CC BY
36
discharge of the used home chemical products in water objects, containing phosphates and other phosphate compounds, including phosphate- rich SAA was done. The European Union and Ukrainian legislation on the use of synthetic detergents and SAA was also analyzed. The data of experimental investigations on the ability of some noniongenetic, anion and amphote-ric SAA to complete biodegradation in water are presented. Some recommendations on the minimization of the hydrosphere pollution are developed.
Key words:. surface-active agents (SAA), synthetic detergents, biodegradation, hydrosphere pollution.
УДК 551.521 Проф. В.П. Краснов, д-р с.-г. наук; доц. Т.В. Курбет, канд. с.-г. наук;
доц. З.М. Шелест, канд. бюл. наук - Житомирський ДТУ
ПРОБЛЕМИ РЕАБ1Л1ТАЦН Л1С1В ПОЛ1ССЯ УКРАШИ, ЗАБРУДНЕНИХ РАД1ОНУКЛ1ДАМИ
Наведено результати дослщження мозаганост радюактивного забруднення лiсiв Полюся Украши у першi роки пiсдя аварн на Чорнобильськш АЕС та через 28 роюв. Показано, що варшвання величини щiльностi радiоактивного забруднення грунту у ль сових насадженнях на сьогодш може сягати 50 %. Вщзначено значне зниження рiвнiв радiоактивного забруднення лiсiв, що дае змогу здшснювати реабiлiтацiю лкокористу-вання та лкогосподарських заходiв. Обгрунтовано потребу додаткового обстеження ль ив. Зроблено аналiз нормативних документiв, якi регламентують реабiлiтацiю лiсiв i ль согосподарського виробництва.
Ключовi слова: радюнуклщи, радiоактивне забруднення, щшьшсть радюактивно-го забруднення грунту, люокористування, реабiлiтацiя лiсiв, лiсогосподарськi заходи.
Вступ. В УкраЫ протягом 1986-1992 рр. здшснювалось поетапне обстеження лкш на радiоактивне забруднення. Влiтку 1986 р. спещалкти лковпо-рядних шдприемств здайснили обстеження лiсiв 30-юлометрово1 зони ЧАЕС шляхом вимрювання експозицiйноí дози гамма-випромiнювання за 16 азимутами, яю рiвномiрно вiдходили вiд зруйнованого ректора. Y 1987-1989 рр. сшвро-биники галузевих радiологiчних лабораторiй здшснили обстеження лiсiв дер-жавних шдприемств твшчно1 частини Житомирсько!', Кшвсько!' та Чершпвсь-ко1 обл. Роботи полягали у вимiрюваннi знову ж таки експозицшно!' дози гам-ма-випромiнювання, з наступним перерахунком (згiдно iз встановленими зако-номiрностями) на щiльнiсть радюактивного забруднення грунту. Останнш етап обстеження лкш проведено протягом 1991-1992 рр. i полягав у безпосередньо-му вiдборi зразкiв у лiсових кварталах у вах забруднених радiонуклiдами лко-господарських пiдприемствах Украши.
Вже на перших етапах обстеження лiсiв встановлено значну нерiвномiр-нiсть íх радюактивного забруднення. Дослщники вiдзначили значну його моза-íчнiсть у межах лкогосподарських пiдприемств, лiсництв, лiсових кварталiв i таксацiйних видшш [4]. Було також визнано, що цi обставини дещо нервували працiвникiв лiсового господарства та ускладнювали вжиття лiсогосподарських заходiв, оскiльки майже всi не розумши механiзму поширення радiонуклiдiв i 1х осiдання на земну поверхню. З часом, матерiали останнього обстеження лiсiв досить добре було опрацьовано у лкогосподарських шдприемствах, а науковцi розробили "Рекомендацц з ведення лiсового господарства в умовах радюактивного забруднення", ят регламентували всi лкогосподарсью заходи на територь
ях, забруднених радiонуклiдами. У наступний перiод дослщження, якi було проведено в УкраЫ [5], дали змогу науково обгрунтувати заходи щодо посту-пово1 реабштацц лiсiв, що зазнали радiоактивного забруднення. Подiбнi думки висловлювали також дослвдники у республiцi Бшорусь та Росп [1, 2].
Об'екти та методика дослщження. Об'ектами нашого дослiдження були лiсовi екосистеми Полiсся Украши, регiону який найбшьшою мiрою зазнав впливу аварiйних викидiв Чорнобильсько!' АЕС. Вивчення тривалий час (28 роив) мiгращí радiонуклiдiв у найбшьш типових для регiону лiсових екосистемах дозволило нам запропонувати методологiю реабштацп лiсiв i лкогосподарсь-кого виробництва [5], яка повинна базуватися на загальноввдомих принципах: унеможливлення невиправданого опромшення пращвниюв лiсового господар-ства i мiсцевого населения внаслiдок господарсько!' дiяльностi на лiсових пло-щах, використання !'х з рекреацiйною метою або для заготiвлi недеревно!' про-дукцп лку; виключення виробництва продукцп лкового господарства, радюак-тивне забруднення яко!' перевищувало б допустимi рiвнi вмкту радюнуклвдв; поступового, безперервного здайснення комплексу заходiв з реабiлiтацií лiсiв i лiсогосподарського виробництва; обфунтованосп i зваженосп заходiв, якi про-понуються та здайснюються, з урахуванням радiацiйноí безпеки, економiчноí i екологiчноí доцiльностi; здайснення постiйного монiторингу радiацiйноí ситуаций Теоретичною основою реабiлiтацií лiсiв визначено: природний розпад ос-новних радюнуклвдв (обстеження лiсiв було проведене по 137+134Cs i 90Sr); зак-ршлення радiонуклiдiв у грунта i зниження iнтенсивностi íх мiграцií за трофiч-ними шляхами.
У роботi розглянемо першу частину теоретично1 основи - можливi змши радiацiйноí ситуацií у лiсах внаслвдок розпаду радiоактивних елементiв.
Результати дослщження та к анал1з. Державний комiтет лiсового господарства Украши затвердив розроблену "Концепцда реабiлiтацií лiсiв забруднених радюнуклвдами внаслiдок аварií на Чорнобильськш АЕС", яка охоплюе: обгрунтування необхiдностi реабштацц лiсiв; нормативну базу реабштацц ль сiв; методологiю реабштацп лiсiв; цiлi, якi необидно ставити шд час розроблен-ня програм реабштацп лiсiв; основнi визначення i термiни оргашзацп та прове-дення реабштацп лiсiв; основнi критерц оргашзацп та проведення реабштацц лiсiв; послщовнкть реабштацп лiсiв; умови проведення реабштацц лкш.
На пiдставi цiеí Концепцп Державний комiтет лiсового господарства Украши розробив i затвердив "Програму реабштацц лiсiв". Основнi цiлi, яю ста-вилися у розробленiй программ полягали у визначеннi сучасноí радiацiйноí си-туацц в лiсах i поступовому зияттi обмежень на проведення лiсогосподарських заходш та виробництво продукцп лiсового господарства за рахунок актуалiзацií радiацiйноí ситуацп на лiсових землях i визначення питомоí активностi рада-онуклiдiв у рiзних видах лiсовоí продукцп. Для практичного здiйснения програ-ми реабштацп лiсiв лiсогосподарськими шдприемствами розроблено "Мето-дичнi рекомендацп з реабштацц лкш на територ1ях, забруднених радюнуклда-ми внаслiдок аварц на ЧАЕС" [6], а також "Методику обстеження радiацiйно забруднених лiсiв з метою !х реабштацп (на перюд 2010-2015 рр.)" [7].
Згiдно з "Методичними рекомендащями з реабштацп лiсiв на територь ях, забруднених радюнуклвдами внаслiдок аварц на ЧАЕС" необхдао було зро-
бити перерахунок фактичних матерiалiв обстеження лiсiв i знизити наявнi вели-чини щшьносп радiоактивного забруднення на 50 %. Однак виникла перша проблема на цьому шляху - не збереглися вс первиннi данi обстеження лiсiв i не було створено електронних версiй цих матерiалiв. Тшьки в Полкькому фш-алi УкрНД1ЛГА було створено i iснуе дотепер електронний банк даних з пер-винними матерiалами радиоактивного забруднення лiсiв Житомирськоí обл. Необидно зазначити, що в перюд обстеження лiсiв лабораторп радюлогп не були оснашенi комп'ютерами, а в наступний перюд íх фах1вщ не вiдчували важли-вкть цiеí роботи.
У "Програмi реабштацп лiсiв" передбачалося поступове, поетапне об-стеження лiсiв з метою вiдновлення або зняття деяких обмежень лкокористу-вання або ведення лiсогосподарських заходав. Пропонувалося розпочати роботи на площах з найбiльшими ршнями шiльностi радюактивного забруднення грунту (табл. 1). Це положення дуже важливе, оскшьки у Полiссi Украши на цих те-ритор1ях iснуе велика юльккть сосновий монокультур сосни звичайно!, на яких близько 30 рокiв не проводяться рубки догляду за лком. Санiтарний стан цих культур незадовшьний, а продуктивнiсть поступово знижуеться. Крш цього, на цих площах практично не проводилися санiтарнi рубки, догляд за лковими культурами i т. ш. Фiнансувания подабних робот мало здшснюватися за раху-нок лкогосподарських пiдприемств, а виконувати 1х повинш були галузевi ла-бораторц радаацшного контролю. Було запропоновано таку послщовнкть реабi-лiтацií лiсiв (площ) з величинами радюактивного забруднення грунту:
• забруднення грунту Cs понад 15 К/км ;
• забруднення грунту 137Cs 7-15 К1_/км2;
• забруднення грунту 137Cs менше 7 К/км2.
Табл. 1. Обсяги та етапи обстеження лiсiв, забрудненихрадiонуклiдами, з метою ¡х реабШтаци
№ з/п Обласне управлшня люового 1 мисливсь-кого господарства Площа л1с1в, яка тдлягае обстеженню Обсяг роби- за роками
2010 2011 2012 2013 2014 2015 20162020
1 Вшницьке 11,43 3,23 3,67 4,53 - - - -
2 Волинське 19,62 4,20 4,10 4,80 3,17 3,35 - -
3 Житомирське 291,25 3,00 9,00 9,00 13,90 14,60 3,10 238,65
4 Ки1вське 31,82 5,29 1,09 6,68 16,06 2,70 - -
5 Р1вненське 194,12 28,25 51,29 31,57 44,06 8,70 30,25 -
6 Черкаське 27,84 7,44 10,90 9,50 - - - -
7 Чернтвське 64,29 6,85 10,00 10,51 11,85 12,63 12,45 -
Всього 640,37 58,26 90,05 76,59 89,04 41,98 45,80 238,65
Як вже зазначалося, доа функцюнують матерiали обстеження лiсiв, якi отриманi в 1991-1992 рр. Необидно згадати, що в той перюд обстеження здшснювали шляхом взяття одного (збiрного) зразка грунту на площд 100 га. Збiрний зразок готували з п'яти, яю вiдбирали по кутах i в цен^ лiсового кварталу розмiром 1x1 км. Оптимальною деталiзацiею обстеження лкгв було б взяття одного збiрного зразка грунту в одному з таксацшних виддл1в (за аналопею з с1льськогосподарськими угiддями, де вщбирався один збiрний зразок з одного поля). Однак кошпв для здшснення цих робiт держава в той перюд не видшила.
4 5,8 5,8 6,1 5,1 5,1 6,8 7
Подальше вивчення моза!чносп радюактивного забруднення грунту в одному з люових кварталiв (кв. 50 Повчанського люництва ДП "Лугинське ЛГ"), обраного методом випадково! вибiрки, показало значну варiабельнiсть цього показника (рис.). Зпдно з iснуючим зонуванням цей люовий квартал вщ-несено до зони, яка мала параметри щiльностi радюактивного забруднення грунту - 15-30 К1/км2. Однак в його твшчнш частит цей показник був у межах 2,1-5,0 Ю/км2, а з просуванням на пiвдень досягала максимальних величин -бшьше 20 Кi/км2. Коефщент варiацil цього показника в межах люового кварталу становив 42,4 %.
Надалi, у найб1льш забрудненш радiонуклiдами пiвденнiй частинi цього кварталу, було прокладено маршрутний хiд довжиною 800 м, протягом якого через 80 м вщбирали зразки грунту з метою визначення щiльностi радюактивного забруднення грунту. Цей показник змшювався у межах 8,0-25,7 Ю/км2. Таким чином, в одному люовому квартаи е таксацiйнi видши, в яких можна було проводити люогосподарсью заходи i здшснювати, скажiмо, заготiвлю деревини, а також п, в яких ведення лiсового господарства та люокористування проводи-ти неможливо.
У "Методищ обстеження радiацiйно забруднених лiсiв з метою !х реабь лiтацií (на перюд 2010-2015 рр.)" було передбачено бшьш детальне вивчення
радiоактивного забруднення грунту в межах лiсового кварталу у разi прийняття рiшення про його подальше використання. Пропонувалося здшснювати вiдбiр грунту в не менш нiж у 20 таксацiйних видшах. При цьому, якщо видiл мае по-довжену форму, вiдбiр грунту для збiрного зразка повинен ввдбуватися по лiнií (по центру видшу уздовж довго! його боку в 5 точках), а якщо компактну - методом "конверту". Ствставлення результатов обстеження у 1991 р. та 2014 р. у лкових кварталах з високими рiвнями щшьносп радiоактивного забруднення грунту в ДП "Лугинське ЛГ" та ДП "Овруцьке ЛГ" дали змогу виявити деяк за-кономiрностi (табл. 2 i 3). Пiсля повидiльного обстеження лкових кварталiв в обох лiсогосподарських шдприемствах виявлено значну варiабельнiсть величи-ни щшьносп радiоактивного забруднення грунту: коефщкнт варiацií у ДП "Лугинське ЛГ" сягав 53,38 %, у ДП "Овруцьке ЛГ" знаходився у межах 25,08-39,06 %.
В уах кварталах ДП "Лугинскье ЛГ", яю обстежено у 2014 р., встанов-лено значно нижчi величини радюактивного забруднення грунту порiвняно з 1991 р. (в 1,7-5,7 раза). У деяких з них спостеркаеться досить значна рiзниця мiж мiнiмальним i максимальним значениями показника - у кварталi № 87 вiд 0,46 до 21,59 Ю/км2 за середнього значення по кварталу 9,87 ± 1,67 Кi/км2. Зага-лом, iз 6 обстежених кварталiв тальки в одному (№ 85) спостерiгаеться середнш результат, близький до того, який можна отримати розрахунковим способом, використовуючи "Методичнi рекомендацií з реабштацц лiсiв на територiях, забруднених радюнуклвдами внаслiдок аварií на ЧАЕС". В шших випадках ре-зультати значно нижчi за передбачуванi розрахунков!
Табл. 2. Щтьтсть радюактивного забруднення Грунту л1сових квартал1в у Лугинському лкництвг ДП "Лугинське ЛГ" за матергалами обстеження 1991 _12014 рр._
№ кварталу Щшьшсть радюактивного забруднення грунту (дат 1991 р.), Ю/км2 Юльюсть вимiрiв у 2014 р., шт. Щшьтсть радюактивного забруднення грунту (дат 2014 р.), Ю/км2
а V, % Р, % тт тах
78 31,41 37 5,51^ 1,52 27,70 4,55 3,58 9,93
79 19,89 41 5,87±и,35 2,23 38,06 5,94 3,12 13,64
85 18,57 34 10,92±у,55 3,19 29,23 5,01 5,08 18,56
86 31,27 27 11,07±и,°9 3,56 32,19 6,20 4,93 18,71
87 26,79 10 9,87±1,6' 5,27 53,38 16,88 0,46 21,59
94 22,20 13 8,71±у,49 1,77 20,35 5,65 5,61 12,01
Результати, отримаш в ДП " Овруцьке ЛГ" у лкових кварталах, вiднесе-них до територш, на яких заборонена лкогосподарська дiяльнiсть (понад 15 Ю/км2), шiльнiсть радиоактивного забруднення грунту у 2014 р. була у межах 1,08±0,06-1,97±0,17 Ю/км2. Тобто фактичне зниження показника вiдносно даних 1991 р. було в межах 10,2-18,5 раза.
Узагальнюючи отримаш результати, можна припустити, що в 1991 р. зразки грунту було взято в дуже забрудненому радюнуклщами мiсцi обстежених кварталов. Однак це могло б бути в одному або в декшькох випадках, але не у вах обстежених кварталах, якi вибирали методом випадково! вибiрки. 1снуе вiрогiднiсть не зовсш якiсного вiдбору зразюв. Перiод проведення обстеження
(1991-1992 рр.) характеризувався поганим еконо!шчним станом лкогосподарсь-ких пiдприемств i вони були защкавлеш у припиненш проведения деяких лко-господарських заходав на частиш сво!х територiй. У таких умовах можна вва-жати цiлком можливим деяку манiпуляцiю iз зразками грунту (табл. 3).
Табл. 3. Щтьтсть радюактивного забруднення Грунту л1сових
кварталгв у Гладковичському лгсництвг ДП "Овруцьке ЛГ" _за матергалами обстеження 199112014 рр._
№ кварталу Щшьшсть радюактивного забруднення грунту (дат 1991 р.), Ю/км2 Юльюсть вимiрiв у 2014 р., шт. Щшьшсть радюактивного забруднення грунту (дат 2014 р.), Ю/км
М± а V, % Р, % тт тах
8 37,9 20 1 97±0,17 0,77 39,06 8,73 0,84 3,7
24 30,0 19 1 22±и,°8 0,34 28,06 6,44 0,61 2,0
36 11,8 18 1,51±иди 0,43 28,29 6,67 0,75 2,2
38 18,3 20 1,08±",и6 0,27 25,08 5,61 0,64 1,8
Висновки:
1. Дослвдження, проведеш у лкових насадженнях, в яких заборонена лкогос-подарська дiяльнiсть (щшьшсть радiоактивного забруднення Грунту понад 15 Ю/км2), виявили значну моза1'чшсть 1х радiоактивного забруднення на рiвнi таксацшних видiлiв i лiсових кварталiв (величина коефщкнта варiацii' сягае 50 %).
2. Реабiлiтацiя лiсiв i лкогосподарського виробництва повинна мати поступо-вий характер, проводитися шсля детального вивчення радiацшноi' ситуацп у лiсових кварталах, осыльки частина матерiалiв обстеження лiсiв 1991 -1992 рр. мають суб'ективний характер.
3. В Укрш'ш у системi Державного агентства лкових ресуршв необхiдно ство-рити електронний банк даних матерiалiв обстеження лiсiв 1991-1992 рр., а також новий банк даних за матерiалами обстеження лiсiв з метою 1х реабь лггацп.
Лiтература
1. Булавик И.М. Проблемы реабилитации загрязненных радионуклидами лесных земель / И.М. Булавик // Сборник научных трудов Ин-та леса НАН Беларуси. - Гомель. - 2002. - Вып. 55.
- С. 91-99.
2. Бородастов Г.В. Основные принципы реабилитации загрязненных радионуклидами лесных земель / Г.В. Бородастов, А.В. Панфилов, Б.А. Ушаков // Радиоэкологические аспекты последствий аварии : доклады 3-го Всесоюзн. науч.-техн. совещ. по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. - К. : Изд-во "Зеленый Мыс". - 1992. - Т. 4. ч. 1. - С. 164-185.
3. Гонтаренко И. А. Методологический подход к оценке последствий радиоактивного загрязнения лесных экосистем и обоснованию применения защитных мероприятий / И.А. Гонта-ренко, С.И. Спиридонов, С.В. Фесенко // Пятнадцать лет Чернобыльской катастрофы. Опыт преодоления : сб. тез Междунар. конф. - К., 2001. - С. 233.
4. Краснов В.П. Радюекологш лiсiв Полкся Украгни / В.П. Краснов. - Житомир : Вид-во "Волинь", 1998. - 112 с.
5. Краснов В.П. Прикладная радиоэкология / В.П. Краснов, А. А. Орлов, В. А. Бузун, В.П. Ландин, З.М. Шелест. - Житомир : Изд-во "Полисся". 2007. - 680 с.
6. Краснов В.П. Методичш рекомендаци з реабштаци лiсiв на територгях, забруднених ра-дюнуклщами внаслгдок авари на ЧАЕС / В.П. Краснов, О.О. Орлов, М.М. Ведмщь, В.П. Ландгн.
- К., 2006. - 20 с.
7. Краснов В.П. Методика обстеження радГацгйно забруднених люгв з метою !х реабштацл (на перюд 2010-2015 рр.) / В.П. Краснов, О.О. Орлов, Т.В. Курбет, В.П. Ландгн. - Житомир. 2010. - 16 с.
Краснов В.П., Курбет Т.В., Шелест З.М. Проблемы реабилитации лесов Полесья Украины, загрязнённых радионуклидами
Приведены результаты изучения мозаичности радиоактивного загрязнения лесов Полесья Украины в первые годы после аварии на Чернобыльской АЭС и спустя 28 лет. Показано, что варьирование величины плотности радиоактивного загрязнения почвы в лесных насаждениях в настоящее время может достигать 50 %. Отмечено значительное снижение уровней радиоактивного загрязнения лесов, что позволяет осуществлять реабилитацию лесопользования и лесохозяйственных мероприятий. Обоснована необходимость дополнительного обследования лесов. Сделан анализ нормативных документов, регламентирующих реабилитацию лесов и лесохозяйственного производства.
Ключевые слова: радионуклиды, радиоактивное загрязнение, плотность радиоактивного загрязнения почвы, лесопользование, реабилитация лесов, лесохозяйственные мероприятия.
Krasnov V.P., Kurbet T. V., Shelest Z.M. The Problems of Rehabilitation of the Forests Contaminated by Radionuclides in Ukrainian Polissya
The results of the study of the patchiness of radioactive contamination of the forests of Ukrainian Polissya during the first years after and in 28 years of the Chernobyl accident are shown. It is shown that the variation of the density of soil contamination in forest plantations can now reach 50 %. The significant decrease in the levels of radioactive contamination of forests allowing rehabilitation of forest management and forest management activities is noted. The necessity of further forests investigation is justified. The analysis of normative documents that regulate the rehabilitation of forests and forestry production is done.
Key words: radionuclides, radioactive contamination, the density of radioactive contamination of the soil, forest management, forest rehabilitation, forest management activities.
УДК 339.92:504 Доц. М.М. Ватаманюк, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ВИР1ШЕННЯ ПРОБЛЕМИ НЕГАТИВНИХ ЕКСТЕРНАЛ1Й: ТЕОР1Я I ПРАКТИКА
Розглянуто шдходи, як пропонуе сучасна еконо)шчна теорiя для виргшення проб-леми негативних екстерналш, зокрема забруднення навколишнього середовища. Увагу зосереджено на ще! створення ринку прав дозволiв на шкiдливi викиди, простежено першi кроки щодо !! практично! реалiзащ! та потенцшш слабини. З'ясовано особливост функщонування мiжнародно! системи торгiвлi викидами парникових газгв, створено! у межах Кютського протоколу, та особливост зобов'язань Укра!ни у рiзнi иерюди. Показано, що формування внутршнього ринку торгiвлi викидами, передбаченого угодою про асощацвд з СС, та виконання зобов'язань щодо реального скорочення викидiв ста-нуть у найближчi деюлъка рокiв серйозним випробуванням для вiтчизняно! економiки.
Ключовi слова: негативш екстерналн, Кiотський протокол, викиди парникових га-зiв, система торгг^ викидами.
Одним iз ключових завдань, що постають нинi перед економiчною наукою, е забезпечення надежного теоретичного обгрунтування iдей сталого роз-витку i розроблення дiевих практичних заходiв у цьому напрямку. Усшшна еко-номiчна полiтика якщо не сьогодення, то у будь-якому разi завтрашнього дня -це ефективне поеднання економiчного зростання та збереження навколишнього середовища, здатнiсть ухвалювати рiшения з урахуванням усього розма'ття взаемодай по осi "людина - природа", вщчуття внутрiшньоí необхiдностi до гар-монiйного спiвiснувания з довкшлям.
