CC BY
36
3. Гузш А.1. Просторово-типологiчна органiзацiя населення птах1в лiсостанiв Захщного perioHy Украши / А.1. Гузiй. - Житомир : Вид-во "Волинь", ПП "Рута", 2006. - 448 с.
4. Кузякин А.П. Зоогеография СССР / А.П. Кузякин // Ученые записки МОПИ им. Н.К. Крупской. - Сер.: Биогеография. - 1962. - Т. 109, вып. 1. - С. 3-182.
Мазепа В.Г. Дуплогнездящиеся птицы березово-сосновых лесов Житомирского Полесья
Приведены результаты исследований видового состава и количества дуплог-нездящихся птиц в лесонасаждениях Житомирского Полесья. В березово-сосновых лесах региона в гнездовой период было выявлено семнадцать видов, птиц гнездящихся в дуплах. Их плотность с 1,2 в несомкнутых лесных культурах увеличивалась почти до 114 ос./км2 - в спелых насаждениях.
Ключевые слова: дуплогнездящиеся птицы, популяция, плотность.
Mazepa V.G. The Hollow-breeding birds in the birch-pine forests of Zhytomyr Polissya
The results of investigations of the hollow-breeding birds species composition and their number in Zhytomyr Polissya forest stands are presented. Seventeen species of the hollow-breeding birds were identified in the birch-pine forests of the region during the breeding period. Their density has grown from 1,2 in the broken canopy stands up to 114 pers./km2 in the mature stands.
Keywords: hollow-breeding birds, population, density.
УДК 551.521 Ст. наук. ствроб. О.Л. Бойко - КиОвська ЛНДС УкрНДШГА
ДИНАМ1КА ВМ1СТУ В ЯГ1ДНИХ I Л1КАРСЬКИХ РОСЛИНАХ Л1С1В ПОЛ1ССЯ УКРАШИ ЗА РОКАМИ
Проаналiзовано динамжу радюактивного забруднення дикорослих ягщних i карських рослин л^в Полюся Укра!ни за роками. Встановлено залежшсть величини вмюту 137Cs у пагонах i ягодах чорнищ вщ щшьност радюактивного забруднення Грунту у рiзнi роки спостережень.
Ключовг слова: радюнуклщи, лiсовi екосистеми, щшьшсть радюактивного заб-руднення Грунту.
Постановка задачг Авар1я на Чорнобильськш АЕС призвела до радюактивного забруднення значних територш Украши. Найбшьшого впливу ава-ршних викид1в ЧАЕС зазнала твшчна частина нашо! держави - Полюся. У цьому регюш сконцентровано близько 40 % л1шв Укра!ни, яю, природно, також зазнали радюактивного забруднення. Дослщники встановили, що люов1 масиви виконали сво! природш функцп 1, певною м1рою, захистили населен пункти та сшьськогосподарсью упддя, вщ ще бшьшого радюактивного забруднення [4]. У той же час, завдяки акумуляцп значно! кшькосп радюактивних елеменпв, люи, на частит територш, перетворились у джерело рад1ацшно! небезпеки, що пот-ребуе виважених кроюв щодо проведення люогосподарських заход1в 1 викорис-тання продукцп люового господарства. У зв'язку з цим актуальними е мошто-рингов1 дослщження, спрямоваш на вивчення радюактивного забруднення компонента люових екосистем та продукцп люового господарства, особливо неде-ревно!, для яко! характерний значним вмют радюнуклщв.
Аналiз проблеми. Вивчення р1вшв радюактивного забруднення дикорослих рослин, з яких деяю належать до лжарських 1 япдних, на Украш розпо-чалось у середин минулого столггтя [2]. Дослщники, тд час вивчення сумарно!
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.6
бета-активносл рослин у рiзних регiонах Укра1ни, встановили, що чорниця, верес, брусниця належать до нагромаджувачiв радiоакгивних елементав. Авгори публжаци гакож виявили, що рослини родин розов^ айсгровi i первоцвiгi харак-геризуюгься значною бета-активнютю, що вказуе на погенцiйнi властивост нагромаджуваги певнi радiонуклiди.
До аварп на ЧАЕС навколо працюючих атомних елекгросганцiй проводили досить широк! спостереження за вмютом деяких радюактивних елеменгiв в об'ектах навколишнього середовища, зокрема i у деяких видах рослин, части-на з яких також належать до лiкарських i ягiдних [6]. Так, дослiдженнями навколо Бшоярсько! АЕС було встановлено, що конюшина сегодня, калюжниця бо-лотяна та щучник дернистий штенсивно нагромаджують 1 7Cs.
Досить штенсивно розпочали займатись вивченням радiоакгивного заб-руднення дикорослих рослин лiсiв безпосередньо тсля аварп на ЧАЕС. У Бшо-русi вивчалась iнгенсивнiсгь нагромадження 137Cs понад 100 видами рослин [3] у рiзноманiгних екологiчних умовах. Дослщники встановили види, як! характе-ризувались значними рiвнями радiоакгивного забруднення, а також еколопчт умови (заплави, заболочен лiси), у яких спостерк'аеться значна мiграцiя ра-дiоакгивних елеменпв. Необхiдно зазначити, що у практищ ведения лiсового господарства результати вказаних дослщжень використовувати практично не-можливо, оскшьки вони не пов'язанi з конкретними типами лiсорослинних умов або титв лiсу. У той же перюд в Бiлорусi були проведет дослщження щодо ра-дiоакгивного забруднення дикорослих япдних рослин лiсiв [1]. Дослщники встановлювали залежносгi мiж вмютом радюнуклдав у rрунгi та питомою ак-гивнiсгю радiонуклiду у ягодах.
В Украш дослiджения щодо вивчення закономiрносгей радiоакгивного забруднення дикорослих япдних i лiкарських рослин лiсiв розпочалися безпосередньо пiсля аварп на ЧАЕС i набули широкого розмаху на початку 90-х роюв минулого сголiггя [4, 5]. Дослiдники дали кшькюну оцiнку м^ацп радюнукль дiв у сисгемi "грунт-рослини"; виявили найбшьш кригичнi, з iнгенсивносгi над-ходження, типи лiсорослинних умов; визначили коефщенти переходу для найбiльш поширених видiв рослин.
Аналiз лiгерагурних джерел дае змогу зробити певнi висновки: в перший перюд тсля аварп на ЧАЕС досить детально вивчали закожмрносп нагромадження 137Cs численними лжарськими та япдними рослинами лiсiв Полю-ся Бiлорусi i Укра1ни; в наукових журналах за остант 10-15 роюв е поодиною публжацй щодо радiоакгивного забруднення цих рослин.
Результати дослщжень та 1'х ана. из. Вивчення радiоакгивного забруднення найбiльш поширено1 япдно1 рослини лiсiв Полюся Укра1ни - чорницi проводили на постшних пробних площах (ППП), як закладенi у 1991 р. Полюь-ким фiлiалом УкрНД1ЛГА у вологих суборах. На всiх дослiдних об'ектах зрос-тали середньовiковi сосновi насадження I класу бонiгегу та повнотою 0,7-0,8. Величина щiльносгi радiоакгивнoго забруднення грунту на постшних пробних площах змiнювались вщ 28 кБк/м2 (0,75 Ю/км2) до 278,8 кБк/м2 (7,5 Ю/км ).
Результати oблiкoвих i спектрометричних дoслiджень свiдчагь, що на бшьшш часгинi пoсгiйних пробних площ спoсгерiгаегься зменшення питомо1 акгивнoсгi пагошв та япд чoрницi з часом (табл.). Так, на ППП № 13 (мшмаль-
на щшьтсть радюакшвного забруднення Грунту) питома активнють Cs в па-гонах чорнищ зменшилась з 2006 р. по 2010 р. у два рази, а питома активнють 137Сз в ягодах - у 3,3 раза. На ППП №18, яка характеризуется максимальним радюактивним забрудненням Грунту, зазначет вище показники зменшились у 2,4 i 2,6 раза. Подiбне значне зниження питомо! активностi 137Cs у пагонах i ягодах чорнищ протягом невеликого вiдрiзку часу може пояснюватись кiлькома обставинами: погодними умовами вегетацшного перiоду рокiв спостереження, бшьш жорстким закрiпленням радiонуклiду в Групп з часом. Необхiдно також зазначити, що на частинi постiйних пробних площ отримано дещо iншi результата. Так, на ППП №14 питома активнють 137Cs в пагонах знизилась з 6343±482 Бк/кг до 7103±672 Бк/кг, а у ягодах - з 1691±42 Бк/кг до 1010±22 Бк/кг, що значно менше нiж на попереднiх дослiдних дшянках.
Табл. Динамша радюактшшого забруднення чорнищ за роками
№ п.п.п
Показники
Роки спостережень
2006 р.
78
2010 р.
13
Щшьтсть радюактивного забруднення Грунту, кБк/м
49,1:
28
Питома актившсть С8 в пагонах, Бк/кг
3021±
1536±
Питома акгивпiсгь С8 в ягодах, Бк/кг
591±
тпт
180±
14
Щiльпiсгь рад^кт-ивного забруднення Грунту, кБк/м
91,6
79
Питома актившсть С8 в пагонах, Бк/кг
6343±
7103±
Питома активпiсть С8 в ягодах, Бк/кг
1691±
ТТ07
1010±
15
Щшьтсть радюактивного забруднення Грунту, кБк/м
247,5
258
Питома актившсть С8 в пагонах, Бк/кг
14910±
14769±
Питома активпiсть С8 в ягодах, Бк/кг
2934±
2787±
150,4±И'4
16
Щiльпiсть радюактивного забруднення Грунту, кБк/м
185
Питома активпiсть С8 в пагонах, Бк/кг
Питома актившсть С8 в ягодах, Бк/кг
5607 1569й"
5104±
1027±
17
Щiльпiсть радюактивного забруднення Грунту, кБк/м
103,0±
104
Питома актившсть С8 в пагонах, Бк/кг
6186±
7241±
Питома активпiсть С8 в ягодах, Бк/кг
1471±
1139±
18
Щшьтсть радюактивного забруднення Грунту, кБк/м
278,8±
360
Питома актившсть С8 в пагонах, Бк/кг
28885±
12267±
Питома активпiсть С8 в ягодах, Бк/кг
8982±
3459±
Мiж щшьнютю радiоакгивного забруднення Грунту та питомою актив-нiстю 137Cs в пагонах (рис. 1) i ягодах (рис. 2) чорнищ у ва роки спостережень зазначеш залежносп, як характеризуются рiвнянням прямо! лши. У вшх ви-падках у роки бшьш вщдалеш вiд часу надходження радюнуклщв у лiсовi еко-системи спостертаеться дещо пологiшi залежностi мiж показниками, що вивча-лись:
а) залежшсть мiж питомою активнiстю С8 у ягодах чорнищ та щшьшстю радiоактивного забруднення Грунту у роки:
• 2006 р. - у = 574,05-X;
• 2010 р. - у = 233,72-Х;
б) залежшсть мiж питомою актившстю 137С8 у пагонах чорнищ та щшьшстю радюактивного забруднення Грунту у роки:
• 2006 р. -у = 2091,5-Х;
• 2010 р. - у = 1459,9-Х.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.6
Ця 3aKOHOMÍpHÍCTb пояснюеться бiльш швидким зниженням вмюту Cs у рослинах, нiж це вщбуваеться у rpyHTÍ. У першому випадку зниження пояснюеться розпадом радюнукшду та зменшенням iнтенсивностi його мпрацп до рослин, а у другому - лише розпадом радюактивного елементу.
5000-
и 1
2 S
al
4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0
-2006 ■■2007 -2010
у = 574,05х-R 0,44
у = 304,38х R2= 0,45
у = 233,72х - Г 0.34 -
1
2 3 4 5 6 7 Щшьшсть радюактивного забруднення грунту, кБк/м2 Рис. 1. Залежтсть питомо! aumueHocmi 137Cs у ягодах чорнищ eid w<wbHocmi радюактивного забруднення Трунту у pÍ3Hiроки (2006, 2007, 2010рр.)
Необхщно також зазначити, радюактивне забруднення пагошв чорнищ значно вище вщ вмiстy 137Cs в И ягодах, що можна пояснити поступовим нагро-мадженням радiонyклiдy у пагонах протягом кшькох рокiв, а також бюлопчни-ми особливостями рослини. Вивчення динамши радiоактивного забруднення дуже поширено! лжарсько! рослини лiсiв Полiсся Укра1ни конвали травнево! за роками, також дало змогу виявити зниження питомо! активност 137Cs у И над-земнш вегетативнiй частинi (рис. 3).
18000т
л -
М I
я S
И Сь
а о
U *
3 к
а С
16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
у* у
у — 2091,5х R2= 0,46 /
............... 2006
.......... 2007 у = 2088,5х R2= 0,47
----2010 х**
у= 1459,9х R2= 0,30
у* "*
у' ....................' ......
1 2 3 4 5 6 7 8 Щшьшсть радюактивного забруднення грунту, кБк/м2 Рис. 2. Залежтсть питомоi активност1 Cs у пагонах чорнищ eid щ1льност1 радюактивного забруднення фунту у рЬтроки (2006, 2007, 2010рр.)
6000
0 5000
"I * 4000
я ^
I" зооо
2
|В 2000
н
к 1000 о
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2008 Роки Рис. 3. ДинамЫа питомог активност 137Csу mpaei конвали на ППП-1 за роками
Ця залежшсть, не зважаючи на значш 3mí™ величин питомо!" активносп радюнуктду за роками щдтверджуеться результатами регресшного аналiзу, ап-роксимуеться лiнiйним рiвнянням виду у = а + Ьх. Висновки:
1. Спостережено зменшення вмюту 137Cs у япдних i лшарських рослинах л1с1в Полiсся Укра1ни за роками. Iнтенсивнiсть цього зменшення зале-жить вiд екологiчних умов (степеня закрiплення радiонуклiду у Груни) та погодних умов конкретного року спостережень
2. Мiж щiльнiстю радюактивного забруднення Грунту та питомою активтс-тю 137Cs у лiкарських та япдних рослин юнуе пряма залежшсть, яку мож-на описати рiвнянням прямо! лiнii.
Л1тература
1. Булавик И.М. Обоснование лесопользования в условиях радиоактивного загрязнения Белорусского Полесья : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Лесоведение и лесоводство" / И.М. Булавик. - Гомель, 2007. - 39 с.
2. Гродзинский Д.М. Естественная радиоактивность растений и почв / Д.М. Гродзин-ский. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1965. - 216 с.
3. Елашевич Н.В. Авария на ЧАЭС: загрязнение травянистых растений. Практические аспекты / Н.В. Елашевич // Вести АН Беларуси. - Сер.: Физико-энергетических наук. - 1992. -№ 1. - С. 5-10.
4. Краснов В.П. Радюеколопя л1ав Полюся Укра!ни / В.П. Краснов. - Житомир : Вид-во "Волинь", 1998. - 112 с.
5. Краснов В.П. Радюеколопя лкарських рослин / В.П. Краснов, О.О. Орлов, А.1. Геть-манчук. - Житомир : Вид-во "Полюся". - 216 с.
6. Нифонтова Н.Г. Cs в растениях окрестностей Белоярской атомной электростанции имени И.В. Курчатова / Н.Г. Нифонтова, Н.В. Куликов // Экология : журнал. - 1984. - № 5. -С. 81-83.
Бойко О.Л. Динамика содержания 137Cs в ягодных и врачебных растениях лесов Полесья Украины за годами
Проанализирована динамика радиоактивного загрязнения дикорастущих ягодных и врачебных растений лесов Полесья Украины по годам. Установлена зависимость величины содержания 137Cs в побегах и ягодах черники от плотности радиоактивного загрязнения почвы в разные годы наблюдений.
Ключевые слова: радионуклиды, лесные экосистемы, плотность радиоактивного загрязнения почвы.
Boyko O.L. Dynamics of 137Cs content in berry and medicinal plants of forests of Ukrainian Polissya according with years
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.6
Dynamics of radioactive contamination of wild-growth berry and medicinal plants of forests of Ukrainian Polissya was analyzed according with years. It was proved the dependence of value of 137Cs content in shoots and berries of bilberry with density of soil radioactive contamination in different observation years.
Keywords: radionuclides, forest ecosystems, density of soil radioactive contamination.
УДК 630*547 Членкор ВА. Майборода, канд. с.-г. наук -ЛАН Украши
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТОВАРНО1 СТРУКТУРИ ДЕРЕВОСТАН1В ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО
Узагальнено результати багаторiчних дослщжень за товарною структурою чис-тих нормальних та зрщжених деревосташв дуба червоного бореального. Вихщ ос-новних сортимешгв пов'язано з умовами мюця зростання та диференцшовано за кла-сами продуктивности У шдсумку наведено рекомендовану стиглють для деревосташв дуба червоного бореального у рiзних умовах.
Ключовi слова: товарна структура, насадження, рубки, деревина, користуван-ня, динамжа, стиглють.
Вирощування насаджень кожно! породи - виконання не тльки певних еколопчних функцш, але й становить значну цшнють для нацюнально! економь ки. Це, зокрема, можна оцшити за показниками виходу лжвщовано! деревини як тд час проведення рубок головного користування, так i у процеш росту внас-лщок промiжного користування. Визначення процентного виходу дшово! деревини вщ наявно! загально! кубомаси мае велике значения тд час таксацп люо-сiк, проведення лiсовпорядкувальних робгг i пов'язане з визначенням техшчно! стиглостi насаджень та встановленням на 11 основ! оптимального вiку рубок головного користування. Ц питання найбшьш повно висвiтлено у роботах Н.П. Анучша (1977 р., 1981 р.), А.В. Вагiна (1958 р.), Н.Н. Свалова (1979 р.), що i слугувало методичною основою тд час проведення дослiджень.
Дослiджения iз вивчення товарно! структури проводили одночасно з вивченням росту дуба червоного бореального у дiбровних, судiбровних та субо-реальних типах умов мюця зростання. У цих умовах, залежно вiд способу i гус-тоти створення культур та штенсивносп ведення господарства у них, ва юну-ючi чистi насадження дуба червоного бореального, залежно вщ рiвия !х продук-тивностi, роздiлено на см класiв (В. А. Майборода, 2000 р.).
Дослщним матерiалом слугував вихiд дшово! деревини, який визначали на пробних площах у польових умовах за зрубаними моделями деревини у кшь-косп 1320 шт., як! брали з кожного ступеня товщини. Пробт площi характери-зують наявнi насадження вах класiв в!ку та клашв продуктивносп, як вивчали у вище зазначених типах люорослинних умов. Кр!м цього, використовували результати дослщжень, проведен! на десяти люосжах головного користування, та проанал!зували вихщ дшово! i дров'яно! деревини, отримано! внаслщок проведення доглядових рубань у 30 вщдшах чистих насаджень дуба червоного бореального. Для апроксимацп отриманих результата у насадженнях, що належать до клашв продуктивносп 35, 33, 31, 29 (д!брови та суд!брови), використано р!в-няння Ф. Корсуня (F. Korsun, 1935), яке виражаеться формулою (1), а у насадження, що вщносяться до клашв продуктивносп 27, 25, 23 (д!брови i субори), -за допомогою формули (2):
