CC BY
13
нлты
ы КРАЖИ
»mutet'
Науковий в1сник НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270604 Article received 13.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК [639.11/.12:591.5]:551.578.46(477.54)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 EE3 Correspondence author V. V. Horoshko lesovodhnau@gmail.com
В. В. Горошко
Харювський нацюнальний аграрний утверситет iM. В. В. Докучаева, м. Харюв, Украша
СН1ГОВИЙ ПОКРИВ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ЖИТТеД1ЯЛЬН1СТЬ
МИСЛИВСЬКО! ФАУНИ ХАРК1ВЩИНИ
Дослщжено особливостi формування CHiroBoro покриву i льодовоï юрки та ïx впливу на жиподяльшсть i стан мис-ливських тварин, а саме: кабана (Sus scrofa), оленя благородного (Cervus elaphus), козулi европейсьюм (Capreolus capreolus) тощо. Установлено, що глибина снiгового покриву та потужшсть льодовоï кiрки у рiзниx типах лгсу, а також рiзниx типах мисливських упдь неоднакова. Глибина сшгового покриву залежно вiд умов змшювалася вiд 28,0 см (d = 0,22) до 53,0 см (d = 0,18), при цьому потужнiсть льодовоï кiрки була в межах ввд 0 до 2,5 см. За глибини снiгового покриву понад 50 см, масо-воï мiграцiï тварин з мисливських господарств не виявлено. Водночас, виявлено певне концентрування козулi та оленя у сосняках, а також в шших мiсцяx з меншим сшговим покривом та менш потужною льодовою юркою. Як св^ать результа-ти наших спостережень за перемщенням козулi европейсьюм, середнi та великi особини козулi здатнi перемщуватися на мiсцяx годiвлi (культури дуба звичайного, вiк - шють рокiв) за глибини сшгового покриву понад 50 см. З'ясовано, що за глибини сшгового покриву 25-30 см козуля вже не здатна повдати трав'яш рослини, якi мiстяться пiд снiгом, або озимину. У ра-зi ввдсутност пiдгодiвельниx майданчикiв козуля переважно переходить на плковий корм та концентруеться бiля лiсовиx культур, молоднякiв, де ростуть дуб, ясен звичайний, осика тощо. За результатами препарування 20 екземплярiв козулi европейськоï виявлено 8 випадюв запалення легенiв, 10 випадюв - пошкодження переднix та задшх кiнцiвок.
Krnuoei слова: сшговий покрив; льодова юрка; козуля европейська; кабан; олень благородний; мисливське господар-ство.
Вступ. У сво!х працях В. В. Докучаев (Dokuchaev, 1953) для виршення практичных завдань у сшьському та лiсовому господарствi, вiдзначав необхадшсть комплексных дослiджень природного середовища. Факторы, що зумовлюють особливосп ведения не тiльки лшо-вого, а й мисливського господарства, потрiбно розгля-дати з погляду !хнього впливу i на рослинний, i на тва-ринний свiт, зокрема на мисливську фауну.
Одним з факторiв навколишнього середовища, який ютотно впливае на тваринний свiт, е сшг (нiвальний фактор). Роль сшгового покриву для люового середовища неоднозначна: можна видiлити як позитивш, так i негативнi аспекти його впливу (Sviridenko et а1., 2008). Зокрема, позитивним е те, що сшг:
• джерелом зволоження Грунту;
• запоб1гае вимерзанню кореневих систем рослин;
• сприяе розповсюдженню насшня деревних та чагарни-кових порщ
• спричиняе загибель шюдниюв.
До негативних насладив дИ снiгового покриву мож-на вiднести те, що вш:
• зумовлюе сшголам та сшговал;
• спричиняе полягання с1янщв та сход1в у розсадниках;
• сприяе поширенню хвороб у люових розсадниках. Формозов О. М. у книзi "Снежный покров в жизни
млекопитающих и птиц" (Formozov, 1990), окремо вад-
значав негативний вплив сшгового покриву та льодово1 юрки на мисливську фауну, внасладок яких усклад-нюеться рух тварин, добування кормiв тощо.
У наших досладженнях вивчено особливостi формування сшгового покриву i льодово1 к1рки та 1х вплив на житгeдiяльнiсть i стан мисливських тварин, а саме: кабана (Sus scrofa), оленя благородного (Cervus elaphus), козулi европейсько1 (Capreolus capreolus) тощо.
Мета досладження полягала в аналiзi особливостей формування сшгового покриву та його впливу на мисливську фауну в рiзних типах люу та угадь мисливських господарств Харшвщини.
Об'екти та методика досладження. Досладження проводили у мисливських угаддях ТОВ "Сафарi ХХ1", ПП МГ "Гремячий ключ", ТОВ "Ведмадь -М+", Чугу-1вського та Шевченшвського УТМР, як1 розташованi у люостеповш частинi Харк1всько1 обл. на територп Вов-чанського, Печенiзького, Чугу1вського та Шевченшвсь-кого районiв. Пад час проведения дослiдження було зак-ладено 60 тимчасових пробних площ, на яких за допо-могою снiгомiру ВС-43 визначали глибину сшгового покриву. Шадьшсть снiгового покриву обчислювали за формулою
d= m/50h,
де: d - щлътсть снiгового покриву; m - маса проби, г; h - висота сшгового покриву, см (Rusin, 1962). Потуж-
1нформащя про автора:
Горошко Вггалш Вiталiйович, канд. с.-г. наук, доцент. Email: lesovodhnau@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Горошко В. В. Сыговий покрив як фактор впливу на жип^яльысть мисливсько!' фауни Харювщини.
Науковий вiсник НЛТУ Укра'ши. 2017. Вип. 27(6). С. 25-28. Citation APA: Horoshko, V. V. (2017). Snow Cover as a Factor Influencing the Vital Functions of the Hunting Fauna of Kharkiv Region. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 25-28. https://doi.org/10.15421/40270604
н1сть льодово1 к1рки визначали шляхом вим1рювання и штангель циркулем.
Облж тварин здшснювали у мгсцях масового виходу тварин - на пол1 i3 залишками соняшнику; на зов-тшньому узлки, на ртл^ озимит, у дубняках (тип ль су - D2к - лД), у сосняках (В2ДС), у вiльшаниках (С4Влч), на лугу тощо. Облiк тварин проводили i3 17 00 до 22 00 за допомогою тепловiзора марки Yukon Pulsar Quantum HD50S.
Результати досл^жень та обговорення. Установлено, що глибина снiгового покриву та потужшсть льодя-но1 кiрки у рiзних типах лiсу, а також рiзних типах мис-ливських упдь неоднакова. Глибина снiгового покриву залежно вiд умов змiнювалася вiд 28,0 см (d = 0,22) до 53,0 см (d = 0,18), при цьому потужшсть льодово! юрки була в межах вщ 0 до 2,5 см.
Стговий покрив у середньовжових сосняках свiжо-го дубово-соснового субору характеризувався наймен-шою глибиною - 28,0 см (d = 0,22), при цьому товщина льодово1 кiрки становила 0,9-1,0 см.
Висота сшгового покриву в соснових культурах до-сягла 43 см (d = 0,19), товщина льодово! юрки - 1,0 см.
У середньовжових змтаних дубових деревостанах свiжо! кленово-липово! дiброви глибина снiгового покриву змшювалася у межах 45-48 см (d = 0,19-0,17), товщина льодово! юрки становила близько 1,0 см.
У дубових культурах глибина сшгового покриву змшювалась у межах 50-53 см (d = 0,18), товщина льодово! юрки - 1,5-1,8 см. У чорновшьхових деревостанах сирого чорновшьхового сугруду висота сшгового покриву сягала 43 см (d = 0,21), при цьому льодова юрка взагалi не формувалася.
На в^критш мкцевост (луговина) висота сшгового покриву становила 43 см (d = 0,19), а товщина льодово! юрки - 2,5 см. На лугу у заростях борщiвника (Heracle-um sibiricum L.) потужшсть сшгового покриву становила 51 см (d = 0,15), а товщина льодово! юрки - 2,2 см.
На полi iз залишками соняшниюв глибина сшгового покриву дорiвнювала 48 см (d = 0,21), товщина льодя-но! юрки - 3,0 см. Як свiдчать результати аналiзу наве-дених вище матерiалiв, мiнiмальна висота снiгового покриву характерна для середньовжових соснякiв у свь жому дубово-сосновому суборi, що легко пояснити значною кiлькiстю опадiв, якi затримуються кронами (Mihovich, 1969; Molchanov, 1970).
Установлено, що максимальна висота сшгового покриву характерна для дубових культур та лугу з р^кими заростями борщiвника. Треба зазначити, що в умовах дубових культур, поля, лугу льодова юрка формуе юлька inapiB (рис. 1).
Шд снiговим покривом у сирому чорновшьховому сугрудi за температури навколишнього середовища -18 °С зафiксовано у верхнiх шарах Грунту юльчастих черв'якiв (рис. 2). Це певною мiрою пояснюе значнi по-ритостi кабана у вiдповiдному тип лiсу. Зазначимо, що у цьому тиш люу льодово! кiрки шд час наших спосте-режень не зафжсовано.
Рис. 2. Кiльчастi черв'яки у Грунт сирого чорновшьхового сугруду
Вщомо, що критична висота сшгового покриву для кожного виду мисливських тварин рiзна. Для кабана, козулi европейсько! вона становить 30-40 см, оленя благородного - близько 70 см (Nasimovich, 1955; Formo-zov, 1990). Однак, навггь за глибини сшгового покриву понад 50 см, масово! м^ацп тварин з мисливських гос-подарств не виявлено. Водночас, виявлено певне кон-центрування козулi та оленя в сосняках, а також в ш-ших мюцях з меншим снiговим покривом та менш по-тужною льодовою юркою.
Як св^ать результати спостережень за перемщен-ням козулi европейсько!, середш та великi особини ко-зулi здатнi перемiщуватися на мкцях годiвлi (культури дуба звичайного, вiк - шкть рокiв) за глибини сшгового покриву 53 см (рис. 3).
Рис. 1. Льодова юрка, що утворилася в умовах лугу
Рис. 3. Слщи козуш европейсько! на мющ год1вл1 за глибини сшгового покриву 53 см
Встановлено, що за глибини сшгового покриву 2530 см козуля вже не здатна по!дати трав'янi рослини, яю мiстяться пiд сшгом, або озимину. У разi вiдсутностi пiдгодiвельних майданчикiв козуля переважно переходить на гшковий корм та концентруеться бiля лiсових культур, молоднякiв, де ростуть дуб, ясен звичайний, осика тощо.
За результатами препарування 20 екземплярiв козулi европейсько! нами виявлено 8 випадкiв запалення леге-тв, 10 випадкiв - пошкодження передшх та заднiх юн-цiвок. Можлива причина пошкодження лап у козулi -це потужна льодова юрка, що сформувалася у мюцях перебування тварин.
На нашу думку, одтею з причин виникнення запалення легетв у диких тварин - це труднощi у перемь щеннi по сшговому покриву (вiдсутнiсть ходу). Також варто зазначити, що козуля пiд час формування лiжка копитить снiг аж до земл^ але за глибини сшгового покриву понад 30 см не здатна утворити вiдповiдне лiжко. Як наслщок, вона лягае або на стг, або у лiжко, яке було сформоване оленем благородним. З нашого погляду, це теж може бути причиною виникнення запа-лень легень в окремих екземпляршкозул1.
обстеження вiдповiдних майданчикiв за допомогою тепловiзора встановлено до 40 голiв козулi на одному майданчику.
Рис. 4. Л1жко козуш европейсько! у л1жку оленя благородного
Упродовж грудня 2016 р. проведено облiк тварин, що виходили на мюця годiвлi, а саме на поле iз залиш-ками соняшнику, на озимину, ршлю, узлiсся.
Пiсля вiдлиги глибина сшгового покриву зменшува-лася, а товщина льодово! кiрки збiльшувалася. При цьому юльюсть копитних тварин, зокрема козул^ кабана, оленя, у вiдповiдних типах угiдь зменшувалася. Простежуеться ч^ка залежнiсть мiж товщиною льодово! кiрки та кiлькiстю тварин, яю виходили на пробнi площь Треба зазначити, що в разi потужно! льодово! кiрки чи сшгового насту дрiбнiшi тварини його не про-валюють. За нашими спостереженнями, заець та лисиця здатш нормально перемiщуватися по льодово! кiрцi зав-товшки понад 1,5 см (рис. 5). Зауважимо, що за глибо-кого сшгу та потужно! льодово! кiрки, дию собаки, якi можуть бути у мисливському господарств^ здатнi ютот-но зменшити популяцiю козулi европейсько!.
Для полшшення умов iснування козулi в мисливсь-ких господарствах у зимовий перюд запропоновано на вiдстанi 150 м в^ пiдгодiвельних майданчикiв розчи-щення дiлянок вiд снiгу з подальшим !х засипанням соломою або сшом. Упродовж першо! доби не зафжсова-но жодного лiжка козулi на вiдповiдних майданчиках. На другу добу нараховано до 10 лiжок. Шд час нiчного
Рис. 5. Слщи лисищ звичайно! та зайця на поверхш льодово! юрки
Висновок. Глибина снiгового покриву i товщина льодово! юрки або сшгового насту у рiзних типах люу та мисливських угiдь неоднакова. При цьому максимальна товщина сшгового покриву на площах земель, укритих люовою рослиннiстю, характерна для дубових та соснових культур, а на площах, не вкритих лiсовою рослиншстю, - для лукiв iз заростями борщiвника.
Окрiм снiгового покриву, значний вплив на пересу-вання тварин мае льодова юрка. В умовах дубових культур, поля, лугу льодова юрка формуе юлька шарiв, при цьому у сирому чорновшьховому сугрудi !! не за-фiксовано.
Для полшшення умов юнування козулi в мисливських господарствах у зимовий перюд необх^но на вщ-сташ 150 м вiд пiдгодiвельних майданчиюв розчищати дiлянки вiд снiгу з подальшим !х засипанням соломою або сшом.
Перелж використаних джерел
Dokuchaev, V. V. (1953). Nashi stepiprejde i teper. Moscow: Selsho-
zizdatelstvo, 256 p. [in Russian]. Formozov, A. N. (1990). Snejnii pokrov v jizni mlekopitayuschih i
ptic. Moscow: MGU, 420 p. [in Russian]. Mihovich, A. I. (1969). Metodika kolichestvennoi ocenki vodoreguli-
ruyuschei roli lesa. Kyiv: Urojai, 424 p. [in Russian]. Molchanov, A. A. (1970). Gidrologicheskaya rol lesa v razlichnihpri-
rodnih zonah SSSR. Moscow: Nauka, 324 p. [in Russian]. Nasimovich, A. A. (1955). Rol rejima snejnogo pokrova v jizni kopit-
nih na territoriiSSSR. Moscow: AN SSSR, 240 p. [in Russian]. Rusin, N. P. (1962). Nastavlenie gidrometeorologicheskim stanciyam
ipostam. Leningrad: GIMIZ, 380 p. [in Russian]. Sviridenko, V. Е., Babich, O. G., & Kirichok, L. S. (2008). Lisiv-nictvo. Kyiv: Aristei, 126 p. [in Ukrainian].
В. В. Горошко
Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева, г. Харьков, Украина
СНЕЖНЫЙ ПОКРОВ КАК ФАКТОР ВЛИЯНИЯ НА ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
ОХОТНИЧЬЕЙ ФАУНЫ ХАРЬКОВЩИНЫ
Исследованы особенности формирования снежного покрова и ледяной корки, их влияния на жизнедеятельность и состояние охотничьих животных, а именно: кабана (Sus scrofa), оленя благородного (Cervus elaphus), косули европейской (Capreolus capreolus) и др. Определено, что глубина снежного покрова и мощность ледяной корки в различных типах леса, а также различных типах охотничьих угодий неодинакова. Глубина снежного покрова в зависимости от условий колебалась от 28,0 см (d = 0,22) до 53,0 см (d = 0,18), при этом мощность ледяной корки была в пределах от 0 до 2,5 см. При глубине снежного покрова более 50 см, массовой миграции животных из охотничьих хозяйств не обнаружено. В то же время, выявлено определенное концентрирование косули и оленя в сосняках, а также в других местах с меньшим снежным покровом и менее мощной ледяной коркой. Как свидетельствуют результаты наших наблюдений за перемещением косули европейской, средние и крупные особи косули способны перемещаться на местах кормления (культуры дуба обыкновенного, возраст - шесть лет) при глубине снежного покрова более 50 см. Выяснено, что при глубине снежного покрова 25-30 см косуля уже не способна поедать травянистые растения, которые содержатся под снегом, или озимые. В случае отсутствия подкормочных площадок косуля преимущественно переходит на веточный корм и концентрируется в лесных культурах, молодняках, где представлены дуб, ясень обыкновенный, осина и др. По результатам препарирования 20 экземпляров косули европейской выявлено 8 случаев воспаления легких, 10 случаев - повреждения передних и задних конечностей.
Ключевые слова: снежный покров; ледяная корка; косуля европейская; кабан; олень благородный; охотничье хозяйство.
V. V. Horoshko
Kharkiv National Agrarian University named after Dokuchaev, Kharkiv, Ukraine
SNOW COVER AS A FACTOR INFLUENCING THE VITAL FUNCTIONS OF THE HUNTING FAUNA OF KHARKIV REGION
The researches concerning the peculiarities of snow cover and ice crust formation and their influence on the vital functions and condition of hunting animals, namely a wild boar (Sus scrofa (L.), a red deer (Cervus elaphus (L.), an European roe deer (Capreolus capreolus (L.) etc. have been conducted. The researches were conducted in the hunting forests of the association "Safari XXI", the private enterprise of hunting farm "Gremiachyi Kluch", the association "Vedmid - M+" of Chuhuivska and Shevchenkivska Ukrainian Association of Hunters and Fishermen which are situated in the Forest Steppe of Kharkiv region. It was established that the depth of the snow cover and the massive of the ice crust in different forest types as well as in different types of hunting forests were not the same. The depth of snow cover, depending on the conditions varied from 28,0 cm. (d = 0.22) to 53,0 cm. (d = 0.18), while the thickness of the ice crust was in the range from 0 to 2,5 cm. The minimum height of snow cover is typical for medieval pine forests, and the maximum height is typical for oak crops and for the meadow with the thin brushwood of a bog weed. At the depth of snow cover more than 50 cm. the mass animals' migration from the hunting forests was not observed. At the same time a certain concentration of the roe deer and the red deer in the pine forests as well as in other places with less snow cover and less thickness of the ice crust has been revealed. It should be noted that under the conditions of oak crops, field and meadow the ice crust forms several layers. It was established that at the depth of the snow cover of 25-30 cm. the roe deer was no longer able to eat winter crops and grasses which were under the snow. For lack of the feeding areas, the roe deer mainly starts to eat the branches. According to the results of the preparation for the experimental purposes of 20 specimens of the European roe deer we found pneumonia in 8 cases and the injury of the fore and hind legs in 10 cases. The possible cause of the roe deer's legs injury is a thick ice crust that was formed in the places of the animals reside. In our opinion, one of the reasons that caused pneumonia in the wild animals was the difficulties of moving through the snow cover (the lack of paths). It is also necessary to note that the roe deer hoofs the snow up to the ground during the formation of its bedding, but at the depths of the snow cover more than 30 cm. the roe deer is not able to form the appropriate bedding. As a result, it lies down either on the snow, or in the bedding that was formed by a red deer. From our point of view, this can also be the reason of contracting pneumonia in the separate specimens of the roe deer. To improve the conditions for the roe deer existence in the hunting forests during the winter, we proposed to clear the areas from the snow at the distance of 150 m from the feeding places and further to cover these areas with the straw or hay.
Keywords: snow cover; ice crust; European roe deer; wild boar; red deer; hunting farm.
