CC BY
53
УДК 639.1.04
ОСОБЛИВОСТ1 ФАУНИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ НА ПРИКЛАД1 ДЕРЖАВНОГО П1ДПРИ6МСТВА "УМАНСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО" 1.В. Козаченко1, В.В. Полiщук2, А.Ф. Балабак3
Наведено характеристику Уманського лiсового господарства та класифшащю найпо-ширенiших представникiв його фауни. Установлено частку рiчного приросту основних тварин дико! фауни, зокрема i козулi, яка змшюеться в середньому у межах 15 %. Ана-логiчнi результати отримано стосовно частки рiчного приросту кабана, яка в середньому становить 25 %. Фактична його чисельнiсть у господарствi - 15 особин. Оптимальна чисельшсть становить 21 особину. Також дослiджено i виконано розрахунок чисель-ностi зайця (з пiдтримуванням ц на рiвнi "господарсько-допустимо!") за роками ревь зiйного перiоду з урахуванням щорiчного вилучення 18 % та рекомендовано господар-ству проводити облши зайця, з прив'язкою до розрахунково! площi стаци мешкання (висока чисельшсть за досить низького рiвня бютехш! викликае деякий сумнш).
Здшснено ш^вняльну характеристику пiдсумкових запланованих орiентовних по-казникiв росту чисельностi та розмiрiв вилучення основних видiв мисливсько! фауни господарства на початок i кшець ревiзiйного перiоду. Визначено чисельнiсть основних видiв мисливсько! фауни в господарства яка пiдтримуеться на рiвнi "господарсько-до-пустимо!" упродовж всього ревiзiйного перюду, за винятком кабана.
Ключовi слова: фауна, лкове господарство, кабан, козуля, заець, ревiзiйний перiод, облiк, показники росту.
Вступ. Лк та наявш в ньому тварини е компонентами бюгеоценозу, що впливають значною мiрою на iснування людини та один одного. Важливе значения у мисливському господарствi мають бiотехиiчнi заходи, спрямоваш на пiдвищения оптимально!' емносп угiдь. Людина своею дiяльнiстю може вплива-ти на життедiяльнiсть тварин та мкце ix проживання. Вводячи науковi досль дження та досвщ у практику ведення мисливського господарства, можна досяг-ти позитивних результапв щодо пiдвищения продуктивностi угiдь, доводячи щiльнiсть тварин в угiддяx до максимального [1-3].
Ниш в УкраЫ кнуе кiлька основних форм оргашзацп мисливських угiдь, а саме державш спецiалiзованi мисливськi, державнi промисловi та мисливсьи, мисливськi господарства в межах спецiалiзованиx лiсогосподарськиx шд-приемств, приписш мисливськi колективи. Разом з тим, навiть у буфернiй зонi об'ектш державного заповiдного фонду - репональних ландшафтних та нащ-ональних природних парках. Однак прiоритети господарювання вдаодять по-люванню чи не останню роль [4, 5].
Географiчне розташування, сприятливi клiматичнi умови i рiзноманiтнiсть угiдь зумовлюють наявнiсть у Черкаськш обл. досить значно!' кiлькостi мисливських тварин, сучасне поширення яких тiсно пов'язане з природною зональ-нiстю територií - зоною Лкостепу. Тому для Черкащини xарактернi як пред-ставники лково!', так i степово!' фауни: лось, козуля европейська, кабан дикий, плямистий i благородний олеш, заець, лисиця, борсук, бобер, видра, ондатра то-що. Трапляються степовi, водоплавнi та болотянi птахи.
1 доц. 1.В. Козаченко, канд. с.-г. наук - Уманський НУС;
2 проф. В.В. Полщук, д-р с.-г. наук - Уманський НУС;
3 проф. А.Ф. Балабак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС
Pi3HOMaHiTHiCTb видового складу фауни i ландшафтно-клiматичнi умови сприяють розвитку мисливського господарства, збшьшенню поголiв'я диких тварин. Сприяе цьому й налагоджений облiк кiлькостi тварин i птахiв, якi е об'ектами полювання. Таксацiю проводять двчД на рк - на копитних тварин та хутрових звiрiв у ачш-лютому, на пернату дичину - у серпш. Важливе значения при цьому мае облк вщстршяно1 дичини, особливо нелiцензiйних видав -пернатих i зайця.
Шд час проведення бiотехиiчних заходiв пот^бно чiтко знати, яка кшь-ккть тварин повинна бути оптимальною в угтддях, оскiльки перевищення максимально! кшькосп тварин може негативно вплинути на лiсове господарство. Сво!м втручанням у виконаннi бiотехиiчних заходк людина може значно збшь-шити чисельнкть тварин та пiдвищити продуктивнiсть упдь. Найбiльшу увагу потрiбно придiляти кшькосп кормк у зимовий перiод, створенню мiсць, де тва-рини могли б ввдпочити та сховатись вщ браконьерк та хижакiв, розмноженню тварин, хворобам та боротьбi з ними.
Отже, у господарствах мисливського та лкомисливського спрямування назрша нагальна потреба створення моза!чних мисливських угiдь, зокрема, ут-ворення лiсових масивiв з окремих досить значних (до кшькох десяткiв гекта-рiв) далянок мшаних насаджень. Вони мають складатися з дерев приблизно одного вку, але самi дшянки за вком мають вiдрiзиятися одна вiд одно!. Так ма-сиви матимуть чудовi умови для вiдтвореиия мисливсько! фауни i можуть бути створенi в кшька прийомiв шляхом проведення вибiркових рубок. У перспекти-вi ж мають встановити визначеш промiжки часу, через ят потрiбно проводити рубки на тш чи iншiй дшянщ [6, 7].
Пiдвищения рентабельностi мисливського господарства на територц нашо! держави доцшьно проводити не тiльки традицшними бiотехнiчними заходами: пiдгодiвля тварин, штучне збiльшения !х чисельностi, створення захисних умов, контроль над чисельшстю хижакк, ветеринарно-санiтарнi заходи, спорудження штучних водойм та водопо!в, оргаиiзацiя вiдтворювальних дшьниць, але пот-рiбно докорiнно переглянути прiоритети загального лiсомисливського господа-рювання.
В УкраМ ведення мисливського господарства ткно пов'язане з iишими сферами людсько! дiяльностi - лiсовим i сшьським господарством, що створюе передумови для його оркнтацц за зразком ведення у розвинених европейських крашах. Укра!на мае значний потенцiал для високоефективного ведення мисливського господарства ^зномаштний склад мисливсько! фауни, сприятливi клшатичш умови, можливiсть розвитку мисливського туризму тощо). Загально-державнi тенденцп розвитку агропромислового i лiсового комплекск висува-ють перед мисливським господарством новi вимоги, якi мають вiдповiдати су-часному свiтогляду щодо рацiонального використання мисливських ресурск, вiдновления нацiональних мисливських традицш i забезпечення власно! рентабельной [8-10].
Правильне здайснення бютехшчних заходк з налаштованою охороною сприяе збшьшенню чисельносп мисливських тварин у господарств^ але також е способом "притягування" !х сюди iз суадшх господарств. Ращональне приро-
доохоронне мисливське господарство на сучасному етапi немислиме без вжиття бiотехнiчних заходiв. Розмщення мисливських тварин по територп перебувае у прямiй залежностi вiд ктькосл та якостi кормiв на нш в усi пори року. Тому тд час створення мисливських господарств потрiбно передусiм враховувати кормовий баланс уидь.
За потреби його треба нарощувати. Якщо у весняно-лiтньо-осiннiй перюд для бiльшостi видiв мисливських тварин вистачае природних кормiв, то в зимовий перюд, особливо багатосшжний, для багатьох видiв тварин характерна 'х нестача. Наростити кормову базу можна шляхом виаву чи насадження рослин, створенням ремiз, заготiвлею i викладкою кормiв, створенням штучних мюць пiдгодiвлi, лiсогосподарськими заходами, спрямованими на полшшення кормо-во'1 бази тощо. Участь у створеннi та поповненш кормово'1 бази мисливських угiдь обов'язкова [11, 12]. Тому дослiдження сучасного стану мисливсько'1 фа-уни на територп мисливського господарства ДП "Уманське ЛГ", а також роз-роблення низки бiотехнiчних заходiв, спрямованих на тдвищення чисельностi мисливських тварин в уиддях, покращення популяцiй мисливських тварин i се-редовища 1х юнування, е актуальним.
Методика проведення дослщження. ДП "Уманське ЛГ" розташоване в захщнш частинi Черкасько'1 обл. на територп шести адмЫстративних районiв: Монастирищенського, Жашювського, Христинiвського, Манькiвського, Таль-швського та Уманського, до складу люгоспу входить сiм лiсництв перерахова-них вище районiв. Iсторiя пiдприемства бере свш початок iз 1932 р., коли на ос-новi об'еднання частини приватних i державних лЫв утворилось майбутне по-тужне люогосподарське пiдприемство, яким воно залишаеться й дос1 Загальна площа земель люового фонду становить 30332,6 га, з них вкрил лiсовою рос-линшстю землi становлять 28142,6 га, зокрема лiсовi культури - 20282,6 га (рис. 1, 2).
Середньов1ков1, 51,2 _
Рис. 1. РозподЫ лкових насаджень за групами в1ку Рис. 2. РозподЫ л1сових насаджень за основними патвними породами Площу мисливських уидь наведено у табл. 1.
Мисливсью уиддя представлен люовими масивами ДП "Уманський ЛГ": Синицького люництва: урочища "Шелест" (кв. 26-47, 117), "Синицько-Палансь-кий лiс" (кв. 48-97); Юрювського лiсництва: урочища "Погортьська дача (Шв-денна)" (кв. 23-72), "Великий лю" (кв. 73-86).
Загальна площа мисливських уидь господарства становить 3683 га, зокрема: лiсовi - 3439 га; польовi - 61 га; водно-болотш - 5 га; iншi (забудоваш тери-
тори, лкокультурш розсадники, плантацп, дороги, просiки та iH. Синицького i Юркiвського лкництв ДП "Уманський ЛГ") - 178 га. Урочища "Шелест" i "Си-ницько-Паланський лiс" Синицького лiсництва мисливського господарства ДП "Уманське ЛГ" межують з мисливськими угiддями Умансько! i Христишвсько1 районних громадських органiзацiй УТМР.
Табл. 1. Площа мисливських угiдь та чисельшсть персоналу
Найменування Одиниця вимiру Фактично
Площа мисливських упдь, наданих у користування -усього: га 3683
зокрема за категорiями угiдь: шсова га 3439
польова га 61
водно-болотна га 5
Площа мисливських упдь, охоплених мисливським упо-рядкуванням, усього: га 3683
з не! мисливських угiдь, упорядкованих у звиному роцi га -
Облiкова юльюсть штатних працiвникiв, зайнятих у мисливському господарствi на кiнець звггного року оиб 3
зокрема: мисливствознавщв оиб 2
штатних eгерiв осiб 1
Урочища "Погоршьська дача (Швденна)" i "Великий лк" Юркiвського лк-ництва мисливського господарства ДП "Уманське ЛГ" межують з мисливськими упддями Умансько' районно' громадсько' органiзацií УТМР; а захвдна, час-тково пiвнiчна i швденна межа зазначених урочищ е адмшктративною межею Черкасько' i Вiнницькоí областей. Чисельнкть працiвникiв лiсгоспу становить 237 оаб (станом на 1.11.2015 р.).
Результати дослвдження. Унаслiдок проведених дослщжень встановлено частка рiчного приросту основних тварин дико!' фауни, зокрема i козулi, яка змiнюеться в середньому в межах 15 %. Фактична чисельнiсть козулi в госпо-дарствi становить 101 особину, а оптимальна чисельнкть у господарствi -67 особин.
Зпдно з "Настановою з упорядкування мисливських угiдь", якщо фактична чисельнкть перевищуе оптимальну, користувач самостшно вирiшуе утримувати таку чисельнiсть завдяки iнтенсифiкацií бiотехнiчних заходш (викладки додат-ково!' кiлькостi кормш, створення кормових полiв тощо) чи iнтенсивно експлу-атувати поголiв'я i пiдтримувати фактичну чисельнiсть на рiвнi оптимально' -частка вилучення в таких випадках може перевищувати норми вилучення.
У табл. 2 наведено розрахунок чисельносп козул европейсько' (з шдтри-муванням й на рiвнi "господарсько-допустимоГ) за роками ревiзiйного перiоду з урахуванням щорiчного вилучення в розмiрi 13 %. За утримання чисельностi мисливсько' фауни на рiвнi "господарсько-допустимо'" мисливському госпо-дарству рекомендуеться особливу увагу звернути на якiсне та своечасне проведения комплексу бютехшчних заходш.
Аналогiчнi результати отримано стосовно частки рiчного приросту кабана дикого, яка в середньому становить 25 %. Фактична його чисельнкть у госпо-
дарствi - 15 особин. Оптимальна чисельшсть становить 21 особину. У табл. 3 охарактеризовано i виконано статистичний розрахунок чисельносп кабана дикого за роками ревiзiйного перiоду з урахуванням щорiчного вилучення в роз-мiрi 11-19 %. Стосовно частки рiчного приросту зайця, то вона становить, в се-редньому 25 %. Його фактична чисельнiсть у господарствi - 80 особин, а оптимальна становить 19 особин.
Табл. 2. ДинамЫа чисельносmi та розмiри вилучення козулi европейськоТ, середне за 2013-2016 рр.
Основнi данi Рк Осшня чисельшсть, особин вил за п План учення роектом Зимова чисельшсть тсля сезону полювання
проектна % особин проектна
Прирiст - 15 % Мш. щiльнiсть на 1 тис. га - 12 ос. Площа упдь, придатних для прожи-вання - 3,5 тис. га Оптимальна чисельшсть - 67 ос. 2013 116 13 15 101
2014 116 13 15 101
2015 116 13 15 101
2016 116 13 15 101
Табл. 3. Динамта чисельносmi та 20 частк 13-20 а вилученн 16 рр. я ка ана дик ого, середне за
Основш даш Рк Осшня чисельшсть, особин План вилучення за проектом Зимова чисельшсть тсля сезону полювання
проектна % особин проектна
Приркт - 25 % Мiн. щшьшсть на 1 тис. га - 4 ос. Площа упдь, придатних для прожи-вання - 3,5 тис. га Оптимальна чисельшсть - 21 ос. 2013 26 19 5 21
2014 26 19 5 21
2015 26 19 5 21
2016 26 19 5 21
У табл. 4 наведено розрахунок чисельносп зайця (з шдтримуванням 11 на ркш "господарсько-допустимо!'") за роками ревiзiйного перюду з урахуванням щорiчного вилучення в розмiрi 18 %.
Табл. 4. Динамта чисель чостг та частка вилучення з< айця
Основш даш Рк Осшня чисельшсть, особин вил за п План учення роектом Зимова чисельшсть тсля сезону полювання
проектна % особин проектна
Приркт - 25 % Мш. щшьшсть на 1 тис. га - 20 ос. Площа упдь, придатних для прожи-вання - 2,7 тис. га Оптимальна чисельшсть - 19 ос. 2013 98 18 18 80
2014 98 18 18 80
2015 98 18 18 80
2016 98 18 18 80
Аналiзуючи табл. 4, зроблено висновок, що мисливському господарству потрiбно звернути увагу на проведения облку зайця, з прив'язкою до розрахун-ково!' плошд стацií мешкання (висока чисельнiсть за досить низького рiвня бь отехнп викликае деякий сумнiв). Для пор1вняння, у табл. 5 представлено шд-сумковi заплановаиi орiентовнi показники росту чисельносп та розмiрiв вилучення основних видiв мисливсько!' фауни господарства на початок i кiнець ревь зiйного перiоду.
Табл. 5. Чисельшсть основних BudiB мисливськоЧ фауни за ¡рев'иитии перюд
Основний вид мис-ливсько! фауни Початок ревiзiйного перюду Кшець ревiзiйного перюду
зимова чисельтсть, особин у % до оптимально! емноси розмiр вилучення зимова чисельтсть, особин у % до оптимально! емносп розмiр вилучення
% особин % особин
Козуля европейська 101 151 13 15 101 151 13 15
Кабан дикий 15 71 11 2 21 100 19 5
Заець 80 132 18 18 80 132 18 18
Зпдно з наведеними вище таблицями, чисельнiсть основних видав мис-ливсько! фауни в господарствi пiдтримуeться на рiвнi "господарсько-допустимо!" протягом всього ревiзiйного перюду, за винятком кабана дикого.
Висновки. 1нтенсивне використання мисливських упдь, що визначае pi-вень розвитку та оргашзацп мисливського господарства, неможливе без активного чи пасивного втручання та мисливського контролю всiх процеав лiсо- чи сшьськогосподарського виробництва.
1. Загальна площа мисливських угiдь господарства становить 3683 га, зокрема: лiсовi - 3439 га; польовi - 61 га; водно-болотн1 - 5 га; iншi (забудованi тери-торп, лiсокультурнi розсадники, плантацп, дороги, прос1ки та iнше Синицько-го i Юрк1вського лiсництв ДП "Уманське ЛГ") - 178 га.
2. Л1совий фонд у зон1 д1яльност1 мисливського господарства представлений л1-совими масивами Синицького 1 Юрк1вського л1сництв ДП "Уманське ЛГ".
3. Серед покритих л1сом земель переважають пристигл1, стигл1 та перест1йн1 на-садження. Молодняки займають в1дносно невелику площу. Основна л1сотв1р-на порода - дуб звичайний.
4. Розташування господарства, сприятлив1 кл1матичн1 умови та значна площа вкритих л1совою рослинн1стю уг1дь зумовлюють поширення основних вид1в мисливсько'1 фауни, яка нин1 мае так1 показники: дикий кабан - 21 особина, козуля европейська - 101 особина, заець - 80 особин.
5. Середн1й клас боштету для козул1 становив 3,1; для кабана - 3,0; для зайця -3,4.
Лггература
1. Аксёнов И.О. Ориентирование в лесу / И.О. Аксёнов // Охота и охотничье хозяйство : сб. науч. тр. - 1984. - № 6. - С. 18-22.
2. Анучина Н.П. Вопросы лесного охотоведения / Н.П. Анучин // Научные труды : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Пушкино", 1964. - 52 с.
3. Горшенин Н.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1977. -
303 с.
4. Атаманчук П.С. Практикум з безпеки життeдiяльностi та охорони пращ : навч.-метод. поаб. / П.С. Атамачук, В.В. Мендерецький, О.П. Панчук. - Кам'янець-Подшьський : Вид-во ВОП О.В. Сисин, 2007. - 140 с.
5. Гандзюк М.П. Основи охорони пращ : шдручник [для студ. ВНЗ] / М.П. Гандзюка, С.П. Желiбо, М.О. Хал1мовський. - К. : Вид-во "Каравела"; Львгв : Вид-во "Новий Свгг". - 2000, 2003. - 408 с.
6. Бондаренко В.Д. Мисливствознавство / В.Д. Бондаренко, 1.В. Делеган, К. А. Татаршов. -К. : Вид-во "Либщь", 1993. - 197 с.
7. Груздев В.В. Экология зайца-русака (население вида как элемент ландшафта) / В В. Груздев. - М. : Изд-во Московского ун-та, 1974. - 164 с.
8. Величкин И.К. Не преувеличивать опасность / И.К. Величкин // Охота и охотничье хозяйство : сб. науч. тр. - 1984. - № 1. - С. 19-20.
9. Дежкин В.В. Охота и охотничье хозяйство мира : справ. пособ. / В.В. Дежкин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 358 с.
10. Жарков ИВ. О методах применяемых в США при изучении копытных в лесу / И.В. Жарков // Сборник сообщений ин-та леса : сб. науч. тр. - М. : Изд-во АН СССР. - 1959. -Вып. 13. - 363 с.
11. Закон Украши "Про внесення змш до деяких законодавчих актив Украши з питань мис-ливського господарства, полювання та рибальства, охорони, використання та вщтворення тва-ринного св1ту". - К. : Вид-во "Вадомост1 Верховно! Ради Украши". - 2010. - № 10. - С. 211.
12. Настанова з упорядкування мисливських упдь / упоряд. та голов. ред. М.В. Шадура. -К. : Вид-во Держкомл1сгосп Украши, 2002. - 114 с.
Надтшла доредакцп 14.11.2016р.
Козаченко 1.В., Полищук В.В., Балабак А.Ф. Особенности фауны и характеристика охотничьих угодий на примере государственного предприятия "Уманское лесное хозяйство"
Приведены характеристика Уманского лесного хозяйства и классификация наиболее распространенных представителей его фауны. Установлено долевое участие годового прироста основных животных дикой фауны, в том числе и косули, которое колеблется в среднем в пределах 15 %. Аналогичные результаты получены относительно размера годового прироста кабана, который в среднем составляет 25 %. Фактическая его численность в хозяйстве - 15 особей. Оптимальная численность составляет 21 особь. Также исследованы и приведены расчеты численности зайца (с поддержанием ее на уровне "хозяйственно-допустимой") по годам ревизионного периода с учетом ежегодного изъятия в размере 18 % и рекомендовано хозяйству проводить учеты зайца, с привязкой к расчетной площади стации обитания (высокая численность при достаточно низком уровне биотехнии вызывает некоторое сомнение).
Приведена сравнительная характеристика итоговых запланированных ориентировочных показателей роста численности и размеров изъятия основных видов охотничьей фауны хозяйства на начало и конец ревизионного периода. Определена численность основных видов охотничьей фауны в хозяйстве, которая поддерживается на уровне "хозяйственно-допустимой" в течение всего ревизионного периода, за исключением кабана.
Ключевые слова: фауна, лесное хозяйство, кабан, косуля, заяц, ревизионный период, учет, показатели роста.
Kozachenko I.V., Polishchuk V.V., Balabak A.F. Some Peculiarities of the Fauna of Hunting Areas on the Example of "Uman Forestry" State Enterprise
Some characteristics of Uman forestry are given and classification of the most common representatives of its fauna is suggested. The annual increase in basic animal wildlife is defined, deer in particular, which varies, on average, within 15 %. Similar results are obtained regarding the annual increase of boar, which on average is 25 %. Its actual number in the enterprise is 15 individuals. The optimum number is 21 individuals. Calculation of the number of hares (while maintaining it at an "economically acceptable'level) by a year revision period taking into account the annual removal at 18 % is made and the enterprise is recommended to conduct hare population estimates with reference to the estimated area of habitats (a great number at a rather low biotechnical level is somewhat doubtful). The comparative description of the planned benchmarks of the increase in number and amount of removal of the main representatives of hunting fauna of the enterprise at the beginning and end of the revision period is made. The number of main species of hunting fauna in the enterprise which is maintained at "economically acceptable" level throughout the revision period with the exception of wild boar is determined.
Keywords: fauna, forestry, wild boar, deer, hare, revision period, accounting, increase rates.
УДК 630 *81/*88:340.131
Л1СОВА ГАЛУЗЬ УКРАШИ В КОНТЕКСТ1 бВРОПЕЙСЬКИХ ВИМОГ
ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТ1 ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЕВИНИ П.В. Кравець1, О.П. Павлiщу¡K
ПроанЕшзовано вимоги европейського законодавства щодо забезпечення законност походження деревини та !хнш вплив на лiсову галузь Украши. Окреслено нащональний та мiжнародний досвiд використання систем контролю руху деревини як шструменту управлiння лiсовою галуззю Украши на засадах сталого розвитку. Обгрунтовано напря-ми удосконалення системи контролю руху деревини з урахуванням европейських вимог до забезпечення законностi ц походження.
Зазначено, що система контролю руху деревини мае враховувати як складовi елемен-ти системи належно! перевiрки вiдповiдно до регламенту СС 995/2010, так i передбача-ти взаемоузгодження чинних iнструментiв контролю руху деревини на основi передо-вих шформацшних технологiй, залучення в систему контролю руху деревини уих суб'екпв шдприемницько! дiяльностi незалежно вiд форм власносй.
Ключовi слова: сталий розвиток, система контролю руху деревини, деревина законного походження, система належно! перевiрки, сертифшацш ланцюга постачань дере-вини.
Постановка проблеми та и зв'язок з важливими науковими та прак-тичними завданнями. Невiд'eмною складовою частиною впровадження в Ук-раíнi европейських стандарпв життя та виходу Украши на проввдш позицií у свт мае бути забезпечення управлiння лками та лiсовим господарством на засадах сталого розвитку, а також сприяння торпм законною i сталою лiсовою продукцiею. Дотримання таких вимог щодо торпм лiсовою продукцiею, виз-начених ст. 294 Угоди про асощащю Украши та Европейського Союзу [10], сприятиме врахуванню iнтересiв як тепертнього, так i прийдешнього поколшь щодо забезпечення невиснажливого використання лкових ресурсiв, пiдтримки бiологiчного рiзноманiття, здатносп лiсiв виконувати у довгостроковому перь одi екологiчнi, економiчнi i сощальш функцп.
Забезпечення попередження та ефективноí боротьби з незаконними рубками та тшьовим оборотом деревини зумовлюе важливiсть розвитку вiдповiдного iнструментарiю, який, враховуючи евроiнтеграцiйнi орiентири розвитку Украши, сприятиме практичнш реалiзацií мiжнародних зобов'язань краши у сферi управлшня лiсами на засадах сталого розвитку.
Аналiз останнiх наукових дослщжень з дослщжувано! проблеми. Досль джувана проблема охоплюе коло питань, пов'язаних передусiм iз вимогами мiж-народного, зокрема европейського, законодавства щодо забезпечення законнос-тi походження деревини, а також iз впливом нормативних iнiцiатив Европейського Союзу на лкову галузь Украши. Останне науковщ розглядають, зокрема, у взаемозв'язку iз потребою вдосконалення в УкраМ системи контролю руху деревини вщ виробника до споживача.
Загалом питання удосконалення управлiння та правозастосування у лiсовiй галузi з урахуванням евроштеграцшного вектора розвитку Украши до^джено
1 доц. П.В. Кравець, канд. с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки!в;
2 доц. О.П. Павлщук, канд. екон. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки!в
