Емпіричні засади методології реабілітації радіоактивно забруднених лісових земель Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши

УДК 630*551.521

Зав. лаб. В.П. Ландт, канд. с.-г. наук -1нститут агроекологи i природокористування НААН

ЕМП1РИЧН1 ЗАСАДИ МЕТОДОЛОГИ РЕАБ1Л1ТАЦН РАД1ОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ Л1СОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Розглянуто сучасну радiацiйну ситуащю на лiсових землях, забруднених ава-рiйними викидами Чорнобильсько! АЕС. Встановлено, що за 27 рокiв, яю минули пiсля радiоактивного забруднення лiсiв Укра!ни, внаслiдок автореабiлiтацiйних процесiв у ль сових екосистемах площа люових земель зi щiльнiстю забруднення 137Сб < 37 кБк/м2 зменшилась на 412,0 тис. га. 1нтенсившсть автореабштацшних процесiв у забруднених лiсових екосистемах залежно вщ щiльностi забруднення грунту становить 1,2-1,8 % вщ 1х площi.

Залучення радiоактивно забруднених лiсових земель у господарський обiг необ-хiдно проводити шляхом !х реабштацп. Визначено критерп, за якими необхщно плану-вати проведення заходiв з реабштацп люових земель. Обгрунтовано методологию реабштацп лiсових земель.

Ключов1 слова: лiсовi екосистеми, радiоактивне забруднення, лiсовi землi, критерп реабштацп, методолопя реабштацп.

В Укра!т понад 3,5 млн га люових земель потрапили в зону радюактив-ного забруднення аваршними викидами Чорнобильсько! АЕС. Сучасна радь ацшна ситуащя в радюактивно забруднених люах зумовлена складним комплексом фактор1в, як визначають штенсившсть бюлопчного кругооб1гу радюнукль д1в у екосистемах. До головних вщносять: щшьтсть радюактивного забруднення грунту, склад радюнуклщв, ф1зичш та агрох1м1чш властивост грунпв [1].

З плином часу в люових екосистемах унаслщок вертикально! м1граци вщбуваеться перерозподш радюнукладв м1ж люовою шдстилкою { грунтом, тобто зменшення валового вмюту радюактивних елемент1в у л1совий шдстилщ та його збшьшення - у мшеральнш частит грунлв (рис. 1).

Рис. 1. Динамжа валових запас1в радюнукл1д1в у систем1 "лшова тдстилка^рунт " у соснових насадженнях на дерново-отдзолених tрунтах

1нтенсившсть згаданих процешв визначаеться типом люорослинних умов, складом та вжом л1сових насаджень. У люових бюценозах сосни зви-чайно! у Полюс Укра!ни, як зростають в умовах св1жого субору, до 90 % 90Бг та до 95 % 137Сб вщ загального запасу радюнукладв у систем1 "лкова тдстил-ка - грунт" утримуеться у 30 см шар1 грунту, а решта - у люовш шдстилщ. У

листяних л^вих нacaдженнях cвiжoгo cyгpyдy фopмyeтьcя мaлoпoтyжнa лico-вa пiдcтилкa, якa yтpимye лише близькo 4 % paдioнyклiдiв. Pештa ïx зaпacy мю-титьcя y веpxнix шapax rpyнтy [2].

Paдioнyклiди, якi мiгpyвaли y pизocфеpy фунлв, мiцнo зaкpiплюютьcя тa зaлyчaютьcя дo бioлoгiчнoгo кpyгooбiгy, щo дae пiдcтaвy пpoгнoзyвaти CTa-бiльнicть paдiaцiйнoï cитyaцiï нa дaниx теpитopiяx. Тaким чигом, лicoвi екocиc-теми, 3a вiдcyтнocтi cтиxiйниx явищ (]тожеж^ бypелoми), якi пopyшyють ïx щ-люнють, викoнyють фyнкцiю пoтyжнoгo 6ap'epy та шляху втopиннoгo paдioaк-тивнoгo зaбpyднення пpилеглиx теpитopiй [1].

3a 27 po^, якi минули з 4acy aвapiï, paдiaцiйнa cитyaцiя нa зaбpyднениx paдioнyклiдaми теpитopiяx icтoтнo змiнилacь. Змши paдiaцiйнoï cитyaцiï в лicax вщбултея: пiд впливoм фiзичнoгo poзпaдy, як кopoткoживyчиx, тaк i бioлoгiчнo зтачущих paдioaктивниx елементiв - 137Cs тa 90Sr; внacлiдoк пеpеpoзпoдiлy paдi-oнyклiдiв мiж кoмпoнентaми лicoвиx екocиcтем i незвopoтнoгo зaкpiплення y rpyнтoвoмy пoглинaючoмy кoмплекci.

Пopiвнянo з 1992 p. ^бл.) плoщa лicoвиx земель 3i щiльнicтю зaбpyд-нення 137Cs го^д 37 кБк/м2 y 2012 p. зменшилacь нa 412 тиc. ra i та цей 4ac та них мoжнa пpoвoдити вci лicoгocпoдapcькi зaxoди без oбмежень. Плoщa лiciв, якi вiднocилиcь дo зoни безyмoвнoгo вiдcелення (>555 кБк/м2) тaкoж зменши-лacь та 27,5 тиа гa i зapaз нa цих плoщax неoбxiднo зд^нк^™ пеpшoчеpгoвi лicoгocпoдapcькi зaxoди.

Табл. Динамика площi лкових земель, забруднених 137Cs, тис. га

Облacнi yпpaвлiння лicoвoгo xa миcливcькoгo гocпoдapcxвa PüEH Зсни щiльнocтi зaбpyднення 137Cs, кБк/м2 Змот плсвд <37 кБк/м2

<37,0 37,174,0 74,1185,0 185,1370,0 370,1555,0 555,11110,0 >1110,0

Вoлинcьке 1992 136,2 36,9 5,3 - - - -

2012 156,1 18,9 3,4 - - - - +19,9

Вiнницьке 1992 185,1 23,8 6,8 0,5 - - -

2012 205,2 9,4 1,6 - - - - +20,1

Жиxoмиpcьке 1992 292,4 182,5 158,3 50,3 16,4 27,0 5,4

2012 441,9 148,7 87,3 30,8 18,8 16,7 3,1 +149,5

Кшв^ке 1992 178,0 129,3 38,2 13,0 5,5 4,2 4,1

2012 234,0 77,3 21,3 9,8 4,4 3,0 2,4 +56,0

Piвненcьке 1992 293,6 215,3 151,6 10,7 0,3 - -

2012 387,5 147,7 132,6 3,5 0,6 - - +93,9

Сyмcьке 1992 109,4 8,0 4,5 - - - -

2012 114,2 5,5 2,2 - - - - +4,8

Чеpкacьке 1992 176,0 31,1 7,3 0,6 0,04 - -

2012 188,1 21,4 5,1 0,4 - - - +12,1

Чеpнiгiвcьке 1992 273,8 47,4 23,1 3,3 0,9 0,1 -

2012 329,7 16,8 11,7 0,7 - - - +55,9

Воюто m Деp-жпicaгенcxвy 1992 1644,5 674,3 395,1 78,4 23,14 31,3 9,5

2012 2056,5 445,8 265,3 46,1 23,7 19,7 5,5 412,2

Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми

Згаданi змши радiацшноi ситуаци, у забруднених радюнуклщами лiсах вiдбулися природним шляхом внаслщок фiзичного розпаду радiонуклiдiв i !х перерозподiлу мiж компонентами лiсових бiогеоценозiв. Тому такi змiни радь ацшно! ситуаци у лiсових екосистемах можна вважати як авто- реабштацшш, оскшьки вони вiдбулися без втручання людини.

Ми розрахували iнтенсивнiсть автореабiлiтацiйних процеЫв, яка дорiв-нюе сумарнiй площi забруднених радiонуклiдами 137Cs насаджень (тис. га), як за рiк, умовно, переходять iз кожно! категорп зон з бшьш високими рiвнями забруднення до зон з меншими рiвнями забруднення (вiд зони зi щшьшстю заб-руднення > 1110 до зони зi щiльнiстю забруднення <37 кБк/м2) Цей процес мае експоненщальну залежнiсть (рис. 2).

Щшьшсть радюактивного забруднення грунту, кБк/м2 Рис. 2. Змта плош^ забрудненихрадюну^дами лiсiв за рш (тис. га)

Крива лшя розподшу штенсивност (швидкостi) авто реабштацшних процесiв у лiсових екосистемах у абсолютних значеннях (тис. га/рж) задовiльно апроксимуеться експонентою вигляду у = Лв~Лх, де: у - штенсившсть (швид-юсть) авто реабiлiтацiйних процесiв тис. га/рж; х - щiльнiсть забруднення грунту кБк/м2; Л- параметр розподшу (середне по зот забруднення), тис. га /рж.

Питома штенсившсть автореабштацшних процеЫв у забруднених люо-вих екосистемах змшюеться вiд 1,2 до 1,8 % плошд забруднених насаджень, що в середньому становить 1,5 % на рж (рис. 3). Тобто, штенсившсть автореабштацшних процеЫв у люових екосистемах збiгаеться зi швидкiстю напiврозпаду радiонуклiдiв 137Cs.

Рис. 3.1нтенсившсть автореабШтаци забрудненихрадюну^дами лшових насаджень, % залежно вiд шiльностi забруднення грунту

На цей час можна констатувати, що радiацiйна ситуащя у забруднених радюнукшдами люах е стабiльною i прогнозованою, що дае пiдстави для переходу до наступного етапу мiнiмiзацiï наслщюв Чорнобильськоï катастрофи у ль совому господарствi - реабiлiтацiï радiоактивно забруднених лiсових земель (реабiлiтацiя - вщ ре... та латинського habilitas - придатнють, спроможнiсть).

У наукових публжащях термiн "реабiлiтацiя забруднених лiсiв" уперше запропоновано у 1992 р. [3]. Однак, варто зазначити, що i до цього часу цей тер-мш не мае четкого визначення i застосовуеться у рiзних контекстах: "реабтта-цiя сiльськогосподарських упдь"; "реабттащя забруднених територш"; "реабь лiтацiя радюактивно забруднених земель" ; "реабттащя забруднених радюнук-лiдами лiсових земель"; "реабттащя деревостанiв" [4-6].

У бiльшiй частит публжацш термiн "реабiлiтацiя" вживаеться без пояс-нень як термш, який мае чiтке визначення. Однак окремi автори [7] пiд "реабт-тащею забруднених земель зони безумовного вщселення" розумiють здiйснення комплексу заходiв, що направлен на повернення забруднених радюнукшдами земель у господарське використання, вщновлення ïх правового статусу та знят-тя обмежень у використаннi традицшних природних ресурсiв".

Вiдносно лiсових земель "головною метою реабттацп е поступове повернення у господарський об^ забруднених люових земель iз вшма природно-ландшафтними елементами i штучними об'ектами" [4]. Дещо пiзнiше з'явилось бшьш повне визначення реабiлiтацiï радюактивно забруднених територш [8]. Автори публжацп пiд реабiлiтацiею розумiють "поновлення порушених при аварiйнiй змiнi радiацiйноï ситуацп виробничих, економiчних, сощально-психо-логiчних та шших вщносин, а також вщновлення можливостi без обмежень вести господарську дiяльнiсть".

Разом з тим, аналiз лiтературних джерел свiдчить про те, що питанням реабттацп люових земель, порiвняно зi сiльськогосподарськими землями, присвячено значно менше публiкацiй i часпше вони мають декларативний характер або присвячеш вирiшенню окремих вузьких питань [1].

Досвщ оргашзацп робiт з мiнiмiзацiï наслiдкiв аварп в лiсовому госпо-дарствi за перюд, який минув пiсля аварп на ЧАЕС, i аналiз лггературних джерел щодо реабiлiтацiï радюактивно забруднених земель дають змогу визначити дефшщю термiну реабiлiтацiï лiсiв (люових земель) як здшснення комплексу заходiв з поступового вiдновлення використання люових земель за ïх прямим призначенням (вирощування i заготiвля деревини, загопвля другорядних люо-вих ресурсiв, рекреацшне використання) i вiдновлення використання продукцп лiсового господарства на лiсових землях, забруднених радюнукшдами.

Треба зазначити, що заходи з реабттацп лiсових земель мають два аспекта: реабттащя люогосподарсь^ дiяльностi або поступове вщновлення всiх видiв господарськоï дiяльностi на люових землях, як були припинеш або обмеженi за радiацiйною ознакою; реабттащя використання продукцп люово-го господарства, або поступове вщновлення використання люових ресуршв, яке було обмежене або заборонене внаслщок перевищення в них допустимих рiвнiв питомоï активносп радiонуклiдiв.

2. Екологiя довкiлля

83

Нацюнальний лкотехшчний ун1верситет УкраУни

Реабттащя люових земель i люогосподарсько! д1яльност1 потр1бно про-водити за таких умов [1]:

• унеможливлення невиправданого опромшення прац1вник1в люового господарства i мюцевого населения виаслщок господарсько! д1яльносп на люових землях або тд час використання !х з рекреацшиою метою або загот1вл1 другоряд-иих люових ресурс1в (дикорослих гриб1в, япд лжарських рослии);

• унеможливлення виробиицтва продукци люового господарства, радюактивне забруднення яко! перевищувало б допустим! р1вш вмюту радюиуклвдв;

• поступове, безперервне здшсиеиия комплексу заход1в з реабштацп люових земель i люогошодарського виробиицтва;

• економ1чне та еколопчие обгрунтування доцшьиос'п заход1в, яю пропонуються та здшсиюються;

• постшний мошторииг радiадiйио! ситуацп на люових землях, робочих мюцях, виробничих площах.

Головними цiлями при здiйсненнi програм щодо реабттацп лiсових земель повинш бути:

• визначення сучасно! радiацiйно! ситуаци в лiсах;

• поступове зняття обмежень на проведення лiсогосиодарських заходiв та на ви-робиицтво продукцп лiсового господарства внаслщок актуалiзадп радiадiйио! ситуаци на люових землях i визначення питомо! активном! радiоиуклiдiв у рiз-иих видах люово! продукци.

Основними критерiями у плануванш та ироведеннi реабттацп люових земель е:

• щшьиють радюактивного забруднення грунту та потужиiсть експозицшно! дози гама-випромiнюваиия;

• питома активиють радiоиуклiдiв у продукци лiсового господарства;

• шдивщуальна сумариа иакопичеиа доза (вщ усiх джерел зовиiшиього i виут-рiшиього опромiнеиия) прадiвиикiв люового господарства. Радiоактивно забрудненi лiсовi землi Полiсся вкритi, переважно, сосно-

вими люами штучного походження. У зв'язку з цим припинення лiсiвничих дог-лядiв у насадженнях зi щшьнютю понад 555 кБк/м2 привело до попршення !х санiтарного стану, захаращеносп, зниження иродуктивностi та протипожежно! стшкосп. Тому заходи з реабттацп люових земель потрiбно здiйснювати за такою послщовнютю:

• перша черга - насадження зi щiльиiстю радюактивного забруднення грунту 137С8 > 555 кБк/м2;

• друга черга - насадження зi щшьиютю радiоактивиого забруднення грунту 137С8 259-555 кБк/м2;

• третя черга - иасаджеиия зi щiльиiстю радiоактивиого забруднеиия груиту 137С8 < 259 кБк/м2;

Реабiлiтацiя люових земель може здшснюватись як за одним критерiем, так i за декшькома одночасно на илощi одного таксацшного видiлу, лiсового кварталу, люовш дачi, лiсництва або на всш илощi лiсогосиодарського тд-приемства. У зв'язку зi значними коливаннями коефщенпв переходу радюнук-лiдiв у конкретних компонентах люових екосистем реабттацшш заходи у межах одного конкретного критерт, наприклад, - "иродукцiя люового господарства" реабiлiтацiя може здшснюватись поступово за !! певними видами - заго-пвля деревини, лжарських та ягiдних рослин, сiна, грибiв тощо.

Методолопя реабшггацп лiсових земель загалом повинна базуватись на загальновщомих у теорп та практищ безпечного проживання i ведення госпо-дарства на територiях забруднених радюнуктдами, принципах, якi узагальненi Нормами радiацiйноl безпеки Укра!ни (НРБУ-97) та Основними саштарними правилами (ОСП-2006). В !х основу покладено Закони Укра!ни "Про правовий режим територп, що зазнала радюактивного забруднення внаслiдок Чорнобильсько! катастрофи" i "Про статус i соцiальний захист населення, яке пос-траждало внаслiдок Чорнобильсько! катастрофи".

Щд час проектування заходiв щодо реабЫтацп лiсiв i люогосподарсько-го виробництва потрiбно керуватись "Допустимими рiвнями вмiсту радюнукт-дiв 137Cs i 908г у продуктах харчування та питнш водi" (2006 р.), "Ппешчними нормативами питомо! активностi 137Cs та 908г у деревинi та продукщ!" (2005 р.), "Рекомендацiями з ведення люового господарства в умовах радюактивного забруднення" (2008 р.), "Методичними рекомендащями з реабЫтацп лiсiв на тери-торiях, забруднених радiонуклiдами внаслщок аварп на ЧАЕС" (2006 р.).

РеабЫтащя лiсових земель на забруднених радюнуктдами територiях е складовою загально! проблеми реабЫтацп площ, постраждалих внаслщок аварп на ЧАЕС. Тому вщновлення господарсько! дiяльностi на площах, уражених аваршними викидами ЧАЕС, повинно бути одним iз напрямкiв нацюнально! програми мiнiмiзацil наслiдкiв Чорнобильсько! катастрофи i мати державну юридичну i фiнансову пiдтримку. Висмовки:

1. В Укра!ш понад 3,5 млн га люових земель забруднено аваршними викидами Чорнобильсько! АЕС. З плином часу в радюактивно забруднених люо-вих екосистемах внаслщок вертикально! м1грацп вщбуваеться перерозподш радюнуклвдв м1ж люовою тдстилкою [ грунтом. 1нтенсившсть згаданих процемв визначаеться типом люорослинних умов, складом та вжом люо-вих насаджень.

2. За 27 роюв, яю минули з часу тсля аварп, рад1ацшна ситуащя на забруднених радюнуктдами люових землях ютотно змшилась. Пор1вняно з 1992 р., площа люових земель з1 щшьнютю забруднення 137С8 > 37 кБк/м2 тд впли-вом процешв самоочищення люових екосистем (автореабЫтацп) зменши-лась на 412 тис. га [ на цей час на них можна проводити вс люогосподарсь-ю заходи без обмежень.

3. 1нтенсивнють автореабЫтацп у забруднених люових екосистемах коли-ваеться в1д 1,2 до 1,8 % вщ площ1 забруднених насаджень, що в середньому становить 1,5 % за рж. Тобто, штенсивнють автореабЫтацшних процемв у люових екосистемах зб1гаеться з1 швидкютю натврозпаду радюнуклщв 137С8.

4. РеабЫтащя радюактивно забруднених люових земель може вщбуватися двома шляхами: перший - внаслщок автореабЫтацп, а другий - шляхом активного втручання людини, тобто шляхом здшснення комплексу заход1в з поступового вщновлення використання люових земель за !х прямим приз-наченням [ поступового вщновлення використання продукци люового господарства на люових землях, забруднених радюнуктдами.

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

5. Планування i здiйснення заходiв з реабЫтацп радiоактивно забруднених лiсових земель проводять за такими основними критерiями:

• щшьшсть радiоактивного забруднення Грунту та потужтсть експозицшно! дози гама-випром1нювання в люових насадженнях;

• питома актившсть радiонуклiдiв у продукци лiсового господарства;

• прогнозована шдивщуальна сумарна накопичена доза опромiнення працiвникiв лiсового господарства.

Л1тература

1. Краснов В.П. Прикладная радиоэкология леса: монография / В.П. Краснов, А. А. Орлов,

B.А. Бузун, В.П. Ландин и др. / под ред. д-ра с.-х. наук, проф. В.П. Краснова. - Житомир : Изд-во "Полюся", 2007. - 680 с.

2. Ландш В.П. Сучасний стан та напрямки ефективного використання люових земель, забруднених у наслщок аварп на ЧАЕС / В.П. Ландш // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - 2011. - Вип. 118. - С. 58-63.

3. Бородастов Г.В. Основные принцыпы реабилитации загрязненными радионуклидами лесных земель / Г.В. Бородастов, А.В. Панфилов, Б.А. Ушаков // Радиоэкологические аспекты последствий аварии : докл. 3-го Всесоюзн. науч.-техн. сов. по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. - Т. 4, часть 1. - К. : Изд-во "Зеленый Мыс", 1992. - С. 164-185.

4. Булавик И.М. Проблемы реабилитации загрязненных радионуклидами лесных земель / И.М. Булавик // Сборник научных трудов Ин-та леса НАН Беларуси. - Гомель, 2002. - Вып. 55. -

C. 91-99.

5. Иванов Ю.А. Проблемы реабилитации загрязненных территорий / Ю.А. Иванов, В.И. Холоша, И.П. Лось и др. // Пятнадцать лет Чернобыльской катастрофы. Опыт преодоления : матер. Междунар. конф. - К. : Вид-во "Либщь", 2001. - С. 151-152.

6. Перепелятникова Л.В. Проблеми реабштаци виведених земель Житомирсько! обласп / Л.В. Перепелятникова, Т.М. 1ванова, Л.В. Калиненко // Бюлетень еколопчного стану зони вщчу-ження та зони безумовного (обов'язкового) вщселення. - 2001. - № 8. - С. 47-51.

7. Концепщя ведення агропромислового виробництва на забруднених територ1ях та !х комплексно! реабштаци на перюд 2000-2010 рр. / за ред. Б.С. Прютера. - К. : Вид-во "Либщь", 2000. - 8 с.

8. Надточш П.П. Досвщ подолання наслщюв Чорнобильсько! катастрофи / П.П. Надточш, А.С. Малиновський, А.О. Можар та ш - К. : Вид-во "Свгг", 2003. - 372 с.

Ландин В.П. Эмпирические основы методологии реабилитации радиоактивно загрязненных лесных земель

Рассмотрена современная радиационная ситуация на лесных землях, загрязненных аварийными выбросами Чернобыльской АЭС. Установлено, что за 27 лет, прошедших после радиоактивного загрязнения лесов Украины, за счет автореабилитационных процессов в лесных экосистемах площадь лесных земель с плотностью загрязнения 13 Cs <37 кБк/м2 уменьшилась на 412,0 тыс. га. Интенсивность автореабилитационных процессов в загрязненных лесных экосистемах в зависимости от плотности загрязнения почвы составляет 1,2-1,8 % от их площади. Вовлечение радиоактивно загрязненных лесных земель в хозяйственный оборот необходимо проводить путем их реабилитации. Определены критерии, по которым необходимо планировать проведение мероприятий по реабилитации лесных земель. Обоснована методология реабилитации лесных земель.

Ключевые слова: лесные экосистемы, радиоактивное загрязнение, лесные земли, критерии реабилитации, методология реабилитации.

Landin V.P. The methodology of the rehabilitation of contaminated forest land

The current radiation situation on forest lands contaminated by accidental release of Chernobyl. Found that over 27 years have passed after the radioactive contamination of forests in Ukraine by car rehabilitation processes in forest ecosystems forest land area contaminated with 137Cs <37 kBk/m2 decreased by 412.0 thousand ha. Intensity autorehabilitation processes in contaminated forest ecosystems depending on the density of soil contamination is 1.2-1.8 % of the area.

Involvement of the contaminated forest lands into circulation should be carried out by means of their rehabilitation. The criteria on which to plan the activities on rehabilitation of forest lands. Grounded methodology for rehabilitation of forest lands.

Keywords: forest ecosystem, contamination, forest land, rehabilitation criteria, rehabilitation methodology.

УДК 711.437(477.83) Ст. викл. Л.В. Пархуць;

магктрант С.В. Базаронова - НЛТУ Украти, м. Льв1в

ПЛАНУВАННЯ ТА ЗМ1НИ У ЗЕМЛЕКОРИСТУВАНН1 СЕЛА РОЗЛУЧ

Простежено характерш змши у використанш основних категорш земель села Роз-луч та подано сшввщношення земель у кадастрових та адмшютративно-теритс^альних межах, починаючи вщ кшця XVIII до початку ХХ1 ст. Визначено ам основних еташв у розвитку села, у яких вщбувались змши. Вщзначено, що вщ середини ХХ до початку ХХ1 ст. вщбулися найбiльшi реоргашзацп та впорядкування земель Розлуча.

Вступ. Рацюнальне землекористування вщображае стутнь освоення ландшафту та соц1ально-економ1чний р1вень громади. Для оптимального використання земель у сшьських ландшафтах в умовах роздержавлення та привати-зацп доцшьно простежувати характерш змши у використанш основних категорш земель, яю вщбулися протягом розвитку села. За перюд XV-XVII ст. сфор-мувалася ландшафтно-планувальна структура бшьшосп карпатських поселень, незважаючи на те, що вони були засноваш значно рашше. Регулярне плануван-ня сшьських поселень Бойювщини мае сво! давш кореш. В юторичнш лггерату-р1 цьому питанню придшено достатньо уваги, однак тд впливом економ1чних та полггичних фактор1в планування зазнавало змш та деформацш. Сучасний стан сшьських поселень Бойювщини мало вивчений, а питання розвитку планування та змш у землекористуванш на локальному р1вш висв1тили лише в юль-кох наукових працях так! автори: М. Зубрицький [1], Ю.Г. Гошко, Т.П. Кщук, I.P. Могитич, П.М. Федака [2], Р. Сшецький [3], Л. Пархуць [4, 5].

Мета та завдання. Метою дослщження е простежити основш змши у плануванш та землекористуванш села Розлуч, починаючи вщ заснування посе-лення i до початку ХХ ст. Поставлено таю завдання:

• виявити основш етапи розвитку сшьсько! громади на основi iсторичних даних та статистичних звтв про освоення земель Розлуча;

• визначити розмежування та сшввдаошення площ лiсiв, рiллi, пасовищ, лук, за-будови та in. категорiй земель на певних етапах розвитку села;

• визначити основш екон^чш та сощально-культурш чинники, якi впливають на планування та забудову села й освоення його ландшафту в адмшстративно-терил^альних межах.

Результати дослвдження. Планування прського села Розлуч сформува-лось у формi двобiчноï рядово! забудови вздовж рiчки на засадах регулярного плану. Земельш парцелi однаковими смугами тягнуться вiд рiчки на схили. Са-дибна забудова сконцентрувалась вузькою смугою у прирiчковiй долинi.

Перша згадка про Розлуч вщноситься до 1511 р. Село заснував перший осадчий Борис на правах волi . Вщ нього виникла перша назва села Борисова

1 Першi поселенц звiльнялися вiд податкiв на 12 роюв або, як казали, "вщсиджували волю". Звiдси появився висл1в: заснувати село "на правах вол1".

2. Екологiя довкiлля

87