CC BY
15
нлты
ы КРАЖИ
tfl/IUlf
Науковий в!сн и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270609 Article received 23.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 639.1.02
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 ЁЕЗ Correspondence author O. М. Pokhaliuk pokhaliuk.oM@gmail.com
О. М. Похалюк
Нацюнальний лкотехтчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта
АНАЛ1З ЧИСЕЛЬНОСТ1 РАТИЧНИХ ВИД1В У МИСЛИВСЬКИХ
УГ1ДДЯХ ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1
Дослщжено стан популяцiй семи видiв ратичних у мисливських угiддях Волинсько! обл. Поиулящя сарни европейсько! нараховуе 7,5 тис. голiв, що становить 88,2 % ввд оптимально!. З 1984 по 2015 рр. в упддях област добуто 6723 особин, се-редньорiчне добування - 220±20 поив. З 1966 по 2017 рр. чисельшсть дико! свинi змшювалася ввд 1,29 тис. (1966 р.) до 4,2 тис. голiв (1980 р.). Чисельшсть становить близько 3 тис. гошв i перевищуе оптимальну на 20 %. З 1989 по 2015 рр. мис-ливцi Волиш добули 4351 дику свиню. Поголiв'я оленя лiсового е незначним i становить понад 300 особин. У 1965 р. у Во-линську обл. завезли зубра з Бшовезько! Пущi (Бшорусь). Вид успiшно актматизувався, иогол1в'я збiльшувалось i в 90-х роках ХХ ст. досягло максимально! чисельност - понад 200 голш. З 1992 р. зареестровано зменшення субиоиуляцп i в 2016 р. облжовано 12 гол1в. У 1961 р. оленя плямистого вперше завезено у Волинську обл. З 1992 по 2017 рр. середньорiчна чисельшсть становила 372,9±36'2 особин, за аналiзований перiод в упддях областi добуто 230 голiв, середньорiчне добування стано-вило 10 особин. Лось найбшьшо! чисельностi (понад 1,7 тис. гошв) досягнув наприкiнцi ХХ ст. Сучасна чисельшсть становить близько 500 голiв. З 1984 по 2007 р. в упддях област добуто 1178 лоав. У 2016 р. лань завезено на Волинь та утри-муеться у мисливських упддях ТзОВ "Веста М".
Krnuoei слова: ратичш види; чисельшсть; прирют иоиуляцп; добування; Волинська область.
Вступ. Збереження, вiдгворення та рацюнальне ви-користання мисливських pecypciB е основним завдан-ням мисливського господарсгва Украши. Експлуатащя ресyрсiв диких гварин повинна грунтувагися на засадах невиснажливого викорисгання ix популяцш Однак по-голiв'я бiльшосгi видiв харакгеризуегься незначною чи-сельнiсгю, гемпи вiдгворення поступаються бiльшосгi европейських кра!н. Пiдвищення ефективносп та рента-бельносгi мисливського господарства можливе на осно-вi сучасних методiв i геxнологiй його ведения (Khoie-tskyi, 2012). Держава в сучасних умовах не може фшан-сувати мисливську галузь. Людина, яка не мае жодного стосунку до полювання, не повинна зi своix податшв утримувати мисливське господарство, ресурсами якого користуються iншi. Мисливець повинен самостшно оп-лачувати вiдпочинок i задоволення вiд полювання (No-vikov, 2014).
Основними об'ектами полювання в Украш е калька видiв звiрiв i птаxiв (Bondarenko, 1996). Особливою по-пyлярнiстю у мисливцiв Волиш користуеться полювання на ратичш види. Тому метою дослщження е аналiз ведення мисливського господарства, стану поголiв'я ратичних звiрiв у мисливських упддях Волинсь^' обл.
Матерiали та методи дослiдження. Аналiз стану мисливського господарства та чисельносп мисливських звiрiв Волинсь^' обл. здiйснено на основi матерiалiв Мiнiстерства статистики Украши, Мшстерства охоро-ни навколишнього природного середовища Украши, Державного агентства люових ресyрсiв Украши, лгтера-турних джерел (Bondarenko, 1996; Yevtushevskyi, 2009;
Rudyshyn, et al., 1987; Smahol, Sharapa, & Khoietskyi, 2009; Tatarynov, 1973; Khoietskyi, 2012).
Результата дослвдження. Площа мисливських упдь Волинсько! обл. становить 1,453 млн га, з них: лiсовi -613 тис. га, що становить 42,2 % ввд загально!' площi угiдь, польовi - 706,2 тис. га (48,6 %), водно-болотш -134,0 тис. га (9,2 %). В упддях Волинсько! обл. поши-реш 12 видiв мисливських звiрiв i понад 20 видiв пта-хiв. 1з ратичних тварин тут зареестровано ам видiв (Sus scrofa L., Cervus elaphus L., Alces alces L., Cervus nippon Temm., Bison bonasus L., Capreolus capreolus L., Cervus dama L.). Найпоширенiшим видом е сарна европейська (Capreolus capreolus L.). Еколого-пластичний вид в Ук-ра!нi поширений у рiзних природних зонах. На швдш кра!ни заселяе полезахиснi насадження, чагарниковi та очеретянi заростi по берегах рiчок i озер. У Карпатах шдшмаеться до субальпiйських лук. Типовими бютопа-ми iснування е лiсовi насадження з пiдростом i шдлю-ком, iз галявинами. Найкращими умовами для життедь яльностi сарни е моза!чш упддя з лук, чагарнишв, лiсiв.
За перiод 1966-2017 рр. в упддях обласп найбшьшу чисельнiсть поголiв'я зареестровано на початку 70-х ро-к1в ХХ ст. - 11,0 тис. голiв (рис. 1).
У 1966 р. тут облшовано 5,6 тис. сарн. У наступш роки внаслвдок приросту, який змiнювався вiд 8,6 % до 18,5 %, популяшя збшьшилась майже в 2 рази. Сучасне поголiв'я нараховуе 7,5 тис. голiв, що становить 88,2 % ввд оптимально!. За аналiзований перiод (1966-2017 рр.) середньорiчна чисельнiсть сарни становила 7,9±°'2 тис. особин. З 1984 по 2015 рр. в упддях обласп добуто
1нформащя про автора:
Похалюк Олег Миколайович, астрант. Email: pokhaliuk.oM@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Похалюк О. М. Анал1з чисельносп ратичних вид1в у мисливських упддях Волинсько! обласп. Науковий
вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(6). С. 47-50. Citation APA: Pokhaliuk, O. М. (2017). Analysis of the Number of Ungulates in the Hunting Grounds of the Volyn Region. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 47-50. https://doi.org/10.15421/40270609
6723 особин, середны^чне добування - 220±20 гол1в, що становило 2,9±0,2 % вщ загально' чисельност погол1в'я. За 51 р1чний перюд (1966-2017 рр.) зареестровано 27 ро-юв 1з збшьшенням чисельност та 24 роки 1з зменшен-ням популяцп. Однак середньор1чний прирют погол1в'я незначний - 5,2±0,9 %. Зпдно з Настановами з упорядку-вання мисливських упдь (Ктв, 2002) для Полюько' зони середньор1чний прирют сарни становить 15 %. Тобто фактичний прирют у три рази менший, шж норматив-ний. У л1сових упддях обласл щшьнють популяцп становить 12,6 гол1в на 1000 га, що вщповщае оптимальны чисельносл виду упддям III боштету, тобто упддям 1з середшми кормовими 1 захисними властивостями,
них: 44 % погол1в'я трапляеться в угддях державних тд-приемств л1сового господарства, 16 % - Укра'нського то-вариства мисливщв i рибалок i 40 % - в упддях користу-вач1в з шшою формою власносл. Однак, чисельшсть оленя люового е незначною. Сучасна чисельшсть становить понад 300 особин, поширення - моза'чне. З 1970 по 2017 рр. середньор1чна чисельшсть становила 378,9±31,4 го-л1в. За перюд 1992-2017 рр. чисельшсть змшювалася нез-начно: з 392 (2001 р.) до 540 готв (2013 р.) (рис. 3). За ана-л1зований перюд (1970-2017 рр.) зареестровано 23 роки з приростом, який у середньому становив 11,9±2'6 %.
Рис. 1. Чисельшсть та добування Саргео1ш capreolus у мисливських упддях Волинсько'' обл.
На чисельнють популяцп сарни впливають антропо-генш, бютичш та абютичш чинники. Зокрема, у 60-х i 90-х роках ХХ ст., за критично' висоти сшгу (35-40 см) та 1стотних мороз1в, у мисливських упддях Волинсько' обл. реестрували загибель сарни (Adamovich, & 0]с18, 1963; Khoietskyi, 2012). 1стотним чинником, який впли-вае на прирют i призводить до зменшення чисельносл, е браконьерство. Браконьерство - полювання, викорис-тання диких зв1р1в та птах1в з порушенням порядку, вста-новленого законодавством. Це складне явище, яке фор-муеться тд впливом чисельних природних i сощальних чиннигав: видового складу фауни, структури упдь, пори року, погоди, чисельносл та сощально' структури населения, атки дорщ традицш, помилок i недолшв у мис-ливському законодавст тощо (Khoietskyi, 2012). З 2005 по 2013 рр. в упддях обласл зареестровано 3088 випадюв порушень правил полювання.
Популярним серед мисливщв Волиш е полювання на дику свиню ^т scrofa L.). Вона заселяе листяш та мшаш люи, болота, заплави рж, трапляеться у сшьсь-когосподарських упддях. Чисельшсть погол1в'я менша, шж сарни, але бшьша в1д шших вид1в ратичних. З 1966 по 2017 рр. чисельшсть популяцп зм1нювалася вщ 1,29 тис. (1966 р.) до 4,2 тис. гол1в (1980 р.). Сучасна чисельшсть становить близько 3 тис. гол1в i перевищуе оптимальну на 20 %. За анал1зований перюд середньо-р1чна чисельшсть була 2,9±0,1 тис. гол1в, а щор1чне добування - 167±17 диких свиней (рис. 2).
Загалом, з 1989 по 2015 рр. мисливщ Волиш добули 4351 дику свиню, що становило 6,2±0,5 % в1д загально' чисельносл погол1в'я i менше вщ середньор1чного приросту за цей перюд, який становив 7,5±1,4 %, що значно менше в1д середньор1чного природного приросту, який в умовах Пол1сся становить 30 %. Щшьшсть популяцп - 2,2 гол1в на 1000 га л1сових i польових упдь, що в1диов1дае оптимальнш щшьносл дико' свиш в упддях Ш.9 боштету.
1з майже 49 користувач1в мисливських упдь, олень ль совий (Сегут elaphus L.) поширений на територп 15, з
Рис. 2. Чисельшсть та добування Sus scrofa у мисливських улд-дях Волинсько' обл.
Рис. 3. Чисельшсть та добування Се^ш elaphus у мисливських упддях Волинсько'' обл.
Середньор1чне добування - 4,2±0,6 гол1в, що становило 0,8±0,1 % в1д загально' чисельносл погол1в'я.
Природний ареал оленя плямистого (Сег^т трроп Тетт.) охоплюе частину пiвденно-схiдиоi Азп, а саме: Уссуршський край Росii, Китай, Корейський твос^в, Японiю. На початку ХХ ст. з метою штродукцп його неодноразово завозили на територ^ Укра'ни. Розселений у мисливських господарствах багатьох областей кра'ни. У 1961 р. 16 голiв, а за iншими джерелами - в 1963 р. 20 особин, вперше завезено у Волинську обл. в упддя Цуманського державного люомисливського господарства (сучаснi упддя ДП "Мисливське господарство "Звi-р1вське") (Yevtushevskyi, 2009; Litus, 1986). Вид в упддях господарства устшно актматизувався i в 60-х роках ХХ ст. чисельшсть оленя досягнула 40-100 голiв, а в 70-х роках поголiв'я збшьшилось i становило понад 200 осiб. Зпдно з лгтературними джерелами у 80-х роках ХХ ст. в упддях Звiрiвського та Муравищанського лiс-ництв (ДП "МГ "Звiрiвське") iснувало близько 300 оле-нiв (Rudyshyn, et а1., 1987). З 1992 по 2017 рр. зареестровано збшьшення чисельносл поголiв'я (рис. 4).
За аналiзований перiод (1992-2017 рр.) середньорiч-на чисельнiсть становила 372,9±36,2 особин, середньорiч-ний прирiст незначний - 9,7±1,6 %. З 1992 по 2017 рр. в
упддях мисливського господарства добуто 230 голiв, середньорiчне добування становило 10 особин, що в се-
редньому становило 3,5±0'5 % вiд загально! чисельносп
поголiв'я.
900
1991 1996 2001 2006 2011 2016 Рк Рис. 4. Чисельшсть та добування Cerros nippon у мисливських угiддях Волинсько! обл.
У Волинськ1й обл. олень плямистий трапляеться в мисливських упддях шести користувачiв. Понад 70 % чисельносп поголiв'я перебувае в мисливських упддях ДП "МГ "Звiрiвське". Зазвичай в упддях оленi трима-ються групами по 7-10 особин. Проте, за свщченням егерсько! охорони, взимку рееструють стада в 50-70 го-лiв. У Звiрiвському та Муравищанському лiсництвах концентрацiя звiрiв призводить до надмiрного викорис-тання пiдросту та тдтску. Щоб зменшити навантажен-ня на насадження, егерська охорона налагодила шдго-дiвлю. У зимовий перюд звiрiв пiдгодовують кукуруд-зою, силосом, жомом, морквою, сiном та ш. Окрiм пля-мистого оленя, у господарсга поширений олень лшо-вий. Трапляються гiбриди оленя плямистого з люовим (Adamovich & Ojcis, 1963).
У 1965 р. у Волинську обл. завезли зубрiв з Бшо-везько! Пущi: у травнi - 10 особин та червш - 5 особин (Tatarynov, 1973). Вони усшшно аклiматизувалися, по-голiв'я виду збшьшувалось i в 90-х роках ХХ ст. досяг-ло максимально! чисельносп - понад 200 голiв (рис. 5).
200 г
'Ohffi-mvihUi-m^^Oi — m h Oí - m ""i t^ os — m ю hpii-
40SO^t--r-r^r-r-QOQOQOOOOOOsOsOsCsCvOOOOO— — — ПК
—--———————————-----rl rl rl (N и el rl rl n
Рис. 5. Динамка чисельносп Bison bonasus в упддях Волинсько! обл.
У динамщ зубра простежуеться загальна тенденщя до зростання поголiв'я протягом значного перiоду (понад 20 рошв). Щорiчний прирiст змiнювався вiд 2 (1999 р.) до 25,6 % (1981 р.), середньорiчний прирют становив 11,6±14 %. За 27-рiчний перюд (1965-1992 рр.) зареестровано роки зменшення (1979 р.) або вiдсутностi приросту (1971 р., 1986 р.). З 1992 р. зареестровано зменшення чисельносп, в середньому щорiчно пого-лiв'я зменшувалось на 17,5±4'6 %. У 2016 р. облшовано тiльки 12 голiв. Дотепер недослвдженими залишаються багато питань життедiяльностi виду, причини зменшення чисельносп. За дев'ятирiчний перюд (1991-1999 рр.) зареестровано загибель з рiзних причин 15 особин. У
90-х рр. ХХ ст. Мшекобезпеки Укра!ни дозволило се-лекцiйне полювання на старих, не репродуктивних зуб-рiв, що могло сприяти браконьерським полюванням (Sma-hol, Sharapa, & Khoietskyi, 2009). З 1991 по 1999 рр. шо-земнi мисливщ добули 29 голiв.
Дозволено добування зубрiв у Бшорусп. Так, у 2011 р. в упддях кра!ни добуто 14 голiв, що становило 1,9 % ввд загально!' чисельносп субпопуляцп. Однак полювання не призводить до зменшення поголiв'я. Станом на 2016 р. у Бшорусп чисельшсть зубра становила 1615 голiв.
Лось (Alces alces L.) - у минулому звичайний вид фауни Укра!ни, на початку ХХ1 ст. зареестровано зменшення популяцп. У мисливських упддях Волинсько! обл. найбшьшо! чисельностi (понад 1,7 тис. голiв) досягнув наприкiнцi ХХ ст. У другш половинi ХХ ст. зб№шення популяцi! лося в Укра!ш спричинене м^а-цiею з Бшорусп, Росп, зменшенням чисельностi вовка, наявшстю достатньо! кiлькостi зимових кормiв на ви-рубках пiсля суцшьних рубань лiсу та iн.
З 1970 по 2017 рр. в упддях обласп середньорiчна
I СП о _|_1 п
чисельнiсть становила 806,5 ' голiв, прирiст - 8,7 ' %. Сучасна чисельнiсть становить близько 500 голiв. З 1984 по 2007 р. в упддях обласп добуто 1178 лоав (рис. 6).
Рис. 6. Чисельшсть та добування Alces alces у мисливських упддях Волинсько! обл.
У середньому вшстрш становив 4,9±°'9 %, у 80-х i на початку 90-х рошв ХХ ст. обсяги добування були бшь-шими i становили у середньому 8,3±°'6 % поголiв'я. Лань (Cervus dama L.) - середземноморський вид, актмати-зований в Укра!нi. Для розведення ланi придатнi широ-колистяш та мiшанi лiси з густим шдлюком i трав'яним вкриттям, що чергуються з луками i полями. На терени Укра!ни, для розведення у вольерах, лань завозили вже в середньовiччi (Delehan, Delehan, & Delehan, 2005). У 2016 р. завезено на Волинь та утримуеться у мисливських упддях ТзОВ "Веста М".
Висновки. 1з семи видiв ратичних у мисливських упддях Волинсько! обл. найчисельшшими е сарна евро-пейська i дика свиня. Чисельнiсть ратичних звiрiв мен-ша за оптимальну, за винятком дико! свинi, поголiв'я яко! бiльше за оптимальну на 20 %. Однак низька щшь-шсть сарни i дико! свинi свщчить про необхщшсть збiльшення мiсткостi мисливських упдь шляхом проведения бютехшчних заходiв, а також ретельнiших розра-хунк1в оптимально! чисельностi цих видiв мисливських угiдь областi.
1нтродукованими видами е олень плямистий i лань. Олень плямистий актматизовано в 60-х роках ХХ ст., але чисельшсть виду е незначною. У 2016 р. лань тшьки завезено в упддя обласп, процес амматизацп виду тривае (Khoietskyi, 2013).
n0Tpi6H0 вжити TepMÍHOBHx заходiв Í3 встановлення чисельностi, поширення та життeдiяльностi лося у мис-ливських упддях обласп. На сьогоднi субпопулящя зубра перебувае у критичному станi та потребуе невщ-кладних заходiв, спрямованих на збереження та збшь-шення чисельносп виду. Необхiдно розробити реп-ональну програму Í3 вiдновлення субпопуляцiï зубра у Волинськш обл. Í3 залученням коштiв Мiнiстерства екологiï та природних ресурсiв Украши, користувачiв угiдь, на територп яких перебувають тварини.
Перелш використаних джерел
Adamovich, V., & Ojcis, I. (1963). Prichiny gibeli kosuli v Volynskoj
oblasti. Ohota i ohotniche hozjajstvo, 4, 19-23. [in Russian]. Bondarenko, V. D. (1996). Myslyvtsi i dychyna - koho bilshe?. Lisov-
yi i myslyvskyizhurnal, 3, 8-9. [in Ukrainian]. Delehan, I. V., Delehan, I. I., & Delehan, I. I. (2005). Biolohiia li-
sovykhptakhiv i zviriv. Lviv: Polli. 599 p. [in Ukrainian]. Khoietskyi, P. B. (2012). Lisomyslyvske hospodarstvo Zakhidnoho rehionu Ukrainy: istoriia rozvytku, suchasnyi stan, potentsial
myslyvskoho fondu. Doctoral dissertation for Agricultural Sciences (06.03.03 - Silvics andforestry). Lviv. 550 p. [in Ukrainian].
Khoietskyi, P. B. (2013). Sarna yevropeiska (Capreolus capreolus L.) v myslyvskykh uhiddiakh Lvivshchyny: monohrafia. Lviv: Spolom. 224 p. [in Ukrainian].
Litus, I. E. (1986). Akklimatizacija dikih zhivotnyh. Kyiv: Urozhaj. 186 p. [in Russian].
Novikov, R. (2014). Postril - kulminatsiia znan i dosvidu. Lisovyi i myslyvskyi zhurnal, 4, 25-27. [in Ukrainian].
Rudyshyn, M. P., Murskyi, H. M., & Tatarynov, K. A. (1987). Ratsi-onalne vedennia myslyvskoho hospodarstva. Lviv: Kameniar. 181 p. [in Ukrainian].
Smahol, V. M., Sharapa, O. S., & Khoietskyi, P. B. (2009). Dynamika chyselnosti zubra (Bison bonasus L.) v uhiddiakh derzhavnoho pidpryiemstva "Myslyvske hospodarstvo "Zvirivske". Scientific Bulletin of UNFU, 19(8), 73-80. [in Ukrainian].
Tatarynov, K. A. (1973). Fauna khrebetnykh Zakhodu Ukrainy. Lviv: Vyd-vo Lvivskoho un-tu. 257 p. [in Ukrainian].
Yevtushevskyi, M. N. (2009). Pliamystyi olen (Servus nippon hertulo-rum Swinhoe, 1864) v Ukraini ta za yii mezhamy. Kyiv: Vyd. dim "Eko-inform". 191 p. [in Ukrainian].
O. H. noxaAWK
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
АНАЛИЗ ЧИСЛЕННОСТИ КОПЫТНЫХ ВИДОВ В ОХОТНИЧЬИХ
УГОДЬЯХ ВОЛЫНСКОЙ ОБЛАСТИ
Исследовано состояние популяций семи видов копытных в охотничьих угодьях Волынской обл. Популяция косули насчитывает 7,5 тыс. голов, что составляет 88,2 % оптимальной. С 1984 по 2015 гг. в угодьях области добыто 6723 особей, среднегодовой отстрел - 220±20 голов. С 1966 по 2017 гг. численность дикой свиньи изменялась от 1,29 тыс. (в 1966 г.) до 4,2 тыс. голов (1980 г.). Численность составляет около 3 тыс. голов и превышает оптимальную на 20 %. С 1989 по 2015 охотниками Волыни добыто 4351 дикую свинью. Численность оленя благородного незначительна и составляет более 300 особей. В 1965 г. в Волынскую обл. завезли зубра щ Беловежской Пущи (Белоруссия). Вид успешно акклиматизировался, поголовье увеличивалось и в 90-х годах ХХ в. достигло максимальной численности - более 200 голов. С 1992 г. зарегистрировано уменьшение субпопуляции и в 2016 г. учтено 12 голов. В 1961 г. оленя пятнистого впервые завезено в Волынскую область. С 1992 по 2017 среднегодовая численность составляла 372,9±36'2 особей, за анализируемый период в угодьях области добыто 230 голов, среднегодовой отстрел составлял 10 особей. Лось наибольшей численности (более 1,7 тыс. голов) достиг в конце ХХ в. Современная численность составляет около 500 голов. С 1984 по 2007 гг. в угодьях области добыто 1178 лосей. В 2016 лань завезена на Волынь и содержится в охотничьих угодьях ООО "Веста М".
Ключевые слова: копытные виды; численность; прирост популяции; отстрел; Волынская область.
O. М. Pokhaliuk
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
ANALYSIS OF THE NUMBER OF UNGULATES IN THE HUNTING GROUNDS OF THE VOLYN REGION
The area of hunting grounds in the Volyn region is 1.453 million hectares, of which: forest land occupies 613 thousand hectares, which is 42.2 % of the total area of the hunting grounds, rangeland - 706.2 thousand hectares (48.6 %), wetlands - 134.0 thousand hectares (9.2 %). In the hunting grounds of the region, seven species of ungulates are found. The most common species is Capreolus capreolus. The current population size is 7.5 thousand individuals, which is 88.2 % of the optimum. During the period 1966-2017, the average annual number of roe deer has been 7.9±02 thousand individuals. From 1984 to 2015, 6,723 individuals were hunted in the lands of the region, with an average annual amount of taken animals being 220±20 individuals, which was 2.9±02 % of the total number of the animal population. The population size of Sus scrofa is smaller than that of the roe deer, but larger than other species of ungulates. From 1966 to 2017, the animal numbers have varied from 1.29 thousand (1966) to 4.2 thousand individuals (1980). The current population size is about 3 thousand individuals and exceeds the optimum by 20 %. From 1989 to 2015, the hunters in the Volyn region hunted 4.351 wild pigs, which was 6.2±05 % of the total number of the population. The number of Cervus elaphus is small and is a little larger than 300 individuals. From 1970 to 2017, the average annual number has been 378.9±314 individuals, and the average annual hunting was 4.2±06 individuals, which is 0.8±01 % of the total number of the population. In 1965, the Bison bonasus was introduced into the Volyn region from Be-lovezhskaya Pushcha (Belarus). The species got successfully acclimated, the numbers increased, and in the 1990 s reached the maximum - more than 200 individuals. The annual increment varied from 2 (1999) to 25.6 % (1981), the average annual increment was 11.6±14 %. Since 1992, there has been a decrease in the numbers, with an average annual decrease amounting to 17.5±46 %. In 2016, in the area of the region there were recorded 12 individuals. In 1961, the Cervus nippon was first introduced into the Volyn region in the present-day lands of the State Enterprise Zvirivske game husbandry. The species got successfully acclimated in the lands of the game husbandry and in the 1980 s there were about 300 deer. From 1992 to 2017, an increase in the animal numbers was recorded, the average annual number for the analyzed period has been 372.9±362 individuals, the average annual increase is insignificant - 9.7±16 %. During the period 1992-2017, in the lands of the region, 230 individuals have been hunted, the average annual hunting being 10 individuals, which averages 3.5±05 % of the total number of the animals. The Alces alces reached the largest numbers (more than 1.7 thousand individuals) at the end of the last century. From 1970 to 2017, in the lands of the region, the average annual number of the animals has been 806.5±573 individuals, the increase being 8.7±17 %. The current population size is about 500 individuals. During the 1984-2007 period, 1,178 elks were hunted in the lands of the region. The average hunting was 4.9±0 9 %. In 2016, the Cervus dama was introduced into the Volyn region and is kept in the hunting grounds of the Vesta M, LLC.
Keywords: ungulates; numbers; population growth; hunting; Volyn region.
