CC BY
19
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
2. Визначено, що щiльнiсть несправжнього ядра висушено! деревини бука лiсового вища, нiж у стиглiй зонi деревини бука люового, яка ста-
3 3
новить вщповщно 694 кг/м й 660 кг/м , а щшьшсть несправжнього ядра деревини явора, за таких умов, нижча й становить 545 кг/м .
3. Результати експериментальних дослщжень шдтверджують, що висо-кими акустичними властивостями надшене несправжне ядро деревини явора акустична, константа якого становить 9,4 м4/(кг-с).
4. Застосування деревини явора i3 несправжшм ядром дае змогу отрима-ти найбiльшу iнтенсивнiсть звуку дерев'яних музичних iнструментiв.
Лiтература
1. Büren S. Buchenrotkerr: Erkennug, Verbreitung und wirtschaftliche Bedeutung// Schweizerische Zeitschrift für Forstwesen. - 1998, № 12. - S. 955-970.
2. Höwecke B. Untersuchungen zum Farbkern der Buche (Fagus sylvatica L.) in Baden Württemberg// Schweizerische Zeitschrift für Forstwesen. - 1998, № 12. - S. 971-990.
3. Krzysik F. Nayka o drevnie. - Warszawa. - 1978. - 653 S.
4. Молотков П.И. Исследование влажности древесины бука// Лесной журнал. -1961, № 5. - С. 133-136.
5. Сопушинський 1.М. Вплив люорослинних умов твденно-захщного мегасхилу Украшських Карпат на властивост деревини бука люового (Fagys sylvatica L.)/ Дис. канд. с.-г. наук. - Львiв: УкрДЛТУ, 2001. - 177 с.
6. Якубенко В.М., Мергель С.С. Вплив порщ деревини на яюсть звучання дерев'яних музичних шструменпв// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.1. - С. 93-97._
УДК 630 П5 Acnip. М.М. Казимир1;
доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПОШИРЕННЯ КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО1 (CAPREOLUS CAPREOLUSL.) В УГ1ДДЯХ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проаналiзовано чисельшсть Capreolus capreolus L. в упддях Львiвськоi область За перiод з 1999 р. по 2004 р. щшьшсть популяцп перебувала в межах вщ 2,6 до 8,2 особин на 1000 га. Найбшьша щшьшсть виду зареестрована на P03T044i та Полюсу найменша - в Передкарпатп.
Doctorate М.М. Kazimir; doc. P.B. Khojetsky - USUFWT Occupation of Capreolus capreolus L. in lands Lviv region
The quantity analyses Capreolus capreolus L. in lands of Lviv region. For period from 1999 to 2004 the closeness of population changed within the limits from 2,4 to 8,2 individuals. The most closeness of species was registered in Roztocha and Polissi, the least -in Peredkarpathya.
Загальна площа мисливських упдь Льв1всь^' обласп становить понад 1,75 млн. га. Охороною, використанням та вщтворенням тваринного св1ту, ве-денням мисливського господарства в обласп займаються 62 користувач1 мисливських упдь, серед них: Льв1вська обласна оргашзащя УТМР - 420 тис. га (23,9 % загальноi площд), Льв1вське обласне TMiP "Лшвник" - 319 тис. га
1 Наук: керiвник: проф. В. Д. Бондаренко, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
Науковий тсиик, 2004, вип. 14.4
(18,2 %), тдприемства ДЛГО мЛьвiвлiсм - 617 тис. га (35,2 %), ТВМР ЗРУ -94 тис. га (5,4 %), ФСТ "Динамо" - 36 тис. га (2,1 %), ВАТ "Облрибокомбшат" -21 тис. га (1,2 %), iншi користувачi - понад 246 тис. га (14,1 %).
За фiзико-географiчними умовами Львiвську область подiляють на Мале Полюся, Розточчя, Опiлля, Передкарпаття i Карпати. У межах цих те-риторiй трапляються ратичнi: лось, олень (благородний та плямистий), козуля, дика свиня (кабан); хутровг вовк, лисиця, енотоподiбний собака, заець-русак, бобер, куниця, бшка, ондатра; борова та водно-болотна перната дичина.
Одним iз найпопуляршших об'ек^в полювання та найчисельшшим мисливським видом серед ратичних е козуля европейська. Чисельнiсть козулi в упддях Львiвськоl областi протягом 1992-2004 р. перебувала в межах вщ 6,6 до 10,9 тисяч особин (рис. 1).
3 о
О 'i
.о ф
о
12 j 11 10 -9 8 7 6
piK
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Рис. 1. Динамша чисельностi козулi вугiддях Львiвсько'iобластi
Найменша чисельшсть зареестрована в 1997-99 рр. Зима 1995-96 р. ха-рактеризувалася складними погодними умовами: тривалими морозами (понад 20°С), високим (понад 40 см) та тривалим (з листопада по квгтень) снiговим покривом. Це призвело до загибелi значного поголiв,я козулi [3]. Лише з 2000 р. чисельшсть виду почала збшьшуватись, але рiвня 1995 року, коли в мисливських упддях було облжовано до 11 тисяч голiв, дос не досягла.
З метою бютошчного аналiзу поширення козулi европейсько! ми зроб-или розподiл територп користувачiв мисливських угiдь вiдповiдно до фiзико-географiчного районування.
У межах Малого Полюся знаходяться мисливськi угiддя Бродiвського, Буського, Радехiвського ДЛГ, ДМГ "Стир", угiддя деяких районних оргашза-цш УТМР, загальною площею понад 470 тис. га. У Розточанську природну зону ввшшли мисливсью угiддя Рава-Руського ДЛГ, ТВМР ЗРУ "Краювець", ТВМР "Майдан", ФСТ "Динамо-Яшв", ДМГ "Яворiвське" та iншi, загальною площею понад 174 тис. га. В межах Опшля розташоваш мисливськi угiддя Бiбрського, Золочiвського ДЛГ, ТзОВ "Свiрж", "Надбужжя" та iнших корис-тувачiв, загальною площею понад 225 тис. га. У Передкарпатт мисливсью упддя належать здебшьшого районним радам УТМР, а також ТМР " Днiстер", ДМГ "Стир", загальною площею майже 270 тис. га. У Карпатах основними користувачами е Турювський, Дрогобицький, Сколiвський, Славський ДЛГ, ДМГ "Сколе", Турювське ТМР, загальною площею майже 270 тис. га.
5
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Враховуючи, що стан популяцiï виду об'ективно характеризуе щшьшсть 3BÏpÎB, у наведенш нижче таблицi подаемо данi про щшьшсть поголiв,я козулi за останш 6 рокiв.
Табл. Динамша wimbHocmî K03ynî европейсько'1 в мисливськихугiддях
Львiвськоï областi
Природна зона Шдльтсть козул1, особин на 1000 га
1999 2000 2001 2002 2003 2004
Мале Полшся 4,6 4,7 5,3 5,6 6,1 6,4
Розточчя 4,4 5,2 5,7 6,6 7,1 8,2
Опшля 2,6 2,8 3,7 4,8 5,0 4,8
Передкарпаття 2,7 2,4 2,5 2,8 3,0 3,4
Карпати 2,8 3,9 4,1 4,5 5,1 5,1
Як видно з ще1* таблищ, найменша щiльнiсть козулi зареестрована в Передкарпаттi, приблизно однакова щшьшсть виду в мисливських упддях Карпат та Опшля, а найвища - в мисливських упддях Розточчя та Полюся. В останш роки спостер^аеться тенденщя до збiльшення чисельност козулi у мисливських угiддях вЫх природних зон.
Чисельнiсть популяцiï козулi визначають абiотичнi, бiотичнi та антро-погеннi чинники. Абiотичнi чинники можуть спричиняти безпосереднш (пря-мий) вплив на козулю i опосередкований. Прямий вплив виявляеться через високий сшговий покрив, що спричинюе загибель тварин, опосередкований -визначае доступшсть кормових ресурЫв.
1з бiотичних факторiв наявш конкуренцiя, якiсний та кiлькiсний склад кормiв, хижаки. Козуля вступае у конкурентш вiдносини з благородним оленем, який там, де чисельшсть його значна, витюняе козулю в гiршi за кормо-вими i захисними якостями упддя. У Львiвськiй област значна чисельнiсть оленя спостер^аеться в Карпатах. Найкращi пасовища козуль - молодняки листяних порщ, що виникають частiше всього на вирубках листяних i ялино-вих лiсiв. Такi пасовища характеризуються найбiльшою концентращею доступного i поживного корму. Вщомо, що запас на вирубщ другого-третього року iснування збiльшуeться в 8-10 разiв порiвняно з коршними насадження-ми. Найвища кормова продуктившсть спостерiгаeться на п'ятому роцi зарос-тання вирубки, аналогiчна кормова ситуащя складаеться на зрубах несуцшь-них рубок, рубок догляду. На шостий рж пiсля суцiльноï рубки, наприклад, у дубовому лiсi запаси кормiв для козулi можуть перевищувати 8 тон на 100 га. Значний запас повнощнних зимових кормiв е на узлюсях, галявинах. В стиг-лих насадженнях умови iснування козулi взимку набагато гiршi.
Основний ворог козулi - вовк. Особливо велик втрати хижаки завда-ють популящям козулi взимку, пiд час високого сшгового покриву. У Львiвськiй област вовки трапляються в Передкарпаттi та в Карпатах.
Як видно з рис. 2, в останш роки спостер^аеться зменшення чисель-ностi вовка в упддях область Крiм вовка, у Карпатах трапляеться рись та ведмщь. Козуля в кормовому рацюш рисi, за дослiдженнями I.I. Турянина (1971), становить понад 10 %.
1з антропогенних факторiв на чисельшсть популяци впливають люогос-подарська дiяльнiсть людини, полювання, браконьерство. З 1997 р. по 2000 р. зпдно з розпорядженням голови Львiвськоï облдержадмшютраци було заборо-
Науковий вкмик, 2004, вип. 14.4
нено полювання на ратичних. За перюд з 2000 р. по 2004 р. в област на по-рушникiв правил полювання складено понад 1000 протоколiв (рис. 3).
200 -г
<и о о о
150 --
100 --
50
Н Р^
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Рис. 2. Динамжа чисельностi вовка вугiддях Львiвсько'iобластi
Понад 60 % порушень правил полювання виявлено посадовими особами Держкомлюгоспу Укра!ни.
350 т
300 ■ ■
„о 250 +
н о
200 +
Б
150 +
100
ч
р|к
1999
2000
2001
2002
2003
Рис. 3. Динамка протоколiв по Львiвськiй областi
Отже, щшьтсть козулi в упддях Львiвськоl областi за перюд з 1999 р. по 2004 р. перебувала в межах вщ до особин. З 1997 р. спостер^аеться тен-денцiя до збшьшення 11 чисельностi. Для збереження зазначено! тенденци не-обхiднi заходи з охорони поголiв,я вiд браконьерства, регулювання режимiв люогосподарсько! дiяльностi з метою оптимiзацil умов iснування виду.
Лггература
1. Бомдаремко В., Фурдичко О. Люовими стежками Льв1вщини. - Льв1в: Центр Свро-пи, 1995. - 61 с.
2. Хоецький П.Б. Вплив еколопчних та антропогенних фактсрв на чисельшсгь мис-ливських зв1р1в в заповщних екосистемах// Матер. Першого мжнар. семiнару: "Проблеми лан-дшафтно! архiтеркури, урбоекологи та озеленення населених мюць". - Льв1в. - 1998, т. 2. - С. 75-81.
3. Хоецький П.Б. Про загибель зв1р1в за умов багатосшжно! зими// Зб. доповщей М1жнарод. наук.-техн. студ. конф. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, т. 1. - С. 21-23.
0
УДК 581.9 (477.74) Мол. наук. ствроб. 1.П. Любинець1 -
ЯворЬвський нащональшй природний парк
НАС1ННА ПРОДУКТИВШСТЬ ДЕКОРАТИВНИХ ЕФЕМЕРОЩВ ЯВОР1ВСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Представлено результати дослщжень насшно! продуктивносп (коефщ1ент на-сшно! продуктивносп, потенцшна 1 фактична насшна продуктившсть) декоративних ефемеровдв Явор1вського нащонального природного парку.
Ключов1 слова: ефемеро!ди, насшна продуктившсть, Укра!нське Розточчя.
1 81070 Льв1вська обл., Явор1вський р-н, смт. 1вано-Франкове, вул. Зелена, 23
