюактивно забрудненш територií. Одним з перспективних напрямкш е виробництво сировини для перероблення, оскiльки значна частина радюнуклвдш усуваеться в проце-сi перероблення. Це може бути вирощування рiпаку на бiопаливо, картоплi на крохмаль та етанол тощо. Доцшьно також вирощувати культури, що накопичу-ють радiонуклiди в незначнш кiлькостi: насiния льону та багаторiчних злакових трав, ячменю ярого i пшеницi озимой
Враховуючи фактичне завершення формування приватних сшьськогоспо-дарських землеволодшь як об'ектiв власностi, нинi гостро постало питання фор-мувания еколопчно стiйких землеволодань та землекористувань i на íхнiй основi створення високопродуктивних агроландшафпв, íх територiальноí органiзацií
шляхом землеустрою нових саморегульованих агроформувань, стшких до дегра-дацДйних процесДв.
Не останню роль в оптимДзацп використання агроландшафтДв вдаграе вдосконалення сДльськогосподарського виробництва. Сучасш проблеми розвит-ку аграрного сектору економДки мають, безсумнДвно, комплексний характер Д мо-жуть бути зрозумДлими й вирДшеними з урахуванням низки притаманних м ас-пектДв - сощальних, економДчних та екологДчних. ФДлософДя сталого розвитку щодо проблеми сшьськогосподарського використання земель визначаеться особ-ливостями ще1 форми взаемовДдносин соцДуму з навколишшм природним сере-довищем Д тими функцДями, якД виконуе сшьське господарство у суспшьних про-цесах [8]. Проблема сталого розвитку аграрного сектору економДки е наслДдком багаторДвневого конфлДкту соцДальних, економДчних та еколопчних цшностей, який загострився у перехДдний перДод розвитку ринкових вДдносин Д державотво-рення, недостатнього фДнансування сДльського господарства з боку держави, сис-темно1 кризи, правового шгшзму тощо. Наявна нормативно-правова база Д ре-сурсне забезпечення галузД орДентоваш переважно на задоволення потреб люди-ни. Все це Дстотно гальмуе впровадження у нормативне поле Д практику сшьсько-господарсько1 галузД щей сталого розвитку, створюючи нормативно-правовий, управлшський та ресурсний дисбаланси (рис. 1).
-> - причинно-наслщков1 зв'язки та шформацшш потоки; * > - конфлшти
Рис. 1. Цтшсний, нормативно-правовий, ресурсний та управлтський конфлжти
в агартй галуз^ економши:-► - причинно-наслiдковi зв 'язки та тформацшт
потоки; <—► - конфлтти
Ведення сшьського господарства мае забезпечити паритетну гармошза-цДю соцДально-економДчних стандартДв Д цшей розвитку з прюритетними еколо-гДчними цДлями використання земель та природоохоронними обмеженнями дД-яльностД. Для цього система управлДння сДльськогосподарських угДдь мае бути гнучкою та прозорою, забезпечувати узгодження суспшьних ДнтересДв, а також вщповщш умови мДжгалузево1 та мДжсекторально1 сшвпращ. ОрганДзацДя ефек-тивного контролю за дотриманням принцишв сталого розвитку потребуе ство-рення дДевих механДзмДв прозорого й незалежного аудиту Дз зворотними зв'язка-ми, необхДдними для постшного коригування стандартДв оцшювання сДльсько-господарських угДдь з урахуванням нових даних, розвитку технологДй та змДни вимог щодо регулювання впливу на навколишне природне середовище [7, 14].
Перевагою такого штегрального пiдходу е пiдтримания контакпв мiж представниками рiзних галузей знань, фахiвцями сумiжних секторiв, адекватш-ше вщтворення подiй в агарнiй сфер^ не розриваючи !х на часткову шформацш через розрiзненiсть нормативних, шформацшних та управлiнських систем. Це дае змогу швидше i точнiше виявляти причинно-наслiдковi зв'язки та ефективш-ше виршувати проблеми, що виникають. Базуючись на основних структурно-функцiональних компонентах сшьськогосподарсько! галузi економiки, адаптува-ли концептуальну модель В.В. Лаврова [7] з метою включення засад збалансова-ного розвитку в управлiння агарним виробництвом (рис. 2).
Рис. 2. Модель збалансованого управлшня сЫьським господарством
Системний аналiз умов розвитку сшьського господарства та вироблення програми дш мають вiдбуватись за регiональним, нацюнальним (узгодження з розвитком еколопчно! пол^ики та природокористуванням) та мiжнародним (гармошзащя з мiжнародними нормами) векторами управлшня та спiвпрацi.
Висновки. Скрутний економiчний стан господарств, збiльшення вартостi енергоноспв, вiдсутнiсть державного фiнансування у напрямку лшвщацп наслщ-кiв аварп на ЧАЕС зумовили необхiднiсть переходу на агроландшафтну концеп-цш природокористування. Для виробництва на радiоактивно забруднених тери-торiях Кшвського Полiсся сшьськогосподарсько! продукцп, яка вiдповiдае вимо-гам радiацiйноi безпеки, важливо забезпечити фiнансування контрзаходiв у не-обхiдних обсягах.
Спецiалiзацiя сiльськогосподарського виробництва на територй Кшвсько-го Полiсся мае передбачати гарантоване отримання радiоекологiчно безпечно! сiльськогосподарськоí продукцп i забезпечувати зменшення як вдив^ально!, так i колективно! дози опромшення населення.
Для досягнення збалансованостi iнтересiв та ц1лей соцiального, економiч-ного та еколопчного розвитку необхiдний взаемопов'язаний, взаемозалежний аналiз ситуацií водночас за трьома аспектами, паритетне поеднання трьох тдхо-дiв з урахуванням змiни з часом та у просторi вiдповiдних цiнностей i потреб. Тшьки такий гнучкий пiдхiд дае змогу приймати управлшсью рiшення з урахуванням конкретних умов.
Лiтература
1. Гордieнко В. П. Екологiчнi проблеми у контексл рег1онального економiчного розвитку Сумсько! областi / В.П. Гордieнко // Економка: проблеми теор11 та практики : зб. наук. праць. - У 5-ти т. - Т. 5. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ. - 2008. - Вип. 244. - С. 1289-1297.
2. Радюеколопчт i радюбюлопчт аспекти наслщюв Чорнобильсько! катастрофи // Ра-дюеколог1я-2015 : матер. наук.-практ. конф., (Кшв, 24-26 квiтня 2015 р.). - Житомир : Вид-во ЖДУ ш. 1ван Франка, 2015. - 254 с.
3. Дряпаченко 1.П. Цивiлiзованi виклики, значения та спадщина Чорнобильсько! аварй / 1.П. Дряпаченко // Двадцять рокiв Чорнобильсько! катастрофи. Погляд у майбутне : зб. доп. Мiж-нар. конф. - К. : Вид-во "Холтек". - 2006. - С. 1-30.
4. Ходаквська О.В. Екожмчш та еколопчш аспекти землекористування на радюактивно забруднених територiях Украши / О.В. Ходаювська // Землеустрш i кадастр : зб. наук. праць. -2007. - № 1. - С. 73-79.
5. Нащональна доповщь Украши "25 рокiв Чорнобильсько! катастрофи. Безпека майбутньо-го". - К. : Вид-во К1М, 2011. - 395 с.
6. Фурдичко О.1. Прiоритетнi напрями наукового забезпечення сшьськогосиодарського ви-робництва на радiоактивно забруднених територшх / О.1. Фурдичко, М.Д. Кучма, Г.П. Паньковсь-ка // Агроеколопчний журнал : зб. наук. праць. - 2011. - № 1. - С. 21-26.
7. Лавров В .В. Методологш сталого розвитку люово! галузi Украши: теорiя i практика : ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук / В.В. Лавров. - 1н-ту агроекологи УААН. -К., 2009. - 43 с.
8. Кустовська О.В. Формування стало! ландшафтно! структури землеволодшня та землеко-ристування (в умовах Ки!всько! облай!) // Землеустрш i кадастр : зб. наук. праць. - 2006. - № 1. -С. 80-89.
9. Ходаквська О.В. Напрями шдвищення ефективност еколопзаци радiоактивно забруднених земель / О.В. Ходамвська // Економжа АПК : Мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2008. - № 3. -С. 75-79.
10. Малш М.Й. Конкурентоспроможшсть аграрних п1дприемств: методологiя i мехашзми : монографiя / М.Й Малж, О. А. Нужна. - К. : Вид-во ННЦ "1АЕА", 2007. - 270 с.
11. Горбонос Ф.В. Кооператив як форма прояву вщносин / Ф.В. Горбонос // Економжа АПК : Мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2004. - № 9. - С. 26-32.
12. Коваленко Ю.С. Сшьськогосподарське шдприемство в ринковому середовищi / Ю.С. Коваленко. - К. : Вид-во 1АЕ УААН, 2000. - 200 с.
13. Особливостi визначення ефективносп створення i виробничо! дiяльностi селянських (фермерських) садiвиичих господарств : зб. наук. праць УДАА. - Умань. - 2002. - Вип. 55. - С. 5-20.
14. Дряпаченко 1.П. Цившзоваш виклики, значення та спадщина Чорнобильсько! аварй' / 1.П. Дряпаченко // Двадцять рок1в Чорнобильсько! катастрофи. Погляд у майбутне : зб. доп. Мiж-нар. конф. - К. : Вид-во "Холтек". - 2006. - С. 1-30.
Грынык О.И. Радиоэкологические проблемы в контексте регионального экономического развития Киевского Полесья
На основе обработанных материалов оценено состояние сельскохозяйственного производства на территории Киевского Полесья в современных экономических реалиях. Определен ряд приоритетных путей реабилитации и развития аграрного сектора области. Установлены основные социоэкономические и экологические проблемы, обнаружены ценностный, нормативно-правовой, ресурсный и управленческий конфликты в агарной отрасли экономики региона. Обоснована необходимость перехода к агроландшаф-тной концепции природопользования. Доказано, что для достижения сбалансированности интересов и целей социального, экономического и экологического развития необходим взаимосвязанный, взаимозависимый анализ определенной ситуации одновременно по трем аспектам, паритетное сочетание трех подходов с учетом изменения со временем и в пространстве соответствующих ценностей и потребностей. Только такой гибкий подход позволяет принимать управленческие решения с учетом конкретных условий.
Ключевые слова: радиационное загрязнение, устойчивое развитие, реабилитация территории, региональное развитие, экологизация, Киевское Полесье.
Grynyk O.I. Some Radiological Issues in the Context of Regional Economic Development of Kyiv Polissya
On the basis of the processed data the state of agricultural production on the Kyiv Polissya territory in the current economic conditions was estimated. A number of priority ways of agricultural sector rehabilitation and development in the region were identified. As the result of research the basic socio-economic and environmental problems were established, and also axi-ological, regulatory and legal, resource and management conflicts in agrarian sector of the regi-
onal economy were found. The need for the transition to the agrolandscape nature management concept was justified. It is proved that achieving a balance of interests and the goals of social, economic and environmental development requires an interconnected, interdependent analysis of the specific situation at the same time on three aspects. It's also necessary a parity basis combination of the three approaches, taking into account changes over time and space of corresponding values and needs. Only that flexible approach allows us to make management decisions taking into account the specific conditions.
Keywords: radioactive contamination, sustainable development, rehabilitation of the territory, regional development, ecologization, Kiev Polissya.
УДК332.3:332.142.6 Астр. Ю.Ю. НесторяК -
ВПНУБП Украти "Боярська ЛДС"
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ЕКОНОМ1ЧНОГО ОЦ1НЮВАННЯ Л1СОВО1 Д1ЛЯНКИ НА ОСНОВ1 Н ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ
На осж^ наукових праць украшських i зарубiжних вчених у галузi економжи при-родокористування, а також iз використанням нацюнальних та мiжнародних правових ак-пв з питань екожмчно! оцшки, здшснено аналiз теоретичних пiдходiв до екож^чного оцшювання тсово! дшянки на осж^ й екосистемних послуг. Проаналiзовано значну кiлькiсть теоретичних пiдходiв до визначення сутностi та змiсту екосистемних послуг. Акцентовано увагу на те, що екосистемнi послуги - це економiчнi вигоди, якi отриму-ють економiчнi суб'екти вiд використання наявних функцш екосистем, а також таких, що утворюються внаслщок генерування, вiдновлення, шдтримки, регулювання екосистемних процесiв, як формуються внаслiдок цшеспрямовано! д]яльност тих або шших суб'eктiв господарювання рiзних форм власностi та рiвнiв ieрархiчного управлiння. Практично визначено загальну економiчну цiннiсть 1 га лiсових земель. Окреслено пер-спективи подальших наукових розробок у напрямi формування ефективного економiч-ного механiзму оцшювання люових ресурсiв та забезпечення його практично! реалиаци.
Ключовi слова: економiчна оцiнка, лiсовi ресурси, екосистемнi послуги люу.
Вступ. Економiчна оцiнка природних ресурсов, як написано в економiч-нш енциклопедц, це - визначення щнносп джерел природних ресурсiв у грошовому вираз! В фшософському сми^ поняття оцiнка е категорiею проблеми щн-ностi [1]. Цiннiсть ввдображае реальнi взаемовiдносини людини з явищами нав-колишнього свiту. Вона не повинна ототожнюватися з самим об'ектом, а мае вь дображати його значення та властивiсть задовольняти потреби людини. Виходя-чи з цього, потреба людей е суб'ективним фактором щнносп. Об'ективна сторона щнносп визначаеться реальними властивостями об'екта оцшки як нот цш-ностi. Зввдси випливае, що об'ектом оцiнки е не лк чи земля, як вид природних ресурсов, а íх властивостi задовольняти потреби суспiльства [2].
Анамз основних дослiджень, у яких започатковано виршення проблем. Питання економiчноi' оцiнки лiсових ресурсiв на основi й екосистемних послуг, грунтовно дослiджено у працях як украшських, так i зарубiжних вчених, зокрема: С. Бобильова, С. Волосюка, Т. Жилича, В. Захарова, 6. Мшешна, I. Ли-цура, Н. Лукьянчикова, А. Моткiна, I. Потравного.
Мета роботи - розробити теоретичнi шдходи до економiчноi' оцiнки лко-вих ресурсiв на основi й екосистемних послуг та практично визначити загальну економiчну щннкть 1 га лкових земель.
1 Наук. кер1вник: доц. П.В. Кравець, канд. с.-г. наук
