CC BY
10
видiв володiе великою кiлькiстю декоративних форм за типом стебла, кольо-ром листя, формою та кольором квтв. У наш час асортимент рослин, при-датних для альпшсько! гiрки, публжуеться у великiй кiлькостi науково-попу-лярних видань - книгах та журналах. К^м того, на розсадниках i у кв^кових господарствах мiст також досить поширеш рослини, якi використовуються у кам'янистих садах.
Необхiдно брати до уваги просторово-часовi особливостi розвитку рослин, оскшьки рiзнi види рослин по^зному розростаються i заповнюють прос^р. Органiзацiя i влаштування альшнарив - це своерщне мистецтво, ово-лодшня яким дае змогу створювати неперевершеш творiння, наслiдуючи i моделюючи природш ландшафти.
Лiтература
1. Альпинарий в вашем саду/ И. Крейча, А. Якабова. Братислава, "Природа", 1986.
2. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць. - Льв1в: Св1т, 2004. - 450 ст.
3. Ландшафтний дизайн, № 5, 2003.
4. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре. - К.: Наук. думка, 1977. - 272 с.
УДК 577.391: 582.29 В.А. Грабовський, О.С. Дзендзелюк -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
МОНГГОРИНГ ВМ1СТУ РАД1ОЦЕЗ1Ю У ВЕГЕТАТИВНИХ ТА ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНАХ ЧОРНИЦ1 ТА ЛОХИНИ ШАЦЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ) У 1996 - 2003 РР.
Представлено деяю результати дослщження радiоакгивного забруднення чор-ницi та лохини з Шацького нацiонального природного парку, проведеного протягом 1996 - 2003 рр. Обговореш особливосп накопичення радюцез^ вегетативними та генеративними органами цих рослин.
Ключов1 слова: радюактивне забруднення, коефiцieнт накопичення, щiльнiсть забруднення.
V. Hrabovskyy, O. Dzendzelyuk - Lviv NU named after Ivan Franko
Monitoring of radiocaesium content in vegetative and generative organs of bilberries and bog bilberries from Shatsk National Natural Park (Volyn region) during 1996-2003
Some results of investigation of the radioactive contamination of bilberries and bog bilberries originated from Shatsk National Natural Park (Volyn region) during 19962003 are presented. The peculiarities of radiocaesium accumulation by vegetative and generative organs of these plants are discussed.
Keywords: radiocaesium pollution, pollution density, accumulation rate.
Зона Полюся мае сприятлив1 природно-кшматичш умови для розвитку дикорослих япдниюв. Найважлившими з них за валовим збором е чорнични-ки, буяшники (лохинники), брусничники та журавлинники. Поряд з цим, л1си Полюся дають значну кшьюсть дикоросло! малини, ожини, суниць, тощо. За-
галом, головнi площi ягiдникiв на територи Укра!ни розмiщенi у швшчно-за-хщнш 11 частинi, причому на Житомирщин вони займають площу 73,63 тис. га, на Рiвненщинi - 66,68 тис. га, на Волин - 55,93 тис. га [1, 2]. Значна час-тина япдних упдь знаходиться на радюактивно забруднених, внаслщок авари на ЧАЕС, теренах, причому на Житомирщиш до 40 % япдниюв знаходиться на територи з щшьшстю радюцезiем забруднення груипв 5-40 Кi/км ; на Рiв-ненщинi до 15 % площ ягiдникiв мають забруднення в межах 1-15 Ю/км . Найменш забрудненими на Укра!нському Полiссi е япдники Волинi - згiдно з даними, наведеними у [2], бшя 80 % 1х розмiщенi на територи з щшьшстю забруднення щодо 137Сб до 1 Кi/км . До таких належать i ягiдники ШПНП, щiльнiсть забруднення груипв якого зазвичай не перевищуе 0,5 Кi/км .
Як вщомо, ягiднi займають важливе мiсце у формуваннi трав'янисто-чагарникового ярусу лiсiв Полiсся [3] i внаслiдок сво!х бiологiчних особли-востей е накопичувачами радюцезш [4]. У плат народногосподарського ви-користання найбiльше значення мае чорниця, вивченню особливостей погли-нання радiоцезiю якою присвячено найбiльшу увагу [5-7] i яку авторами [6] запропоновано використовувати як шдикатор забруднення лiсiв цим радь онуклiдом. Висока здатнiсть чорниць поглинати радюцезш, особливо з бщ-них шдзолистих грунив (внаслiдок його високо! доступностi тут для корене-вого живлення рослин), вiдзначаеться i в роботах [8, 9].
Протягом 1994-2001 роюв нами дослiдженi особливост забруднення радiоцезiем деяких представникiв япдних з япдниюв, розмщених в отш оз. Пiсочне. Основну увагу придшено найбiльш поширеним представникам япд-них у регюш - чорницi (Уасстшш шугШ1ш Ь.) i лохини (Уасстшш и^шо-биш Ь.); поряд з цим, були дослщжеш на вмют радiоцезiю i деякi iншi япдш.
Для оцiнки особливостей забруднення дослщжуваних органiв рослин радiоцезiем використано показники накопичення (який ще iнодi називають коефiцiентом концентрування) Кн та переходу Кп [1, 10], якi розраховувалися за формулами:
К — АР К — АР
кн ——, кп ——,
А 9
У1р о Г
де: - питомi активностi радiонуклiду в органi рослини та грунт в Бк/кг,
вщповщно, а 9Г - щiльнiсть забруднення ним грунту (тобто актившсть радь онуклiда, який мiститься у поверхневому шарi грунту товщиною 20 см з пло-щею поверхнi 1 м2), кБк/м2.
Деякi результати цих дослщжень представлено у табл. 1-2.
У табл. 1 представлено даш щодо забруднення Сб генеративних та ве-гетативних органiв представникiв шмЧ брусничних - чорницi (Vacciniuш шyrtillus Ь.) i лохини (Vacciniuш и^тоБиш Ь.), щiльностi забруднення ним грунту у вщповщних ягiдниках, а також обраховаш коефiцiенти переходу та накопичення радюнуклща, якi характеризують особливостi цього забруднення. Проби дослщжуваних рослин були вщбрат практично одночасно у пер-шiй половинi липня 1996 року в япдниках з рiзними щiльностями забруднен-
137
ня трунив Сб i рiзними грунтами. Найзабруднешшим е листя рослин,
найменш забрудненими - 1'хт стебла, що узгоджуеться з вiдомими з л^ерату-ри даними [1, 2, 11]. Спостер^аеться хороше збiгання мiж вiдповiдними ко-ефщентами - накопичення (концентрування) та переходу - для обох япдних, що шдтверджуе подiбнiсть процесiв накопичення радюнукладв представни-ками брусничних з грунпв з однаковим походженням забруднення. Найбшь-шою здатнiстю накопичувати радюцезш володiе листя ягiдних - коефщенти накопичення та переходу радiонуклiда у листя для обох видiв майже у два рази перевищують значення вщповщних коефiцiентiв для 1х ягiд та коренiв i майже у 2,5 рази - для стебел.
Табл. 1. Рiвнi забруднення радюцезieм вегетативних та генеративних оргашв
чорнищ i лохини та коефпцкнти Кн i Кп з ШПНП (у сух. стан)
Об'ект дос- Актнвтсть, Зг, 2
л1джень Бк/кг кБк/м Кн Кп
137СБ 40К 137СБ 137СБ 40К 137СБ 40К
Чорниця (Уасстшт тугйПш Ь.)
Ягоди 512 215 - 2,8 2,28 98,8 1,23
Листя 967 242 - 5,28 2,56 186,7 2,05
Стебла 418 102 - 2,28 1,07 80,7 2,13
Коршь 483 73,4 - 2,63 0,78 93,2 3,37
Грунт 183 94,5 5,18 - - - -
Лохина (Уасстшт uliginosum Ь.)
Листя 603 167 - 5,91 2,43 65 2,43
Стебла 248 67,1 - 2,43 0,98 26,8 2,47
Коршь 466 58,6 - 4,56 0,86 50,3 5,33
Грунт 102 68,5 9,25 - - - -
Однак, як видно з табл. 1, отримаш у зазначених вище умовах експе-рименту коефщенти накопичення радюцезш вегетативними та генеративни-ми органами лохини мають дещо вишд значення порiвняно з такими для чор-ниць, чого зазвичай не спостер^аеться [1]. Можливо, цей факт може бути пояснений вщмшностями в особливостях умов зростання цих рослин, {„ вщпо-вщно, у процесi кореневого засвоення радюнуклщв з грунту. Адже вщомо [1, 2, 11, 12], що агроеколопчш умови можуть ютотно впливати на рiвень накопичення радюнуклщв навiть рослинами одного виду, насамперед 1х ягодами. Зокрема вщзначаеться [13], що залежно вiд типу грунту (дерново-шдзолисто-го чи торф'яного) коефiцiент переходу радiоцезiю в ягоди чорнищ може знач-но вiдрiзнятися (автори [13] наводять значення КН 253 та 332, вщповщно). 1стотно впливае на здатнiсть концентрувати радюнуклщ з грунту i рiвень його зволоження [1, 14, 15]: при шдвищеному зволоженш грунту рiвень нако-
137 • •
пичення Сб ягодами чорницi може зрости у 17 разiв i перевищувати вщпо-вiдний коефiцiент для листя рослини. Тому при вивченш особливостей накопичення радюцезш представниками япдних, особливо часово! динамжи цього процесу, необхщно враховувати умови 1х зростання.
Для вивчення динамжи часових змiн радюактивного забруднення чор-ницi i лохини нами був вибраний япдник, розмщений у пiвнiчнiй частинi парку, на твшч вiд о. Пiсочне, зi щiльнiстю забруднення грунтiв радiоцезiем порядку 5 кБк/м . Щоб звести до мiнiмуму сезонний та ландшафтний вплив
особливостей накопичення радюцезш в органи япдних [2, 11], проби для дослщжень вiдбиралися протягом 1996-2003 рр. щорiчно у першiй половинi липня. Одночасно з япдника вiдбиралася проба грунту для визначення його питомо! активност та щiльностi забруднення 20-см поверхневого шару щодо 137Сб. Результати дослщжень наведено у табл. 2.
Щшьшсть забруднення грунту радюцезiем у дослщжуваному ягiднику
2 2
протягом 1996-2003 рр. зменшилася з 4,9 кБк/м до 4,2 кБк/м . Враховуючи природний розпад радiонуклiда (за цей час його актившсть зменшилася за ра-хунок розпаду бiльше шж на 11 %), можна констатувати практичну вщсут-нiсть мшрацп радюцезш з верхнього 20-см шару грунту япдника в глибшi його шари. Очевидно, значну роль у процес м^аци радiонуклiда в ягiднику вщграе накопичення його з грунту у листя та ягоди рослин (значення коефь щента переходу 137Сб з грунту в листя япдних е найбiльшим порiвняно з ш-шими органами рослини i значно перевищуе такi для корiння i стебел), як у кiнцi сезону вегетаци опадають i, вiдповiдно, зумовлюють надходження аку-мульованого в них радюнуклща у поверхневий шар грунту, насамперед - у його шдстилку. Враховуючи, що рослинами засвоюеться найбiльш рухлива частина депонованого в грунт радюнуклща, в ягiдниках з потужним рослин-ним покровом процес кореневого переносу вщграе значну роль у вертикальны мшраци радiонуклiдiв. У цшому, отриманi результати показують, що рь вень забруднення радiоцезiем листя чорниць майже на третину переважае вщповщний рiвень для листя лохини; рiзниця у накопиченнi радiонуклiда стеблами е найбшьшою, тодi як ступiнь забруднення коршня рослин вiдрiз-няеться найменше.
Табл. 2. Динамша часових змш забруднення Cs (питомо'1 активностi А, Бк/кг
та коефпцкнта переходу КП) оргашв чорнищ i лохини
Орган рослини Рк
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003
А КП А КП А КП А КП А КП А КП А КП А КП
чорнищ (Уасстшш тугй! ш Ь.)
Ягоди 512 104 565 118 586 122 436 93 390 85 373 82 308 72 276 65
Листя 967 197 830 169 713 148 648 138 644 140 587 130 430 100 382 90
Стебла 418 85 430 87 482 100 357 76 440 96 290 64 252 59 253 60
Коршь 681 139 462 96 391 81 290 69 228 50 230 51 182 42 191 45
лохина (Уасс1и1ит и iginosum Ь.)
Ягоди 318 68 291 63 322 75 269 62
Листя 603 123 538 112 408 85 363 77 360 78 388 86 273 63 254 60
Стебла 248 51 162 34 128 27 134 29 131 28 95 21 101 23 107 25
Коршь 466 95 400 83 315 66 291 61 220 48 277 62 312 72 241 57
Грунт* 4,9 4,8 4,8 4,7 4,6 4,5 4,3 4,2
Опади** 223 354 286 354 289 234 240 286
Примггки: * щшьшсть забруднення грунту радюцез1ем в япднику, кБк/м ; ** атмосферш опади за 1-е твр1ччя, мм
Незважаючи на незначне зменшення щiльностi забруднення радiоце-зiем верхнього шару грунту, протягом останшх шести роюв в обох видiв япдних спостершаеться тенденцiя до зменшення ступеня забруднення ним веге-
тативних оргашв - листя, стебел та коршня. Причому, коли для грунту piBeHb шдльност забруднення зменшився менше шж на 12 %, то для вегетативних оргашв рослин це зменшення становить понад 50 % вщсотюв. Зменшуеться, вiдповiдно, i значення коефщента переходу радiонуклiда з грунту до вщпо-вiдного органу та у рослину в щлому. Очевидно, таку значну рiзницю у змiнi забруднення япдних i грунту, на якому вони зростають, можна пояснити "старшням" радюнуклща, яке проявляеться в його закршленш з часом на грунтових комплексах, насамперед глинистих, внаслiдок чого вш, перебува-ючи у кореневому шарi грунту, стае недоступним для рослин [13, 14].
Варiацiï вмюту радiоцезiю в органах рослини залежно вiд року мо-жуть бути зумовлеш також i клiматичними особливостями цих роюв [1, 2, 11]. Автори робгг [2, 11] вказують на те, що залежно вщ клiматичних умов (бiльш чи менш вологого клiмату в теплу пору року) може спостершатися рiзний стушнь накопичення радiоцезiю пагонами рослин япдних, ïx листям та ягодами. Вiдзначаеться, що у проxолоднi та волоп роки кiлькiсть 137Cs у пагонах чорнищ перевищувала вiдповiднi значення для япд.
Умови вегетацiï, насамперед волопсть та рiвень зволоження грунту, зпдно даних [1, 2], iстотно впливають на вмiст радiонуклiда у плодах япдних. Як видно з табл. 2, на фош постшного зменшення вмюту радiоцезiю в шших органах чорниць в ïx ягодах у 1996-98 рр. його кшьюсть дещо зросла, а в наступш роки почала помiтно зменшуватися. Спостережувана подiбна за-лежнiсть у [1] пояснюеться як бiльшою вологiстю грунлв у роки зрослого накопичення ягодами чорнищ радюнуклща, так i його додатковим надходжен-ням у грунт з шдстилки з розкладеноï "чорнобильськоï" xвоï. Дiйсно, у 1997 -98 рр., на вщмшу вщ попереднix та наступних роюв, сезони весна-лiто у за-хщному регiонi Украïни були дуже волоп, особливо сезон 1998 року, що добре корелюе з вмютом радюцезш в ягодах чорнищ ШНПП. Про це свщчать i результати вимiрювань кiлькостi атмосферних опадiв на територи парку у перших пiврiччяx рокiв дослiджень, наведених у табл. 2 (щ данi люб'язно на-данi спiвробiтниками гiдрометеостанцiï парку). У бшьш засушливi i жаркi сезони ягоди достигають ранiше, а, враховуючи вiдзначений у [2, 11] менший вмiст радiоцезiю у достиглих ягодах, стае зрозумшим збiльшена актившсть 137Cs в ягодах, вiдiбраниx в одш i тi ж часовi термiни бiльш вологих i прохо-лодних рокiв. Цей факт шдтверджуе значну роль кшматичних умов вегетацп на накопичення радiонуклiда ягодами рослин.
Автори вдячш iнженеру кафедри нелiнiйноï оптики факультету елек-тронiки Львiвського нацiонального ун-ту iм. 1вана Франка Г. Дуцяк за допо-могу у проведенш вимiрювань.
Л1тература
1. Краснов В.П. Радюеколопя л1с1в Полюся Украïни. Житомир, 1998. - 112 с.
2. Короткова О.З. Накопичення 137Cs основними ягщними рослинами Украшського Пол1сся: Автотеф. дис^. к. с.-г. н. - Житомир, 2000. - 19 с.
3. Рослиншсть УРСР. Лси УРСР/ П1д ред. е.М. Брад1с. - К.: Наук. думка, 1971. - 460 с.
4. Гродзинский Д.М., Коломиец К.Д., Кутлахметов Ю.А., и др. Антропогенная ра-дионуклидная аномалия и растения. - К.: Либидь, 1991. - 160 с.
5. Johanson K.J., Bergstrom R., S. von Bothmer, Karlen G. Radiocaesium in Wildlife of a forest ecosistem in sentral Sweden// Transfer of radionuclides in natural and seminatural environments. - London - New-York: Elsevier applied scienses, 1990. - P. 183-193.
6. Hendrich E., Friendrich M., Haider W. The contamination of large Austrian forest ecosystem after the Chornobyl Nuclear reactor accident: studies 1988 and futher// Transfer of radi-onuclides in natural and seminatural environments. - London - New-York: Elsevier applied scienses,
1990. - P. 27-39.
7. В.П. Краснов, О.О. Орлов, С.П. 1ркл1енко, Г.К. Приступа. Особливосп накопичення цезш-137 лкарськими рослинами Vacciniaceae S.F. Gray та Ericaceae Juss. на Украшсь-кому Полюа// Укр. бот. журн. - 1995, т.52, № 4. - С. 472-477.
8. Gunnel Karlen, Rarl J. Johanson, Roger Bergstrom. Seasonal variation in the activity concentrations of Cs-137 in Swedish Roe-Deep in their daily intake// J. Environ. radioactivity. -
1991. - 14. - P. 91-103.
9. Römmelt R., Hiersche L., Schaller G., Wirth E. Influence of soil fungi (Basidiomyce-tes) on the migration of Cs-134+137 and Sr-90 in coniferous forest soils// Ibid. - P. 152-161.
10. Орлов О.О., Короткова О.З. Особливосп сезонно'1 динамши акумуляцп 137Cs ф^омасою чорницi (Vaccinium myrtillus L.) та бруснищ (Vaccinium vitis-idaea L.)// Наук. вю-ник УкрДЛТУ: - Львiв, УДЛУ. - 2000, Bin.10.2. - С. 34-43.
11. Mietelski J.W., Jasinska M. Radiocesium in bilberries from Poland: comparison with data for mushroom samples// Journal of Radioecology. 1996 (1). vol 4. P. 15-25.
12. Цветнова О.Б., Щеглов А.И., Чернов С.А. Содержание радионуклидов в лекарственном сырье лесов, подвергшихся радиоактивному загрязнению// Тез. докл. Всесоюзн. на-учн. - практ. конф. "Основы организации и ведения лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения". - Гомель, 1990. - С. 27.
13. Strand P., Balonov M., Skuterud L., et al. Exposures from consumption of agricultural and semi-natural products// The radiological consequences of the Chernobyl accident. - Proc. Of the 1st intern. Conf. (Minsk, Belarus. 18-22 March, 1996). - Luxemburg, 1996. - P. 261-269.
14. Кравець О.П. Радюеколопчш аспекти формування потоюв радюнуклщв в сис-темi "грунт-рослина". Автореф. дис. докт. бюл. наук. Кшв. 2001.
15. Balonov M.I., Travnikova I.G. The role of agricultural and natural ecosystems in the internal dose formation in the inhibitans of controlled area// Transfer of radionuclides in natural and semi-natural environments. - London - New-York: Elsevier Applied Science, 1990. - P. 419-430.
16. Левчук С.Е. Експериментальне вивчення i математичне моделювання процеав м^ацп радюнуклвдв викиду ЧАЕС в грунтах украшського Полюся: Автореф. дис. канд. бюл. наук. - К.: Наука, 1995. - 24 с. _
УДК 502.1(477) Мол. наук. ствроб. C.B. Бойко;
acnip. М.М. Коротко - УкрНД1ЛГА iM. Г.М. Висоцького
ЗБЕРЕЖЕННЯ БЮРВНОМАШТТЯ У ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ
ОБ'СКТАХ ПОЛТАВЩИНИ
Наведено аналiз стану збереження 6iopi3HOMarnTra у природно-заповщних об'ектах Полтавсько'1 обласп, розглянуто перспективи розвитку та шляхи подолання юнуючих недолiкiв мережi природно-заповщних територш.
Ключов1 слова: бiорiзноманiття, природно-заповщш територп.
S.B. Bojko; doctorate G.M. Korotkov Conservation of biodiversity in natural protected areas of Poltava region
The analysis of condition of biodiversity conservation in nature reserve objects of Poltava region have been presented. The perspectives of development and ways of overcoming the existent limitatious in nature reserves network have been considered.
Keywords: biodiversity, nature reserves territories.
