CC BY
32
7. Методические рекомендации по лесоводственной и экономической оценке смены пород: утв. 28.10.77. - М. : Изд-во ВНИИЛМ, 1977. - 12 с.
8. Нормативные материалы для таксации леса Белорусской ССР. - М., 1984. - 308 с.
Федоренко О.Н. Проблема усихання ялинникчв БшоруС i можли-licTb Тх замiни ¡ншими деревними породами
Здiйснено порiвняння деревно!, комплексно! i економiчноi продуктивностi ялинниюв i насаджень iнших лiсотвiрних порщ, подано оцiнку 1'хшх екологiчних функцш.
Ключовi слова: ялиновi насадження, деревна продуктившсть, середовищеза-хиснi функцп люу, комплексна продуктивнiсть, економiчна продуктивнiсть.
Fedorenko O.N. Dieback of spruce stands in Belarus and possibilities to replace them with stands of other woody species
The author compares wood, complex and economic productivity of spruce stands and stands of other forest-forming species and assesses their ecological functions.
Keywords: spruce stands, standing volume, environment-establishing functions of forests, gross productivity, economic productivity.
УДК 639.1.07 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ КЛ1МАТИЧНИХ ЧИННИК1В НА ЧИСЕЛЬН1СТЬ МИСЛИВСЬКИХ ЗВ1Р1В
Проаналiзовано вплив ^мату на чисельшсть мисливсько'1 фауни у межах люо-мисливських райошв Захщного регюну Украши. Встановлено наявшсть значного зв'язку мiж щшьшстю козулi та висотою снiгового покриву в умовах Прськокар-патського i Прикарпатського лiсомисливських районiв. Вплив опадiв, зокрема дощiв, якi призводять до повеней, мае локальне значення i може вплинути на чисельшсть козул^ кунищ, борсука. В умовах Захщнополюького лiсомисливського району коефь цiент кореляцп мiж чисельнiстю зайця i середньорiчними опадами становить - 0,57.
Ключов1 слова: люомисливський район, снiговий покрив, щшьшсть звiрiв.
Вступ. Мисливськ зв1р1 е невщ'емним компонентом бюгеоценоз1в, на як постшно ддать р1зш чинники середовища: абютичш, бютичш, антропогенна Зокрема абютичш чинники формують умови юнування мисливсько! фауни. Вони впливають на кормов! ресурси, стащальне поширення 1 чисельшсть мисливських зв1р1в. З абютичних чинниюв найважливший для мис-ливських зв1р1в кшматичний. Разом з тим, вплив кшмату на популяци мис-ливсько! фауни вивчений недостатньо [2, 3, 6-8]. Метою нашого дослщжен-ня - вивчення впливу кшматичних чинниюв (температура пов1тря, опади, ви-сота сшгового покриву та ш.) на чисельшсть мисливських зв1р1в у межах ль сомисливських райошв Захщного регюну Украши.
Матерiали та методика. Для анашзу впливу кшматичних умов на чисельшсть погол1в'я зв1р1в на територи Захщного регюну Украши використано л1тературш джерела, власш польов1 дослщження. Проанашзовано вплив со-нячно! активносп, висоти сшгового покриву, температури, опад1в на чисельшсть основних вид1в мисливських зв1р1в (лось, козуля та ш.). Опрацьовано ма-тер1али офщшно! статистики чисельност основних мисливських зв1р1в М1шс-терства статистики Украши, Мшютерства охорони навколишнього природного середовища Украши, Головного управлшня мисливського господарства Державного комггету люового господарства Украши (форма 2-ТП - мислив-
ство) з 1965 по 2009 рр. Оброблення матергалгв дослгджень виконано з вико-ристанням методiв математично! статистики. Кореляцгйний аналiз грунтувався на матерiалах чисельностг мисливських звiрiв та числах Вольфа за календарнг, гiдрологiчнi роки, а також за вегетацгйний перiод. Розрахунки проводилися за допомогою пакетiв прикладних комп'ютерних програм Microsoft EXCEL.
Результати дослвджень. Важливим лiмiтацiйним чинником, який впливае на чисельнiсть популяцп мисливських звiрiв, е несприятливi погоднi умови у зимовий пергод. Зимою спостерггаеться найбiльша загибель звiрiв. Зокрема, негативно впливають на поголiв,я зими зi стiйким снiговим покри-вом протягом кглькох мiсяцiв та морозами понад -40-50 оС [5]. Через таю низькг температури запас жирових вгдкладень у ратичних звiрiв, навгть при максимальнiй вгодованостi, за зиму повнгстю вичерпуеться, звiрi виснажу-ються, що може призвести до загибель Для Укра!ни низькi температури по-над -30 оС не характернг, бувають рiдко. У другiй половит 50-х рокгв ХХ ст. лише два-три роки були справжнгм лихом для ратичних звiрiв, зокрема для козуль Багато козуль загинуло в глибокому снггу вгд голоду, переслгдування вовками, лисицями та вiд браконьерiв [3]. Суворою виявилася зима 19841985 рр. Снiговий покрив досягав 40-70 см, температура вночi знижувалась до -29 оС. Найменш пристосованими до тако! зими iз ратичних виявилася са-ме козуля [11]. У мисливських уггддях Львгвсько! областг на li чисельнiсть також вплинули погоднг умови зими 1995-1996 рр., яка характеризувалася низькими температурами та високим снгговим покривом. Загибель козулi в мисливських угiддях областг була чисельною, бiльшiсть загиблих особин реестрували у другiй половинi зими. У Прикарпатському лгсомисливському районi, зокрема у державному мисливському господарствi "Свiрж", вiдпад козулi становив 15-20 % вiд загально! чисельностi виду [9]. Дослгдженнями встановлено, що на зимову загибель звiрiв впливають щiльнiсть козулi та ви-сота снiгового покриву, домгнуюче значення мае перший чинник i супутне -другий [4]. В упддях ДМГ мСвiржм шдльшсть козулi становила 24 особини на 1000 га, а у природному заповгднику "Розточчя" щiльнiсть значно менша -7 особин, тут вгдпаду не виявлено.
Загибель козуль тгльки вiд прямо! ди низьких температур повгтря встановити важко, вiдомостi з цього питання фрагментарнг. У Захгдному регг-онi Укра1ни найнижчi температури повгтря характернi для Ггрськокарпатсь-кого лгсомисливського району. За перiод з 1999 по 2008 рр. найнижча серед-ня температуру зареестровано у сгчнг 2006 р., яка становила -9,3 оС, в лютому 2007 р. —8,7 оС, найнижчi мшгмальт температури становили понад -20 оС. За перiод з 1999 по 2008 рр. простежуеться помiрний вгд'емний зв'язок мiж щiльнiстю козулi та температурою зимового перiоду в умовах Ггрськокар-патського лiсомисливського району (r = -0,37), в гнших районах його немае. Слабкий вгд'емний зв'язок мiж щiльнiстю поголiв,я козулi та низькою температурою зареестровано в березнг (r =-0,12). У квгтнг починаеться розмножен-ня козулг, а несприятливi низькi температури призводять до переохолоджен-ня органiзму i загибелi малят, що пiдтверджуеться збгльшенням кореляцгйно-го зв'язку у квггш (r = -0,19), порiвняно з попереднгм мiсяцем. У Центральнiй
Якутй серед загиблих козуль переважали особини у вщ 1,5 рокiв (понад 70 %). Особини у вiцi 2+ i 3+ становили вiдповiдно близько 19 % i 11 % [5].
У жодному люомисливському райош нами не виявлено впливу опадiв на щiльнiсть популяцп виду за винятком Карпат, де встановлено помiрний вщ'емний вплив опадiв на чисельшсть козулi в лютому мiсяцi (г = -0,39).
Елiмiнацiйний вплив холодiв на популяцiю козулi найчастiше проявляемся в багатоснiжнi зими, внаслщок одночасно! дп низьких температур та високого сшгового покриву. Критичною межею для козулi е висота сшгового покриву 40 см [7]. Зимою козуля влаштовуе лежанку роз^баючи снiг до по-верхнi тдстилки або грунту, а потiм лягае. Якщо висота снiгового покриву бшьша критично!', козуля не може влаштувати лежанку безпосередньо на землi i змушена лягати на снiг, що спричиняе переохолодження органiзму i загибель [10]. Простежуеться значний вщ'емний зв'язок (г = -0,56) мiж щшь-нiстю козулi та середньою висотою снiгового покриву. Вiд листопада до лютого зв'язок зростае вщ слабкого (г = -0,19) до помiрного (г = -0,42). В умовах Прськокарпатського люомисливського району сшговий покрив може трима-тися ще у квiтнi. Максимальна висота сшгового покриву у квггш може сягати до 26 см i лежати протягом семи дiб. Такий сшговий покрив згубно впливае на молодняк, що тдтверджуе вщ'емний зв'язок мiж щiльнiстю козулi та висотою сшгового покриву у квггш (г = -0,37). Щшьшсть популяцп та юльюсть дiб iз снiговим покривом в умовах Прськокарпатського люомисливського району характеризуеться слабким зв'язком (г = -0,21), у сусщньому (Прикар-патському) - зв'язок помiрний (г = -0,40) i значний зв'язок (г = -0,70) мiж щiльнiстю популяцп та висотою сшгового покриву (табл. 1).
Табл. 1. Зв'язок мiж щтьшстю популяци козулi та погодними умовами в л1сомисливських районах Захiдного региону Украти
Лшомисливський район Середня температура зими Висота сшгового покриву Кшьшсть дтв 1з стгом
Прськокарпатський ввдсутнш значний слабкий
Прикарпатський ввдсутнш значний пом1рний
Волино-Малополшький ввдсутнш слабкий слабкий
Причиною загибелi звiрiв може бути комбшащя чинниюв погоди, при цьому кожний елемент, який належить до ще! комбiнацi!, сам по собi не пред-ставляе загрози. Важлива сама комбiнацiя чинниюв, наприклад, чергування вiдлиги з морозами, при цьому мороз не обов'язково може бути сильним. Гли-бокий шар сшгу, твердий наст i обледеншня обмежують можливiсть звiрiв ви-користовувати наземнi корми. За дослщженнями, проведеними в Бiлорусi!, встановлено, що у захщних i в швденних районах кра!ни, якi характеризують-ся незначною висотою сшгового покриву (до 20 см), не тривалим сшговим покривом (не бшьше двох мюящв), теплiшою зимою, щiльнiсть козулi у 70-80-х роках ХХ ст. становила приблизно 1,7-3,1 особин на 1000 га. У центральних i в швшчних районах Бiлорусi! висота сшгового покриву збшьшуеться до 30 см, тривалють снiгового перiоду - до чотирьох мюящв, середньомiсячна температура шчня - до -8,5 оС. Тут щiльнiсть козулi менша - до 0,9 особин [6].
Окр1м прямо! дп, погодн умови можуть опосередковано впливати на популящю козул1 (хижаки, хвороби та ш.). Р1зке похолодання, сшгов1 хурто-вини в лютому-березш 1962 р. в Цуманському мисливському господарств1 (Захщнополюький люомисливський район) призвели до загострення хрошч-но! ешзооти (листерюз) до переходу в гостру форму з подальшим чисельним вщпадом козуль [1].
Зв1р1 стають доступшшими для хижаюв. 1з хижаюв на зменшення чи-сельност козул1 повсюди в межах ареалу провщну роль вщграють вовк { рись, при цьому хижацтво багатократно шдсилюеться в багатосшжш зими, у раз1 ут-ворення насту, що перешкоджае перемщенню ратичних. У районах, де вовк, рись нечисленш або вщсутт, зростае роль бродячих та здичавших собак.
До зливонебезпечних регюшв Украши належать Карпати. Тут завжди юнуе загроза виникнення катастроф1чних паводюв через прський рельеф, значну юльюсть р1чок, част опад1в. Так, з 1955 р. зареестровано на 1вано-Франювщиш 64 паводки { повеш. Особливо руйшвними були повен у 1941, 1969, 1970, 1974, 2001 { 2008 рр. Однак загибел1 зв1р1в шд час повеней не зареестровано [2]. Ми лише у 1998 р. виявили загибель мисливських зв1р1в шд час повеш у Закарпатсьюй област (Притисенський люомисливський район). Восени 1998 р. на замерзлу землю за юлька д1б випала значна юльюсть опа-д1в, яку не могли поглинути л1сов1 масиви, шдстилка, грунт. Р1чка Латориця, яка протжае через упддя Великодобронського люництва (ДП "Ужгородське ЛГ"), вийшла з берепв { затопила заплаву р1чки (близько 700 га). Ймов1рно це { стало причиною зменшення чисельност борсука в упддях люництва у нас-тупному 1999 р. (рис.).
14т
1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003
Роки
Рис. Чиселътстъ Meles meles вугьддях Великодобронського льсництва
(ДП ""Ужгородське ЛМГ")
Наступна значна повшь на Закарпатл вщбулася у 2001 р., але в упддях люництва, за св1дченням люово! охорони, вона була значно меншою. Проте у ДП "Берепвське ЛГ" повеш 1998 { 2001 рр. затоплювали урочище
Боржава, розташоване в межирiччi р. Боржави i р. Тиси. У 1998 р. насаджен-ня урочища були затоплеш протягом двох тижнiв на висоту до 2 м, а у 2001 р. - протягом трьох тижшв (висота 2,5-3 м). Пщ натиском течи р. Тиси вода по р. Боржавi шдшмалася вверх проти течи. Шсля сходження води в урочищi реестрували мертвих козуль, куницю (ймовiрно вщ переохолоджен-ня органiзму). У 1995 р. чисельшсть козуль в урочишд Боржава становила до 30 особин. За три роки чисельшсть зросла до 120 особин. Зпдно зi спостере-женнями егерсько! охорони, одшею з причин збiльшення поголiв,я була м^-рацiя особин з територп Угорщини, вiд яко! урочище вщдшяе рiка Тиса. Шс-ля повеш 2001 р. в урочишi облжували лише близько 30 козуль. Шсля повеш тут знайшли мертвого борсука-самця, а самицю i двох малят - у саду, який межуе з урочищем. Випадки затоплення поселень борсука реестрували у По-дшьському люомисливському районi. Так, внаслiдок зливи у 2000 р. припи-нило свое юнування поселення борсука у Городницькому люнищв ПЗ "Ме-добори" [10]. Опади негативно впливають на поголiв,я зайця-русака. Здшсне-ний кореляцшний аналiз чисельностi виду та середньорiчноl кiлькостi опадiв в умовах Захщнополюького лiсомисливського району засвiдчив наявнiсть значного вщ'емного зв'язку (г = - 0,57) i вiдсутнiсть зв'язку з температурою.
Мiж динамiкою чисельностi деяких видiв мисливських звiрiв i соняч-ною активнiстю простежуеться слабкий зв'язок (табл. 2).
Табл. 2. Коеф^ент кореляцИ чисельностi мисливських звiрiв та сонячноИ активностi
Вид Сонячна активтсть
календарний р1к гвдролопчний р1к вегетацшний перюд
Украша
Лось 0,27 0,28 0,23
Дика свиня, козуля, олень ввдсутнш ввдсутнш ввдсутнш
Заець-русак 0,23 0,25 0,21
Захвдний регюн Украши
Лось 0,30 0,54 0,26
Дика свиня, козуля, ведмвдь ввдсутнш ввдсутнш ввдсутнш
Коефщент кореляцй динамжи чисельностi лося i зайця та числами Вольфа за календарний i гiдрологiчний роками, а також за вегетацшний перь од е слабким. Лише у динамщ чисельностi лося у Захщному регiонi Укра1ни i гiдрологiчним роком простежуеться значний коефiцiент кореляци. Для чи-сельностi шших видiв ратичних (козуля, олень благородний, лось), ведмедя i числами Вольфа коефщента кореляци немае. Рiдкiснi випадки впливу вггру на чисельнiсть поголiв,я. Зокрема, у червнi 2002 р. в упддях ДП "Ратнiвське ЛМГ" смерч повалив дерево i вбив самця-козулю.
Висновки. Встановлено наявнiсть значного зв'язку мiж шiльнiстю по-голiв,я козулi та висотою снiгового покриву в умовах Прськокарпатського i Прикарпатського люомисливських районiв. Вплив опадiв, зокрема дощдв, якi призводять до повеней, мае локальне значення i може вплинути на чисельшсть деяких звiрiв (козуля, куниця, борсук). Мiж динамшою чисельностi деяких видiв мисливських звiрiв (лось, заець-русак) i сонячною активнiстю у
мисливських упддях Украши простежуеться слабкий кореляцшний зв'язок. У Захщному регюш м1ж чисельшстю популяци лося i числом Вольфа пдроло-пчного року виявлено значний зв'язок (r = 0,54). В умовах Захщнополюького люомисливського району коефщент кореляци м1ж чисельшстю зайця i се-редньор1чними опадами становить - 0,57.
Лгтература
1. Адамович В., Ойцись И. Причины гибели косули у Волынской области // Охота и охотничье хозяйство. - 1963. - № 4. - С. 19.
2. Вакулюк Павло. Стиия // Лхсовий i мисливський журнал. - 2008. - № 4. - С. 6-8.
3. Корнеев О.П. Мисливство - галузь народного господарства. - К. : Вид-во "Урожай", 1964. - 145 с.
4. Падайга В.И. Чинникы, определяющие зимние падежи косуль (Capreolus capreolus L.) // Зоологический журнал. - 1971. - Т. L, вып. 10. - С. 1546-1552.
5. Седалищев В.Т. К экологии сибирской косули (Capreolus capreolus L.) Центральной Якутии // Особо охраняемые природные территории Алтайского края и сопредельных регионов, тактика сохранения видового разнообразия и генофонда : матер. V региональной на-учн.-практ. конф. - Барнаул, 2002. - С. 156-160.
6. Сидоренко О.Н. Факторы, определяющие распределение и численность косули в Белоруссии // Четвертый съезд Всесоюзного териологического общества : тез. докладов рабочих заседаний. - М., 1986. - Т. 3. - С. 215-216.
7. Формозов А.Н. Снежный покров как фактор среды, его значение в жизни млекопитающих и птиц СССР. - М. : Изд-во МГУ, 1990. - 287 с.
8. Хоецький П.Б. Борсук в умовах твдня Закарпаття // Вюник Львiвського ушверси-тету. - Сер.: Бюлопчна. - 2006. - Вип. 41. - С. 77-82.
9. Хоецький П.Б. Основш напрямки вщтворення та стабшзаци чисельност мисливських звiрiв у люових екосистемах Захщного Лхсостепу : автореф. дис. на здобуття наук. сту-пеня. канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 / УкрДЛТУ. - Львiв, 1997. - 20 с.
10. Хоецький П.Б. Про загибель звiрiв за умов багатосшжно! зими // Збiрник доповщей Мiжнарод. наук.-техн. студентсько! конф. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1998. - Т. 1. - С. 21-23.
11. Щербак Е. Дичь в экстремальных условиях // Охота и охотничье хозяйство. - 1985. - № 11. - С. 8-10.
Хоецкий П.Б. Влияние климатических факторов на численность охотничьих зверей
Проанализировано влияние климата на численность охотничьей фауны в границах лесоохотничьих районов Западного региона Украины. Установлено существование значительной связи между плотностью косули и высотой снежного покрова в условиях Горнокарпатского и Прикарпатского лесоохотничьих районов. Влияние осадков, ливней, которые имеют локальное значение и могут влиять на численность косули, куницы, барсука. В условиях Западнополеского лесоохотничьего района коэффициент корреляции между численностью зайца и среднегодовыми осадками составляет - 0,57.
Ключевые слова: лесоохотничий район, снежный покров, плотность зверей.
Khoyetskyy P.B. Effects of climate factors on population abundance of hunting game
The effects of climate factors on population abundance of game species of fauna in forest hunting areas in Western Ukraine have been analyzed. The significant correlation between roe deer density and the height of snow cover in conditions of the High Carpathian and Pre-Carpathian forest hunting areas has been determined. Effects of precipitation, in particular rains, that cause floods have local influence and can impact on population abundance of Capreolus capreolus, Martes martes, Meles meles. In the conditions of Western Polissia forest hunting area the correlation coefficient between population abundance of hare (Lepus L.) and annual precipitation equals 0.57.
Keywords: forest hunting area, snow cover, animal density.
