CC BY
58
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2013. - Вип. 23.3
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во Академии Наук УССР, 1953. - 441 с.
2. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / ред. кол. А.З. Швиденко, А.А. Строчинский, Ю.Н. Савич и др. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 560 с.
3. Остапенко Б.Ф. Типологический анализ лесов / Б.Ф. Остапенко, З.Ю. Герушинский // Экология : журнал. - 1975. - № 3. - С. 36-41.
Мазепа В.Г., Шишканинец И.Ф. Продуктивность влажных бучин в верхней части бассейна речки Латорица
Приведены результаты типологического анализа буковых древостоев для преобладающего типа леса государственных лесохозяйственных и агропромышленного предприятий. Установлены фактическая и потенциальная продуктивность, типы древостоев, а также лесоводческая эффективность использования лесорастительных условий лесными участками во влажной чистой бучине. Доля использования типологического потенциала в буковых древостоях государственных предприятий составляет 84-94 %, а в аграрном - 46 %.
Ключевые слова: древостой, тип леса, производительность, запас, тип древостоя, группа возраста.
Mazepa V.H., Shyshkanynets I.F. A productivity of wet fertile beech forest stands in the upper basin of the Latorytsya river
The results of typological of beech forest stands in the forestry and forestry agriculture state enterprises are presented. Actual and potential productivity, the types of the forest stand and the efficiency of forest growing conditions use in wet fertile beech forest stands. The use of typological potential in the beech forest stands by state enterprises is from 84 % to 94 % and 46 % by the agricultural enterprises.
Keywords: forest stand, forest type, productivity, stand volume, a type of the forest stand, age group.
УДК 599.735.34:591.553:502.4 Ст. викл. М.Н. Свтушевський,
канд. бюл. наук - Хармвська державна зооветеринарна академш, м. Хармв
ЗНАЧЕННЯ КОЗУЛ1 £ВРОПЕЙСЬКО1 (САРЯЕОЬиБ САРЯЕОЬи?) В Б1ОЦЕНОЗАХ КАН1ВСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА
Доследжено чисельшсть та щшьшсть населення козулi европейсько! в Кашвсь-кому природному заповеднику, особливост и живлення та вплив на деревну i чагар-никову рослиншсть. Встановлено штенсившсть пошкодження окремих рослин. Дослщжено трофiчнi зв'язки козулi з шшими тваринами заповедника. Вивчено сезонний розподед козулi в бюценозах заповедника та його залежшсть вед кормових та захис-них умов. Проведено орiентовнi розрахунки гранично! люогосподарсько! чисельност населення козулi на територи заповедника за зимовими запасами гедлячкового корму.
Ключовг слова: козуля европейська, бюценоз, живлення, чисельшсть.
Актуальшсть проблеми. Козуля европейська належить до найдр1бш-ших 1 найпоширешших представниюв родини олешв. На територи Укра!ни 11 чисельшсть впродовж останшх 40 роюв становить близько 140 тис. гсшв при щор1чному офщшному вилученш близько 5 тис. гсшв, що робить 11 масовим об'ектом полювання [1, 2]. В антропогенному ландшафта ушх природних зон кра!ни почувае себе добре. Дослщжено мюце 1 роль козул1 европейсько! в бюценозах Кашвського природного заповщника як особливо охоронювано! територи
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Матерiал, методи дослщження. Облiк чисельностi проводили щомь сячно на постiйному маршрутi в смузi 250 м у литой перюд, i 300 м у зимовий. Отримаш данi екстраполювались на всю площу. При 12 - кратних обль ках на маршрутах охоплено 32 % уие! розрахунково! площi: 1030 га х 12 ра-зiв. Вивчення сезонного живлення козулi в умовах заповщника проводилось методом стежкування та спостереженнями за прирученими тваринами.
Вплив козуль на деревну та чагарникову рослиншсть вивчали на проб-них площадках розмiром 10 м2, закладених у рiзних бiотопах. Запаси зимово-го корму визначали шляхом обрiзання на пробних дшянках рiчних пагонiв середнього дiаметра по!дання (2-3 мм), зважуванням !х та перерахунком на площу, яку займае цей тип кормових угадь.
Результати досл1джень. Динамiка чисельност i щiльнiсть населення. Отримана середньорiчна чисельнiсть косулi в заповiднику виявилась рiвною 13,0 (табл. 1).
Табл. 1. Чисельтсть козули в 3anoeidHUKy, шт.
Чисельшсть Мiсяць За рж
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
На маршрутi 5 4 6 4 4 3 5 4 2 7 5 3 -
На всiй територи 15 12 18 12 12 9 15 12 6 21 15 9 13,0
За роки юнування заповадника не спостережено збшьшення чисель-hoctí козулi, що пояснюеться наявнiстю браконьерства на прилеглих терито-рiях та малою площею заповiдника. Мiсцеве населення стверджуе, що в перший тслявоенний перiод чисельнiсть козулi утримувалась на рiвнi 50-60 осо-бин, а в зимовий час постшно зустрiчалися табуни в 10-15 особин. Помiчено, що проведення будь-яких господарських робгт у лiсi вiдлякуе козулю в радь усi 0,5-1,0 км, i вона виходить за межi заповадника.
Бютотчний розподы козуль. Козулю можна зустрiчати в рiзних мю-цях заповiдника: на островах Дншра, в грабовому лiсi, у фруктових садах то-що. Найбiльше козуль облжовано в грабняках (77 шт., табл. 2), Проте в пере-рахунку на 1 км маршруту найвищу щiльность населення козулi спостережено в насадженнях акацп бшо! (Robiniapseudoacacia) - 2,2 шт., що можна по-яснити кращими кормовими умовами останнiх.
Перебування козуль у певних бютопах влiтку залежало, переважно, вад захисних умов, взимку - вiд наявностi деревних i кущових кормiв та зим-но-зелених трав'яних рослин. Восени i весною козулi часто виходили на при-леглi до заповiдника поля озимо! пшениц (Triticum aestivum). У грабовому лiсi козулi найчастiше перебували бшя узлiсся та прогалин i зовшм рiдко - у великих загущених масивах.
Живлення. У вегетацшний перiод козуля живиться переважно трав'яни-ми рослинами, листям деревно-чагарникових порад взимку - бруньками та па-гонами дерев i кущiв. За даними К.К. Тимофеево! [3], доросла козуля споживае щодня влгтку майже 3-4 кг сирого корму, взимку - 1,5-2,7 кг деревних пагошв. Наближеш до цих дат отримав М.В. Шадура пiд час вивчення рацютв та кор-мово! бази в Захiдному Полiссi: доросла козуля скушувала взимку за добу 1820-2350 шт. деревних та чагарникових пагошв загальною масою 2,8-4,1 кг
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2Р1З. - Вип. 2З.З
[4, Б]. У наших дослiдaх добова потреба в зимових кормах дорослих козуль, яких утримували в вольepi, становила в середньому 3 кг на одну голову.
Восени на територп заповщника козуля майже зовсiм не споживае ви-сохлоï трави та упалого листя дерев. Зате взимку добувае все це з-пiд сшго-вого покриву, на проталинах розшукуе зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), гравшат piчковий (Geum rivale), суницю лiсовy (Fragaria vesca), кульба-бу лжарську (Taraxacum officinale), жолyдi дуба звичайного (Quercus robur) та плоди фруктових дерев (Pyrus communis, Malus silvestris).
Табл. 2. Бютдтчний po3nodm Ko3yMÏ eврonейськoï в Катвсьшму npupodHoMy заnoвiднику
Назва бютопу Весна Лгго Осшь Зима Всього
шт. км шт. км шт. км шт. км шт. % км на i км
Cеpедньовiковi та стapi грабняки is ii0 2i iS0 22 9S i6 SS 77 7S 440 0,i7S
Бiлоaкaцieвi жердинники 2 i 4 i,i - i 3 i 9 9 4,i 2,2
Березняки - 3 2 3 - 3 - 3 2 2 i2 0,i7
Середньовшж сосняки - i,S i i,S i i,S - i,S 2 2 6 0,33
Фpyктовi сади - 2 i 2 - 2 - 2 i i 3 0,i2
Дyбовi молодняки - i,S - i,S - i,S - i,S i i 6 0,i6
Прияружт лiсовi молодняки 4,0 3 4 2 4 2 4 7 7 i6 0,44
Всього 2G 12З З2 16З,1 25 1G8 22 98 99 1GG 492 G,2G
Козуля слабко використовуе велик запаси осоки волосисто! (Carex pilosa), як е на територп заповщника. Серйозш труднощi Í3 кормами виника-ють у козулi у разi залягання глибокого снiгу з утворенням насту. На вщм^ вщ мисливських господарств, штучно! пiдгодiвлi диких тварин у заповщнику не проводили.
Вплив козулi на рослинтсть 3anoeidHUKa. Щд час жирування козуля рухаеться вперед, проте час вщ часу повертаеться на старi мiсця i по!дае т рослини, якi !й найбiльше сподобались. 1з масових видiв найбiльш штенсив-но пошкоджувалися: бруслина бородавчаста (Euonymus verrucosa) - 88,7 % та клен гостролистий (Acer platanoides) - 89,1 %, значно слабюше - граб зви-чайний (Carpinus betulus) - 16,4 %. 1з видiв, якi трапляються рiдше, стовщ-сотковому пошкодженню пiдданi верба козяча (Salix caprea) та яблуня люова (Malus silvestris). 1нтенсивно пошкоджувався берест (Ulmus foliacea) - 83,2 %, маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia) - 70,5 %, ясен звичайний (Fra-xinus excelsior) 66,7 %, терен колючий (Prunus spinosa) - 66,7 %, бузина чорна (Sambucus nigra) - 62,5 %. Стовщсотково пошкоджений дуб звичайний (Quercus robur), введений "конвертами" в насадження сосни звичайно! (Pinus silvestris), та клен гостролистий, що рю серед дубових молодняюв.
Козулi пошкоджують переважно деревця до 1,3-1,5 м висотою. Але оскшьки окремi екземпляри пошкоджуються щорiчно, то вони врешт - решт гинуть. Серед щнних господарських порiд, що становлять в заповщнику основу живлення козул^ знаходяться клен гостролистий, дуб звичайний, берест, липа (Tilia cordata). Всього в заповщнику та на прилеглих до нього те-риторiях козуля пошкоджуе 47 видiв деревних та чагарникових порщ.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
У деревець висотою 30-40 см у бшьшост випадкiв пошкоджуються верхiвки, у вищих деревець - бокове гiлля. Найдужче пошкоджуються мо-лодняки пiд час залягання глибокого сшгу, коли на поверхш залишаються лише окремi гшки. Загальна пошкодженiсть козулею пiдросту i тдлюку в грабняках становить 52 %, з яких близько 20 % дуже пошкодженi i можуть загинути у найближчi 3-4 роки. Кормовi запаси щодо козулi у грабовш дiбро-вi заповiдника в бшьшосп випадкiв становлять 3-10 кг на 1 га. За середнього пощання козулею 3 кг за добу, запашв гшлячкового корму на 1га вистачить на 1 -3 доби. У разi залягання сшгового покриву впродовж 3 мюящв однш тваринi потрiбно для виживання на заповщнш територiï 25-75 га.
Трофiчнi зв'язки козулi з тшими тваринами 3anoeidHUKa. Найбшьш виражеш конкурентнi вщносини на територiï заповiдника можливi мiж козулею, лосем (Alces alces), кабаном диким (Sus scrofa) та зайцем-русаком (Lepus europaeus). Проте вони живляться здебшьшого у рiзних рослинних ярусах, що зменшуе трофiчну конкуренщю мiж ними. Окрiм цього, лось часто живиться корою, що майже не властиво для козулг
Бшьше стльного знаходимо у живленш козулi та зайця. Проте низька чисельшсть зайця в заповiднику та обмежешсть його iндивiдуальних дiлянок зводять до мшмуму харчову конкуренцiю мiж ними.
Мiж козулею та дикими кабанами юнуе гостра конкуренцiя в частит пощання плодiв дуба, грушi звичайноï (Pyrus communis) та яблуш лiсовоï. Ко-зулi з'являються в таких мiсцях лише тсля того, як ïх залишають кабани. Мiж цими двома видами юнуе i непряма конкуренщя: кабани переривають велик площi травостоïв, чим змшюють ïх видовий склад. У зимовий час кабани розривають сшг i цим самим вщкривають козулям доступ до зимово-зе-лених рослин. Таю мюця охоче вiдвiдуе козуля. Цей шмбюз особливо важли-вий для козулi в грабовому лiсi, де маса гiллячкового корму обмежена.
Виходячи з того, що потреба козулi в кормах на три мюящ залягання сшгового покриву становить бшя 250 кг пагошв останнього року, вирахо-вуемо граничну люогосподарську щiльнiсть населення козулi (табл. 3).
Табл. 3. Opienmoern розрахунки гранично'1 тсогосподарськоТ щтьност1 населення козул в 3anoeidHUKy за зимовими запасами г'илячкового корму
Корм(Ж упддя
Запас зимо-вого гшлячкового корму на 1 га, кг
Площа упдь
Загальний запас кор мш в упд дях, кг
Потреба ко-зут в кор мах на одну зиму, кг
Гранична лгсогос
подарська чи-сельшсть козулi в запов^ику, шт.
Грабняки, ясенники
5
607
3035
Дубовi молодняки
30
50
1500
Сосняки
10
57
570
Бшоакагржш жердняки
50
105
5250
Березняки
30
26
780
Всього
865
11535
250
46
га
Отже, у напрнш частит заповщного лiсу може прогодуватися взимку 46 козуль. 1з врахуванням того, що iндивiдуальнi дшянки козуль можуть ви-ходити за межi територiï заповiдника, гранична чисельшсть козулi в заповiд-нику може досягати 60 особин.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.3
Проте така висока щшьнють буде перешкоджати вщновленню корш-но! дубово-кленово-ясеново! дiбpoви, про що свщчить стан пошкодженого тдросту за сьогодшшньо! чисельнoстi населення кoзулi в 13 гoлiв. Висновки:
1. Завдяки шиpoкiй екoлoгiчнiй пластичнoстi козуля живе у люонасаджен-нях Кашвського запoвiдника будь-якого типу.
2. З урахуванням необхщност природного вiднoвлення коршно! дубово -кленово - ясеново! дiбpoви запoвiдника сучасну чисельнiсть населення кoзулi европейсько! в 13 гoлiв вважаемо оптимальною.
3. Пiсля входження до складу запoвiдника прилеглих територш i3 багатими на корм люовими молодняками та пoлiпшення охорони всього природ-нo-запoвiднoгo комплексу показник гранично! люогосподарсько! чисель-нoстi кoзулi може зрости, opiентoвнo, до 60 гoлiв.
Л1тература
1. Болденков С.В. Динамика численности и использование поголовья кабана, косули и лося в Украинской ССР / С.В. Болденков, Е.Д. Крайнев // Копытные фауны СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1975. - С. 213-215.
2. Домшч В.1. Анашз стану популяци европейсько! козул1 (Capreolus capreolus) у тв-денно-схщному репош Укра!ни та Криму / В.1. Домшч, Д.В. Височш // Питання бювджацп та екологп. - Запор1жжя. - 2001. - Вип. 6, № 1. - С. 104-114.
3. Тимофеева Е.К. Косуля / Е.К. Тимофеева. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1985. - 224 с.
4. Шадура М.В. Динамжа видового складу та запаав кормових рослин козул1 европейсько! (Capreolus capreolus L.) у люах Захщного Полюся Укра!ни : автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 06.03.03 - "Люознавство i лтавництво" / М.В. Шадура. - К. : Вид-во НАУ, 2006. - 20 с.
5. Шадура М.В. Склад зимового рацюну козул европейсько! (Capreolus capreolus L.) на Захщному Полюа Укра!ни / М.В. Шадура. 1.Т. Гулик // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2006. - Вип. 109. - С. 275-281.
Евтушевский Н.Н. Значение косули европейской (Capreolus capreolus L.) в биоценозах Каневского природного заповедника
Исследованы численность и плотность населения косули европейской в Каневском природном заповеднике, особенности ее питания и влияние на древесную и кустарниковую растительность. Выявлена интенсивность повреждения отдельных растений. Исследованы трофические связи косули с другими животными заповедника. Изучены сезонное распределение косули в биоценозах заповедника и его зависимость от кормовых и защитных условий. Выполнены ориентировочные расчеты предельной лесохозяйственной численности населения косули на территории заповедника по зимним запасам веточного корма.
Ключевые слова: косуля европейская, биоценоз, питание, численность.
Yevtushevsky M.N. Meaning of European roe (Capreolus capreolus L.) in biocenosis of the Kaniv natural reserve
The population size and density of Capreolus capreolus L. in Kaniv natural reserve, the peculiarities its alimentation and influence on wood and bush vegetation are studied. The intensity of damage the some plants is revealed. The trophic connections of Capreolus capreolus L. with other animals of Kaniv natural reserve are investigated. The seasonal distribution of Capreolus capreolus L. in the biocenoses of the natural reserve and its dependence on fodder and protective conditions are determined. The approximate calculations of the limit forest number of Capreolus capreolus L. on the territory of the natural reserve as for the winter reserves of the twig feeds are done.
Keywords: Capreolus capreolus L., the biocenosis, a nutrition, a number.
