CC BY
70
ш
нлты
ЫКРА1НИ
im®«
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280318 Article received 25.04.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 574:630*18
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author V. V. Melnyk melnyk_vika91@ukr.net
В. В. Мельник, Т. В. Курбет
Житомирський державний технологiчний утверситет, м. Житомир, Украта
РАДЮАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ МОХОВО-ЛИШАЙНИКОВОГО
ПОКРИВУ В УМОВАХ СВ1ЖОГО СУБОРУ
Дослщжено сучасне радюактивне забруднення мохово-лишайникового покриву в умовах свiжого субору в лгсах Укра-1нського Полiсся. Щiльнiсть радiоактивного забруднення Грунту в межах пробно! площi вартавала у широких дiапазонах -ввд 315 до 708 кБк/м2. Виявлено значнi коливання величин питомо! активноста та показникiв iнгенсивностi надходження 137Cs для всiх дослiджуваних видiв зелених (брiевих) мохiв та ешгейних лишайниюв. Так, на пробнiй площi для дикрану ба-гатонiжкового середнiй вмют 137Сs становив 11538±1022 Бк/кг; для плеврощю Шребера - 9312±679 Бк/кг. З'ясовано, що ра-дiоактивне забруднення дикрану багатошжкового iстотно вище, шж у плевроцiю Шребера (в 1,2 раза). Концентращя 137Cs у лишайниках загалом змшювалась в широкому дiапазонi - вiд 3975 до 9182 Бк/кг. Найменшi значення вмiсту встанов-лено у кладонп м'яко!, а найбiльшi - у кладонп дюймово!. Коефщент накопичення 137Cs для лишайниюв був у дiапазонi ввд 3,2 до 6,5, а для зелених (брieвих) мохiв - ввд 3,8 до 7,7. Коефщент переходу у лишайниках родини Кладошевих змь нювався вiд 11,8 до 24,4 м2кг"110"3. За iнгенсивнiстю накопичення епiгейнi лишайники можна розмютити таким чи-
ном: кладонiя дюймова > кладонiя струнка > кладошя оленяча > кладонiя м'яка. Щодо зелених мохiв, то для дикрану багатошжкового середнш показник коефщента переходу становив 29,2±0,9 м2кг"110"3, майже в 2 рази бшьше, тж для плевроцiю Шребера - 16,3±0,06 м2кг"110"3. Значення концентрацп 137Сs у мохово-лишайниковому покривi мае тiсний лшшний зв'язок з величиною щiльностi радюактивного забруднення Грунту.
Ключов^ слова: питома акгивнiсть; коефiцiент переходу; 137Сs; зелеш (брiевi) мохи; епiгейнi лишайники.
Вступ. Внаслвдок аварп на Чорнобильськ1й АЕС значного радiоактивного забруднення зазнали люи Ук-раГнського Полiсся. Лiсовi масиви акумулювали значну к1льк1сть радiонуклiдiв та стали природним бар'ером на шляху !х поширення. Це спричинило первинне накопичення радюнуклщв у рiзних компонентах лiсових бь огеоценозiв. Масштаби Чорнобильсько! катастрофи зу-мовили необхвдшсть наукового оцiнювання штенсив-ностi надходження i специфiки розподiлу радiонуклiдiв у вах ланках екосистем. За iнтенсивнiстю радюактив-ного забруднення дослiдники розм^или рослини в та-к1й послвдовностг покритонасiннi ^ голонасiннi ^ па-поротеподiбнi ^ мохоподiбнi ^ лишайники. Учеш та-кож встановили, що мохи i лишайники лiсових екосистем накопичують радiонуклiди iнтенсивнiше, шж су-диннi рослини в одному й тому ж тит люорослинних умов (Kulikov, & Molchanova, 1990).
Вщомо, що мохово-лишайниковий покрив е важли-вим компонентом лiсових бiогеоценозiв, особливо у хвойних лiсах, та вщграе важливу роль у перерозподш 137Сб у лiсових грунтах (Во1ш№ & Virchenko, 1994; №1997; Papastefanou et а1., 1989). Завдяки своТм бiологiчним особливостям, мохи та лишайники висту-пають своерщним депо на шляху м^ацп, накопичення та перерозподшу радiонуклiдiв у шших компонентах т-сових екосистем (КоМгайик et a1., 1994; Mo1chanova &
Bochenina, 1980).
Анатомо-морфолопчш та фiзiолоriчнi особливостi мохово-лишайникового покриву зумовлюють icTOTHe варшвання iнтeнcивноcтi накопичення та швидкосп виведення радiонуклiдiв. Вони мають високу сор-бцiйну мicткicть, повiльний picr, значну тривалicть життя, мiцно фжсують виcокодиcпeрcнi радiоактивнi частки та е резистентними до дiï iонiзуючого випромь нювання (Vasser et al., 1995; Byazrov, 2002; Orlov & Kondratiuk, 2002). Переважно вчeнi доcлiджували два класи мохiв - cфагновi та брiевi (зeлeнi) мохи. Пере-розподш та накопичення радiонуклiдiв у сфагнових мохах етотно вiдрiзняетьcя вiд брiевих (зелених) мо-хiв. Сфагни не мають ризощв, вони утримують знач-ний об'ем води, завдяки якш вiдбуваетьcя мiграцiя ра-дiонуклiдiв у товщi цих мохiв та торфу (Sobchenko & Khramchenkova, 2008; Boliukh, Virchenko, 1994). Порiв-няно зi зеленими мохами вони значно менше накопичують радiонуклiди. Зeлeнi мохи подмють на верхоп-лiднi (дикран багатошжковий та види зозулиного льону), що утворюють щiльнi "подушки", та бокоплщ-нi (плeвроцiй Шребера та гшокомш блискучий), для яких характерне формування майже cуцiльних рихлих "килимiв". Для зелених мохiв характерна мiжвидова рiзниця у накопичeннi 137Cs. Обгрунтовуючи радюак-тивне забруднення зелених мохiв, учeнi не можуть
1нформащя про aBTopiB:
Мельник Вiкторiя BiKTopiBHa, acnipaHT, кафедра екологй. Email: melnyk_vika91@ukr.net
Курбет Тетяна Володимир!вна, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра екологй'. Email: meraviglia@ukr.net
Цитування за ДСТУ: Мельник В. В., Курбет Т. В. Радюактивне забруднення 137Cs мохово-лишайникового покриву в умовах
свiжого субору. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 3. С. 88-92. Citation APA: Melnyk, V. V., & Kurbet, T. V. (2018). Radioactive 137Cs Contamination of the Moss-Lichen Cover in Conditions of Fresh Pine Forests. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 88-92. https://doi.org/10.15421/40280318
дшти однозначного висновку, перевагу у здатносп до накопичення 137Cs надають то бокоплщним, то верхоп-лiдним мохам (Boliukh, Virchenko, 1994; Vasser et al., 1995). Порiвняно 3i 90Sr зеленi мохи iнтенсивнiше нако-пичують 137Cs та мiцно утримують його у живш, нарос-таючiй частиш мохiв (Nifontova, 2006). Встановлено, що фракцп моху за величиною акумуляцп 137Cs можна розмiстити у такому порядку: очю > жива фрак-цiя > мертва фракцiя. Порiвнюючи рiзнi види мохiв за радюактивним забрудненням та iнтенсивнiстю накопичення 137Cs, !х можна представити в такому виглядг верхоплiднi брieвi мохи ^ бокоплiднi брieвi мохи ^ сфагновi мохи (Boliukh, Virchenko, 1994).
Щодо особливостей накопичення радiонуклiдiв лишайниками та !х розподiлу у рiзних частинах, у лггера-турi iнформацiя майже вiдсутня. Вiдзначено, що важли-ву роль у перерозподш радiонуклiдiв у лiсових бюге-оценозах вщграють саме епiгейнi лишайники. Пред-ставники ще! групи накопичують 137Cs на 1-2 порядки бiльше, шж це вiдзначаеться у грунтi (Belska, 2004; Belska & Matkovska, 2017; Orlov & Kondratiuk, 2002). Водночас, встановлено значне варшвання вмiсту радь онуклiдiв у рiзних видах лишайников, вiдiбраних в одному екотош За iнтенсивнiстю акумуляцп 137Cs лишайники розмщують у такому порядку: ешфиш листу-ватi > ешфиш кущистi > епiлiтнi листуватi > ешгейш кущистi (Kondratiuk et al., 1994).
Проаналiзувавши лiтературнi джерела можна зроби-ти висновок про фрагментаршсть вивчення проблеми щодо особливостей накопичення 137Cs представниками мохово-лишайникового покриву лгав Полюся Укра!ни. Вивчення сучасного радюактивного забруднення мохо-во-лишайникового покриву дае змогу розширити уяв-лення про мОграцш та розподiл радiонуклiдiв у люових екосистемах та обгрунтувати використання мохiв та лишайников в ролi бiоiндикаторiв радiоактивного забруднення для прогнозування радОацшно! ситуацп в майбутньому.
Об'екти та методика дослiджень. Мета наших дослщжень - вивчити сучасний рiвень радiоактивного забруднення 137Cs представниками мохово-лишайнико-вого покриву в умовах св1жого субору. Дослiджували радiоактивне забруднення видiв - представник1в брiевих (зелених) мохiв - дикрану багатонiжкового (Dicranum polysetum Sw.), плевроцiю Шребера (Pleuro-zium schreberi) та ешгейних лишайников: кладонп струнко! (Cladonia gracilis (L.) Willd.), кладонп м'яко! (Cladonia mitis Sandst.), кладонп оленячо! (Cladonia ran-giferina (L.) Nyl.) та кладонп дюймово! (Cladonia unci-alis (L.) F. Weber ex F. H. Wigg.).
Дослвдження проводили у 2017 р. у Житомирському Полiссi на пробнш площi, розташованiй у Народицько-му лiсництвi ДП "Народицький СЛГ" (ПП№ 1). Пробну площу (розмiром 100^100 м) закладали за стандартною методикою. На пробнш площi за допомогою атки Л. Г. Раменського у 3-разовiй повторностi вщбирали дослiджуванi види мохово-лишайникового покриву. Вщповвдно до зразков мохово-лишайникового покриву вщбирали зразки грунту: за допомогою цилОндричного бура дОаметром 57 мм, у 5-ти точках (методом конверту), на глибину 20 см. Уа зразки висушували до пови-ряно-сухого стану, подрОбнювали та гомогешзували. Питому активнОсть 137Cs у зразках вимОрювали на сцин-
тиляцiйному гамма-спектрометричному прилащ (GDM-20) i3 багатоканальним аналiзатором iмпульсiв (А1). Всього було проаналiзовано 120 зразк1в, з них 60 зраз-ков фгтомаси мохово-лишайникового покриву та 60 зразков грунту. Вщносна похибка вимiрювання пито-моо активносп 137Cs у зразках не перевищувала 5 %. Статистичне оброблення отриманих даних проводили за загальноприйнятими методами за допомогою прикладного пакету Microsoft Excel та Statistica 10.0.
Результати дослщження та ïx обговорення. Щшь-нiсть радiоактивного забруднення грунту в межах проб-ноо площi змшювалося у широких дiапазонах - ввд 315 до 708 кБк/м2. Середне значення щiльностi радiоак-тивного забруднення грунту становило 407±56 кБк/м2. Показники щiльностi радiоактивного забруднення грунту свщчать про iснування значноо мозаïчностi радюак-тивного забруднення грунту в межах пробноï площi. 1с-нування достовiрноï рiзницi мiж середшми значеннями щiльностi радiоактивного забруднення на пробнш пло-щi пiдтверджують результати однофакторного диспер-сiйного аналiзу: F.^^H^Fp^^^^.
Зважаючи на значне коливання щшьносп радюак-тивного грунту, величини питомоï активностi для кожного виду зелених мохiв та епiгейних лишайников ютот-но вiдрiзнялись (табл. 1). Так, для дикрану багатошжко-вого максимальш значення питомоï активностi 137Cs становили 14050 Бк/кг, що в 1,8 раза бшьше, нiж мшь мальний показник концентрацп 137Cs (8048 Бк/кг); для плевроцш Шребера мшмальне значення становило 8032 Бк/кг, що в 1,4 раза менше ввд максимального -11450 Бк/кг. Дослвджуючи радiоактивне забруднення 137Cs мохiв обох дослщжуваних видiв, встановлено, що на пробнш площi спостерiгалось перевищення величини питомоï активностi для дикрану багатошжкового по-рiвняно з плеврощем Шребера в 1,2 раза.
Табл. 1. Статистичш параметри величини питомо1 актив-ност1 у мохово-лишайниковому покрив1 свiжого субору
Вид Статистика
М±ш Ö V, % P, %
Кладошя м'яка 5111±1У3 669 13,1 3,7
Кладошя оленяча 5646±/8 270 4,7 1,4
Кладошя дюймова 7831±292 1012 13 3,7
Кладошя струнка 7905±72'2 250 3,2 0,9
Плевроцш Шребера 9312±680 1685 17,9 7,3
Дикран багатошжковий 11538±1022 2505 21,7 8,9
Найменше значення величини питомоо активностi 137Cs виявлено для кладонп м'якоо - 3975 Бк/кг, а найбшьше - для кладонп дюймовоо - 9182 Бк/кг. Порiв-нюючи вмiст 137Сs у лишайниках родини кладошевих, встановлено таку закономiрнiсть: значення питомоо ак-тивностi 137Сs для кладонп м'якоо в 1,5 раза менше, шж тако для кладонп дюймовоо та стрункоо та в 1,1 раза менш^ шж для кладонп оленячоо. Кладонiя оленяча на-копичуе 137Cs в 1,4 раза менше, шж кладонiя дюймова та струнка. Величини накопичення 137Сs фiтомасою кладонп стрункоо та дюймовоо майже однаковг
Враховуючи значну мозашшсть радiоактивного забруднення грунту на пробнш площ^ проведено регре-сшний аналiз мiж величинами питомоо активносп 137Cs у представников мохово-лишайникового покриву та значеннями щшьносп радiоактивного забруднення грунту (табл. 2).
Табл. 2. Залежшсть вмкту Cs у представниюв мохово-лишайникового покриву вiд щшьност
Вид мохДв Д лишайникДв КоефгцДенти рДвняння виду у = а + Ь-х г Я2 р
а Ь
КладонДя м'яка -2656,3 20,9 0,83 0,69 0,0008
КладонДя оленяча -10298,4 46,9 0,79 0,64 0,0019
КладонДя дюймова 2562,50 13,4 0,99 0,98 0,0000
КладонДя струнка 6869,2 2,3 0,91 0,82 0,0000
ПлевроцДй Шребера 238,97 15,86 0,99 0,98 0,0000
Дикран багатонДжко-вий -5176,01 42,66 0,98 0,99 0,0001
14000
13000
ио
12000
11000
10000
2 о н
С
9000
8000
7000
/
Дикран багатошжковий:у=-51 76+43*х; г=0,99; р =0,000; ^=0,98
г=0,99; р =0,000; ^=0,99
X Дикран багатошжковий
ч Плевроцш Шребера
300 350 400 450 500 550 600 650 700 750 Щшьшсть радюактивного забруднення грунту, кБк/м" Рис. 1. Залежшсть питомо! акгивносп 37Cs у зелених (брieвих) мохах вiд щiльностi радюакгивного забруднення Грунту
Для епiгейних лишайникДв спосгерiгалась гака зако-номiрнiсгь: здатнДсть до iнгенсивного накопичення 137Сб демонструе кладонiя дюймова, найменшого - кла-донiя м'яка (рис. 2). Цд результати пiдгверджуюгь роз-рахунковi значення коефiцiенгiв накопичення та переходу 137Сб до фiтомаси дослДджуваних видДв.
В умовах свДжих суборДв коефщДент накопичення 137Сб у лишайниках змДнювався вДд 3,2 до 6,5, а в зелених мохах - вДд 3,8 до 7,7 (рис. 3).
СереднД значення коефщДенпв накопичення радД-онуклДдДв у лишайниках та мохах були досить рДзними, це тдтверджують результати однофакторного диспер-сДйного аналДзу: Fфакг=43,95 > F(3;47;0,95)=2,8 та Fфакг = 177 > F(1;11;0,95)=5,0 вДдповДдно. Так, наприклад, середне зна-
чення коефщДента накопичення 137С8 для кладонп м'яко! становило 3,6±0,07 (за амплиуди коливання 3,2-3,9); для кладонп оленячо! - 4,2±0 04 (за варДацп середнДх значень 4,1-4,5); для кладонп дюймово! - 5,1±0,2 (за амплДтуди 4,4-5,9); для кладонп струнко! - 5,7±0,3 (за варДацп значень 4,6-6,5); дикрану багатонДжкового 7,1±0,2 (коливан-
ня в межах 6,7-7,7) та плевроцДю Шребера 4,2 плДтуди коливання 3,8-4,4). 15000
(за ам-
10000
ОтриманД результати свДдчать, що мДж значеннями питомо! активностД 137С8 у видах мохово-лишайниково-го покриву та щшьшстю радюакгивного забруднення грунту Дснуе тДсний лшшний прямо пропорцДйний зв'язок. Це тдтверджують значення коефщДенпв коре-ляцп (г) та детермшацп (R2), а коефщДенти значущостД наближаються до нуля, що свДдчить про високу досто-вДрнДсть зв'язку на 95 %-му довДрчому рДвнД. АналДзу-ючи графДчнД вДдображення представлених залежнос-тей, можна констатувати, що кут нахилу прямо! свДд-чить про стутнь ДнтенсивностД зростання питомо! ак-тивностД у дослДджуваних видах зД збДльшенням величи-ни щДльностД радюакгивного забруднення грунту. Вияв-лено, що в зелених мохах нашнтенсившше зростае пи-тома активнДсть у дикрану багатонДжкового порДвняно з плевроцДем Шребера (рис. 1).
15000
а 12 иа
9000
и 8000
о н я С
7000
6000
5000
4000
3000
у'
Г г г ~ "V /
/ / у /
/ / / , / ^ *
ф * У -Г у у/ • ^ Кладон1я л'яка
г / г г* • Кладошя дюймова
Кладошя м'яка: у= -2656+21 *х;
г ✓ > У У г=0,83; р=0,000; г2=0,69 Кладон1я дюймова: у=2562+13*х; г =0,99; р =0.000; ^=0,98
300 320 340 360 380 400 420 440 460 480 500 520
Щшьшсть радюактивного забруднення грунту, кБк/м" Рис. 2. Залежшсть питомо! акгивностД 1 ^ в ешгейних лишайниках вДд щшьносп радюакгивного забруднення Грунту
О
5 7 «
к я
и сг а
а §
я
а н
а
ш
•в" и
3
-н
НН
.... ....
А
ж
-<«'
А
Л
о ^
«г
Рис. 3. СереднД значення коефщДента накопичення у мохо-во-лишайниковому покривД свДжого субору
35
2 30 и* 25
>,20
ее
о
а> 1 -о.
ё ю
н
К с
5
я
1Г 0 £
<<> "Л- ^ А А
° ^ с\#
■ЧСЛ
Рис. 4. СереднД значення коефщДента переходу Сs у фДтомасу мохово-лишайникового покриву свДжого субору
Розраховано коефщент переходу в системi "грунт -надземна фггомаса" для дослвджуваних видiв (рис. 4). Коефiцiент переходу 137Cs у лишайниках родини Кладошевих змшювався в межах 11,8-24,4 м2кг-110-3. Mim-мальне значення коефщента переходу 137Cs вiдзначено для кладонп м'якох, а максимальне - для кладонп дюймовог
Амплiтуда коливань коефiцiента переходу 137Cs iз грунту в лишайники для окремих видiв становила
-4-П 9 9 1 Ч •
16,5 ' м кг 10 (15,9-18,0) для кладонiï оленячоц 18,3±1,2 м2 кг-110-3 (15,4-24,4) для кладонп стрункоц 13,7±0,3 м2кг-110-3 (11,7-14,8) для кладонп м'якоï та 20,1±0,4 м2 кг-110-3 (18,6-21,9) для кладонп дюймовое Значнi коливання коефщента переходу встановлено i для зелених (брiевих) видiв моху. Так, для дикрану багатошжкового середш значення коефщента переходу
±0 9 2 1 3
становили 29,2 , м кг- 10- (коливання в межах 2531,6); для плевроцiю Шребера - 16,3±0,06 м2кг-110-3 (за амплиуди коливання 16,1-16,5). За результатами аналь зу радiоактивного забруднення епiгейних лишайников можна побудувати ряд iз видiв родини Кладонiевих за iнтенсивнiстю накопичення 137Cs у свiжих суборах: кладошя дюймова > кладошя струнка > кладошя оленяча > кладошя м'яка; для зелених (брiевих) мохiв харак-терним е Онтенсившше накопичення дикраном багато-нiжковим порiвняно з плевроцiем Шребера.
Висновки. На основi проведених дослвджень можна зробити тако висновки:
1. На пробних площах вiдзначено значну моза1чшсть ра-дiоактивного забруднення Грунту 137Cs. Щшьшсть забруднення Грунту змОнюеться вщ 315 до 708 кБк/м2.
2. Встановлено, що дикран багатошжковий характеризуется бОльшими величинами питомо1 активност Cs порОвняно з плеврощем Шребера. На пробнш площО для дикрану багатошжкового середне значення цього показника 137Cs становило 11538±1022 Бк/кг; для плевро-щю Шребера - 9312±679 Бк/кг.
3. Виявлено мОжвидовО вОдмшност у величинах питомо1 активност 137Cs для видОв ешгейних лишайниюв. Пи-тома актившсть 137Cs для кладонп м'яко1 в 1,5 раза мен-ша, шж для кладонп дюймово1 та струнко1 та в 1,1 раза менша, шж для кладонп оленячог Кладошя оленяча накопичуе 137Cs в 1,4 раза менше, шж кладошя дюймова та струнка. Накопичення 137Cs у фгтомам кладонп струнко1 та дюймово1 майже однакове.
4. В умовах свОжих суборОв коефщент накопичення 137Cs у лишайниках варж>е у межах вщ 3,2 до 6,5, а в зелених мохах - вщ 3,8 до 7,7. Коефщент переходу 137Cs у лишайниках родини Кладошевих змОнювався в межах вщ 11,8 до 24,4 м2кг"110"3. Мшмальне значення коефь
137
цоента переходу Cs водзначено для кладонп м'яко!, а
максимальне - для кладонп дюймовой Значш коливання коефщента переходу виявлено i для зелених видОв моху за амплпуди коливання вщ 16,3-31,6. Для дикрану багатошжкового середнш показник коефщента пе-
-,±0,9 2 -1 in-3 ~ -
реходу становить 29,2 м кг 10 , що майже в 2 рази бшьше, шж порОвняно з плеврощем Шребера -
±0,06 2 -1 -3
16,3 м кг 10 .
5. Встановлено, що вмют 137Cs у видах мохово-лишайникового покриву мае достовОрний (р=0,0000) т1с-ний (r=0,79-0,99) лшшний зв'язок з величиною щшь-носп радюактивного забруднення грунту.
Перелш використаних джерел
Belska, O. (2004). Osoblyvosti nakopychennia 137Cs epiheinymy
lyshainykamy. VisnykDAU, 2, 224-229. [In Ukrainian]. Belska, O., & Matkovska, S. (2017). The influence of lichens to 137Cs migration in pine forest conditions of Polissya nature reserve. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 112-115. https://doi.org/10.15421/40270125 Boliukh, V. O., & Virchenko, V. M. (1994) Nakopychennia radionuklidiv mokhamy Ukrainskoho Polissia. Ukr. botan. zhurn, 51(4), 39-45. [In Ukrainian]. Byazrov, L. G. (2002). Lishainiki v ekologicheskom monitoring.
Moscow: Nauchnyi mir. 336 p. [In Russian]. Kondratiuk, S. Ya., et al. (1994). Vmist radionuklidiv u lyshainykakh.
Ukrainskyi botanichnyizhurnal, 4, 46-51. [In Ukrainian]. Kulikov, N. V., & Molchanova, I. V. (1990). Radioekologiya pochvenno-rastitelnogo pokrova. Sverdlovsk: UrO AN SSSR. 170 p. [In Russian]. Molchanova, I. V., & Bochenina, N. V. (1980). Mkhi kak nakopiteli
radionuklidov. Ekologiya, 3, 42-47. [In Russian]. Nifontova, M. G. (1997). Dinamika soderzhaniya dolgozhivushchikh radionuklidov v mokhovo-lishainikovoi rastitelnosti. Ekologiya, 4, 273-277. [In Russian]. Nifontova, M. G. (2006). Long-Term Dynamics of Technogenic Radionuclide Concentrations in Moss - Lichen cover. Russiun jornal of Ecology, 37(4), 247-250. [In Russian]. Orlov, O. O., & Kondratjuk, S. Ya. (2002). Porivnjalna ocinka roli riznyh komponentiv lyshajnykovogo boru u rozpodili sumarnoi aktyvnosti 137Ss. Ukr. botan. zhurn, 1, 49-57. [In Ukrainian]. Orlov, O. O., & Kondratiuk, S. Ya. (2001). Bahatorichna dynamika vmistu 137Cs u epiheinykh kushchystykh lyshainykakh Ukrainskoho Polissia (1991-2000 rr.). Materialy XI z'izdu ukrainskoho botanichnoho tovarystva. Kharkiv, 227-278. [In Ukrainian]. Papastefanou, C., et al., (1989). Lichens and mosses biological monitors of radioactive fallout from the Chernobyl USSR reactors accident. J. Environ. Radioact, 9(3), 199-208. Sobchenko, V., & Khramchenkova, O. (2008). Zelenye mkhi kak faktor migratsii tseziya-137 v yagody cherniki. Nauka i innovatsii, 3(61), 39-43.
Vasser, S. P., et al., (1995). Nakopychennia radionuklidiv sporovymy roslynamy i vyshchymy hrybamy Ukrainy. Kyiv: Instytut botaniky NANU. 130 p. [In Ukrainian].
В. В. Мельник, Т. В. Курбет
Житомирский государственный технологический университет, г. Житомир, Украина
РАДИОАКТИВНОЕ ЗАГРЯЗНЕНИЕ МОХОВО-ЛИШАЙНИКОВОГО
ПОКРОВА В УСЛОВИЯХ СВЕЖЕЙ СУБОРИ
Исследовано современное радиоактивное загрязнение мохово-лишайникового покрова в условиях свежих суборей Украинского Полесья. Выявлены значительные колебания величин удельной активности и показателей интенсивности поступления 137С8 для всех исследуемых видов зеленых (бриевых) мхов и эпигейных лишайников. Так, на пробной площади для дик-рана многоножкового среднее содержимое 137С8 составило 11538±1022 Бк/кг; для плевроция Шребера - 9312±679 Бк/кг. Установлено, что радиоактивное загрязнение дикрана многоножкового существенно превышает таковое плевроция Шребера в 1,2 раза. Концентрация 137С8 в лишайниках вообще менялась в широком диапазоне - от 3975 до 9182 Бк/кг. Наименьшие величины концентрации 137С8 отмечены для кладонии мягкой, а наибольшие - для кладонии дюймовой. Коэффициент накопления 137С8 для лишайников находился в диапазоне от 3,2 до 6,5, а для зеленых (бриевых) мхов - от 3,8 до 7,7. Коэффициент перехода 137С8 в лишайниках семьи Кладониевих колебался в пределах от 11,8 до 24,4 м2кг "ЧО"3. По интенсивности накоп-
ления 137Cs эпигейные лишайники можно разместить следующим образом: кладония дюймовая > кладония стройная > кладония оленья > кладония мягкая. Что касается зеленых мхов, то для дикрана многоножкового средний показатель коэффициента перехода составлял 29,2±0'9 м2кг"110"3, почти в 2 раза больше, чем для плевроция Шребера - 16,3±0'06 м2кг"110"3. Значение концентрации 137Cs в мохово-лишайниковом покрове имеет тесную линейную связь с величиной плотности радиоактивного загрязнения почвы.
Ключевые слова: удельная активность; коэффициент перехода; 137Cs; зелёные (бриевые) мхи; эпигейные лишайники.
V. V. Melnyk, T. V. Kurbet
Zhytomyr State Technological University, Zhytomyr, Ukraine
RADIOACTIVE *37CS CONTAMINATION OF THE MOSS-LICHEN COVER
IN CONDITIONS OF FRESH PINE FORESTS
Moss-lichen cover is an important component of forest biogeocoenoses, especially in coniferous forests. It serves as a peculiar depot on the way of migration, redistribution and accumulation of 137Cs in forest soils and other components of forest ecosystems. To study the modern radioactive contamination by the representatives of the moss-lichen cover, sample plots were laid in the Narodytsky SFH in the conditions of fresh pine forests where sampling was carried out of four types of epigeneous lichens, two species of green (btyidea) mosses and corresponding samples of soil. Before measuring 137Cs specific activity, all samples were dried to air-dry state and homogenized. The density of radioactive contamination of the soil within the sample plots varied in wide ranges from 315 to 708 kBq/m2. Correspondingly, certain fluctuations of the specific activity values for each species of moss and lichens were noted. For example, on the sample plots for Dicranum polysetum Sw. the average content of 137Cs was 11538±1022 Bq/kg; for Pleurozium schreberi - 9312±679 Bq/kg. The concentration of 137Cs in lichens varied in a wide range - from 3975 to 9182 Bq/kg. It was found that the specific activity of 137Cs for the Cladonia mitis is 1.5 times less than for the Cladonia uncialis and Cladonia gracilis, and 1.1 times less than for the Cladonia rangiferina. The Cladonia rangiferina accumulates 137Cs 1.4 times less, compared to the Cladonia uncialis and Cladonia gracilis. The content of 137Cs in the phytomass of the Cladonia gracilis and Cladonia uncialis is almost the same. The amount of accumulation coefficient of 137Cs in lichens ranged from 3.2 to 6.5, and in green mosses - from 3.8 to 7.7. For the investigated species, we have also calculated the transition factor in the system of "soil-ground phytomass". The epigeneous lichens can be placed in the following order: Cladonia uncialis>Cladonia gracilis>Cladonia rangiferina>Cladonia mitis by the accumulation intensity of 137Cs. In the case of green mosses, for the Dicranum polysetum Sw. the average transition coefficient was 29.2±09 m2kg"110"3, almost 2 times larger than that for Pleurozium schreberi - 16.3±006 m2- Kg-40"3. The study of modern radioactive contamination of moss-lichen cover makes it possible to broaden the notion of migration and distribution of radionuclides in forest ecosystems and to justify the use of mosses and lichens as bioindicators of radioactive contamination in order to predict the radiation situation in the future.
Keywords: specific activity; transition factor; 137Cs; green (btyidea) mosses; epigeneous lichens.
