CC BY
24
сообществ растительности, обусловленные естественным зарастанием отвалов. Установлены стадии естественной сукцессии растительности на посттехногенных территориях Коломыйского угольного месторождения.
Ключевые слова: посттехногенные территории, видовой состав растений, структура насаждений, фитоценоз, сукцессии растительности, Коломыйское буроугольное месторождение.
Henyk Ya. V., Zayachuk V. Ya. Successions of Plantations on Post-techno-genic Territories of Kolomyja Brown Coal Deposit
The results of research of the species composition and ecological structure of plant cover on the mining dumps of Kolomyja coal deposit are presented. The process of forming of phytocoenosis depending on the part of elevation and exposition of slopes of rock dumps is analyzed. Phytocoenosis transformation processes are characterized - from appearance of separate biogroups of pioneer species of trees to creation of entire plant cover and forming the relatively sustainable groupings caused by natural self-planting of dumps. Stages of natural succession of plantations on the post-technogenic territories of Kolomyja coal deposit are determined.
Keywords: post-technogenic territories, species composition of plants, structure of plantations, phytocoenosis, successions of plantations, Kolomyja brown coal deposit.
УДК551.521 Проф. В.П. Краснов, д-р с.-г. наук; доц. Т.В. Курбет, канд. с.-г.
наук; ст викл. М.Б. Корбут, канд. техн. наук - Житомирський ДТУ; директор О.Л. Бойко, канд. с.-г. наук - Кшвська НДС УкрНДШГА
РОЗПОД1Л СУМАРНО1 АКТИВНОСТ1 У КОМПОНЕНТАХ БЮГЕОЦЕНОЗУ МЕЗООЛ1ГОТРОФНИХ БОЛ1Т ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Наведено результати вивчення розподшу 137Cs у компонентах бюгеоценозу мезо-олтотрофних боли Полюся Украши. Результати свщчать, що на перюд спостережень найбшьша частка сумарно! активност Cs характерна для очосу (53,31 %) та торфу (32,36 %). У сфагновому покривi мютиться 12,96 % сумарного (валового) запасу радь онуклщу болотного бюгеоценозу. Встановлено зменшення едифшаторно! ролi деревних порщ та збшьшення й у мохового ярусу, який складаеться переважно зi сфагнових мо-хiв. Частка мохового ярусу у створенш фтомаси ценозу становить 64,42 %, що в 1,98 раза бшьше вiд частки деревостану.
Ключовi слова: радiонуклiди, радюактивне забруднення грунту, питома актив-шсть радiонуклiду, лiсовi насадження, торф'яно-болотнi грунти.
Вступ. Мiграцiя радiонуклiдiв у бюгеоценозах лiсових болiт мае сво1 особливосп, яш пояснюються характером 1х водного живлення, потужнiстю та складом торфу, а також складом та будовою фггоценозш. Треба зазначити, що дослвджень iз вивчення перерозподiлу радiонуклiдiв мiж компонентами лiсових болiт досить мало. Це пояснюеться 1х складнiстю ^ можливо, меншим практич-ним використанням подiбних територiй людиною.
Украíнськi дослщники наприкiнцi 90-х рокiв виявили особливосп розподшу 137Cs у бюгеоценозах мезоолтетрофних соснових чагарничково-сфагнових болiт [2, 4]. Так, встановлено, що у торфi утримувалось 60,1 % вщ сумарно1 ак-тивносп радiонуклiду бюгеоценозу. Значно менше утримувалось радюнуклвдв у деревосташ - 1,5 %, трав'яно-чагарничковому - 2,1 % та сфагновому ярусах -36,4 %. У цих дослiдженнях наголошено на сшциф!чному значеннi сфагнового покриву у сезонному перерозподш 137Cs м!ж компонентами лкоболотно! еко-
системи. До^дження, проведет у Полка Украши у 2003-2005 рр. на олкот-рофних болотах, дали змогу встановити, що основна частка радiонуклiдiв знахо-диться у Грунт - 86, 57 % ввд сумарно! активностi 137Cs у болотному бюгеоцено-3i [5]. Треба зазначити, що дослщники до Грунту вiднесли сучасний рослинний опад, очк (потужнiстю 30 см) та торф до глибини 30 см. У ярусах рослинносп (деревосташ, трав'яно-чагарничковому, моховому, лишайниковому) та у грибах знаходилось 13, 43 % вщ сумарно! активностi 137Cs в олкотрофному болотi.
У Росп (Брянська обл.) вивчали вертикальну мiграцiю 137Cs у торф'яних Грунтах низинних i верхових болiт [6]. Дослiдники встановили, що у перег-нiйно-торф'яних Грунтах низинних боли вертикальна мiграцiя 137Cs ввдбу-ваеться повiльнiше, нiж у торфових Грунтах верхових болiт. Так, на низинних болотах через 6 роюв шсля аварп 88,6 % сумарно! активностi 137Cs знаходилось у верхньому шарi Грунту (0-5 см). У процес дослiджень також встановлено, що частка водорозчинно! та обмiнноí форм 137Cs бшьша у 3,0 та 9,3 разiв у верхових торфах (порiвняно з низинними). Дослщження, здiйсненi на оторфованих Грунтах та олкотрофних болотах Шотландй', пiдтвердили даш попереднiх авто-рiв. Встановлено, що на верхових болотах у першi роки шсля Чорнобильсько! аварп сума водорозчинно! та iонообмiнноí форм 137Cs була близькою до 100 % i у подальшому дуже повшьно зменшувалась. Автори пояснювали це вщсутнк-тю глинистих мiнералiв [7].
Ц матерiали вказували на можливкть бiльш iнтенсивного надходження радiонуклiдiв до рослин на верхових болотах, що, своею чергою, могло приз-вести до перерозподшу 137Cs у бюгеоценоз! Подiбнi припущення частково шд-тверджувались дослiдженнями з вивчення iнтенсивностi накопичення радюнук-лiдiв рослинами в рiзних екологiчних умовах, зокрема i на болотах. Так, у Бшо-рус встановлено високi значения коефiцiентiв переходу (КП) 137Cs для рослин олкотрофних болiт: Ledum palustre (113,5 м2кг > Oxycoccus palustris (86,0) > Vaccinium uliginosum (51,3). Дослвдники ввднесли олiготрофнi болота до фио-мiграцiйних аномалiй з високою штенсивнктю мiграцií 137Cs у системi "Грунт-рослина" [1]. Окрш цього, ще з часш глобальних викидш до^дники пропону-вали використовувати мохи, зокрема i сфагновi, якi поширенi на олкотрофних i мезотрофних болотах, як тест-об'екти шд час монiторингу радюактивного заб-руднення лiсiв i лкових болiт [3, 8]. Пояснювали цю пропозицда високою сор-бцiйною здатнктю мохового покриву вiдносно радiоактивних викидiв.
Об'екти та методика дослщжень. Дослвдження проведено у 2012 р. на постшнш пробнiй площi (ППП-99) розмiром 1,0 га (100x100 м), закладенш у 1991 р. у ДП "Словечанське ЛГ" Житомирсько! обл. за стандартною методикою. Вона розташована на мезоолкотрофному болотi, на якому зростае сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), вiком 60 рокiв та повнотою 0,4 (середш висота -4 м i дiаметр - 16 см). Шдркт деревних порвд представлений поодинокими при-гнiченими 3-5^чними екземплярами сосни звичайно!.
Трав'яно-чагарничковий ярус був середньогустим, з проективним пок-риттям 50-55 %. Основну роль у його формуванш вiдiграють: пухкка пiхвова (Eriophorum vaginatum L.) - 20-25 %; журавлина болотна (Oxycoccus palustris Pers.) - 15-20 %; андромеда багатолиста (Andromeda polifolia L.) - 1-3 %; багно
болотне (Ledum palustre L.) - 5-8 %; росичка круглолиста (Drosera rotundifo-lia L.) - 3-5 %; буяхи (Vaccinium uliginosum L.) - 3-5 %.
Моховий ярус - суцшьний, щшьний, рiвномiрний, з проективним пок-риттям 95-98 %. Сшвдомшували в ньому: сфагн сумнiвний (Sphagnum fallax Klinggr). - 40 %; сфагн магелланський (Sphagnum magellanicum Brid.) - 45 %; зозулин льон прямий (Polytrichum strictum L.) - 5-10 %. Лишайниковий ярус представлений виключно епiфiтним пiд'ярусом на корi стовбурiв сосни i скла-даеться з псевдевернп мохнато!' (Pseudevernia furfuracea) та гшопмнц здуто! (Hypogymnia physodes).
Ярус макромщетш вiдзначався багатством видового складу, особливо на купинах: пфолома сра (Hypholoma udum); павутинник бурдачий (Cortinarius fulvescens); павутинник сфагновий (Cortinarius sphagneti); хрящ-молочник пр-кий (Lactarius helvus); хрящ-молочник пркушка (Lactarius rufus); хрящ-молочник сфагновий (Lactarius sphagneti); свинушка тонка (Paxillus involutus); сиро-1жка блювотна (Russula emetica); кантарелула зонтична (Cantharellula umbona-ta); моховик жовто-бурий (Suillus variegatus).
На постшнш пробшй площi сформований ценоз - сосняк журавлиново-пухкково-сфагновий. Тип лкорослинних умов - мокрий бiр (А5).
Лiсова пiдстилка - нерозкладена, знаходиться на поверхн сфагнового покриву i складаеться переважно зi шпилькового опаду сосни. Аналогом лко-во! шдстилки напiврозкладеноí та розкладено! е очк - напiврозкладенi рештки переважно сфагнових мох1в. Загальна потужнiсть очосу в середньому становить 30 см. Нижче залягае торф мезоолiготрофний, зi ступенем розкладу 15-17 %.
На пробшй плошд проведено суцiльний перелiк дерев, за результатами якого визначено параметри середнього модельного дерева. Здiйснено пошук трьох середнiх модельних дерев, !'х спилювання та вiдбiр з них оргашв i тканин: деревини, зовшшньо!' та внутрiшнiх частин кори, хво!' 1- та 2-рiчноí, пагонiв 1-рiчних гiлок, товстих i тонких. Yd органи i тканини зважували в польових умо-вах, а потш з них вiдбирали зразки для спектрометричного аналiзу. Зразки тра-в'яно-кущикового ярусу за видами вщбирали на 10 облiкових майданчиках (1 м2), а мохового ярусу - на 10 облкових майданчиках площею 500 см2. Сфаг-новi мохи под1ляли на живу i мертву частини та верхшй очiс. Ешфиш лишайники вiдбирали з 10 дерев сосни звичайно!', а плодовi тiла макромiцетiв - з 5 облкових майданчикiв площею 100 м2. Зразки очосу i торфу вщбирали спецi-альним торфових буром Пллера.
Yсi зразки висушували до повиряно-сухого стану, розмелювали i аналiзува-ли на багатоканальному гамма-спектроаналiзаторi 1мпульс1в СЕГ-005-АКП з сцин-тиляидйними детекторами БДЕГ-20-Р1 та БДЕГ-20-Р2. Статистичне оброблення отриманих результатов проведено з використанням стандартного пакета Excel.
Результати дослщження та обговорення. Отримаш результати свiд-чать (рис. 1), що на перюд спостережень найбiльша частка сумарно!' активносп 137Cs характерна для очосу (53,31 %) та торфу (32,36 %). Отже, основна частка радiонуклiду (85,67 %) сконцентрована у субстратi, у якому розташоваш коре-невi системи рослин, мщелш гриб1в i живi пагони сфагнових мох1в (сфагни не мають ризоíдiв).
□ Торф; 32,36
□ Деревостан; 0,79 ■ Шдрют; 0,003
□ Трав'яно-чагарничковий ярус; 0,12 Ц Моховий ярус; 12,96 0 Лишайниковий ярус; 0,003 й Ярус макромщепв; 0,422 Ш Люова шдстилка; 0,034 И Очю; 53,31
Рис. 1. Розподт сумарно'1 активност1 м1ж компонентами бюгеоценозу на мезоолиотрофному болот1
Потрiбно зазначити важливу роль у перерозподш радюнуклщв мохового покриву, який у цих еколопчних умовах складаеться переважно зi сфагнових мохiв. У ньому мiститься 12,96 % сумарного (валового) запасу радюнукиду болотного бюгеоценозу. Вщомо, що моховий покрив взагалi i сфагновий безпосе-редньо характеризуеться значною сорбцшною здатнiстю. Сфагновi мохи зас-воюють мiнеральнi речовини зi сухих (шляхом розкладу пилу видiленими кислотами) та мокрих атмосферних випадiнь. Щ обставини i призвели до акумуля-ц11 частини радiонуклiдiв сфагнами, що оста на 'х поверхню у 1986 р. (перюд поширення радюактивних елементiв пiсля аварií на ЧАЕС).
На сьогодш (2012 р.) можна зазначити, що жива частина сфагнового покриву значно самоочистилась вщ радюнуклщв. Про це може свщчити той факт, що значно бтьша частка активносп радiонуклiду (53,31 %) сконцентро-вана в очосi, який складаеться, головним чином, з мертвого моху. Отже, у жи-вих i мертвих частинах сфагнiв мiститься 66,27 % вiд сумарно'' активносл 137Сб у болотному бiогеоценозi й у тепершнш час. Цi матерiали свiдчать про важливу бiогеохiмiчну роль сфагнового покриву у мгграцп 137Сб у лiсових болотах, яка полягае в утриманш бшьшо'' частки активносп в межах малого, бюлоично-го колообiгу.
Варто зазначити, що значення ярусiв люово'' рослинностi в розподш валового запасу 137Сб з усiх проаналiзованих незначне. Так, частка валового запасу радюнуклщу загалом змiнювалася вiд 0,422 % у макромщепв до 0,003 % у лишайникового ярусу та тдросту, а рангований ряд цих компонент екосистеми мае такий вигляд: макромщети > трав'яно-чагарниковий ярус > шдрют i лишайниковий ярус.
Розподш фггомаси за ярусами ценозу на мезоолиотрофному болоп мае деякi особливосп (рис. 2). Вони пов,язанi, передуем, з погiршенням едафiчних умов та водно-повггряного режиму. Вiдбуваеться закономiрне зменшення еди-фкаторно'' ролi деревних порщ, що частково пояснюеться низькою повнотою деревостану (до 0,4) та порiвняно незначною фiтомасою на одиницi площ1 У таких складних едафiчних умовах його частка у створенш фломаси ценозу зменшуеться до 32,6 %. Вiдповiдно, едифiкаторне значення переходить до мохового ярусу, який складаеться переважно зi сфагнових мохiв i мае значну по-тужнiсть - до 0,5 м. Частка мохового ярусу у створенш фггомаси ценозу дорiв-нюе 64,42 %, що в 1,98 раза е бшьшою вщ вiдповiдноí частки деревостану. Загалом, у цьому фiтоценозi за часткою створювано'' фiтомаси яруси рослинносп утворюють такий рангований ряд: моховий ярус > деревостан > трав'яно-чагар-
ничковий ярус > ярус макромщепв > тдрют > лишайниковий ярус. Порiвняль-ний аналiз ролi рiзних ярусiв рослинносп у формуваннi фiтомаси ценозу та в розподш сумарно'1 активностi 137Сб у цьому фiтоценозi дае змогу дiйти виснов-ку, що вони е досить подiбними. Так, рангований ряд ярусiв рослинностi за участю у розподiлi сумарно'1 активностi 137Сб у цьому фiтоценозi е таким: мохо-вий ярус > деревостан > ярус макромщепв > трав'яно-чагарничковий ярус > пiдрiст, лишайниковий ярус.
Рис. 2. РозподЫ фШомаси та сумарног активност1 Cs м1ж ярусами фШоценозу на мезоолиотрофному болотг: а) частка ф1томаси; б) частка активностг 137Сз
Проанаизовано фракщйну структуру надземно'1 фгтомаси соснових наса-джень (рис. 3) на мезоолпютрофному болотi та вклад кожно'1 фракцп (деревини, зовшшньо! та внутрiшнiх частин кори, хво'1 1- та 2^чно'1, пагонiв 1^чних, гь лок товстих i тонких) у 11 сумарну активнiсть.
Ш Гiлки тонкi
□ Гiлки товст
■ Пагони 1-рiчнi
□ Шпильки 2^чж
□ Шпильки 1-рiчнi
□ Кора внутр^ня з лубом ШКора зовнiшня
□ Деревина без кори
Частка у фiтомасi деревостану Частка у сумарнш активностi сосни, % 137 Cs у деревостанi сосни %
Рис. 3. РозподЫ часток маси компонент I сумарног активност1137Cs у них на 1 га площ1 у деревосташ на мезоолиотрофному болот1
Отримаш матерiали свiдчать про те, що деревина без кори хоча й дае найбшьшу частку фiтомаси, проте вона не е домшуючою у структурi фгтома-си - 41,35 %, iншi компоненти стовбура створюють таку частку фгтомаси: кора зовнiшня - 13,57 %, а кора внутршня з лубом - 0,88 %. Отже, компоненти стовбура дають у сумi 55,80 % надземно! фiтомаси соснового деревостану, а компоненти крони, вiдповiдно, лише дещо менше - 44,20 %. Розподш сумарно! актив-ностi 137Cs у надземнш фiтомасi соснового деревостану е специфiчним (див. рис. 3).
Так, наприклад, максимальну частку в останньому створюють плки тов-стi - 38,02 %, i лише на другому мкщ знаходиться деревина без кори - 19,24 %, а на третьому - кора зовшшня - 15,21 %. Узагальнення отриманих даних дае змогу констатувати, що сумарна частка компонент стовбура (деревина, кора) у розподiлi 137Cs у надземнш фгтомаа соснового насадження становить 37,44 % вщ активностi радюнуклщу у надземнiй частинi деревостану, а у складових крони - 62,56 %.
Сумарна активнiсть 137Cs у компонентах деревостану передае загальний розподал радiонуклiду у бiогеоценозi. Водночас, для практики лкокористуван-ня необхiдно знати величину питомо! активностi радiонуклiду (табл.).
Табл. Розподт суммарно! активностi запасу 137Cs у компонентах бмгеоценозу мезоолкотрофного болота
Компонент бюгеоценозу Маса компонента, кг/га Питома ак- тившсть 13^, Бк/кг Сумарна ак- тившсть 13^, кБк/га Частка актив-ност 137Cs в екосистем^ %
Деревний ярус 4930,61 - 13017,0 0,7923
Церевина без кори 2039 1228±156 2503,9 0,152
Зовшшня частина кори 668,96 2960±38' 1980,1 0,121
Внутршня частина з лубом 43,15 9030±1101 389,7 0,0237
Хвоя 1^чна 172,63 7568±510 1306,5 0,080
Хвоя 2^чна 345,27 3072±234 1060,7 0,0646
Пагони 1-рiчнi 21,58 8592±330 185,4 0,011
Гiлки товстi 1510,54 3276±298 4948,5 0,301
Гiлки тоню 129,48 4960±383 642,2 0,039
Ярус лишайнимв 3,52 *1568 55,2 0,003
Пiдрiст (сосна звичайна) 6,7 8294±519 55,6 0,003
Трав'яно-чагарничковий ярус 431,12 - 1897,4 0,116
Пухiвка пiхвова 268 2264±212 606,8 0,037
Журавлина болотна 74 8000±1116 592,0 0,036
Андромеда багатолиста 35 5360я"4 187,6 0,011
Багно болотне 39,87 10100±1и/6 402,7 0,025
Росичка круглолиста 2,18 8500±1035 18,5 0,001
Буяхи 12,07 7440±65' 89,8 0,005
Моховий ярус 9743 - 212959,7 12,961
Сфагн оманливий 4593 - 95965,8 5,841
живий 1153 29360"722 33852,1 2,060
мертвий 2040 19624±1879 40033,0 2,436
очк 1400 15772±2131 22080,8 1,344
Сфагн магелланський 5050 - 114134,9 6,946
живий 1410 30330±3992 42765,3 2,603
мертвий 2530 20900±2и4и 52877,0 3,218
ОЧ1С 1110 16660±1862 18492,6 1,125
Зозулин льон прямий 100 28590±26" 2859,0 0,174
Ярус макромще^в 8,97 *773097 6934,7 0,422
Грунт 353310 *3986 1408182,9 85,703
Всього - - 1643102, 4 100,00
У сосни звичайно! цей показник найбшьший у внутршнш частиш кори - 9030±1101 Бк/кг, пагошв однор1чних - 8592±330 Бк/кг та хво! 1-р1чно1' -7568±510 Бк/кг. Деревина мала найменшу питому активнкть Cs - 1228 Бк/кг. Отже, виявлено концентрацда радюнуктдк у найбшьш бюлопчно ак-тивних точках дерев, що, своею чергою, св1дчить про штенсивне надходження, дотепер, 137Cs до рослин 1 знаходження його, у торфових грунтах цього типу боли, у рухливш форм1.
Достатньо висою величини питомо! активносп 137Cs встановлено для рослин трав'яно-чагарничкового ярусу: багна болотного - 8500±1035 Бк/кг, росички круглолисто! - 8500±1035 Бк/кг, журавлини болотно! - 8000±1116 Бк/кг. Яго-ди журавлини штенсивно заготовляе мкцеве населення для власних потреб 1 продажу. Значна величина радюактивного забруднення й пагошв св1дчить про можливкть значного вмкту радюнуклвдк у ягодах.
Серед шших рослин болотного фиоценозу найбшьш1 величини питомо! активносп 137Cs мали мохи. Так, у сфагна магелланського цей показник стано-вив у верхнш, живш його частиш - 30330й992 Бк/кг, у мертвш частиш -20900±2040 Бк/кг 1 в очос - 16660±1862 Бк/кг. Тобто спостережено зниження по-казника 1з заглибленням у болото. Отримаш даш про значний вмкт радюнукль дк у рослинах (особливо у сфагнах) свщчать, що, 1мов1рно, у торф'яних грунтах мезоолкотрофних бол1т значна кшьккть радюнуктдк знаходиться у рухомому сташ у вод1.
Висновки. У бюгеоценозах мезоолкотрофних болгг основну (едифка-торну) роль у розподш 137Cs в його компонентах продовжують ввдгравати сфа-гнов1 мохи, що можна пояснити значною !х бюмасою на одинищ плошд та особ-ливостями живлення. Частка мохового ярусу у створенш фггомаси ценозу ста-новить 64,42 %, що в 1,98 раза бшьше в1д частки деревостану. Ввдбуваеться по-ступове заглиблення радюнуклвдв у грунтах мезоолкотрофних боли\ Результата св1дчать, що на перюд спостережень найбшьша частка сумарно! активносп 137Cs характерна для очосу (53,31 %) та торфу (32,36 %).
Лiтература
1. Елиашевич Н.В. Верховые болота - фитомиграционные радионуклидные аномалии / Н.В. Елиашевич, В.П. Мацко, И.И. Сквернюк, М.Г. Орехова // Фундаментальные и прикладные аспекты радиобиологии: биологические эффекты малых доз и радиоактивное загрязнение среды (радиоэкологические и медико-биологические последствия катастрофы на ЧАЭС : тез. докл. Междунар. науч. конф. (г. Минск, 16-17 апреля 1998 г.). - Минск, 1998. - С. 73.
2. Краснов В.П. Радюекологш лю1в Полюся Украши : монографiя / В.П. Краснов. - Житомир : Вид-во "Волинь", 1998. - 112 с.
3. Куликов Н.В. Особенности накопления стронция-90 и цезия-137 некоторыми видами мхов / Н.В. Куликов, Н.В. Боченина, И.В. Молчанова // Экология : науч.-техн. журнал. - 1976. -№ 6. - С. 82-85.
4. Орлов О.О. Основш закожишрносп мiграцií 137Cs та розподшу його валового запасу в екосистемах люових сфагнових болгт Полiсся Украíни / О.О. Орлов, С.П. 1р^енко // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - Вип. 20. - С. 60-68.
5. Орлов А.А. Особенности биогеохимии 137Cs в олиготрофных лесоболотных экосистемах / А.А. Орлов, В.П. Краснов, В.П. Косинский // Радиоактивность после ядерных взрывов и аварий : тез. докл. Междунар. конф., г. Москва, 5-6 декабря 2005. - СПб. - С. 11-30.
6. Осипов В.Б. Особенности поведения цезия-137 и стронция-90 в торфяных почвах низинных и верховых болот / В.Б. Осипов, С.В. Круглов, Е.В. Просянников // Радиобиологический съезд (г. Киев, 20-25 сентября 1993 г.) : тез. докл. - Пущино, 1993. - Ч. III. - С. 748-749.
7. Cheshire M.V. Translocation and plant availability of radio caesium in an organic soil / M.V. Cheshire, C. Shand // Plant and Soil. - 1991. - Vol. 134. - Pp. 287-296.
8. Svensson G.K. The quantitative accumulation of 9 Zr + 95Nb and 140Ba + 140La in carpets of forest moss. A field study / G.K. Svensson, K. Linden // Health Phys. - 1965. - Vol. 11, № 10. - Pp. 1033-1042.
Краснов В.П., Курбет Т.В., Корбут М.Б., Бойко О.Л. Распределение суммарной активности 137Cs в компонентах биогеоценоза мезоолиготроф-ных болот Полесья Украины
Приведены результаты изучения распределения 137Cs в компонентах биогеоценоза мезоолиготрофних болот Полесья Украины. Результаты свидетельствуют, что на период наблюдений наибольшая доля суммарной активности Cs характерна для очеса (53,31 %) и торфа (32,36 %). В сфагновом покрове содержится 12,96 % суммарного (валового) запаса радионуклида болотного биогеоценоза. Отмечено уменьшение эдифика-торной роли древесных пород и увеличение ее у мохового яруса, который состоит преимущественно из сфагновых мхов. Доля мохового яруса в создании фитомассы ценоза составляет 64,42 %, что в 1,98 раза больше доли древостоя.
Ключевые слова: радионуклиды, радиоактивное загрязнение почвы, удельная активность радионуклида, лесные насаждения, торфяно-болотные почвы.
Krasnov V.P., Kurbet T.V., KorbutM.B., Boyko O.L. Distribution of Summary Activity of 137Cs in the Components of Biogeocoenosis of Mezoolihotrophi-cal Marshes of Polyssia Region of Ukraine
The results of the exploration of 137Cs distribution in the components of biogeocoenosis of mezoolihotrophical marshes of Polyssia Region of Ukraine are presented. The results show that during observation period the largest part of summary activity 137Cs is typical for tow (53.31 %) and peat (32.36 %). There is 12.96 % of summary (gross) reserve of radionuc-lide of marsh biogeocoenosis. The decrease of ediphictar role of ligneous species and its increase in moss tier (which mainly consists of sphagnum moss) is noted. The part of the moss tier in creating of the phytomass of coenosis is 64.42 % which is in 1.98 times more than part of ligneous.
Keywords: radionuclides, soil radioactive contamination, radionuclide specific activity, forest plantations, bog-peat soils.
УДК 628.16 Проф. В. Т. Яворський, д-р техн. наук; проф. Я.А. Калимон,
д-р техн. наук; астр. О.1. Рубай - НУ "Львiвська полтехтка"
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ДЕСОРБЦН КАРБОНУ (IV) ОКСИДУ З П1ДЗЕМНИХ ВОД У ПРОЦЕС1 IX ДЕФЕРИЗАЦН
Дослщжено процес десорбцп карбону (IV) оксиду з води у горизонтальному аб-сорберi з ковшошдабними диспергаторами. Встановлено, що у вибраному апарат вщ-буваються не лише процес окиснення юшв Ре2+ киснем, а й ефективний процес десор-бцп СО2 з води. Визначено оптимальну тривалють процесу десорбцп СО2, що сприяе шдвищенню концентраци юн]в ОН- та штенсифшацп процесу окиснення юшв Ре2 без введення лужного компонента. Проведено спещальш дослщження очищення реально!
