CC BY
46
дження люових молоднякiв на ПП "1збицьке" щорiчно засiвають вiд 20 до 45 га кормо-вих полiв та згодовують на коренi кукурудзу, конюшину, люцерну.
Ключов1 слова: мисливськi тварини, бiотехнiя, кормова eмнiсть, оптимальна щшьшсть, захист лiсових культур, рубки догляду.
Актуальнкть дослщжень. ДП "Вовчанське лкове господарство" (ДП "Вовчанське ЛГ") розташоване у пiвнiчно-схiднiй частинi Харкшсько! обл. Йо-го мисливсью упддя орендують 5 користувачш: ТОВ "ПП "1збицьке" - площа 8554 га, ТОВ "ПП "1збицьке-2" - площа 5543 га, ТОВ "Флора-1" - площа 5151 га, ПП "МГ "Гремячий ключ" - площа 8933 га, ПП "Святобор" - площа 8300 га. Основним завданням цих господарств е розведення й експлуатащя оленя европейського (Cervus elaphus L.) i плямистого (C. nippon hortulorum Swinh.), лося (Alces alces L.), козуш европейсько!' (Capreolus capreolus L.) та кабана дикого (Sus scrofa L.). Зпдно з укладеними угодами з лковим пiдприемством, дь яльнiсть мисливських господарств не повинна заважати лковому господарству отримувати високояккну деревину, зокрема через пошкодження копитними молодих деревостанiв. Вiдомо, що пошкодженню найчаспше пiддаються щой-но створеш насадження вiком до 10 роюв [1, 2, 11, 12, 14, 15]. Тим не менше, одночасно з контролем за д1яльнктю мисливських господарств, ус лкогоспо-дарськi заходи на ïx територц лiсгосп проводить з урахуванням збереження сприятливих умов для проживания диких тварин, оскшьки це вимога сумкного ведения лкового i мисливського господарств на одшй територй'.
У практицi iз захисту лкових насаджень пропонують рiзнi способи запо-бiгания пошкодженням: обнесення лкових дшянок огорожею з пiдведеним еле-ктричним струмом, вiдлякування яскравою фольгою, обмотування стовбурiв рь зними матерiалами, обмазування ïx репелентами i навт старим салом i т. ш. Але кожен iз цих способiв мае слабкi позицп: один занадто дорогий, другий не завжди дае потрiбний ефект, третш доцiльно застосовувати лише на невеликих площах особливо щнних насаджень, термiн дц четвертого надто обмежений то-що. Виправдовуе себе утримання копитних у зимовий перюд у спецiальниx загонах та випас олешв пiд наглядом пастуха, як це роблять, наприклад, у ДП "Баранiвське ЛГ" Житомирсько!' обл. Безсумнiвно також, що лiсовi розсадники потрiбно огороджувати, оскiльки це обходиться дешевше, нiж збитки вщ !х вит-равлення копитними.
Меxанiзми вiдшкодувания збитюв за завданi лiсовим насадженням пошкодження дикими тваринами на державному рiвнi на сьогодш в УкраШ не ввд-регульовано [8], що не стимулюе активного запровадження лкоохоронних за-xодiв. Дослiдники рекомендують враховувати як загальну щiльнiсть поголiв'я оленячих у господарствi, так i величину зимових стад, оскiльки це впливае на масштаби пошкоджень [2]. Крiм цього, допустима максимальна чисельнiсть оленячих визначаеться не лише запасами кормових рослин чи захисними умо-вами упдь, а й загальним ршнем ведення мисливського господарства, здатнiстю його вчасно таяккно проводити пiдгодiвлю [10, 12, 13].
В УкраШ проведено детальнi розрахунки оптимально!' щшьносп копит -них тварин залежно ввд середнього класу бонiтету для рiзних типiв лiсу i при-родних зон [5]. Проте за ^енсивного ведения мисливського господарства i, на-самперед, достатньо! шдгодшл^ можна допускати значно бiльшу чисельнiсть копитних, нiж це передбачено нормами чинно! "Настанови з упорядкування мисливських упдь" [5], не спричиняючи iстотних пошкоджень насадженням.
Мета дослщження - розглянути наявнi та намiтити потенцiйно можливi варiанти захисту лiсових молодняюв вщ диких копитних у ДП "Вовчанське ЛГ".
Матер1ал i методика дослщження. Дослiджения проведено в лiсових масивах ДП "Вовчанське ЛГ" у 2013-2015 рр. за щшьносп угруповання кабана дикого ввд 6 гол./1 тис. га (Жовтневе л-во) до 16 гол. (Старицьке л-во), козул -вщ 11 гол./1 тис. га (Жовтневе, Рубiжанське л-ва) до 20 гол. (Хопмлянське л-во), благородного оленя - 17 гол./1 тис. га (Хопмлянське л-во). Нинiшия щшь-нiсть поголiв'я лося й козул у ДП "Вовчанське ЛГ" нижча за оптимальну, а оленя та кабана перевищуе li [3]. В умовах mдгодiвлi тварин взимку пошкодження молодих лiсових культур мають локальний характер.
Для встановлення пошкоджень копитними лiсових молодиякiв у ДП "Вовчанське ЛГ" та визначення видш рослин, яких з'ши тварини, користувалися загальними лiсiвничими та ботанiчними методами дослвджень [4-7, 9, 10]. В упддях, якi найчаспше вiдвiдували оленяч^ було закладено 20 пробних дшянок площею 0,01 га кожна iз врахуванням лково! типологи. Облiк пллячкових запаяв зимових кормiв дiаметром до 4 мм та скушених пагонiв проведено на пробних дшянках. Додатковi данi з характеру пошкоджень лкових молоднякш отри-мано шд час стежкування козулi та оленя благородного по сшговому покриву у рiзних кормових стациях. Кормову зону козулi враховували до 1,2 м над повер-хнею Грунту, оленя благородного - до 1,7 м, лося - до 2,2 м, кабана - 0,3 м вглиб ввд поверхш Грунту i до 0,5 м над поверхнею Грунту.
Загальний запас фтомаси дерев i кущiв на дiлянцi визначали як суму за-пасiв кожно! породи на пробнiй площi. Для ощнювання запасов кормiв було за-дiяно двi вiковi групи насаджень: перша - 8-10, друга - 30-35 роюв. За повно-тою насаджень вибрано три категори: перша - з повнотою 1,0-0,8, друга - з по-внотою 0,7-0,6, третя - з повнотою 0,5 i менше.
Результати дослщження. Найбiльшi пошкодження створених лкових культур проявилися внаслiдок подання оленячими рiчних пагонiв таких важли-вих лiсоутворювальних порiд як дуб черешковий (Quercus robur L.), сосна зви-чайна (Pinus silvestris L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), клен гостро-листий (Acer platanoides L.). Одним з методiв захисту лкових культур на тери-торц ДП "Вовчанське ЛГ" е лiсiвничий. Зокрема, шд час визначення оптимального територiального розподiлу копитних, передусiм, враховують кормовий стан упдь, а бютехшчш та лiсiвничi заходи спрямовують на збшьшення при-родних кормових ресурсов для цих тварин.
На обстеженш територц Хопмлянського лiсництва найиродуктившши-ми на корми для оленячих виявилися зарослi зруби (4271 г/0,01 га), молодi роз-
рвджеш сосняки (1254 г/0,01 га) та листяш розрщжеш молодняки (1294 г/0,01 га). Найбiднiшi на корми - високоповнотш cocHOBi жердняки (340 г/0,01 га) та високоповнотш осичники (382 г/0,01 га) 30-35 роюв (табл. 1).
Табл. 1. Зимовий запас гмлячкових KopMie для оленячих, Хотiмлянське л-во
Категорiя насаджень Вiк
8-10 роюв 30-35 рокiв
вiдносна повнота насадження
1,0-0,8 0,7-0,6 0,5 i менше 1,0-0,8 0,7-0,6 0,5 i менше
Сосняки, В2, шдркт, пiдлiсок середньо!густоти - 951 1254 340 470 -
Осичники, В3. пiдрiст, пiдлiсок середньо!густоти 527 623 - 382 574 680
Вербняки, В4, пiдрiст, пiдлiсок середньо!густоти 681 973 - 682 870 1019
Дубняки, С2, пiдрiст, пiдлiсок середньо!густоти 241 386 - - - -
Листяний лiс, С2, 3Д3Лп2Ос2Яс, пiдрiст, пiдлiсок середньо! густоти 820 1037 1294 - - -
Заро^ зруби, С2, мiшаний лiс, шдркт, пiдлiсок густий - 4271 - - - -
Дубняки 8-10 роюв мають незначний запас деревних кoрмiв (241386 г/0,01 га), i перебування оленячих на такш плoщi пов'язане з ктотними по-шкодженнями насаджень. Зарocлi зруби та розрвджеш молодняки найбiльшoю мiрoю забезпечують оленячих зимовими кормами. Цш же метi слугують "поса-джеш на пеньок" осики та верби.
Площа однотипних угiдь у ДП "Вовчанське ЛГ" вiдпoвiднo дoрiвнюe: заро^ зруби - 0,1 тис. га; мoлoдi сосняки - близько 0,3 тис. га; листяш молодняки - близько 1,0 тис. га.; cocнoвi жердняки - близько 1,5 тис. га; осичники -понад 0,1 тис. га. За сшльного ведення лкового та мисливського господарств на територц ДП "Вовчанське ЛГ" з метою тдвищення кормово! продуктивной лicoвих мисливських угiдь застосовують:
• тд час створення соснових культур у свiжих суборах у мiжряддя сосни вводять до 6 % бузини чорно! (Sambucus nigra L.), а також до 15 % берези бородавчасто! (Betula verrucosa Ehrh.), якiй вiдводиться роль буферно! протипожежно! зони;
• пiд час створення культур дуба звичайного у свiжих i вологих суборах, сугруд-ках та дiбровах для кабана та козулi вводять до складу насадження до 12 % дуба червоного (Quercus borealis Michx.) та клена гостролистого;
• тд час створення змшаних культур у вологих суборах та свiжих i вологих суг-рудках вводять горобину звичайну (Sorbus aucuparia L.), бруслину бородавчас-ту та европейську (Euonymus verrucosa Scop., E. europaea L.), свидину кров'яну (Thelicranium sanguinea L. Fourr), глiд одноматочковий (Crataegus monogyna L.) з часткою участi в культурах до 6 %;
• у свiжих i вологих сугрудках i дiбровах у лiсовi культури вводять до 6 % грушу звичайну (Pyrus communis L.) та лщину звичайну (Corylus avellana L.).
• у вщповщних Грунтово-рослинних умовах у насадження вводять TaKi кущовi породи i фруктарники як черемха (Padus racemose L.), лщина (Corylus avellana L.), скумтя (Cotinus coggygria Scop.), клен татарський, яблуня (Malus sil-vestris Mill.) та створюють буферш ряди Í3 береста (Ulmus foliacea L.), липи (Tilia cordata Mill.), осики, ясена, горобини.
Введения до складу лкових культур першо! вшово! категорц улюблених оленячих кормових рослин привело до пiдвищения кормово! привабливостi на-саджень (кiлькiсть фекальних кучок на площi 0,01 га: за наявност введених кормових рослин 7 i 9 шт. та 3 i 7 шт. - без таких кормових рослин) та до нарос-тання пошкодження головних порвд у сосняках на 116 %, у дубняках на 78 % (пошкодження: 13 i 16 % за введених кормових рослин i 6 та 9 % - без таких кормових рослин). Водночас, введет кормовi породи пошкоджуються бшьше, шж головш: вiдповiдно 32 проти 13 % та 39 проти 16 % (табл. 2).
Табл. 2. Пошкодження оленячими насаджень Í3 кормовими рослинами та без них
Насадження Кiлькiсть фекальних кучок, шт./0,01 га Стутнь пошкодження деревно-кущових рослин, %
головна порода кормова порода
Сосняки, 9-10 poKÍB, В2, пiдлiсок: бузина чорна, середньо'1 густоти 7 13 32
Сосняки, 9-10 poKÍB, В2, без тдлю-ку (контроль) 3 6 -
Рiзниця, % 133 116 -
Дубняки, 10 роюв, С2, пiдлiсoк: брус-лина, горобина середньш густоти 9 16 39
Дубняки, 10 роюв, С2, без пiдлiску (контроль) 7 9 -
Рiзниця, % 28 78 -
1з лкшничих cnoco6iß захисту лкових культур у ДП "Вовчанське ЛГ" поширенi рубки в осшнш та зимовий перiоди осики (Populus tremula L.) та вер-би (Salix acutifolia, S. fragilis L.) i3 залишенням ix у лiсi до весни. Тварини об-гризають кору переважно на зрубаних деревах осики та верби, не чшаючи при цьому тих, що ростуть. Цю особливiсть олешв враховують шд час проведения взимку рубок головного користування iз наявнiстю у складi насаджень осики, рiзниx видiв верб, сосни. Тварини до весни живляться порубними залишками. Окр1м цього, через кожш 3 роки осичники i вербняки " садять на пеньок", внас-лiдок чого з'являеться молода порость.
Для захисту лкових молодняюв вiд копитних у глибиш лiсовиx масивiв та в охороннш зонi лiнiй електропередач створено кормовi поля iз бурякiв, пше-нищ, жита та iншиx культур, згодовують на коренi кукурудзу, конюшину, люцерну. Вони утримують тварин вщ виходу на лiсовi культури та сшьськогоспо-дарськi поля. У ПП "1збицьке" щорiчно засшають вiд 20 до 45 га кормових по-лiв. Узимку копитних пiдгодовують соковитими кормами та концентратами. Особливу перевагу тварини надають силосу iз кукурудзи, жому та жолудям. При цьому враховують, що надлишкова пiдгодiвля диких тварин може призвес-
ти до ввдвикання ввд природного кормодобування [13]. Тому тваринам виклада-ють забагато корму лише за високого сшгового покриву - понад 30 см, ожелед^ iнших погодних негараздах. У таи зими в ПП "1збицьке" копитним викладають понад 200 т силосу. До мкць пiдгодiвлi розчищають дороги та стежки.
Для пiдгодiвлi копитних використовують годiвницi у формi ясел та з бункером розмiрами 2,5x3,5 м. Для схованки олешв та козуль вiд негоди у МГ "Гремячий ключ" влаштоваш укриття, що водночас е i мiсцем годiвлi тварин. Пiд навком розмiщують ясла для сiна, корита для концентрапв та коренепло-дiв, ящики для солi. Для зимово! пiдгодiвлi козуль використовують заготовленi на початку лт гiлки з листям ясена звичайного, дуба звичайного, осики, в'яза гладкого, клешв гостролистого, польового та татарського, верб. Кращий ефект дае розвшування сiна та пллячкових пучкiв на гiлках i кущах у мкцях живлен-ня козул!
Майданчики для пiдгодiвлi кабана розмщують серед лiсових насаджень на ввдкритих дiлянках площею 0,2 га на значшй вiдстанi вiд сшьськогоспо-дарських угiдь. Тут же влаштовують i солонцi. Майданчик розрахований на го-дування 10-20 тварин. На ньому споруджують загони розмiром 4x4 м для молодняка. У разi сильних морозк корми викладають увечер^ щоб вони завчасно не перемерзали. Щоб кабани швидше знайшли майданчики, до них нервдко прокладають дорiжки iз зерна та " потяги" з ввдходк забитих тварин чи розсолу.
Солонщ для оленiв закладають не ближче 0,4 км ввд молодих лiсових культур, оскiльки тварини здатш спричинити велику шкоду таким насаджен-ням. Солонцi для лоск роблять у виглядi жолобкiв i розмiщують серед повале-них осик. Для оленiв та козуль солонщ влаштовують iз розрахунку 1:10-20 го-лiв. Запаси солi поновлюють двiчi на рiк. Виявлено, що за проведення рубок ос-вiтлення у мкцях зимового перебування кабана i козулi лiсовi культури бшьше пошкоджуються тваринами, нiж без цих робт У 2,5 раза (42 %:17 %) зросли пошкодження пкля прокошування вузько! смуги бур'янiв вздовж рядiв 2-3^ч-них саджанщв, оскiльки прокоси полегшили доступ оленячих до них (табл. 3).
Табл. 3. Стутнь пошкодження козулею европейською 2-3^чншх саджанщв
листяних порiд, Хотiмлянське л-во, квартал 135, види 8, 9
Показник Пошкодження насаджень, %
Непрокошена дiлянка насаджень 17
Прокошена дщянка насаджень 42
З метою зменшення пошкодження соснових молодняюв у мкцях скуп-чення олешв густоту культур доводять до 10 тис. шт./1 га (Рубiжанське л-во, Хопмлянське л-во). За умови збереження природного поновлення кормова база оленячих зазвичай збагачуеться та збiльшуються захисш можливостi насаджень (Хотiмлянське л-во, кв. 25, 41, 42, 50, 51). Якщо поверхня дiлянки в окремих ш-сцях задернiла, И мiнералiзують у мiсцях, де немае шдросту.
У вiддалених вiд населених пунктов i добре охоронюваних урочищах для зимово! пiдгодiвлi оленiв та козуль мисливсью господарства створили кормовi ремiзи площею 0,5-1,0 га iз рiзних сiльськогосподарських культур. (ПП "1збиць-
ке", Старицьке л-во, кв. 22, вид. 7; кв. 26, вид. 2). У живш огорожi ремiз зали-шили проходи для тварин. Окр1м перерахованого, дшовим способом захисту ль сових молоднякiв вiд копитних залишаеться регулювання щiльностi поголiв'я. Так, у 2010-2011 рр. пошкодження дикими кабанами земельних дiлянок селян поблизу лiсових територш спричиняли масовi скарги населення [16]. Конфлжт врегулювали пiсля скорочення чисельност кабашв до оптимального р1вня.
Важливу роль у регулюваннi пресу копитних на лiсовi молодняки вдаг-рае фактор турбування: бшя джерела постшного антропогенного впливу сту-пiнь пошкоджень молодняюв знижуеться. Так, на дшянщ, розташованiй у гли-бинi лку, ступiнь пошкодження насадження може досягати 50 % i бiльше, тодi як уздовж автомобiльноi траси будь-яю пошкодження копитними вiдсутнi. Очевидно, з цiеi ж причини копитш менше вiдвiдують лiсовi культури на великих вщкритих зрубах, нiж на малих. Висновки:
1. Найвищу кормову емшсть щодо оленячих на територп ДП "Вовчанське ЛГ" виявлено для свiжих зрубiв (4271 г/0,01 га), найнижчу - для соснових загущених жердняюв (340 г/0,01 га).
2. На дшянках, де введено кормовi культури, пошкодження головних дерев-них порщ оленячими значно зросли: у сосняках - на 116 %, у дубняках - на 78 %.
3. Для пiдгодiвлi копитних взимку та вщволжання \'х вщ пошкодження лко-вих молодняк1в у ПП "1збицьке" щорiчно засiвають вщ 20 до 45 га кормо-вих полiв та згодовують на кореш кукурудзу, конюшину, люцерну.
4. Шсля проведення рубок освiтлення в мкцях зимового скупчення копитних та прокошування бур'янiв вздовж рядiв молодих насаджень пошкодження збiльшились, зокрема, внаслщок створення прокосiв вздовж 2-3-рiчних са-джанцiв листяних порiд - у 2,5 раза.
Лггература
1. Динесман Л.Г. Влияние диких млекопитающих на формирование древостоев / Л.Г. Ди-несман. - М. : Изд-во АН СССР, 1961. - 165 с.
2. Евтушевський М.Н. Захист лiсових культур вщ оленш // Лiсовий i мисливський журнал : зб. наук. праць. - 2007. - № 2. - С. 28-29.
3. Евтушевський М.Н. Вплив диких копитних на люову рослиннiсть у ДП "Вовчанське ЛГ" / М.Н. Евтушевський, С.М. Шев, Я.О. Чернов // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНДЩГА. - 2014. - Вип. 124. - С. 194-199.
4. КамшецькпйВ.К. Екологiчнi та господарсью аспекти нашввшьного розведення диких копитних (на прикладi спецiалiзованих тдпрпемств Державного управлшня справами Президента Украши) : монографiя / В.К. Камшецькпй, О.Г. Бабiч, В.М. Смаголь. - Мирошвка : Вид-во ЗАТ "Мироншська друкарня". - 2011. - 154 с.
5. Настанова з упорядкування мисливських угiдь. - К. : Вид-во "Либщь", 2002. - 113 с.
6. Новиков Г.А. Полевые исследования по экологии наземных позвоночных / Г.А. Новиков. - Л. : Изд-во "Советская наука", 1953. - 602 с.
7. Саблина Т.Б. Копытные Беловежской пущи / Т.Б. Саблина // Труды ин-та морфологии животных им. А.Н. Северцова. - 1955. - Т. 15. - 191 с.
8. Харченко Ю.В. Щодо мехашзм1в вiдшкодування збитшв, завданих мисливськими твари-нами люовому господарству / Ю.В. Харченко // Жовнича наука в контекстi сталого розвитку : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. - Харкiв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2015. - С. 18-19.
9. Хоецький П.Б. Вплив рослино'вдних звiрiв на деревно-чагарникову рослинн1сть (в умо-вах Улашювського лiсництва) / П.Б. Хоецький // Люове господарство, люова, паперова i дерево-обробна промиакгасть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. -Вип. 32. - С. 291-296.
10. Шадура А.М. Лiсiвничi основи ведення мисливського господарства на кабана (Sus scro-fa L.) та козулю (Capreolus capreolus L.) у люах Схщного Полiсся Украши : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 / А.М. Шадура; Нащональний аграрний ун-т. - К., 2005. - 167 с.
11. Шадура М.В. Пошкодження люових культур козулею европейською на Полiссi Укра-1ни / М.В. Шадура, А.М. Шадура, 1.Т. Гулик // Лiси Житомирщини - проблеми i шлях виршення : матер. наук.-практ. конф. - Житомир, 2005. - С. 59-61.
12. Шейгас 1.М. Про формування стшких лiсових насаджень в умовах кормового пресу олешв / 1.М. Шейгас // Захист лiсiв Украхнських Карпат вiд хвороб i шкщниюв : тези доп. 1У-о'1 наук.-техн. конф., 1вано-Франювськ. - Iвано-Франкiвськ, 1992. - С. 33-35.
13. ЮргенсонП.Б. Биологические основы охотничьего хозяйства в лесах / П.Б. Юргенсон.
- М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1973. - 176 с.
14. Hespeler B. Buchen, Hirsche und kein Kompromi B / B. Hespeler // Wild und Hund. - 1985.
- Vol. 88, No. 13. - Pp. 42-47.
15. Sloup M. Jelen sika jako soucast ekosystem / M. Sloup // Les. pr. - 1997. - Vol. 76. - Pp. 123-132.
16. Урожай харьковских фермеров съедают лесные кабаны. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ua-reporter.com/novosti/35095
Надтшла до редакцп 26.04.2016р.
Евтушевский Н.Н., Пиев С.Н. Защита лесных молодняков от повреждения дикими копытными на государственном предприятии "Волчан-ское ЛХ" Харьковской области
Рассмотрены различные способы защиты лесных молодняков от повреждения дикими копытными. Одним из наиболее действенных признано оптимизацию численности животных и согласование ее с кормовой емкостью охотничьих угодий. Оптимальную плотность поголовья копытных и защиту лесных культур от копытных можно значительно увеличивать за счет биотехнических приемов, в частности, рубок на зиму мяг-колиственных деревьев с оставлением их в угодьях до весны. Для подкармливания копытных зимой и отвлечения их от повреждения лесных молодняков на ЧП "Избицкое" ежегодно засевают от 20 до 45 га кормовых полей и скармливают на корню кукурузу, клевер, люцерну.
Ключевые слова: охотничьи животные, биотехния, кормовая емкость, оптимальная плотность, защита лесных культур, рубки ухода.
Evtushevsky M.N., Piev S.M. Protection of Forest Young Plantations from Damage by Wild Ungulates at the State Enterprise "Vovchansk Forestry" in Kharkiv Region
The examination of different methods of young forest plantation protection from the damage by wild ungulates has been conducted. One of the most effective methods is the optimization of animal population and its accordance with the feed capacity of the hunting grounds. The optimal density of the ungulate stock and the protection of the forest crops from ungulates can be significantly increased by biotechnological techniques, in particular, by felling softwood trees in winter and leaving them in the grounds until spring. For feeding the ungulates in winter and divert them from the damage of forest plantations the private enterprise "Izbitske" annually seeds from 20 to 45 ha of forage fields and corn, clover, alfalfa are fed on the root.
Keywords: hunting animals, biotechnological techniques, feeding capacity, optimal density, protection of forest plantation, cutting care.
УДК 630*2-636.99(477.41/42)
ПОР1ВНЯННЯ СШЛЬНОТ БЕЗХРЕБЕТНИХ Л1СОВО1 П1ДСТИЛКИ У Р13НИХ РАЙОНАХ ЖИТОМИРСЬКОГО П0Л1ССЯ
Н.В. Калиновський1
Проведено поршняння сшльноти безхребетних л1сово'1 шдстилки св1жих соснових борш та св1жих дубово-соснових субор1в р1зного вжу, розташованих у швшчному, центральному та поденному районах Житомирського Пол1сся. З'ясовано, що в умовах А2 середньор1чна абсолютна щшьшсть безхребетних тварин молодняюв та середньовь кових лю1в у Радомишльському ЛМГ (центральний район) була значно вищою, шж та-ка у Лугинському (пшшчний район) та Барашвському ЛГ (швденний район). В умовах В2 шдстилки на зрубах та насаджень р1зного вжу, за винятком нез1мкнених люових культур, вщр1зиялися залежно вщ району дослщжения. У молодняках найбшьш заселе-ною була шдстилка центральних райошв, у середньовшових та стиглих - швшчних. Сшввщиошения клщш до ногохвюток ютотно вщр1зиялося лише у шдстилках нез1м-кнених люових культур 1 стиглих деревостанш св1жих дубово-соснових суборш.
Ключов1 слова: л1сова шдстилка, безхребетш, щшьшсть, под1бшсть, клщ1, ногох-в1стки, св1жий сосновий б1р, св1жий дубово-сосновий суб1р.
Вступ. Лiсова шдстилка е особливим компонентом лiсових ценозiв [4]. Вона е перехiдним шаром, який знаходиться на межi двох основних топiчних блокгв ценозгв сушi - наземного та Грунтового. Разом з верхнши шарами грунту шдстилка е основним мiсцем взаемодii безхребетних тварин, мешканшв рiзних ярусш лку [2].
Рiзноманiтне населения лiсовоi шдстилки регулюе процеси бiологiчного колообiгу, який, водночас, забезпечуе Грунтотворнi процеси в лкових екосисте-мах [3]. Проте чисельнкть популяцiй безхребетних змiнюеться залежно вщ природних умов: пори року, температури, юлькосп опадiв, висоти н.р.м., осв^-леностi та iнших чинниюв природного середовища [5]. Навiть на порiвняно не-великiй площi лку кнують численнi варiанти мiкроклiмату, неоднорвдш лiсова пiдстилка i Грунт, рiзний видовий склад деревостангв i трав'яно! рослинностi [6]. Усi цi фактори впливають на чисельнiсть та структуру сшльноти безхребетних тварин.
1нформацц щодо чисельностi безхребетних лiсових шдстилок та струк-тури iх сшльноти у соснових лках Житомирського Полкся небагато. У попе-реднiх наших роботах з'ясовано, що щшьнкть населення пiдстилки та структура и спiльноти вiдрiзияються залежно вiд вжу та типу лiсу [7, 8].
Мета ще! роботи - дослщити ступiнь впливу району проведення досль джень на сшльноту безхребетних тварин лково! пiдстилки.
Матерiал та методи дослвдження. Дослiджения проведено у двох типах лку - свiжих соснових борах (А2-С) та свiжих дубово-соснових суборах (В2-дС) [1]. У кожному з тишв лiсу дослiджували таю категорп та вiковi групи: зруб, незiмкненi лiсовi культури, молодняки, середньовiковi та стиглi насадження.
Зразок - квадратний монолiт пiдстилки розмiром 10x10 см кожен (100 см2, або 1 дм2), товщина монол^у дорiвнювала товщинi пiдстилки. Всього
1 асист. Н.В. Калиновський - Житомирський нацюнальний агроеколопчний ун1верситет
