CC BY
35
УДК 637.7 Ст. наук. ствроб. О. О. Орлов, канд. бюл. наук;
наук. ствроб. I. Т. Гулик - Полкький фiлiал УкрНД1ЛГА\ м. Житомир;
доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук; астр. М.М. Казимир - НЛТУ Украти, м. nbeie;
ЖИВЛЕННЯ КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО1 У МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДДЯХ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проаналiзовано вмют рубцiв Capreolus capreolus в осшньо-зимовий перiод. Максимальний BMiCT рубця становив 4,2 л, найменший - 0,9 л, в середньому (n=24) -2,68±0'16 л. У рацюш козулi виявлено 38 видiв рослин, представниюв 22 родин. У живленш переважають мезо- i мегатрофи, мезоф^и.
Ключов1 слова: Capreolus capreolus, рубець, кормовий рацюн, Львiвська область.
Senior research officer O.O. Orlov; research officer I.T. Gulyk-Poliskiy branch UkrSSIFAM2; assoc. prof. P.B. Khoeckiy; post-graduate M.M. Kazimir - NUFWT of Ukraine, Lviv
Roe deer feeding in hunting lands of Lviv region
Contents of roe deer (Capreolus capreolus L.) rumen in autumn-winter season are analysed. The maximum contents of rumen - 4,2 litres, the least - 0,9 litres, on the average (n=24) - 2,68±0'16 litre. In roe deer ration 38 kinds of plants, representatives of 22 families are revealed. In food dominate meso- and megatrophes, mesophytes.
Keywords: roe deer (Capreolus capreolus L.), rumen, fodder ration, Lviv region
Фауна Укра!ни нараховуе 4 абориненних види ратичних, один вид ре-акшматизований (Bison bonasus L.) i декшька адвентивних. Найчисельнiшi козуля европейська (Capreolus capreolus L.), олень благородний (Cervus elap-hus L.) i дика свиня (Sus scrofa L.). Козуля в мисливських упддях Украши най- поширешша. Частка поголiв,я виду становить понад 60 % вщ загально! чисельност ратичних (чисельшсть оленя - понад 7 %, дико! свит - близько 23 %). Проте, добування козулi в упддях кра!ни становить бшя 3 %, дико! свит - близько 8 %. Це значно менше, тж в европейських кра!нах, де козулю добувають 20-30 % вщ загально! кшькос^ поголiв,я, дико! свит - 50-75 %.
Козуля европейська виявилася найпристосоватшою до урбатзованих ландшаф^в та територш з штенсивною люогосподарською дiяльнiстю, поши-рена у мисливських упддях вшх областей Укра!ни, чисельнiсть !! зростае, але рiчний прирiст, темпи зростання поголiв,я незначнi, що потребуе ефективних заходiв з охорони, вiдтворення та збшьшення чисельностi. Серед таких захо-дiв першочерговими е бiотехнiчнi, зокрема пiдгодiвля в несприятливий для тварин зимовий перюд. Зимова пiдгодiвля ратичних поширена в мисливських господарствах, однак потреба пiдгодiвлi козулi сiном, кормовими вшиками не раз ставилася пiд сумшв. Тому практика сучасного лiсомисливського госпо-дарства вимагае поглибленого вивчення живлення козулi - для iнтенсивного ведення мисливського господарства треба знати потребу, склад та сшввщно-шення виду в кормах з метою налагодження ефективно! пiдгодiвлi.
Питання щодо живлення козул^ впливу !! на рослиншсть у рiзних час-тинах ареалу, детально вивчено та проаналiзовано в публшащях багатьох дос-
1 Укра!нський науково-досл1дний 1нститут л1сового господарства та агрол1сомелюрацп 1м. Г.М. Висоцького
2 The Ukrainian research institute of forestry and агролюомелюрацп is the name of G.M. Visotskogo
лщниюв [2, 5, 11, 14, 16-24]. Проте в умовах Укра!ни, за винятком Полюся та, частково, Криму, Прикарпаття, живлення козулi дослiджено тiльки в загальних рисах [5, 6, 10, 11]. В умовах Малого Полюся козуля е дендрофагом. Тут вона найчастше споживае бруслину европейську, вербу козячу, ясен звичайний, дуб звичайний, осику, вербу попелясту, клени татарський та гостролистий, ожину, крушину ламку та ш. [21]. В умовах Центрального Полюся споживае 44 види судинних рослин та гриби. Флора регюну нараховуе понад 1403 види вищих рослин, тобто лише 3 % видiв входять до ращону козулi [24]. В умовах Захщ-ного Полiсся основними видами кормiв у зимовому рацiонi козулi е дуб звичайний, осика, граб, верба козяча, верес, чорниця, ожина несшська. У безсшж-ний перюд зростае по!дання вересу, чорницi, ожини, брусницi [24].
Методика роботи. Козуль добували в мисливських упддях Львiвськоl областi в листопадi-груднi 2007 р. Живлення виду вивчали шляхом аналiзу вмiсту 24 рубцiв. Дослщження ботанiчного складу вмiсту рубцiв виконували в лабораторних умовах за методикою, наведеною у роботах [6, 14, 25]. Проми-вання здiйснювали проточною водою на ситах iз дiаметром отворiв 1 мм. Спiввiдношення неперетравлено! фiтомаси кожного кормового виду, який ви-явлено у рубцях, ощнювали за об'емом, який припадае на його частку в аналь зованому зразку. Питому об'емну частку конкретного компоненту ращону визначали вiзуально у вщсотках до загального об'ему вмюту шлунку. Систе-матичний аналiз видiв рослин, якi виявлено у рубщ, здiйснювали за визначни-ком вищих рослин Укра!ни [12]. До ютотних кормiв вiднесено види, частка яких у ращош козулi перевищувала 2,5 % [25]. Представництво кормових компоненпв у ращош (частота по!дання) визначали у вщсотках вiд загально! кшькост рубцiв. Вiдповiдно до грунтових умов, рослини розподшено [3, 12]:
• за ввдношенням до родючост грунту (ол1готрофи, мезотрофи, мезо-мегатро-фи, мегатрофи);
• за ввдношенням до вологост1 (ксероф1ти, ксеромезофгти, мезоф1ти, мезопгро-ф1ти, пгроф1ти).
Олiготрофи - невибагливi до родючост грунту рослини, якi пророста-ють в борах, суборах, рщше в сугрудах; мезотрофи - середньовибагливi до родючостi грунту рослини, проростають у сугрудах, грудах, суборах; мезо-мегатрофи - вiдносно вимогливi до родючост грунту, проростають у грудах, сугрудах; мегатрофи - найвимоглив^ до родючост грунту рослини, проростають у грудах.
Ксерофгти - породи, не вибагливi до вологостi, можуть проростати в сухих умовах; ксеромезофгти - породи маловибагливi до вологи, проростають у сухих i свiжих, рiдше вологих типах; мезоф^и - породи середньо! ви-багливост до вологи, проростають у свiжих i вологих типах; мезогiгрофiти -породи, як переходять до групи вологолюбних, проростають у вологих i си-рих, рiдше мокрих умовах юнування; гiгрофiти - вологолюбнi, яю проростають у сирих i мокрих мiсцях [3].
Результати дослiдження. Згiдно зi Законом Укра!ни "Про мисливське господарство та полювання" (2000 р.) i наказом Державного комгтету лiсового господарства Укра!ни полювання на самця козулi у 2007 р. дозволено з 1 трав-ня до грудня включно, самок - у вересш-шчш: весною та вл^ку - шдив^аль-не, восени i взимку - колективне [13]. Добування козуль здшснювали згiдно з
лiцензiями у мисливських упддях Львiвськоï областi, зокрема, в мисливських господарствах розташованих в умовах Малого Полюся, Прикарпаття. Загалом, у листопадi-груднi 2007 р. добуто 24 козуль, здебшьшого - самщв.
У рубцях козуль виявлено 38 видiв рослин. Згiдно з класифжащею [4], рослини розподiлено на 4 категори: дерева, кущi, кущики та трави. До дерев вщнесет рослини не нижче 2 м, з добре розвиненим здерев'яншим головним коренем та пагоном - стовбуром, який досягае значного розмiру i утворюе крону з багаточисельних бiчних гшок [4]. У рацiонi козулi виявлено пагони 7 видiв дерев. Найчастше звiрi поïдали три види: Quercus robur, Carpinus be-tulus i Picea abies. !х виявлено в понад 20 % рубщв козуль. Найменше пощали Betula pubescens, ïï виявлено лише в 4 %о рубцiв. Picea abies не належить до улюблених кормiв козулi, а також шших ратичних звiрiв (олень благородний, зубр). Хоча вона часто трапляеться в рубцях, проте пощання незначне, серед-нiй вмiст рубця лише - 6,4 %. Значно бшьше козуля пощае Quercus robur, на-повнення рубця в середньому становило 50 % його об'ему i Carpinus betulus -близько 25 %, найменший зареестровано Populus tremula (1,5 %). За винятком одного виду (Populus tremula), вс види деревних рослин належать до основ-них кормiв у живленш козулi.
До кущiв вiднесено рослини, в яких головний пагш зазвичай недовго-вiчний або слабо розвинений. 1з пазушних та додаткових бруньок, що знахо-дяться в його основ^ розвиваються чисельнi мiцнi пагони, серед яких не видь ляеться головний. Кушд нижчi за дерева. У ращош козулi виявлено залишки 6 видiв кушiв, а також 4 види кущиюв. До кущиюв належать рослини з бага-торiчними або слабо розвиненими стеблами, низькоро^ (до 50 см заввишки). Взимку кущики повшстю, або майже повшстю вкриваються снiгом. 1з кушiв найчаслше козуля поïдала Salix caprea, ïï залишки виявлено в 10 % рубцях. Менше траплялися Euonymus europaea, Swida sanquinea, проте наповення рубщв видами становило, в середньому, 30-40 % об'ему. 1з кущиюв козуля надавала перевагу Vaccinium myrtillus, яку виявлено в понад 50 % рубщв, Calluna vulgaris зареестровано в 25 % рубщв, найменше траплялася Vaccinium uligino-sum (4 %). Vaccinium vitis idea виявлено в 20 % рубщв, але в середньому на-повнешсть рубця значно бшьша, шж в шших видiв кущиюв i становила понад 40 % (в Vaccinium myrtillus - понад 30 %, Calluna vulgaris - бшя 20 %).
Найбшьше в ращош козулi виявлено трав'яних рослин - 21 вид, яю належать до 13 родин. Родина Розовi представлена 4 видами, вiсiм родин ма-ють по одному представнику. Найчастше в живленш козуля використовуе Rubus nessensin, яку виявлено в 25 % рубщв. Rubusplicatus рщше трапляеться в живленш виду, проте наповнення шлунку становило, в середньому, понад 90 %. Понад 50 % заповнення рубця було в Rubus hirtus i бшя 50 % Rubus nessensin. До ютотних кормiв належать лише 4 види. Загалом, у живленш козулi 50 % рослин (19 видiв) траплялися лише один раз.
Крiм рослинност^ у двох рубцях виявлено жолудi дуба, в одному з них вмют становив до 50 %. У 17 рубцях виявлено настил, в 9 - шерсть козуле 10 - гриби. 1з грибiв траплялися шляпков^ трутовики, зокрема дубова i бе-резова губки, горбистий. Максимальний вмют рубця, виявлений в самця, становив 4,2 л, найменший - 0,9 л, в середньому (n=24) - 2,68±0'16 л.
Найчастше козуля споживае рослини-мезотрофи, зареестровано знач-ний вщсоток мегатрофiв i найменше - олiготрофiв (рис. 1).
^ Мегатрофи Я Мезо-мегатрофи
1111 Мезотрофи = СХшготрофи
Рис. 1. Розподт рослин за вiдношенням до родючостi tрунту, %
Олшотрофами е вс види кущиюв. Понад 70 % трав'яних рослин е ме-зотрофами i мегатрофами. За вщношенням до вологостi, у рубцях козулi найчастiше траплялися мезофiти, менший вщсоток - мезогiгрофiтiв i незнач-ний - ксеромезофтв та пгрофтв (рис. 2).
5,3 7,9
1111 Кссромезоф[ти Я Мезоф1ти
= Мезопгрофпи ■ Пгроф1ти
Рис. 2. Розподт рослин за вiдношенням до вологостц %
У живленш козуль вщсутш ксерофгги. У люовому фондi сухi люорос-линнi умови, придатш для iснування ксерофiтiв, займають незначну площу, менше 1 %. Кормовi бiотопи козулi розташованi в свiжих i вологих сугрудах та грудах.
Висновки. У мисливських угiддях Львiвськоl областi до рацiону козулi в осшньо-зимовий перiод входять деревнi рослини, кушд, кущики та трави. У живленш виду зареестровано 38 видiв, представниюв 22 родин. Трав,янi рослини становлять приблизно половину ращону, переважають мегатрофи та мезот-рофи - за вщношенням до родючосп, та мезофiти - за вщношенням до вологос-тi. Крiм трав, у рубцях виявлено жолудi дуба, гриби, лiсовий настил, шерсть.
Лггература
1. Бондаренко В.Д., Дейнека А.М., Бурмас В.Р. та ш. Мисливськогосподарське зако-нодавство Укра1ни. - Льв1в : Вид-во "Сполом", 2005. - 334 с.
2. Габузов О.С. О питании косуль // Зоологический журнал. - 1960. - Т. 39, вып. 12. - С. 1892-1894.
3. Горшенин Н.М., Бутенко А.И. Определитель типов условий местопроизростания. -Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1962. - 230 с.
4. Григора 1.М., Верхогляд 1.М., Шабарова С.1. та iH. Морфологiя рослин. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2004. - 143 с.
5. Гулик 1.Т. Визначення люорослинних умов основних кормових стащй козул1 евро-пейсько! за складом !! ращону // Люова типологiя в Укра!ш: сучасний стан, перспективи роз-витку : матер. XI Погребняювських читань. - Харюв, 2007. - С. 199-200.
6. Гулик 1.Т., Орлов О.О. Специфша споживання козулею европейською р1зних корм1в у люах Центрального Полюся залежно вщ еколопчних умов та сезону року // Науков1 пращ Полюько! АЛНДС : Проблеми екологп люв i люокористування на Полюс Укра!ни. - Житомир : Вид-во "Волинь". - 2000. - Вип. 1(7). - С. 109-118.
7. Европейская и сибирская косули. Систематика, экология, поведения, рациональное использование и охрана / под ред. В.Е. Соколова. - М. : Изд-во "Наука", 1992. - 399 с.
8. Корочкина Л.Н., Богданович В.И. Влияние копытных на подрост и подлесок в сосняках-черничниках // Беловежская пуща. - Минск : Изд-во "Ураджай". - 1975. - Вып. 9. - С. 106-121.
9. Корочкина Л.Н., Буневич А.Н. Значение кормовых полей в питании копытных Беловежской пущи // Заповедники Белоруссии. Исследования. - Минск : Изд-во "Ураджай", 1980. - Вып. 4. - С. 109-116.
10. Краснов В.П., Шелест З.М., Орлов О.О. та ш. Радюеколопя козулi европейсько! в Центральному Полюа Укра!ни / за ред. В.П. Краснова. - Житомир : Вид-во "Волинь", 1998. - 128 с.
11. Краснов В.П., Шелест З.М. Ращон козулi европейсько! в люах Центрального Полюся Укра!ни // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвi-домч. наук.-техн. зб. - 2006. - Вип. 30. - С. 262-266.
12. Определитель высших растений Украины / под ред. Ю.Н. Прокудина. - К. : Фито-социоцентр, 1999. - 544 с.
13. Оружие и охота. - № 6. - 2008. - С. 56-57.
14. Петров М.Ф. Корм козулi (Capreolus capreolus L.) у зош вщчуження Чорнобильсь-ко! катастрофи на територп Украши // Проблеми Чорнобильсько! Зони вщчуження. - К. : Вид-во "Наук. думка". - 1996. - Вип. 3. - С. 105-114.
15. Сибирякова М.Д., Вернандер Т.Б. Определитель типов условий местопризроста-ния. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1957. - 147 с.
16. Соколова С.М., Данилкин А.А. О питании сибирской косули // Зоологический журнал. - 1977. - Т. 56, вип. 12. - С. 1870-1873.
17. Соколов В.Е., Данилкин А.А. Сибирская косуля: Экологические аспекты поведения. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 144 с.
18. Тимофеева Е.К. Косуля // Жизнь наших птиц и зверей. - 1985. - Вып. 8. - 224 с.
19. Тимофеева Е. Косуля в лесостепных дубравах // Охота и охотничье хозяйство. -1964. - № 5. - С. 28-30.
20. Тышкевич В.Е., Парейко О.А., Пискунов В.С. Особенности питания европейской косули в межвегетационный период // Биологическое разнообразие Национального парка " Припятский" и других особо охраняемых природных территорий : сб. научн. трудов. - Ту-ров-Мозырь, 1999. - С. 346-349.
21. Ткачук В.1. Характеристика запаав деревно-пллячкових кормiв i кормових трав ко-зулi европейсько! у люах Малого Полюся Украши // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. -
2006. - Вип. 31. - С. 245-254.
22. Хоецький П.Б. Вплив рослинощних звiрiв на деревно-чагарникову рослиннють в умовах Розточчя // Науковий вюник Надслучанського ш-ту : Проблеми Захщного Полюся. -
2007. - Вип. 1. - С. 130-134.
23. Хоецький П.Б. Вплив рослинощних звiрiв на деревно-чагарникову рослиннють (в умовах Улашювського люництва) // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 32. -С. 291-296.
24. Шадура М.В. Динамша видового складу та запаав кормових рослин козулi европейсько! (Capreolus capreolus L.) у люах Захщного Полюся Укра!ни : автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03. - К. : 2006. - 20 с.
25. Eriksson O., Gaichenko V., Goshchak S. еt al. Evolution of the contamination rate in game // The radioecological conseguences of the Chernobyl accident/ Proc. of the first international conference Minsk, Belarus 18 to 22 March 1996/Eds.^^araoglou^t^- Luxembourg, 1996. - P. 147-154.
