CC BY
17
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
природного добору. Окр1м того, цi дерева е потенцiйними об'ектами для вив-чення довговiчностi платанiв в умовах культури в Люостеповш зонi Украши, адже в природних регюнах вони зростають понад тисячу рокiв.
Збереження генофонду декоративно та науково-щнних рослин роду Platanus штродукованого в Лiсостепу Украши, наразi можливе лише за умо-ви розроблення законодавчих актiв, як б гарантували збереження цих над-звичайно довговiчних дерев.
Л1тература
1. Грабовий В.М. Найстар1ш1 дерева платана у УкраЫ/Arboretum Bolestraszyce. -Bolestraszyce, 2000. - Zeszyt 5. - S. 21-41.
2. Липа О.Л. Платани у Укра1'н1// Кшвський ДУ iM. Т.Г. Шевченка. Науков1 записки, т. XVI. Працi боташчного саду iM. О.В. Фомiна № 25, 1957, вип. 1. - С. 123-130.
3. Майдецьк1 Л. Ландшафтш парки - удосконалеш природш ландшафти// Старовин-ш парки i проблеми ïx збереження. - Умань, 1996. - С. 14.
4. Одноралов В.С., Давидюк В.П., Божко О.Б. та îh. Природо-заповiдний фонд Ук-рашсько'1' РСР: (Зуестр-довiдник заповщних об'ектiв)/ За ред. М.А. Вошственського. - К.: Урожай, 1986. - 224 с.
5. Пшеничный И.Е. Платаны в зелёном строительстве Крыма. - Симферополь: Кры-миздат, 1960. - 48 с.
6. Пшеничный И.Е. Платаны в Крыму. - К.: Изд-во УАСХ наук, 1960. - 82 с.
7. Термена Б.К. Платан кленолистий на Буковиш// 1нтродукщя та акшматизащя рослин у УкраЫ. - К.: Наук. думка, 1971, вип. 5. - С. 43-49.
8. Dolatowski J. Kolekcje dendrologiczne w Podhorcach kolo Stryja (1896-1938)/ Arboretum Bolestraszyce. - Bolestraszyce, 1997. - Zeszyt 5. - S. 21-41.
УДК 630*15 Acnip. М.М. Казимир;
доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
АНАЛ1З Щ1ЛЬНОСТ1 КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО1 В МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДДЯХ ЛЬВ1ВЩИНИ
Проаналiзовано щшьшсть Capreolus capreolus L. в упддях Львiвськоi область За перiод з 1999 р. по 2004 р. тут спостер^аеться збшьшення чисельностi козулi европейсько'1\ Обгрунтовуеться доцiльнiсть включення Розточчя в Волино-Малопо-лiський лiсомисливський район.
Ключов1 слова: козуля европейська, щшьшсть популяцп, Львiвська область.
Doctorate М.М. Kazimir; doc. P.B. Khojetsky - USUFWT
Analysis closeness of Capreolus capreolus L. of Lviv region in hunting lands
A closeness is analyzed in hunting lands of the Lviv region. For period with 1999 for 2004 there is increase of quantity of roe deer in hunting lands of region. It is shown expedience of the Roztochchia including in a Volyno-Malopolisky forest-hunting district.
Keywords: Capreolus capreolus L., closeness of population, Lviv region.
Льв1вська область вщзначаеться великою р1зномаштшстю природних умов. На ii територи е р1внини i гори, поширеш полюью, люостепов1 та люо-лучш ландшафти. Така рiзноманiтнiсть природних умов зумовлена географiч-ним положенням, геолопчною будовою та характером поверхш. Площа облас-т сягае 21,8 км , що становить 3,6 % територи Украши. Станом на 1.01.2004 р.
Науковий вкчшк', 2005, вип. 15.2
в областi нараховувалося 62 користувачi мисливських упдь. За ними закршле-но 1754369 га, Í3 них: 1055205 га - польов^ 651487 га - люов^ 47677 га - вод-но-болотнi угiддя. Основнi мисливсью звiрi в угiддях: лось (Alces alces L.), олень благородний (Cervus elaphus L.), козуля (Capreolus capreolus L.), дика свиня (Sus scrofa L.), заець-русак (Lepus europaeus Pall.). Серед них найпопу-лярнiшим об'екгом полювання та найчисельнiшим видом е козуля.
Чисельнiсть козулi в угiддях Львiвськоï обласгi прогягом 1992-2004 р. змшювалася в межах вiд 6,6 до 10,9 тис. особин [3]. Найменша чисельшсть зареесгрована в 1997-99 рр. (рис. 1).
12000 т
s 10000 s ю
S 8000
О
jS 6000
'S
¡| 4000
и S
F 2000 +
0
+
+
+
+
H
Роки
1984 1988 1992 1996 2000 2004
Рис. 1. Чисельшсть козулi в мисливськихугiддях Львiвсько'i областi
Зима 1995-96 рр. характеризувалася складними погодними умовами: тривалими морозами, високим та тривалим (з листопада по квгтень) стговим покривом. Це призвело до втрат значно! кшькосл козулi [4]. Лише з 2000 р. чисельшсть почала збшьшуватися, але рiвня 1995 р. дос не досягла.
Ми здшснили розподiл територп користувачiв мисливських упдь Львiвськоl областi за районами, зпдно з мисливськогосподарським, люогос-подарським, фiзико-географiчним районуванням [1, 2]. Вiдповiдно до кожного районування проведено аналiз стану популяцп козулi в мисливських упд-дях Львiвськоl областi за перюд з 1999 по 2004 рр. Враховуючи, що стан популяцп найбшьш об'ективно характеризуе щшьтсть виду, ми зробили розра-хунок шдльност козулi згiдно з районуванням.
За люомисливським районуванням територiя Украши подiлена на сiм лiсомисливських областей, 12 люомисливських округ i 26 люомисливських районiв. Найбiльшою територiальною одиницею лiсомисливського районування е область, в основу видшення яко! покладено природноекономiчнi умови. Лiсомисливська округа - територiальна одиниця, природнi ландшафти та люо-вi формаци яко! знаходяться в однакових грунтово-кшматичних умовах. Основною класифжацшною одиницею лiсомисливського районування е люомис-ливський район. Це частина округи, однорщна за ландшафтом, фгтоценозом, складом популяцiй (мiкропопуляцiй) мисливських тварин. У зв'язку з великою рiзноманiтнiстю природних ландшафтiв, мисливськi упддя Львiвськоl областi, згiдно з люомисливським районуванням, належать до двох люомисливських областей, двох люогосподарських округ i трьох лiсомисливських районiв.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
7
—Волино-
Малопсшський
'■"* Прикарпатський
Роки
О
1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Рис. 2. Щтьшсть козулi вугiддях Львiвськоi областi (л^омисливське районування)
Як видно з рис. 2, за перюд з 1999 по 2004 р. щшьшсть козулi в мис-ливських упддях Львiвськоl областi зростае. Найбiльша щiльнiсть зареестро-вана у Волино-Малополюькому лiсомисливському районi, найменша - в Прськокарпатському.
Згiдно з люогосподарським районуванням, територiя Укра1ни подше-на на шiсть лiсогосподарських областей, п'ятнадцять лiсогосподарських округ, 41 люогосподарський район. Лiсогосподарська область - найбшьша те-риторiальна одиниця, яка характеризуеться вщносно подiбними природними умовами (кшмат, рельеф) лiсового фонду, економiчними умовами. Люогоспо-дарськi округи характеризуются подiбними геолого-геоморфологiчними особливостями, характером переважаючих рослинних формацiй, цiльовим призначенням лiсiв, лiсистiстю, переважанням основних лiсотвiрних порщ i 1х продуктивнiстю та шшими особливостями. У межах округ видшено люо-господарськi райони. Лiсогосподарський район включае територи, однорiднi за природними ландшафтами, ф^оценозом, складом флори i особливостями лiсового господарства. Вiн характеризуеться найбшьшою однорiднiстю складу i структурою лiсiв, використання та вiдтворення лiсових ресурсiв, специ-фiкою люового господарства. Мисливськi угiддя Львiвськоl област належать до двох лiсогосподарських областей, трьох лiсогосподарських округ i п'яти лiсогосподарських районiв.
Як видно з рис. 3, щшьшсть козулi найбшьша в Малополюькому люо-господарському райош, що вiдповiдае Волино-Малополiському мисливсько-господарському райош. Щшьшсть козулi в Передкарпатському райош дещо бiльша, нiж в Опшьсько-Ростоцькому.
Згiдно з фiзико-географiчним районуванням, як видно з рис. 4, щшьшсть козулi в упддях Ростоцького географiчного району значно бшьша, шж в Опiльському i, навггь, в угiддях Малого Полiсся. Опшьський район характеризуеться найменшою щшьшстю виду. Розточчя за сво1ми люорослинними умовами бiльше подiбне до люорослинних умов Малого Полiсся, нiж Опшля. Для Малого Полiсся та Розточчя е характерним переважання суборових та сугрудових умов, як тут займають понад 90 % площi люового фонду. На
Науковий вкник, 2005, вип. 15.2
Ошлш переважають грудовi умови (95,4 % плошд), а суборовi та сугрудовi умови становлять менше 10 % плошд лiсового фонду. Багатi (груди) люорос-линнi умови на Полюс становлять 2,4 %, на Розточчi - 18,0 % плошi. Люис-тiсть територп Опiлля менша, шж на Розточчi та Малому Полюсь
7 6 ■
о 5 ■
се Я Я
ю е
и
О
4 ■■ 3 ■
2 ■
1 ■■
♦ Малопол1ський
—Опшьсько-Ростоцький
—Передкарпатський
)( Зовншшх Карпат
Ж Стрийсько-МЬкпрський
Роки
1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Рис. 3. Щтьшсть козулi в угiддях Львiвськоi областi (лкогосподарське районування)
ев И 99 Я Ю О и
о
9 8 7 6 5 4 3 2 1 0
—♦— Мале Полюся —■— Розточчя —а— Опшля Ж Передкарпаття Карпати
+
+
+
+
+
1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 Роки
Рис. 4. Щтьшсть козулi в угiддях Львiвсько'i областi (географiчнерайонування)
Отже, лопчним е включення Розточчя до Волино-Малополюького ль сомисливського району, а Отлля залишити в Прикарпатському люомис-ливському районi.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Татаринов К.А., Чернявський М.В. та ш. Мис-ливствознавство. - К.: РНМК ВО, 1993. - 197 с.
2. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдовы// Под ред. С.А. Генсирука. - К.: Наук. думка, 1981. - 358 с.
3. Хоецький П.Б., Казимир М.М. Поширення козул1 европейсько! (Саргео1ш сарге-о1ш Ь.) в упддях Льв1всько! обласп// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - 2004, вип. 14.4. - С. 46-49.
4. Хоецький П.Б. Про загибель зв1р1в за умов багатосшжно! зими// Зб. доповщей шжнар. наук.-техн. студентсько! конф. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1998, т. 1. - С. 21-23.
