Пошкодження лісових культур диким кабаном (sus scrofa L. ) та козулею Європейською (capreolus capreolus L. ) на Поліссі України Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 630*2:504.062 М.В. Шадура, I.Т. Гулик, А.М. Шадура -Полкький

фiлiал УкрНДШГА, м. Г.М. Висоцького, м. Житомир

ПОШКОДЖЕННЯ Л1СОВИХ КУЛЬТУР ДИКИМ КАБАНОМ (SUS SCROFA L.) ТА КОЗУЛЕЮ СВРОПЕЙСЬКОЮ (CAPREOLUS CAPREOLUS L.) НА ПОЛ1СС1 УКРА1НИ

Наведеш особливост пошкодження лiсових культур pi3Horo складу та вшу мисливськими парнокопитними тваринами - диким кабаном та козулею европейсь-кою у люах Схiдного та захiдного Полiсся Укра!ни. Наведенi частка та стyпiнь об'!дання тваринами рiзних видiв дерев у культурах. Встановленi фактори, якi сприяють та перешкоджають потравам копитними молодняюв у культурах.

M. V. Shadura, I. T. Gulyk, A.M. Shadura - Ukrainian Research Institute for Forestry and Agricaltural Land Reclamation named after G.M. Vysotsky, Polissya Branch

Damage of forest plantations by Wild boar (Sus scrofa L.) and roe-deer (Capreolus capreolus L.) on Polissya of Ukraine

Peculiarities of damage of forest plantation of different composition and age by game artiodactila animals - wild boar and roe-deer in forest of Eastern and Western Polissya of Ukraine have been shown. Part and degree of eating of different species of trees on plantations by animals have been analyzed. Factors, which promote and prevent of damage by ar-tiodactyla animals in yang forest plantations have been determined.

Проблема пошкоджень л1су дичиною мае давню юторда. Перш1 публь кацп про шкоду вщ дичини починають з'являтися у кра!нах Свропи на початку XVIII стол1ття. Люоводи багатьох кра!н, кого торкнулася того часу ця важ-лива проблема, намагалися виршити це питання i пропонували: зганяти дичину у певш дшянки люу, де потрави незначш, огороджувати дшянки молод-няюв, зменшувати чисельшсть дичини шляхом полювання [1]. Першi дослщ-ження пошкоджень деревно-чагарниково! рослинност копитними в Укра!ш [2] проведет у 1939-41 роках. Чисельт факти загибелi люових та сшьсько-господарських культур через рют чисельностi диких парнокопитних вiдмiча-лись у багатьох регюнах Росп, Бшорусп та Украши [3-9]. Загострилася проблема "лю-копитш". На цiй пiдставi деякими дослщниками зробленi висновки про шкiдливiсть диких копитних тварин для люу [10-12]. Проте така думка протирiчить еколопчному розyмiнню лiсy як складно! живо! системи, в якш порушення хоча б одше! з ланок може мати непередбачуваш наслiдки [13-15]. Пригшчуючий вплив диких копитних на люову рослиннiсть впро-довж кiлькох роюв може призвести до небажано! зоогенно! сyкцесi! [16], проте у цьому частше всього криються порушення еколопчно! рiвноваги у люо-вш екосистемi, пов,язанi з наслiдками господарсько! дiяльностi людини. Ще й дос не досить чiтко визначене поняття "збиткiв" лiсy вiд трофiчно! дп копитних. Крiм деяких робгг [17, 18], що пропонують анашзувати проблему економiчним або екологiчним шляхом, в люогосподарський практицi частiше переважае суб'ективний пiдхiд до визначення розмiрy збиткiв через вщсут-нiсть необхщних методик, як в оцiнцi ефективност використання кориснос-тей диких тварин, так i у визначеннi розмiрy потрав вiд !х кормово! дiяльнос-тi. Цiлком доречно, у зв'язку з цим, нагадати зауваження професора П.Б. Юр-

генсона про те, що млiсогосподарська продуктившсть та продуктившсть люо-вих мисливських упдь живиться з одного джерела" i, що, "звичайно, збитки терпить не лю, а господарська дiяльнiсть людини (лiсове господарство)" [19].

Дослщження у рамках дано! роботи проводили у мисливських госпо-дарствах, як розташованi у схiднiй та захщнш частинах Полiсся, а саме: на Схщному Полiссi у лiсах державних люогосподарських об'еднань "Кшвлю" та "Чершпвлю" (державне лiсомисливське господарство "Дншровсько-Тете-рiвське", Вище-Дубечанський держлiсгосп, мисливське господарство "Великий Бiр"), на Захiдному Полюс - у лiсах ДЛГО '^внелю" та "Волиньлiс" (Дубровицький, Дубнiвський та Цуманський держлюгоспи i Шацький при-родний нацiональний парк), всього -7 шдприемств. Закладка пробних площ у люових угiддях i визначення на них таксацшних показникiв деревостанiв проводились вщповщно з дiючими нормативами i загальноприйнятими у ль совiй таксаци методиками [20, 21]. У насадженнях штучного походження враховувались особливостi !х створення, а для змiшаних культур - з враху-ванням всього циклу змшування [22, 23]. Вибору насаджень, придатних для закладення пробних площ, передувало вивчення л^ературних, а також вщом-чих матерiалiв (книг люових культур та лiсотаксацiйних опиЫв), а потiм - ек-спедицшне обстеження попередньо пiдiбраних дiлянок культур.

На пробних площах, якi закладались у рiзноманiтних типах лiсiв з рiз-ними умовами мiсцезростання на дшянках лiсових культур пiдраховувалась загальна кiлькiсть усiх деревець, якi мають пагони у межах кормового поля дослщжуваних тварин та фiксувались частка кшькосп пошкоджених деревець кожно! породи, вiд загально! !х кшькосп на пробнiй площi, а також се-реднiй ступiнь !х пошкоджень. Всього видiлено 3 ступенi пошкоджень дерев-но-чагарникових порiд: 1 - до 30 % скушених пагошв; 2-30-50 % та 3 - бшь-ше 50 % скушених пагошв на середньому деревь Кормова зона козулi врахо-вувалась до 1,2 м над поверхнею грунту, кабана - 30 см вглиб вщ поверхт грунту i 1 м над поверхнею грунту.

Для встановлення загального перелжу використовуваних у природi кормiв проводились дослiдження вмюту шлункiв дикого кабана та козулi европейсько!, а також зимове стежкування тварин дослщжуваних видiв у рiз-них категорiях зимових кормових стацш. У результатi дослiджень встановле-но, що на вщмшу вiд дикого кабана, основу харчування козулi европейсько! на Полiссi становлять олистянi та неолистяш пагони дерев i чагарниюв, тому цей вид копитних можна вщнести до типових дендрофагiв.

Дерева та чагарники у насадженнях як природного, так i штучного походження можна умовно роздшити за прюритетшстю споживання козулею на категорй: часто-, середньо- та рiдкопошкоджуваних. До частопошкоджу-ваних козулею кормових порш (з часткою пошкоджених деревець вщ 30 % i бiльше) вщносяться: бруслина европейська, верба козяча, ясен звичайний, дуб звичайний, осика, верба попеляста, клен татарський, клен гостролистий, ожина несшська, крушина ламка, верба тритичинкова.

До середньопошкоджуваних кормових видiв (частка пошкоджених дерев вщ кшькосп оглянутих - 5-30 %) можна вщнести: iншi види клетв

(польовий, ясенелистий), грушу звичайну, яблуню лiсову, сливу розлогу, в'яз гладкий, граб звичайний, свидину кров'яну, бузину чорну, бруслину бородав-часту, iргу овальну, карагану кущову, причому у таких видiв, як свидина кров'яна, бузина чорна, клен польовий. Середня частка обЧдених рослин цих видiв на вЫх пробних площах складала вiд 20 до 30 %.

Рщко, тшьки в окремих типах лiсу, або в окремi перiоди року (з час-ткою пошкоджених дерев менше 5 %) споживаються такi види, як липа дрiб-нолиста, черемха звичайна, сосна звичайна, береза бородавчаста та пухнаста, ялина звичайна, вшьха чорна i лiщина звичайна.

Обстеження люових культур проводились у зимовий та весняний се-зони року. Пошкоджувашсть лiсових культур дослщжуваними видами копит-них вивчалась у чистих культурах: сосни, ялини, дуба, ясена, вшьхи, берези, та змшаних: сосново-березових, сосново-дубових, сосново-березово-дубо-вих, ялиново-дубових, ялиново-березових, дубово-ялинових, дубово-ясене-вих вжом вiд 1 до 20 роюв (табл.).

Табл. Середш показники пошкодження диким кабаном та козулею европейською лшових культур рiзного породного складу i вшу у зош досл'кджень

Склад Голов- Вк, рошв Середня З1мкнут1сть крон Частка пошкодження, %

лшових ТУМ на к-сть дерев, головно! шших

культур порода тис. шт./га породи пор1д

ш п и л ь к о в 1

10С В2-3 С 1-4 9,5 — 7,4 —

10С В2-3 С 5-7 8,2±0'8 — 9,2±2'1 —

10С В2-3 С 8-13 6,7±1,° 0,6 4,2±0'5 —

10С В2-3 С 14-20 5,4±0'8 0,6-0,8 1,7±0'1 —

10С В4 С 23 5,2 0,9 — —

10Ял С2-3 Ял 1-5 8,5±1'2 — 2,5±0Д —

10Ял С2-3 Ял 8-15 6,3±1'1 0,6-0,8 0,9±0'1 —

з м 1 ш а н 1

8С2Б В2-3 С 3-6 8,6 — 6,5±и Б—2,5±1,2

8С2Б В2-3 С 10-12 6,5±0'3 0,6 2,7±0'2 Б—0,8±0,2

7С3Б В2-3 С 10 6,6 0,6 4,0±0'5 Б—1,5±0''

8С2Д С2-3 С 8-11 7,0±0'8 0,6 3,5±0'3 Д—53,4±8'2

7С2Б1Д В2-3 С 17 5,2 0,8 — Д—27,5±3,0

8Ял2Б В2-3 Ял 10-15 6,2±1'2 0,6-0,8 0,7±0Д Б—0

5Д5Ял С2-3 Д 14 5,5 0,7 37,4±8'4 Ял—0,8±01

7Д3Ял С2-3 Д 9 6,3 0,6 76,2±9'5 Ял—1,8±1,5

7Д3С В2-3 Д 12 6,0 0,7 71,4±/'0 С—0,9±01

л и с т я н 1

10Д С2-3 Д 2-7 8,5 — 52,1±3-8 —

10Д С2-3 Д 10-17 5,4±1'1 0,6-0,9 39,7±2'5 —

8Д2Яс С2-3 Д 14 6,0 0,8 44,3±3'2 —

10Яс С2-3 Яс 3-6 7,3±1р — 68,6±12'3 —

10Вл ч. В3-4. Вл ч. 5-10 8,5±3'0 0,6-0,7 — —

10Б В2-3 Б 5-10 9,0±2'' 0,6-0,7 1,4±0'2 —

Незалежно вщ шших показникiв, рiзнi породи у культурах можна роз-ташувати у такому порядку зменшення пошкоджуваностi: ясен звичайний -

дуб звичайний - сосна звичайна - ялина звичайна - береза бородавчаста -вшьха чорна. Щкаво, що сосна частiше по1даеться козулею у суцшьних культурах, нiж створених у шдлюку, i у типових умовах мюцезростання, нiж у не-типових. II пiдрiст майже не використовуеться тваринами пiд наметом листя-них насаджень (у нижньому яруЫ), а також у дуже вологих типах умов мю-цезростання (А^5, В4-5, С4-5). Наведет вщмшносл статистично достов1рш на 5 % р1вш значимост за 1;-критер1ем Ст'юдента. На вщкритих дiлянках лiсу (самосiв сосни на смугах лшш електропередач, на дшянках сукцесiй поблизу стiни люу, рiдких культурах), навпаки, сосна звичайна актившше об'1даеться козулею европейською при рщкому стояннi. Можливо кормова привабли-вiсть деревець сосни для козулi залежить вiд ступеню затiненостi 1х крон та накопичення поживних речовин. Дуб звичайний пошкоджуеться частiше у змшаних хвойно-листяних культурах, нiж у чистих дубових. Найнижчi пош-кодження дерев у культурах фжсували для вшьхи, берези та ялини. Вiрогiд-но, по1дання козулею взимку цих видiв у лiсах Схiдного Полюся е вимуше-ним i може свщчити про нестачу, або недоступшсть основних кормiв. У культурах серед берiз частiше по1даеться козулею береза пухнаста, яка росте у бшьш вологих умовах.

Шд час обстеження люових культур на ступiнь 1х пошкодження дикими копитними намагалися охопити перелiком найбiльш пошкоджуванi вiковi групи культур. Це дало змогу умовно розподшити дiлянки дослiдних культур у наступш вiковi групи: до 7 роюв, 8-13, 14-20 роюв. Насадження, що старшi 20 роюв практично не пошкоджувались кабаном та козулею як в останш, так i в минулi роки.

Аналiз вiдомчих матерiалiв та проведених дослщжень свiдчить про те, що у минулi роки при значнiй юлькост копитних у зимовий перiод (в окре-мих господарствах - бшьше 37 кабанiв або 20 козуль на 1000 га) загиблi вщ трофiчноl дiяльностi копитних культури сосни склали тiльки 1,2 %, незадо-вiльнi - 7,2 %, а дуба - втричi бiльше, вщповщно - 3,5 та 22,1 %. Проте, час-тина лiсокультурних площ зовсiм не вщв^еться тваринами. Навггь при ви-сокiй щiльностi козул^ частина лiсових культур старших вжових груп взагалi не використовуеться тваринами у кормовому вщношенш. Такi плошд серед

±3

культур вiком вщ 20 до 40 рокiв становлять 15 %, а серед високоповнотних пристигаючих та стиглих штучних насаджень з рщким пiдростом та шдшс-ком - 11±2 %. Стушнь i характер пошкодженостi лiсових культур залежить вщ складу, схеми та вжу культур, умов мiсцезростання, розмiру дiлянки та iнших показникiв.

Рiзниця у пошкодженнi козулею европейською культур рiзних вiкових груп найбiльш показово представлена на прикладi культур сосни звичайно! та ялини звичайно! (табл.). З вжом культур пошкодження поступово зменшу-ються i пiсля 20^чного вiку культур повнiстю припиняються. Частково це вщбуваеться за рахунок того, що бшьшють дерев у культурах виходить за ме-жi кормового поля козуль

Факти мехашчного пошкодження люових культур сосни звичайно! 2-во та 3-рiчного вiку у результат риючо! дiяльностi дикого кабана вiдмiчались

у Шршвському лiсництвi Вищедубечанського держлiсгоспу, Овдпво-Нивсь-кому люнищв Днiпровсько-Тетерiвського державного лiсомисливського господарства та Мельниювському лiсництвi Шацького НПП наприюнщ веге-таци (листопад мюяць) у 2003 роцi, де вщпад дерев сосни на дiлянках культур становив вщповщно 2,7 та 3,5 %. Проте було встановлено, що при щорiч-ному розпушенш грунту у пошуках мишовидних гризушв та личинок комах на староорних землях поблизу стши лiсу кабани сприяють загортанню насш-ня в грунт, а тим самим - залюненню цих земель березою i частково осикою, про що св^ить рiзновiковий склад пiдросту. При перевищенш оптимально! чисельностi кабани здатнi приносити значш збитки лiсовому господарству, вириваючи молодi сiянцi дуба звичайного та шших культур у лiсових розсад-никах та шкiлках, що спостер^алось у Вищедубечанському держлiсгоспi. Великий вплив на рослиншсть створюе безпосередне перекопування грунту. У мюцях постшних поривiв iз фiтоценозiв випадають види, яю не переносять постiйного багатократного пошкодження коренево! системи, i у першу чергу гинуть деревш породи. Особливо шюдлива дiяльнiсть кабана при перевищен-нi його допустимо! чисельност спостерiгаеться в угiддях з бщними та сухими типами умов мюцезростання, де на окремих дшянках люу кабани повшс-тю знищують пiдрiст сосни. По!даючи насiння дуба, бука i деяких iнших по-рiд, особливо у маловрожайнi роки, звiрi перешкоджають нормальному вщ-творенню люу. Саме в цих випадках кабан сприяе змш деревних порщ, зок-рема, замiнi дубових лiсiв березовими або замiнi дуба ялиною.

Стушнь пресу копитних на лiсовi культури залежить вiд багатьох причин, а саме: складу, схеми та вшу культур, умов мюцезростання, розмiру дь лянки та шших показниюв (табл.). Велике значення в регулюванш пресу копитних на лiсовi культури вiдiграе фактор турбування тварин. У безпосеред-нiй близькост вiд джерела антропогенного впливу козуля практично не кормиться. Вщповщно знижуеться i ступiнь потрав молодняка. Спостер^аеться обернено-пропорцiональна залежнiсть мiж ступенем пошкодження культур i вiддаленням джерела фактору турбування. Близько 60 % обстежених культур сосни та дуба критичного вжу (до 7 роюв) знаходяться у задовшьному сташ тшьки у виглядi великих суцiльних масивiв з поганими захисними умовами для козуль Це е, на наш погляд, одшею з причин того, що козулi та iншi ко-питнi тварини не так охоче вщвщують молодi культури на великих вщкритих вирубках порiвняно з такими ж культурами на невеликих (дрiбноконтурних дшянках). Зокрема козулi рiдко заходять у молодi незiмкнутi культури на вщ-стань, далi як 60 метрiв вiд стiни лiсу. Близько 12 % культур вжом до 20 роюв, яю мають незначш пошкодження копитними, виходять на вщкрит дшян-ки. З усього видно, що вщкрш! простори впливають вщлякуюче на козулю, котра не так охоче годуеться у прилеглих до них люових культурах. Для по-рiвняння взяли дiлянки з незначною рiзницею таксацiйних показникiв, в од-накових умовах росту у вщ 6 - 8 роюв, середня висота головно! породи 1,1 -1,7 м, повнота 0,6 - 0,7. Стутнь пошкодження дшянок рiзна, а саме - 0 % на дшянщ розташованiй вздовж траси, 9,6 % - на середиш люокультурно! дшян-ки i 51,7 % - 500 м у глибину лiсу. Пошкодження культур куртинне. Прохо-

дить змiна дуба на осику (яка пошкоджена копитними на 35,7 %) i березу (не-пошкодженою). Найбшьш iнтенсивно пошкоджений дуб по межi дiлянки i у зрiджених мюцях. У куртинах з повнотою 0,7 i бiльше пошкодження мшь мальне. Обстеження лiсових культур рiзного вжу показуе, що за межею 4-ю-лометрово! смуги не спостерiгаеться зв'язку мiж пошкодженнями лiсових культур i вiддаленiстю вiд постiйного джерела антропогенного впливу.

Найчастiше культури шпилькових порщ - сосни та ялини пошкоджу-ються козулею до перiоду змикання крон дерев. Найвищий стушнь !х пошкодження вiдзначаеться наприкiнцi зими та на початку весни. Культури дуба та ясена найбшьше пошкоджуються взимку.

Була проведена ощнка якост соснових культур при рiзних ступенях !х пошкодження козулею. У результат аналiзу стану пошкоджених культур у поточному рощ та культур, яю були пошкоджеш у минулi роки, можна вва-жати, що стан культур залишаеться хорошим, коли юльюсть здорових (не-пошкоджених) садженцiв перевищуе 75 %, задовшьними - 51-75 %, незадо-вiльним - 26-50 %. Загиблими, можна вважати лiсовi культури у яких юльюсть непошкоджених садженщв становить менше 25 %. Таю культури шдля-гають замш або доповненню. У результат трофiчно! дiяльностi козулi на де-яких дiлянках культур дуба та ясена проходить змша головних порщ на березу та осику. Як приклад можна навести ряд дшянок рашше створених культур, яю у даний час потребують реконструкци. Проаналiзувавши потрави козулею культур рiзного складу, можна вщм^ити, що спостерiгаеться кореля-цiя питомо! ваги непошкоджених у культурах дерев вщ загально! частки сосни у насадженш. Чим бiльше у складi культур шпилькових порiд (сосни та ялини), тим вища збережешсть головно! породи i культур у цшому (коефь цiент кореляцi! - 49 %).

В умовах штенсивного ведення мисливського господарства на козулю европейську i лiсового господарства потрiбно прогнозувати величини збере-ження люових культур у часi. У цих умовах технолопя лiсокультурного тд-приемства повинна враховувати весь комплекс причин, яю впливають на збережешсть люових культур. Деяке ослаблення життездатност насаджень через спрощення !х створення, концентращя доступного корму робить !х при-вабливими для копитних-дендрофапв. Водночас, ряд технологiчних прийо-мiв створення культур (посадка загущених молодняюв з переважанням сосни, замша !! ялиною, здвиг на бшьш пiзнiй термiн доглядових рубань в мо-лодняках й iн.) значно знижуе привабливють насадження для диких копитних. Крiм того, пошкоджувашсть лiсових культур на дiлянцi значною мiрою залежить вiд прилеглих до них дшянок люу, привабливостi !х для зимово! концентрацi! козулi, вщдалешстю вiд джерела турбування тварин та захисни-ми якостями угiдь (розмiром дiлянки i часткою вiдкритого простору навколо не!). Тому при рекультиваци потрiбно запобiгати необгрунтованому дроблен-ню люокультурних дiлянок, розмiщених у прюритетних для козулi кормових стацiях. У разi розмiщення дубових та ясенових культур у зош пiдвищеного ризику пошкодження козулею, необхщно використовувати засоби мехашчно-го чи хiмiчного захисту створюваних культур, а у деяких випадках створюва-ти на вирубках кормовi поля для козуль

Важливим завданням наших дослщжень було вивчення наступних пи-тань: яку частку натуральних кормiв диких копитних можна замшити штуч-ними, як впливае регулярна i повноцiнна пiдгодiвля на стутнь використання природних кормiв зимових пасовищ, який вплив здiйснюе пiдгодiвля на чи-сельнiсть популяцiй в окремих люових урочищах (дачах).

У результат дослiджень було встановлено, що регулярна пiдгодiвля копитних у зимовий перюд якiсними грубими, соковитими i концентровани-ми кормами по рiзному впливае на актившсть добування ними природних кормiв. Так, для кабана достатньо багата пiдгодiвля рiзко зменшуе актившсть добування природних кормiв. Зимова пiдгодiвля козуль у малоснiжнi зими не ютотно впливае на ступiнь використання природних кормiв, а отже i на пошкодження лiсових культур, але у багатоснiжнi зими вона значно зменшуе потрави молодняюв, розташованих поблизу мюць викладення кормiв. При гос-трому дефiцитi улюблених природних гiллячкових кормiв: дуба, ясена, граба, осики та пiдгодiвлi козулi починають по!дати рослини — шдикатори голоду — березу, вiльху.

У мюцях регулярно! пiдгодiвлi кабанiв та козуль на закладених проб-них площах визначалась чисельнiсть тварин методом облжу зимових дефека-цiй. Порiвняння фактично! i оптимально! щiльностi дикого кабана та козулi в упддях, виходячи з розрахунку фактичних природних запаЫв кормiв на дос-лщнш дiлянцi показуе, що зимова пiдгодiвля збiльшуе щiльнiсть елементар-них популяцш дикого кабана до 150 %, козуль — вщ 10 до 30 %.Проте це не зменшуе значення природних кормiв, важливих як у фiзiологiчному, так i ан-тигельмiнтному вiдношеннi. Це показуе, що поряд з штенсифшащю зимово! пiдгодiвлi дичини необхiдно збiльшувати запаси природних кормiв i вести планомiрну експлуатащю поголiв,я. Дане положення випливае з едност орга-нiзмiв i навколишнього середовища, з трофiчних зв,язкiв, як складались ти-сячолiттями у люових бiогеоценозах мiж лiсовою рослиннiстю дикими жуйними тваринами. Негативний вплив кабана та козулi на лiсовi культури вдауваеться у результатi невiдповiдностi щшьност тварин i запасу природних кормових упдь. Розумна експлуатацiя поголiв,я диких тварин у сполу-ченш з прогнозуванням ступеню потрав i створенню стiйких культур — це комплекс заходiв, за допомогою яких можна знизити пошкоджешсть лiсових культур цими копитними.

У результат дослщжень було виявлено, що рiвномiрно проведет на всш площi дiлянки люових культур освiтлення i прочистки зменшують запаси кормiв для козулi i кабана, одночасно погiршуючи захисш умови. Крiм того прорубаш молодi культури значно активнiше пошкоджуються козулею та шшими копитними тваринами, особливо у мюцях !х зимово! концентрацй.

Пiд час створення соснових культур пропонуеться у мiжряддя сосни вводити вiчнозеленi кормовi чагарники, наприклад — држ iспанський. Цей ча-гарник здатний фiксувати атмосферний азот у груш! i, таким чином покра-щувати умови росту соснових культур, залишаючись одночасно кормовою культурою для козуль Рiзнi лiсогосподарськi заходи, починаючи вщ закла-дення люових культур i закiнчуючи рубками головного користування в них,

проводяться на великих площах i проявляють значний вплив на умови про-живання тварин. Пiд дieю люогосподарських заходiв рiзко змiнюються кор-мовi i захиснi умови лiсових мисливських упдь у 6iK ix покращення чи попр-шення. 1нтереси сучасного люового господарства повиннi гармонiйно узгод-жуватись з iнтересами мисливського господарства, оскшьки лiсова дичина -важливий об'ект полювання.

Л1тература

1. Шафроновъ. Лесооxраненiе. Второе просмотренное и дополненное iзданiе. - С-Петербургъ: Издаше А.Ф. Девриена. - 1876. - 400 с.

2. Падайга В.И. Методы изучения влияния оленей на лесовозобновление// Лесоведение. - 1973, № 1. - С. 53-60.

3. Сорокина Л.И. Гибель лесных культур в районах высокой численности диких копытных// Вопросы лесного охотоведения и побочных пользований лесом: Сб. науч. трудов. -Пушкино. - 1976. - С. 103-118.

4. Федоров Ф.Ф. Повреждения, наносимые дикими копытными различным видам древесно-кустарниковой растительности// Вопросы лесного охотоведения и побочных пользований лесом: Сб. науч трудов. - Пушкино, 1976. - С. 119-130.

5. Молотков П.И., Карпенко А.В., Повреждение лесов дикими животными и предупредительные мероприятия./ ж-л Лесн. х-во № 3, 1982. - С. 49-50.

6. Щаблина Т.Б. Копытные Беловежской пущи/ "Труды ин-та морфологии животных им. Северцова". - М.: Изд-во АН СССР. - 1955, вып. 15. - С. 5-117.

7. Рамлев Е.А. Влияние диких копытных на древесно-кустарниковую растительность Беловежской пущи// "Беловежская пуща". Исследования. - Минск: Урожай. - 1969, вып. 3. - С. 109-119.

8. Турчак Ф.Н., Ткаченко А.А., Шейгас И.Н. Комплексное ведение лесного и охотничьего хозяйства - основа сохранения лесной фауны// Тез. докл. респ. науч-техн. конф. Львов, 1986. - С. 196-198.

9. Молотков П.И., Карпенко А.В. Повреждение лесов дикими животными и предупредительные мероприятия// Лесное хозяйство. - 1982, № 3. - С. 49-50.

10. Динесман Л.Г. Вредная деятельность копытных в лесхозах СССР// Сообщ. ин-та леса АН СССР. - М.: Из-во АН СССР. - 1959, вып. 13. - С. 5-24.

11. Динесман Л.Г. Влияние диких млекопитающих на формирование древостоев. -М.: Из-во АН СССР, 1961. - 166 с.

12. Смирнов К. Массовые повреждения ели// Охота и охотничье хозяйство. - 1984, № 1. - С. 16-17.

13. Горшенин Н.М. Лесоводство. - Львов: Вища шк., 1977. - 303 с.

14. Дементьев В.И. Основы охотоведения. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 230 с.

15. Dickinson Nathaniel R. An example of the effekt of under harvesting on a deer population// N.Y. Fish and Game J. - 1983, № 2. - P. 231-232.

16. Приедитис А.А. Взаимодействие оленевых и лесной древесной растительности./ Охрана лес. экосистем и рац. исп. лес. ресурсов.// Тез. докл. НТ конф. - М, 1987. - С. 87-88.

17. Кайрюкштис Л.А. За органическую связь лесного и охотничьего хозяйства// Лесное хозяйство. - 1976, № 3. - С. 88-91.

18. Пронин М.И. Русанов Я.С. Человек, лес, фауна. - М.: Лесн. пром-сть, 1981. - С. 135.

19. Юргенсон П.Б. Биологические основы хозяйства в лесах. - М.: Лесн. пром-сть, 1973. - 176 с.

20. Козловский А. А. Лесные охотничьи угодья. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - С. 28- 29.

21. Г0СТ-70. Площади пробные лесоустроительные. Методика закладки. - М.: Госстандарт, 1970. - 12 с.

22. Гордиенко М.И. Методические указания по изучению и исследованию лесных культур. - К.: УСХА, 1979. - 92 с.

23. Редько Г.И., Гузюк М.Е., Травникова Г.И. Показатели качества лесных культур. - Л.: ЛЛТА, 1989. - 60 с. _