CC BY
43
З табл. 1 видно, що видiли з люовими культурами, прогалинами, ви-рубками дешифруються точно i розходження невелик^ Це пояснюеться тим, що на зшмках цi категори лiсових земель зображеш бiлим кольором, тому ч^ко можна дешифрувати межi цих об'ек^в. Складнiше дешифруються видь ли зi складними насадженнями старшого вiку. З невеликим розходженням дешифруються межi кварташв, що пояснюеться наявнiстю квартальних просiк. Досить точно дешифруються лiсовi дороги. У загальному розходження для всього урочища е невелике, оскшьки перехщ вiд лiсових земель до земель сшьськогосподарського призначення е ч^ким.
Висновки. З метою автоматизаци системи ведення люового господар-ства важливо створювати i впроваджувати у виробництво лiсовi геошформа-цiйнi системи. Поеднання цифрово! карти лiсництва i повидшьного банку да-них в однш системi дае змогу оперативного доступу до основно! таксацшно! шформаци про об'екти лiсового фонду.
Лiсовi геошформацшш системи дають змогу значно прискорити i шд-вищити ефективнiсть планування i здiйснення лiсогосподарських заходiв, зокрема доглядових рубань, люовпорядкувальних розрахункiв, визначення пожежного стану лiсiв i планування вщповщних протипожежних заходiв.
Доцiльно використовувати космiчнi знiмки в ГIС-технологiях як нось !в повно! та оперативно! шформаци про стан надгрунтового вкриття. Новi технологи iз застосуванням ЕОМ роблять можливим на основi космiчних знiмкiв створювати тематичнi карти для люового господарства, якi при поеднанш з iншими картами можуть стати основою професшних геошформа-цiйних систем.
Лггература
1. Ильючик М.А. Оценка состояния древостоев по аэрокосмическим изображениям, http://www.bioscience.ru.
2. Лопатин Е. К вопросу об автоматизированной актуализации информации о лесном фонде по космическим снимкам, http://www.forgis.ru/publications/forest_actualization.
3. Ткач В.П., Полупан А.В., Костяшкш С.Н. 1нформацшш технологи в люовш га-луз^/ Люовнй 1 мисливський журнал. - Кшв. - 2003, № 1. - С. 10-12.
УДК 635.005 Ст. наук. ствроб. В.М. Грабовий\
канд. бюл. наук - НДП "Софивка" НАН Украти
НАЙЦШШШ1 ПРЕДСТАВНИКИ РОДУ PLATANUSL. В УКРА1Н1
ТА ПОТРЕБА IX ЗБЕРЕЖЕННЯ
На 0CH0Bi аналiзу л^ературних джерел та власних дослщжень наведено перелш найцiннiших представникiв роду Platanus L. в Укрш'ш та вказано на потребу ix збере-ження та охорони.
Ключов1 слова: платан, охорона, дерево, щнний, вид.
1 sofievka@ck.ukrtel.net
Науковий вкник, 2005, вип. 15.2
Senior scientific employee V.M. Grabovyy -NDP "Sofiyivka"
of the NAS of Ukraine
The most valuable representatives of Platanus L. family in Ukraine and
necessity of their protection
On the basis of the analysis of literary and own researches the list of the most valuable representatives of Platanus L. in Ukraine leads and indicated on the necessity of their protection.
Keywords: sycamore, protection, tree, is valuable, genus.
Зародження садово-паркового мистецтва вщбулося ще в стародавш часи. У Вавилош, Шумер^ Ассирй, Стародавшх Сгиш!, Кита!, Японй, а тз-тше у Грецй та Римi вже юнували штучно створеш парки. В цих парках росли рiзноманiтнi дерева та кушд, були влаштоваш квiтники. Парки були мюця-ми тихого вiдпочинку, !х присвячували богам, бiля них будували храми.
Протягом багатьох столiть залежно вiд мiсць розташування, вiрувань, культури, економiчних та iнших передумов виникали i формувались багатог-раннi парковi та ландшафтнi просторовi структури, як не тiльки зберiгали свiй природний початок, але й утримували в собi елементи впровадження людського задуму [3].
З плином часу мальовничють парюв зростала i надала велик можли-востi для розквiту бюлопчного рiзноманiття рослин, для розвитку шдивщу-альних смакiв, для вiдображення в природi людських почуттiв, для злиття природи з особислстю людини.
В основу влаштування паркiв були закладеш прийоми вiльного пейзажного трактування природи. Зелеш насадження, насиченi щкавими екзо-тичними рослинами, стали головними об'еднуючими елементами вЫе! лан-дшафтно-композицшно! структури цих паркiв. Використання природних умов (рельефу, камшня, води та екзотичних рослин) в ландшафтно-компози-цшних структурах паркiв мали великий вплив на !х художне сприйняття.
Одними з таких рослин, що використовувались ще в парках Старо-давньо! Грецп та Риму, а шзшше набули популярностi в ландшафтних парках Укра!ни - е представники роду Platanus L.
Платани екзотичш рослинш гiганти, що виникли в крейдову епоху в тзньому альбi - на початку сеноману. Знахщки !х викопних решток вказу-ють на те, що в неогеновий перюд чисельнi представники цього роду входили до складу перших змшаних лiсiв. Зараз, рiд платан (Platanus) единий представник родини платанових (Platanaceae), що являе собою характерний приклад монотипно! родини. Серед його представниюв в культурних зелених насадженнях Центрально! та Схщно! Свропи найбшьшого поширення набули Platanus orientalis L. (платан схщний), Platanus occidentalis L. (платан захщ-ний), Platanus acerifolia (Ait.) Wild. (платан кленолистий) та !х декоративш форми. Розповсюдження в парках Свропи вони набули в XVIII - XIX столгг-тях у перюд коли й були штродуковат на цю територш, яка частково е !х па-леонтологiчним ареалом. Звичайно, найбшьш поширеним серед названих ви-дiв став Platanus acerifolia, який завдяки сво!й гiбриднiй природ^ виявився найбiльш екологiчно пластичним.
Отже, вже в другш половинi XVIII ст., платани стали справжньою ок-расою магнатських ландшафтних парюв в яких ix висаджували, як солiтери в центрaльнiй чaстинi або неподaлiк вщ будiвель, пaлaцiв, вздовж водойм, у виглядi невеликих монокультурних груп, в алейних насадженнях, тощо.
Нaрaзi в старовинних парках Украши, Польщi, Шмеччини та iншиx краш Центрaльноi та Сxiдноi Свропи збереглися дерева платана, що були ви-сaдженi ще в позaминулi столiття. I сьогодш, саме цi дерева е живими пам'ят-ками садово-паркового мистецтва та потребують збереження й охорони. Як-що в бiльшостi Свропейських краш ix охорона налагоджена, то в Украш во-на, поки-що, формальна, хоча звернення науковщв щодо охорони таких дерев були ще у 50-60 рр. минулого столггтя. Багато магнатських парюв, скверiв та шших зелених насаджень, що були створеш понад столiття тому, зараз знахо-дяться в пiдпорядкувaннi: шкiл, лжарень, сaнaторiiв, мiськиx та селищних рад та ш., керiвництво яких не завжди обiзнaно щодо ix iсторичноi та науко-воi цiнностi.
В Украш дерева платани, що потребують охорони та збереження, за даними О.Л. Липи [2], зростають: в Закарпатсьюй област - у мютах Берего-во, Мукачеве, Ужгород, у селищах Довге та Великоберезне; у Вшницьюй об-лaстi - в парку при середнш школi с. Устя, Бершадського району та в парку бшя районного центра Немирiв; в Одеськiй облaстi - в районному ^rnpi 1з-мaiл та в самш Одесi. Однiею з найстарших i нaймогутнiшиx особин цього роду в Укрш'ш, на думку О.Л. Липи, е платан кленолистий у Маювському парку, що на Подали.
Б.К. Термена [7], обстеживши насадження платана кленолистого в Чер-нiвецькiй облaстi у серединi 60-х роюв ХХ столiття, теж наводить приклади досить старих дерев: в Берегометському парку (стм. Берегомет Вижницького району), де на час обстеження росли 2 дерева вшом 80 роюв; в Кaрпaчiвському парку (с. Кaрпaчiв Глибоцького району) - 3 дерева вшом 90 роюв; у Сторожи-нецькому парку (м. Сторожинець, парк на територи школи-штернату) - 85^ч-не дерево платана кленолистого; у парку на територи лшарт м. Вижниця -5 дерев вшом 85 роюв; у придорожшх насадженнях с. Буденець Сторожинець-кого району - 4 дерева вшом 80 роюв; у Вжнянському парку (с. Вжно Застав-нiвського району) - 120^чне дерево; в Оршовецькому парку (с. Оршiвцi Кщ-манського району) зростали два 115-рiчниx платани; у парку с. Михальча Сто-рожинецького району - 80-рiчне дерево; у парку дитячого санаторш "Садго-ра" в м. Чернiвцi росли 2 дерева платана вiком 115 роюв заввишки до 29 м, дь аметр ix стовбурiв становив 1,35 м на висот 1,3 м; у Чершвецькому боташчно-му саду було три 90^чних дерева платана кленолистого та в парку iм. Т.Г. Шевченка (колишнiй iм. Кaлiнiнa) - сiм 90-рiчниx платашв.
За даними В.С. Одноралова, В.П. Давидюка, О.Б. Божко та ш. [4], на територii Луцького педшституту у 1977 роцi зростало едине на Волиш 80-рiчне дерево платана захщного, на територii псиxоневрологiчноi лiкaрнi в м. Рогaтинi 1вано-Франювсь^' облaстi у 1972 роцi рю платан сxiдний вiком 150 роюв, в м. Кам'янець-Подшьському по вул. Леншградсьюй у 1969 роцi був 90^чний платан кленолистий, у Маювському парку Дунаевецького
Науковий iticiiiiK, 2005, вип. 15.2
району Хмельницько! областi у 1969 рощ було два досить старих дерева платана кленолистого, у м. Одеса в 1972 рощ у скверi Оперного театру було 4 дерева платана захщного вжом 135, 150, 160, 170 роюв; на вул. Менделеева було 163^чне дерево; у скверi Пелле-рояль - 2 дерева вжом 113 i 133 роки; у скверi Старостiна - 3 дерева вжом 95-100 роюв.
За даними 1.С. Пшеничного [5, 6], в Криму найстарiшi дерева платашв схiдного захiдного та кленолистого ростуть в парках: Алушти, Гаспри, Ма-сандри, Ялти, Гурзуфу, Алупки, Лiвадi!, Нiкiти, Артеку, Кастелу та деяких шших населених мiсць.
Наявшсть вiкових дерев платана в Укра!ш пiдтверджуеться не лише лiтературними даними, а й проведеними нами експедищйними дослщження-ми в 1999-2004 рр. Так, в Мiженецькому парку (Мiженець Старосамбiрського району Львiвсько! областi) зростають 4 досить старих дерева платани, яю до 1999 р. досягли висоти 22-25 м i мають дiаметри стовбурiв на висотi 1,3 м вщповщно - 0,67; 0,72; 0,78; 0,62 м. Також, досить щнний п'ятистовбурний платан зростае в Шдпрщвському парку (с. Пiдгiрцi Стрийського району Львiвсько! областi). Розмiри його крони 28*28 м, дiаметри стовбурiв на висо-тi 1,3 м вщповщно сягають - 0,85; 0,79; 0,73; 0,86; 0,73 м [1]. Зпдно з даними польського вченого Я. Долотовського [8], який у сво!х дослщженнях опи-раеться на списки рослин цього парку складеш колишшм його господарем Я. Браницьким, цей платан схщний був висаджений у парку в 1902 рощ. Од-не з дерев платана кленолистого в Маювському парку станом на 2000 рш, вь ком 150-200 роюв, досягло розмiрiв крони 27*27 м та дiаметру стовбура на висот 1,3 м - 1,44 м, шше ж, дещо молодшого вжу висотою 22 м i з дiамет-ром стовбура 0,77 м. [1]. О^м вищезазначених дерев нами у 2002 - 2004 рр. були обстежеш платани в парках с. Устя Бершадського району, та стм. Неми-рiв Вшницько! обласл, а також, у зелених насадженнях Чершвецько!, Черш-пвсько! i Одесько! областей та на територй Пiвденного берега Криму.
Найшвшчшше в Укра!нi мiсцезростання двохсотрiчного платана за-хiдного нами виявлено в с. Сокирянщ Чернiгiвсько! областi. Дане дерево мае дiаметр штамбу на висот 1,3 м - 1,5 м та дiаметр крони 25*25 м.
Переважна бшьшють вище названих дерев платана на момент обсте-ження !х нами та шшими вченими була в доброму стат. Однак, окремi осо-бини платана захщного, що ростуть у скверах м. Одеси, Ялти та Алушти мали дупла, ураження антракнозом, та платановими молями.
Проведений нами ретельний анашз кшматичних умов зростання за минулi сторiччя та експедицiйнi дослiдження показали, що наразi в Лiсостепу Укра!ни ростуть дерева Platanus orientalis, P. occidentalis та P. acerifolia, яю витримали зниження температури повiтря до -28-31°С. Дерева вищеназваних видiв роду Platanus, що витримали майже без пошкоджень абсолютш мтму-ми температур до -30 °С можна вважати бшьш морозостiйкими порiвняно з тими особинами, що загинули. Вони е чудовим маточним матерiалом для вегетативного розмноження та широкого впровадження в культуру в даному регюш Укра!ни. Тому, саме щ дерева потребують особливо! уваги й охорони, адже вони пройшли понад сторiчний перюд акшматизацй i вижили внаслщок
природного добору. Окр1м того, цi дерева е потенцiйними об'ектами для вив-чення довговiчностi платанiв в умовах культури в Люостеповш зонi Украши, адже в природних регюнах вони зростають понад тисячу рокiв.
Збереження генофонду декоративно та науково-щнних рослин роду Platanus штродукованого в Лiсостепу Украши, наразi можливе лише за умо-ви розроблення законодавчих актiв, як б гарантували збереження цих над-звичайно довговiчних дерев.
Л1тература
1. Грабовий В.М. Найстар1ш1 дерева платана у УкраЫ/Arboretum Bolestraszyce. -Bolestraszyce, 2000. - Zeszyt 5. - S. 21-41.
2. Липа О.Л. Платани у Укра1'т// Кшвський ДУ iM. Т.Г. Шевченка. Науков1 записки, т. XVI. Працi боташчного саду iM. О.В. Фомiна № 25, 1957, вип. 1. - С. 123-130.
3. Майдецьк1 Л. Ландшафтш парки - удосконалеш природш ландшафти// Старовин-нi парки i проблеми ïx збереження. - Умань, 1996. - С. 14.
4. Одноралов В.С., Давидюк В.П., Божко О.Б. та îh. Природо-заповiдний фонд Ук-рашсько'1' РСР: (Зуестр-довiдник заповщних об'ектiв)/ За ред. М.А. Вошственського. - К.: Урожай, 1986. - 224 с.
5. Пшеничный И.Е. Платаны в зелёном строительстве Крыма. - Симферополь: Кры-миздат, 1960. - 48 с.
6. Пшеничный И.Е. Платаны в Крыму. - К.: Изд-во УАСХ наук, 1960. - 82 с.
7. Термена Б.К. Платан кленолистий на Буковиш// 1нтродукщя та акшматизащя рослин у УкраЫ. - К.: Наук. думка, 1971, вип. 5. - С. 43-49.
8. Dolatowski J. Kolekcje dendrologiczne w Podhorcach kolo Stryja (1896-1938)/ Arboretum Bolestraszyce. - Bolestraszyce, 1997. - Zeszyt 5. - S. 21-41.
УДК 630*15 Acnip. М.М. Казимир;
доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
АНАЛ1З Щ1ЛЬНОСТ1 КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО1 В МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДДЯХ ЛЬВ1ВЩИНИ
Проaнaлiзовaно щшьшсть Capreolus capreolus L. в угщдях Л^всько'1' область За перюд з 1999 р. по 2004 р. тут спостер^аеться збшьшення чисельностi козулi европейсько'1. Обгрунтовуеться доцiльнiсть включення Розточчя в Волино-Малопо-лiський лiсомисливський район.
Ключов1 слова: козуля европейська, щшьшсть популяцп, Львiвськa область.
Doctorate М.М. Kazimir; doc. P.B. Khojetsky - USUFWT
Analysis closeness of Capreolus capreolus L. of Lviv region in hunting lands
A closeness is analyzed in hunting lands of the Lviv region. For period with 1999 for 2004 there is increase of quantity of roe deer in hunting lands of region. It is shown expedience of the Roztochchia including in a Volyno-Malopolisky forest-hunting district.
Keywords: Oapreolus capreolus L., closeness of population, Lviv region.
Львiвськa область вщзначаеться великою рiзномaнiтнiстю природних умов. На ii територи е рiвнини i гори, поширеш полюью, лiсостеповi та люо-лучш ландшафти. Така рiзномaнiтнiсть природних умов зумовлена геогрaфiч-ним положенням, геолопчною будовою та характером поверхш. Площа облас-т сягае 21,8 км , що становить 3,6 % територи Украши. Станом на 1.01.2004 р.
