CC BY
13
2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*15:551.521 Проф. В.П. Краснов, д-р с.-г. наук -Житомирський ДТУ;
наук. ствроб. 1.Т. Гулик-Полкький фiлiал УкрНД1ЛГА, м. Житомир
СЕЗОНН1 ЗМ1НИ В АКУМУЛЯЦН Л1СОВИМИ РОСЛИНАМИ -
КОМПОНЕНТАМИ РАЦЮНУ КОЗУЛ1 €ВРОПЕЙСЬКО'1 (CAPREOLUS CAPREOLUS L.) У Л1САХ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Визначено основнi види деревних порiд, чагарникiв, чагарничкiв i трав'яних рос-лин, якi входять до рацiону козулi европейсько! впродовж року у лiсах Житомирського Полюся. Наведено величини коефiцiента переходу 137С$ з грунту до надземних частин кормових, лiсових рослин як показника, що характеризуе величину !х радюактивного забруднення. Здшснено групування рослин за штенсившстю накопичення ними 137С8 у рiзнi пори року та визначено основш, якi призводять до радюактивного забруднення оргашв козулi европейсько!.
Ключовi слова: радюактивне забруднення, радiонуклiди, питома актившсть радь онуклiду, коефiцiент переходу, мисливське господарство, кормовi рослини, ратичш тва-рини.
Вступ. Вiдомо, що у шслячорнобильський перiод переважна кшьккть 137Сs надходить до органiзму мисливських ратичних тварин трофiчними шляхами (з кормами). У зв'язку з чим одшею з проблем, важливою для практики ведения мисливського господарства на територiях забруднених радюнуклвдами, е виявлення особливостей радiоактивного забруднення основних видiв кормш. Цю проблему необх1дно вирiшувати на основi фундаментальних комплексних дослiджень з розподшу радюнуклвдв у лiсових бiогеоценозах, а також встанов-лення рiвнiв радiоактивного забруднення окремих 'х компонентiв, якi слугують кормом для диких ратичних тварин.
Протягом декiлькох рокiв пiсля аварц на ЧАЕС у районах центрально!' Швецп, де щiльнiсть радiоактивного забруднення грунту змшювались у межах 30-120 кБк/м2, проводили дослiдження iз встановлення рiвнiв радiоактивного забруднення м'язiв козуш европейсько!'. Дослiдники виявили збiльшення пито-мо!' активностi 137Сs у м'язах цього виду в серпш та вересш. Наприклад, у 1988 р. цей показник збшьшився з 1000-3000 Бк/кг (у сiчнi-червнi) до 11800 Бк/кг (у вересш). [3]. Подiбнi результати отримали iншi шведсью дослщ-ники, якi вивчали сезонну динамiку радиоактивного забруднення м'язiв козулi на територií зi щiльнiстю забруднення грунту у межах 30-40 кБк/м2 [4]. На значному статистичному матерiалi показано, що у 1988 р. максимальна величина питомо!' активносп радiонуклiду у м'язах досягала 8000 Бк/кг - у вересш, а загалом (у листопадьгрудш) значно знижувалась - до 2000 Бк/кг.
Про 8-кратне збiльшения радюактивного забруднення м^в козулi у вересш й жовтш, порiвияно зi серпнем, пiдтверджують роботи, проведенi у лках Житомирського Полiсся Украши [1, 2].
Бшьшкть дослiдникiв пов'язуе особливосп накопичення радiоиуклiду в органiзмi козулi з характером !'х харчування у певш перiоди року. Дослiдники
пояснюють збшьшення питомо! активностi 137Сs у м'язах у конкретш промiжки часу з поданням тваринами окремих категорiй рослинних кормiв, особливо представникiв порядку вересоцвггах, папоротей, лишайнитв, а також грибш (для козулi) та деяких видiв тваринних кормiв (для кабана). На жаль, майже всi дослiдження з вивчення рiвнiв радiоактивного забруднення кормш цих тварин здiйснено у перюд найбшьш iнтенсивного розвитку або плодоношения рослин i не враховують сезонно! динамiки цього показника в них.
Об'екти та методика дослiдження. Об'ект дослiджень - природнi кор-мовi рослини, яш входять до складу ращону найпоширенiшого виду мисливсь-ких ратичних тварин - козулi европейсько! (Саргео1ш саргео1ш Ь.) - на терито-рiях з рiзною щшьнктю радиоактивного забруднення грунту у лках Жито-мирського Полiсся Украши.
Для проведення дослiджень вiдiбрано угiддя лкогосподарських шд-приемств, пiдпорядкованих Житомирському обласному управлiнню лiсового та мисливського господарства: ДП "Овруцьке СЛГ", ДП "Овруцьке ЛГ", ДП "Го-родницьке ЛГ". Середш значення величин щшьносп радиоактивного забруднення грунту на пробних площах (вiдповiдно вказаним лкогосподарським пiд-
I 1 СО О | •э п -л
приемствам) становили: 213,3 кБк/м2 (5,76 К/км2); 55,9^' кБк/м2
О -1-1 А О О
(1,51 Ю/км2), 19,5±14 кБк/м2 (0,53 Кi/км2). Це дозволило охопити широкий спектр радюактивного забруднення лiсiв регiону. Ц стащонари вибрано як такi, що типово характеризують якiснi показники лкомисливських угiдь Жито-мирського Полiсся.
Вiдбiр зразшв грунту та визначених кормiв проведено маршрутним методом одночасно з вiдстрiлом тварин у вiрогiдних мiспях !х харчування та вiдпо-чинку у межах одного лкового кварталу, а також посезонно на постшних пробних площах у типових для кожного виду тварин еколопчних нiшах. Зразки грунту ввдбирали буром дiаметром 5 см до глибини 10 см у п'ятикратшй повторносп методом конверту в межах 1-2 м навколо кормових рослин, з яких вiдбирали фь томасу. З п'яти зразюв робили об'еднаний зразок шляхом змiшувания. Вiдбiр зразкiв фiтомаси кормових вид1в рослин проводили у межах кормово! зони тварин. Кормову зону козулi враховували до висоти 1,2 м над поверхнею грунту.
Пагони деревних вид1в, товщиною не бшьше 5 мм, олистяш чи безлистi, залежно вiд пори року, зрiзували та по^бнювали секатором; надземну фггома-су трав - спещальним ножем. Ус зразки фiтомаси помiшали у полiетиленовi пакети. Парнi зразки грунту та фггомаси вiдбирали у 5-ти повторностях, супро-воджували вiдповiдними етикетками. Надалi зразки грунту та кормiв висушува-ли до повiтряно-сухого стану в сушильних камерах за 1 +85 оС протягом 3-х даб, по^бнювали та перемiшували. Питому активнiсть 137Сs у грунтi та фiтомасi рослин вимiрювали у посудинi Марiнеллi об'емом 1 л на гамма-спектрометрi АК СЕГ-01 та багатоканальному аналiзаторi "А^ОЯА" ЬР-4900В iз нашвпро-вiдниковими детекторами ДГДК-80 В-3.
Для порiвияния рiвнiв радiоактивного забруднення кормових рослин ви-користано коефiпiент переходу (КП) - ввдношення величини питомо!' активнос-п 137Сs (Бк/кг) у кормовiй рослиш до величини шiльностi радiоактивного забруднення грунту (кБк/м2).
Результати дослщження та 1х аналiз. Узагальнення результапв досль джень дозволило розташувати види дерев, чагарниюв, чагарничкiв та трав у ряди за коефщентами переходу 137С8 з грунту в !х надземну фiтомасу (рис. 1). Як видно з графiка, у рiзнi пори року у певного виду рослин спостертаються рiзнi величини коефщента переходу 137С8 з грунту до фггомаси, що може бути пов'язано з рiзними фенологiчними фазами розвитку в окремих видiв рослин та !х бiологiчними особливостями. Водночас можна вiдзначити деякi види, як ста-бiльно бiльше (тобто у всi пори року) мають вищi величини коефщеипв переходу. Так, ожина несiйська протягом року характеризуемся значним вмiстом 137С8 у надземнш частинi фiтомаси, яка е кормом для козулi европейсько!. До рослин, як характеризуються значними коефiцiентами переходу протягом року, а вщ того значним вмктом радiонуклiду у надземнш фггомас^ варто також вщ-нести шдркт дуба звичайного i сосни звичайно!. Характерно, що величина цього коефщента у дуба звичайного наприкшщ осенi рiзко знижуеться. Вста-новлено, що значна кшьюсть 137С8 протягом вегетацшного перiоду мiстилася у листках, а шсля !х опадання перемутилась до лшовоТ пiдстилки.
0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0
Рис. 1. Коефщенти переходу137 С$ з Грунту у кормовi частини надземное фiтомаси деревних порiд i чагарнишв, як входять до складу ращону козулi европейсько'1
За допомогою однофакторного дисперсшного анайзу зазначеш види по-дшено на групи за штенсившстю накопичення 137С8 у рiзнi перiоди року (табл. 1-4). Результати дисперсiйного аналiзу, проведеного на основi аналiзу ма-терiалiв, отриманих у кв^ш (табл. 1), свiдчать про те, що середш значення КП
137Сз мiж видами першо! групи вiдрiзнялись мiж собою неiстотно (Рф = 1,39 < Р(2; 8; о.95) = 5,14). Подiбну ж тенденцiю встановлено у видав друго! групи (р, = 0,55 < р(3; 11; 095) = 4,07). Проте рiзниця мiж групами дерев та чагарнитв за ш-тенсивнiстю накопичення у квиш статистично е iстотною (на 95 %-му довiрчо-му рiвнi). Групи видiв значно вiдрiзняються мiж собою за iнтенсивнiстю накопичення радаонуклщу (Рф = 24,65 > рр; 23; 0.95) = 3,47).
Табл. 1. Групи деревних порiд i чагарникгв за ттенсившстю накопичення 137Ся
у надземшй фшпомас! у квтт
Вид Середньостатистич-ний КП, м2кг-110-3 Група за штенсивтс-тю накопичення 137С8 Параметр КП
Верба козяча 0,9±°Ш
Горобина звичайна 1,5±0,15 1 0,9-2.4
Осика 2 4±0,22
Дуб звичайний 3,5±0,34
Крушина ламка 4,1±0,40 2 3,5-5,4
Береза бородавчаста 4,4±0,40
Сосна звичайна 5 4±0,53
Ожина несшська 8 4±0,83 3 8,4
Опрацювання отриманих результатiв дослщжень у липнi дозволили ви-явити дещо iншi тенденцií в женсивносп накопичення 137Сs тими ж деревними породами та чагарниками (табл. 2). Так, було встановлено, що найменшим вмк-том 137Сs в олистяних пагонах характеризуються такi рослини, як береза боро-давчаста та верба козяча. Сшвставлення показникiв показуе, що у берези бородавчато!' влггку, порiвняно з квiтнем, зменшуеться штенсившсть накопичення 137Сs, а у верби козячо!, навпаки, збiльшуеться. Ожина несшська залишаеться активним накопичувачем 137Сs й у липш, тому ц вiднесено до 3-1 групи. До ще! ж групи у липнi входить i дуб звичайний, в облистяних пагонах якого, як сввд-чать результати дослщження, влiтку мiстилась значна кшьккть 137Сs.
Дисперсiйний аналiз показуе значну рiзницю в iнтенсивностi накопичення 137Сs мiж групами у липш: Рф = 44,37 > Р(2; 23; 095) = 3,47.
Табл. 2. Групи деревних порiд i чагарнитв за ттенсившстю накопичення 137Ся
у надземшй фшпомас! у липш
Вид Середньостатистич-ний КП, м2кг-110-3 Група за штенсивтс-тю накопичення 137С8 Параметр КП
Береза бородавчаста 1,8±0,21 1 1,8-2,4
Верба козяча 2,4±°,/3
Горобина звичайна 3,4±0,35
Осика 4,1±0,39 2 3,4-9,0
Крушина ламка 5 1 ±0,50
Сосна звичайна 9 0±0,82
Ожина несшська 18,3±1,54 3 18,3-20,7
Дуб звичайний 20,8±1,'2
У жовтш ситуация з штенсивнктю накопичення радюнуклщу мiж групами деревних порвд i чагарникш знову змiнюеться (табл. 3). Так, ожина несшська залишаеться видом, яких характеризуеться найбшьш високим показником ко-
ефiцieнта переходу - 16,0. До ще! ж групи (найбiльш iнтенсивних накопичува-чш 137Сs) варто вiднести пiдрiст дуба звичайного та сосни звичайно! Найменшi величини цього коефiцieнта вiдзначенi у горобини звичайно!' та крушини лам-ко!. У межах групи рiзниця мiж породами статистично неiстотна, але е iстотною мiж групами дерев i чагарникiв: ¥ф = 44,37 > 23; 0.95) = 3,47. У крушини ламко! у жовтт виявлено зменшення вмiсту 137Сs у надземнiй фiтомасi, що може бути пов'язане з активним плодоношениям цього виду. Подiбнi змiни можна поясни-ти перерозподiлом 137Сs мiж органами (пагонами та плодами) рослини.
Табл. 3. Групи деревних порiд i чагарнитв за ттенсившстю накопичення 137Сs у надземнш фШомаа у жовтш_
Вид Середньостатистич-ний КП, м2кг-110-3 Група за штенсившс-тю накопичення 137С8 Параметр КП
Горобина звичайна 3,2±0,33 1 3,2-4,1
Крушина ламка 4,1±0,42
Осика 4 4±0,36
Береза бородавчаста 4 9±0,42 2 4,4-5,3
Верба козяча 5,3±0,48
Сосна звичайна 10,2±°,88
Дуб звичайний 14 7±1,28 3 10,2-16,0
Ожина несшська 16,0±1,41
Поряд з цим, необидно зазначити, що рiзниця у накопиченш 137Сs мiж видами дерев в^азу пiсля листопаду значно швелюеться. Вiдмiннiсть мiж крайтми показниками КП (3,0 - в осики i 8,7 - у сосни звичайно!) менша в 3 рази. Статистично достовiрною е тшьки рiзниця мiж двома видшеними групами дерев i чагарникiв (^ф, = 14,73 > ^(2; 23; 095) = 3,47). Наприкшщ вегетацiйного перiоду (у листопадд) картина накопичення 137Сs подiбна до тако! у квiтнi (табл. 4). Чагарнички порядку вересоцвiтих вiдрiзияються значно вищими (на порядок) коефщкнтами переходу 137Сs, порiвияно з деревними породами та ча-гарниками (рис. 2). Дослщжуваш чагарнички за коефщкнтами переходу 137Сs з грунту у надземну фiтомасу незалежно вiд сезону року, можна розташувати в ряд у порядку збшьшення показника: багно звичайне ^ чорниця ^ брусниця ^ верес звичайний.
Табл. 4. Групи деревних порiд i чагарнитв за ттенсившстю накопичення 137Сs у надземнш фгтомаа у листопадi_
Вид Середньостатистич-ний КП, м2кг-110-3 Група за штенсившс-тю накопичення С8 Параметр КП
Осика 3,0±0,31 1 3,0-4,1
Горобина звичайна 3,2±0,32
Дуб звичайний 3,4±0,29
Верба козяча 4 1±0,3'
Береза бородавчаста 5,2±0,49 2 5,2-8,7
Крушина ламка 6,5±0,61
Ожина несшська 7 1±и,66
Сосна звичайна 7,7±",'3
Однофакторний дисперсшний аналiз показуе, що для вшх сезонiв року спостерггаеться iстотна рiзниця у коефiцieнтах переходу 137Св мiж цими видами: у квггш Еф = 57,17 > Е№ 19. 0.95) = 3,24; у липт Еф = 43,42 > Е№ 19; 0.95) = 3,24; у жовтнi Еф = 54,14 > Е(3; 19; 095) = 3,24; у листопадi Еф = 43,42 > Е(3; 19; 095) = 3,24. Такий же анатз, проведений для кожного виду (^м багна звичайного) у рiзнi сезони року, також тдтверджуе iстотну статистичну рiзниц;ю дослщжуваного показника: для чорнищ - Еф = 6,07 > Е(3; 19; 095) = 3,24; бруснищ - Еф = 5,54 > Е(3; 19; 0.95) = 3,24; вересу - Еф = 14,55 > Е№ 19; 0.95) = 3,24.
Верес звичайний /////У////) /////////у/ ///У//////А н
* Брусниця ЛУУЖЖУЖ«
н в Чорниця ЕЖШШЙШШ!-
Багно звичайне 1Н
л Верес звичайний //////////) '////////// ////////////////////м У//////Ж
с Брусниця
к 4 Чорниця \
Багно звичайне =вн
^ Верес звичайний //////////) /////////// /////////// //////////л /////////¥,
Ц Брусниця лмллжы < П '"Сз з гр ушу у ф1тс масу
о к Чорниця I
Багно звичайне ИБП
Э Верес звичайний
® Брусниця
о -"-——
Багно звичайне К
0,0 20,0 40,0 60,0 80,0 100,0 120,0 140,0 Рис. 2. Коеф^енти переходу 137С з (рунту у надземну фтомасу чагарничтв порядку вересоцвтих, як1 входять до складу ращону козулi европейськог
Для трав'яних рослин, яю входять до складу ращотв козулi европейсь-ко!, також властивi специфiчнi особливосл у накопичент 137Св протягом року (рис. 3). Найвищими КП радюнуклщу з грунту до надземно'! частини фiтомаси рослин у кв^т вiдрiзняються: ожика волосиста та щучник дернистий, величи-
±2 3 ±2 2 2 1 3
ни яких становлять, вщповвдно 14,5 ' та 12,0 ' м кг 10 . У жовтш та листопа-дi найвищi середнi показники КП встановлено для ожики волосисто'! та ситника скупченого: у жовтш, вщповщно - 16,5±2,8; 12,4±3,4; у листопадi - 20,5±3,9 та 14,8±2,6 (м2 кг-110-3). Найменшими показниками КП серед названих видiв харак-теризуеться кропива дводомна, яка на вщмшу вiд шших дослiджуваних трав, не належить до вiчнозелених рослин. Коефiдiенти переходу у кропиви змiнюва-
±0,8 ±2,2 2 -1 -3
лись вiд 4,0 ' - у листопадi до 11,0 ' м кг 10 - у липш. Проте статистично достовiрною е рiзниця мiж рiзними видами трав тiльки на початку та наприкш-цi вегетацiйного перюду (квiтень - Еф = 4,56 > Е(3; 19; 095) = 3,24; листопад - Еф = 7,20 > Е(3; 19; 095) = 3,24). Для iнших сезотв рiзниця у КП мiж видами була нею-тотною.
Ожика волосиста
о Щучник дернистий 'S Ситник скупчений Кропива дводомна
Щучник дернистий Ситник скупчений Ожика волосиста
//////////дн
Кропива дводомна
Ожика волосиста
Ситник скупчений
Щучник дернистий bzz?//////^//////////, Кропива дводомна IZZZZZZZZZ2
Ожика волосиста Ситник скупчений Щучник дернистий Кропива дводомна
25,0
30,0
Рис. 3. КоефЩенти переходу137Cs з Грунту у надземну частину фтомаси трав'янихрослин, як1 входять до складуращону козулi европейсько'1
Висновки:
1. Для Bcix дослщжуваних видiв рослин, представлених рiзними життевими формами, що входять до складу ращону козуи европейсько1, характерш значш сезонш коливання концентрацп 1 7Cs у надземнш фiтомасi, яку ви-користовують тварини як корм.
2. Максимальний вмiст 137Cs у надземнiй фiтомасi для переважноУ кiлькостi дерев i чагарникiв встановлено влiтку, але для сосни, берези, верби та кру-шини спостережено деяке зростання надходження 137Cs в осiннiй перiод.
3. Враховуючи, що сезон активного (масового) полювання на козулю розпо-чинаеться у жовтш, кормову фiтомасу рослин у цьому мюящ можна розта-шувати у такий ряд у порядку збшьшення iнтенсивностi накопичення 137Cs: горобина звичайна ^ крушина ламка ^ осика ^ береза повисла ^ верба козяча ^ кропива дводомна ^ багно звичайне ^ щучник дернистий ^ ситник скупчений ^ малина несiйська (ожина) ^ ожика волосиста ^ чор-ниця ^ брусниця ^ верес звичайний.
4. Чагарнички порядку вересоцвггих (верес, чорниця, брусниця та багно) ма-ють найвищi рiвнi радiоактивного забруднення на початку весни та напри-юнщ вегетацiйного перiоду.
Лiтература
1. Краснов В.П. Радюекологш л1с1в Полкся УкраТни / В.П. Краснов. - Житомир : Вид-во "Волинь", 1998. - 112 с.
2. Краснов В.П. Радюеколопя козул европейсько! в Центральному Полюй УкраТни / В.П. Краснов, З.М. Шелест, О.О. Орлов, М М. Калетник, С П. 1ркл1енко, В.М. Турко. - Житомир : Вид-во "Волинь", 1998. - 28 с.
3. Karlen G. Seasonal variation in the activity concentration of 137Cs in Swedish roe-deer and in their daily intake / G. Karlen, K.J. Johanson and Bergström // Environ. Radioactivity. - 1991. - № 14. -С. 91-103.
4. Johanson K.J. Radiocaesium in wildlife of a forest ecosystem in Central Sweden / K.J. Johanson, R. Bergstrom, S. Von Bothmer, G. Karlen // Transfer of radionuclides in natural and semi-natural enviroments. - elsevier Applied Science, London & New York. - 1992. - Pp. 183-193.
Краснов В.П., ГуликИ.Т. Сезонные изменения в аккумуляции 137С« лесными растениями - компонентами рациона косули европейской (Capre-olus capreolus L.) в лесах Житомирского Полесья
Определены основные виды древесных пород, кустарников, кустарничков и травянистых растений, которые входят в рацион косули европейской на протяжении года в лесах Житомирского Полесья. Приведены величины коэффициента перехода 137Cs с почвы в надземные части кормовых, лесных растений как показателя, который характе-ризирует величину их радиоактивного загрязнения. Осуществлена группировка растений по интенсивности накопления ими Cs в различные периоды года и определены основные, которые приводят к значительному радиоактивному загрязнению органов косули европейской.
Ключевые слова: радиоактивное загрязнение, радионуклиды, удельная активность радионуклида, коэффициент перехода, охотничье хозяйство, кормовые растения, копытные животные.
Krasnov V.P., GulykI.T. The Seasonal Changes in Accumulation of 13^s by Forest Plants - the Diet Components of the European Deer (Capreolus Capreolus L.) in the Forests of Zhytomyr Polissya
The main types of trees, bushes, shrubs and herbaceous plants that are included into the diet for the European deer during the year in the forests of Zhytomyr Polissya were defined. The transfer value of the coefficient of 137Cs from the soil to the phytomass of aerial parts to feed and forest plants, as an indicator that shows the value of their radioactive contamination, was shown. The grouping of the plants according to their intensity accumulation of 137Cs in different seasons was done and the main of them that cause to the radioactive contamination of European deer, were identified.
Key words: contamination, radionuclides, activity of radionuclides, the transfer value, hunting, forage plants, ungulates animals.
УДК630*2:504.062(477.8) Доц. Я.В. Геник1, д-р с.-г. наук;
доц. М.В. Чернявський1, канд. с.-г. наук; доц. П. Т. Ященко2, канд. бюл. наук
ПРОЯВИ ТРАНСФОРМАЦ1Й У Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ КАРПАТ ВНАСЛ1ДОК ДН Р1ЗНИХ АНТРОПОГЕННИХ ЧИННИК1В
Представлено результати вивчення прояву трансформацшних процес1в у ялицево-букових, ялиново-букових, ялицево-ялиново-букових та ялиново-буково-ялицевих т-сах Карпат внаслщок ди рiзномшiтних антропогенних чинниюв. Проаналiзовано тран-сформацн структури лiсiв у межах окремих модельних иростор1в регюну внаслщок не-ефективно! люогосподарсько! дiяльностi, незаконних рубок деревини мюцевим населениям i випасання худоби. Вщображено змши фiзико-мехшiчних властивостей верхнього шару бурих прсько-люових Грунтгв ялиново-букових лiсiв залежно вщ сту-пеня рекреацшних навантажень. Показано, що негативна дiя антропогенних чинниюв проявляеться, насамперед, у змiиi видового складу люових насаджень, !х просторово! i вжово! структури, ущiльиениi верхшх горизоитiв Грунту, зниженш бiорiзиомаиiття, бь олопчно! стiйкостi та стабiльиостi люових екосистем.
Ключовi слова: лiсовi екосистеми Карпат, трансформацию процеси, антропоген-ш чинники трансформацш в лiсових екосистемах.
Вступ. Лiсовi екосистеми, якi домшують у Карпатах, вiдiграють важли-ву еколого-стабшзащйиу роль та забезпечують потреби населения краши у ль
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 1нститут екологп Карпат НАН Украши, м. Львгв
