CC BY
20
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 639.1.06 Article info Received 17.02.2017
ФОРМУВАННЯ ТРОП МИСЛИВСЬКОЮ ФАУНОЮ Б1ЛЯ П1Д ГОД1ВЕЛЬНИХ МАЙДАНЧИК1В МИСЛИВСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
Л1ВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
В. В. Горошко
ХНАУ ¡м. В.В. Докучаева, м. Харк1в, Украша Подано матерiали результата дослвджень особливостей формування у зимовий перюд троп косулею европейською, оленем благородним, кабаном бшя пiдгодiвельних майданчикiв у мисливських господарствах Лiвобережного Лiсостепу УкраТни. Виявлено певш вiдмiнностi у структурi троп, що сформованi у зимовий перiод бшя пiдгодiвельних майIцанчикiв у рiзних типах люу - свiжому дубово-сосновому субор^ сирому чорновiльховому сугрудi та свiжiй кленово-липовiй дiбровi. Запропонова-но подш звiрячих троп на порядки залежно ввд 1х ширини, довжини та щшьносп снiгового покриву.
Ключовi слова: тропа, косуля европейська, кабан, олень благородний, пiдгодiвельний майдан-чик, мисливське господарство.
Вступ. Ввдомо, що для кожного виду мисливських тварин, будь то косуля европейська (Capreolus capre-olus), олень благородний (Cervus elaphus) або кабан (Sus scrofa), характерна своя поведшка, яка певною мiрою зумовлена особливостями структури мисливських упдь. При цьому впродовж року поведшка звiрiв змiнюеться (Kolosov, Lavrov, & Naumov, 1979; Formo-zov, 2006; Harchenko, Lihackij, & Harchenko, 2003). У зимовий перюд у мисливських господарствах шдгодо-вують тварин. За умови глибокого сшгового покриву, наявносп потужно!' льодяно!' кiрки або шших неспри-ятливих факторiв, на шдгодгвельних майданчиках концентруеться доволi значна юльюсть тварин. При цьому масовий шдхвд тварин до майданчик1в, зазви-чай, ввдбуваеться по тропах. У свош книзi О.М. Формозов "Спутник следопыта" (Formozov, 2006) детально дослвдив формування слiдiв тваринами по сшгово-му покриву. Натомiсть питания формування тваринами троп на пiдгодiвельних майданчиках не було роз-глянуто та до сьогоднi не вивчено.
Мета дослщження полягала в аналiзi особливостей формування троп на пiдгодiвельних майданчиках мисливських тварин у рiзних типах лiсу мисливських господарств Харювщини.
Об'екти та методика дослщження. Дослвдження проводили у мисливських упддях ТОВ "Сафарi ХХ1", ПП МГ "Гремячий ключ", ТОВ "Ведшдь -М +" якi розташованi у лкостеповш частинi Харкiвськоï обл. на територи Вовчанського, Печенiзького, Чу^'всько-го р-шв.
Дослiди закладали на майданчиках, призначених для пiдгодiвлi кабана, косуш европейсько1, оленя благородного. Як шдкормку для тварин використовували силос, сшо, кормовi вiники iз твердолистяних порiд, зерно кукурудзи, пшеницi, а також сшь.
Пробнi площi (далi - ПП) на пiдгодiвельних майданчиках розмщували у рiзних типах тсу: ПП 1-3 - у свiжiй кленово-липовiй дiбровi, ПП 4-6 - у свь жому дубово-сосновому субор^ ПП 7-9 - у сирому чорновшьховому сугрудi.
Глибину снiгового покриву визначали за допомо-гою снiгомiру ВС-43. Щiльнiсть снiгового покриву
визначали за формулою d = m /10h , де: d - щщьшсть сшгового покриву; m - маса проби, г; h - висота сшгового покриву, см (Kolosov, Lavrov, & Naumov, 1979).
Результата дослщження та обговорення. Залежно вщ ступеня ущщьнення сшгу, ширини та довжини тропи, юлькосп слвдв р1зних вид1в тварин, мкця тропи у загальнш мереж^ ус тропи подiляли на порядки. При цьому за початок тропи приймали шдгод1вельний майданчик, а за юнець - мкце ïï з'еднання з шшою тропою; мкце в1ялового розгалуження тропи або по-одинокий слщ одного виду тварин з низькою щщьшс-тю втоптаного сшгового покриву.
До троп першого порядку вщносили тропи, якими рухаються тварини р1зних бюлопчних видiв i яю, заз-вичай, проходять по рiзних едатопах. Це тропи, дов-жиною бiльше 150 м i з початковою шириною понад 30 см. Вони розгалужуються на тропи 1-3-го порядюв, мають високу щiльнiсть сшгового покриву на початку.
До троп другого порядку зараховували тропи, як формуються переважно одним або двома бюлопчни-ми видами тварин, iз шириною на початку 20-30 см, довжиною до 150 м, iз середньою щщьшстю снiгового покриву та незначною кшьюстю розгалужень на тропи 2-3-го порядив. Таю тропи не повинш пересiкати рiзнi едатопи.
До троп третього порядку належали тропи, як сформованi у межах одного типу лку, зазвичай, незначною кiлькiстю особин одного виду тварин, з низькою щщьшстю сшгового покриву, невелик довжини (до 50 м) та ширини (до 25 см), фактично без вщгалу-жень. Тропи довжиною до 30 м, як е ввдгалуженням троп 1-3-го порядюв та в подальшому з'еднуються з iншими тропами, окремо не видщяли.
Поодинокi слвди, що виходили на пiдгодiвельнi майданчики, до облшу троп не враховували. У разi вiдсутностi чiтко сформованих троп та за наявностi значно1 кiлькостi поодиноких пiдходiв до облшу ввд-носили один тип тропи - вiяловий. При цьому напрям тропи стосовно сторiн свiту визначали за напрямом бiльшоï кiлькостi пiдходiв.
Citation APA: Horoshko, V. (2017). Formation of the Paths by Hunting Fauna Near the Sdditional Feeding Sites on the Hunting Territories of the Left Bank Forest Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 25-28. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/156
За результатами анашзу польових матерiалiв проб-них площ встановлено, що ширина тропи залежить вiд виду тварин, якi формують вiдповiдну тропу, а щiльнiсть сшгового покриву - вiд кiлькостi тварин, що виходять на тропу. Визначено, що в рай бщьшо! кщькосп тварин на тропi щiльнiсть сшгового покриву буде бщьшою за щщьшсть покриву на тропi з мен-шою кiлькiстю тварин. Своею чергою, аналiз польових матерiалiв показав, що кабани, зазвичай, формують тропу шириною до 24,0 см. При цьому ширина тропи збщьшуеться з масовим виходом на не! косулi европейсько!' та оленя благородного (до 60 см). Запро-поновано ввести коефщент (сшвввдношення ширини тропи до щщьносп снiгового покриву), який характе-ризуватиме порядок тропи не тщьки залежно вiд 11 довжини, але й вiд кiлькостi бюлопчних вид1в та без-посередньо! кщькосп тварин, якi на не! виходять.
Розрахунок коефщента порядку тропи виконували за формулами
Ктр = К ^ ■ К в ■ К1, де: Ктр - коефiцiент порядку тропи; Кл - коефiцiент щiльностi снiгового покриву на трош; Кв - коефщент ширини тропи; К1 - коефщент довжини тропи (приймаемо на рiвнi 1,5 - для троп iз загальною дов-жиною бiльше 150 м, 1,0 - з довжиною вщ 50 до 150 м; 0,5 - з довжиною до 50 м);
К = ( 3ср 3нп ) / 3нп ,
де: йср - середня щiльнiсть снiгового покриву на трош (визначаеться як середньоарифметична рiзниця мiж щiльнiстю снiгового покриву на початку тропи та на ввдсташ 100 м); 3нп - щiльнiсть непорушеного сшгово-го покриву;
Кв = Впт / Вср ,
де: Впт - ширина тропи на початку, см; Вср- середня початкова ширина тропи, см (визначаемо як се-редньоарифметичну величину ввдносно троп на шдго-дiвельному майданчику).
Для троп 1-го порядку коефщент порядку тропи становить > 1,0; для троп 2-го порядку - 0,51-0,99; для троп 3-го порядку - до 0,5; для троп вiялового типу коефщент не визначають. У раз^ якщо тропа за довжиною вщповвдае 1 -му порядку, а за коефщентом порядку тропи - 2-му, порядок тропи визначають за по-казником коефщента.
Установлено, що глибина непорушеного сшгового покриву на пiдгодiвельних майданчиках у свiжiй кле-ново-липовiй дiбровi (ПП 1-3) становила 39,0 см, маса проби - 330 г, щщьшсть - 0,17, товщина льодово! кр-ки - 0,5 см; при цьому глибина ущщьненого сшгового покриву на майданчиках становила 22,0 см, маса проби - 333 г, щщьшсть - 0,30.
Формування троп, зазвичай, ввдбуваеться внасль док первинного проходу по сшговому покриву кабана, з подальшим виходом на тропу шших тварин - ко-сул европейсько!, оленя благородного тощо.
У свiжiй кленово-липовш дiбровi тварини сформу-вали чиш тропи, якi безпосередньо виходять на шдго-д1вельний майданчик. Це, зазвичай, ввдбуваеться тропами 1-2-го порядив. Поодинокi пiдходи, а також тропи 3-го порядку присутш у незначнш кiлькостi
Украши, 2017, т. 27, № 1 (3-5 шт.). Варто зазначити, що на шд'!зних дорогах ма-сових слiдiв тварин не спостер^али. На тропах 1-2-го порядку виявлено слiди кабана, косулi европейсько!, оленя благородного, а також зайця (Lepus europaeus) та лисищ (Vulpes vulpes). Тропи 3-го порядку i пооди-нокi слiди сформоваш косулею европейською, оленем благородним або великими екземплярами кабана.
Тропи 1 -го порядку спрямоваш переважно у мкця перебування кабана - здебщьшого, це або густi мша-ш молодняки дуба звичайного, ясена зеленого, клена гостролистого та iнших супутниктв дуба (едатоп - Б2), або яри (Б3-Б4), або зарослi очерету (едатоп не визна-чали). Масовий вихвд косуль та оленiв спостер^али за 100-150 м до пiдгодiвельного майданчика.
Зазначимо, що у свiжiй кленово-липовiй дiбровi у радiусi до 150 м вщ годiвницi, залежно ввд проби кщь-кiсть лiжок косулi становила вiд 10 до 15 шт., оленя -ввд 0 до 5 шт.; поритостей кабана не виявлено.
Середня кщьюсть троп 1-3-го порядюв (без ураху-вання поодиноких пiдходiв) становить 11 шт., середня ширина на початку тропи - 29,5 см, щщьшсть сшгового покриву на початку тропи - 0,30-0,33.
Визначено, що глибина непорушеного сшгового покриву у свiжому дубово-сосновому суборi (ПП 4-6) становила 30,0 см, маса проби - 380 г, щщьшсть -0,25, товщина льодово! крки - 0,3 см; водночас глибина ущщьненого сшгового покриву на пiдгодiвель-них майданчиках становила 21 см, маса проби - 380 г, щщьшсть - 0,36.
Пвд час обстеження пробних площ у свiжому дубово-сосновому суборi встановлено, що олень благород-ний та косуля европейська формують переважно тропи 3-го порядку та вiялового типу. Тропи 1-2-го порядков подано в меншш кщькосп, шж на пiдгодiвель-них майданчиках у свiжiй кленово-липовш дiбровi.
З'ясовано, що формування троп 1-2-го порядюв ввдбуваеться тут аналопчно до троп у свiжiй кленово-липовш дiбровi - внаслщок первинного проходу по сшговому покриву кабана, з подальшим виходом на тропу шших тварин (косуш, оленя тощо). На тропах 1-2-го порядюв виявлено слвди кабана, косулi евро-пейсько!, оленя благородного.
Тропи 1 -го порядку спрямоваш переважно в мкця перебування кабана - це переважно заро^ очерету або загущеш молодняки як м'яко-, так i твердолистя-них порiд (едатоп не визначали). Масовий вихiд косу-лi та оленя на тропи 1-го порядку спостер^али за 100 м до пiдгодiвельного майданчика.
У свiжому дубово-сосновому субор^ залежно вiд проби, кщьюсть лiжок косулi у радiусi до 150 м ввд годiвницi становила 3-10 шт., оленя благородного -не виявлено, поритостей кабана не виявлено.
Середня кщьюсть троп 1-3-го порядюв (без ураху-вання поодиноких шдходтв) становить 9 шт., з них ввд трьох до п'яти - тропи 3 -го порядку, середня ширина на початку тропи - 23,5 см, щщьшсть сшгового покриву на початку тропи - 0,31-0,36.
З'ясовано, що глибина непорушеного сшгового покриву у сирому чорновщьховому сугрудi (ПП 6-9) становила 40,0 см, маса проби - 430 г, щщьшсть -0,22, льодова крка ввдсутня; при цьому глибина
ущщьненого сшгового покриву на пiдгодiвельних майданчиках становила 22,0 см, маса проби - 425 г, щшьшсть - 0,39.
За результатами анашзу польових матерiалiв, от-риманих шд час обстеження пробних площ у сирому чорновшьховому сугрудi, установлено певш вщмш-ностi у формуваннi системи троп, поргвняно iз свiжим дубово-сосновим субором та свiжою кленово-липо-вою дiбровою. На вiдстанi з радiусом 15-30 м (у ПП 7 - 15 м, ПП 8 - 30 м, ПП 9 - 23 м) формуеться густа мережа троп фактично у виглядi кола, яка не дае змо-ги чiтко визначити напрямок, ширину та порядок кожно! тропи. Формування тако! системи троп пев-ною мiрою зумовлене густим пiдростом (вшьха чорна, осика), пiдлiском (бруслина бородавчата, черемха).
Чггку фiксацiю троп спостер^али на вiдстанi 15-30 м ввд пiдгодiвельного майданчика. Здеб1льшого це тропи 1-2-го порядюв, якi характеризуються висо-кою щiльнiстю снiгового покриву (0,34-0,36), шириною 20,0-60,0 см. Тропи переважно формуються кабаном та косулею европейською. Так, тропи 1-го порядку спрямованi, в основному, в мкця перебування кабана - зазвичай, це або густ молодняки м'яколистя-них деревних порвд (осичники, березняки), або чагар-никовi зарослi верби козячо!, або заро^ очерету. По-одинокi шдходи, а також тропи 3-го порядку фактично ввдсутш На шд'!зних дорогах масових слiдiв тва-рин не зафжсовано.
Масовий вихiд косулi спостерiгали за 100-150 м ввд пiдгодiвельного майданчика. Зазначимо, що для косулi та оленя сирi i мокрi гiгротопи у весняно-осш-нш перiод не е оптимальними, але взимку цi тварини у ввдповвдних умовах присутнi у значнiй кшькостт
У радiусi 150-250 м не було виявлено жодного лiжка косулi европейсько! або оленя благородного, але бшя пiдгодiвельного майданчика фактично на в«х тропах 1-2-го порядюв на вiдстанi 50-300 м наявш численнi поритостi кабана.
Середня кшьюсть троп 1-3-го порядкiв (без ураху-вання поодиноких пiдходiв) становить 19 шт., середня ширина на початку тропи - 30,5 см, щщьшсть сшгового покриву на початку тропи - 0,34-0,37.
Висновки. Формування троп на пiдгодiвельних майданчиках вщбуваеться у напрямку всх сторш свгту.
Формування троп бшя пiдгодiвельних майданчик1в залежить вiд поведшки тварин, яка зумовлена особли-востями едатопу, а саме: складом деревостану, шдрос-ту, пiдлiску, його густотою, повнотою тощо, рiзним впливом на висоту i щiльнiсть снiгового покриву та льодово! кiрки.
У рiзних едатопах системи троп за своею структурою вiдрiзняються. Так, у свiжiй кленово-липовш дiб-ровi пiдхiд тварин на пiдгодiвельнi майданчики ввдбу-ваеться переважно по чико сформованих тропах; при цьому у сирому чорновшьховому сугрудi на певнш вiд пiдгодiвельних майданчикiв вiдстанi формуеться густа мережа троп фактично у виглядi кола. Своею чергою, у свiжому дубово-сосновому суборi олень благородний та косуля европейська формують зде-б1льшого тропи 3-го порядку i тропи вiялового типу. Вихiд тварин до пiдгодiвельних майданчикв шд'!зни-ми дорогами доволi незначний.
Установлено, що ширина тропи, щшьшсть сшгового покриву збшьшуються в напрямку пiдгодiвель-ного майданчика. Для рiзних бiологiчних видiв ширина троп неоднакова. Так, кабан переважно формуе тропи шириною до 24,0 см, але внаслвдок масового виходу косулi чи оленя ширина тропи бшя шдгодь вельних майданчик1в збiльшуеться до 60 см.
Отже, тропи вiдрiзняються мiж собою за шириною, довжиною, щшьшстю снiгового покриву, що дае змогу видшити тропи рiзних порядюв. Для визначен-ня порядку тропи запропоновано використання коефь цiента порядку тропи.
Первинне формування троп 1 -2-го порядкв, зазвичай, ввдбуваеться внаслвдок проходження стада каба-шв, з подальшим виходом на не! тварин шших видiв. Масовий вихвд косулi европейсько! та оленя благородного на тропи 1-2-го порядкв, залежно вiд едатопу, ввдбуваеться за 100-150 м.
РекомендацГ1 виробництву. Для зниження наван-таження на пiдгодiвельнi майданчики (зменшення вi-ропдносп браконьерства, поширення хвороб тощо) на ввдсташ 100-150 м вiд них вздовж троп 1-го порядку потрiбно формувати розвантажувальш майданчики. Майданчики потрiбно розчищати вiд снiгу та забезпе-чувати кормами.
nepe^iK BHKopHCTaHHX g^epe^
Formozov, A. N. (2006). Sputnik sledopyta (7th ed.). Moscow: KomKniga, p. 230. [In Russian]
Harchenko, N. A., Lihackij, Yu. P., & Harchenko, N. N. (2003). Bi-ologija zverej i ptic. Moscow: Izdatelskij centr Akademija, p. 326. [In Russian]
Kolosov, A. M., Lavrov, N. P., & Naumov, S. P. (1979). Biologija promyslovyh zverej SSSR. Moscow: Vyssh. shk., p. 340. [In Russian]
Rusin, N. P. (Ed.). (1962). Nastavlenie gidrometeorologicheskim stancijam i postam (vol. 2, part 1). Leningrad: GIMIZ. [In Russian]
В. В. Горошко
ФОРМИРОВАНИЕ ТРОП ОХОТНИЧЬЕМ ФАУНОЙ ОКОЛО ПОДКОРМОЧНЫХ ПЛОЩАДОК ОХОТНИЧЬИХ ХОЗЯЙСТВ ЛЕВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Представлены материалы результатов исследований особенностей формирования в зимний период троп косулей европейской, оленем благородным, кабаном около подкормочных площадок в охотничьих хозяйствах Левобережной Лесостепи Украины. Выявлены определенные отличия в структуре троп, что сформированы в зимний период около подкормочных площадок в разных типах леса - свежем дубово-сосновом суборе, сыром чорноольховом сугруде и свежей кленово-липовой дубраве. Предложено разделение звериных троп на порядки в зависимости от их ширины, длины и плотности снежного покрова.
Ключевые слова: тропа, косуля европейская, кабан, олень благородная, подкормочная площадка, охотничье хозяйство.
V V. Horoshko
FORMATION OF THE PATHS BY HUNTING FAUNA NEAR THE SDDITIONAL FEEDING SITES ON THE HUNTING TERRITORIES OF THE LEFT BANK FOREST STEPPE OF UKRAINE
Although the tracks formation on the snow cover by the animals has been studied quite enough, the question of formation of animal's paths to the additional feeding sites hasn't been examined and studied until the present moment. So, the goal of our reseach is to analyze the peculiarities of paths formation on the additional feeding sites for hunting animals in different forest types of hunting farms in Kharkiv region. The researches were carried out on the hunting territories of "Safari XXI" company, private enterprise of hunting farm "Gremiachyi kluch", and "Vedmid - M" company which are situated in the forest - steppe part of Kharkiv region in Vovchansk, Pechenigy and Chuguiv districts. Our study provides the following results. First of all, depending on the degree of snow thickness, the width and the length of the path, the number of traces of different animals' species and the place of the path in a general web, all paths are divided into the orders. Herewith the additional feeding site was considered to be the beginning of the path, and the place where this path was connected with the other, was accepted as its end. The place of the path fan forking or a single trace of one species of animals with low thickness of trampled snow cover was also accepted as the end of the path. Secondly, we proposed to introduce the coefficient (the correlation of the path width with the snow cover thickness) that would characterize the path order not only depending on its length but also on the number of the biological species and the direct number of animals that go to the path. The conclusions suggest that, formation of the paths near the additional feeding sites depends on the animals' behavior, which is stipulated by the edatop features, namely the composition of the forest-stand, undergrowth and underbrush, their density, thickness, etc., different influence of snow cover and ice crust on the forest-stand. In different edatops the paths systems vary according to their structure. It is determined that the width of the path and the thickness of the snow cover increase in the direction of the additional feeding site. The width of the paths is not the same for different biological species.
Keywords: path; roe (Capreoulus Capreoulus (L); wild boar (Sus scrofa); deer (Cervus elaphus); additional feeding site; hunting farm.
1нформащя про автора:
В. В. Горошко, канд. с.-г. наук, доцент, ХНАУ ¡м. В. В. Докучаева, м. Харюв, Укра'на.
E-mail: oberon@inbox.ru
