CC BY
24
RogovskiyS.V. Scientific researches in old arboretums and botanic gardens
Directions of scientific research are considered on the example of Aleandria arboretum. The paper focuses on necessity of studding age variability in phytocenosis and plant, consortia connections between biota components, botanic collections and preserving biological diversity and cenosis resistibility to human influence
УДК 637.7 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв;
С.М. Кватирко - ДП "Володимир-Волинське ЛМГ"
ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В ДЕРЖАВНОМУ ШДПРИеМСТВ1 "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКЕ Л1СОВЕ МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО"
Мисливсько-господарська дiяльнiсть ДП "Володимир-Волинське ЛМГ" е нерентабельною. Витрати на ведення мисливського господарства щорiчно зростають, з 2005 р. вони перевищили 100 тис. грн. За перюд з 1998 по 2008 рр. складено близько 200 протоколiв про порушення правил полювання, вилучено понад 20 одиниць вог-непально'1 збро'1. З порушниюв правил полювання стягнено штрафiв на суму понад 7,4 тис. грн. Чисельнють Capreolus capreolus менша оптимально'^ щшьшсть стано-вить 9,5 особин на 1000 га, щшьшсть Sus scrofa - 5,4 особин. Поголiв'я Cervus elap-hus нараховуе понад 60 особин, що становить близько 30 % вщ оптимально'1 чисель-носп. Alces alces у мисливських упддях тдприемства - рщюсний вид.
Ключов1 слова: ДП "Володимир-Волинське ЛМГ", мисливське господарство, Capreolus capreolus, Sus scrofa, Alces alces.
Державне шдприемство "Володимир-Волинське люомисливське господарство" Волинського обласного управлшня люового i мисливського господарства Державного комггету люового господарства Украши розташоване в твденно-захщнш частинi Волинсько1 областi на територп 4 адмшютратив-них райошв (Володимир-Волинський, Iваничiвський, Локачинський, Туршсь-кий). Протяжшсть пiдприемства з пiвночi на швдень 60 км, iз сходу на захщ -60 км. До його складу входять 6 люництв площею 32777 га. Люи в зош дiяль-ностi люомисливського господарства розташованi досить нерiвномiрно. Найбiльшi масиви розташованi в пiвнiчнiй частит господарства, меншi - в твденнш. У пiвденнiй вони представленi окремими люовими урочищами. За-галом, вкрит лiсовою рослиннiстю землi займають 91,9 % вщ загально1 пло-шд лiсових земель.
Основними бiотопами юнування основних видiв мисливських звiрiв е лiсовi угiддя. Важливе значення у життедiяльностi мисливсько1 фауни мають породний склад люосташв, вiкова структура, повнота та ш. Найкращими кор-мовими та захисними властивостями характеризуються молодняки 1 групи вжу, площа яких становить 2314,7 га або 7,1 % вкритих люовою рослиншстю земель. З метою вирощування високопродуктивних насаджень в упддях тдприемства створюють лiсовi культури. З 2001 р. щорiчно збшьшуються обся-ги посадки люових культур (рис. 1).
До зiмкнутостi крон дерев у мiжряддях лiсових культур проростае трав'яна, чагарникова рослинтсть, яка е кормом для рослинощних звiрiв. З використанням кореляцшного аналiзу встановлено, що мiж площею люових культур i ратичними видами юнуе значний зв'язок: для оленя - 0.59, дико1
свинi - 0.58, козулi - 0.68. Для лося кореляцшний зв'язок не встановлено (1=0,11).
Рис. 1. Створення яровых культур в угiддях ДП "Володимир-Волинське ЛМГ"
Найбшьшу площу (44,2 %) в люовому фондi лiсомисливського госпо-дарства займають хвойнi насадження. Пашвною породою серед хвойних ль состашв е сосна, яка займае 97,2 % плошд хвойних лiсiв. Твердолистяш породи займають 34,7 %. Серед твердих листяних порщ переважають дуб зви-чайний (87,6 %) i граб звичайний (10,7 %). М,якi листянi породи представлена здебiльшого, березою (47,3 %), осикою i вiльхою чорною (вiдповiдно 6,4 % i 45,1 %). Для рослино!дних видiв (олень благородний, козуля, заець та ш.) iстотне значення мае наявшсть в лiсових упддях пiдросту пiдлiску, якi значно покрашують кормовi та захиснi властивостi люових угiдь. На терито-рп люомисливського господарства насадження з наявнiстю шдросту i шдшс-ку (середньо! густоти, густого) займають площу понад 40 %. У шдлюку зде-бшьшого трапляються ожина, малина, крушина ламка, бузина червона, лщи-на звичайна, шипшина та iншi види. Шдрют у насадженнях представлений, в основному, тими ж деревними породами, що й основний ярус (сосна, дуб, граб, береза, вшьха та ш.). Загалом угiддя державного пiдприемства для ра-тичних видiв характеризуються добрими i середнiми кормовими та захисни-ми властивостями. Бонiтет угiдь для лося становить 2.4, оленя благородного i козулi - 2.7, дико! свиш - 2.8, зайця-русака - 2.5.
У мисливських упддях шдприемства найпоширешшою е козуля евро-пейська, чисельшсть яко! становить понад 50 % поголiв,я ратичних видiв. Найбшьшу чисельшсть козулi зареестровано у 2006 р., яка становила понад 460 особин. Сучасна чисельшсть менша оптимально! i становить 41 % вщ оптимально!, а щшьшсть - 9,5 особин на 1000 га i е бшьшою за мшмальну (8,5 особин), за яко! дозволяються добування [2]. У 2008 р. в упддях шдприемства зареестровано зменшення чисельност^ поголiв,я козулi становить понад 300 особин.
Експлуатащя популяцiй звiрiв базуеться на даних про !хню чисельшсть, рiчний прирiст, статевовiкову структуру та шших чинникiв, якi вплива-ють на стан мисливських ресурЫв. За перюд з 2001 по 2008 рр. найбшьший прирiст понад 20 % зареестровано у 2004 р., середнш становив - 13 % i був близьким до середньорiчного приросту виду на ПолюЫ, який становить 15 %.
Добування за перюд з 2003 по 2008 рр. не перевищувало 2 % вщ загально! кiлькостi поголiв,я i було меншим вiд допустимого добування за мiнiмально допустимо! щiльностi [2].
Поголiв,я характеризуемся переважанням у популяци самиць, якi ста-новлять понад 47 % чисельност^ спiввiдношення статей - 1:1,7. Молодняка в популяци зареестровано майже 25 %. Район розташування державного шд-приемства належить до сiльськогосподарських районiв областi. Тут вирощу-ють зерновi, технiчнi овочевi культури. Серед зернових культур переважають площi, на яких проростають пшениця, ячмiнь, кукурудза. З технiчних культур найбшьш поширений цукровий буряк. Наявшсть сiльськогосподарських угiдь покращують кормову базу для козул^ дико! свит, зайця-русака.
Понад 30 % поголiв,я ратичних становить дика свиня. За перюд з 2001 по 2008 рр. чисельшсть виду в упддях шдприемства перебувае в межах вщ 130 до 177 особин, прирют - у межах вiд 13,3 до 28,4 %, у середньому 21,8 % i був меншим вщ середньорiчного приросту виду на ПолюЫ, який становить 30 % (рис. 2). В упддях шдприемства у популяци дико! свит зареестровано понад 30 % самщв i незначне переважання самиць понад 31 %, молодняка облжовано понад 38 %.
Рис. 2. Динамка чисельностi Capreolus capreolus i Sus scrofa в мисливських угiддях ДП "Володимир-Волинське ЛМГ"
Щшьшсть виду становить 5,4 особин i е бшьшою за мшмально допус-тиму, за яко! дозволяються добування. Добування за перюд з 2003 по 2008 рр. було незначним i становило вщ 4,0 до 7,4 % чисельност поголiв,я.
Поголiв,я оленя в упддях шдприемства становить понад 60 особин, тобто близько 30 % вщ оптимально! чисельность Основними бютопами юну-вання оленя е упддя Iшiвського лiсництва. З 2001 р. зареестровано збшьшен-ня чисельност (рис. 3). За перiод з 2001 по 2008 рр. поголiв,я збшьшилось в 1,7 раза. Однак щшьшсть виду е незначною - 1,9 голiв. Популяцiï характеризуеться значним переважанням самиць, яю становлять понад 50 % чисельнос-ri, самцi - майже 30 %, сшввщношення статей 1:1,7.
Лось в упддях шдприемства е рщюсним видом. Його чисельшсть не перевищуе 10 особин (рис. 4). Оптимальна чисельшсть становить понад
70 голiв. Щiльнiсть виду незначна - 0,3 особин. Основш бiотопи лося розта-шованi у пiвнiчнiй частинi господарства - в люостанах Iшiвського та Стенжа-рiчiвського лiсництв.
604 в
Puc. 3. Д^амжа чuceльнocmi Cervus elaphus в мucлuвcькuxугiддяx ДП "Boлoдuмup-Boлuнcькe ЛМГ"
12 4 в
Puc. 4. Д^амжа чuceльнocmi Alces alces в мucлuвcькuxугiддяx ДП "Boлoдuмup-Boлuнcькe ЛМГ"
1з хижаюв у мисливських угiддях тдприемства зус^чаються лисиця, рiдше - енотоподiбний собака, вовк. За перiод з 2001 по 2008 рр. добуто двох вовюв. Значну шкоду мисливськш фаунi, зокрема козулi, в багатосшжш зими можуть завдавати бродячi собаки [3]. Вщстрш бродячих собак проводиться у незначнш кiлькостi, щорiчно добуваеться у середньому 5 особин, добування ш-шого хижака - лисищ - становить понад 30 особин. Загалом, вiдстрiл лисицi незначний: у 2005 р. добуто близько 10 % поголiв,я, найбшьше у 2004 р. -37,7 %. Поголiв,я хижака зростае. Одним з найнебезпечшших вiрусних захво-рювань, який поширюе лисиця, е сказ. З метою недопущення поширення сказу серед мисливсько1 фауни в майбутньому потрiбно активно здшснювати регулю-вання чисельностi лисищ для того, щоб 1хня чисельнють не перевищувала вете-ринарних саштарно-допустимих вимог (0,5-1,0 особин на 1000 га упдь).
Недостатню охорону звiрiв, наявнiсть браконьерства не можна ком-пенсувати нi штучним розселенням дичини, ш вiдтворенням, нi пiдгодiвлею, нi пiдвищенням якостi угiдь. Боротьба з браконьерством - важка i небезпечна робота, яка потребуе особливо! шдготовки i квалiфiкащl егерiв. К особливiсть полягае в тому, що порушники правил полювань i, вщповщно, правоохороннi органи дiють на територй, яка вiддалена вiд населених пунктiв, там, де немае людей, як могли б засвiдчити порушення правил полювання, чи надати необ-хщну допомогу в затриманнi порушникiв [4].
За перюд з 1998 по 2008 рр. складено близько 200 протоколiв, щорiч-но у середньому - близько 20 протоколiв (рис. 5). Порушниюв правил полювання притягували до адмшютративно! вщповщальност^ лише одну людину у 2001 р. - до кримшально!. Бшьшють протоколiв склали районнi мислив-ствознавщ та егерськi служба.
1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Рис. 5. Ктьтсть рейдiв та складених протоколiву мисливськихугiддях ДП "Володимир-Волинське ЛМГ"
Для боротьби з браконьерством у мисливських упддях використову-ють груповий рейдовий метод патрулювання, який забезпечуе ефективний пошук, швидке затримання порушниюв, збiр необхщних доказiв. Здшснюють цей рейдовий метод шляхом обЧзду певно! територп або пошуку. Маршрут складае керiвник рейдово! групи i повiдомляе про це члешв групи безпосе-редньо перед вшздом на патрулювання.
Шд час пiдготовки до виявлення порушень правил полювань врахо-вуеться перюд найбшьш вiрогiдних браконьерств: за порами року - осшь-зи-ма; за днями тижня - понедшок, п'ятниця, субота, недiля; за часом - рано-вранцi, нiч. У мисливських упддях нщо не залишаеться поза увагою членiв рейдово! групи - свiжi слiди людей, звуки постршв, запах диму тощо. У разi зустрiчi з людьми в мисливських упддях звертають увагу на !хню поведшку, спорядження, плями кровi, а також на стршяш гiльзи, шерсть.
На кожний виявлений випадок порушення правил полювання склада-ють протокол (акт) iз зазначенням особи порушника, характеру мюця i часу порушення, який шдписують особа, що склала акт, порушник, а в разi вщмо-
ви ним шдписання - два свiдки. У випадку грубого порушення правил полю-вання у браконьера вилучають вогнепальну зброю. Зброю, на яку немае доз-волу органiв МВС, а також продукщю незаконного полювання вилучають за будь-яких обставин.
Шд час рейдiв за перiод з 1998 по 2008 рр. вилучено понад 20 одиниць вогнепально! збро!, з них нарiзно! - 2 рушнищ. З порушникiв правил полювання стягнено штрафiв на суму понад 7,4 тис. грн. Порiвняно з 1998 р. сума штрафiв у 2008 р. зросла в 15,5 раза. З метою покращення охорони мисливсь-ких упдь збiльшено чисельшсть егерсько! служби (рис. 6).
1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 Рис. 6. Чисельшсть егерськог служби в ДП "Володимир-Волинське ЛМГ"
До 2000 р. у штат шдприемства не було мисливствознавщв. З 2001 р. чисельшсть егерсько! служби становить 13 оЫб. Зпдно зi Законом Укра!ни "Про мисливське господарство та полювання" (2000), з метою охорони мис-ливських упдь користувачi упдь створюють егерську службу з розрахунку не менш, як один егер на 7 тис. га люових упдь. У державному пiдприемствi за одним егерем закршлено в середньому 3277,8 га.
Охорона мисливських упдь - це комплекс заходiв, а не тшьки бороть-ба з порушниками правил полювання. Позитивш результати надае поширена аптацшна робота, яку здшснюють через засоби наглядно! агiтацi! (плакати, вивюки, художнi аншлаги, панно), а також шляхом вистушв на радю, прове-дення лекцiй на шдприемствах, у школах, первинних мисливських колекти-вах. Щорiчно в засобах масово! iнформацi! публiкують 2-4 статтi на природо-охоронну тематику.
Мисливськогосподарська дiяльнiсть державного пiдприемства е нерентабельною. Витрати на ведення мисливського господарства щорiчно зрос-тають. Порiвняно з 1997 р., вони зросли майже у 22 рази, а надходження -лише у 12 разiв. У 2008 р. надходження становили 22,2 % витрат. Найбшьше надходжень поступало вщ реаизаци вщстршьних карток на хутрових звiрiв (37,5 %), реалiзацi! м'яса диких тварин (25,2 %о) i послуги егерсько! служби (23,6 %). З 2005 р. щорiчнi витрати перевищили 100 тис. грн (рис. 7).
1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Рис. 7. Показники ведення мисливського господарства ДП "Володимир-Волинське ЛМГ"
Щорiчне збшьшення витрат на ведення мисливського господарства (охорона, mдгодiвля) привело до збшьшення поголiв,я ратичних видiв (за ви-нятком лося). Мiж витратами i чисельшстю ратичних юнуе кореляцшний зв'язок: козуля - г=0,75; дика свиня - г=0,87; олень - г=0,93 [1].
За перiод з 1997 по 2008 рр. заробггна плата пращвниюв становила вiд 31,5 % (1999 р.) до 82 % (2005 р.) загальних витрат, решту - заго^вля i заку-пiвля кормiв, заходи, спрямованi на охорону i вiдтворення мисливсько! фа-уни, iншi витрати. За рахунок державного бюджету витрати покривались вщ 6,7 % (1998 р.) до 70,1 % (1997 р.), у середньому - 38 %. У деяк роки (2000 р., 2001 р.) кошти з держбюджету для ведення мисливського господарства не надходили.
Лггература
1. Горошко М.П. Бюметр1я / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 235 с.
2. Настанова з упорядкування мисливських угщь. - К. : Вид-во "Самвидав", 2002. -
112 с.
3. Хоецький П.Б. Бродяч1 1 здичавш собаки - явище 1 проблема // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2009. - Вип. 9.7. - С. 179-181.
4. Михайленко М.М. Стан бюр1зномашття та ведення мисливського господарства в упддях державного пщприемства "Остювське люове господарство" / М.М. Михайленко, О.М. Ткач, П.Б. Хоецький // Стан 1 бюр1зномашття екосистем Шацького нацюнального природного парку : матер. наук. конф. - Льв1в : Вид-во "Сполом", 2009. - С. 65-67.
Хоецкий П.Б., Кватырко С.М. Ведение охотничьего хозяйства в государственном предприятии "Владимир-волынское лесное охотничье хозяйство"
Охотничье-хозяйственная деятельность ГП "Владимир-волынское ЛОХ" является нерентабельным. Расходы на ведение охотничьего хозяйства ежегодно растут, из 2005 г. они превысили 100 тыс. грн. За период с 1998 по 2008 гг. составлено около 200 протоколов о нарушении правил охоты, изъято свыше 20 единиц огнестрельного оружия. Из нарушителей правил охоты взысканы штрафы на сумму свыше 7,4 тыс.
грн. Численность Capreolus capreolus меньше оптимальной, плотность составляет 9,5 особей на 1000 га, плотность Sus scrofa - 5,4 особей. Поголовье Cervus elaphus насчитывает свыше 60 особей, что составляет около 30 % от оптимальной численности. Alces alces в охотничьих угодьях предприятия - редкий вид.
Ключевые слова: ГП "Владимир-волынское ЛОХ", охотничье хозяйство, Capreolus capreolus, Sus scrofa, Alces alces.
Khoyetskyy P.B.; Kvatirko S.M. Conduct of hunting economy is in a state enterprise "Volodymyr-Volynsk Forestry and Hunting Farm"
Hunting activity of "Volodymyr-Volynsk Forestry and Hunting Farm" SE is unprofitable. Expenses for conduct of hunting increase yearly; since 2005 they have exceeded UAH 100 thou. For a period from 1998 to 2008 about 200 hunting violation reports were executed and over 20 units of firearm were confiscated. The amount of fine imposed on the violators of hunting regulations made up over UAH 7.4 thou. Number of Capreolus capreolus is less than optimal with density equal to 9.5 individuals per 1000 ha, density of Sus scrofa makes up 5.4 individuals. Livestock of Cervus elaphus numbers over 60 individuals that makes about 30 % of optimal number. Alces alces in hunting areas of the enterprise is a rare species.
Keywords: "Volodymyr-Volynsk Forestry and Hunting Farm" SE, hunting farm, Capreolus capreolus, Sus scrofa, Alces alces.
УДК 632.111.5:634.575 Ст. викл. Г.П. 1щук, канд. с.-г. наук - Уманський
нащональний ушверситет cadieHuumea
ЗИМО- ТА МОРОЗОСТШК1СТЬ ШВШЧНОАМЕРИКАНСЬКИХ ВИД1В РОДУ JUGLANS L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
На ochobí аналiзу л^ературних даних, вiзуальних спостережень i експеримен-тальних дослщжень встановлено, що зимостшюсть J. nigra L., J. cinerea L. в умовах Правобережного Люостепу Украши становить 1 бал, а J. rupestris Engelm. J. califor-nica Wats., J. major (Torr.) Heller., J. hindsii (Jeps.) Reder) - 2-3 бали за шкалою С.Я. Соколова. Найвищою вщносною морозостшкютю у перюд глибокого i ви-мушеного спокою характеризуемся J. cinerea, а найнижчою J. rupestris. Найбшьш уразливими у вах дослщжуваних видiв роду Juglans тд час штучного проморожу-вання виявились камбш i кора верхнього мiжвузля та брунька.
Ключов1 слова: горiхи, зимостшюсть, морозостшюсть, пагш, брунька, камбш,
кора.
Швшчноамерикансью види роду Juglans характеризуються щнними декоративними i люогосподарськими властивостями. Однак, шдмерзання ви-д1в роду Juglans у сувор1 зими дещо гальмуе 1хне використання у люових культурах i декоративному сад1вництв1 в Укра1ш. Тому, з метою розширення 1хнього впровадження у культуру, ми дослщжували 1х зимо- та морозос-тшюсть.
Стушнь зимостшкост вид1в роду Juglans ощнювали в1зуально за 8-бальною шкалою С.Я. Соколова [13], а морозостшюсть - методом прямого проморожування пагошв за М.А. Соловйовою [14], Д.В. Потаншим та ш. [3]. У ф1зюлоги рослин часто використовують термш "зимостшюсть", складовою якого е не тшьки морозостшюсть, а й здатшсть рослин переносити весь комплекс несприятливих умов, особливо триваш вщлиги i р1зю перепади темпе-
