CC BY
98
предприятий, наоборот, численность может снизиться с 6759 особей в 2014 г. до 4761 -в 2016 г., а в угодьях других пользователей - расти с 8172 до 9161 соответственно. В общем, по Житомирской области предусматривается постепенный динамичный рост количественных показателей на протяжении всех прогнозируемых лет: с 16770 особей в 2014 г. до 17350 - в 2015 г. и до 17930 - в 2016 г.
Ключевые слова: косуля европейская, прогнозирование численности, динамика численности, охотничьи угодья.
Vlasyuk V.P. Forecasting the Number of European Deer (Capreolus Cap-reolus L.) for Different Climatic Zones of Zhytomyr Region
To predict the number of European deer in 2014-2016 hunting grounds in Zhytomyr region, the use of the generalized mathematical model is proposed. The number of animals in the Ukrainian Hunting and Fishing Association (UHFA) is estimated to increase from 2145 individuals in 2014 to 2202 in 2016, in the hunting grounds of public forest and forestry and hunting enterprises, and to the contrary, the number may be reduced from 6759 individuals in 2014 to 4761 in 2016, and in lands other users - increase from 8172 to 9161 respectively. In general, Zhytomyr region is proved to provide the progressive dynamic growth of quantitative indicators within all projected years: from 16 770 individuals in 2014 to 17350 in 2015 and to the 17930 in 2016.
Key words: European deer, forecasting population, population dynamics, hunting.
УДК599.735.34:591.53(477-924.85) Acnip. А.В. Домшч1;
ст. лаборант Т.В. 1ващенко - ЗапорЬький НУ
ОСОБЛИВОСТ1 ЖИВЛЕННЯ КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО'1 (CAPREOLUS CAPREOLUS) У СТЕПОВ1Й I Л1СОСТЕПОВ1Й ПРИРОДНИХ ЗОНАХ УКРАШИ
Наведено результати дослщження та ш^вняльного аналiзу лтературних даних, як сввдчать, що склад кормового рацюну козулi визначаеться комплексом чинниюв pi3-них природних зон. Встановлено, що кормовий рацюн козулi в осшньо-зимовий перюд у двох природних зонах Укра!ни рiзниться не тшьки за видовим складом рослин, а й за частинами тих рослин, що по!даються. У Люостеповш зош основу кормового рацюну козулi в осшнъо-зимовий перюд становить гшковий корм бруслини бородавчасто! та европейсько! i в'язу звичайного, а у Степовш зош - гледичш колюча (боби i насшня), бирючина (плоди, листя та гики), ожина сиза (листя i плоди). У процес дослщження вмюту шлункв козулi в осшто-зимовий перюд зi Степово! зони щентифшовано 14 ви-дiв рослин, а з Люостепово! зони 23 види рослин. У кормовому рацюш козулi в Люос-теповш зош виявлено 10 деревних, 5 чагарникових i 7 видш трав'яних рослин, а у Степовш зош - 5, 5 i 4 види рослин вщповщно. У Люостеповш зош козуля надае перевагу гшковому корму з деревних рослин, частка якого становить 22,11 % проти 1,18 % у Степовш зош.
Ключовi слова: козуля европейська, рацюн живлення, люостепова зона, степова зона, бютоп.
Вступ. Практика сучасного мисливського господарства потребуе пог-либленого вивчення живлення козулi европейсько! Однак в УкраМ, за винят-ком Полкся i Криму, живлення козулi грунтовно не вивчали [15]. Лiтературнi даш свiдчать, що у межах широкого евразшського ареалу в рацiонi козулi европейсько! трапляеться 915 видш рослин [2]. При цьому яккний i кiлькiсний склад рацiону козул европейсько! залежить вiд природних умов конкретного
1 Наук. кергвник: проф. О.Ф. Рильський, д-р бюл. наук
регюну, бютопу, пори року i т. ш. [1, 2, 4, 12, 17-20]. Наприклад, кормовий ра-цiон козулi у Бiлорусi включае 90, а в Укра'ш - 320 видiв рослин [1, 2, 4, 14]. При цьому в лках Центрального Полкся у рацiонi козулi виявлено 44 види рослин, зокрема понад 20 видiв деревно-чагарникових i близько 19 видiв багаторiч-них трав, а на Львшщиш - 38 видiв рослин, з яких до основних кормiв вщнесе-но 6 видав, до другорядних - 10 i до випадкових - 5 [15]. Взимку асортимент кормових рослин у рацiонi козулi iстотно зменшуеться [17, 19, 20]. Ввдомо та-кож, що кормова зона у козулi знаходиться на рiвнi 0-120 см вiд земл^ а в разi високого шдльного снiгу вона збшьшуеться до 2-3 м [4, 14, 19, 20].
Мета дослщження - з'ясувати еколопчш особливосп та склад рацiону живлення козулi европейсько!' у Лiсостеповiй i Степовiй зонах Укра!'ни.
Об'ект дослщження - процеси живлення i добування корму козулi европейсько! в оанньо-зимовий перiод року.
Матер1али 1 методи дослщження. Польовий матерiал для визначення якiсного та кiлькiсного складу ращону живлення козулi европейсько!' зiбрано упродовж осшньо-зимового перiоду 2006-2013 рр. на теренах Лкостепово! (Днiпропетровська, Ки!вська, Полтавська обл.) i Степово! (Запорiзька, Хер-сонська обл.) природних зон Укра!'ни. Всього зiбрано 30 шлункiв (13 у Степовш i 17 у Лкостепово! природних зонах) вiд особин козулi европейсько!', добутих у процес полювання, зокрема три вiд загиблих. Лабораторний аналiз вмiсту шлункiв проведено за методикою С. Кушш та I. Коудi [18] з доповненням В. Домнiч, А. Домнiч [6, 7]. Для цього змкт рубця шлунка об'емом у 0,5 л зак-ладали до грунтових сит з номерами ввд 1 до 10 та промивали пiд проточною водою. Рослинш рештки у кожному сип з дiаметром отворш 2-5 мм визначали з точнiстю до виду. Для цього заздалепдь шдготували спецiальний гербарiй. Простими розрахунками встановлювали кiлькiсть видiв рослин та !'х вiдсоток. Облiк екскрементiв козулi европейсько! проведено на 20 експериментальних да-лянках (100 м х 20 м кожна) за апробованими методиками [10, 16]. Крiм цього, у Степовш зош упродовж 2006-2013 рр. здайснено понад 20 стежкувань i 30 спостережень за харчуванням козулi у природних умовах.
Результати дослщження. У процес аналiзу рубцiв шлунюв 13 козуль, якi походять зi Степово! зони, iдентифiковано 14 видш рослин (табл. 1). Результати аналiзiв свiдчать, що в осшньо-зимовий перiод 2006-2013 рр. у ращош ко-зулi переважають деревнi рослини - 50,42 %. Друге мкце посiдають чагарни-ки - 38,03 %, а частка трав'яних рослин становить всього 8,73 %.
Частка гшкового корму з деревних рослин становить всього 1,18 %, а з чагарнитв - 13,7 %. У кормовому рацiонi козулi в осшньо-зимовий перюд на першому мкщ виявилася гледичия колюча (ОЫ&Ыа МаааМкоз Ь.) - стулки плодiв та насiння яко!' становили 40,7 % вщ загально!' маси аналiзованоí у руб-цях шлункiв (див. табл. 1). Рештки гледичп виявлено у 9 iз 13 шлунтв. Доречно зазначити, що частка гледичп колючо!' у лiсових насадженнях заплави Днiпра i на о. Хортиця становить близько 10-15 %. Плоди у гледичп висяч^ на довгш нiжцi, майже не розкриваються, темно-коричнев^ шкiрястi. Насiнини (близько 15 мм завдовжки) овальнi, темно-коричневi, гол^ блискучi. Козуля харчуеться бобами гледичп тшьки тодi, коли вони самi опадають на землю (здебiльшого
друга половина зими). Добуваючи поживнi насшини, вона ковтае i частки сту-лок плодш. У бобах гледичií багато цукру (до 29 %) та вггамшв С i К, що нако-пичуються в насiннi та стулках.
Табл. 1. Склад кормiв козулi у Степовш зом Украгни (остньо-зимовий перюд 2006-2013 рр.)
№ Назва видiв рослин i !х решток, Загальна Час- Мкце за
з/п виявлених у рубцях 13 шлункiв козулi маса, г тка,% порядком
Деревиш рослини
1 Гледичш колюча: 138,698 40,7
насiння i стулки плодiв 138,698 40,7 1
2 Сосна звичайна: 12,19 3,58
хвоя 12,19 3,58 7
Груша звичайна: 12,215 3,58
3 фрагменти плодiв та насiння 10,81 3,17 8
листя 1,405 0,41 18
Тополя чорна: 7,84 2,3
4 бруньки 4,03 1,18 12
плоди- коро бочки 3,81 1,12 16
5 Клен гостролистий: листя 0,873 0,26 19
Разом 171,816 50,42
Чагарники
Ожина сиза: 35,77 10,5
6 листя 31,91 9,37 2
плоди 3,86 1,13 14
Бирючина звичайна: 60,47 17,75
7 листя 30,11 8,84 3
гшки 25,66 7,53 4
плоди-юстянки 4,7 1,38 10
Верба козяча: 25,432 7,46
8 гшки з бруньками 25,06 7,35 5
листя 0,372 0,11 21
Аморфа: 7,7 2,26
9 листя 3,87 1,14 13
боби 3,83 1,12 15
10 Глвд звичайний: листя 0,206 0,06 22
Разом 129,578 38,03
Трав'яш рослини
11 Озима пшениця: листя та стебла 17,811 5,23 6
12 Чистотш великий: листя 4,374 1,28 11
13 Мокриця: листя 3,79 1,11 17
14 Пирш повзучий: листя 3,79 1,11 17
Разом 29,765 8,73
Iншi
15 Невизначеш фрагменти грибiв 9,052 2,66 9
16 Невизначене листя 0,551 0,16 20
Разом 9,603 2,82
Всього: 340,762 100
Особливо активно козуля повдае плоди гледичп, коли сшговий покрив сягае 10-20 см i бшьше. Так, на о. Хортиця козуля найбiльше вщюдуе бiотопи -
молодий акащевий лк, р-н Протовче та насадження гледичй' (р-н Протовче та за Дамбою). Саме у зазначених бютопах облiковано найбшьшу кiлькiсть екскре-менлв козулi - в акацiевому лiсi - 21-105 купок (середнiй показник - 63), а в гледичiевому - 33-52 купки (середнш показник - 42,5). Абсолютно суха маса екскрементш козулi становила 2,27 кг/га i 2,38 кг/га вiдповiдно [5].
Результати дослвджень засвiдчують, що у Степовш зонi Украши у кормовому ращош козулi друге мкце серед деревних рослин посiдають груша ль сова (Pyrus communis L.) i сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), частка кожно! з них становить 3,58 % ввд загально! маси вмiсту рубця (див. табл. 1). Козуля за-любки подае плоди грушi - 3,17 %, меншою мiрою листя - 0,41 %, що неодноразово спостеркалося у лiсових насадженнях поблизу сш Трудолюбiвка i Мак-симiвка Вшьнянського району. Подання козулею хво! сосни спостеркали в Но-вомикола!вському райош, а також на о. Хортиця поблизу бiостанцií ЗНУ i шд час стежкування козуль у балщ Широкш Взимку тварини по'дали молоду хвою з низько опущених плок старовiкових сосен. У 2009 р. у лкових розсадниках Новомикола'вського i Василкського районк зареестровано подання козулею верхккових пагонк 5-рiчних саджанцiв сосни.
Встановлено, що у Степовш зош Украши серед чагарникових рослин у кормовому ращош козулi iстотно переважае бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), загальна частка яко!' сягае 17,75 %, зокрема ii листя i гаки мають приблизно однаковий вщсоток 8,84 i 7,53 вiдповiдно, а плоди складають всьо-го - 1,38 %. Частка ожини сизо! (Rubus caesius L.) у дослщжених рубцях козулi становить 10,5 %, зокрема на листя припадае 9,37 %, а на плоди - 1,13 % ввд загально! маси вмiсту рубця. Верба козяча (Salix caprea) сто!ть серед всх кор-мiв на п'ятому мкщ - 7,46 %, iз них вагома частка припадае на гшки з брунька-ми 7,35 % i тшьки незначна на листя - 0,11 %.
Наголосимо, що козуля штенсивно по!дае листя ожини сизо!', особливо за ввдсутносп сшгового покриву. Водночас гаки з бруньками верби козячо! по-!дають тварини упродовж усього осшньо-зимового перiоду, проте мiсця И зрос-тання займають незначну площу, тому усi кушд сильно об'iденi. У шлунках козуль щентифшоваш також листя та боби аморфи (Amorpha) (2,26 %), однак об'!дених пагонiв на кущах ще! рослини не виявлено, хоча вона на о. Хортиця формуе значнi зарослi. З трав'яних рослин у ращош козулi у Степовш зош домь нуе озима пшениця (Triticum L.), частка яко! становить 5,23 %. На озиминi козу-лi пасуться доволi часто, особливо на полях неподалш узлiсся, ярк i балок за-рослих чагарниками.
На о. Хортиця, 3-4 роки тому, допоки там на полях вирощували озиму пшеницю, ввечерi i на свтанку регулярно зустрiчали козуль. Останнi два роки там вискають рiпак (Brassica napus L.). 27.01.13 р. при глибиш снiгу 18-25 см спостеркали по!дання козулею рiпаку. Тварини роз^бали снiг до зелено! маси на площадках розмiром вiд 0,3 х 0,8 м2 до 110 х 150 м2. На всьому полi облко-вано близько 90 шт. таких площадок. Водночас зареестровано 7 козуль, ят подали стебла ршаку. Проте у шлунках дослвджених тварин рiпак не щентифшо-вано. До випадкових i рiдких компонентов кормового рацiону козулi у Степовш зош можна ввднести: тополю чорну (Populus nigra L.) - 2,3 %, клена гостролис-
того (Acer platanoides L.) - 0,26 %, аморфу (Amorpha) - 2,26 % i глад звичайний (Crataegu laevigata) - 0,06 % (див. табл. 1).
Таким чином, результати дослддження свддчать, що гiлковий корм у ращ-онд козуль твденного сходу Украши в осднньо-зимовий пердод становить 16,06 % дз чого на деревш рослини припадае тдльки 1,18 %. Частка листя становить - 23,77 %, зокрема з деревних рослин - тдльки 4,25 %. Козуля як типовий дендрофаг взимку 2006-2013 рр. вдддавала перевагу насднневому корму з гледичи (за висоти сндгу 10-20 см), тодд як плковий корм: бирючини, верби, дико!' грушд, клену, глоду, тополд тимчасово, поки не зшшов сндг, вщйшли на другий план.
У шлунках козуль (n=17) з Лкостепово! зони Украши, в осднньо-зимо-вий пердод ддентифдковано 23 види рослин (табл. 2). Найбдльше значения для козулд у цдй зонд (в осшньо-зимовий пердод) мають такд рослини: бруслина бо-родавчаста (Euonymus verrucosus L.) яка мае 22,47 %, в'яз звичайний (Ulmus la-evis L.) (19,98 % - гдлки, 4,06 % - листя), черемха звичайна (Prunus padus L.) -(13,44 % - кдстянки та плодошжки, 0,72 % - листя), бруслина европейська (Euonymus europaea L.) (7,96 % - плки), дуб звичайний (Quercus robur L.) (3,53 % - листя). За лдтературними даними [8, 9], у харчуваннд козулд Центрального Полдсся найбдльше значення мають такд види рослин: осика (13 % се-редньордчного рацдону), дуб (13 % - пагони, 7 % - жолудд), горобина (5 %), береза (3 %). На осднь припадае 28 % пагондв осики, 13 % пагондв дуба та 21 % жолуддв, 3 % плодш яблунд. Взимку вживаються дншд - береза (11 %), сосна (9 %), пагони осики (5 %), пагони дуба (5 %).
Табл. 2. Склад KopMie козулi у Лкостеповш 3oni Украгни (остньо-зимовий nepiod 2006-2013 pp.)
№ з/п Назва видiв рослин i ix решток, виявлених у рубцях 17 шлункiв козулi Загальна маса, г Частка, % Micqe
1 2 3 4 5
Деревиш
1 В'яз звичайний: 162,896 24,04
гшки з корою, та бруньками 135,4 19,98 2
листя 27,496 4,06 6
2 Черемха звичайна 96,0 14,165
юстянки та плодошжки 91,1 13,44 4
листя 4,9 0,72 15
3 Дуб звичайний: 24,321 3,586
листя 23,944 3,53 7
бруньки 0,377 0,056 33
4 Сосна звичайна 9,357 1,38
бруньки, пагони, та деревш волокна 7,535 1,11 11
хвоя 1,822 0,27 20
5 Ясен високий: 11,529 2,2
гшки та деревш волокна 5,438 0,80 12
листя 3,393 0,5 16
насшня 2,698 0,9 18
6 Ясен вузьколистий: плоди-крилатки 3,06 0,45 17
7 Береза повисла: 2,5 0,37
листя 1,9 0,28 19
плоди 0,6 0,09 30
8 Груша звичайна: 2,057 0,31
плоди 1,73 0,26 22
листя 0,327 0,05 34
9 Тополя срiбляста: листя 1,399 0,206 23
10 Клен ясенелистий: 1,653 0,24
гшки та деревш волокна 1,119 0,16 24
листя 0,534 0,08 32
Разом 314,772 46,45
Чагарники
11 Бруслина бородавчаста: гшки 152,3 22,47 1
12 Бруслина европейська 53,94 7,96
гшки та деревш волокна 53,222 7,85 5
листя 0,718 0,11 29
13 Шипшина: 5,877 0,86
плоди та насшня 5,312 0,78 14
листя 0,565 0,08 31
14 Лщина звичайна: шкарлупа горiха 7,0 1,03 12
15 Бирючина звичайна: листя 0,204 0,03 35
Разом 310,721 45,83
Трав'яш
16 Озима пшениця: 110,8 16,34
листя i стебла 87,2 12,86 3
кореневища 23,6 3,48 8
17 Лопух справжнiй: стебла, насшня i плодонiжки 15,896 2,35 9
18 Щириця звичайна: плоди, насшня i стебла 10,360 1,53 10
19 Невизначенi листя дводольно! трав'яно! рослини 1,7 0,25 22
20 Осот рiзнолистий: листя 1,1 0,16 25
21 Листя, стебла рослини, Губоцвт 0,931 0,14 26
22 Невизначенi листя однодольно! трав'яно! рослини 0,820 0,12 28
23 Кропива дводомна: 0,8 0,12
стебла 0,6 0,09 30
листя 0,2 0,03 36
24 Осока житня: листя 0,1 0,01 39
25 Спориш звичайний: листя 0,02 0,003 41
Разом 51,127 7,543
Iншi
26 Гриб (трубчастий) 0,902 0,13 27
27 Сонечко 7-крапкове (випадково) 0,140 0,02 37
28 Волосся козулi (випадкове) 0,113 0,017 38
29 Невизначеш рослиннi рештки 0,06 0,01 40
Разом 1,215 0,177
Всього 677,835 100
На Львiвщинi козуля найчастiше по!дае два види деревних рослин: дуб i граб - 1х виявлено у 21 % рубщв [15]. Загалом тут козуля по!дае плочки 7 видiв дерев, якi належать до 4 родин (буков^ березовi, вербовi, соснов^ [15].
За результатами наших до^джень, у Лiсостеповiй зонi (Кшвська, Пол-тавська та Днiпровська обл.) козуля активно по!дае в'яз звичайний (24,04 %), черемху звичайну (14,17 %) та дуб звичайний (3,59 %) (див. табл. 2). Пiд час стежкування козуль у Самарському лiсi Новомосковського району Дшпропет-
ровсько!' обл., у 2010-2013 рр. спостеркали по1дання козулями таких деревних порiд: плок ясеня, плодiв та гiлок дико!' грушi, абрикосу, бобш гледичií, плодiв-сережок та гiлок берези, жолудiв дуба (там де вiдсутнi поля з озимою пшеницею) та хво!' (за сильних морозiв) з молодих сосен висотою до 1,5 м.
Результати дослщження i порiвняльного аналiзу лiтературних даних свiдчать, що склад кормового рацiону козулi визначаеться комплексом чинни-кiв рiзних природних зон [8, 9, 15]. У Центральному Полка козуля надае перевагу одним видам деревних рослин - осика, дуб, береза та сосна [8, 9, 15], а в Лкостеповш зош шшим: в'яз, черемха та дуб, а також сосна, частка яко!' дещо нижче 3 %. Дуб трапляеться у кормовому ращош козулi як у Центральному Полка, так i в Лiсостеповiй зонi Украши, сосну iдентифiкують у шлунках козуль в усх природних зонах Украши.
З чагарниково!' рослинностi на теренах Центрального Полкся в осшньо-зимовий перюд козуля по'дала ожину несiйську (13 %) та вербу (11 %) [8, 9]. На Львiвщинi козуля у зимовий перюд по'дае пагони верби козячо!' (11 %), реш-тки яко!' виявлено майже у 13 % рубц1в, а також ожину рiзних видiв, ят виявля-ються в рубцях наповненням вiд 25 до 90 % i бшьше [15]. Дещо меншою мiрою по'даеться бруслина европейська, свидина кров'яна, гордовина, проте наповнен-ня рубц1в фiтомасою цих рослин значне i становить у середньому 30-40 % об'ему рубщв [15]. Як свдаать результати наших дослiджень, у Лкостеповш зош найбшьш iстотне значення у кормовому рацiонi козулi мають бруслина бо-родавчаста (22,47 %) та бруслина европейська (7,85 %). У процесi стежкування козулi у Дшпропетровськш обл. з'ясовано, що ця тварина добре по'дае лiщину, глщ (гаки) та шипшину. Таким чином, у Центральному Полка в осшньо-зимо-вий перюд козуля кормиться здебшьшого вербою та ожиною, а в Лкостеповш зош - двома видами бруслини.
1з трав'яно!' рослинностi в Центральному Полка козуля у зимовий перь од по'дае горлянку (12 %), верес (8 %), багно (4 %) [8, 9], а на Львiвщинi - ожи-ку волосисту (частота по'дання 13 %) та 2 види злакових: молiнiю голубу та польовицю [15]. За результатами наших дослвджень у Лкостеповш зош, в осшньо-зимовий перюд козуля достатньо часто кормиться озимою пшеницею (ТгШаыш Ь.), частка яко!' становить 16,23 %. У Дшпропетровськш та Полтавсь-кiй обл., на початку зимового перiоду неодноразово спостеркали по'дання козулею озимо!' пшениц на сiльськогосподарських полях. Зокрема на полях поб-лизу лiсу в околицях с. Андрц'вка i с. Новостепашвка, Новомосковського району Днiпропетровськоí обл. козуля добувала корм з-пiд сшгу копитами.
Результати лабораторних аналiзiв показують, що на теренах Лкостепо-во!' зони в осiнньо-зимовому кормовому рацюш козулi у незначнiй кiлькостi присутш лопух справжнiй, щириця звичайна, осот рiзнолистий, кропива дво-домна, осока житня i спориш звичайний.
У Степовш зонi, порiвняно з Лкостеповою, у кормовому рацiонi козулi виявлено менше видш кормш, якi можна вiднести до другорядних - листя клену гостролистого. У Лiсостеповiй зош до другорядних компонентов кормового ра-цiону козулi можна вiднести березу повислу (листя i плоди-сережки), грушу звичайну (плоди i листя), тополю срiблясту (листя), клена ясенелистого (гаки i
листя), осот рiзнолистий. До випадкових i рдаих кормiв козулi у Степовiй зон можна вiднести листя глоду звичайного (див. табл. 1). У Люостеповш зонi у ра-цiонi козулi спостерiгаeться бiльше рiзноманiття випадкових i рiдких кормiв: листя бирючини звичайно!, осоки, споришу звичайного, стебла i листя кропиви.
З'ясовано, що гшковий корм козулi з деревних рослин у Люостеповш зо-нi становить 22,11 % на ввдмшу вщ Степово! зони, де його частка майже у 19 ра-зiв менша i складае тiльки 1,18 %. У кормовому рацiонi козулi частка гiлкового корму з чагарникових рослин у Лiсостеповоí зонi майже у 2 рази перевищуе цей показник у Степовiй зонi i становить 30,32 % проти 14,88 % (рис.). Стосовно частки плодiв у кормовому ращот козулi, спостер^аеться дещо iнше стввщно-шення. У Степовш зонi частка плодiв деревних рослин у кормовому ращот ко-зулi майже у 3 рази бтьша, тж у Лiсостеповiй i становить 44,99 % i 15,14 % вщ-повiдно. Частка плодiв чагарникових рослин у кормовому ращот козуш у Сте-повiй зот (3,63 %) у 2 рази бшьша, нiж у Лiсостеповiй зот (1,81 %).
Вщсоткове cпiввiднoшeння кор.\пв козут европейсько! в оешньо-зимовнй перюд (2006 - 13 рр.)
гшковий корм гшковий корм ПЛОДИ плоди листя листя трав'яниста гриби
деревних чагарникових деревних чагарникових деревних чагарникових рослиннють порщ порщ П0Р1Д П0Р1Д порщ порщ
Рис. Спiввiдношення кормiв козулi европейськоX в остньо-зимовий перюд
(2006-2013 рр.), %
Листя деревних рослин Степово! зони у дослщжених рубцях шлунюв ко-зулi становить тшьки 4,25 %, що у 2,3 раза менше, шж у тварин з Люостепово'! зони (9,7 %). У Степовш зот частка листя чагарникових порщ у кормовому ращот козуш майже у 89 разiв перевищуе цей показник у Люостеповш зот. Вщ-мшносп мiж частками трав'яних рослин у кормовому ращот козуш у Степовiй (8,73 %) i Лiсостеповiй зонах (7,54) значно меншi i становлять всього 1,19 %.
Висновки. Результати дослiдження i порiвняльного аналiзу л^ератур-них даних свiдчать, що склад кормового ращону козулi визначаеться комплексом чинниюв рiзних природних зон. Встановлено, що кормовий ращон козулi у зимовий перюд (кшець листопада-лютий) у двох природних зонах Украши рiз-ниться не тшьки за видовим складом рослин а й за частинами тих рослин, що пощаються. У Люостеповш зот основу кормового ращону козут в осшньо-зи-мовий перюд становить гшковий корм бруслини бородавчасто! та европейсько!
i в'язу звичайного, а у Степовш зот - гледичш колюча (боби i насшня), бирючина (плоди, листя та гшки), ожина сиза (листя i плоди). У процесi дослiдження
вмюту шлункiв козулi в осiнньо-зимовий перюд зi Степово! зони щентифшова-
но 14 видiв рослин, а з Люостепово'! зони 23 види рослин.
У кормовому ращот козут в Люостеповш зот виявлено 10 деревних,
5 чагарникових i 7 видiв трав'яних рослин, а у Степовш зот - 5, 5 i 4 види рослин вщповщно. У Люостеповш зот козуля надае перевагу гшковому корму з
деревних рослин, частка якого становить 22,11 % проти 1,18 % y Степовш 30hí. Особливостi харчування i кормовий ращон козyлi европейсько1 потребye по-дальших ретельних дослiджень i3 зaстосyвaнням сyчaсного обладнання.
Лiтература
1. Владышевский Д.В. Некоторые закономерности зимнего питания оленя и косули / Д.В. Владышевский, Г.М. Ельский // Экология популяций леснък животныи Сибири i сб. науч. тр. - Новосибирск, 1974. - С. 87-102.
2. Голишова В. Питание / В. Голишова, Р. Обртел, И. Кожена, A. Дапилкин // Европейская и сибирская косули i сб. науч. тр. - M. i Изд-во "Наука", 1992. - С. 124-139.
3. Гончарова ТА. Энциклопедия лекарственный растений / ТА. Гончарова. - M. i Изд. дом MCT. - 1997. - Т. 1. - С. 204-205.
4. Дапилкин A.A. Оленьи (Cervidae). Mлекопитающие России и сопредельный регионов /
A.A. Данилкин. - M. i Изд-во ГЕОС, 1999. - 552 с.
5. Домшч A3. Сучасний стан популяцш та особливост екологи оленяч^ в умоваx вшьно-го юнувапня у межаx iндустрiального м. Заш^жжя (о. Хортиця) / A.B. Домшч, С.Г. Оxрименко, I.M. Свидунович // Вюпик Запорiзького нацiонального университету i зб. наук. праць. - Сер.! Бь ологiчпi науки. - 2014. - № 1. - С. 47-59.
6. Домшч В.1. Динамжа впливу популяци аскап1йського шляxетного оленя на рослиншсть стеновиx територш / В.1. Домп1ч // Науковий вюник Ужгородського нацiонального университету i зб. наук. праць. - Сер.: Бюлогш. - Ужгород i Вид-во УНУ. - 2007. - Вип. 21. - С. 158-164.
7. Домнч В.1. Ращопи живлепня аскаи1йського шл^^тного олепя на арiдпиx територiяx уз-бережжя Aзовського та Чорного морiв / В.1. Домп1ч, A.B. Домтч // Лсове господарство, люова, паперова i деревообробна иромиакгасть : мiжвiдомч. наук.-теxн. зб. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ.
- 2006. - Вип. 30. - С. 310-317.
8. Краснов В.П. Радюекологш козулi европейсько'1 в центральному нолiссi Украши /
B.П. Краснов, 3.M. Шелест, О.О. Орлов, M.M. Калетпик, С.П. 1р^епко, B.M. Турко; за ред. В.П. Краснова. - Житомир : Вид-во "Волипь", 1998. - С. 38-54.
9. Краснов В.П. Ращон козулi европейсько'1 в лiсаx Центрального Полюся Украши / В.П. Краснов, 3.M. Шелест // Лiсове господарство, лкова, паперова i деревообробна промисло-вiсть : мiжвiдомч. наук.-теxн. зб. - Л^в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 30. - С. 262-266.
10. Кузнецов Г.В. Определение потребления растительной продукции лосями по hx экскрементам / Г.В. Кузнецов. - M. : Изд-во "Наука", 1975. - С. 176-177.
11. Лавров M.A. Косуля / M.A. Лавров // Оxота и оxотиичье xозяйство : сб. науч. тр. - 1970.
- № 8. - С. 16-19.
12. Падайга В.И. Значение косули в лесном xозяйстве и система мероприятий по защите от нее лесовозобновлений у Литовской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / В.И. Падайга. - Таллин, 1965. - 25 с.
13. Простаков Н И. Копытные животные Центрального Черноморья / Н.И. Простаков. -Воронеж, 1996. - 375 с.
14. Тимофеева Е.К. Косуля / Е.К. Тимофеева. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1985. - 224 с.
15. Хоецький П.Б. Сарна европейська (Capreolus Capreolus L) в мисл^^к^ уид^к львгв-щипи : монографiя / П.Б. Хоецький. - Л^в : Вид-во СПОЛОM, 2013. - 224 с.
16. Юргенсон П.Б. Учет лосей и оценка ^ зимней деятельности в лесаx средней полосы методом весеннего учета числа дефекацш / П.Б. Юргенсон // Труды Приокско-Террасного гос. зап-ка. - 1961. - Вып. 3. - С. 19-28.
17. Ellenberg H. Zur Populationsokologie des Rehe (Capreolus capreolus L., Cervidae) in Mitteleuropa. - München, 1978. - 211 s.
18. Cushwa C., Coady I. Food habits of moose Alces flces in Alaska: A. Preliminary study using rumen contens analysis // 1big. - 1976. - № 90. - Pp. 11-16.
19. Rajsky, M., Vodüansky, M., Rajsky, D., Slamecka, J., Sokol, J. Podmienky vyzivy srnca lesného Capreolus capreolus v kultúrnej krajine / Slovensky veterinársky casopis. - 2007. - Vol. XXXII, № 4. - S. 244-247.
20. Rajsky, M., Vodüansky, M., Jurcík, R., Rajsky, D.: Srny a srncatá: dôlezité aspekty vyzivy a selekcie / Nase pol'ovníctvo. - 2007. - Vol. 9. - S. 8-9.
Домнич A.B., Иващенко Т.В. Особенности питания косули европейской (Capreolus capreolus) у Степной и Лесостепной природных зонах Украины
Приведены результаты исследования и сравнительного анализа литературных данных, свидетельствующих, что состав кормового рациона косули определяется комплексом факторов различных природных зон. Установлено, что кормовой рацион косули в осенне-зимний период в двух природных зонах Украины отличается не только по видовому составу растений, но и по частям этих растений, которые поедаются. В Лесостепной зоне основу кормового рациона косули в осенне-зимний период составляет веточный корм бересклета бородавчатого и европейского и вяза обыкновенного, а в Степной зоне - гледичия колючая (бобы и семена), бирючина (плоды, листья и ветки), ежевика сизая (листья и плоды). В процессе исследования содержимого желудков косули в осенне-зимний период со Степной зоны идентифицировано 14 видов растений, а с Лесостепной зоны 23 вида растений. В кормовом рационе косули в Лесостепной зоне выявлено 10 древесных, 5 кустарниковых и 7 видов травянистых растений, а в Степной зоне - 5, 5 и 4 вида растений соответственно. В Лесостепной зоне косуля предпочитает веточный корм из древесных растений, частица которого составляет 22,11 % в отличие от Степной зоны 1,18 %.
Ключевые слова: косуля европейская, рацион питания, лесостепная зона, степная зона, биотоп.
Domnich A. V., Ivaschenko T. V. Feeding Habits of European Roe Deer (Capreolus capreolus) Feeding in Steppe and Forest-Steppe Zones of Ukraine
The article describes the results of research and comparative analysis of literary sources, which state, that the composition of European roe deer feed is defined by a complex of various natural zone factors. According to the analysis data for European roe deer in two natural zones of Ukraine we can state that in autumn-winter period the main feed were not only different plant species but also their various parts.
In the forest-steppe zone basis of feed was tree branches of Euonymus verrucosus, Еuо-nуmus ешпраеа, Ulmus laevis, and in the steppe - seeds of Gleditsia triacanthos, Ligustrum vulgare (fruits, leaves and branches), Rubus caesius (leaves and fruit). During the deer stomach content analysis in the steppe zone of Ukraine 14 plant species were identified, and in the forest-steppe zone of Ukraine - 23 species during the autumn and winter.
The European roe deer feed in the forest-steppe zone contains 10 tree species, 5 bush species and 7 grass species, and in the steppe zone - 5, 5 and 4 species accordingly. Tree branch feed in the forest-steppe zone was 22,11 % of all the feed as opposed to the steppe zone, where it was only 1,18 % (which is almost 19 times less).
Keywords: european roe deer, feed, forest-steppe zone, steppe zone, habitat.
УДК504.73:582.711.11.001.76:635.9(477.46) Acnip. Ю.А. Запливана1 -
Уманський НУ cадiвництва
РОЗМНОЖЕННЯ РОДУ HEUCHERA L. В УМОВАХ IN VITRO
Встановлено термши та умови, за яких необхщно здшснювати насшневе розмно-ження декоративних форм Heuchera L. у Правобережному Люостепу Украши. Висви-лено особливост репродуктивно! бюлогп видiв роду Heuchera L. родини Saxifragaceae: Н sangyinea 'Cometa', H. sanguínea 'Karminnovo-red', Н. cyllindrica Douglas, Н americana L., Н. cyllindrica 'Rangilinda', Н. americana 'Syok-fols', Heuchera micrantha 'Palace Purple', H. sangyinea 'Bresinhem', H. sangyinea 'Lauchtkafer'. З'ясовано, що для усшшного введення роду Heuchera найкраще використовувати гшохлорид натрвд i води з розра-хунку 0,33 для насшня, а для бруньок 0,1 %. Встановлено, що в листянш rрунтосумiшi рослини укоршилися на 87 %, а в люовому груш! - тшьки на 56 %.
Ключовi слова: експланти, стерилiзацiя, експозищя, реагент, розмноження, in vitro.
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук
